Golosnovinua.com

Позначка: Держаудитслужба

  • Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Журналісти видання «Телеграф» оприлюднили розслідування щодо передачі в користування рекреаційних зон біля київських водойм, у якому заявили про можливе заниження стартової вартості лотів та поставили під сумнів рівень конкуренції під час окремих аукціонів, організованих комунальним підприємством «Плесо». На момент публікації матеріалу офіційної реакції КП «Плесо», Київської міської державної адміністрації чи Київської міської ради на наведені у розслідуванні твердження не було.

    За даними журналістів, на початку червня КП «Плесо» виставило через систему Prozorro.Продажі 26 лотів, які передбачають право організації рекреаційної діяльності на прибережних територіях столиці. Йдеться про ділянки біля озер, заток і пляжів, де підприємці можуть облаштовувати альтанки та надавати відпочинкові послуги.

    Автори матеріалу стверджують, що стартові ціни на частину лотів були суттєво нижчими за потенційну комерційну вартість такого бізнесу. Як приклад наводиться лот на Венеціанському острові в Гідропарку, який дозволяє встановити п’ять альтанок. За інформацією журналістів, право користування цією ділянкою було реалізовано за 32 тис. грн на рік, що становить приблизно 2,7 тис. грн на місяць.

    У розслідуванні також зазначається, що інші лоти, які передбачали розміщення від 15 до 20 альтанок, продавалися за ціною від 70 тис. до 200 тис. грн на рік. На думку авторів матеріалу, за нинішньої ринкової вартості оренди альтанок такі платежі можуть окупатися за короткий період.

    Окрему увагу журналісти приділили перебігу окремих електронних аукціонів. У матеріалі описується приклад торгів щодо рекреаційної зони біля озера Алмазне, де, за твердженням видання, переможцем став фізична особа-підприємець Іван Проскочило.

    «Телеграф» зазначає, що іншим учасником цих торгів було товариство «Алмазне Лейк», співвласником і директором якого, за даними системи YouControl, також є Іван Проскочило. На цій підставі журналісти припускають можливий конфлікт інтересів та звертають увагу на питання реальної конкуренції під час проведення аукціону.

    Водночас у матеріалі не стверджується, що такі дії вже визнані порушенням законодавства. Оцінку законності проведення торгів можуть надати лише уповноважені державні органи.

    Журналісти також проаналізували інших переможців аукціонів. Зокрема, у розслідуванні згадується підприємець, який отримав право організації рекреаційної діяльності на одній із ділянок у затоці Собаче Гирло. Автори матеріалу посилаються на відкриті державні реєстри та судові документи, вказуючи, що ця особа є учасником низки судових спорів і щодо неї розглядається кримінальне провадження за статтею про самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво.

    Разом із тим наявність кримінального провадження або судового розгляду сама по собі не означає винуватості особи. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, остаточне рішення може ухвалити лише суд після завершення розгляду справи.

    Окремий розділ розслідування присвячений механізму визначення стартової вартості лотів. Автори припускають, що низькі ціни могли бути пов’язані з чинною редакцією рішення Київської міської ради про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг. На думку журналістів, право реалізовувалося не як оренда земельної ділянки, а як право на організацію рекреаційної діяльності, що могло вплинути на методику розрахунку стартової вартості.

    У матеріалі також згадується колишній генеральний директор КП «Плесо» В’ячеслав Савицький, якому раніше правоохоронні органи повідомили про підозру в іншому кримінальному провадженні, що не стосується нинішніх аукціонів. Журналісти наголошують, що нинішні торги проводилися вже за керівництва виконувача обов’язків генерального директора Андрія Вагіна.

    Наприкінці розслідування редакція повідомила про намір направити офіційні запити до Київської міської ради, КМДА та КП «Плесо» з проханням пояснити методику формування стартових цін, а також звернутися до Антимонопольного комітету України і Державної аудиторської служби із проханням перевірити обставини проведення торгів та надати правову оцінку можливим ознакам порушень.

