Golosnovinua.com

Позначка: державні нагороди

  • Чорний total look і символічна вишивка: Олена Зеленська вразила образом на «Національній легенді України»

    Чорний total look і символічна вишивка: Олена Зеленська вразила образом на «Національній легенді України»

    Перша леді України Олена Зеленська разом із президентом Володимиром Зеленським взяла участь у церемонії вручення щорічної відзнаки «Національна легенда України». Для урочистого заходу вона обрала стриманий чорний ансамбль, головним акцентом якого стала декоративна припинда з контрастною білою та золотистою вишивкою.

    Церемонія відбулася з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України. Як повідомили в Офісі президента, цього року Володимир Зеленський вручив 18 відзнак військовим і цивільним українцям та людям, які підтримують Україну й допомагають розповідати світові про її боротьбу. Участь у заході взяла й перша леді.

    Саме образ Олени Зеленської став однією з помітних деталей церемонії. Перша леді відмовилася від яскравих кольорів і зробила ставку на чорний total look. Вона з’явилася у чорній сорочці вільного крою та широких штанах, створивши стриманий і водночас урочистий силует.

    Найбільш незвичайною деталлю стала припинда, зав’язана збоку на талії. Її прикрашала контрастна біло-золотиста вишивка, завдяки якій лаконічний чорний комплект отримав виразний декоративний акцент. Візерунки нагадували графічні малюнки, виконані від руки, і помітно вирізнялися на темному фоні тканини. Саме ця деталь стала центральним елементом образу першої леді.

    Ансамбль Зеленська доповнила світлим намистом та золотистими сережками. Волосся перша леді зібрала в акуратну зачіску, залишивши кілька пасом біля обличчя, а в макіяжі зробила помітніший акцент на очах.

    Чорний total look і символічна вишивка: Олена Зеленська вразила образом на «Національній легенді України»

    Сам образ добре відповідав характеру церемонії. «Національна легенда України» — це президентська відзнака, якою вшановують людей за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України, зміцненні державності, захисті країни, розвитку культури, спорту, науки та інших сфер.

    Цьогорічна церемонія мала особливий символічний контекст — вона відбулася після відзначення 35-річчя відновлення незалежності України.

    Під час заходу Володимир Зеленський наголосив, що саме українські військові забезпечують можливість країні зберігати незалежність, а також подякував людям в Україні та за кордоном, які допомагають державі зберігати єдність і підтримку світу. Президент заявив, що Україна бореться не просто за виживання, а за незалежність і право на життя.

    Олена Зеленська також звернула увагу саме на людей, які формують сучасну Україну. У своєму дописі після церемонії вона наголосила на внеску військових, митців, спортсменів, журналістів, волонтерів та інших українців, чия діяльність зміцнює державу і допомагає розповідати про неї світові.

    До списку цьогорічних лауреатів увійшли представники дуже різних сфер.

    Серед нагороджених — дисидент, правозахисник і автор тексту Акта проголошення незалежності України Левко Лук’яненко, якого відзначили посмертно. В Офісі президента нагадали, що він провів понад 25 років у радянських в’язницях і засланні та став однією з ключових постатей українського руху за незалежність.

    Також відзнаку отримали українські військові, діячі культури, спорту та медіа. Серед них — телеведуча Алла Мазур, льотчик Ростислав Лазаренко, скульптор Анатолій Кущ, футболіст Ігор Бєланов та композитор Євген Станкович.

    Окрему увагу привернула присутність американського актора й режисера Шона Пенна, який від початку повномасштабного вторгнення неодноразово відвідував Україну та публічно підтримував її за кордоном. Серед відзначених також був засновник гуманітарної організації World Central Kitchen Хосе Андрес.

    Нагородою відзначили й український гурт «Брати Гадюкіни» та інших представників культури, військової справи й громадського життя.

    Загалом президент цього року вручив 18 відзнак «Національна легенда України».

    Для Олени Зеленської це вже не перший символічний образ протягом святкових заходів наприкінці серпня.

    До Дня Незалежності вона з’явилася у світлому костюмі з декоративним мотивом українського пшеничного поля, а наступного дня обрала білосніжний ансамбль для міжнародного Саміту перших леді та джентльменів.

    У випадку з церемонією «Національна легенда України» стилістика змінилася кардинально: замість світлого образу — практично повністю чорний комплект, у якому вишивка стала головною контрастною деталлю.

