Golosnovinua.com

Позначка: державні фінанси

  • Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україні досі необхідно знайти приблизно 4 млрд доларів для покриття невирішених фінансових потреб, хоча ще кілька тижнів тому масштаб проблеми оцінювали у десятки мільярдів доларів. Президент Володимир Зеленський заявив, що більшу частину необхідного фінансування вже вдалося або домовитися залучити, або компенсувати завдяки внутрішній економії, однак остаточно питання ще не закрите.

    Про ситуацію глава держави розповів журналістам 4 жовтня. За його словами, раніше перед Україною стояло завдання закрити фінансову потребу приблизно у 27 млрд доларів. Частину цієї суми — близько 7 млрд доларів — уряд планував знайти всередині країни завдяки економії, оптимізації та перерозподілу державних видатків.

    Ще близько 20 млрд доларів мали стати предметом переговорів із міжнародними партнерами.

    Тепер Зеленський заявив, що ситуація суттєво змінилася. За його словами, Україні вдалося знайти формат, який передбачає збільшення двосторонньої допомоги окремих держав та домовленості з Європейським Союзом.

    Однак повністю закрити питання поки не вдалося.

    Президент повідомив, що зараз залишається потреба приблизно у 4 млрд доларів. За інформацією глави держави, Міністерство фінансів уже має розуміння, звідки потенційно можна залучити близько 3 млрд доларів із цієї суми. Водночас домовленості ще не означають, що кошти фактично отримані.

    Тобто на цей момент фінансовий розрив формально все ще існує.

    Від $27 млрд до $4 млрд

    Ще наприкінці вересня українська влада говорила про значно більшу проблему.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що загальна додаткова потреба, пов’язана з фінансуванням оборони, оцінювалася приблизно у 27 млрд доларів.

    Із них близько 7 млрд доларів уряд планував забезпечити самостійно — через оптимізацію, економію та перерозподіл бюджетних ресурсів.

    За словами прем’єра, ці кошти, зокрема, мали забезпечити грошове забезпечення військовослужбовців і підтримку їхніх родин.

    Решта приблизно 20 млрд доларів мала надходити в межах домовленостей із партнерами. Частина цих ресурсів потрібна не лише для поточних потреб армії, але й для контрактування та виробництва озброєнь, необхідних Україні на початку 2027 року.

    Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев також пояснював, що внутрішні 7 млрд доларів мають бути знайдені до кінця року. Йшлося, зокрема, про використання резервів, оптимізацію видатків Міноборони та інші внутрішні механізми.

    Водночас він робив важливе уточнення: решта приблизно 20 млрд доларів переважно стосувалася закупівлі озброєння та супутніх оборонних витрат і мала покриватися за допомогою міжнародних партнерів.

    Тому нинішню заяву Зеленського про залишкові 4 млрд доларів варто розглядати саме в контексті цих переговорів та пошуку додаткового фінансування оборонних потреб держави.

    Ще $12 млрд хочуть отримати раніше

    Окремо президент згадав ще приблизно 12 млрд доларів, які Україна розраховує отримати наступного року.

    За словами Зеленського, на політичному рівні є готовність розглянути можливість прискорення такого фінансування.

    Фактично українська влада зараз працює одразу за двома напрямами: шукає близько 4 млрд доларів, яких не вистачає зараз, та намагається прискорити отримання частини ресурсу, який спочатку був запланований на 2027 рік.

    Це має особливе значення через необхідність уже зараз оплачувати виробництво озброєння, яке буде потрібне Силам оборони протягом перших місяців наступного року.

    Раніше прем’єр Сергій Корецький прямо заявляв, що від покриття відповідних фінансових потреб залежить здатність України продовжувати активні бойові дії, зокрема у першому кварталі 2027 року.

    ЄС уже погодив Україні €90 млрд

    Одним із ключових джерел фінансової підтримки України залишається Європейський Союз.

    Європейська рада ще у грудні 2025 року погодила для України кредитний пакет загальним обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    У квітні 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила необхідну законодавчу основу для цієї програми.

    Із загальної суми приблизно 30 млрд євро передбачено на економічну підтримку, зокрема макрофінансову допомогу та Ukraine Facility, а близько 60 млрд євро — на оборонні потреби та підтримку спроможностей української оборонної промисловості.

    Лише у 2026 році для України планувалося зробити доступними близько 45 млрд євро: 8,35 млрд євро через макрофінансову допомогу, ще 8,35 млрд через Ukraine Facility та 28,3 млрд євро на підтримку оборонно-промислового потенціалу.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про цей пакет та пояснювала, що 90 млрд євро розраховані саме на 2026–2027 роки. ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Видання також повідомляло, що у 2026 році частина коштів із цієї програми має йти на бюджетну підтримку, реформи та стійкість української економіки. ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Чому виникла потреба у десятках мільярдів

    Оборона залишається найбільшою фінансовою статтею України в умовах повномасштабної війни.

