Golosnovinua.com

Позначка: державне майно

  • Конфісковане майно на відновлення: ФДМУ готує до аукціону готель AmstelSki у Буковелі

    Конфісковане майно на відновлення: ФДМУ готує до аукціону готель AmstelSki у Буковелі

    Фонд державного майна України розпочав підготовку до приватизації готельного комплексу AmstelSki, розташованого на гірськолижному курорті Буковель. Раніше об’єкт належав В’ячеславу Заневському — колишньому керівнику охорони Віктора Януковича. Усі кошти від продажу спрямують до фонду відновлення України.

    Ключові деталі та перебіг підготовки до продажу

    • Зміна управління та зняття арештів: ФДМУ вже змінив керівництво готелю, а всі судові арешти й обтяження, раніше накладені на майно товариства, скасовано в судовому порядку.
    • Юридичне оформлення: Наразі триває державна реєстрація прав власності на земельні ділянки за державою, проводиться повна інвентаризація майна та готується процедура незалежної оцінки комплексу.
    • Цільове використання коштів: Отримані від приватизації кошти поповнять Фонд ліквідації наслідків збройної агресії та будуть спрямовані на відбудову України.

    З повідомлення Фонду державного майна України:

    «Судові арешти та інші обтяження, накладені на майно товариства, скасовані. Наразі триває державна реєстрація прав власності на земельні ділянки за державою, інвентаризація майна та підготовка комплексу до оцінки».

     

  • Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Фонд державного майна України розпочав масштабний аудит складських приміщень, які перебувають на балансі державних підприємств. Держава хоче знайти вільні або недостатньо задіяні площі, які можна буде оперативно передати компаніям, що втратили логістичні центри, склади та виробничі об’єкти внаслідок останньої хвилі російських атак. За попередньою оцінкою, формально йдеться про кілька сотень тисяч квадратних метрів, однак реальний обсяг придатних для використання приміщень стане зрозумілим лише після фізичної перевірки об’єктів.

    Про початок аудиту заявив голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха. За його словами, робота стартувала за дорученням уряду після масованої атаки РФ 5 серпня, коли під ударами опинилася критично важлива для українського ритейлу та логістики інфраструктура.

    На папері потенційних площ багато. Йдеться про складські приміщення підприємств, які перебувають у сфері управління Фонду держмайна. Проте Наталуха попереджає, що цифра у сотні тисяч квадратних метрів поки не означає, що весь цей ресурс можна негайно передати бізнесу.

    Частина об’єктів може перебувати у незадовільному стані, не мати необхідних під’їзних шляхів, електропостачання чи обладнання, бути фактично зайнятою або не відповідати потребам сучасної логістики.

    Саме тому наступним кроком стануть виїзні перевірки у регіонах.

    «На папері це – одне, а в реальності може бути зовсім інакше», — пояснив Наталуха, наголосивши, що необхідно перевірити не лише фізичний стан приміщень, а й можливість їх фактичного використання.

    Після 5 серпня питання складів стало критичним

    Рішення уряду з’явилося після однієї з найболючіших атак на великий український бізнес за останній час.

    У ніч проти 5 серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні, складські та виробничі потужності низки великих компаній. За відкритими даними, постраждали щонайменше 13 бізнесів. Серед них — NOVUS, «Нова пошта», Rozetka, Fozzy Group, «Сільпо», «Епіцентр», INTERTOP, PUMA, LIQUI MOLY Ukraine та Toyota Ukraine.

    У NOVUS повідомляли про кілька прямих ракетних влучань у логістичний центр, після яких він повністю припинив роботу. Rozetka втратила складський комплекс у Броварах. «Епіцентр» заявляв про руйнування двох логістичних комплексів та виробничих потужностей Epicentr Ceramic Corporation.

    «Сільпо» повідомило про пожежі на двох розподільчих центрах і загибель працівників. Основний логістичний склад INTERTOP був знищений, а PUMA втратила товарні запаси та попередила про можливі тимчасові проблеми з наявністю окремих позицій.

    Toyota Ukraine втратила склад запасних частин, а LIQUI MOLY Ukraine повідомила про знищення центрального складу продукції.

    Це означало удар не просто по окремих підприємствах. Великі розподільчі центри працюють як вузли, через які одночасно проходять сотні тисяч або навіть мільйони одиниць товарів. Втрата такого об’єкта змушує компанію буквально за години перебудовувати маршрути, переводити поставки безпосередньо від виробників, шукати сторонні склади та додатковий транспорт.