    Такий підхід уже став характерним для публічного гардероба першої леді. Олена Зеленська часто обирає лаконічні силуети та стриману палітру, додаючи до образів одну виразну деталь — брошку, вишивку, прикрасу або елемент із символічним українським мотивом.

    Цього разу такою деталлю стала саме припинда з біло-золотистим орнаментом.

    У поєднанні з чорним ансамблем вона не лише зробила образ більш урочистим, а й візуально перегукувалася з характером самої церемонії — стриманої за формою, але присвяченої людям, чиї історії та досягнення стали частиною сучасної історії України.

    Офіс президента наголосив, що цьогорічна «Національна легенда України» об’єднала військових і цивільних, українців та іноземців, які своєю роботою допомагають країні вистояти та зберігати міжнародну підтримку.

    Тож вихід Олени Зеленської став не просто черговою появою першої леді на офіційному заході. Чорний ансамбль із контрастною вишивкою органічно вписався у церемонію, присвячену людям, яких держава назвала своїми національними легендами.

  • «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    В українському інтернеті сформувався окремий ринок медалей, орденів і нагрудних знаків, зовні стилізованих під військові нагороди. За кількасот гривень можна придбати пам’ятну відзнаку «за оборону» конкретного міста, а за доплату — отримати її у футлярі разом із бланком так званого посвідчення. При цьому покупцеві необов’язково бути військовослужбовцем, учасником бойових дій чи взагалі мати будь-який стосунок до подій, яким присвячена медаль.

    Ринок таких товарів дослідив «Главком». Видання знайшло на великих українських маркетплейсах десятки відзнак із назвами, пов’язаними з російсько-українською війною: «За оборону рідної держави», «Незламним героям», медалі, присвячені обороні Бахмута, Маріуполя, Харкова, Херсона, Куп’янська та інших міст. Значна частина таких виробів не є державними чи відомчими нагородами і не має жодного офіційного статусу.

    Формально це сувенірна продукція. Але ситуація стає значно суперечливішою, коли до металевої відзнаки додається «посвідчення», а назва чи дизайн наближаються до реально існуючих державних нагород України.

    Медаль можна купити навіть без стосунку до війни

    Найбільша категорія товарів — вигадані приватними виробниками пам’ятні відзнаки.

    Наприклад, одна й та сама базова медаль може продаватися у версіях «за оборону» різних українських міст. Виробник просто змінює напис або накладку з назвою населеного пункту.

    Жодного указу президента, закону чи наказу Міністерства оборони про заснування таких відзнак немає.

    Тому напис «За оборону Бахмута» на медалі сам собою не свідчить, що її власник воював у Бахмуті або був там нагороджений державою чи військовим командуванням.

    У юридичному сенсі це звичайний сувенір.

    Подібна ситуація з медалями «За незламність», «За гідність та патріотизм», «Незламному та сильному духом» або «Волонтер України». Частину з них використовують громадські організації, волонтерські фонди чи місцеві громади для символічного заохочення.

    Проблема виникає тоді, коли людина сприймає таку річ як реальну бойову нагороду або власник навмисно створює таке враження.

    Скільки коштує «героїзм» в інтернеті

    За даними дослідження, прості сувенірні медалі продаються приблизно за 400–700 грн.

    Комплекти з футляром та «посвідченням» коштують переважно 900–1500 грн, а окремі дизайнерські відзнаки — понад 2,5 тис. грн.

    Серед дорожчих пропозицій журналісти знайшли «Зірку пошани» за 2763 грн, «Хрест за звитягу та вірність» за 2700 грн, «Сталевий хрест» за 1767 грн та «Незламному та сильному духом» за 1650 грн.

    Один із варіантів «Козацького хреста» коштує близько 1500 грн.

    Фактично ціна залежить не стільки від «статусу» нагороди — його у неофіційних відзнак немає — скільки від матеріалів, футляра, дизайну та комплекту документів.

    Найцікавіше — «посвідчення»

    Саме документи роблять цей ринок найбільш неоднозначним.

    Продавці пропонують чистий бланк, куди покупець може самостійно вписати ім’я «нагородженого». У деяких випадках продавець готовий надрукувати прізвище, ім’я та по батькові.

    Якщо медаль нібито вручає громадська організація, на документі може з’явитися і її печатка.

    Але навіть акуратно надруковане посвідчення не робить приватну медаль державною нагородою.

    Державний статус виникає лише тоді, коли конкретну нагороду встановлено законом або указом відповідного органу і людину нагороджено у визначеному законодавством порядку.

