Позначка: державні активи

  • Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Кабінет міністрів України затвердив зміни до правил малої приватизації, якими фактично ліквідовано механізм позаконкурентного викупу орендованого державного та комунального майна. Відтепер усі такі об’єкти, включно з тими, де орендарі проводили ремонт або модернізацію, продаватимуться виключно через відкриті онлайн-аукціони.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд фактично “зруйнував схему”, яка дозволяла викуповувати державне майно за значно заниженими цінами.

    За її словами, раніше в Україні широко використовувався механізм так званих невід’ємних поліпшень. Він дозволяв орендарям після тривалого користування об’єктом, а також після проведення ремонту чи модернізації, претендувати на його викуп без конкуренції та без участі інших потенційних покупців. У багатьох випадках це призводило до того, що майно фактично переходило у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.

    Тепер ця практика скасована. Усі об’єкти малої приватизації, які перебувають в оренді та навіть були поліпшені коштом орендарів, продаватимуться через систему електронних торгів Prozorro.Продажі. Уряд підкреслює, що саме конкуренція між учасниками торгів має визначати кінцеву ринкову ціну, а не домовленості між орендарем і балансоутримувачем.

    У Кабміні зазначають, що попередня модель створювала суттєві втрати для держави та громад. Часто орендарі інвестували у ремонт об’єкта мінімальні кошти, але отримували право викупу за значно заниженою оцінкою, без реального ринкового змагання. Це призводило до недоотримання бюджетами значних сум.

    За оцінками антикорупційної організації Transparency International Ukraine, у таких схемах держава в середньому втрачала близько 45% потенційної вартості активів у порівнянні з відкритими аукціонами. Водночас, як свідчить статистика, лише за 2021–2024 роки продажі через конкурентні онлайн-торги забезпечили понад 3 млрд грн надходжень — більш ніж удвічі більше, ніж механізм прямих викупів.

    Нова постанова уряду передбачає, що навіть у випадках, коли орендар здійснював капітальні вкладення у майно, ці витрати не дають йому права на позаконкурентний викуп. Водночас держава гарантує захист інтересів добросовісних орендарів: підтверджені інвестиції в так звані невід’ємні поліпшення або компенсуватимуться, або враховуватимуться у фінальному розрахунку під час продажу об’єкта на аукціоні.

    Уряд наголошує, що нові правила мають не лише посилити прозорість приватизаційних процесів, а й підвищити довіру бізнесу та громадськості до управління державними активами. Очікується, що конкуренція на відкритих електронних торгах дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, а також зменшити корупційні ризики у сфері розпорядження майном.

    Раніше Фонд державного майна повідомляв, що в Україні сформовано портфель із понад 1200 об’єктів малої приватизації. За сім років роботи системи електронних аукціонів держава отримала понад 21,8 млрд грн надходжень від продажу майна різних рівнів власності.

    Також окремо зазначається, що після запуску великої приватизації через Prozorro. Продажі держава змогла отримати майже 9 млрд грн лише за перший рік, що в уряді розглядають як підтвердження ефективності повністю конкурентної моделі продажу активів.

  • В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні завершили розробку реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і розпочали її практичну реалізацію. Одним із перших кроків стало повне перезавантаження процедур управління активами.

    Про це повідомила виконувачка обов’язків голови АРМА Ярослава Максименко.

    За її словами, новий закон передбачає скасування всіх торгів, які не були завершені до 30 січня. Відтак такі процедури втратили чинність, а всі відповідні рішення анульовано.

    «Всі рішення скасовуються, і всі процедури починаються спочатку», — пояснила Максименко.

    Таким чином, фактично відбувається повний перезапуск системи управління арештованими активами, що має забезпечити більшу прозорість та ефективність процесів.

    Крім того, в межах реформи створено спеціальну комісію для роботи зі складними активами. До її складу увійшли не лише представники АРМА, а й бізнес-омбудсмен, а також делегати від Міністерства юстиції та Міністерства економіки.

    Очікується, що така міжвідомча співпраця дозволить більш ефективно вирішувати питання щодо управління проблемними активами та підвищить довіру до роботи агентства.

