Позначка: Денис Прокопенко

  • Білецький і «Редіс» заходять на Донеччину: Зеленський зробив сильний хід

    Білецький і «Редіс» заходять на Донеччину: Зеленський зробив сильний хід

    Україна суттєво перебудовує командування на одному з найважливіших напрямків війни. Президент Володимир Зеленський оголосив, що українські позиції на Донеччині посилять два оновлені угруповання військ, а очолять їх одні з найвідоміших українських командирів — Герої України Денис Прокопенко «Редіс» та Андрій Білецький.

    Рішення привернуло особливу увагу не лише через прізвища нових командувачів. Воно ухвалене в момент, коли російська армія продовжує тиснути на українську оборону на сході, а Донецька область одночасно залишається одним із центральних питань переговорів про можливе завершення війни. Кремль наполягає на передачі Росії територій, яких російські війська навіть не змогли захопити на полі бою. Україна такі вимоги відкидає.

    Про нові рішення Зеленський повідомив 26 серпня після роботи безпосередньо на фронті разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим. Президент провів зустрічі з військовими та командуванням і заявив, що разом із Драпатим, Генеральним штабом і міністром оборони Євгенієм Хмарою було визначено порядок подальших кроків.

    Першим із них Зеленський назвав саме Донеччину.

    «Будуть посилені наші позиції на Донеччині завдяки двом оновленим угрупованням. Командувачами будуть Герой України Денис Прокопенко та Герой України Андрій Білецький», — повідомив президент.

    Водночас важлива деталь: офіційно поки не оприлюднено повної структури двох угруповань, їхнього складу, точних меж відповідальності та всіх підрозділів, які їм підпорядковуватимуться. Тому говорити про конкретні ділянки фронту для кожного з командувачів до відповідних повідомлень військового керівництва було б передчасно.

    Reuters, однак, звертає увагу на ширший сенс кадрового рішення. Агентство називає Білецького та Прокопенка двома з найпомітніших українських командирів і зазначає, що вони отримують посилені ролі саме тоді, коли Росія тисне на так званий пояс міст-фортець Донеччини. Йдеться передусім про Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ — ключові міські центри української оборони на сході.

    За даними Reuters із посиланням на DeepState, російські сили намагаються проникати дедалі глибше в Костянтинівку, де українським військовим доводиться виявляти та знищувати російські групи серед будинків, підвалів і руїн. Одночасно російська армія посилює авіаційні та артилерійські удари по Краматорську та Слов’янську. Російські сили перебувають приблизно за 13 кілометрів від Слов’янська, повідомляло агентство.

    Саме тому призначення Білецького і Прокопенка виходить далеко за межі звичайної кадрової ротації.

    Обидва командири воюють проти Росії з 2014 року, обидва пов’язані з розвитком «Азову», а підрозділи під їхнім керівництвом мають репутацію одних із найбільш боєздатних і технологічно орієнтованих у Силах оборони.

    Денис Прокопенко — командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Саме «Редіс» командував обороною «Азовсталі» під час битви за Маріуполь у 2022 році. Після повернення з російського полону він знову повернувся до війська, а згодом очолив створений на базі «Азову» корпус.

    1-й корпус НГУ «Азов» був створений у березні 2025 року. До нього увійшли кілька бригад Національної гвардії, зокрема «Буревій», «Азов», «Червона Калина», «Кара-Даг» та «Любарт», а на початку 2026 року була сформована окрема артилерійська бригада «Гармаш».

    Корпус уже має безпосередній досвід роботи саме на Донеччині. У серпні 2025 року йому передали управління підрозділами на Добропільському напрямку в момент, коли російські війська здійснили прорив у глибину українських бойових порядків. За даними самого корпусу, скоординовані дії підрозділів дозволили стабілізувати ситуацію.

    Андрій Білецький, своєю чергою, командує Третім армійським корпусом ЗСУ. 24 серпня президент присвоїв йому звання Героя України, а вже 26 серпня Зеленський повідомив про нову роль командира на Донеччині та вручив йому «Золоту Зірку».

    Третій корпус також активно робить ставку на технологічну трансформацію війни. Навесні Білецький заявляв про амбітну мету — замінити наземними роботизованими системами до третини піхоти на передній лінії у межах корпусу.

    Саме технологічний фактор може виявитися одним із ключів до розуміння того, чому вибір зроблено на користь цих двох командирів.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді після оголошення Зеленського заявив, що нові угруповання на Донеччині будуть повністю синхронізовані із Силами безпілотних систем. Він назвав новий підхід «Smart War» — розумною війною.

