Позначка: деокупація Криму

  • Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Путін може втратити головний міст до Криму: військовий пояснив, чому ЗСУ досі не завдали вирішального удару

    Україна вже має достатньо військових можливостей для повного виведення з ладу Кримського мосту, який Росія використовує для сполучення з окупованим півостровом. Однак українське командування може свідомо відкладати таку операцію, щоб залишити можливість виїзду людям, які хочуть покинути Крим.

    Таку думку висловив капітан першого рангу у відставці Степан Яким’як в ефірі телеканалу «Новини.LIVE».

    За словами військового експерта, українські Сили оборони суттєво розширили свої можливості далекобійного ураження. Він переконаний, що наявні технології дозволяють завдавати ударів по стратегічних об’єктах противника, зокрема по Кримському мосту.

    Яким’як звернув увагу на те, що Україна вже здійснює операції на значних відстанях, а Керченська протока розташована набагато ближче, ніж деякі цілі, яких досягають українські далекобійні засоби.

    На думку капітана у відставці, одним із можливих варіантів є застосування повітряних засобів ураження. Як приклад результативності безпілотних операцій він навів повідомлення про ураження російського корвета «Бойкий» у Кронштадті.

    Також експерт згадав про українські можливості проведення підводних операцій, які раніше демонстрували Служба безпеки України, Головне управління розвідки та Військово-морські сили.

    Водночас Яким’як припускає, що причиною відтермінування остаточного виведення мосту з ладу може бути необхідність зберегти шлях для людей, які прагнуть виїхати з окупованого Криму. Це особиста версія експерта, а не офіційно підтверджена позиція військового командування.

    Тема можливих ударів по Кримському мосту знову актуалізувалася після заяв президента Володимира Зеленського.

    4 жовтня глава держави наголосив, що Україна відповідатиме на російські атаки по цивільній інфраструктурі, зосереджуючись на військовій логістиці противника.

    Зокрема, президент говорив про маршрути постачання озброєнь та інші об’єкти, які Росія використовує для ведення війни. Водночас конкретного рішення щодо нової атаки на Кримський міст Зеленський не оголошував. Про це повідомляв «Укрінформ».

    Російська сторона тим часом продовжує посилювати охорону переправи, побоюючись нових українських операцій.

    Отже, попри переконання військового експерта, що Україна має необхідні спроможності, терміни та можливість повного виведення Кримського мосту з ладу залишаються невідомими. Офіційного підтвердження підготовки відповідної операції немає.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.

  • «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    Окупований Крим дедалі глибше занурюється в енергетичну кризу, яка вже виходить далеко за межі тимчасових перебоїв зі світлом. Серія ударів по об’єктах генерації та енергетичної інфраструктури призвела до локальних блекаутів, проблем із водопостачанням, транспортом і паливом, а головне – поставила під сумнів здатність Росії стабільно забезпечувати електроенергією півострів. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков вважає, що швидкого виходу з цієї ситуації для окупаційної влади не існує, а єдиною реальною альтернативою після деокупації стане відновлення високовольтних ліній електропередач із материкової України.

    Про це він заявив в інтерв’ю «Главкому».

    За словами Плачкова, нинішня ситуація багато в чому нагадує події 2015 року, коли після пошкодження ліній електропередач із Херсонської області Крим залишився без значної частини електропостачання.

    Після окупації Росія була змушена вкладати величезні ресурси у створення власної енергетичної інфраструктури на півострові. Зокрема, були прокладені чотири нитки так званого енергомосту з території Росії загальною потужністю близько 800 МВт, а також побудовані дві великі теплоелектростанції – Балаклавська та Таврійська ТЕС, кожна потужністю приблизно 500 МВт.

    Саме ці об’єкти нині опинилися під ударами.

    «Були удари по цих електростанціях, а також по підстанціях, які забезпечують транзит електроенергії з материка. Звісно, з’явився дефіцит і окупанти були змушені вдаватися до відключень», – пояснив Плачков.

    На його думку, подальший розвиток ситуації залежатиме від масштабів пошкоджень енергомосту та генеруючих потужностей.

    Ексміністр припускає, що якщо удари по критичній інфраструктурі продовжуватимуться, дефіцит електроенергії лише зростатиме.

    «Думаю, удари будуть продовжуватися, відповідно дефіцит електроенергії в Криму збільшуватиметься», – зазначив він.

    При цьому навіть ремонт пошкоджених об’єктів, за його словами, не гарантує швидкого відновлення стабільної роботи енергосистеми.

    Плачков звертає увагу, що після 2020 року Росія практично втратила можливість закуповувати сучасне західне енергетичне обладнання через санкції. Нині вона змушена використовувати переважно китайські або частково індійські комплектуючі, однак навіть їх доставка до Криму стає дедалі складнішою через проблеми з логістикою.

