Golosnovinua.com

Позначка: державна служба

  • Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення граничної чисельності працівників Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Водночас уряд скоротив кількість посад у Держпродспоживслужбі та Пенсійному фонді України.

    Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №972, яку уряд ухвалив 29 липня.

    Згідно з документом, чисельність працівників центрального апарату АРМА збільшено зі 195 до 295 штатних одиниць. Крім того, кількість працівників територіальних органів агентства зросла з 71 до 90 посад.

    Також уряд розширив штат секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Гранична чисельність працівників збільшилася з 40 до 65 осіб. При цьому Кабмін доручив забезпечити виконання рішення в межах коштів, уже передбачених державним бюджетом на оплату праці.

    Одночасно уряд скоротив штат окремих державних органів. Зокрема, чисельність працівників територіальних органів Держпродспоживслужби зменшено на 15 посад — із 7254 до 7239. Також на п’ять посад скорочено штат Пенсійного фонду України — до 25 653 працівників.

    Наразі обов’язки голови АРМА виконує Ярослава Максименко, яка очолила агентство після звільнення попередньої керівниці Олени Думи. Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла про необхідність перезапуску роботи агентства та проведення відкритого конкурсу на посаду його керівника.

    Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови очолює Олена Івановська, яку Кабінет Міністрів призначив мовною омбудсменкою у 2025 році. Після ухвалених змін її секретаріат матиме майже в півтора раза більше штатних працівників для виконання покладених функцій.

    Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності після її офіційного ухвалення.

  • Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Колишня голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, яка  зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі премій на 100 тис грн та була помічена на сепаратистському заході, де лунали заклики про перехід Чернівецької області до складу Румунії, продовжує  працювати на держслужбі.

    Нагадаємо, за повідомленням Чернівецької обласної прокуратури, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі додаткову заробітну плату та премію. Внаслідок її дій з місцевого бюджету було витрачено майже 100 тисяч гривень.

    За процесуального керівництва прокурорів Чернівецької окружної прокуратури  Олені Нандриш було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

    Скріншот сайту Чернівецької обласної прокуратури

    Водночас, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш відома також тим, що у 2019-му році підтримала захід адептів ідеї Великої Румунії, які виступають за вихід зі складу України “Чернівців, Буковини та Бессарабії”.

    Скріншот Фейсбук сторінки одного з лідерів «Romania mare» Георге Сіміона

    Так, під час заходу за участі української чиновниці Олени Нандриш, один з лідерів Romania mare Георге Сіміон, заявив наступне:

    “Сьогодні перед вами я зібрав «Велику Румунію» від Дністра до Тиси, я сьогодні привіз сюди в Аджуд Чернівці. Ми повинні розуміти всі, що ми єдиний народ від Дністра до Тиси, ми повинні піклуватись про цей народ”.

    Нагадаємо, незважаючи на підозри в корупції та відвідини сепаратиських заходів, Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі на посаді начальника відділу культури, сім’ї, молоді, спорту та міжнародного  співробітництва Магальської сільської ради.

  • Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Начальниця управління контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду в Одеській області Ольга Ліщук під час воєнного стану придбала новий автомобіль вартістю 1,04 млн грн. Йдеться про Suzuki Vitara 2025 року випуску, який вона набула у власність 26 лютого у ДП «Автотрейдінг – Одеса».

    Згідно з декларацією, оплата за авто здійснювалася двома платежами по 522,5 тис. грн кожен. Таким чином, загальна сума покупки склала 1 045 000 грн.

    У розділі доходів посадовиця задекларувала заробітну плату від Пенсійного фонду — 661 тис. грн, пенсію — 77,2 тис. грн, зарплату від приватного закладу освіти «Тіква – Ор Самеах» — 14,6 тис. грн, виплати від профспілки — 4 тис. грн, а також дохід від оренди майна фермерському господарству «Церера» — 18 тис. грн.

    Серед задекларованих активів зазначено готівкові кошти в розмірі 1,45 млн грн. Також вказані рахунки у ПриватБанку та Банку «Восток», однак залишки на цих рахунках не розкриті.