    Уряд залучив ФДМУ, Мінекономіки та АРМА

    Після атаки 5 серпня уряд доручив одразу кільком державним структурам знайти можливості для підтримки постраждалих компаній.

    До роботи залучили Міністерство економіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів та Фонд державного майна. Їхнє завдання — зібрати перелік державних об’єктів, де існують складські площі, які можна було б передати бізнесу.

    Ідея виглядає просто: замість того щоб компанії місяцями шукали на комерційному ринку великі логістичні майданчики, держава може тимчасово використати власний майновий резерв.

    Однак найскладніше питання — як саме це юридично оформити.

    Склади за 1 гривню чи відкриті аукціони

    Фонд держмайна наразі розглядає декілька можливих схем передачі приміщень.

    Один із варіантів — класична оренда через аукціон. Компанії змагатимуться за право користування конкретними приміщеннями відповідно до законодавства про оренду державного майна.

    Але така схема може виявитися надто повільною для бізнесів, які втратили склад сьогодні і вже завтра повинні десь розміщувати товар.

    Тому обговорюється інший механізм.

    За словами Наталухи, держава розглядає можливість передачі таких активів певній державній компанії за символічну орендну плату — умовно 1 гривню на місяць. Після цього держкомпанія могла б передавати площі в суборенду підприємствам, які цього потребують.

    Проте саме тут виникає головний ризик — непрозорий розподіл державного майна.

    Голова ФДМУ прямо зазначив, що необхідно знайти таку правову модель, яка дозволить діяти швидко, але при цьому не створить «простір для корупції». Тому остаточний механізм ще не визначено.

    Чому просто знайти порожній склад недостатньо

    Сучасна логістика вимагає значно більшого, ніж просто великої будівлі.

    Для продуктових мереж потрібні холодильні та морозильні потужності, санітарні умови та можливість швидко приймати велику кількість вантажівок. Інтернет-магазинам необхідні автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура, резервне живлення та місця для комплектації замовлень.

    Для виробників важливими є висота приміщень, навантаження на підлогу, вантажні рампи, залізничні під’їзди та доступність великих енергетичних потужностей.

    Тому кількасот тисяч квадратних метрів у державних реєстрах можуть після перевірки суттєво скоротитися.

    Саме з цієї причини Фонд планує фізично оглядати об’єкти в регіонах, а не покладатися виключно на інформацію державних підприємств.

    Росія дедалі частіше б’є саме по логістиці

    Нова ініціатива уряду з’явилася на тлі ширшої проблеми — російські сили дедалі частіше атакують українські складські, транспортні та логістичні об’єкти.

    31 липня російський удар зруйнував сортувальний термінал «Нової пошти» у Полтаві. Раніше під удари потрапляли складські споруди та вантажне відділення компанії в Ізюмі.

    У червні Росія атакувала логістичні потужності АТБ. У наступні тижні перелік постраждалого бізнесу продовжив розширюватися.

    Для економіки такі удари мають подвійний ефект. Безпосередньо компанія втрачає товар, будівлю, обладнання та транспорт. Але потім виникають додаткові витрати на оренду нових приміщень, переналаштування маршрутів і створення резервної логістики.

    Саме цей другий етап може зрештою відчути споживач.

    Бізнес готується дробити склади

    Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук після серії ударів заявляв, що компанії будуть змушені диверсифікувати місця зберігання товарів.

    Простіше кажучи, замість одного величезного складу бізнес може переходити до кількох менших об’єктів у різних регіонах.

    Це підвищує живучість системи: знищення одного майданчика більше не паралізує всю логістику. Але така модель дорожча. Потрібно утримувати більше приміщень, мати додатковий транспорт, дублювати персонал та обладнання.

    Саме тому представники ринку попереджають, що зміна логістичної моделі може збільшити операційні витрати й у перспективі впливати на кінцеві ціни.

    Мінекономіки ще навесні зазначало, що наслідки російських атак на транспортну та енергетичну інфраструктуру залишаються одним із головних ризиків для економічного зростання, оскільки вони спричиняють перебої у виробництві й логістиці.

    Державні склади можуть стати тимчасовим «буфером»

    Саме тут аудит ФДМУ може дати бізнесу важливий резерв.

    Якщо державі вдасться швидко знайти хоча б частину придатних площ і створити прозорий механізм їх передачі, компанії отримають можливість пережити найскладніший період без термінового будівництва нових центрів.

    Особливо це важливо для великих мереж, які втратили десятки тисяч квадратних метрів логістичної інфраструктури одночасно.

