Позначка: державні підряди

  • Екс-куратор Великого будівництва Юрій Голик повертається до України з новими проектами

    Екс-куратор Великого будівництва Юрій Голик повертається до України з новими проектами

    Один з найскандальніших українських чиновників Юрій Голик, який став відомий в контексті десятків відкритих кримінальних справ про розкрадання на проекті “Великого будівництва” намагається повернути доступ до крупних державних замовлень.

    Зокрема, мова йде про намагання Юрія Голика “зайти” в підряди державної програми створення просторів для ветеранів, на яку передбачено виділення 12 мільярдів гривень. Також, як повідомляють наші джерела з його оточення, Голик сподівається “підчистити репутацію та кримінальні справи”, щоб повноцінно зайти на програми повоєнного відновлення України.

    Про виклики, з якими Україна може зіштовхнутись при відбудові країни після збройної агресії РФ, читайте у нашому матеріалі:  Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    За інформацією наших джерел, завдяки старим зв’язкам у владних колах, на кшталт свого колишнього “партнера по обшукам через системні крадіжки на Великому будівництві”  Кирила Тимошенко,  Юрій Голик має всі шанси зайти у масштабні схеми пов’язані з відновленням України після російських атак. Тож редакція нашого видання вирішила проаналізувати бекграунд Юрія Голика та проаналізувати основні корупційні кейси за його участі.

    Від медійщика до організатора корупційних схем – як починався шлях Юрія Голика

    Юрій Голик, народився 21 грудня 1977 році в Луганську. Починав свою кар’єру на медіа ринку, після чого тривалий час працював як політичний консультант.

    Зокрема, в період з 2015-2019 років Голик працював радником голів Запорізької та Дніпропетровської ОДА, що відкрило йому шлях до участі в різного роду корупційних схемах, по яким пізніше працювало НАБУ.

    Звідти потрапив у найближче оточення Володимира Зеленського спочатку як радник прем’єр-міністра Олексія Гончарука, пізніше став “символом” розрекламованої президентської програми “Велике будівництво”.

    В даному контексті особливо показовими є зв’язки Юрія Голика з  уже екс-главою Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченко, які дала старт його участі у реалізації крупних інфраструктурних проектів.

    Ключові  корупційні схеми за участю Юрія Голика

    Одним із самих гучних корупційних кейсів за участю Юрія Голика є кримінальне провадження  № 42022000000001543. У 2022 році компанія “Будінвест Інжиніринг”, співвласницею якої була Яна Хланта, близька подруга Резніченко, отримала близько 1,5 млрд грн дорожніх контрактів, з яких 1,356 млрд грн перерахували всього за півроку.

    У листопаді 2022 року журналісти видання Схеми установили наявність тісного зв’язку між усіма фігурантами справи. Так, за інформацією видання, всі троє фігурантів: Юрій Голик, Валентин Резніченко та фітнес-тренер Яна Хланта неодноразово здійснювали спільні перельоти. Також Схеми звернули увагу, що в одні і ті ж дати у Відні (Австрія) перебували Юрій Голик та Павло Чухно – власник другої половини фірми “Будінвест Інжиніринг” – у січні 2020-го року, діставшись туди різними рейсами.

    Експертизи НАБУ встановили збиток спочатку майже 300 млн грн, а потім 392 млн грн. За даними слідства, частина коштів виводилася через структури, пов’язані з оточенням чиновників, зокрема у вигляді виплат синові Резніченко. 26 грудня 2022 року відбулися обшуки у Резніченко, Голика та в офісах компанії.

    У вересні 2024 року Резніченку та ще чотирьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, у грудні 2025 року справу передали до суду. Голик фігурує в матеріалах як ключовий неформальний куратор, але підозру йому так і не вручили.

    Другим показовим кейсом є переписка Юрія Голика з Денисом Островським та “СК Стройінвест”.