    У продажу є навіть «За мужність»

    Найбільш чутлива ситуація — коли продавці використовують назви реальних державних нагород.

    Наприклад, орден «За мужність» справді є державною нагородою України.

    Його встановили указом президента у 1996 році. Орден має три ступені та вручається за особисту мужність і героїзм, зокрема під час виконання військового або службового обов’язку в умовах ризику для життя. Нагородження здійснюється виключно указом президента України.

    Тобто куплений на маркетплейсі предмет із написом «За мужність» не перетворює його власника на кавалера ордена.

    Ба більше, сьогодні державні укази про нагородження цим орденом регулярно публікуються офіційно із зазначенням прізвища військовослужбовця та ступеня відзнаки. Наприклад, такі нагородження містяться в президентських указах і у 2025–2026 роках.

    Не кожен кавалер «За мужність» отримує спеціальні виплати

    Тут важливо уточнити поширену помилку.

    Сам факт отримання одного ордена «За мужність» будь-якого ступеня не означає автоматичного набуття статусу особи з особливими заслугами перед Батьківщиною.

    Чинне законодавство відносить до цієї категорії, зокрема, осіб, які від 2014 року були нагороджені орденом «За мужність» усіх трьох ступенів.

    Отже, сувенірний орден із маркетплейсу тим більше не дає жодних прав на державні виплати, пільги чи статус.

    «Захиснику Вітчизни» — також справжня державна медаль

    Ще один приклад — медаль «Захиснику Вітчизни».

    Вона входить до системи державних нагород України. Закон передбачає її вручення ветеранам війни та іншим громадянам за особисту мужність і відвагу у захисті державних інтересів та зміцненні обороноздатності України.

    Тому слід чітко розрізняти справжню медаль, отриману законним шляхом, та виготовлений приватною майстернею муляж або репліку.

    Зовнішня схожість ще не підтверджує справжність.

    А що із «Козацькими хрестами»

    Окрема група товарів маскується під історичну або військову традицію.

    На маркетплейсах продають «Козацький хрест» першого, другого і третього ступенів, різні знаки «ООС України» та стилізовані військові хрести.

    Сам факт використання слова «хрест», «ООС», назви роду військ чи української символіки не робить відзнаку офіційною.

    В Україні існують державні нагороди, відзнаки президента, Міністерства оборони, Головнокомандувача ЗСУ та інших державних органів. Але кожна така відзнака має конкретний нормативний акт про її заснування, положення, опис і порядок нагородження.

    Якщо такого документа немає, покупець фактично отримує приватний сувенір.

    Найчастіше купують навіть не медалі

    За словами одного з продавців, з яким поспілкувалися журналісти, абсолютним хітом є військові коїни — пам’ятні металеві монети із символікою конкретних підрозділів.

    Попитом користуються вироби із символікою «Азову», 3-ї окремої штурмової бригади, Десантно-штурмових військ та ГУР. Їх купують військові, родичі, волонтери або просто колекціонери.

    Друга популярна категорія — готові нагородні набори з медаллю, футляром та чистим бланком посвідчення.

    Третя — нагрудні знаки, стилізовані під відзнаки конкретних родів військ.

    Для оптових замовлень продавці навіть пропонують знижки — фондам, підрозділам та громадським організаціям.

    Тобто йдеться вже не про кілька випадкових оголошень, а про повноцінний комерційний сегмент.

    Чи законно продавати такі медалі

    З вигаданими сувенірними відзнаками ситуація відносно проста.

    Якщо виробник створив власний дизайн і власну назву, не видає товар за справжню державну нагороду та прямо продає його як сувенір чи пам’ятну відзнаку, сама така торгівля не прирівнюється до продажу державної нагороди.

    Зовсім інша ситуація — обіг справжніх державних нагород.

    Українське законодавство окремо захищає державні нагороди, оскільки вони є найвищою формою відзначення громадян за заслуги перед державою.

    Тому продаж оригінального ордена чи медалі, отриманого державним шляхом, не можна прирівнювати до продажу декоративної копії.

    Водночас межа може ставати складнішою, якщо репліка максимально точно відтворює державну нагороду, комплектується документом, схожим на офіційне посвідчення, і пропонується так, що покупець може бути введений в оману щодо її справжності.

    Тоді юридична оцінка залежатиме вже від конкретних обставин: що саме виготовлено, як це рекламується, який вигляд має документ і з якою метою покупець використовує такий комплект.

