Golosnovinua.com

Позначка: державні реєстри

  • Відстрочку через інвалідність більше не оформити онлайн: що сталося з «Резерв+»

    Відстрочку через інвалідність більше не оформити онлайн: що сталося з «Резерв+»

    Міністерство оборони України повідомило про тимчасове призупинення роботи частини сервісів у застосунку «Резерв+», які пов’язані з підтвердженням статусу інвалідності та оформленням відстрочки від мобілізації. У відомстві пояснили, що рішення ухвалили через проблеми з обміном даними між державними реєстрами, аби уникнути помилок під час обробки заяв громадян.

    Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.

    Згідно з інформацією відомства, тимчасові обмеження стосуються лише тих функцій, які потребують автоматичної перевірки даних про інвалідність через державні інформаційні системи соціальної сфери.

    У Міноборони зазначили, що деякі державні реєстри наразі можуть надавати некоректні відповіді або працювати нестабільно. Саме тому було ухвалено рішення тимчасово призупинити відповідні сервіси, щоб уникнути помилкового надання чи відмови у відстрочці.

    На час проведення технічних робіт користувачам можуть бути недоступні кілька важливих функцій.

    Зокрема, тимчасово не працює подання заяви на відстрочку від мобілізації за підставою встановленої інвалідності через застосунок «Резерв+».

    Також призупинено можливість оновлення інформації про інвалідність в електронному форматі без відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

    Крім того, тимчасово обмежено перевірку відповідних відомостей працівниками ТЦК та СП через цифрові канали обміну даними.

    У Міністерстві оборони наголосили, що тимчасове відключення сервісів не впливає на вже оформлені відстрочки. Якщо громадянин раніше отримав відстрочку від мобілізації на законних підставах, її дія залишається чинною.

    Також у відомстві окремо підкреслили, що право на відстрочку ніхто не скасовує. Після відновлення стабільної роботи реєстрів та коректного обміну інформацією всі сервіси будуть повернуті до роботи у штатному режимі.

    «Це зроблено, щоб не допустити помилок в обробці заяв через некоректну відповідь реєстрів соціальної сфери», – пояснили в Міністерстві оборони.

    У відомстві пообіцяли додатково повідомити громадян про повне відновлення роботи сервісів.

    Застосунок «Резерв+» залишається одним із ключових цифрових інструментів військового обліку в Україні. Через нього військовозобов’язані можуть оновлювати персональні дані, отримувати електронні військово-облікові документи, подавати окремі заяви та користуватися іншими електронними послугами.

    Останнім часом функціонал застосунку поступово розширювався. Зокрема, через «Резерв+» стало можливим оформлення окремих видів відстрочок без особистого відвідування територіальних центрів комплектування. Це дозволило суттєво скоротити навантаження на ТЦК та спростити процедури для громадян.

    Водночас ефективність роботи сервісів безпосередньо залежить від обміну інформацією між кількома державними реєстрами. У разі виникнення технічних збоїв або невідповідності даних система може працювати з обмеженнями.

    На тлі продовження загальної мобілізації питання відстрочок залишається одним із найбільш актуальних для військовозобов’язаних українців. Законодавство передбачає низку підстав для надання відстрочки, серед яких є й встановлена інвалідність.

    Саме тому тимчасове призупинення відповідних електронних сервісів викликало значний суспільний резонанс. У Міноборони закликають громадян зберігати спокій та чекати на відновлення повноцінної роботи системи.

    Поки що строки відновлення роботи сервісів не називаються. Відомо лише, що після стабілізації обміну даними між реєстрами всі послуги знову стануть доступними в застосунку.

    Раніше Міністерство оборони неодноразово повідомляло про оновлення функціоналу «Резерв+» та розширення переліку електронних послуг для військовозобов’язаних громадян. Наразі застосунок залишається основним цифровим інструментом взаємодії громадян із системою військового обліку.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.

  • Стаж для пенсії рахуватимуть інакше: в Україні готують перехід до електронного обліку

    Стаж для пенсії рахуватимуть інакше: в Україні готують перехід до електронного обліку

    В Україні готують масштабне оновлення правил підтвердження страхового стажу, який використовується для призначення пенсій. Йдеться про поступовий перехід від паперових документів до електронного обліку, а також розширення можливостей підтвердження трудової діяльності через державні реєстри та альтернативні джерела даних. Відповідні зміни вже пройшли парламентський етап і перебувають на фінальній стадії ухвалення.

    Як повідомляє Пенсійний фонд України, нова система має зменшити кількість ситуацій, коли люди втрачають частину стажу через втрату документів, ліквідацію підприємств або помилки роботодавців у звітності. Основний акцент робиться на цифровізації процесів і використанні вже наявних державних баз даних.

    Одним із ключових напрямів реформи є повна інтеграція даних про трудову діяльність у єдину електронну систему. Інформація з трудових книжок поступово оцифровується та переноситься до реєстрів Пенсійного фонду.

    Громадяни можуть передавати ці дані самостійно або через роботодавця. У майбутньому це дозволить уникнути необхідності подавати паперові документи під час оформлення пенсії, оскільки всі записи будуть доступні в цифровому форматі.

    Згідно з новим підходом, якщо у державних реєстрах відсутня частина інформації, це не стане автоматичною підставою для відмови у зарахуванні стажу. У такому випадку Пенсійний фонд повідомлятиме заявника про нестачу даних і надаватиме можливість їх уточнити або доповнити.

