Позначка: Der Spiegel

  • США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    Сполучені Штати готують масштабний перегляд своєї участі в Північноатлантичному альянсі та можуть суттєво скоротити військовий внесок у НАТО, переклавши значну частину оборонних зобов’язань у Європі на європейських союзників. Про це повідомляє німецьке видання Spiegel, посилаючись на джерела серед дипломатів і представників Альянсу, які були ознайомлені із закритими консультаціями.

    За інформацією видання, наприкінці минулого тижня представник міністра оборони США Піт Гегсет провів закритий брифінг у штаб-квартирі НАТО, під час якого союзникам офіційно представили нову концепцію участі Вашингтона в обороні Європи. Йдеться про перегляд так званої “моделі сил НАТО”, яка була сформована після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та передбачала значне американське військове присутність у Європі.

    Згідно з озвученими планами, Сполучені Штати можуть скоротити свою участь одразу в кількох ключових компонентах військової присутності Альянсу. Зокрема, йдеться про зменшення кількості винищувачів, стратегічних бомбардувальників, військово-морських кораблів, підводних човнів, безпілотних систем і літаків-заправників, які США надають у межах колективної оборони НАТО. За даними Spiegel, внесок США у винищувальну авіацію Альянсу може бути скорочений приблизно на третину, що створює суттєві прогалини у повітряній обороні Європи.

    Крім того, американська сторона, як стверджується, розглядає можливість повної відмови від надання НАТО підводних човнів у межах цієї моделі, а також істотного скорочення участі в забезпеченні авіаносними групами та ударними безпілотними системами. Особливу стурбованість у європейських столицях викликає можливе зменшення присутності стратегічних бомбардувальників США, які відіграють ключову роль у ядерному стримуванні та демонстрації сили в межах Альянсу.

    У Брюсселі такі сигнали стали несподіваними, оскільки європейські союзники розраховували радше на поступову адаптацію ролі США в НАТО, а не на різке скорочення військової участі. За даними джерел, деякі дипломати сприйняли озвучені плани як серйозний сигнал про зміну стратегічного підходу Вашингтона до безпеки Європи.

    Окремою проблемою для Європи є те, що низка критичних спроможностей США наразі не має швидкої заміни серед європейських країн. Зокрема, більшість держав ЄС не володіють стратегічними бомбардувальниками, здатними нести ядерну зброю, а також не мають повноцінних авіаносних ударних груп, які могли б компенсувати американську присутність у разі кризових сценаріїв. Це створює потенційні “вузькі місця” в системі колективної оборони, які неможливо швидко закрити навіть за умови різкого збільшення оборонних бюджетів.

    Попри скорочення конвенційної участі, Вашингтон, за даними Spiegel, наголошує, що не планує відмовлятися від ролі гаранта ядерного стримування в Європі. Водночас США очікують, що європейські союзники значно активніше братимуть на себе відповідальність за наземну, повітряну та морську оборону континенту.

    У Вашингтоні такі зміни пояснюють трансформацією глобальної безпекової ситуації та необхідністю перерозподілу військових ресурсів у бік інших регіонів світу. Американська сторона також наголошує, що європейські країни за останні роки суттєво збільшили оборонні витрати і тепер повинні перейти від фінансового внеску до реального нарощування власних військових можливостей.

    У межах нової концепції, яку в НАТО вже неофіційно називають “НАТО 3.0”, передбачається, що європейські союзники мають у максимально короткі терміни взяти на себе майже всю конвенційну оборону континенту. У самому Альянсі ці зміни дедалі частіше описують як можливий “поворотний момент”, який може змінити баланс ролей між США та Європою в системі колективної безпеки.

    Очікується, що до початку червня європейські країни мають підготувати узгоджені пропозиції щодо того, як саме вони компенсуватимуть скорочення американської участі. Після цього Вашингтон планує представити оновлену модель розподілу оборонних зобов’язань на саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі.