    Водночас Фонд поки не називає остаточної кількості складів або конкретних адрес. Немає й точного переліку компаній, які зможуть претендувати на ці об’єкти.

    Тому головна цифра — «кілька сотень тисяч квадратних метрів» — наразі залишається лише потенційною.

    Реальну картину Фонд держмайна очікує отримати після виїзних інспекцій.

    Якщо значна частина приміщень виявиться придатною, держава фактично отримає резервну логістичну мережу, яку зможе швидко задіювати після нових атак. Для українського бізнесу, що дедалі частіше стає прямою ціллю російських ударів, такий механізм може виявитися не просто економічною підтримкою, а способом зберегти безперервність поставок і не допустити серйозного дефіциту товарів.

  • Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Кабінет міністрів України затвердив зміни до правил малої приватизації, якими фактично ліквідовано механізм позаконкурентного викупу орендованого державного та комунального майна. Відтепер усі такі об’єкти, включно з тими, де орендарі проводили ремонт або модернізацію, продаватимуться виключно через відкриті онлайн-аукціони.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд фактично “зруйнував схему”, яка дозволяла викуповувати державне майно за значно заниженими цінами.

    За її словами, раніше в Україні широко використовувався механізм так званих невід’ємних поліпшень. Він дозволяв орендарям після тривалого користування об’єктом, а також після проведення ремонту чи модернізації, претендувати на його викуп без конкуренції та без участі інших потенційних покупців. У багатьох випадках це призводило до того, що майно фактично переходило у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.

    Тепер ця практика скасована. Усі об’єкти малої приватизації, які перебувають в оренді та навіть були поліпшені коштом орендарів, продаватимуться через систему електронних торгів Prozorro.Продажі. Уряд підкреслює, що саме конкуренція між учасниками торгів має визначати кінцеву ринкову ціну, а не домовленості між орендарем і балансоутримувачем.

    У Кабміні зазначають, що попередня модель створювала суттєві втрати для держави та громад. Часто орендарі інвестували у ремонт об’єкта мінімальні кошти, але отримували право викупу за значно заниженою оцінкою, без реального ринкового змагання. Це призводило до недоотримання бюджетами значних сум.

    За оцінками антикорупційної організації Transparency International Ukraine, у таких схемах держава в середньому втрачала близько 45% потенційної вартості активів у порівнянні з відкритими аукціонами. Водночас, як свідчить статистика, лише за 2021–2024 роки продажі через конкурентні онлайн-торги забезпечили понад 3 млрд грн надходжень — більш ніж удвічі більше, ніж механізм прямих викупів.

    Нова постанова уряду передбачає, що навіть у випадках, коли орендар здійснював капітальні вкладення у майно, ці витрати не дають йому права на позаконкурентний викуп. Водночас держава гарантує захист інтересів добросовісних орендарів: підтверджені інвестиції в так звані невід’ємні поліпшення або компенсуватимуться, або враховуватимуться у фінальному розрахунку під час продажу об’єкта на аукціоні.

    Уряд наголошує, що нові правила мають не лише посилити прозорість приватизаційних процесів, а й підвищити довіру бізнесу та громадськості до управління державними активами. Очікується, що конкуренція на відкритих електронних торгах дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, а також зменшити корупційні ризики у сфері розпорядження майном.

    Раніше Фонд державного майна повідомляв, що в Україні сформовано портфель із понад 1200 об’єктів малої приватизації. За сім років роботи системи електронних аукціонів держава отримала понад 21,8 млрд грн надходжень від продажу майна різних рівнів власності.

    Також окремо зазначається, що після запуску великої приватизації через Prozorro. Продажі держава змогла отримати майже 9 млрд грн лише за перший рік, що в уряді розглядають як підтвердження ефективності повністю конкурентної моделі продажу активів.

  • Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Станом на 1 березня 2026 року заборгованість консорціуму «КАМпарітет» перед державним бюджетом зросла майже вчетверо порівняно з минулим роком і сягнула приблизно 7,5 млн грн.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, найбільша частина боргу припадає на Будинок профспілок у центрі Києва, де заборгованість вже становить 4,7 млн грн.

    Ще приблизно 2,4 млн грн, за даними депутата, консорціум недоплатив державі за управління торговим центром «Флагман» в Івано-Франківську та приміщенням у Києві на вулиці Павлівській.

    Железняк також заявив, що виявив конкретний механізм, за допомогою якого управителі можуть виводити навіть гарантійні платежі, які за договором повинні надходити до державного бюджету.

