Golosnovinua.com

Позначка: державні кошти

  • Мера Ківерців підозрюють у схемі з військовими закупівлями

    Мера Ківерців підозрюють у схемі з військовими закупівлями

    На Волині голову Ківерцівської міської ради Олександра Ковальчука підозрюють у розтраті понад шести мільйонів гривень під час закупівлі техніки для Збройних сил України. За версією слідства, йдеться про схему закупівлі двох бензовозів за завищеною ціною у змові з підприємцем.

    Як повідомили правоохоронці, навесні 2023 року військові звернулися до Ківерцівської міськради з проханням придбати для підрозділу дві вантажівки. У відповідь, замість прозорої процедури, мер міста нібито організував закупівлю через знайомого бізнесмена — і дві вживані вантажівки Renault Premium обійшлися бюджету у 10,3 мільйона гривень.

    За оцінками слідства, ринкова вартість техніки була значно нижчою. Таким чином, близько шести мільйонів гривень могли бути виведені з бюджету.

    Міському голові та підприємцю повідомили про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах.

    Це не перша закупівля Ківерцівської міськради, яка викликає запитання. Іще у 2023 році поліція почала розслідування щодо придбання китайських тракторів для комунальників на аналогічну суму — 10,3 мільйона гривень. Тоді підозрювали, що громада не отримала усі агрегати, за які заплатила. Хід і результати того розслідування наразі невідомі.

    Справа набуває особливої суспільної ваги, зважаючи на те, що закупівля здійснювалася під гаслом допомоги фронту, а будь-яке зловживання на темі оборони — це не просто корупція, а пряма загроза для військових і національної безпеки.

  • Голова медкомісії Київщини Андрій Кріпак ухилявся від мобілізації та розбагатів на державних коштах

    Голова медкомісії Київщини Андрій Кріпак ухилявся від мобілізації та розбагатів на державних коштах

    Голова медичної комісії Київської області Андрій Кріпак опинився у центрі гучного скандалу, коли стало відомо, що він ухилявся від мобілізації та зловживав своїм службовим становищем для особистої вигоди. Після трьох повісток від територіального центру комплектування (ТЦК), Кріпак уникнув служби в Збройних силах України завдяки фіктивному працевлаштуванню в університеті Олени Шуст, ректор якої також має сумнівну репутацію в зв’язку з розкраданням земель.

    Виявилося, що Кріпак, котрий очолює медичний напрямок у Київській області, став власником 11,4 тис. кв. м елітної землі в мальовничому Закарпатті. Він оформив на родичів земельну ділянку в Міжгір’ї, вартістю 2,35 млн гривень, що стало черговим фактом збагачення під час війни. При цьому Кріпак активно керував розподілом бюджетних коштів на тендерних закупівлях для афілійованих компаній.

    У 2024 році Кріпак, не маючи юридичної освіти, фіктивно працевлаштувався на посаду головного юрисконсульта в житлово-комунальне підприємство Вишневого. Незважаючи на те, що він не працював там і навіть не був знаним у підприємстві, це дозволило йому продовжити зловживати своїм становищем.

    Крім того, родина Кріпака володіє готельним комплексом у Криму, який працює за російським законодавством, та зберігає бізнес-інтереси в Росії. Його нова земельна ділянка в Закарпатті нібито призначена для будівництва ресторанно-готельного комплексу, а сам Кріпак уже зареєстрував на себе підприємство у сфері ресторанного бізнесу.

    Попри велику кількість попереджень від оточення, що таке зухвале ухилення від призову може стати публічним, Кріпак вперто заявляв, що у нього є “імунітет” у Київській області завдяки політичному прикриттю від представників фракції “Слуга народу”. Його діяльність залишається під пильним наглядом правоохоронців, а скандал набирає обертів.

  • Переплата на ремонті школи в Київській області: тендер на 118 млн грн з сумнівними витратами

    Переплата на ремонті школи в Київській області: тендер на 118 млн грн з сумнівними витратами

    У Київській області виникли питання щодо капітального ремонту Бузівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, що проводиться на підставі тендеру, оголошеного відділом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації. За підсумками торгів, на виконання робіт було укладено договір з компанією ТОВ «Буд-Про Сістемс» на суму 118,25 мільйона гривень.

    Про це повідомляється в системі «Прозорро».