    Чому проблема не лише юридична

    Навіть якщо частина таких товарів формально є законними сувенірами, існує етичний аспект.

    Бахмут, Маріуполь, Авдіївка, Іловайськ та інші назви на військових відзнаках — не декоративні бренди. За ними стоять загиблі, поранені, полонені та військові, які місяцями перебували на найважчих ділянках фронту.

    Саме тому можливість за кілька кліків купити «медаль за оборону Бахмута» людині, яка ніколи там не була, закономірно викликає питання.

    Особливо якщо вона отримує ще й бланк «посвідчення», який можна заповнити власноруч.

    При цьому неофіційні нагороди самі по собі не обов’язково є проблемою. Підрозділи, громади, ветеранські організації та волонтерські фонди можуть використовувати власні пам’ятні знаки як форму подяки.

    Ключове — не створювати ілюзію, що людина отримала державну бойову нагороду або має офіційний статус, якого насправді немає.

    Саме ця межа сьогодні виявилася доволі розмитою: поряд із цілком очевидними сувенірами в інтернеті можна побачити відзнаки, назви яких майже або повністю повторюють справжні державні медалі та ордени.

    І поки покупець готовий заплатити 500, 1500 чи навіть 2700 гривень, ринок пропонує йому практично будь-яку «нагороду» — від медалі волонтера до «оборони Бахмута». Тільки справжній подвиг, державний статус і право називатися кавалером нагороди придбати разом із доставкою все ж неможливо.

  • «Україна має право бути собою»: Зеленський зробив символічну заяву у серці Києва до Дня Конституції України

    «Україна має право бути собою»: Зеленський зробив символічну заяву у серці Києва до Дня Конституції України

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції України взяв участь в урочистих заходах, які відбулися на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Саме це місце глава держави обрав для свого звернення до українців у день 30-ї річниці ухвалення Основного Закону держави. Локація мала особливий символізм, адже нещодавно Києво-Печерська лавра постраждала внаслідок чергової російської атаки.

    Разом із президентом у заходах взяла участь перша леді Олена Зеленська. Також на церемонії були присутні українські військовослужбовці, рятувальники, представники духовенства, дипломатичного корпусу, державні діячі, митці, спортсмени та президенти України попередніх років.

    Розпочинаючи промову, Зеленський нагадав про російський удар по території Києво-Печерської лаври в ніч на 15 червня. За словами президента, тоді було пошкоджено Успенський собор, а загалом від початку повномасштабної війни Росія вже атакувала 740 релігійних споруд на території України.

    «Рівно 30 років тому зведено важливу опору самостійності нашої держави, коли українці перестали жити за старим, а головне – чужим законом, і повною мірою почали будувати нове життя. Своє життя на нових засадах і нових принципах, головний з яких – це право України бути собою: суверенною, неподільною, незалежною. Це фундаментальні речі нашого Основного Закону – Конституції України», – наголосив президент.

    Глава держави підкреслив, що Конституція залишається одним із головних символів української державності та незалежності. За його словами, саме вона визначає фундаментальні цінності українського народу, які сьогодні захищають військові, рятувальники, медики, волонтери та мільйони громадян.

    Під час урочистостей Зеленський також відзначив державними нагородами військовослужбовців, діячів культури, освітян, спортсменів, науковців, волонтерів та представників інших професій, які зробили вагомий внесок у розвиток України та її захист під час війни.

    Окрему увагу президент приділив темі духовної спадщини країни. Він наголосив, що Росія цілеспрямовано атакує не лише цивільну інфраструктуру, а й історичні пам’ятки, храми та культурні об’єкти, намагаючись знищити українську ідентичність. Саме тому проведення урочистостей у Києво-Печерській лаврі стало ще одним символом незламності української держави.

    Цьогоріч День Конституції має особливе значення, адже Україна відзначає 30 років із дня ухвалення Основного Закону. Конституцію було прийнято Верховною Радою 28 червня 1996 року після безперервного майже добового засідання парламенту. Документ закріпив суверенітет України, визначив демократичний устрій держави, права і свободи громадян, а також основні принципи функціонування органів влади.

    Напередодні ювілейної дати президент також вніс до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного пантеону, а в День Конституції продовжив серію державних заходів, присвячених пам’яті українських героїв та зміцненню національної єдності.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що сьогодні Конституція України захищається не лише законом, а й щоденною боротьбою українських військових на фронті. Саме тому право українського народу бути незалежним, суверенним і вільним залишається головною цінністю держави навіть в умовах повномасштабної війни.