    «Вони бензин та продукти харчування в Крим не можуть завезти, що вже казати про комплектуючі для енергетики», – підкреслив колишній міністр.

    Окремою проблемою він назвав одночасний дефіцит електроенергії та пального.

    За словами Плачкова, під час енергетичної кризи 2015 року значну роль відігравали резервні дизельні генератори, які забезпечували до 30–40% електропостачання окремих районів.

    Однак зараз ситуація інша.

    «Якщо пальне на заправках не продається, то що заливати в генератори?» – зауважив він.

    Навіть якщо генератори вдасться використовувати, вони, на його переконання, не зможуть компенсувати втрати великих генеруючих потужностей.

    Плачков також наголосив, що Крим поступово опиняється в умовах логістичної ізоляції.

    Під вогневим контролем Сил оборони України перебувають автомобільні, залізничні та морські маршрути забезпечення півострова. Через це доставка пального, трансформаторів, електротехнічного обладнання та інших необхідних матеріалів стає дедалі складнішою.

    «Перетворення півострова Крим на острів – це стратегічне завдання в цілому для цієї війни», – зазначив він.

    На думку ексміністра, саме енергетика є основою функціонування сучасного суспільства.

    Без електроенергії неможливо забезпечити стабільну роботу систем водопостачання, каналізації, теплопостачання, транспорту, зв’язку та більшості критичних сервісів.

    Плачков звернув увагу й на соціальні наслідки кризи.

    За його словами, дедалі більше росіян, які після окупації переїхали до Криму, починають залишати півострів.

    «Ті численні росіяни, які переїхали до Криму за красивим життям, морем, курортами, опинилися в ситуації, коли там не можна жити не те що цивілізовано, а взагалі», – заявив він.

    На його думку, якщо нинішня ситуація триватиме, на півострові залишатиметься дедалі менше переселенців із Росії.

    Окремо Плачков прокоментував ідею підключення Криму до окупованої Запорізької атомної електростанції.

    Він категорично відкинув таку можливість.

    «Нереально. Все це дуже важко та небезпечно», – наголосив колишній міністр.

    Водночас він звернув увагу, що ще не всі об’єкти кримської енергетичної інфраструктури стали цілями ударів.

    Зокрема, за його словами, наразі не зазнали ураження газопроводи та газорозподільні станції, хоча вони також можуть залишатися вразливими.

    Оцінюючи перспективи енергетичної незалежності Криму, Плачков зазначив, що історично на півострові навіть планували будівництво атомної електростанції.

    Перший енергоблок майже був готовий до запуску, однак після аварії на Чорнобильській АЕС проєкт згорнули, а згодом об’єкт фактично був розібраний.

    Будівництво нової атомної станції сьогодні він називає нереалістичним.

    Саме тому, на його думку, після деокупації найшвидшим рішенням стане повернення Криму до української енергосистеми.

    «Єдина швидка альтернатива – це відновлення високовольтних ліній електропередач з української сторони. Як тільки звільнимо Крим, одразу відновимо ці лінії, відремонтуємо електростанції», – сказав Плачков.

    У перспективі він також допускає можливість розвитку сучасної атомної генерації на базі малих модульних реакторів, однак наголошує, що це питання майбутнього.

    Коментуючи можливість допомоги українським громадянам, які залишаються на окупованому півострові, ексміністр визнав, що наразі можливості України обмежені.

    «Єдина можливість – це швидше звільнити Крим і навести там лад: підключити наші енерголінії та відремонтувати електростанції», – підсумував він.

    На тлі останніх атак по енергетичних об’єктах, перебоїв зі світлом, дефіциту пального та транспортних труднощів ситуація в окупованому Криму продовжує погіршуватися, а питання стабільного енергозабезпечення півострова стає одним із ключових викликів для російської окупаційної адміністрації.

  • Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Українські Сили оборони продовжують методично руйнувати російську військову логістику на півдні України. Серія ударів по мостах, транспортних вузлах та маршрутах постачання між окупованою частиною Херсонської області та Кримом вже створює серйозні проблеми для російського угруповання військ і може вплинути на підготовку нових наступальних операцій армії РФ.

    Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які у новому звіті звернули увагу на системне посилення української кампанії з ураження логістичних маршрутів противника. За оцінкою експертів, Україна дедалі активніше завдає ударів середньої дальності по ключових військових об’єктах та транспортних артеріях окупованого півдня, що створює для росіян серйозні труднощі з постачанням пального, боєприпасів і техніки.

    Однією з головних цілей останніх днів став Чонгарський міст – одна з найважливіших транспортних артерій, яка з’єднує окупований Крим із захопленими районами Херсонської області. За інформацією українських посадовців, після ударів 7 та 9 червня міст зазнав критичних пошкоджень і фактично став непридатним для повноцінного руху транспорту. Російська окупаційна влада була змушена тимчасово перекривати рух та шукати альтернативні маршрути постачання.