    Школа постраждала від обстрілу 2022 року. За проєкт взялися ще в 2023 році, ремонтували коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що наповнюється з рахунок вилучених російських активів. У 2023 році виконали робіт на 15,11 млн грн, у 2024 році – ще на 5,52 млн грн. Потім проєкт скоригували, вартість зросла до 63,64 млн грн. Автор проєкту – ТОВ «Архітектурна ліга», а експертизу провело ТОВ «Інститут експертно-технічних рішень у будівництві».

    До кінця жовтня мають виконати демонтаж, загальнобудівельні та оздоблювальні роботи, монтаж електромереж, систем вентиляції, водопостачання, кондиціонування, опалення, пожежної безпеки, ремонт дорожніх покриттів і встановлення огорожі.

    Договірна ціна є динамічною і враховує 2,75 млн грн на покриття інфляційних ризиків.

    Теплоізоляційні плити товщиною 150 мм щільністю 135 кг/куб. м заклали у кошторис по 6 280 грн/куб. м (тут і далі ціни та суми вказано з ПДВ).

    В «Епіцентрі» теплоізоляційні плити Sweetondale Thermowool Fas Effect такої ж товщини та щільності коштують 5 071 грн/куб. м. Магазини «Санич» та «Віднова» пропонують “ізоват” потрібної товщини та щільності по 3 780 грн/куб. м, шо дешевше на 20-60%.

    Повітроводи з оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм заклали по 1 353 грн/кв. м. «Вент-шоп» пропонує повітропроводи 0,7 мм прямокутного перерізу по 660 грн/кв. м, «Смартвент» – по 700 грн/кв. м, а на тендері щодо ремонту укриття на Київщині такі врахували по 818 грн/кв. м, що дешевше в 1,5-2 рази.

    uqidqhiqudiddxantПоліуретановий клей Conipur 217 врахували по 354 грн/кг. Фірма Reziplit продає його по 294 грн/кг, а «Спортелітбуд» – по 299 грн/кг, що на 18-20% дешевше.

    Непластифіковану полівінілацетатну дисперсію заклали по 284 грн/кг. У «Лекс ритейл» така коштує 148-175 грн, а в «Екохім» – 115 грн/кг, що в пів-півтора раза дешевше.

    Акрилову фарбу Ceresit CT 42 заклали по 269 грн/кг. «Епіцентр» у Бучі продає її по 186 грн/кг, як і «Будстор», що на 40% нижче.

    Кабель ВВГнгд 4х185 заклали по 5 001 грн/м. «Укрпровід» його продає по 4 022 грн, Vse-E – по 4 167 грн, а «Агарт» – по 4 307 грн/м, що на 15-20% дешевше.

    Потенційна переплата, за мінімальним підрахунком, тільки на цих позиціях може сягати 1,5 млн грн.

    У кошторис також заклали позиції, які складно ідентифікувати. Наприклад, ліпні вироби чи комплект для наливної підлоги з іскронедаючим наповнювачем, куди входять 7 компонентів.

    ТОВ «Укрбудінжинірінг» пропонувало виконати роботи за 114,01 млн грн, що на 4,24 млн грн, або 4% дешевше від «Буд-Про Сістемс». Однак пропозицію конкурента відхилили через різну суму витрат на інфляційні ризики в зведеному кошторисі і договірній ціні.

    Для участі в тендері треба було підтвердити наявність техніки і працівників та надати два аналогічні договори за останні чотири роки, а також підтвердити фінансову спроможність.

    Хоча очікувана вартість закупівлі складала 118,25 млн грн, у кваліфікаційних критеріях була прописана вимога щодо фінансової спроможності для закупівлі очікуваною вартістю менше за 75 млн грн. Мінімальний розмір середньорічного доходу за останні чотири календарні роки мав бути не менше як 30% очікуваної вартості закупівлі. Для 75 мільйонів це було б 22,50 млн грн, а от для 118 мільйонів – 35,48 млн грн.

    Фірма, створена торік, вказала дохід у 24,63 млн.



    «Буд-Про Сістемс» створена у Києві в лютому 2024 року. Керує компанією Вадим Брітік, а її засновниками є Надія Пухілей з Києва та Павло Шевчук із селища Макарів на Київщині.

    Як повідомляли Наші гроші, фірма отримала підряд на відновлення квартир у Бородянці на 42 млн грн. У кошторисі тоді заклали дорогі газові плити, електролічильники та утеплювач.