    Так, у розслідуванні видання BihusInfo, опублікованому  у липні 2024 року, у телефоні Юрія Голика знайшли листування з власником будівельної компанії “СК “Стройінвест”, яка за кілька років отримала від держави понад 4 мільярди гривень на різні роботи, в тому числі – і в рамках “Великого будівництва”.

    В листуванні з Денисом Островським, яке містилося в телефоні Юрія Голика, Голик дає вказівки щодо отримання субвенцій, а також вимагає від Островського звітів щодо робіт на конкретних локаціях. Тональність цього листування свідчить про те, що Островський в цьому процесі фактично виконує роль підлеглого. Зокрема, одне з його повідомлень звучить як “Задачу зрозумів. Буде зроблено””.

    ФОТО: Скріншот переписки Юрія Голика та Дениса Островського. Джерело – BihusInfo

    Журналісти зіставили хронологію: коли в листуванні згадувалися майбутні субвенції, “Стройінвест” дійсно отримував додаткові кошти або перемагав у тендерах. Компанія почала активно отримувати замовлення після приходу команди Резніченка–Голика.

    Будівництво водогону “Інгулець – Південне водосховище” (Кривий Ріг) завдяки Юрію Голику перетворилось на яскравий корупційний кейс.

    Нагадаємо, після підриву Каховської ГЕС компанія “Автомагістраль-Південь”, яку в той час пов’язували з Юрієм Голиком, отримала державний контракт на спорудження водогону Інгулець – Південне водосховище вартістю 7,7 млрд грн і, як встановили журналісти РБК-Україна, завищила вартість робіт майже на 39% — понад 3 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням саме було переплачено 287 млн грн – на будівництві третьої насосної станції, яка, за висновками державних технічних експертів, була зайвою. НС-1 і НС-2 повністю покривали необхідну продуктивність у 4200 м³/год.

    Крім того, переплачено 1,8 млрд грн – через прокладку чотирьох трубопроводів різного діаметру і матеріалів замість двох, що не передбачалося проєктом і створює ризики для стабільності системи. Також перевищені оплати за логістичні операції: пісок везли за 264 км (при допустимих 80 км), що спричинило переплату у 273 млн грн, ще 94 млн грн переплатили за перевезення шлаку.

    Саме будівництво водогону, довжиною 26 км, виконувалося без проведення відкритих торгів – у рамках так званої надзвичайної процедури, а за фактом зловживань Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження №12024000000000774 за статтями ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України – зловживання владою чи службовим становищем групою осіб.

    ФОТО: По факту розкрадання коштів на будівництві водогону у Кривому Розі пройшли обшуки

    Варто відзначити, що формально Юрій Голик сам не підписував контракти, але на думку детективів НАБУ саме Голик координував всі потоки, про що детективами зібрана  відповідна доказова база.

    Юрій Голик – як “ховають” цінного свідка у розкраданні мільярдів на інфраструктурних проектах

    Нагадаємо, після початку активної роботи НАБУ та відкриття десятків кримінальних справ по корупційних схемах за участі Юрія Голика, із самого НАБУ відбувся “злив” інформації про фігуранта, який дав можливість Голику “втекти” від кримінальної відповідальності за кордон.

    Нагадаємо, 22 травня 2024 року у медіа з’явилася інформація, що співробітники Національної поліції та Спеціалізованої антикорпрокуратури влаштували обшуки за місцем проживання співробітника НАБУ. В САП підтвердили обшуки та уточнили, що вони стосуються розголошення інформації оперативно-розшукової діяльності, тобто “зливу даних”.

    Згодом в САП пояснили, що йдеться про справу щодо колишнього голови Дніпропетровської ОВА Резніченка та його партнера Юрія Голика – під час “Великого будівництва” зникло півтора мільярда гривень. А 24 травня 2024 року у зв’язку з розслідуванням зливу даних від службових обов’язків був звільнений перший заступник директора НАБУ Гізо Углава.