    Станом на момент публікації офіційних результатів перевірок або рішень контролюючих органів щодо описаних у журналістському розслідуванні фактів оприлюднено не було. Позиція КП «Плесо», КМДА та інших згаданих у матеріалі осіб щодо наведених тверджень також поки не опублікована.

  • Декларація на мільйони: що має родина працівниці Західного офісу ДАСУ

    Декларація на мільйони: що має родина працівниці Західного офісу ДАСУ

    Експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда після звільнення повертається на посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її декларація містить значний обсяг майна, набутого переважно у 2016–2024 роках.

    Основний обсяг нерухомості належить родині — Бершеді та її чоловіку Едуарду Остапишину, пенсіонеру СБУ. Серед задекларованого майна — житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими приміщеннями 45 м² та двома земельними ділянками у Брюховичах (434 м² і 600 м²). Право користування має Бершеда, власником є чоловік з 2016 року. Окремо декларується земельна ділянка 1000 м² у Підбірцях, яка перебуває у власності посадовиці з грудня 2020 року.

    У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

    Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

    Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

    Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

  • Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    У Харківській області історія з облаштуванням дитячого психіатричного відділення перетворилася на гучний скандал навколо понад 55 мільйонів гривень бюджетних коштів. Йдеться про ремонт лише першого поверху корпусу для розміщення десяти ліжок — сума, яка вже викликала запитання як у громадськості, так і в державних аудиторів.

    12 листопада 2025 року Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації уклав договір №33-25 на 55 563 016 гривень із ТОВ «Дрогон Еко». Предметом контракту стало облаштування дитячого психіатричного відділення на вулиці Клочківській, 337-А у Харкові.

    Проєкт подається як соціально важливий: дитяча психіатрія в Україні роками перебуває в умовах дефіциту місць та кадрового виснаження. Батьки нерідко змушені чекати на госпіталізацію місяцями. Однак саме цей об’єкт став прикладом того, як бюджетна програма може перетворитися на джерело потенційних зловживань.

    11 грудня 2025 року Держаудитслужба оприлюднила результати перевірки, в яких зафіксовано низку порушень у тендерній процедурі. Аудитори вказали на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності необхідної техніки, маніпуляції зі штатним розписом та нестачу обов’язкових документів у складі тендерної пропозиції. Попри це, компанію не дискваліфікували, а визнали переможцем закупівлі.

    Окрему увагу викликає кошторис. За даними аналізу, ціни на будівельні матеріали в окремих позиціях перевищують ринкові на 50–150%. Зокрема, завищеними виглядають витрати на МДФ-панелі, лінолеум та вентиляційне обладнання. Попередні підрахунки свідчать, що лише за рахунок різниці в цінах з бюджету могли бути виведені понад 16 мільйонів гривень — майже третина загальної суми договору.

    Скандал розгортається в межах управлінської вертикалі Харківської ОВА. Інфраструктурний напрямок курирує заступник голови адміністрації, а безпосередньо процедуру підписував керівник профільного департаменту. Саме на рівні обласної влади приймалося рішення про визначення переможця тендеру.

    ТОВ «Дрогон Еко» має статутний капітал 100 тисяч гривень. Після зміни профілю діяльності компанія почала активно отримувати підряди від обласної влади — загальна сума контрактів перевищує 610 мільйонів гривень. Така динаміка викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору підрядників і прозорості розподілу бюджетних коштів.

    Історія з дитячим психіатричним відділенням стала показовою: соціально чутлива сфера, в якій діти потребують реальної медичної допомоги, може перетворитися на майданчик для сумнівних фінансових рішень. Чи отримає ця справа подальшу правову оцінку — залежить від реакції контролюючих органів і правоохоронців.

  • Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    За інформацією наших джерел, у кулуарах Ніжинської міської ради паніка після останньої ревізії Держаудитслужби (ДАСУ), яка виявила значні фінансові розтрати бюджетних коштів та міжнародної допомоги.