    У серпні 2021 року Антимонопольний комітет оштрафував іншу фірму Пухілей і Шевчука – ТОВ «Комерційне підприємство «Укрдорбуд» – за змову під час тендеру щодо перенесення Русанівських та Воскресенських садів. Компанію відсторонили від публічних закупівель на три роки. Також Пухілей і Шевчук є власниками ТОВ «РБК Київбудсервіс».

    За перший рік роботи «Буд-Про Сістемс» отримало державних підрядів на суму 214,34 млн грн. Найбільшим замовником є Департамент регіонального розвитку Київської ОДА.

    Департамент регіонального розвитку Київської ОДА тимчасово очолює Олег Кравченко, а уповноважена особою з питань закупівель є Олександр Волохонський.

  • Корупційна схема в АТ «Івченко-Прогрес»: Як державні кошти потрапили до кишень аферистів

    Корупційна схема в АТ «Івченко-Прогрес»: Як державні кошти потрапили до кишень аферистів

    Керівництво запорізького державного акціонерного товариства (АТ) «Івченко-Прогрес», разом із представниками приватних компаній, стало фігурантом великого корупційного скандалу. Слідство встановило, що через схему фіктивних закупівель було привласнено державні кошти на суму понад 120 мільйонів гривень. Усі ці витрати потрапили на рахунки компаній, які не мали жодного відношення до виробництва, а лише створювали видимість діяльності, отримуючи бюджетні реальні витрати.

    Проектування, виробництво, ремонт і випробування – на папері

    АТ «Івченко-Прогрес» займається проектуванням, виготовленням, сертифікацією, ремонтом та випробуванням газотурбінних двигунів для авіації та промисловості. Одним із напрямків діяльності підприємства є виготовлення двигунів для безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це стратегічно важливі технології, що мають безпосереднє відношення до національної безпеки України, особливо в умовах війни. Однак, замість розвитку реального виробництва, керівництво компаній та кілька пов’язаних із ними приватних фірм скоєли масштабну аферу, що завдало значної шкоди державному бюджету.

    Фіктивні компанії та підроблені сертифікати

    У період з 2021 по 2023 рік «Івченко-Прогрес» перерахував на рахунки ТОВ «ПП Карбон» і ТОВ «УПК Карбон» 120 мільйонів гривень. 94% надходжень цих компаній було саме з бюджету «Івченко-Прогрес», що є явною ознакою того, що вони існували лише за рахунок державних коштів. При цій фірмі немає ані виробничих потужностей, ані кваліфікованого персоналу. За свої «послуги» вони виступали як посередники, перепродаючи товари за завищеними цінами.

    Документація, що проводила закупівлі, містила дані про поставку таких товарів, як нагрівальні елементи, плита 3D вуглецевого композиту, катоди літі трубні, стіл шахтної печі. Проте перевірка показала, що реальна ринкова вартість цих товарів була значно нижчою, ніж ціни, за якими їх закуповувало державне підприємство.

    Для того, щоб уникнути тендерних процедур, службовці «Івченко-Прогрес» фактично створювали умови, за яких лише ці дві компанії могли поставити товари. Сертифікати якості та походження продукції були підробленими, вони оформлювалися від імені міжнародних компаній, які насправді не постачали продукцію. Перевірка реєстраційних адрес компаній, що вони фізично не перебували за зазначеними адресами.

    Чорні гроші через «Брідж Констракшн»

    Не обмежуючись лише фіктивними закупівлями, частину коштів «Івченко-Прогрес» переправляв на рахунки ТОВ «Брідж Констракшн». Офіційно ця компанія займалася будівництвом, але насправді використовувалася як інструмент для відмивання грошей. За допомогою підставних компаній кошти переведені через ланцюжок фіктивних фірм, що дозволяло приховувати їх справжнє призначення. Наприклад, кошти, які отримували за поставку комплектуючих, могли бути оформлені як фінансова допомога, закупівля матеріалів чи виплата дивідендів.

    Загальна сума коштів, що обігравалася через «Брідж Констракшн», була значною. Компанія взяла участь у тендерах через систему Prozorro, вигравши близько 50 тендерів у таких містах, як Дніпро, Боярка та Вишневе. Однак насправді вона не виконувала будівельні роботи, які передбачали ці тендери. Роботи виконували інші компанії, але за значно завищеними цінами.