    Злив даних про деталі антикорупційного розслідування, дав можливість Юрію Голику втекти від кримінальної відповідальності до Австрії,  з “довідкою про інвалідність” через систему “Шлях”.

    За інформацією ЗМІ, в подальшому сліди Юрія Голика були помічені також в Польщі та Ізраїлі, але точної інформації про його місце перебування до цього часу немає. Така ситуація може свідчити  не просто про намагання Юрія Голика уникнути кримінальної відповідальності, а і про намагання його впливових спільників “сховати цінного свідка”.

    Повернення “ефективного менеджера” Юрія Голика до участі в державних контрактах

    Варто відзначити, що з початком збройної агресії РФ проти України, скандал з розкраданням на програмі “Великого будівництва” відійшов на другий план, а прізвище “символу коруції” Юрія Голика на п’ятому році війни встигло “забутись”.

    В той же час десятки криминальных проваджень де фігурує Юрій Голик, або були закриті, або до цього часу гальмуються. На цьому фоні Голик розпочав  масштабну кампанію по зачистці негативу в ЗМІ.

    Починаючи з кінця червня 2026-го, ряд українських інформаційних ресурсів почали повідомляти про хвилю скарг у Google про нібито “порушення авторських прав” на публікації пов’язані з розкраданням Юрієм Голиком на програмі Великого будівництва. Такий механізм дозволяє швидко виключати сторінки з пошукових систем, без оскарження фактів що містяться в матеріалах по суті.

    Паралельно, кілька незалежних один від одного джерел повідомили, про намагання Юрія Голика повернутись  до державних підрядів на відновленні інфраструктури та зайнятися створенням “просторів для ветеранів” в рамках масштабної державної програми з бюджетом у 12 мільярдів гривень.

  • Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Сергій Сухомлин очолює Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — ключову структуру, через яку проходить значна частина бюджетних коштів, спрямованих на воєнну відбудову. Саме це відомство визначає, які об’єкти фінансуватимуться, погоджує технічні параметри робіт і фактично формує коло підрядників, які отримують державні контракти.

    За таких повноважень керівництво агентства має безпосередній вплив на розподіл бюджетних потоків у регіонах. Аналіз окремих проєктів відбудови та інфраструктурних контрактів викликає запитання щодо прозорості процедур та ефективності використання коштів.

    Ягідне: показова відбудова, яка буксує

    Село Ягідне на Чернігівщині стало одним із символів російських злочинів під час окупації. У червні 2023 року для населеного пункту презентували масштабну програму відбудови. Вона передбачала комплексне відновлення житлових будинків, реконструкцію інфраструктури та створення нових громадських просторів.

    Однак фактична динаміка робіт викликає запитання. Попри гучні презентації та офіційні звіти, реалізація проєкту відбувається значно повільніше, ніж очікувалося.

    За наявною інформацією, навіть після офіційного старту будівельних робіт у жовтні 2023 року рівень їх виконання залишається приблизно на рівні 30%. Місцеві жителі неодноразово скаржилися на якість робіт: перекриття дахів доводилося переробляти, а утеплення фасадів проводили навіть у дощову погоду або взимку.

    Крім того, у публічному просторі з’являється інформація про можливу координацію рішень між регіональною владою, структурами відбудови та окремими підрядниками. Серед посадовців, яких пов’язують із цими процесами, називають голову Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, його заступника Дмитра Синенка, керівника агентства відновлення Сергія Сухомлина та керівника Служби відновлення в області Романа Сміяненка.

    За цими твердженнями, частина тендерів могла проводитися з порушеннями законодавства про публічні закупівлі, що дозволяло завищувати вартість робіт та концентрувати підряди у вузькому колі компаній.

    Миколаївщина: дороги, лікарні та тендери без конкуренції

    Ще одним прикладом є реалізація інфраструктурних проєктів у Миколаївській області.