    За словами депутата, задокументований фінансовий механізм став підставою для подання офіційної заяви до НАБУ щодо системного пограбування держави.

    «Ситуація з орендою на Майдані за 74 грн за квадратний метр настільки показова і зухвала, що потребує негайного втручання правоохоронців», — заявив він.

    Железняк також додав, що АРМА мала б розірвати договори з управителем ще рік тому, однак цього не сталося.

    За даними, які раніше озвучувала голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, консорціум «КАМпарітет» отримав Будинок профспілок в управління у квітні 2024 року і вже невдовзі почав накопичувати борги перед державою.

    Зокрема, за її словами, лише станом на літо 2025 року борг управителя за гарантійними платежами становив близько 2 млн грн.

    Консорціум «КАМпарітет» у 2024–2025 роках отримав в управління низку активів, серед яких:

    • Будинок профспілок у Києві

    • приміщення на вулиці Павлівській

    • ТЦ «Флагман» в Івано-Франківську

    • виробництво ягід компанії «Українська ягода»

    Відповідно до умов договорів управління, компанія повинна щомісяця сплачувати державі відсоток від прибутку, а якщо його немає — гарантійний платіж.

    Водночас, за даними Железняка, компанія не перераховувала державі відсотків від прибутку, а сплачувала лише мінімальні гарантійні платежі.

    При цьому на деяких об’єктах продовжує працювати комерційний бізнес. Наприклад, у приміщенні на вулиці Павлівській, 18 у Києві працює магазин «Світ матраців».

    Блогер Володимир Бондаренко також заявляв, що «КАМпарітет» можуть пов’язувати з групою Колот — Гмирін — Сенниченко, яка фігурувала у скандалах навколо Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

    За його інформацією, 48% консорціуму належать компанії «Управляюча компанія Євро-Сервіс», якою керує Юрій Тарасенко.

    Раніше Тарасенко очолював компанію «Ваш правовий захист», власницею якої є Аліна Адамчик. Вона також володіє компанією «Європаркінг», яку раніше очолював Дмитро Лекішвілі.

    Лекішвілі є директором підприємства «Сучасний простір», власником якого виступає Володимир Колот.

    Колот є співвласником компанії «Агро Газ Трейдінг», яка фігурувала у скандалах навколо Фонду держмайна, ОПЗ та ОГХК.

    Шурином Колота є Андрій Гмирін, фігурант справ НАБУ щодо розкрадання коштів державних підприємств.

    За інформацією Бондаренка, Колот, Гмирін і колишній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко наразі перебувають за кордоном.

  • Посадовиця передала державні активи синові та організувала його втечу за кордон

    Посадовиця передала державні активи синові та організувала його втечу за кордон

    Калуська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо генеральної директорки одного з місцевих акціонерних товариств. Посадовицю обвинувачують у незаконній передачі майна підприємства вартістю понад 184 мільйони гривень у користування компанії свого сина.

    За даними слідства, 25% акцій підприємства належать АТ “Оріана”, що перебуває під управлінням держави, а решта 75% – підсанкційний російський капітал, на який діє заборона РНБО щодо користування майном та фінансових операцій. Незважаючи на ці обмеження та без згоди інших акціонерів, директорка одноосібно передала синові весь майновий комплекс: будівлі, обладнання та інші активи підприємства. Протягом двох років приватний бізнес користувався державними виробничими потужностями для отримання прибутку.

    Крім того, посадовиця реалізувала партію клапанних мішків підконтрольній фірмі за заниженою ціною. Надалі ці товари перепродали з націнкою у 4,7 млн гривень. Загальні збитки державі через незаконні дії гендиректорки склали майже 46 млн гривень.

    Окремо прокуратура інкримінує директорці організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон. За даними слідства, за 18 тисяч доларів вона організувала втечу свого сина до Румунії.

    Генеральній директорці інкримінують зловживання службовими повноваженнями та розтрату чужого майна. За скоєне їй загрожує до 12 років позбавлення волі.

  • Як «Укрнафта» приховує розкрадання палива під час війни

    Як «Укрнафта» приховує розкрадання палива під час війни

    В «Укрнафті» розгортається скандал, пов’язаний із спробою приховати масштабні розкрадання нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, команда колишнього директора Сергія Корецького намагається юридично замести сліди схем, які діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов проти приватного підприємства «Еверест О».