    Виявлення та блокування рахунків

    Під час розслідування правоохоронці отримали загальні матеріали Державної служби фінансового моніторингу України, які підтвердили сумнівні операції між компаніями. Податкові органи також призначили легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом. Наразі рахунки компанії «Брідж Констракшн» були заблоковані в кількох банках, серед яких АТ «ЄПБ», АТ «КБ Глобус» та АТ «Сенс Банк». Зазначено, що фірму було переоформлено з дніпровчанина Дмитра Пасюри на громадянина Казахстану Олексія Камалова.

  • Приватні спортклуби знову отримають гроші з бюджету Полтавщини у 2025 році

    Приватні спортклуби знову отримають гроші з бюджету Полтавщини у 2025 році

    Полтавська обласна рада у 2025 році продовжить практику виділення бюджетних коштів на підтримку приватних спортивних клубів. Це фінансування здійснюється в рамках програми “загальної підтримки фізичної культури та спорту”, повідомляє місцеве видання “Полтавщина”.

    12 лютого відбулася 38-ма сесія Полтавської облради. Голова якої Олександр Біленький так описав її результати на своїй сторінці у Facebook: «Сьогодні … окремим рішенням депутати внесли зміни до обласної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2025 — 2028 роки. Зокрема, збільшено фінансування заходів для Комунального закладу обласної ради «Спортивний центр Полтавщини». Якщо попередня редакція містила цифру 9 млн 315 тис. грн, то після голосування вона склала 22 млн грн. Збільшення відбулося на 12 млн 685 тис. грн.

    Метою роботи КЗ «Спортцентр», який заснували у 2021 році, нібито є “розвиток спорту у Полтавській області, залучення населення до занять зимовими видами спорту та популяризація здорового способу життя”. Керівником цього комунального закладу є Тарас Захарченко, він же генеральний директор хокейного клубу «Кременчук». Президентом клубу та профільної загальноукраїнської федерації є Сергій Мазур — підприємець та депутат Полтавської облради, обраний від «ОПЗЖ».

    Скільки всього коштувала для обласного бюджету підтримка цього комунального закладу?

    Відповідно до даних порталу публічних фінансів Є-data, з серпня 2021-го по січень 2025 року витрати на різні послуги та товари склали 62 млн 464 тис. 416 грн. З них — 40 млн 331 тис. 453 — за час повномасштабного вторгнення. 13 млн 746 тис. грн — це витрати протягом 2024 року.

    На що саме витрачаються ці кошти? У 2023 році «Полтавщина» спробувала розібратися у статтях видатків КЗ «Спортцентр». Виявилося, що пропорційно найбільші витрати «Спортцентру» — це хокей (робота приватної хокейної арени «Айсберг» та ХК «Кременчук»), волейбол (зокрема, ВК «Решетилівка») та зарплати працівникам. Якщо згадати інші види спорту, то це баскетбол та БК «Полтава».

    “Тоді ми зробили наступні висновки щодо мотивів існування та фінансування «Спортцентру»:

    1. керівництву області необхідні голоси обранців від «ОПЗЖ», одним з яких і є Сергій Мазур;
    2. другий за значимістю напрям — фінансування приватного волейбольного клубу «Решетилівка». Це один з улюблених проектів голови облради Олександр Біленького, який був ініціатором його створення у 2019 році.

    Повномасштабне вторгнення не вплинуло на цю логіку, тому вважаємо, що ці фактори є основними в бюджеті «Спортцентру» і на цей рік. Звичайно, ми не відкидаємо й аргументи важливості підтримки спортивної та фізкультурної галузі взагалі. Риторичні запитання виникають хіба що у моментах бюджетного фінансування приватних спортивних клубів.”, – пише «Полтавщина».

    Підкреслимо: ВК “Решетилівка” юридично є громадською організацією, заснованою трьома фізичними особами. І є приватним проектом голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького.

    Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, який доклався до створення цього клубу і регулярного, багатомільйонного фінансування приватного волейбольного клубу «Решетилівка» грошима областного бюджету, ніяк не коментує зраду підопічних. Це один з улюблених проектів Олександр Біленького, який був ініціатором його створення у 2019 році.

