Golosnovinua.com

Позначка: Державна компанія

  • Декларація керівника «Укрспецекспорту»: Audi Q8 e-tron та квартири

    Декларація керівника «Укрспецекспорту»: Audi Q8 e-tron та квартири

    Виконувач обов’язків генерального директора державної компанії «Укрспецекспорт» Сергій Леонідович Первак у 2024 році придбав електромобіль Audi Q8 e-tron (2023) за 3,29 млн гривень — найдорожчий актив у його декларації про майно та доходи.

    Дружина Первака, Олександра Андріївна, у тому ж році придбала автомобіль Toyota RAV4 Hybrid (2019) за 1,38 млн грн.

    Сергій Первак володіє квартирою площею 138,7 м² у Києві, придбаною у 2015 році за 1,5 млн грн, а його дружина — квартирою площею 31,2 м², набуту у 2018 році (вартість на момент покупки не вказана).

    За 2024 рік зарплата Первака у ДК «Укрспецекспорт» склала 1,8 млн грн, а дружини — 694 тис. грн від АТ «Антонов». Подружжя тримає готівкою 3 тис. доларів та 30 тис. гривень. В декларації вказано численні банківські рахунки, зокрема в «Універсал Банку», «ПриватБанку», Ощадбанку та Укрексімбанку, однак залишки на них не розкриваються.

    Ця декларація викликала увагу через придбання дорогого електромобіля під час війни та показує статки керівника державної компанії у період, коли країна перебуває в умовах воєнного стану.

  • Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    У розпал повномасштабної війни, коли державні компанії працювали в режимі екстреної логістики, переміщуючи стратегічні запаси пального у безпечніші регіони, поряд із «Укрнафтою» опинився підрядник, який побачив у війні не загрозу, а можливість для збагачення. Тепер ця історія дійшла до суду.

    Прокурори Офісу Генерального прокурора передали обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами державної нафтової компанії, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.

    У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

    Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

    Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

    Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

    Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

    У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

    Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

  • Чиновниця «Надра України» працевлаштувала чоловіка в держкомпанію

    Чиновниця «Надра України» працевлаштувала чоловіка в держкомпанію

    Колишня перша заступниця голови правління державної компанії «Надра України» Ірина Бойко опинилася в центрі скандалу через ймовірний конфлікт інтересів і сприяння приватній фірмі у суперечці з державою. За даними журналістів, посадовиця під час роботи в держструктурі фактично виступила на боці приватного бізнесу, а також працевлаштувала свого чоловіка у тій самій компанії.

    Як свідчать дані з декларації Бойко, у 2022 році вона отримувала від «Надра України» понад 2 мільйони гривень гонорарів, тоді як її чоловік Сергій Бойко також мав дохід у цій же компанії. Така ситуація може свідчити про порушення Закону України «Про запобігання корупції», який забороняє державним посадовцям приймати рішення, що можуть бути пов’язані з близькими особами.

    Скандал навколо Ірини Бойко загострився після публікації журналістського розслідування «Главкому». Згідно з матеріалами, НАК «Надра України» у судовому процесі з Офісом генерального прокурора стала на бік приватного ТОВ «Джерело Єднання». Це підприємство кілька років тому придбало у державної компанії майновий комплекс у Моршині площею понад 700 квадратних метрів лише за 1 мільйон гривень.

    Прокуратура наполягає, що угода була збитковою для держави і має бути скасована, однак керівництво «Надра України» на чолі з Іриною Бойко несподівано підтримало приватного покупця. Така позиція викликала запитання щодо можливого лобіювання інтересів приватного бізнесу з боку посадовиці.

    Наразі відповідні факти перевіряють антикорупційні органи, а експерти вбачають у діях Бойко ознаки конфлікту інтересів та порушення етичних норм державної служби.

  • Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

    Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

    Державна компанія «Укрнафта» у 2024 році провалила ключові показники своєї діяльності, незважаючи на рекордний інвестиційний бюджет у 26 мільярдів гривень. Відставання від планів, корупційні скандали та сумнівні кадрові рішення керівництва викликають дедалі більше запитань щодо ефективності менеджменту.

    Як зазначає політичний оглядач Михайло Шнайдер, замість обіцяних 30 нових свердловин, із яких у 2024 році планували передати в експлуатацію 19, компанія зуміла ввести в дію лише 9. Ще одна свердловина перейшла з минулого року, а фактичні обсяги видобутку з нових свердловин значно поступаються плановим показникам:

    • на 92% менше видобутку нафти й конденсату,
    • на 42% менше видобутку природного газу.

    Експерт зазначає, що проблема не у фінансуванні: у 2024 році «Укрнафта» отримала колосальний бюджет у 650 мільйонів доларів. Однак замість інвестування у власний буровий флот, компанія не закупила заплановані два важкі бурові верстати.

    Натомість було придбано 140 нових автомобілів, серед яких Toyota Camry, Corolla, Hilux, Hyundai Staria, Renault Duster та Opel Zafira.

    Ще однією серйозною проблемою стало зловживання підрядників, які займаються бурінням. За словами експерта, компанії не дотримуються технологічних норм, що призводить до неефективного використання коштів.

    Крім того, правоохоронці зацікавилися діяльністю Володимира Гришаненка – до недавнього часу заступника директора «Укрнафти» з розвідки та розробки родовищ.

    За даними слідства, компанія уклала договори на пів мільярда гривень на проведення гідравлічного розриву пластів, а сам Гришаненко, як вважає слідство, вимагав відкат у розмірі до 50% прибутку підрядників.

    Після обшуків у Гришаненка керівник «Укрнафти» Сергій Корецький лише понизив його у посаді, але не звільнив. Шнайдер вважає, що це пов’язано із тим, що Гришаненко володіє чутливою інформацією щодо фінансових махінацій.

    Попри корупційні скандали, Корецький продовжує керувати не лише «Укрнафтою», а й «Укртатнафтою». Це дає йому змогу контролювати перевірки з боку податкових органів, Державної аудиторської служби та НАБУ, а також створювати позитивний інформаційний фон у ЗМІ.

    Проте цього року вперше його діяльність оцінюватиме незалежна Наглядова рада.

    «Оцінка керівнику компанії, яка провалила видобуток і буріння, стане водночас і оцінкою самої Наглядової ради», – резюмує Шнайдер.

    Від її рішення залежить, чи залишиться Корецький на посаді після масштабних фінансових провалів.

    Нагадаємо, 22 січня 2025 року кінцем бенефіціаром української дочки китайського ТОВ “Бейкень Енергетика”, яке розроблятиме родовища для “Укрнафти” раптово став засновник Concorde Capital Ігор Мазепа, який має кримінальну справу за земельні махінації.