    Аналітики зазначають, що Чонгарський міст є частиною важливого транспортного коридору Р-280, який сполучає Ростовську область Росії з Кримом через окуповані території Донеччини та Херсонщини. Саме цією дорогою російська армія доставляє значну частину боєприпасів, пального та військової техніки для угруповання на південному фронті.

    Після пошкодження Чонгарського мосту окупанти були змушені переорієнтувати логістику через Армянськ. Однак і цей маршрут невдовзі потрапив під українські удари. За словами командира одного з українських підрозділів, українські військові виявили велике скупчення російських вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси, і завдали по ньому удару. За попередніми оцінками, було пошкоджено або знищено близько 50 військових автомобілів.

    Додатковим підтвердженням масштабів проблем російської логістики стали заяви окупаційної адміністрації Херсонщини. Так званий «губернатор» Володимир Сальдо повідомив про удари по кількох мостах через Північно-Кримський канал поблизу Преображенки, Мирного та Армянська. Російська сторона визнала пошкодження переправ та необхідність проведення термінових перевірок їхнього стану.

    Супутникові знімки, оприлюднені журналістами та аналітиками, підтверджують пошкодження мостів на кримському напрямку. Крім того, поруч із Чонгарським мостом російські військові були змушені розгорнути понтонну переправу, що також свідчить про серйозність завданих руйнувань.

    В ISW наголошують, що нинішня кампанія України не обмежується лише мостами. Останніми тижнями українські безпілотники та ракети регулярно атакують паливні бази, залізничну інфраструктуру, військові склади та транспортні вузли в окупованому Криму, Маріуполі, Бердянську та інших районах півдня. Така стратегія поступово формує так званий «каскадний ефект», коли кожен новий удар змушує російське командування шукати альтернативні маршрути, які також потрапляють під вогонь українських сил.

    Окрему увагу експерти приділяють Криму. Півострів залишається одним із головних логістичних центрів російської армії на південному напрямку. Через нього проходять поставки пального, техніки, особового складу та боєприпасів для військ, які діють у Запорізькій та Херсонській областях. Саме тому удари по транспортних коридорах до Криму мають стратегічне значення для всієї кампанії на півдні України.

    За даними українських військових, попередні удари по Маріуполю, Бердянську та інших логістичних вузлах уже змусили окупантів переносити маршрути постачання дедалі ближче до Криму. Водночас українські сили демонструють здатність контролювати й ці напрямки, що поступово звужує можливості Росії для маневру.

    Аналітики ISW підкреслюють, що продовження таких атак може безпосередньо вплинути на здатність російської армії проводити нові наступальні операції. Зростання відстаней постачання, нестача пального, затримки з доставкою боєприпасів та необхідність перекидати ресурси на ремонт інфраструктури створюють додаткове навантаження на російську військову машину. Саме тому удари по мостах і логістичних вузлах можуть мати не менший вплив на ситуацію на фронті, ніж успішні бойові дії безпосередньо на лінії зіткнення.

    У підсумку в ISW зазначають, що українська кампанія з ураження транспортної та військової інфраструктури на окупованому півдні поступово перетворюється на одну з ключових загроз для російських планів у 2026 році. Якщо нинішня тенденція збережеться, Кремль може зіткнутися з дедалі більшими труднощами у забезпеченні своїх військ на південному напрямку та підготовці нових наступів.

  • Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Окупований Крим дедалі більше втрачає статус надійного тилу для російської армії та перетворюється на одну з найуразливіших ділянок війни. Дефіцит пального, перебої з логістикою, регулярні удари по військових об’єктах та наростання панічних настроїв серед населення можуть стати передумовами для подій, які ще недавно здавалися малоймовірними. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що подальше посилення блокади Криму здатне поставити російське угруповання на півострові перед вибором: або шукати способи виживання в умовах ізоляції, або починати евакуацію військ.

    За словами Чубарова, процес перетворення Криму з тилового регіону на прифронтову територію триває вже не перший рік. Одним із переломних моментів стали удари по військовому аеродрому в Новофедорівці у серпні 2022 року. Відтоді атаки на російські військові об’єкти на півострові стали регулярними.

    Сьогодні під ударами опиняються аеродроми Саки, Кача, Бельбек, військові частини в Сімферополі та інші об’єкти, які використовуються російською армією для ведення війни проти України. За оцінками експертів, у Криму розташовані понад дві сотні військових об’єктів різного призначення, а сам півострів фактично повністю мілітаризований.

    Одним із найболючіших наслідків для окупаційної адміністрації стала логістична криза. Через пошкодження Керченського мосту та вогневий контроль Збройних сил України над сухопутним коридором через окуповані території Запорізької та Херсонської областей російська сторона стикається зі зростаючими труднощами у постачанні ресурсів.