    Любов голови облради до своєї малої Батьківщини та бажання просунути все, що з нею пов’язано можна зрозуміти — це і отримання Решетилівкою статусу міста, і стомільйонні витрати на реконструкцію місцевого спорткомплексу «Колос» (майбутньої домашньої арени волейбольного клубу). Щоправда, в усіх цих випадках почісування решетилівського его відбувається за рахунок бюджету та адмінресурсу.

    Так, наприклад, 6,2 млн грн, витрачених на ВК «Решетилівка» у 2023 році — 5,8 млн грн складають видатки на харчування та відрядження гравців. 342 тис. грн — на нову форму та м’ячі. 103 тис. грн — на оренду зали «Полтавського заводу медичного скла» із розрахунку 550 грн/година.

  • Фіктивний тендер на 42 млн грн: ексдиректорку антидопінгового центру підозрюють у корупції

    Фіктивний тендер на 42 млн грн: ексдиректорку антидопінгового центру підозрюють у корупції

    Колишня виконувачка обов’язків директора Національного антидопінгового центру опинилася у центрі гучного корупційного скандалу. Вона підозрюється у проведенні тендеру із ознаками фіктивності на суму 42 мільйони гривень, що призвело до значних фінансових втрат для держави.

    Кіберполіцейські викрили колишню посадовицю на мільйонних збитках для держбюджету. Чиновниця провела закупівлю апаратури за завищеними цінами через тендер, умови якого були прописані під конкретне підприємство з ознаками фіктивності. Про це інформує Кіберполіція України.

    Зазначається, що оперативники кіберполіції та слідчі Шевченківського управління поліції столиці викрили на розтраті державних коштів посадовицю Національного антидопінгового центру.

    Встановлено, що виконувачка обов’язків директора центру вчинила службову недбалість, провівши закупівлю за результатами тендеру “Обладнання для визначення пептидних гормонів, гормонів та білків” на суму понад 42 мільйони гривень, що значно перевищує середньоринкову вартість. При цьому, умови тендеру були прописані під заздалегідь визначене підприємство з ознаками фіктивності

    – йдеться у дописі.

    Кіберполіцейські повідомили, що директором компанії-переможця значиться особа, яка неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення дрібних крадіжок. Свою причетність до підписання будь-яких документів у якості очільника підприємства чоловік заперечує.

    У результаті проведення товарознавчої та економічної експертиз встановлено, що через завищення цін на обладнання державі було завдано збитку на понад 10 мільйонів гривень.

    Восени минулого року правоохоронці повідомили фігурантці про підозру за ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

    – зазначили в Кіберполіції.

    Наразі досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт щодо колишньої посадовиці за вказаною статтею ККУ у січні цього року направлено до суду.

  • Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Агенція оборонних закупівель України підписала контракт на суму понад 200 мільйонів євро для придбання протитанкових мін M6A2, виготовлених ще в 1941 році. Ця угода викликала суспільний резонанс, адже йдеться не лише про значну вартість, але й про сумнівну якість товару, що вже майже 80 років перебуває в обігу.

    Про це у своєму матеріалі пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) розпочала процес закупівлі протитанкових мін, які були виготовлені ще 80 років тому. Як заявив фахівець у галузі оборони Олег Згурець, на ці міни витратять понад 200 мільйонів євро, і в експертному середовищі виникає сумнів щодо їхньої технічної придатності.

    “Міни M6A2, які ми збираємося купити, мають бути виготовлені ще у 1941 році. Сама по собі ця інформація вже викликає занепокоєння”, — каже Згурець.

    Відповідно до контракту, укладеного з болгарською компанією-посередником, Агенція оборонних закупівель планує придбати сотні тисяч мін M6A2 з підривниками за ціною близько 600 євро за одиницю. Цей контракт було ініційовано після офіційного запиту керівниці АОЗ, Марини Безрукової, до Міністерства оборони України. Міністерство погодило закупівлю, зазначивши, що ці міни відповідають вимогам щодо потреб Збройних сил України. Але це рішення викликає серйозні питання серед військових експертів.

    “Ми всі чудово розуміємо, що ці міни були виготовлені ще в середині ХХ століття. За цей час багато чого могло змінитися в їхньому стані. Це може бути дуже небезпечно, якщо міна не спрацює як належить, адже надійність старих боєприпасів завжди під питанням”, — зазначає Згурець.

