Позначка: Департамент стратегічних розслідувань

  • Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    На Київщині розгортається масштабна справа навколо соціальної програми «Турбота», яка мала допомагати людям у складних життєвих обставинах, зокрема тим, хто потребує дороговартісного лікування або пережив тяжке захворювання. За версією правоохоронців, частина депутатів Київської обласної ради перетворила програму на механізм отримання бюджетних грошей власними родичами та довіреними особами. У справі вже дев’ять підозрюваних, а встановлена сума ймовірно незаконно отриманих виплат перевищила 3 млн гривень.

    27 серпня Національна поліція повідомила, що підозри отримали депутати Київської обласної ради та їхні близькі родичі. Справу розслідують оперативники Департаменту стратегічних розслідувань разом зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції, а процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.

    За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, серед депутатів, яким оголосили підозри, — Хвича Мепарішвілі, Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, Олександр Поляруш та Юрій Савчук. Разом із п’ятьма депутатами підозрюваними стали четверо їхніх родичів. Водночас важливо наголосити: йдеться саме про підозри та версію слідства, а винуватість кожного фігуранта може встановити лише суд.

    Сама програма «Турбота» створювалася з зовсім іншою метою. Вона передбачає матеріальну підтримку жителів Київщини, які потребують додаткового соціального захисту, дорогого лікування, перенесли тяжкі захворювання або втратили близьких. Такі люди можуть раз на рік претендувати на матеріальну допомогу.

    Однак, за даними слідства, депутати систематично ініціювали виділення коштів близьким людям — зокрема власним батькам та батькам подружжя. Після цього керівниця профільного відділу облради, як стверджує поліція, погоджувала відповідні звернення та готувала проєкти розпоряджень про виплату грошей з обласного бюджету. Правоохоронці вважають, що в низці випадків не було належного обґрунтування ані самої необхідності матеріальної допомоги, ані її розміру.

    Особливо показовою для слідства стала історія з батьками одного з фігурантів. Упродовж 2021–2025 років вони неодноразово отримували гроші за програмою нібито для лікування. При цьому, за даними поліції, до заяв додавали фактично лише копії паспортів та пенсійних посвідчень — документів, які б підтверджували необхідність саме запитуваних сум, не було.

    Більше того, правоохоронці заявляють, що ці люди фактично не перебували у скрутному матеріальному становищі. Мати одного з депутатів протягом останніх років придбала нерухомість і дорогий автомобіль, сукупна вартість яких перевищувала 3,5 млн гривень. На цьому тлі отримання бюджетної соціальної допомоги й привернуло особливу увагу слідчих.

    Але одна з найважливіших деталей з’явилася безпосередньо у повідомленні Нацполіції. Слідчі простежили, що відбувалося з грошима вже після їхнього надходження на рахунки родичів.

    За даними поліції, після зарахування матеріальної допомоги гроші могли зніматися готівкою або повністю чи частково повертатися на банківський рахунок депутата, який до цього ініціював надання допомоги. Саме ця обставина дала правоохоронцям підстави говорити не просто про сумнівне призначення соціальних виплат, а про використання родичів як фіктивних отримувачів бюджетних коштів.

    Ще одна деталь стосується того, на що витрачали отримані гроші. Після аналізу руху коштів правоохоронці встановили окремі випадки, коли матеріальна допомога використовувалася для оплати послуг естетичної медицини та стоматології, а також інших витрат, які, за оцінкою слідства, не відповідали тим підставам, що зазначалися під час звернення за бюджетною допомогою.

    При цьому контраст між виплатами окремим звичайним заявникам і наближеним до депутатів особам, за версією поліції, був суттєвим. Правоохоронці стверджують, що деякі мешканці Київщини зі складними діагнозами отримували від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень, тоді як виплати родичам та довіреним особам депутатів в окремих випадках могли сягати сотень тисяч гривень без належного документального підтвердження.

    Масштаб самої програми значний. За даними правоохоронців, лише протягом 2021–2025 років мешканцям столичного регіону в межах «Турботи» виплатили майже 384 млн гривень бюджетних коштів. Наразі слідство говорить про доказову базу щодо ймовірного незаконного заволодіння понад 3 млн гривень. Саме на таку суму, за версією поліції, було завдано збитків Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

    У межах розслідування правоохоронці провели обшуки за місцями проживання та роботи фігурантів, а також у їхніх автомобілях. Поліція повідомляє про вилучення мобільних телефонів, грошей, документації та чорнових записів, які тепер досліджуються у кримінальному провадженні.

    Усього підозри повідомили дев’ятьом особам — п’ятьом депутатам та чотирьом їхнім близьким родичам. Залежно від ролі кожного фігуранта правоохоронці кваліфікували їхні дії за частинами 3, 4 та 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Слідство розглядає різні ролі: від організації та безпосереднього виконання до пособництва.