    У регіоні укладено контракт на 1,64 млрд гривень на так зване «експлуатаційне утримання» доріг державного значення. Однак за обсягом робіт він фактично має ознаки повноцінного ремонту.

    Таке формулювання дозволяє застосовувати менш жорсткі процедури закупівель і спрощує погодження кошторисів.

    Моніторинг Державної аудиторської служби також виявив, що замовники не надали достатнього обґрунтування бюджетних призначень та не оприлюднили необхідні підтвердні документи відповідно до постанови Кабміну №710.

    Крім того, аудитори звернули увагу на штучно занижені гарантійні строки для асфальтобетонного покриття та формальний контроль якості матеріалів.

    Системно фіксується і концентрація підрядів у кількох компаній. Наприклад, значну частину контрактів на дорожні роботи отримує ТОВ «Ростдорстрой».

    Реконструкція лікарні на 600 млн

    Інший приклад — реконструкція Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні. Загальна вартість проєкту становить майже 600 млн гривень.

    Під час тендеру замовник відхилив пропозицію іншого учасника з нижчою ціною, пославшись на формальні зауваження до кошторису. У результаті контракт отримала компанія «Антарес-БУД».

    Моніторинг Держаудитслужби встановив, що процедура закупівлі могла бути сформована під конкретного учасника, що порушує принципи конкуренції.

    У кошторисі також передбачено понад 238 млн гривень на закупівлю обладнання та меблів без детального переліку, що створює ризики маніпуляцій із цінами.

    Сукупність цих факторів — концентрація управлінських повноважень, багатомільярдні інфраструктурні контракти, зауваження аудиторів до процедур закупівель і участь обмеженого кола підрядників — формує систему, у якій контроль над потоками воєнної відбудови фактично зосереджений у руках кількох управлінських центрів.

    І саме через рішення Державного агентства відновлення визначається, хто і за які кошти відбудовуватиме Україну.

  • Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Правоохоронці розслідують можливе розкрадання десятків мільйонів гривень під час відновлення Трипільська ТЕС, яка була пошкоджена внаслідок російської атаки. За даними слідства, на ремонт енергетичного об’єкта могли незаконно вивести щонайменше 50 млн грн.

    Кілька днів тому в Офіс Генерального прокурора повідомили, що підрядні компанії закуповували будівельні матеріали у пов’язаних фірм з націнкою приблизно 30%, а різницю переводили у готівку. Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 19 млн грн.

    Назви компаній та імена підприємців офіційно не розкривалися. Однак журналісти проаналізували судові ухвали у справі та з’ясували, хто може бути причетним до схеми.

    За інформацією слідства, підряд на відбудову станції могли контролювати структури, пов’язані з підприємцем Андрієм Тесленком — заступником директора компанії Інвентум Україна. У матеріалах досудового розслідування зазначається, що він нібито фактично контролює низку підприємств, серед яких ЗТЕП, ДЕМЗ-інжинірінг та ДЕМЗ.

    Обшуки у справі провели 14 січня 2026 року, зокрема в будинку на Київщині, який належить Тесленку. Там правоохоронці вилучили майже 3 млн грн і 100 тис. доларів готівкою, на які суд наклав арешт. Ще 120 тис. доларів і 115 тис. євро повернули, оскільки адвокати заявили, що ці кошти належать співмешканці підприємця.

    За даними слідства, компанія ЗТЕП отримала від Трипільської ТЕС підряди на суму понад 488 млн грн. Офіційно підприємство належить мешканцям Запоріжжя — Геннадію Білоусу та Євгенії Леонтьєвій. Директор компанії фігурує у кримінальному провадженні як підозрюваний.

    Слідчі вважають, що частина тендерів могла бути проведена з порушеннями, а вартість матеріалів значно завищували. Подібні підозри раніше виникали і щодо інших проєктів компанії, зокрема реконструкції школи у Кам’янському, де журналісти виявили суттєве завищення цін на будівельні матеріали.