    Міни M6A2 — це американська розробка часів Другої світової війни, виготовлені для знищення танків через натискну дію. Проте вже в 1960-х роках ці міни були виведені з арсеналу США через свою низьку ефективність. Проте багато з них було передано країнам Азії, Південної Америки та Африки, де вони зберігаються донині.

    “У нас є інформація, що ці міни на складах в третіх країнах просто іржавіють. Це може бути серйозною проблемою, адже не можна бути впевненим у здатності цих мін спрацювати, якщо їх підривачі вже давно вийшли з ладу або пошкоджені корозією”, — стверджує один з фахівців.

    Попри це, деякі військові інженери зазначають, що навіть старі міни можуть бути корисними за умови ретельного технічного огляду.

    “Якби нам ці міни передали десь по долару за штуку, ми б їх прийняли, навіть незважаючи на їхній вік. Але тут є проблема з підривниками, які можуть бути в незадовільному стані через довгий термін зберігання. Тому необхідно провести лабораторні випробування, перш ніж ми зможемо сказати, чи справді ці міни зможуть виконати свою задачу”, — пояснює інженер.

    Своєю чергою, фахівці наголошують на тому, що термін служби вибухових речовин, таких як тротил, може становити до 35-60 років, але в умовах тривалого зберігання і корозії металевого корпусу мін, їх ефективність може значно знизитися.

    “Питання про придатність таких мін для використання — це не просто теоретичні розмови. Це серйозне питання для наших збройних сил. І ми маємо розуміти, що без відповідних технічних тестів і гарантій ми ризикуємо отримати неефективні чи навіть небезпечні боєприпаси”, — підсумовує Згурець.

  • НАБУ завершило розслідування справи проти колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, але в тіні від правосуддя залишився один із фігурантів – Костянтин Кошеленко

    НАБУ завершило розслідування справи проти колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, але в тіні від правосуддя залишився один із фігурантів – Костянтин Кошеленко

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування справи щодо колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Його підозрюють у причетності до діяльності злочинного угруповання, що завдало державі значних збитків на суму понад 700 мільйонів гривень.

    Крім того, учасників також підозрюють у легалізації отриманого злочинним шляхом майна на суму понад 10 млрд грн. Сам же Сенниченко та його підробники з 2023 року перебувають у розшуку НАБУ, а також під протекцією впливових західних фінансових організацій. Попри кричущі факти корупції, ніхто з чиновників, причетних до схеми, досі не поніс покарання.

    Однак варто зазначити, що в тіні від правосуддя залишився один із заступників у роки правління Сенниченка – Костянтин Кошеленко. Як розповіли джерела в правоохоронних органах, Кошеленко є креатурою нинішнього віцепрем’єр-міністра – міністра з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій України Михайла Федорова. Обох пов’язують digital-проекти такі, як «Дія», єДопомога тощо.

    Проте в ЗМІ немає жодної компрометуючої згадки про особистість Кошеленка: ефективний менеджер і зразковий сім’янин. ЗМІ перераховують лише заслуги чиновника, мовляв, «посилив менеджмент відділень через прозорі конкурси та організував їхню ефективну роботу, а також розвинув відкриту взаємодію філій Фонду з бізнес-середовищем, територіальними громадами, обласними адміністраціями та пресою».

    Водночас 2021 року Кошеленко був членом Наглядової ради «Першого київського машинобудівного заводу», «Миколаївобленерго», «Одеського припортового заводу» (ОПЗ). Тут важливо підкреслити, що в матеріалах слідства було зазначено, що Сенниченко ставив «лояльних» членів наглядової ради «ОПЗ».

    Усі три підприємства фігурують у кримінальних справах, пов’язаних із відмиванням бюджетних коштів. За словами джерел, Кошеленко, маючи досвід роботи і певні зв’язки в банківській сфері – «Дельта Банк», «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і банк «Траст», займався відкатами через фірми-прокладки, що дало змогу вивести багатомільйонні суми.

  • ОГТСУ може перерахувати 1,2 млрд грн компанії, яка фігурувала в корупційному скандалі

    ОГТСУ може перерахувати 1,2 млрд грн компанії, яка фігурувала в корупційному скандалі

    Державна компанія “Оператор газотранспортної системи України” (ОГТСУ) збирається зробити  платіж розміром 1,2 млрд грн ТОВ “КБ Теплоенергоавтоматика”. Це підприємство стало переможцем тендеру на реконструкцію компресорної станції, але його репутація викликає серйозні запитання через минулі корупційні звинувачення.