    За найбільш тяжкою з інкримінованих кваліфікацій у разі доведення вини фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    І ця справа, схоже, ще не завершена. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до аналогічного використання бюджетних коштів програми «Турбота». Генеральний прокурор Руслан Кравченко також повідомив, що слідство встановлює інших потенційних учасників схеми.

    Таким чином, справа може виявитися ширшою за вже встановлені понад 3 млн гривень та дев’ятьох підозрюваних. Слідчим тепер належить з’ясувати, скільки саме виплат за кілька років могли бути оформлені з порушеннями, хто погоджував такі рішення і чи існували інші фіктивні отримувачі соціальної допомоги.

    Поки ж головний контраст цієї історії особливо разючий: програма, створена для людей, яким потрібні гроші на лікування та допомога у важких життєвих обставинах, за версією слідства, могла використовуватися для виплат людям із найближчого оточення депутатів. І якщо висновки правоохоронців будуть доведені в суді, «Турбота» для частини її учасників справді виявиться турботою насамперед про своїх.

  • Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    У поліції Київської області — нове кадрове призначення на тлі гучних скандалів у системі МВС та анонсованих президентом кадрових змін. Голова Нацполіції Іван Вигівський представив нового керівника поліції Київщини — ним став Андрій Рубель, який менш ніж два тижні тому був звільнений з посади директора Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    Про призначення повідомила Національна поліція України. Представляючи нового керівника, Вигівський окреслив основні завдання для поліції Київщини: забезпечення безпеки населення, оперативне реагування на злочини, документування воєнних злочинів РФ, протидія диверсіям та посилення взаємодії з громадами.

    Призначення Рубеля відбулося в момент, коли система МВС переживає одну з найбільших хвиль кадрових змін від початку повномасштабної війни. Поштовхом до цього стали одразу кілька резонансних історій, зокрема скандал у Києві, коли патрульні поліцейські під час стрілянини втекли від озброєного нападника. Після суспільного резонансу голова патрульної поліції Євгеній Жуков подав у відставку, а президент Володимир Зеленський заявив про необхідність масштабного перезавантаження системи МВС — від рядового складу до керівництва.

    Новий очільник поліції Київщини має понад 20 років досвіду роботи в правоохоронних органах. Андрій Рубель працював у поліції Києва та Київської області, підрозділах ГУБОЗ МВС, Департаменті карного розшуку та структурах внутрішньої безпеки. У 2020–2021 роках він очолював поліцію Харківської області, а з жовтня 2022 року керував Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції.

    Втім, особливу увагу викликає той факт, що з попередньої посади Рубеля звільнили лише 28 квітня 2026 року. Офіційно причини кадрового рішення не пояснювалися, однак призначення на нову посаду фактично одразу після звільнення вже викликало дискусії серед експертів та в політичних колах.

    Департамент стратегічних розслідувань, який раніше очолював Рубель, є одним із ключових підрозділів Нацполіції. Саме він займається боротьбою з організованою злочинністю, корупційними схемами, незаконним обігом зброї, а також документуванням діяльності кримінальних угруповань. Після початку повномасштабної війни роль департаменту значно посилилася через боротьбу з диверсійними групами та незаконними каналами постачання зброї.

    Призначення Рубеля на Київщину відбувається в надзвичайно складний для регіону період. Київська область залишається однією з головних цілей російських атак дронами та ракетами. Крім того, регіон є критично важливим логістичним вузлом, де правоохоронці постійно працюють над питаннями безпеки, охорони стратегічних об’єктів та виявлення диверсійних загроз.

    Окремим викликом для поліції Київщини залишається документування воєнних злочинів Росії. Саме на території області після деокупації у 2022 році були виявлені масові злочини російських військових у Бучі, Ірпені, Бородянці та інших містах. Відтоді правоохоронні органи продовжують збирати докази для міжнародних судів та українських кримінальних проваджень.

    Крім безпекових викликів, нове керівництво поліції Київщини матиме й серйозні репутаційні проблеми. Після низки скандалів у поліції останніх місяців рівень суспільної довіри до правоохоронної системи помітно просів. Саме тому у МВС зараз роблять акцент не лише на кадрових рішеннях, а й на спробі відновити авторитет поліції через публічну реакцію на резонансні інциденти.

    На цьому тлі Іван Вигівський дедалі частіше говорить про необхідність зміни підходів у роботі поліції. Раніше він уже заявляв, що участь поліцейських у мобілізаційних заходах негативно впливає на сприйняття правоохоронців суспільством та підриває довіру до системи.

    Водночас експерти зазначають, що кадрові перестановки у структурі МВС навряд чи завершаться найближчим часом. Після заяв Зеленського про “перезавантаження” правоохоронної вертикалі в Україні очікують нових призначень та відставок у різних регіонах.

    Сам Андрій Рубель поки публічно не коментував своє призначення. Однак уже найближчим часом саме від роботи нового керівника залежатиме, чи вдасться поліції Київщини не лише посилити безпеку регіону, а й відновити довіру суспільства після хвилі скандалів та кадрових криз у системі МВС.