    Ще одна компанія, яка опинилася у фокусі слідства, — Інвентум Україна. У квітні 2025 року вона виграла тендер на ремонт поверхонь одного з блоків Трипільської ТЕС на суму понад 160 млн грн.

    Слідчі встановили, що в актах виконаних робіт могла зазначатися штучно завищена вартість матеріалів і обсягів робіт. За версією правоохоронців, схема могла діяти за участі тодішньої директорки компанії Жанни Талац. Наразі суд обрав їй запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

    Обидві компанії працювали в одному офісі на вулиці Лейпцизькій у Києві, де також проводили обшуки. Саме там слідчі знайшли частину вилучених коштів.

    Слідство також перевіряє інші державні підряди цих підприємств. Зокрема, ЗТЕП отримувала контракти на понад 511 млн грн від компанії Євро-Реконструкція, яка є власником Дарницька ТЕЦ.

    Крім того, фірма виграла тендер Державна митна служба України на створення проєкту інфраструктури для скануючої системи на суму понад 6 млн грн.

    Водночас Інвентум Україна у попередні роки активно співпрацювала з комунальним підприємством Київтеплоенерго, отримавши від нього підряди приблизно на 1 млрд грн. Підприємство входить до числа найбільших підрядників цього комунального оператора.

    Наразі правоохоронці перевіряють обставини укладання контрактів та можливі зловживання під час виконання робіт з відновлення енергетичної інфраструктури.

  • Сумнівні фірми та завищені ціни: як відбуваються будівельні тендери на Харківщині

    Сумнівні фірми та завищені ціни: як відбуваються будівельні тендери на Харківщині

    На Харківщині триває підготовка до будівництва захисних споруд у навчальних закладах Дергачів та Старого Салтова. Цього року для п’яти об’єктів було оголошено тендери загальною вартістю понад 826 млн грн. Як і раніше, переможцями стали компанії з сумнівною репутацією, новачки та фірми з політичним бекграундом.

    Найдешевший проект – протирадіаційне укриття в дитсадку №3 “Сонечко” у Дергачах, початкова вартість – 121,3 млн грн. Єдиним учасником тендеру стало ТОВ “Проектний альянс”, компанія з чотирирічною історією та зв’язками з колишніми харківськими посадовцями, серед яких експосадовець ОДА Андрій Колос. За час війни доходи фірми зросли з 15,5 млн грн у 2022 році до понад 2 млрд грн у 2025 році.

    У Старому Салтові будівництво укриття для ясел-садочку “Барвінок-100” оцінили у 137,1 млн грн. Перемогу здобуло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія Саргон”, яке за три роки свого існування заробило понад 2,5 млрд грн на державних підрядах. Активісти та журналісти звертають увагу на завищені ціни та можливі зловживання у кошторисах, що наразі перевіряють правоохоронці.

    Ще два дитсадки в Дергачах отримають укриття за 176,5 млн грн і 187,4 млн грн. Переможцями стали ТОВ “ТТ 2006” та ТОВ “Дрогон Еко”, обидві компанії отримували критичні зауваження щодо завищення цін та мінімальної конкуренції на торгах.

    Найбільший об’єкт – захисна споруда на базі Дергачівського ліцею №2 – оцінено у 205,9 млн грн. Переможцем стало ТОВ “Інженер-БК”, новостворена фірма зі штатом лише 13 осіб та орендованим обладнанням. Попри малий досвід, компанія виконуватиме масштабні роботи, а тендерна документація не включала суворих вимог щодо кваліфікації працівників.

    Експерти наголошують, що останні торги на Харківщині демонструють повторювану практику: державні замовники віддають перевагу фірмам із сумнівними зв’язками, завищеними цінами або недостатнім досвідом, навіть під час фінансування за рахунок донорських коштів ЄС.