    На тендер звернув увагу екснардеп Максим Микитась на своїй Telegram-сторінці.

    За інформацією Микитася, “Теплоенергоавтоматика” контролюється Віктором Брагінським, ексдиректором КП “Київський метрополітен”, якого зараз оголошено у розшук. На думку бізнесмена та колишнього депутата Максима Микитася, компанія виконує роль “прокладки”, через яку відмивалися кошти метрополітену.

    Згідно з розслідуванням Bihus.Info, ТОВ “КБ Теплоенергоавтоматика” отримувало багатомільйонні підряди на ремонти у метрополітені за часів керівництва Брагінського. Основним власником компанії з 2020 року є Тетяна Белецька — народна артистка України, балерина Національної опери та завідувачка кафедри класичної хореографії Київської муніципальної академії танцю.

    Однак журналісти вказують, що Белецька, найімовірніше, є лише номінальною власницею. Вона може бути тещею Кирила Кривця — давнього колеги Брагінського. У середині 2000-х Кривець та Брагінський працювали в структурах “Нафтогазу”, а пізніше разом займалися бізнесом. Після призначення Брагінського директором КП “Київський метрополітен” у 2014 році, Кривець став власником кількох компаній-підрядників, які виконували роботи для метро.

    За словами Микитася, “Теплоенергоавтоматика” ніколи не мала власних трудових чи матеріальних ресурсів для виконання підрядів. Компанія виконувала функцію “прокладки”, через яку відмивалися державні кошти. Проти фірми порушено кілька кримінальних справ щодо розкрадання грошей “Київського метрополітену”.

    Раніше компанія отримала 1,5 млрд грн на ремонтні роботи у столичному метро, хоча вартість послуг та матеріалів була завищена.

    Попри сумнівну репутацію, ТОВ “КБ Теплоенергоавтоматика” перемогло у тендері “Оператора ГТС” на реконструкцію компресорної станції. Проєкт передбачає виділення 1,2 млрд грн, що може стати черговим етапом використання фірми для відмивання коштів.

    Оператор ГТС планує переказати 1,2 млрд грн компанії, пов'язаній із фігурантом корупційного скандалу у київському метро

    Тендер. Скриншот Prozorro

    Державна компанія поки не прокоментувала можливу угоду, однак суспільство вимагає розслідування щодо зв’язків “Теплоенергоавтоматики” з підозрюваними у корупційних схемах у Києві.

  • До України екстрадували жінку, яку підозрюють у розкраданні 95 млн грн “Укрзалізниці”

    До України екстрадували жінку, яку підозрюють у розкраданні 95 млн грн “Укрзалізниці”

    Керівницькі компанії, які вважають, що розкрадають 95 мільйонів гривень під час організації із закупівлею трансформаторів для “Укрзалізниці”, екстрадували з Болгарії в Україну. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

    Йдеться про керівницю товариства, яке незаконно виграло тендер на постачання силових трансформаторів із завищеними цінами впродовж 2022–2024 років.

    Після викриття схеми у квітні 2024 року підозрювану оголосили у міжнародний розшук. Її затримали восени 2024 року в Болгарії, де згодом задовольнили екстрадиційний запит України. Передача відбулася на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Устилуг — Зосін» у Волинській області.

    З Болгарії екстрадували фігурантку справи про розкрадання 95 млн грн з «Укрзалізниці»

    Передача підозрюваної у розкраданні 95 млн грн з «Укрзалізниці». Фото: НАБУ

    Після прибуття в Україну їй обрали запобіжний захід — тримання під вартою із правом застави у розмірі 9,9 млн грн.

    Справа про розкрадання

    Схему розкрадання коштів «Укрзалізниці» викрили НАБУ і САП у квітні 2024 року. Організована група, очолювана колишнім позаштатним радником заступника керівника Офісу президента Артемом Шилом, заволоділа 94,8 млн грн державної компанії.

    Слідство встановило, що під час тендеру ціни на трансформатори були штучно завищені, що дало змогу незаконно привласнити значну суму. Загалом підозру висунули 10 учасникам організованої групи, включно з ексрадником ОП та співробітником СБУ.

    У рамках розслідування суд арештував:

    • 54 млн грн на банківських рахунках компанії-постачальниці;
    • нерухоме та рухоме майно підозрюваних.