    Раніше українська сторона оцінювала потреби для ведення війни у 2026 році приблизно у 155 млрд доларів. Прем’єр Сергій Корецький пояснював, що цифра додаткової потреби у 27 млрд доларів виникла саме в межах цього загального обсягу фінансування.

    Гроші потрібні на грошове забезпечення військових, соціальні виплати, виробництво й закупівлю ракет, безпілотників, боєприпасів, техніки та інших систем.

    Про проблему раніше детально писала і «Ненька інфо». Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Ще один крок українського уряду — скорочення або відтермінування другорядних державних витрат. Наприкінці вересня повідомлялося, що Кабмін почав переносити частину непершочергових видатків, щоб максимально спрямувати внутрішні ресурси на оборону та захищені соціальні статті.

    Проблема стала меншою, але ще не вирішена

    Нова оцінка у 4 млрд доларів свідчить, що за останні тижні українській владі вдалося суттєво скоротити невирішену частину фінансових потреб.

    Але слова Зеленського водночас означають, що цих 4 млрд доларів Україна поки фактично не має.

    Мінфін бачить потенційні джерела приблизно для 3 млрд доларів, однак необхідні рішення та домовленості ще мають бути реалізовані. Крім того, Київ намагається прискорити приблизно 12 млрд доларів фінансування, яке було передбачене на наступний рік.

    Фінансова ситуація стала значно кращою порівняно з моментом, коли незакриті потреби оцінювалися у 27 млрд доларів, але остаточно питання ще не вирішене. Найближчим завданням залишається пошук останніх 4 млрд доларів та оформлення домовленостей із партнерами так, щоб кошти стали доступними Україні в необхідні строки.

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік.

    Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу або працює з мінімальним завантаженням. Особливо відчутного удару зазнав промисловий сектор, для якого зростання тарифів на електроенергію стало критичним фактором.

    За словами співрозмовника, підприємства змушені згортати виробничі потужності, відкладати інвестиції та скорочувати персонал. У результаті податкові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам, а дефіцит продовжує збільшуватися.

    На Банковій визнають, що в поточних умовах країні необхідно терміново шукати додаткові джерела фінансування. Орієнтовна потреба на 2026 рік оцінюється у 10–15 мільярдів доларів, які мають покрити як соціальні видатки, так і критичні потреби держави в умовах війни.

    Учасники наради також обговорювали можливі сценарії стабілізації ситуації, зокрема перегляд податкової політики, посилення адміністрування зборів та пошук зовнішньої фінансової підтримки. Водночас визнається, що без відновлення стабільної роботи енергетичної системи та промисловості розраховувати на швидке зростання доходів бюджету не доводиться.

    Таким чином, бюджетне питання стає одним із ключових викликів для влади напередодні 2026 року, на тлі війни, зруйнованої інфраструктури та загального падіння економічної активності.

  • Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    В Україні готуються до запуску пенсійної реформи, перший етап якої може розпочатися вже цього або наступного року. Загалом повне перезавантаження пенсійної системи триватиме близько 13 років, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін.

    За його словами, без реформування країна неминуче зіткнеться з колапсом пенсійної системи. Водночас нині для старту змін існує фінансове вікно завдяки високим надходженням єдиного соціального внеску (ЄСВ) від військовослужбовців.

    Головна мета реформи — підвищення виплат у солідарній системі пенсій. «Наша пропозиція — ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо», — підкреслив міністр у коментарі РБК-Україна.

    У Міністерстві соціальної політики вже підрахували фінансовий ресурс на 2026 рік і вважають його достатнім для старту реформ. Зараз тривають консультації з Міністерством фінансів, яке наполягає на детальніших розрахунках за різними сценаріями та по кожному пенсіонеру окремо.

    За словами Улютіна, Пенсійний фонд наразі перестав бути дефіцитним, що стало можливим завдяки високим внескам ЄСВ від військових. Пенсії виплачуються без додаткових вливань із держбюджету, а бюджетні трансфери спрямовуються переважно на спеціальні пенсії.

    У межах вирівнювання солідарної системи спецпенсії не зменшуватимуть, проте їхнє зростання буде обмежене. Мінімальна пенсія на рівні 6 тисяч гривень дозволить зменшити потребу пенсіонерів у додатковій соціальній допомозі, зокрема субсидіях, і суттєво покращить рівень життя.

    Реформа насамперед торкнеться солідарної системи, а найбільше зростання виплат очікується для бюджетників та громадян із низькими зарплатами протягом тривалого часу — це близько третини всіх пенсіонерів. За задумом уряду, система пенсійних виплат стане трирівневою замість однорівневої.