    Як повідомляє джерело, мер Ніжина Олександр Кодола причетний до розкрадання допомоги міжнародних партнерів та активно намагається зам’яти скандал. Водночас, за інформацією джерела, “справа вже в прокуратурі”.

    Нагадаємо, Ніжинська мерія активно хизувалась цифрами отриманої міжнародної допомоги від Данії, Японії, США та ще десятка країн в розмірі 459 мільйонів гривень.

    Водночас, поки західні партнери на фоні гуманітарної катастрофи фінансують закупку генераторів та ліків для Ніжина, місцеві чиновники (УЖКГ) виписують собі премії в розмірі до 310%.

    За інформацією джерела, сума порушень “на преміях” склала 2,6 млн грн.

    Також, за інформацією нашого джерела у Ніжинській міськраді, перевірка аудиторів виявила порушення при будівництві захисної споруди для гімназії №6.

    Так, за інформацією джерела, побудована  за 4,7 млн гривень захисна споруда, яка за документами мала бути “заглиблена”, фактично має вигляд “будки на поверхні”.

    “Це не просто корупція, це підстава під удар дітей, на безпеку яких іноземні фонди виділяють кошти”, – зазначає джерело.

  • Дружину керівника податкового відділу на Буковині підозрюють в ухиленні від ПДВ на 2 мільйони

    Дружину керівника податкового відділу на Буковині підозрюють в ухиленні від ПДВ на 2 мільйони

    У Єдиному реєстрі досудових розслідувань містяться відомості про можливу причетність фізичної особи-підприємця Валентини Михайлівни Угрин, дружини начальника Вижницького відділу Головного управління ДПС у Чернівецькій області Андрія Васильовича Угрина, до підроблення документів на постачання автомобільних запчастин та ухилення від сплати податку на додану вартість на суму близько 2 мільйонів гривень.

    Як випливає з матеріалів перевірки Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, у 2022 році між ФОП Угрин Валентиною Михайлівною та державним підприємством «Берегометське лісомисливське господарство», яке входить до структури ДП «Ліси України», було проведено низку взаємозаліків. За висновками аудиторів, такі операції порушували норми Податкового кодексу України та свідчили про ведення господарської діяльності з ознаками, які унеможливлюють перебування на спрощеній системі оподаткування.

    У матеріалах перевірки зазначалося, що за таких обставин ФОП Угрин Валентина мала бути позбавлена статусу платника єдиного податку, переведена на іншу систему оподаткування та обов’язково зареєстрована платником ПДВ. Про виявлені порушення офіційним листом було повідомлено Головне управління ДПС у Чернівецькій області ще у вересні 2022 року.

    Втім, як ідеться у витягу з ЄРДР, подальших контрольно-перевірочних заходів щодо ФОП Угрин Валентини тривалий час не проводили. У матеріалах кримінального провадження зазначається, що начальник Вижницького відділу ГУ ДПС у Чернівецькій області Андрій Угрин, зловживаючи службовим становищем, міг сприяти уникненню перевірок і накладення фінансових санкцій щодо підприємницької діяльності своєї дружини.

    За версією слідства, це дозволило ФОП Угрин Валентині й надалі працювати на єдиному податку без реєстрації платником ПДВ, попри наявні підстави для зміни режиму оподаткування. Саме така бездіяльність податкового органу, на думку правоохоронців, і призвела до недоотримання державним бюджетом близько 2 мільйонів гривень податку на додану вартість.

    Показовим є те, що лише після внесення відомостей до ЄРДР та реєстрації кримінального провадження Чернівецькою обласною прокуратурою Державна податкова служба України ініціювала подальші дії. У листопаді 2025 року було порушено питання про включення ФОП Угрин Валентини Михайлівни до плану-графіку проведення планових документальних перевірок платників податків на 2026 рік. Метою перевірки визначено вивчення інформації, викладеної в листі Західного офісу Держаудитслужби від 27 вересня 2022 року.