    Реформа АРМА є частиною ширших змін у сфері управління державними та арештованими активами, спрямованих на підвищення прозорості, контрольованості та економічної ефективності цих процесів.

  • Чорноморський порт у центрі уваги: як вибудовується боротьба за контроль над портовою системою

    Чорноморський порт у центрі уваги: як вибудовується боротьба за контроль над портовою системою

    Ситуація навколо фінансових потоків і управління портовою інфраструктурою Великої Одеси виходить далеко за межі окремого епізоду. Йдеться про масштабну конструкцію, у центрі якої — перерозподіл ключових активів та контроль над стратегічними об’єктами держави.

    За інформацією журналістки Ірини Гриб, мова передусім про причали та термінали — найцінніші елементи портової системи. Саме вони становлять основу майбутніх доходів і впливають на економічну стабільність країни.

    За даними обізнаних джерел, паралельно з кадровими рішеннями в системі державних портів почав формуватися механізм передачі активів у приватні руки через концесійні процедури. У цьому процесі називають кількох ключових фігурантів, які відповідають за політичний, управлінський та технічний рівні реалізації: від урядового куратора до розробників техніко-економічного обґрунтування.

    Саме через цю модель просувається ідея передачі двох найбільших терміналів Чорноморського порту. Формально це виглядає як концесія, однак фактично — як підготовка заздалегідь визначеного результату конкурсу.

    У 2024 році активізується підготовка техніко-економічного обґрунтування. У 2025 році відбуваються кадрові зміни в Адміністрації морських портів України та керівництві портової системи. За словами співрозмовників, це може бути частиною ширшої перебудови управлінської вертикалі під конкретні рішення.

    Фінансова складова історії виглядає ще більш показово. За наявною інформацією, близько 100 млн грн планувалося залучити з порту Південний, ще приблизно 200 млн грн — через Адміністрацію морських портів України. У підсумку формується сума близько 300 млн грн, яка, за задумом, має стати ресурсом для забезпечення потрібного результату конкурсу.

    Офіційно ці кошти оформлюються як допомога через Українське Дунайське пароплавство. Подальша схема передбачає часткове повернення коштів у вигляді інвестицій від переможця конкурсу, однак значна частина, за словами джерел, може залишитися поза контролем.

    Окреме питання — формат самого конкурсу. Його планують провести в онлайн-режимі з обмеженим використанням системи Prozorro, що суттєво знижує рівень прозорості та ускладнює контроль за процедурою.

    Ситуація з контейнерним терміналом Чорноморського порту є особливо показовою. Його потенційна економічна віддача оцінюється приблизно у 1 млрд доларів для бюджетів різних рівнів. Водночас у проєктних умовах фігурують значно менші цифри — близько 20 млн грн на рік, що викликає питання щодо відповідності умов реальній вартості активу.

    На тлі цих процесів виникає і внутрішній спротив. За інформацією джерел, керівництво Чорноморського порту не підтримує реалізацію подібної моделі та не погоджується брати участь у ній. Це ускладнює просування кадрових рішень і затримує реалізацію запланованих сценаріїв.

    Додатковий тиск створюють групи впливу, які очікують виконання попередніх домовленостей. Водночас триває пошук юридичних механізмів для проведення фінансових операцій, пов’язаних із розподілом коштів.

    Правоохоронні органи вже відстежують розвиток ситуації. Якщо почнеться детальна перевірка всього ланцюга рішень і фінансових операцій, це може перерости з окремого епізоду у масштабне розслідування щодо контролю над портовою системою України.

  • САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження, у якому фігурує тимчасова виконувачка обов’язків голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Ярослава Максименко. Розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

    За наявною інформацією, провадження було зареєстроване 23 січня. Деталі можливих порушень правоохоронці наразі не розголошують. У САП утримуються від коментарів щодо суті підозрюваних дій, а сама Максименко публічно ситуацію поки не коментувала.

    Ярослава Максименко очолила АРМА у статусі виконувачки обов’язків у серпні 2025 року. До призначення вона працювала директоркою департаменту політики власності та санкцій Міністерства економіки під час керівництва відомством Юлією Свириденко. Раніше Максименко також була радницею з корпоративних питань у Фонді державного майна в період, коли установу очолював Дмитро Сенниченко, який нині перебуває за кордоном і фігурує у низці антикорупційних розслідувань.

