Golosnovinua.com

Позначка: державні компанії

  • «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським та керівництвом Національного банку України перейшов у судову площину. Смілянський повідомив, що його адвокати вже подали позов проти НБУ до Київського окружного адміністративного суду. Він вимагає скасувати рішення регулятора, яким його визнали таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    «Цього тижня мої адвокати подали позов до НБУ в Київський окружний адміністративний суд з вимогою скасувати рішення про моє звільнення у зв’язку з професійною непридатністю», — заявив Смілянський.

    Керівник «Укрпошти» наполягає, що рішення Національного банку є незаконним та упередженим, і заявляє про готовність доводити свою позицію в суді.

    Однак на цьому Смілянський не зупинився. Його публічна заява перетворила юридичний конфлікт із регулятором на персональне протистояння з головою НБУ Андрієм Пишним.

    «НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло», — написав Смілянський.

    Після цього він заявив, що тепер настала його черга «знищити в судовому порядку залишки репутації» Пишного. Це формулювання є особистою заявою Смілянського і не означає встановлення судом будь-яких порушень з боку голови Нацбанку.

    За суд платить сам Смілянський

    Окремо очільник поштового оператора наголосив, що позивається до Національного банку від власного імені, а не від імені державної компанії.

    За його словами, роботу адвокатів він також оплачує власним коштом, а «Укрпошта» не фінансує судовий процес.

    У разі перемоги Смілянський планує вимагати відшкодування понесених судових витрат.

    Гендиректор також хоче, щоб у судовому процесі Національний банк пояснив, чому саме до нього застосували настільки жорсткий підхід.

    Смілянський стверджує, що аналогічних рішень не приймали щодо керівників інших банків та фінансових установ навіть після значно більших штрафів або виявлених регулятором порушень. Це аргумент самого Смілянського, який тепер має оцінювати суд разом із доказами сторін.

    Nenka.info ще в червні писала про майбутній суд

    Для Nenka.info ця історія має пряме продовження.

    Ще 23 червня ми повідомляли, що Смілянський заявив про намір оскаржувати рішення НБУ в судовому порядку після того, як регулятор визнав його таким, що не відповідає встановленим вимогам професійної придатності.

    Тоді керівник «Укрпошти» говорив не лише про українські суди, а й про можливість подальших юридичних кроків через завдану, на його думку, репутаційну шкоду.

    Попередню історію можна прочитати тут: «Смілянський іде в суд проти НБУ» — Nenka.info.

    Тепер ця погроза стала конкретною юридичною дією: позов поданий до адміністративного суду.

    Чому НБУ взагалі взявся за Смілянського

    Нинішній конфлікт почався не у вересні.

    23 червня Національний банк визнав Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності, встановленим для керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    За інформацією, яку тоді оприлюднили «Укрпошта» та ЗМІ, компанія мала протягом п’яти робочих днів відсторонити Смілянського від управління в частині, на яку поширювалися вимоги регулятора, а протягом двох місяців — вирішити питання з керівником, який відповідав би встановленим критеріям.

    Водночас Смілянський фактично залишився на посаді генерального директора «Укрпошти» та 1 липня повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки в повному обсязі.

    Саме рішення про його професійну придатність він тепер і намагається скасувати через адміністративний суд.

    Перед цим «Укрпошту» оштрафували

    Протистоянню передував ще один епізод.

    У березні 2026 року Національний банк офіційно повідомив про застосування до АТ «Укрпошта» штрафу у розмірі 255 тисяч гривень.

    Регулятор пояснив санкцію порушенням законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку. За версією НБУ, компанія не подала у встановлені строки інформацію, документи або їх копії, які вимагав регулятор.

    Рішення ухвалили за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю «Укрпошти».

    Ця деталь важлива, оскільки одна з ліній захисту Смілянського полягає саме у твердженні, що покарання щодо нього було непропорційним порівняно з підходами регулятора до інших учасників фінансового ринку.

    Однак НБУ зі свого боку пояснював свої дії виконанням функцій нагляду за надавачами фінансових платіжних послуг.

    До чого тут «Укрпошта Банк»

    У конфлікту є ще один великий фон — багаторічні плани «Укрпошти» отримати власний банківський напрям.

    Компанія вже багато років просуває ідею так званого поштового банку, який мав би використовувати величезну мережу відділень для надання фінансових послуг у містах і селах.

    У 2026 році ця тема отримала новий розвиток через намір «Укрпошти» долучитися до капіталізації Першого інвестиційного банку.