    На тлі цих процесів у Європі вже посилилися дискусії щодо необхідності створення більш автономної оборонної системи та зменшення залежності від США. Європейські політики та військові експерти попереджають, що у разі реалізації американського плану Альянс може увійти в один із найбільш трансформаційних періодів за всю свою історію, оскільки фактична структура безпеки континенту буде змінена вперше з часів холодної війни.

  • Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль відкликав акредитацію іноземних журналістів на висвітлення параду 9 травня в Москві, що стало безпрецедентним кроком для одного з головних державних заходів Росії. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела в медіа-середовищі та підтвердження від редакцій, які отримали відповідні повідомлення від російської сторони.

    За даними видання, рішення про скасування акредитацій було повідомлено журналістам телефоном, попри те, що раніше вони вже отримали офіційні дозволи на роботу під час заходу. Під обмеження, як зазначається, потрапили представники низки великих міжнародних медіа, зокрема німецьких ARD і ZDF, французького агентства AFP, британського Sky, а також італійського Rai і японського NHK. У всіх випадках повідомлення з боку Кремля зводилися до того, що «формат висвітлення змінено через ситуацію», без додаткових пояснень причин такого рішення.

    Пізніше журналістам було повідомлено, що допуск до параду отримають виключно російські засоби масової інформації. Таким чином, вперше за багато років іноземні медіа, які спочатку були акредитовані на подію, фактично були виключені з її висвітлення вже після завершення процедур акредитації. У Der Spiegel наголошують, що подібна практика є безпрецедентною для заходів такого масштабу і символічного значення.

    Рішення Кремля щодо обмеження доступу міжнародної преси відбувається на тлі змін формату самого параду 9 травня. Раніше російське Міністерство оборони повідомило, що урочистості в Москві пройдуть без демонстрації військової техніки та без участі курсантів військових училищ. Офіційно це пояснювалося «поточними умовами», однак детальні причини такого скорочення не розкривалися.

    У Кремлі також підтверджували, що парад відбудеться у скороченому форматі. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що зміни пов’язані з «терористичною загрозою» та загальною безпековою ситуацією. Окремо підкреслювалося, що 9 травня цього року не є ювілейною датою, що також стало одним із факторів скорочення масштабів заходу. У Санкт-Петербурзі аналогічно було оголошено проведення параду без використання військової техніки.

    На тлі цих змін відмова у доступі іноземним журналістам додатково підсилює тенденцію до обмеження міжнародного висвітлення ключових державних подій у Росії. Фактично контроль за інформаційним супроводом параду переходить виключно до внутрішніх російських медіа, що суттєво звужує можливість зовнішнього спостереження за подією.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія не припинила бойових дій попри пропозиції про припинення вогню та дипломатичні ініціативи. Він також підкреслював, що війна безпосередньо впливає на внутрішні процеси в Росії, зокрема на організацію символічних заходів, і що навіть проведення параду вже залежить від ситуації на фронті.

    Таким чином, цьогорічний парад 9 травня в Москві відбувається на тлі одночасного скорочення його військової складової та суттєвого обмеження міжнародної присутності в інформаційному просторі, що відображає загальне посилення контролю над публічною комунікацією навколо події.

  • Міноборони Німеччини Борис Пісторіус прокоментував заборону на виїзд чоловіків за кордон

    Міноборони Німеччини Борис Пісторіус прокоментував заборону на виїзд чоловіків за кордон

    Міністерство оборони Німеччини заявило про намір скасувати вимогу щодо обов’язкового отримання чоловіками дозволу для виїзду за кордон на термін понад три місяці. Відповідне адміністративне розпорядження уряд планує ухвалити вже цього тижня.

    Як повідомляє німецьке видання Der Spiegel, про це заявив міністр оборони Борис Пісторіус 8 квітня.

    За словами очільника оборонного відомства, рішення має на меті спростити бюрократичні процедури та офіційно закріпити норму, яка фактично вже не застосовується.

    «Наразі для чоловіків нічого не змінюється: незалежно від віку — 17 чи 45 років — кожен має право подорожувати, і дозвіл не потрібен. Про тривале перебування за кордоном також не потрібно повідомляти», — наголосив Пісторіус.