    Йдеться про мережецентричну модель, за якої максимально скорочується шлях від виявлення противника до його ураження. Розвідка знаходить ціль, інформація швидко потрапляє до відповідного ударного засобу, після чого ціль знищується без зайвих проміжних ланок управління.

    Бровді окремо наголосив на принципі «Sensor-to-Shooter» — фактично максимально короткому ланцюжку «сенсор — стрілець».

    Reuters також звертає увагу, що підрозділи Білецького та Прокопенка відомі використанням нових технологій і підходів, близьких до стандартів НАТО. Український військовий аналітик Микола Бєлєсков вважає призначення логічним кроком, який має дати новому головнокомандувачу Михайлу Драпатому більше можливостей концентруватися на стратегічному плануванні.

    І тут кадрове рішення Зеленського набуває ще одного виміру: фактично може йтися не лише про посилення конкретної ділянки фронту двома сильними командирами, а про зміну самої моделі управління.

    Замість надмірної концентрації управлінських рішень нагорі більше відповідальності може передаватися досвідченим польовим командувачам, які безпосередньо керують великими військовими формуваннями.

    Reuters нагадує, що попереднього головнокомандувача Олександра Сирського критикували, зокрема, за надмірне втручання в управління навіть меншими ділянками фронту. Призначення Білецького та Прокопенка аналітики розглядають як крок, що дозволить розподілити оперативну відповідальність і залишити Драпатому більше простору для роботи на стратегічному рівні.

    Однак є ще один важливий збіг у часі.

    Поки Україна перебудовує оборону Донеччини, саме майбутнє цього регіону залишається одним із головних каменів спотикання в переговорах із Росією.

    Reuters повідомляє, що Москва продовжує претендувати на всю територію чотирьох українських областей, які Росія оголосила своїми, хоча повністю їх не контролює. Однією з головних російських цілей залишається захоплення решти Донбасу, включно з територіями Донецької області, які контролює Україна.

    У серпні Зеленський розповів, що Україна разом із представниками США та Європи підготувала односторінковий документ з ідеями щодо можливого завершення війни. Серед них — припинення вогню та раніше запропонована американською стороною ідея створення в частині Донбасу вільної економічної зони під управлінням третьої сторони.

    Кремль уже поставив під сумнів реалізацію такого сценарію та продовжує наполягати на своїх територіальних претензіях. Попередні переговори за американського посередництва також зайшли в глухий кут, серед іншого через відмову України погодитися на вимогу Росії віддати додаткові території.

    Тому прямого офіційного твердження, що Зеленський призначив Білецького та Прокопенка саме у відповідь на переговорні вимоги Путіна, немає. Але політичний і військовий контекст рішення очевидний: Київ одночасно веде дипломатичні консультації про можливе завершення війни та посилює оборону території, яку Москва хоче отримати.

    Більше того, на інших ділянках фронту Україна останнім часом демонструвала здатність не лише оборонятися.

    За словами Зеленського, із січня по серпень 2026 року під час наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під контроль 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях. Президент заявляв про щонайменше 9550 убитих і понад 6600 поранених російських військових у ході цієї операції. Незалежно перевірити всі наведені українською стороною цифри втрат у реальному часі неможливо.

    На цьому тлі призначення двох командирів із репутацією прихильників більш технологічної та децентралізованої моделі ведення війни виглядає частиною ширшої перебудови.

    Зеленський одночасно анонсував збільшення виробництва та закупівель наземних роботизованих комплексів, більш системний підхід до так званих мідлстрайків — ударів на середню дальність — та нові кадрові рішення, погоджені з міністром оборони і головнокомандувачем.

    Отже, історія з Білецьким і Прокопенком значно ширша за два нові прізвища у структурі командування.

    Україна посилює саме той район фронту, на якому Росія намагається пробитися до Костянтинівки, Краматорська та Слов’янська і який одночасно перетворився на ключовий предмет територіального торгу в дипломатичних переговорах.

    Для Кремля повний контроль над Донеччиною залишається однією з головних цілей війни. Для України утримання «поясу фортець» має не лише військове, а й величезне політичне значення: кожен населений пункт, який Росія не змогла захопити силою, залишається українським і не може автоматично перетворюватися на російський переговорний трофей.

    І тепер оборона цього напрямку посилюється командирами, які пройшли війну від 2014 року, Маріуполь, «Азовсталь», найважчі бої на Донбасі та масштабування бригад до корпусів.