    Щодо нерухомості, Ліщук задекларувала дві земельні ділянки площею по 20 000 м² у селі Іванівка Подільського району Одеської області. Одна ділянка перебуває у власності з 2011 року, друга — у спільній частковій власності (50%) з 2013 року. Вартість на дату набуття становила 38 тис. грн.

    Також у декларації вказано квартиру площею 55,2 м² у Крижанівці, придбану у 2021 році за 1 млн грн, комору площею 1,9 м² (28 тис. грн) та нежитлове приміщення 2,1 м² (48 тис. грн). Окремо зазначено фактичне проживання в іншій квартирі в Крижанівці.

    У декларації не зазначено членів сім’ї.

    Поява дорогого автомобіля на тлі задекларованих доходів і значних готівкових заощаджень може викликати додаткову увагу до джерел фінансування покупки та повноти декларування активів.

  • Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України В’ячеслав Сученко, якого звільнили у 2014 році за законом «Про очищення влади», відсудив у держави понад 4,3 млн гривень компенсації.

    Про це стало відомо з декларації посадовця та судових рішень у справі.

    В’ячеслава Сученка звільнили 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к. Підставою стало положення закону про люстрацію, яке поширювалося на посадовців, що обіймали керівні посади в органах прокуратури в період з 2010 по 2014 роки.

    Зокрема, з січня 2011 року до лютого 2014 року Сученко працював першим заступником військового прокурора Центрального регіону та першим заступником прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Саме ці посади підпадали під люстраційні обмеження.

    Після звільнення Сученко оскаржив це рішення в суді та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов був поданий проти Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Суд першої інстанції визнав звільнення незаконним і постановив виплатити компенсацію. Це рішення згодом підтвердив і Шостий апеляційний адміністративний суд.

    21 січня 2026 року апеляційний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року.

    Колегія суддів у складі головуючої Олени Карпушової, а також суддів Оксани Епель та Віталія Файдюка дійшла висновку, що застосування люстрації лише через сам факт обіймання посади без доведення індивідуальної вини є непропорційним втручанням у право на приватне життя.

    Судді зазначили, що така практика порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівності доступу до державної служби.

    У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Полях та інші проти України» від 2019 року, а також на висновки Венеціанської комісії та резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

    Апеляційні скарги Офісу генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону суд залишив без задоволення.

    Рішення набрало законної сили з моменту ухвалення. Водночас сторони ще можуть подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Загалом справа тривала понад 11 років. Розгляд неодноразово зупиняли, зокрема через очікування рішення Конституційного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо люстраційних справ. Поновили провадження лише у 2022 році.

    У своїй декларації Сученко зазначив два доходи, отримані на виконання рішення суду: 3,26 млн гривень та 1,04 млн гривень. Загальна сума компенсації становить понад 4,3 млн гривень.

    Наразі В’ячеслав Сученко працює начальником відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю Державної податкової служби.

  • Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у 2025 році отримав понад 2 млн грн нарахованої заробітної плати. Після сплати податків на руки посадовець отримав близько 1,4 млн грн, що означає понад 600 тисяч грн відрахувань до бюджету.

    Як повідомили в ОВА у відповіді на запит медіа, матеріальної допомоги на оздоровлення чи для вирішення соціально-побутових питань Прокудіну у 2025 році не нараховували. Також він не отримував премій. Водночас у структурі виплат були передбачені надбавки та доплати.

    Зарплата голови ОВА складалася з кількох компонентів. Посадовий оклад коливався від 98 до 108 тисяч грн на місяць. Оклад за спеціальні знання становив 2400 грн щомісяця. Надбавка за стаж — від 45 до 53 тисяч грн. Крім того, передбачалася доплата за доступ до державної таємниці — від 14 до 16 тисяч грн на місяць.

    Таким чином, щомісячний дохід формувався не лише за рахунок базового окладу, а й завдяки системі доплат, передбачених законодавством для державних службовців відповідного рівня.

    Для порівняння, голова Кіровоградська обласна військова адміністрація Андрій Райкович за 2025 рік заробив 1 255 758 грн без урахування податків, при посадовому окладі понад 100 тисяч грн на місяць. Таким чином, річний дохід очільника Херсонщини виявився вищим за окремих колег.