    Формально йдеться про господарський спір, а фактично — спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області. Згідно з договором від 18 лютого 2023 року, «Еверест О» надавало послуги з охорони та супроводу палива, а заявлені збитки становлять приблизно 230 млн грн.

    Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

    Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

    Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

    На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

  • Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Екскерівник прокуратури Харківської області, нині прокурор Олександр Фільчаков, у 2021 році, ймовірно, допоміг бізнесмену Ярославу Костенку придбати державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».

    Підприємство володіє значним майновим комплексом: 9 тисячами квадратних метрів землі на праві постійного користування, 12 об’єктами нерухомості, автотехнікою й тисячами одиниць необоротних активів. Річний земельний податок перевищував 1,7 млн гривень. Попри цінність об’єкта, торги фактично не відбулися: лот за 34,82 млн гривень відійшов ТОВ «Девелоп груп», що належить Костенку, із мінімальним кроком підвищення ціни — лише на 400 тисяч гривень від стартової. Інших претендентів не було.

    За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

    Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

    Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

    У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

    Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

    Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

  • Керівник «Миколаївкомунтранс» отримав премію у 25 разів більшу за оклад

    Керівник «Миколаївкомунтранс» отримав премію у 25 разів більшу за оклад

    Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі уваги через розмір своїх премій, що значно перевищують посадовий оклад. За перші вісім місяців 2025 року він отримав понад 770 тисяч гривень премій, причому у червні ця сума досягла рекордного рівня – 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч, що перевищує зарплату у 25 разів.

    Загалом з січня по серпень 2025 року доходи Вецала склали близько 1 мільйона гривень, включаючи премії, відпускні та оплату відряджень. Для порівняння, у 2021 році він придбав кросовер HYUNDAI Tucson за 1,1 мільйона гривень. Такі виплати значно перевищують середній рівень зарплат у регіоні, що викликало численні запитання громадськості.

    Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

    Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

    Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.

  • Ексзаступницю голови Держпродспоживслужби підозрюють у розтраті держмайна

    Ексзаступницю голови Держпродспоживслужби підозрюють у розтраті держмайна

    Колишня заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко опинилася у центрі кримінального провадження — її підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до втрати державного майна на понад мільйон гривень.

    За даними правоохоронців, у серпні 2023 року, тимчасово обіймаючи посаду керівниці служби, Шевченко підписала документи, які дозволили внести до переліку об’єктів приватизації два приміщення у Київській області. Ці об’єкти на той момент фактично використовувалися підрозділом ветеринарної медицини.

    Втім, за законодавством, така нерухомість не підлягала приватизації. Як з’ясувало слідство, підпис Шевченко відкрив дорогу до незаконного відчуження будівель, які були критично важливими для роботи державної структури. У підсумку ветпідрозділ був змушений переїхати в орендоване приміщення, що спричинило додаткові витрати з бюджету.

    За попередніми оцінками, держава втратила понад мільйон гривень, а Шевченко тепер фігурує в справі за частиною 2 статті 367 КК України — службова недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Їй загрожує до п’яти років обмеження або позбавлення волі.

    Поки тривають слідчі дії, неофіційно в оточенні колишньої посадовиці зазначають, що вона нібито «не була в курсі реального функціонального використання об’єктів». Водночас у правоохоронців є сумніви щодо випадковості таких дій.

  • Чиновник прикордонної академії будував маєток силами військових

    Чиновник прикордонної академії будував маєток силами військових

    Правоохоронці затримали заступника ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького — полковника Петра Ткачука. Підозрюють, що чиновник вирішив звести собі приватний будинок, не витрачаючи на це жодної копійки власних коштів — усе за рахунок держави.

    За попередніми даними, Ткачук, користуючись службовим становищем, залучив до будівництва військовослужбовців та працівників академії. Це вже тягне на службове зловживання, але головне — що саме знайшли на території «будови».

    У ході обшуків виявлено майно, що має інвентарні номери академії: ліжка, кондиціонери, обігрівачі, сувенірну продукцію — все те, що має перебувати на балансі державного вишу, а не в приватному маєтку.

    Крім цього, на об’єкті виявили будівельні матеріали — плитку, ламінат та інше, закуплене за кошти держбюджету. Тобто, замість підготовки майбутніх прикордонників та належного утримання інфраструктури навчального закладу, державне майно і ресурси пішли на зведення приватної резиденції полковника.

    Цей випадок — черговий доказ, як глибоко корупція проникає навіть у військові освітні установи. Чи буде покараний Ткачук за нахабне привласнення ресурсів під час війни — тепер слово за правоохоронцями та судом.