    Саме тому рішення Зеленського можна розглядати як один із найпомітніших кадрових сигналів останнього часу: поки Москва продовжує вимагати Донеччину за столом переговорів, Київ перебудовує систему її оборони та ставить на напрямок Білецького і Прокопенка.

  • Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Президент України Володимир Зеленський 20 липня провів у Києві серію окремих зустрічей із високопоставленими українськими військовими. До розмов запросили командувачів корпусів, Об’єднаних сил і Десантно-штурмових військ, а також одного із заступників начальника Генерального штабу.

    Упродовж дня глава держави поспілкувався із командувачем Об’єднаних сил ЗСУ Михайлом Драпатим, заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким, командиром 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігорем Оболєнським, командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом і командиром 1-го корпусу НГУ «Азов» Денисом Прокопенком. Про зустрічі Зеленський повідомляв окремими дописами в соціальних мережах.

    Розмови відбувалися на тлі активних обговорень можливої зміни вищого військового керівництва, зокрема чуток про відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас ані президент, ані Офіс президента офіційно не пов’язували зустрічі з підбором нового головкома.

    Оприлюднені Зеленським повідомлення свідчать, що головною темою була ситуація на фронті, розвиток корпусної системи, застосування безпілотників, постачання озброєння та подальша стратегія дій Сил оборони.

    Про що говорили з Михайлом Драпатим

    Під час зустрічі з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим президент заслухав оцінку становища на ключових ділянках фронту. Йшлося, зокрема, про бойову ситуацію в Сумській, Харківській, Луганській і Донецькій областях.

    Зеленський окремо відзначив досвід Драпатого у налагодженні взаємодії між різними військовими частинами й підрозділами. За словами президента, для ефективного ведення бойових дій важливо забезпечити злагодженість командування, обмін інформацією та спільне планування операцій.

    Це була не перша така розмова останніми днями. Ще 19 липня Зеленський повідомляв про нараду з Драпатим, Горбатюком та Апостолом, під час якої обговорювали ситуацію на напрямках, загальний перебіг війни, потреби в протиповітряній обороні та виконання контрактів на виробництво безпілотників.

    Білецький доповів про ситуацію на напрямку

    Окрему зустріч президент провів із командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким. Зеленський назвав його доповідь ґрунтовною та зазначив, що вони обговорили не тільки становище на напрямку відповідальності корпусу, а й ширшу стратегію України на фронті.

    «Ціную і загальний погляд на перспективи України на фронті та стратегію дій», — написав глава держави після розмови.

    Президент уже зустрічався з Білецьким кількома днями раніше. Тоді командир 3-го корпусу також доповідав про оперативну ситуацію, потреби підрозділів та можливості посилення українських позицій.

    Повторна розмова привернула особливу увагу через повідомлення анонімних Telegram-каналів, які називали Білецького серед можливих кандидатів на вищі командні посади. Проте жодних офіційних підтверджень таких припущень немає.

    Оболєнський розповів про дрони та корпусну систему

    Командир 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболєнський доповідав президенту про бойову роботу корпусу та застосування безпілотних систем. Зеленський відзначив ширше використання дронів у підрозділах «Хартії» та досвід переходу до корпусної структури.

    Корпус «Хартія» сформований на основі однойменної бригади Національної гвардії. Його підрозділи беруть участь у бойових діях, а командування розвиває власну систему управління, розвідки та застосування безпілотників.

    Зустріч з Оболєнським могла бути частиною ширшого обговорення того, як досвід окремих бойових формувань масштабувати на інші частини Сил оборони. Утім, це висновок із тем, оприлюднених президентом, а не офіційно названа причина серії переговорів.

    Апостол попередив про нові загрози

    Під час розмови з командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом президент обговорив активні дії українських десантників та ситуацію на фронті.

    Зеленський заявив, що цінує здатність Апостола бачити ширший розвиток подій і завчасно визначати нові загрози. Окремою темою стали операції ДШВ на Олександрівському напрямку, а також потреби десантних підрозділів.

    Десантно-штурмові війська традиційно залучаються до операцій на найбільш напружених ділянках фронту, тому їхня оцінка ситуації є важливою для планування резервів, ротацій та активних дій.

    Горбатюк говорив про зброю та підтримку партнерів

    Із заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком президент обговорив забезпечення Сил оборони озброєнням, постачання від міжнародних партнерів і виконання оборонних контрактів.