    Олександр Прокудін народився у 1983 році в Миколаєві. З 2000 року проходив службу в органах внутрішніх справ, працював у слідчих та кадрових підрозділах, очолював управління кадрового забезпечення УМВС у Херсонській області. Із 2019 по лютий 2023 року був начальником Головного управління Національної поліції в регіоні. З 7 лютого 2023 року очолює Херсонську ОВА.

    У період повномасштабної війни Прокудін неодноразово ставав мішенню для російських спецслужб. Зокрема, у квітні 2024 року правоохоронці затримали місцевого жителя, якого, за даними слідства, завербували росіяни. Під виглядом таксиста він відстежував переміщення голови ОВА та передавав інформацію ворогу.

  • Реклама, політика і декларації: хто такий Андрій Баско, заступник голови Дніпропетровської ОДА

    Реклама, політика і декларації: хто такий Андрій Баско, заступник голови Дніпропетровської ОДА

    Андрія Валентиновича Баска призначено заступником голови Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Його призначення викликало суспільний резонанс через тривалу присутність у ринку зовнішньої реклами Дніпра та партнерські зв’язки в бізнесі.

    За даними публічних матеріалів, Баско пов’язують із низкою компаній у сфері зовнішньої реклами, зокрема «Алесан», «Сілл», «Тетраграммотон 7», «Сілл РТ» та «Голос Дніпра». У різні роки ці структури фігурували як учасники рекламного ринку міста.

    Співзасновником зазначених компаній називають Олексія Адольфовича Кірющенка — громадянина РФ та режисера телепроєктів Слуга народу і Свати. Окремі пов’язані з ним компанії брали участь у державних тендерах.

    У бізнес-колах Дніпра також згадується партнерство з Загідом Красновим. За інформацією з відкритих джерел, у 2014–2016 роках відбувалося переформатування часток у рекламному бізнесі міста, що стало предметом журналістських публікацій і запитань щодо структури власності.

    Політична активність Баска в регіоні триває з початку 2000-х років. Згодом він працював у виборчих комісіях під час місцевих виборів 2020 року. Тоді в медіа повідомляли про конфліктні ситуації навколо роботи окружних комісій.

    Після цього він обіймав посади у системі податкових органів, зокрема в структурі Державна фіскальна служба України, однак не пройшов спеціальну перевірку та залишив посаду.

    У 2025 році в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про судовий спір за участі пов’язаної з ним компанії щодо вимог до громади Дніпра. За даними публікацій, процес супроводжувався процедурними рішеннями, які викликали дискусії в юридичному середовищі.

    Окрему увагу привернула декларація, подана до Національне агентство з питань запобігання корупції. У ній зазначено нерухомість, включно з квартирами, житловим будинком, земельними ділянками та паркомісцями. Частина об’єктів, за твердженнями журналістів, раніше не декларувалася.

    Призначення Баска до обласної адміністрації відбулося на тлі публічної уваги до питань прозорості майна, структури бізнесу та можливих конфліктів інтересів. Офіційні коментарі щодо цих аспектів наразі потребують додаткового роз’яснення з боку відповідних органів.

  • Декларація на мільйони: що має родина працівниці Західного офісу ДАСУ

    Декларація на мільйони: що має родина працівниці Західного офісу ДАСУ

    Експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда після звільнення повертається на посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її декларація містить значний обсяг майна, набутого переважно у 2016–2024 роках.

    Основний обсяг нерухомості належить родині — Бершеді та її чоловіку Едуарду Остапишину, пенсіонеру СБУ. Серед задекларованого майна — житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими приміщеннями 45 м² та двома земельними ділянками у Брюховичах (434 м² і 600 м²). Право користування має Бершеда, власником є чоловік з 2016 року. Окремо декларується земельна ділянка 1000 м² у Підбірцях, яка перебуває у власності посадовиці з грудня 2020 року.

    У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

    Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

    Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

    Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

  • Звинувачення у поборах і торгівлі рішеннями: що відомо про ситуацію на Одеський митниці

    Звинувачення у поборах і торгівлі рішеннями: що відомо про ситуацію на Одеський митниці

    Олександр Володимирович Бойко, керівник підрозділу внутрішньої безпеки Одеська митниця, став фігурантом публічних звинувачень у можливій корупційній діяльності. За масовими свідченнями представників зовнішньоекономічної діяльності та працівників митниці, у період його керівництва, за їхніми словами, могла діяти система неправомірних поборів під час митного оформлення вантажів.