    Він пояснив, що чинна законодавча вимога втратила актуальність, оскільки в Німеччині діє добровільна військова служба. Обов’язок повідомляти про зміну місця перебування наразі поширюється лише на резервістів, які підлягають призову.

    Нагадаємо, раніше німецьке видання видання Berliner Zeitung повідомило, що у Німеччині чоловіків віком від 17 до 45 років зобов’язали отримати дозвіл від збройних сил країни, якщо планують виїжджати на три місяці й довше. Зокрема, за інформацією Berliner Zeitung таку норму передбачають зміни до закону про модернізацію військової служби.

  • Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Німецький журнал Der Spiegel із посиланням на власні джерела заявив, що Центральне розвідувальне управління США нібито було обізнане з планами України щодо підриву газопроводів «Північний потік». За версією видання, операцією керував тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

    За даними Der Spiegel, навесні 2022 року в Києві українські фахівці з диверсій зустрілися зі знайомими співробітниками ЦРУ та повідомили їм про намір підірвати газопроводи. Співрозмовник журналу стверджує, що спочатку американські представники нібито позитивно оцінили план і навіть обговорювали технічні деталі його реалізації.

    Під час наступної зустрічі, як пише видання, українська сторона могла скласти враження, що США не заперечують проти реалізації задуму та потенційно можуть сприяти фінансуванню. Втім згодом позиція Вашингтона, за твердженням джерел журналу, змінилася. Американська сторона нібито попередила Київ про неприпустимість здійснення такої операції.

    У ЦРУ назвали інформацію, викладену Der Spiegel, «абсолютно неправдивою». Водночас журнал припускає, що американські агенти могли демонструвати зацікавленість виключно з метою збору розвідувальної інформації. Не виключається також, що дані про обговорення планів могли із затримкою дійти до політичного керівництва США, яке не підтримало ідею.

    У матеріалі також йдеться, що в червні 2022 року інформація про можливу підготовку диверсії стала відома Нідерландам і Німеччині, які попередили Сполучені Штати. Німецька сторона спершу поставилася до цих відомостей скептично, оскільки зазначені терміни вже минули.

    За версією Der Spiegel, представник ЦРУ з київського офісу нібито контактував із представниками Офісу президента України, вимагаючи скасувати операцію. Водночас журнал стверджує, що рішення про проведення диверсії могло бути ухвалене без відома президента Володимира Зеленського.

    Попри застереження, підрив газопроводів усе ж відбувся. Видання також зазначає, що фінансування операції, за його даними, могло забезпечити приватне українське джерело, яке виділило близько 300 тисяч доларів.

    Нагадаємо, раніше в Європі затримали двох громадян України, яких підозрюють у причетності до підриву газопроводу. Українська сторона ці звинувачення заперечує. Офіційних підтверджень версії, оприлюдненої Der Spiegel, наразі немає.

  • Міфи про риб’ячий жир: що показали нові дослідження

    Міфи про риб’ячий жир: що показали нові дослідження

    Риб’ячий жир і капсули з омега-3 жирними кислотами багато років сприймалися як універсальний інструмент для підтримки серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко вкоренилася у масовій культурі, що попит на такі добавки залишається стабільним десятиліттями. Проте сучасні наукові огляди й метааналізи дають значно стриманіші оцінки. Як пише Der Spiegel, більшість популярних уявлень про омега-3 не мають переконливого підтвердження.

    Історія буму омега-3 почалася у 1970-х, коли ранні дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань і сприяли появі гіпотези про захисний ефект жирної риби. Пізніші роботи переглянули ці висновки, але саме вони запустили глобальну моду на риб’ячий жир, яка з часом перетворилася на багатомільярдну індустрію. Фізіологічна роль омега-3 справді важлива: вони формують клітинні мембрани, впливають на запальні процеси, нервову систему та згортання крові. Але біологічна необхідність не дорівнює ефективності капсул як профілактичного засобу.

    Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

    Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

    Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

    Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

    Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.