    Серед ключових пріоритетів Зеленський раніше називав посилення протиповітряної оборони та повне виконання домовленостей щодо виробництва всіх типів безпілотників.

    Горбатюк відповідає за один із важливих напрямів роботи Генштабу, пов’язаний із плануванням, взаємодією штабів та забезпеченням потреб військ. Його участь у зустрічах свідчить, що обговорення стосувалося не тільки ситуації на окремих ділянках фронту, а й загальноармійських питань.

    Прокопенко доповів про корпус «Азов»

    Президент також провів розмову з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком. За повідомленнями медіа, він доповів про розвиток корпусу, ситуацію на напрямку відповідальності та бойовий досвід підрозділів.

    Прокопенко очолює 1-й корпус НГУ «Азов», сформований у межах переходу Сил оборони до корпусної системи управління.

    Зустріч із ним також відбулася не вперше. Зеленський уже проводив консультації з командиром «Азову» в межах серії розмов із бойовими командирами, чиї підрозділи мають власний досвід організації управління, підготовки особового складу та застосування сучасних технологій.

    Чи пов’язані зустрічі з можливою відставкою Сирського

    Серія переговорів відбувалася на тлі поширення непідтверджених повідомлень про можливу відставку Олександра Сирського. Частина анонімних Telegram-каналів навіть публікувала списки ймовірних претендентів на посаду головнокомандувача, включаючи військових, із якими зустрічався Зеленський.

    Однак такі списки не мають офіційного підтвердження. Сам факт зустрічі з військовим командиром не означає, що його розглядають на конкретну посаду.

    20 липня Генеральний штаб спростував повідомлення про вже нібито ухвалене рішення щодо звільнення Сирського. У Генштабі наголосили, що головнокомандувач ЗСУ та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов продовжують виконувати свої обов’язки. Відставка посадовців такого рівня оформлюється указом президента, якого на момент поширення чуток не було.

    Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин також закликав не очікувати негайних кадрових призначень і критично оцінювати повідомлення анонімних каналів.

    Отже, офіційно серію зустрічей у Києві пояснювали обговоренням ситуації на фронті, стратегії дій, розвитку корпусів, застосування дронів і забезпечення війська. Припущення про «кастинг» на посаду головнокомандувача залишаються версією медіа та анонімних джерел, а не підтвердженим фактом.

  • «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    Український бізнесмен Рінат Ахметов уперше детально розповів про свою останню розмову з командиром оборони Маріуполя Денисом Прокопенком (Редісом), яка відбулася буквально за кілька хвилин до того, як українські захисники залишили територію заводу «Азовсталь» за наказом вищого військового керівництва. Відверті спогади мільярдер озвучив у великому інтерв’ю британському виданню The Guardian, яке стало його першою масштабною розмовою із західними медіа від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами Ахметова, під час облоги Маріуполя він постійно підтримував зв’язок із командиром полку «Азов» Денисом Прокопенком. Розмови відбувалися по кілька разів на день, а сам бізнесмен був вражений стійкістю українських військових, які понад два місяці утримували останній осередок спротиву в оточеному росіянами місті.

    «Я дзвонив йому кілька разів на день і був зворушений його силою і мужністю. У його голосі ніколи не було паніки. Усі вони були сумлінними, гідними і готовими віддати життя за кожен клаптик землі», – згадує Ахметов.

    Найбільше бізнесмену запам’яталася остання розмова з Прокопенком, яка відбулася приблизно за 15 хвилин до виходу гарнізону з території металургійного комбінату. Тоді українські військові вже знали про наказ припинити оборону та вийти з підприємства, щоб урятувати життя бійців.

    Ахметов розповів, що запитав у Редіса, чим може допомогти особисто йому та його підлеглим. Відповідь командира стала для бізнесмена справжнім свідченням офіцерської честі.

    «Я сказав: “Денисе, чим я можу тобі допомогти, чим я можу допомогти твоїм хлопцям?” Він відповів: “Не турбуйся про мене, будь ласка, подбай про моїх людей”. Він знав, що потрапить у полон, але не просив жодних особистих привілеїв», – зазначив Ахметов.

    Оборона «Азовсталі» стала одним із найвідоміших символів українського спротиву під час повномасштабної війни. Після захоплення більшої частини Маріуполя саме територія металургійного комбінату перетворилася на останній форпост українських сил у місті. З 18 березня до 20 травня 2022 року українські військові, прикордонники, морські піхотинці, бійці полку «Азов» та інші підрозділи ЗСУ стримували значно переважаючі сили російської армії.