    Обставини справи вказують на можливий конфлікт інтересів у діяльності керівника податкового підрозділу та ставлять під сумнів ефективність внутрішнього контролю в системі ДПС на регіональному рівні. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати слідство та суд.

  • Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Реставрація Бережанської ратуші стала черговим прикладом того, як під гаслами збереження культурної спадщини бюджетні кошти витрачаються за сумнівними кошторисами. Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант». Закупівлю провели без конкуренції — участь узяв лише один підрядник.

    До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень. Після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано через процедурні порушення. Втім, замість відкритого конкурсу на ринку з’явився новий підрядник, який, за даними з реєстрів, має ідентичну юридичну адресу з попереднім виконавцем.

    Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

    Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

    Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

    Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

    Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

  • Після викриттів НАБУ уряд звільняє раду «Енергоатому» та починає терміновий аудит

    Після викриттів НАБУ уряд звільняє раду «Енергоатому» та починає терміновий аудит

    Колишній міністр Тимофій Милованов оголосив про складання повноважень члена Наглядової ради «Енергоатому», але водночас Кабінет міністрів достроково припинив повноваження всієї ради та доручив терміновий аудит — кроки, які влада пояснює викриттям великої корупційної справи в енергетиці.

    У вівторок уряд ухвалив рішення достроково припинити повноваження Наглядової ради НАЕК «Енергоатом» і почати перезапуск компанії: прем’єрка Юлія Свириденко доручила підготувати новий склад ради у консультації з міжнародними партнерами та дала Держаудитслужбі тиждень на проведення повного аудиту й передання матеріалів правоохоронцям.

    Тим часом один з чинних членів ради, економіст і ексміністр Тимофій Милованов, опублікував заяву про складання повноважень. У своїх публічних повідомленнях він послався на скандал навколо компанії та на необхідність не заважати розслідуванню. Проте рішення уряду формально означає, що рада була розпущена без індивідуальних відставок.

    Причиною різкої реакції влади називають масштабну антикорупційну операцію, яку проводили НАБУ і САП — у ЗМІ вона з’явилась під кодовою назвою «Мідас». За повідомленнями, розслідування виявило зловживання в державних закупівлях і контрактах, що, за попередніми оцінками журналістів, могло призвести до значних втрат для компанії. Сам факт запуску аудиту та передання матеріалів до правоохоронних органів влада подає як доказ необхідності кадрових змін.

    З офіційних джерел: уряд наголошує, що «усього спектру важелів впливу» — від призначення менеджменту до контролю діяльності — має нести Наглядова рада, і тому відповідальність за ситуацію в компанії лежить передусім на ній. Нове керівництво має «швидко перезапустити» компанію, провести аудит і допомогти слідству.

    Поза офіційними заявами в публічному полі з’являються й припущення про мережу впливів і давніх контактів між окремими гравцями енергетичного та державного секторів. Частина журналістських матеріалів і публічних обговорень називає «переплетіння» бізнесу й державних посад як структурну проблему, але конкретні звинувачення щодо окремих осіб мають перевіряти правоохоронні органи в межах слідства. У цьому контексті урядовий аудит і кримінальні провадження мають визначити, які факти підтверджені, а які — лише припущення.

    Що далі: держаудит та розслідування, швидка ротація у складі Наглядової ради та консультації з міжнародними партнерами щодо кандидатур — саме так уряд формалізував план «перезапуску». Водночас експерти попереджають: якщо аудит підтвердить системні порушення, це може спричинити не лише кадрові чистки, а й тривалі судові процеси і реструктуризацію механізмів держуправління у енергетиці.

  • Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Державна аудиторська служба України завершила перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період, коли компанією керував Володимир Кудрицький, і виявила численні фінансові зловживання. За результатами ревізії встановлено факти безпідставних премій, завищених кошторисів, сумнівних контрактів і порушень у звітності. Матеріали передано до правоохоронних органів.