    Особливо відчутною стала нестача пального. На окремих автозаправних станціях уже фіксуються обмеження на продаж бензину та дизельного пального, а серед місцевих жителів зростає занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

    Чубаров зазначає, що ця криза впливає не лише на військових, а й на цивільне населення. Водночас серед мешканців Криму існують різні настрої. Частина людей звинувачує Україну у створенні труднощів, однак багато кримчан, які залишаються проукраїнськи налаштованими, готові терпіти нинішні проблеми, якщо це наблизить деокупацію півострова.

    За словами голови Меджлісу, сотні тисяч жителів Криму, серед яких кримські татари, етнічні українці та представники інших національностей, продовжують вважати себе громадянами України та очікують на повернення півострова під контроль Києва.

    Ключовим фактором, який може змінити ситуацію, Чубаров називає подальше посилення блокади. На його думку, якщо ЗСУ вдасться встановити повний контроль над сухопутними маршрутами постачання, а Керченський міст остаточно втратить здатність виконувати логістичні функції, російське військове угруповання зіткнеться з критичними проблемами забезпечення.

    Експерти, на яких посилається Чубаров, вважають, що в такому разі Москва буде змушена або суттєво скорочувати присутність своїх сил на півострові, або шукати шляхи евакуації окремих підрозділів. Водночас морський шлях уже не гарантує Росії безпечного постачання, оскільки її можливості в Чорному морі значно обмежені.

    Окрему увагу Чубаров звернув на психологічний аспект можливої деокупації. За його словами, перші ознаки підготовки окупаційної адміністрації до відступу можуть викликати ланцюгову реакцію серед населення.

    Він навів інформацію про підготовку до евакуації архівів, музейних цінностей та інших об’єктів, які російська влада вважає стратегічно важливими. Навіть такі непрямі сигнали, на його думку, можуть бути сприйняті як ознака того, що окупаційна влада не впевнена у своєму майбутньому.

    Особливо це може вплинути на росіян, які переїхали до Криму після окупації півострова. За оцінками Чубарова, таких людей уже близько мільйона. Якщо вони почнуть масово залишати Крим через побоювання втратити майно або опинитися в зоні бойових дій, це може спровокувати серйозний психологічний злам серед прихильників окупаційної влади.

    Разом із тим Чубаров не вважає реалістичним сценарій масових народних повстань проти окупаційної адміністрації. Він наголошує, що сучасні технології контролю, тотальне стеження та робота російських силових структур практично унеможливлюють відкритий спротив на території півострова.

    Натомість вирішальним фактором він називає саме військовий та логістичний тиск. Якщо російські війська втратять можливість повноцінно забезпечувати свої підрозділи пальним, боєприпасами та продовольством, ситуація може змінитися значно швидше, ніж очікують навіть деякі аналітики.

    На переконання Чубарова, втрата Криму матиме для Росії не лише військові, а й потужні політичні наслідки. Він нагадав, що в історії саме зміна контролю над півостровом неодноразово ставала переломним моментом для сторін конфлікту.

    Саме тому деокупація Криму, незалежно від того, відбудеться вона внаслідок військової операції чи через вимушений відступ окупаційних сил, може стати подією, яка кардинально змінить подальший перебіг російсько-української війни.

  • Україна має плани щодо деокупації Криму та знищення Кримського мосту — Андрій Юсов

    Україна має плани щодо деокупації Криму та знищення Кримського мосту — Андрій Юсов

    Сили оборони України мають чіткі стратегічні плани для деокупації Криму та знищення Кримського мосту, як заявив Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки (ГУР), в інтерв’ю для “Київ 24”. За словами Юсова, Крим продовжує залишатися ключовим елементом для військової логістики Росії, оскільки півострів використовується як велика військова база.

    Юсов підкреслив, що українські сили не розкривають подробиць своїх планів, але готові до рішучих дій. “А скільки ще буде жити Кримський міст? Ми б хотіли всі подивитись на годинник і сказати, що хвилин 15 ще залишилось. Реальність вона складніша. Безумовно, сили безпеки і оборони мають плани стосовно як деокупації українських земель і півострова, так і знищення всіх речей, які цьому заважають,” — зазначив Юсов.

    Представник ГУР також наголосив на стратегічному значенні Криму для Росії. “Це все ж велика важлива територія з точки зору військової логістики, з точки зору постачання,” — пояснив Юсов. Він також відзначив ефективність попередніх ударів і запевнив, що українські сили продовжать свою роботу, не роблячи анонсів про майбутні дії.

    Юсов дав зрозуміти, що Україна готова до рішучих кроків, щоб відновити свою територіальну цілісність та забезпечити безпеку держави. Ці плани включають не тільки військові операції, але й стратегії, спрямовані на нейтралізацію інфраструктури, яка підтримує військові дії Росії в регіоні.