    За озвученою інформацією, йдеться про фіксовані суми залежно від типу імпорту: від 200 до 500 доларів за так званий «сірий» і «чорний» імпорт, близько 50 доларів за «білий» однотоварний вантаж, близько 100 доларів за змішаний вантаж, а також окремі платежі за безперешкодний транзит через пункти пропуску до інших митниць. Окремо згадується можливість продажу службових рішень — візування наказів, запуску або зупинки перевірок та погодження кадрових переміщень — за суми від 500 до 2000 доларів.

    Також повідомляється про використання дисциплінарних проваджень як інструменту впливу на працівників. За твердженнями окремих інспекторів, подібні провадження могли відкриватися вибірково, що створювало атмосферу тиску всередині структури.

    Окремий блок звинувачень стосується митного оформлення автомобіля Audi A6, ввезеного через пост «Чорноморськ». За наявною інформацією, транспортний засіб міг бути оформлений із суттєвим заниженням митної вартості. Також зазначається, що раніше за подібною схемою був оформлений автомобіль цієї ж марки для родини посадовця. Вказаний у публікаціях номер кузова може бути предметом перевірки у межах офіційного розслідування.

    Додатково згадується можливий епізод щодо оформлення інвалідності, який, за повідомленнями, міг бути пов’язаний із уникненням мобілізаційних зобов’язань. Також зазначається, що посадовець неодноразово виїжджав за кордон.

    У деклараційних даних, які наводяться у відкритих джерелах, фігурує відсутність нерухомого майна та наявність двох автомобілів: Volkswagen Golf Alltrack (в оренді) та Audi A6 у власності. Окремо звертається увага на збіг комбінації номерних знаків орендованого та власного авто, що стало предметом публічного обговорення.

    Наразі офіційні коментарі від згаданих осіб у матеріалі не наводяться. Інформація ґрунтується на свідченнях та публікаціях у медіа. За наявності підстав ситуація може стати предметом перевірок з боку уповноважених органів.

  • Довкола першої заступниці генпрокурора виникли гучні звинувачення: заявники вимагають перевірки

    Довкола першої заступниці генпрокурора виникли гучні звинувачення: заявники вимагають перевірки

    Навколо першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко останніми місяцями зростає кількість заяв і звернень, які містять серйозні звинувачення та потребують перевірки з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Йдеться про твердження, що виходять за межі внутрішніх кадрових конфліктів і стосуються можливих зловживань службовим становищем, неформального впливу на процесуальні рішення та ймовірних фінансових схем.

    Про це повідомляють джерела в прокурорському середовищі, а також заявники, які звертаються до компетентних органів із відповідними матеріалами.

    За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

    Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

    Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

    Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

    Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

    У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

    Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.

  • Мільйонна зарплата, Lexus і золото: що задекларувала ексчиновниця Мінветеранів

    Мільйонна зарплата, Lexus і золото: що задекларувала ексчиновниця Мінветеранів

    Начальниця відділу психологічної підтримки управління фізичного та ментального здоров’я Міністерства у справах ветеранів України Ольга Еверт при звільненні з посади задекларувала значні статки, зокрема дорогоцінні метали, готівкові кошти та автомобіль преміумкласу.

    Згідно з поданою декларацією, посадовиця вказала, що володіє виробами із золота та діамантів на загальну суму майже 4 мільйони гривень. Також вона зазначила наявність 200 тисяч доларів США готівкою.

    Крім того, в декларації фігурує автомобіль LEXUS RX 200t, вартість якого оцінено у 1,5 мільйона гривень. За минулий рік Ольга Еверт отримала близько 1 мільйона гривень заробітної плати.

    Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, зважаючи на посаду, яку займала чиновниця, та сферу її відповідальності — психологічна підтримка та ментальне здоров’я ветеранів. Обсяги задекларованих заощаджень суттєво перевищують її офіційний річний дохід.

    Декларація подана у зв’язку зі звільненням з посади. Інформація щодо джерел походження задекларованих активів у відкритих даних не деталізується.