    В офіційному рішенні Нацбанку від лютого зазначалося, що Перший інвестиційний банк повідомляв про зацікавленість «Укрпошти» у наданні субординованого боргу обсягом до 200 млн грн. Водночас НБУ наголошував, що на момент ухвалення рішення юридично зобов’язувальних гарантій такої капіталізації не було — існували листи про наміри.

    Смілянський неодноразово пов’язував жорстку позицію НБУ щодо нього саме з протистоянням навколо створення «Укрпошта Банку» та власними публічними конфліктами з керівництвом регулятора.

    Це, однак, позиція керівника «Укрпошти». НБУ не підтверджував, що рішення щодо професійної придатності Смілянського було мотивоване особистим конфліктом чи бажанням заблокувати поштовий банк.

    Публічна суперечка стала особистою

    Відносини між сторонами вже давно вийшли за межі сухої дискусії між державним підприємством і фінансовим регулятором.

    Смілянський прямо називає дії НБУ «особистою помстою» з боку його керівництва. Національний банк, своєю чергою, раніше заперечував звинувачення та наголошував на необхідності дотримання «Укрпоштою» вимог корпоративного управління й контролю у сфері фінансових послуг.

    Тепер ключова частина конфлікту переходить із соцмереж і публічних заяв до суду.

    Позов поданий до Київського окружного адміністративного суду. Смілянський просить визнати незаконним та скасувати рішення Національного банку щодо його професійної непридатності.

    На момент публікації немає рішення суду, яке підтверджувало б позицію будь-якої зі сторін.

    Саме тому юридично коректно говорити не про доведену «помсту НБУ» чи неправомірність дій регулятора, а про звинувачення Смілянського та його спробу домогтися скасування рішення через суд.

    Втім, градус публічного протистояння вже різко зріс. Якщо у червні Смілянський лише заявляв, що піде до суду, то у вересні справа вже отримала конкретний позов — разом із персональною обіцянкою очільника «Укрпошти» боротися не лише за посаду та професійну придатність, а й за власну репутацію.

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    Кабінет Міністрів завершив формування наглядової ради НАК «Нафтогаз України», призначивши її останнього члена від держави. Ним став Олексій Соболев — колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства, який наприкінці липня перейшов до Офісу президента та став заступником його керівника. Таким чином одна з найбільших державних компаній України отримала повністю сформований орган корпоративного управління після масштабного кадрового перезавантаження в енергетичному секторі.

    Відповідне рішення Кабмін ухвалив ще 6 серпня 2026 року. Йдеться про урядове розпорядження №763-р, яким Соболева обрано членом наглядової ради «Нафтогазу» саме як представника держави. Інформація про рішення була оприлюднена на урядовому порталі.

    Таким чином завершився процес формування нового складу наглядової ради стратегічної державної компанії, який тривав кілька місяців.

    Хто тепер входить до наглядової ради «Нафтогазу»

    Ключові кадрові рішення щодо нового складу наглядової ради були ухвалені ще навесні.

    Її очолив канадський фахівець Данкан Найтінгейл, який має понад 30 років досвіду роботи у нафтогазовій галузі та спеціалізується на операційному управлінні видобутком і стратегічному розвитку енергетичних активів. Раніше він, зокрема, очолював наглядову раду «Укрнафти».

    Заступником голови наглядової ради став державний секретар Кабінету Міністрів Костянтин Мар’євич.

    До незалежних членів також увійшли Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен та Тор Мартін Анфіннсен. Державу в раді представляють Анна Артеменко, Костянтин Мар’євич та тепер Олексій Соболев.

    Ще на першому засіданні нового складу, яке відбулося 12 березня в Києві, члени ради сформували три основні комітети.

    Комітет із питань призначень, винагород і оцінювання очолив Роберт Слешинський. Комітет з аудиту та фінансів — Ерік Расмуссен, а комітет зі стратегії та сталого розвитку — Тор Мартін Анфіннсен. Тоді ж наглядова рада затвердила календар своїх засідань на 2026 рік.

    Приєднання Соболева фактично закриває останню вакансію та дозволяє наглядовій раді працювати у повному складі.

    Соболев лише нещодавно перейшов до Офісу президента

    Нове призначення привертає увагу ще й через стрімкі кадрові зміни в кар’єрі Олексія Соболева протягом останніх тижнів.

    30 липня президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу президента. На цій посаді Соболев відповідає за економічний напрям. Президент тоді пояснював, що він має працювати в координації з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром економіки Олександром Кравченком, іншими членами уряду та регіональною владою.