    У її професійній біографії згадується участь у компанії «Кримпроект-сервіс», зареєстрованій у Криму у 2011 році та ліквідованій у 2020-му. Крім того, вона входила до наглядової ради Одеського припортового заводу та виконувала управлінські функції в Об’єднаній гірничо-хімічній компанії — державних підприємствах, які раніше ставали об’єктами розслідувань НАБУ і САП. Водночас процесуальних претензій безпосередньо до Максименко до цього часу не висувалося.

    Окрему увагу викликають і задекларовані фінансові операції посадовиці. У 2025 році вона придбала квартиру в Києві площею понад 115 квадратних метрів за 6,1 млн гривень. Угоду було укладено в той самий день, коли Максименко продала іншу нерухомість, отримавши 6,3 млн гривень. У декларації також зазначено автомобіль Infiniti QX60 2014 року випуску, понад 1 млн гривень річної заробітної плати та готівкові заощадження у розмірі 25 тисяч доларів. Її чоловік задекларував близько 1,8 млн гривень доходу за 2024 рік.

    Відкриття кримінального провадження може вплинути на подальший перебіг конкурсу на посаду повноцінного голови АРМА, а також посилює увагу до діяльності керівництва агентства, яке відповідає за управління арештованими активами в Україні.

  • Аукціон АРМА віддав сотні гектарів Карпат людям із групи Льовочкіних

    Аукціон АРМА віддав сотні гектарів Карпат людям із групи Льовочкіних

    8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів продало 460 гектарів землі на полонині Боржава в Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень.

    Земельні ділянки були поділені на три лоти, для яких одночасно провели три окремі торги. Усі вони відбувалися за процедурою так званого голландського аукціону — формату, за якого стартова ціна поступово знижується, доки перший учасник не погодиться на купівлю. У кожному з аукціонів був лише один учасник, що дозволило викупити активи за мінімально можливими цінами.

    Так, Андрій Вінграновський придбав ділянку площею 26,7 гектара за 5,4 мільйона гривень при стартовій ціні 10,4 мільйона, а також лот у 199,1 гектара за 39,1 мільйона гривень замість початкових 75,2 мільйона. Ще 234,77 гектара за 45 мільйонів гривень при стартовій ціні 88,2 мільйона викупив Ігор Власюк.

    У підсумку середня ціна однієї сотки землі в Карпатах склала близько двох тисяч гривень. Для порівняння, ще в листопаді 2024 року АРМА публічно заявляло, що очікує отримати від продажу цих земель понад один мільярд гривень.

    Згідно з даними сервісу Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником компанії «Омбрі Інвестмент», яка входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк, який придбав найбільший лот, є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціаром якого також є Вінграновський.

    Раніше, у серпні 2025 року, журналісти Bihus.Info повідомляли, що Сергій Льовочкін планує будівництво великого гірськолижного курорту «Боржава» саме на цій території. Продаж землі через АРМА фактично відкрив шлях для реалізації цього проєкту.

    Таким чином, сотні гектарів карпатської полонини, яку екологи роками намагалися захистити від забудови, перейшли до структур, пов’язаних із впливовою політично-бізнесовою групою, за цінами, які у десятки разів нижчі від раніше озвучених державою очікувань.

  • Калуський трубний завод продано за половину початкової ціни

    Калуський трубний завод продано за половину початкової ціни

    Фонд державного майна України з третьої спроби продав націоналізовану частку ТОВ «Калуський трубний завод». Стартову ціну активу довелося знизити вдвічі, щоб залучити покупця.

    Спершу, 16 грудня 2025 року, ФДМУ оголосив аукціон із продажу 93% державної частки підприємства за 136,5 млн грн. Заплановані на 23 грудня торги не відбулися через відсутність учасників.

    Повторні торги з пониженою стартовою ціною – 68,2 млн грн – були оголошені 22 грудня. Аукціон відбувся 31 грудня, участь у ньому взяв лише один претендент – ТОВ «АВР “ТРЕМБІТА”». Саме ця компанія стала новим власником Калуського трубного заводу.