    За даними української влади, оборонці Маріуполя скували десятки тисяч російських військових, які не змогли бути перекинуті на інші напрямки фронту. Саме тому оборона міста та «Азовсталі» мала не лише символічне, а й важливе військове значення.

    20 травня 2022 року гарнізон отримав наказ припинити оборону та зберегти життя особового складу. Після виходу з території заводу українські військові потрапили до російського полону. Денис Прокопенко перебував у неволі 123 дні. Уже у вересні 2022 року його звільнили в межах масштабного обміну полоненими за посередництва Туреччини та Саудівської Аравії.

    У своєму інтерв’ю Ахметов також пригадав останні мирні тижні перед початком повномасштабного вторгнення. За його словами, під час зустрічей із працівниками металургійних комбінатів «Азовсталь» та імені Ілліча він наголошував, що Маріуполь був і залишається українським містом.

    Бізнесмен переконаний, що жителі Маріуполя не підтримали російське вторгнення. Навпаки, місто стало одним із символів спротиву російській агресії.

    «Маріуполь – частина України. Коли прийшли росіяни, ніхто не вітав солдатів Путіна квітами. Навіть маленькі діти брали все, що могли, каміння і кругляки, і були готові битися», – наголосив Ахметов.

    Він також підкреслив, що після практично повного знищення міста саме оборонці «Азовсталі» продовжували стримувати величезне російське угруповання, яке налічувало десятки тисяч військових.

    Після окупації Маріуполя Ахметов втратив значну частину своїх активів. Йдеться насамперед про металургійний комбінат «Азовсталь» та комбінат імені Ілліча, які були одними з найбільших промислових підприємств України та ключовими роботодавцями регіону. Попри це бізнесмен неодноразово заявляв, що вважає відновлення Маріуполя після деокупації одним із головних завдань майбутнього.

    Тим часом українські військові продовжують завдавати ударів по російських об’єктах на окупованій території Приазов’я. Нещодавно підрозділ «Азов» повідомив про початок розвідувально-ударних операцій у районі Маріуполя із застосуванням безпілотників. За даними військових, дрони здійснюють патрулювання та ураження цілей на глибину до 160 кілометрів від лінії фронту, включно з територією самого Маріуполя.

    Крім того, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький раніше заявив, що Україна має всі шанси повернути Маріуполь військовим шляхом за сприятливих історичних обставин та відповідної ситуації на фронті.

    Історія останньої розмови між Рінатом Ахметовим та Денисом Прокопенком вкотре нагадала про драматичні події весни 2022 року та про людей, які стали символами незламності Маріуполя. Слова Редіса про своїх бійців, сказані за лічені хвилини до полону, сьогодні багато хто сприймає як один із найяскравіших прикладів відповідальності командира перед своїми підлеглими навіть у найскладніший момент війни.

  • Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.

    Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

    За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.

    У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.

    «РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.

    У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.

    «Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.

    Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.

    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.

    Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.

    У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.

    Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.

    Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.

    Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.

    Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.

    На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.

  • Бригаді “Азов” відмовляють у допомозі від США: Заява командира бригади Дениса Прокопенка

    Бригаді “Азов” відмовляють у допомозі від США: Заява командира бригади Дениса Прокопенка

    Бригаді “Азов” знову відмовили у отриманні допомоги від Сполучених Штатів Америки, повідомив командир бригади Денис Прокопенко. Заява про це стала причиною розчарування серед членів бригади, які вже давно очікували на підтримку від союзників.

    За його словами, бригада двічі намагалася подати петицію на сайті президента України, проте там відмовилися її публікувати. В ОП послалися, що це питання не належить до компетенції Зеленського.

    Йдеться про те, що американське озброєння забороняють давати “Азову” самі США.

    “Це стало наслідком поправок у законах США, які діють із 2017 року, і блокують “надання зброї та навчання або іншу допомогу для батальйону “Азов”, – пояснили командиру бригади.

    У петиції до Зеленського “азовці” хотіли закликати керівництво України “докласти всіх зусиль, щоб поправка про заборону надання “Азову” американської зброї була вилучена із законів США”.

    Нагадаємо, що поправку про заборону озброювати “Азов” вніс ще 2015 року конгресмен-демократ Джон Коньєрс-молодший. Посилаючись на публікації в західній пресі, він заявляв, що “Азов” (тоді ще батальйон) характеризується як “відверто неонацистський”. У 2017 році поправка була затверджена і діє досі. “Азов” звинувачення в неонацизмі заперечує і називає їх “російською пропагандою”.