    Тобто між переходом Соболева до президентської команди та рішенням Кабміну про його включення до наглядової ради «Нафтогазу» минув лише приблизно тиждень.

    Ще до офіційного призначення Зеленський повідомляв, що Соболев приєднається до економічного напряму роботи президентської команди.

    До цього він очолював Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

    Соболев став міністром у липні 2025 року після реорганізації економічного блоку уряду. До цього він працював першим заступником міністра економіки.

    На посаді в уряді Соболев був залучений до низки стратегічних для України напрямів — цифрової трансформації державного управління, переговорів із Європейським Союзом щодо Ukraine Facility, залучення інвестицій та роботи над українсько-американським інвестиційним фондом відновлення.

    Від інвестиційного бізнесу до «Прозорро.Продажі» та уряду

    Соболев має значний досвід роботи у фінансовому та інвестиційному секторі.

    Він закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Фінанси» та має сертифікацію CFA.

    До переходу на державну службу працював в інвестиційній сфері, зокрема в Dragon Asset Management, де займався управлінням активами.

    У 2015–2016 роках Соболев працював радником міністра інфраструктури, після чого став одним із ключових менеджерів реформи продажу державних активів.

    Він очолював державне підприємство «Прозорро.Продажі», яке розбудовувало електронну систему реалізації державного та комунального майна. Згодом перейшов до Міністерства економіки, де поступово піднявся до посади першого заступника міністра, а пізніше очолив об’єднане міністерство.

    Тепер його професійний маршрут продовжується одночасно в Офісі президента та органі корпоративного управління найбільшої державної енергетичної групи.

    «Нафтогаз» переживає масштабне кадрове оновлення

    Зміна наглядової ради є частиною значно ширшого переформатування системи управління державними енергетичними компаніями.

    Наприкінці 2025 року влада оголосила про масштабне оновлення наглядових рад підприємств енергетичного та оборонного секторів. Після цього розпочався відбір нових незалежних членів і представників держави.

    Зміни торкнулися не лише «Нафтогазу». До переліку підприємств, де переглядалася система корпоративного управління, потрапили «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», «Центренерго», «Оператор ринку», «Українські розподільні мережі», Енергетична компанія України та Оператор ГТС України.

    Для «Нафтогазу» кадрове перезавантаження відбувається ще й на рівні виконавчого керівництва.

    У липні Сергій Федоренко став виконувачем обов’язків голови правління компанії після переходу Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра.

    Саме Корецький ще в березні, коментуючи початок роботи оновленої наглядової ради, називав формування професійного й незалежного органу важливим кроком для подальшого розвитку «Нафтогазу» та продовження реформи корпоративного управління.

    Чому наглядова рада «Нафтогазу» має особливе значення

    НАК «Нафтогаз України» залишається однією з ключових державних компаній і має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    Наглядова рада не займається щоденним оперативним керуванням компанією, однак її повноваження охоплюють стратегічні питання, контроль за роботою правління, аудит, фінансовий контроль, систему винагород керівництва та визначення довгострокових напрямів розвитку групи.

    Особливої ваги ці функції набувають під час війни, коли українська газова інфраструктура залишається однією з цілей російських атак.

    У липні «Нафтогаз», зокрема, повідомляв про удари по газовидобувних об’єктах у Полтавській, Харківській та Сумській областях. Частина обладнання була пошкоджена, а на окремих об’єктах виникали масштабні пожежі.

    Одночасно компанія має забезпечувати видобуток і накопичення газу, проходження опалювального сезону, відновлення пошкодженої інфраструктури та фінансову стабільність групи.

    Фінансові показники також демонструють складність ситуації. За наведеними Forbes даними, виручка групи «Нафтогаз» за 2025 рік зросла на 5,7% — із 256,4 млрд до 270,9 млрд грн. Однак собівартість реалізованої продукції та послуг збільшилася майже на 30%, через що валовий прибуток скоротився приблизно вдвічі — з 79 млрд до 40 млрд грн.

    Тому завершення формування наглядової ради відбувається для «Нафтогазу» у непростий момент. Компанія одночасно проходить кадрове перезавантаження, працює в умовах регулярних російських атак на енергетичну інфраструктуру та готується до нового опалювального сезону.

    Призначення Олексія Соболева стало фінальним елементом цього етапу кадрової перебудови. Після рішення Кабміну наглядова рада «Нафтогазу» повністю укомплектована, а сам Соболев отримав нову роль лише через кілька днів після переходу з уряду до економічного блоку Офісу президента.

  • НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    Національний банк України застосував до АТ «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 2 544 900 грн за порушення вимог законодавства у сфері платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків і оверсайта платіжної інфраструктури НБУ за підсумками інспекційної перевірки, яка проводилася в період з листопада 2025 року по січень 2026 року. Про це повідомляється на офіційному сайті регулятора.

    У Національному банку зазначають, що підставою для накладення штрафу стало виявлення низки порушень у діяльності компанії як надавача платіжних послуг. Йдеться про недотримання вимог Закону України «Про платіжні послуги», а також порушення інструкцій і положень, що регулюють порядок організації касової роботи, проведення платіжних операцій, емісію та еквайринг платіжних інструментів, а також правила зберігання, захисту та використання інформації, яка становить таємницю надавача платіжних послуг. У регуляторі підкреслюють, що такі норми є базовими для функціонування платіжної інфраструктури та мають забезпечувати стабільність і безпеку фінансових операцій.

    Згідно з рішенням НБУ, «Укрпошта» зобов’язана сплатити штраф упродовж 14 календарних днів із моменту офіційного доведення рішення до відома компанії. Окрім фінансової санкції, Національний банк також виніс підприємству письмове застереження, у якому зафіксовано наявність інших порушень, зокрема вимог нормативно-правових актів НБУ, правил статистичної звітності та низки додаткових регуляторних положень. У відомстві наголосили, що такі застереження є частиною системи наглядових заходів і спрямовані на запобігання повторним порушенням у майбутньому.

    Окремо регулятор встановив строк до 30 вересня 2026 року для усунення всіх виявлених недоліків та приведення діяльності «Укрпошти» у повну відповідність до вимог законодавства, яке регулює роботу на платіжному ринку України. У НБУ підкреслили, що компанія має не лише виправити порушення, а й запровадити внутрішні механізми контролю, які дозволять уникнути подібних ситуацій у подальшій діяльності.

    Рішення про накладення штрафу та застережень ухвалювалося на тлі посиленої уваги регулятора до діяльності «Укрпошти» у сфері фінансових та платіжних послуг. Компанія останніми роками активно розширює свою роль у фінансовій інфраструктурі, зокрема в напрямку розвитку платіжних сервісів та проєктів, пов’язаних із можливим запуском поштового банку. Саме цей напрямок неодноразово ставав предметом дискусій між компанією та регулятором, що підкреслює складність взаємодії між державним оператором поштового зв’язку та центральним банком.

    Паралельно з рішенням про штраф Національний банк того ж дня визнав генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав компанію відсторонити його від посади у визначені строки. Це рішення стало ще одним елементом загострення ситуації навколо компанії та її керівництва.

    Сам Ігор Смілянський у публічних заявах різко розкритикував позицію регулятора. Він заявив, що вважає рішення НБУ спробою поставити на паузу створення поштового банку, а також оголосив про намір оскаржувати дії регулятора в судовому порядку. Окремо він зазначив, що планує домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, “замовників” відповідного рішення, включно з керівництвом Національного банку.

    У відповідь на це в НБУ наголошують, що всі ухвалені заходи впливу базуються виключно на результатах інспекційних перевірок і вимогах чинного законодавства, яке регулює діяльність на платіжному ринку. У регуляторі підкреслюють, що їхня мета полягає у забезпеченні стабільності фінансової системи, захисті прав користувачів платіжних послуг та дотриманні єдиних стандартів для всіх учасників ринку.

    Ситуація навколо «Укрпошти» та рішень НБУ розвивається на тлі ширших дискусій щодо ролі державних компаній у фінансовому секторі та перспектив розвитку альтернативних банківських і платіжних сервісів в Україні. Експерти зазначають, що подібні конфлікти між регулятором і великими державними гравцями можуть впливати на темпи реформ у фінансовій сфері та визначати баланс між інноваціями і регуляторними вимогами.

  • Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Державна компанія НАК «Нафтогаз України» опинилася в центрі нової хвилі дискусій щодо ефективності корпоративного управління після публікації матеріалу, в якому журналісти звернули увагу на низку фінансових та управлінських ризиків. На думку авторів розслідування, сукупність проблем може мати наслідки не лише для самої компанії, а й для всієї енергетичної системи країни в умовах війни та підготовки до майбутніх опалювальних сезонів.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію «Українських Новин», де ситуацію навколо «Нафтогазу» назвали одним із найважливіших тестів для держави у сфері управління стратегічними активами.