  • Як екснардеп Микитась виводив мільярди з держкомпаній і повертав їх через підставних осіб

    Як екснардеп Микитась виводив мільярди з держкомпаній і повертав їх через підставних осіб

    Максим Микитась роками вибудовував багаторівневі сценарії рейдерського захоплення державних і приватних активів. Ключовим елементом цих схем був прямий тиск на власників, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами відкривав шлях до перерозподілу майна на користь вузького кола осіб.

    З часом ці схеми перестали бути поодинокими епізодами й перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор та стратегічну інфраструктуру України. Державні кошти у цій конструкції фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні оболонки використовувалися для приховування реальних бенефіціарів.

    Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

    У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

    Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

    Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

    Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

    Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

    У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

  • “Харківенергоремонт-Холдінг” отримав держзамовлення на 7 млн ​​грн, попри зв’язки із держзрадниками

    “Харківенергоремонт-Холдінг” отримав держзамовлення на 7 млн ​​грн, попри зв’язки із держзрадниками

    Підприємство “Харківенергоремонт-Холдінг” отримало державні підряди на ремонт двох енергооб’єктів України – Зміївської ТЕЦ та Одеської ТЕЦ. Загальна сума договорів перевищує 7 млн ​​грн.

    За повідомлення відкритих реєстрів, серед власників компанії значиться Людмила Кузяра – дружина Сергія Кузярі, якого вважають у державній зраді. Він відомий як фігурант низки справ, зокрема щодо схеми у паливно-енергетичному комплексі.

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    ПАТ “Центренерго” уклало угоду з “Харківенергоремонт-Холдинг” щодо ремонтних робіт на Зміївській ТЕС, пошкодженій внаслідок ракетних ударів рф у 2024 році. Вартість угоди становить близько 3 млн грн. Загалом компанія вже отримала від “Центренерго” підряди на суму 18 млн грн, більшість із яких стосується саме відновлення Зміївської ТЕС.

    Ще один контракт компанія отримала за результатами тендеру, який 25 лютого провело АТ “Одеська ТЕЦ”. Закупівля стосувалася середнього ремонту парової турбіни станції №3. Єдиним учасником торгів виявилося саме “Харківенергоремонт-Холдинг”, яке й стало переможцем. Вартість робіт, які мають бути виконані до 6 травня 2025 року, складає 4,42 млн грн.

    Фірма “Харківенергоремонт-Холдинг” має неоднозначну репутацію. Половина її належить 75-річному Олександру Бендусу, який має кримінальні справи у рф через несплату податків. Другий співвласник компанії неодноразово змінювався.

    Раніше партнером Бендуса був Олег Кіяшко, якого медіа називали людиною покійного кримінального авторитета Вадима Казарцева. Також він є чоловіком судді Господарського суду Харківської області Валерії Казарцевої.

    У 2023 році співзасновницею компанії стала Людмила Кузяра – власниця спільної нерухомості з бізнесменом Сергієм Кузярою.

    Хто такий Сергій Кузяра

    Сергій Кузяра відомий як радник міністрів енергетики часів Януковича, а також власник трейдингових компаній “Енер.ком” і “Продакс”, що займалися продажем вугілля. Його часто називали “вугільним менеджером” Януковича-молодшого.

    У 2021 році Кузяра став ключовим підозрюваним у справі про постачання вугілля з ОРДЛО. Його звинувачували у сприянні діяльності терористичних організацій “Л/ДНР” та організації поставок вугілля для “Центренерго”. Справа також стосувалася п’ятого президента України Петра Порошенка та кума Путіна Віктора Медведчука.

    За версією слідства, Кузяра забезпечував постачання вугілля з тимчасово окупованих територій і сприяв укладенню контрактів між державними підприємствами України та терористичними організаціями. Йому висунули підозру в державній зраді.

    Сам бізнесмен заперечував обвинувачення. Його дружина Людмила Кузяра публічно захищала його, називаючи справу політично вмотивованою. У січні 2022 року суд відправив Кузяру під домашній арешт.