    Згідно з даними YouControl, «АВР “ТРЕМБІТА”» зареєстровано 23 грудня 2025 року в Калуші. Власниками компанії є Роман Андріїв, Андрій Романів та Василь Книшук, який також керує фермерським господарством «КВС».

    Раніше завод належав російським бізнесменам. У листопаді 2024 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила стягнення активів російського олігарха Мирона Горіловського та його партнерів Валентина Буяновського й Андрія Меньшова на користь держави. Після цього контроль над Калуським і Рубіжанським заводами з виробництва полімерних труб перейшов до України.

    До цього 93% статутного капіталу підприємства перебували у власності російських бізнесменів через компанію APG Polyplactic Group Limited. Спроби вивести активи з-під санкцій шляхом банкрутства були заблоковані: у квітні 2024 року Господарський суд Івано-Франківської області відкрив справу за вимогами кредиторів на понад 155 млн грн, але у листопаді її закрили, визнавши заборгованість фіктивною. Вже у січні 2025 року апеляційна інстанція підтвердила це рішення, після чого підприємство остаточно перейшло під контроль держави та було виставлене на приватизаційний аукціон.

  • Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Андрій Гота, соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, залишає наглядову раду «Центренерго» і заявляє про намір зосередитися на виробництві дронів. Формально рішення пояснюється «моральним правом» та необхідністю перезавантаження наглядових рад за дорученням президента. Проте фактична причина виглядає набагато прагматичнішою.

    Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» у 2021 році як представник держави, а з 2023-го очолював її. Паралельно він залишається членом наглядової ради «Укрнафти». Раніше, у 2020–2023 роках, Гота керував кабінетом тодішнього глави ОП Андрія Єрмака і продовжував залишатися його радником. Тобто йдеться не про зовнішнього менеджера, а про людину з найближчого політичного оточення.

    Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

    Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

    Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

    Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

  • Хорольський завод: як екс-регіонал Хомутиннік і брати Астіони привласнили державний актив

    Хорольський завод: як екс-регіонал Хомутиннік і брати Астіони привласнили державний актив

    У час, коли українці жертвують останні гривні на армію та безпілотники, колишній нардеп від Партії регіонів Віталій Хомутиннік разом із братами Астіонами організував рейдерське захоплення Хорольського заводу дитячих сумішей – єдиного такого підприємства в Україні.

    Ще у 2022 році цей завод мав перейти до АРМА, адже власник підприємства мав російське громадянство. Але замість прозорої передачі актив опинився під контролем клану Хомутинніка. Це стало можливим завдяки підробленим документам, фіктивним зборам і використанню охоронців для вигнання законного менеджменту.

    Далі юристи Астіонів провели псевдореформу підприємства: обладнання та торгові марки розпродали через фірми-прокладки за заниженими цінами, а сам завод добили сумнівним аукціоном. У підсумку він перейшов на кіпрську компанію Cacique Limited, яка має безпосередній зв’язок із Хомутинніком.

    Фінансові перспективи підприємства свідчать про його стратегічну важливість: при експорті сировини завод міг приносити до 92,7 млн доларів щороку з рентабельністю 67%. Та замість цього об’єкт, який міг працювати на українську економіку, перетворився на приватний бізнес-майданчик для колишнього «регіонала».

    Варто також нагадати про родинний зв’язок: дружина відомого волонтера Сергія Притули є сестрою дружини Хомутинніка. Поки один збирає кошти на фронт, інший легалізує сумнівним шляхом стратегічний актив і примножує статки.

    Після публікацій про цю схему українці масово залишали коментарі, які засвідчують глибоку недовіру суспільства до політичної верхівки:

    • «Влада навмисно робить так, щоб простій людині жити було неможливо, а під себе все підминає».

    • «Хомутиннік чудово працює на “удальонці” з Кіпру».

    • «Хомутиннік є ворогом України! Він десятиліттями обкрадав країну».

    Ця історія демонструє, як стратегічні активи держави в умовах війни перетворюються на джерело приватного збагачення. Поки суспільство віддає останнє заради перемоги, колишні політики продовжують ділити державну власність у своїх інтересах.