Позначка: дерегуляція

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.