    У центрі уваги журналістів опинилися кілька факторів: різке скорочення прибутку компанії, закупівлі імпортного газу за високими цінами, конфлікти з підприємствами теплокомуненерго, блокування рахунків окремих постачальників тепла, а також питання прозорості окремих фінансових процесів.

    Найбільший резонанс викликали фінансові результати компанії за 2025 рік. Згідно з офіційно затвердженою урядом фінансовою звітністю, консолідований чистий прибуток групи «Нафтогаз» за підсумками року становив 5,83 млрд грн. Для порівняння, у 2024 році цей показник перевищував 37,9 млрд грн. Таким чином, прибуток скоротився більш ніж у шість разів. Водночас загальний дохід групи зріс до 270,9 млрд грн проти 256,4 млрд грн роком раніше.

    Уряд уже затвердив результати діяльності компанії та розподіл прибутку. Зокрема, майже 970 млн грн буде спрямовано до державного бюджету у вигляді дивідендів, а решта коштів використовуватиметься для виконання статутних завдань компанії. Аудитором фінансової звітності виступила компанія KPMG Audit.

    Однак саме різке падіння прибутковості стало однією з головних тем для обговорення серед експертів та журналістів. У публікації зазначається, що особливу увагу слід звернути на закупівлі імпортного газу наприкінці зимового періоду 2025 року. За даними авторів матеріалу, компанія закуповувала близько 150 млн кубометрів газу за ціною приблизно 28 тисяч гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. Журналісти вважають, що вартість закупівлі виявилася помітно вищою за ціни, які спостерігалися в літній період, коли ресурс можна було придбати дешевше.

    Ще одним напрямом критики стали взаємини «Нафтогазу» з підприємствами теплокомуненерго. За даними, наведеними в публікації, станом на кінець квітня 2026 року через судові процеси щодо стягнення боргів за газ були заблоковані рахунки 69 підприємств ТКЕ. Автори матеріалу наголошують, що формально компанія діє в межах законодавства та намагається забезпечити платіжну дисципліну, однак такі кроки можуть створювати додаткові ризики для функціонування критичної інфраструктури громад під час війни.

    Проблема заборгованості теплокомуненерго перед газопостачальниками залишається однією з найгостріших у галузі вже багато років. За оцінками урядовців, загальна сума боргів підприємств теплопостачання перед «Нафтогазом» перевищує 150 млрд грн. Саме тому питання пошуку балансу між стягненням боргів та забезпеченням безперебійного теплопостачання продовжує залишатися актуальним для держави.

    У матеріалі також згадується питання концентрації функцій на газовому ринку та необхідності посилення контролю за діяльністю стратегічної компанії. На думку авторів, накопичення кількох проблем одночасно може перетворити внутрішньокорпоративні виклики на фактор загальнодержавного масштабу.

    Водночас варто зазначити, що «Нафтогаз» залишається одним із найбільших платників податків в Україні та ключовим елементом енергетичної безпеки держави. Лише за перше півріччя 2025 року підприємства групи перерахували до бюджетів усіх рівнів 44,4 млрд грн податків, що становило майже 7% усіх податкових надходжень країни за відповідний період.

    Крім того, компанія продовжує працювати над диверсифікацією постачання газу. Зокрема, у межах співпраці з польською компанією ORLEN до України у 2025 році було поставлено близько 600 млн кубометрів американського зрідженого природного газу через термінали в Польщі та Литві.

    Окрему увагу журналісти приділили репутаційному аспекту діяльності компанії. У матеріалі зазначається, що через високу публічність керівництва «Нафтогазу» та його участь у заходах за участю представників української влади будь-які успіхи або невдачі компанії можуть безпосередньо впливати на сприйняття роботи державних інституцій загалом.

    Автори публікації дійшли висновку, що уряду, профільному міністерству та контролюючим органам варто уважніше моніторити ситуацію навколо найбільшої енергетичної компанії країни. На їхню думку, питання закупівель газу, роботи з боржниками, фінансової ефективності та прозорості окремих напрямів діяльності потребують додаткової уваги, щоб уникнути потенційних системних ризиків для енергетичного сектору.

    Наразі офіційних заяв від «Нафтогазу» щодо висновків, викладених у згаданому журналістському матеріалі, не оприлюднювалося. Водночас оприлюднена фінансова звітність свідчить, що компанія зберігає прибутковість, хоча її фінансові результати виявилися значно слабшими, ніж роком раніше.

  • НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    У Національному банку України поставили під сумнів якість корпоративного управління в «Укрпошті» та професійну компетентність її генерального директора Ігоря Смілянського. Про це свідчить позиція регулятора щодо діяльності державної компанії.

    У НБУ зазначають, що чинна система управління не відповідає нормативним вимогам. Зокрема, йдеться про тривалу відсутність сформованої наглядової ради, неналежний розподіл повноважень та концентрацію управлінських функцій в руках одного керівника.

    За оцінкою регулятора, генеральний директор фактично поєднує операційне управління з частиною функцій, які мають виконуватися наглядовою радою. Така модель, як вважають у Нацбанку, призвела до накопичення системних проблем у діяльності підприємства.

    У регуляторі також наголошують, що порушення мають системний характер і фіксувалися протягом 2024–2026 років, попри застосовані раніше заходи впливу. Це, на думку НБУ, ставить під сумнів ефективність існуючої моделі корпоративного управління.

    Висновки Нацбанку можуть мати подальші наслідки для державної компанії, зокрема у частині реформування системи управління та посилення контролю за її діяльністю.

    Станом на зараз офіційної реакції керівництва «Укрпошти» на заяви регулятора не оприлюднено.

  • Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Колишній керівник державного підприємства «Енергоатом» Петро Котін у день свого звільнення 21 серпня 2025 року отримав багатомільйонні виплати з державної компанії. Йдеться про 4,6 млн грн вихідної допомоги, а також близько 200 тис. грн так званих коштів на оздоровлення.

    Виплати були здійснені за три місяці до оприлюднення резонансних матеріалів НАБУ, які викликали суспільний інтерес до діяльності керівництва енергетичного сектору.

    Як випливає з фінансових даних, протягом 2023–2025 років Петру Котіну було нараховано та виплачено близько 25 млн грн заробітної плати. При цьому офіційний контракт, який мав би визначати умови оплати праці керівника державної компанії, фактично був відсутній.

    Окрім цього, у 2022–2024 роках екскерівник «Енергоатома» отримав ще 1,1 млн грн додаткових виплат без затвердженого фінансового плану підприємства. Ймовірно, йдеться про преміальні нарахування, однак їх правові підстави залишаються предметом дискусій.

    Ще у грудні 2023 року Петро Котін опинився в центрі журналістського розслідування. Тоді з’ясувалося, що його 70-річна теща під час повномасштабної війни придбала будинок і земельну ділянку під Києвом, офіційно не маючи достатніх доходів для такої покупки. Вартість об’єкта оцінювалася приблизно у 7 млн грн, хоча ринкова ціна подібної нерухомості, за оцінками журналістів, могла бути суттєво вищою.

    За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника державної енергокомпанії Котін певний час перебував за кордоном, однак згодом повернувся до України.

    Вже 19 січня колишній топменеджер зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності зазначено консультування з питань комерційної діяльності та управління.

    Історія з мільйонними виплатами на тлі відсутності чітко визначених контрактних умов знову порушила питання контролю за винагородами керівників державних підприємств стратегічного сектору.

  • «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    АТ «Укрнафта» 19 січня уклало дві угоди з ТОВ «Альянс Холдинг» щодо суборенди автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Йдеться про користування мережею АЗС, яка раніше працювала під брендом Shell.

    Згідно з умовами договорів, строк суборенди встановлено до 30 вересня 2028 року. У користування «Укрнафті» передано 117 майнових комплексів автозаправних станцій по всій території України, до складу яких входить як нерухоме, так і рухоме майно.

    Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

    Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

    У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

    Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

    У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

    Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».

  • Кадрові перестановки в «Газорозподільних мережах України»: хто отримав контроль над ключовими напрямами

    Кадрові перестановки в «Газорозподільних мережах України»: хто отримав контроль над ключовими напрямами

    Після приходу Олексія Калини до керівництва «Газорозподільних мереж України» компанія почала швидко змінюватися — і ці зміни дедалі більше нагадують не кадрове оновлення, а системне формування впливової групи, пов’язаної саме з Харковом. Призначення, які відбулися за останні місяці, створили компактну, але повністю контрольовану вертикаль, у якій ключові напрями роботи ГРСУ зосереджені в руках людей із близького оточення Калини.

    Першим сигналом стало призначення Євгена Швеця на посаду керівника юридичного департаменту. Це саме той напрям, через який проходять закупівлі, договори, суди й уся правова інфраструктура компанії. Швець був заступником Калини у Харківській міській раді, тож нинішній кадровий крок виглядає не випадковим, а цілком прогнозованим.

    Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

    Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

    Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

    Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

    Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

    Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.