    Аудитори дійшли висновку, що керівництво не забезпечило належного контролю за використанням державних коштів, що спричинило суттєві збитки та створило ризики втрати майна.

    Премії попри збитки

    Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

    Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

    Завищені кошториси та витрати

    Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

    Сумнівні договори

    Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

    У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

    Інші порушення

    Аудитори також зафіксували:
    – безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;
    – завищення показників амортизації та знецінення активів;
    – виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

    У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

    Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

  • Працівники закритих дитсадків отримали зарплати й премії на десятки мільйонів

    Працівники закритих дитсадків отримали зарплати й премії на десятки мільйонів

    Майже 10 мільйонів гривень з бюджету витратили на зарплати та премії працівникам двох дитсадків у Київській області, які фактично не працювали.

    Про це повідомила Держаудитслужба після перевірки в Українській громаді Обухівського району.

    З’ясувалося, що у селі Трипілля ясла-садок «Чебурашка» з вересня 2023 року не приймає дітей через відсутність укриття. Попри це, на зарплати педагогам і технічному персоналу було перераховано 4,59 мільйона гривень, з яких понад 1,4 мільйона становили премії та надбавки «за складність та напруженість у роботі».

    Ще більш показовим є приклад дитсадка «Сонечко» у місті Українка. Заклад закритий з вересня 2021 року через реконструкцію, яка триває досі. Водночас у лютому 2022 року міський голова ухвалив рішення про відкриття п’яти додаткових груп і розширення штату. У штат повернули 19 працівників із простою та взяли ще 21 нового. У результаті на зарплати персоналу непрацюючого садка витратили понад 5 мільйонів гривень.

    Загалом на утримання двох закладів, які фактично були зачинені, громада витратила 9,67 мільйона гривень.

    Аудитори вказують на бездіяльність і відсутність контролю з боку Української міської ради та Управління гуманітарного розвитку. Матеріали перевірки передані до Офісу Генерального прокурора.

  • Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

    Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

    В Україні набув популярності законопроєкт №12245, який передбачає зміну статусу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) та надання Кабінету Міністрів права самостійно визначати зарплати її працівників. Законопроєкт був прийнятий за основу Верховною Радою в грудні 2024 року і мав на меті оновити положення Бюджетного кодексу для виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Однак, у процесі підготовки до другого читання, до нього були внесені поправки, які викликали широку дискусію серед експертів та громадськості.

    Поправки, що стосуються Держаудитслужби, передбачають надання їй спеціального статусу, введення нових звань для держслужбовців, а також дозволяють Кабміну самостійно визначати розмір посадових окладів працівників цього органу. Однак ці зміни викликали критику, зокрема з боку народного депутата Ярослава Железняка (“Голос”), який зауважив, що такі правки є неконструктивними та непродуманими. Він підкреслив, що підвищення зарплат можливе лише після проведення реальної реформи органу.

    “Тягнуть через нормальний бюджетний законопроєкт ліві правки про підвищення зарплат ДержАудитСлужбі. Окрім підвищення зарплат + спецстатус + спецзвання”, – зазначив Железняк.

    Депутат також підтримав позицію антикорупційної організації Transparency International Ukraine, яка закликала депутатів відхилити ці поправки через їхню фрагментарність і відсутність системного підходу до реформи. На думку Железняка, важливо спершу вирішити проблему дублювання функцій між Держаудитслужбою та Рахунковою палатою, що стало особливо актуальним після ухвалення закону, який розширив повноваження Рахункової палати на аудит місцевих бюджетів.

    Железняк наголосив, що на наступному етапі повинні бути проведені конкурси на посади в оновленій Держаудитслужбі, переатестація діючих працівників та впровадження сучасних методів контролю. Лише після цього можна буде говорити про підвищення зарплат та встановлення спеціальних звань.