    Виступ президента у Києво-Печерській лаврі став центральною подією державних урочистостей з нагоди Дня Конституції України та ще раз підкреслив зв’язок між історичною спадщиною країни, її духовними символами та сучасною боротьбою за незалежність.

  • Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького спробували публічно роз’яснити одну з найбільш резонансних політичних суперечок останніх днів, яка виникла навколо рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі. Дискусія навколо цього кроку швидко вийшла за межі двосторонніх відносин і перетворилася на ширшу політичну суперечку про критерії надання та відкликання нагород, а також про те, чому одні історичні та політичні постаті зберігають відзнаки, тоді як інші їх позбавляються.

    У центрі пояснень опинилася позиція міністерки канцелярії президента Польщі Агнешки Єнджак, яка фактично відповіла на критику щодо вибірковості рішень. Йшлося про питання, чому ордени, за аналогією з випадком Зеленського, не були відкликані у низки суперечливих історичних постатей, серед яких називали італійського диктатора Беніто Муссоліні, російську імператрицю Катерину II, а також колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

    За словами представниці канцелярії, наведені приклади не можуть розглядатися в однаковій правовій та процедурній площині. Вона наголосила, що Муссоліні та Катерина II є історичними постатями, які давно померли, а чинні правила польської державної практики не передбачають механізму посмертного відкликання орденів. У випадку з такими постатями, як зазначається, йдеться радше про історичну спадщину, а не про актуальні політичні рішення, які можна переглядати в сучасному контексті.

    Окремо увагу було приділено порівнянню з Герхардом Шредером, який після завершення політичної кар’єри в Німеччині неодноразово опинявся в центрі критики через свої зв’язки з російськими енергетичними проєктами та політичне зближення з Москвою. Проте в канцелярії президента Польщі стверджують, що його дії, попри гостру оцінку, не були інтерпретовані як настільки прямі образи польського народу, як це було представлено у випадку з українським президентом.

    У коментарі також проводилися паралелі з політикою історичної пам’яті в Німеччині, де, за словами Єнджак, під час перебування Шредера на посаді канцлера не відбувалося державного вшанування діячів нацистського режиму. Таким чином, у польській стороні намагаються підкреслити, що йдеться не про вибіркове трактування історії, а про різні контексти, які не можна механічно прирівнювати один до одного.

    Водночас у канцелярії президента Польщі наголосили, що рішення про позбавлення Зеленського ордена пов’язане не лише з його особистими висловлюваннями чи політичними жестами, а й з ширшим контекстом історичних і символічних суперечок між Варшавою та Києвом. Зокрема, згадувалися дискусії навколо назв українських військових формувань і складних оцінок історичних подій, які по-різному трактуються в обох країнах.

    Єнджак окремо заявила, що український президент, на її думку, під час отримання нагороди не піднімав питання про те, що орден Білого орла вже був пов’язаний з постатями, які в польському суспільному дискурсі викликають гостру історичну полеміку. Вона також розкритикувала символічний жест повернення ордена поштовим відправленням, заявивши, що це може бути сприйнято як додатковий політичний сигнал, який лише загострює ситуацію.

    У канцелярії підкреслюють, що попри рішення про відкликання нагороди, Польща не змінює загальної позиції щодо підтримки України. Представники адміністрації Навроцького наголошують, що стратегічна співпраця між державами залишається чинною, однак вона, за їх словами, не виключає політичних розбіжностей і критичних оцінок.

    Сам президент Польщі Кароль Навроцький, як зазначалося раніше, ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, аргументуючи це питаннями історичної пам’яті та дискусіями щодо символічних назв українських підрозділів, які в Польщі сприймаються як чутливі з точки зору історичного контексту.

    Після цього рішення в Україні виникла хвиля реакцій серед політиків та громадських діячів, частина з яких заявила про намір повернути польські державні нагороди на знак солідарності з українським президентом. Додатково почалися обговорення щодо формату участі української делегації в міжнародних заходах, які мають відбутися у Польщі, зокрема в контексті майбутніх конференцій, присвячених відновленню України.

    Таким чином, ситуація навколо ордена Білого орла переросла у значно ширшу дипломатичну й символічну дискусію, яка зачіпає не лише відносини між Києвом і Варшавою, але й загальні підходи до історичної пам’яті, державних нагород та політичної відповідальності публічних осіб у сучасній Європі.