    Серед основних джерел підтвердження стажу залишаються:

    • архівні довідки з підприємств або установ;
    • документи про навчання чи роботу;
    • дані державних реєстрів;
    • інформація про доходи та сплату внесків.

    Таким чином, система стає більш гнучкою і дозволяє враховувати різні життєві ситуації, особливо для громадян, які працювали в ліквідованих підприємствах або втратили документи.

    Важливою зміною є підхід до періодів роботи, коли роботодавець не сплатив єдиний соціальний внесок, але при цьому подавав звітність про нарахування заробітної плати.

    У таких випадках ці періоди можуть бути зараховані до страхового стажу. Це дозволяє захистити працівників від втрати пенсійних прав через фінансові порушення роботодавців, на які вони не впливали.

    Експерти зазначають, що це одна з найбільш соціально важливих змін, адже раніше саме такі ситуації найчастіше призводили до зменшення стажу та розміру майбутньої пенсії.

    Попри перехід до цифрового обліку, трудові книжки поки залишаються важливим джерелом інформації. Водночас їх відсутність або неповне заповнення більше не буде автоматичною підставою для відмови у зарахуванні стажу.

    У складних випадках, коли документально підтвердити стаж неможливо, передбачено додаткові процедури, зокрема встановлення стажу через суд.

    Реформа спрямована на те, щоб зробити пенсійну систему більш сучасною та справедливою. Вона має зменшити залежність від паперових архівів і людського фактору, а також пришвидшити процес оформлення пенсій.

    Водночас фахівці радять громадянам уже зараз перевіряти свої дані в електронних системах Пенсійного фонду та за потреби виправляти неточності. Це допоможе уникнути проблем у майбутньому під час призначення пенсії.

    У підсумку нові правила мають забезпечити більш точний облік трудового стажу та зменшити кількість спорних ситуацій, пов’язаних із його підтвердженням, особливо для людей із тривалим або складним трудовим шляхом.

  • Декларація і реальність: що не сходиться в майні керівника РСЦ МВС

    Декларація і реальність: що не сходиться в майні керівника РСЦ МВС

    Володимир Степанов очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після реорганізації отримав контроль одразу над Дніпропетровською та Запорізькою областями. Раніше він керував регіональним сервісним центром у Донецькій області, а з 2022 року — сервісним центром у Хмельницькій області. Формально йдеться про кар’єрне зростання в межах системи МВС. Фактично — про послідовне розширення впливу над регіонами з найбільшими обсягами реєстраційних операцій і фінансових потоків.

    Саме через регіональні сервісні центри проходять ключові рішення щодо реєстрації транспортних засобів, доступу до державних реєстрів і супровідних адміністративних послуг. Концентрація управління над кількома стратегічними областями суттєво підвищує роль керівника такого рівня.

    Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

    Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

    Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

    Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

    У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

  • Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    На Харківщині увагу громадських моніторингових ініціатив привернула діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка. За інформацією джерел та оприлюднених матеріалів, його реєстраційні дії неодноразово супроводжувалися змінами технічних параметрів об’єктів нерухомості, які суттєво відрізняються від початкових даних, зазначених у документах власників.

    Йдеться про ситуації, коли площа нерухомості, зазначена у правовстановлюючих документах, не збігається з тією, що з’являється у державному реєстрі після проведення реєстраційних дій. Подібні випадки фіксуються на тлі ширших нарікань громадських організацій щодо непрозорості окремих процедур у сфері державної реєстрації.

    Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

    Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

    Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

    Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

    Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

  • Робота українських реєстрів буде обмежена з 17 до 20 січня

    Робота українських реєстрів буде обмежена з 17 до 20 січня

    З 17 до 20 січня 2025 року в Україні триватимуть фінальні технічні роботи з відновлення інфраструктури державних реєстрів після масштабної кібератаки з боку Росії. Про це повідомило державне підприємство “Національні інформаційні системи” (ДП “НАІС”) у своїй офіційній заяві.

    Роботи проходитимуть із 22:00 17 січня до 08:00 20 січня. У цей період користувачам слід бути готовими до можливих перебоїв у роботі наступних реєстрів:

    • Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
    • Державний реєстр актів цивільного стану громадян;
    • Єдиний реєстр довіреностей;
    • Спадковий реєстр;
    • Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів.

    Роботи спрямовані на остаточне відновлення після масштабної кібератаки, яку здійснили російські хакери. Інцидент завдав значних збитків інформаційній інфраструктурі України, зокрема ключовим реєстрам.

    У період проведення робіт можливі перебої в доступі до зазначених реєстрів, що може вплинути на:

    • реєстрацію бізнесу та громадських формувань;
    • оформлення нотаріальних документів;
    • роботу з актами цивільного стану (народження, шлюб, розлучення тощо).

    Це чергова спроба України зміцнити кібербезпеку своїх реєстрів у відповідь на загрози з боку Росії, яка використовує кібератаки як інструмент гібридної війни. Попри значні зусилля українських фахівців із кіберзахисту, атаки такого масштабу залишають довготривалі наслідки.

  • Операції з нерухомістю досі недоступні після кібератаки

    Операції з нерухомістю досі недоступні після кібератаки

    Україна зіткнулася з однією з наймасштабніших кібератак за останній час, яка паралізувала роботу кількох державних реєстрів, включаючи реєстр нерухомості. Хоча офіційні особи запевняють, що дані українців залишаються недоторканими, інцидент виявив вразливість цифрової інфраструктури країни.

    Що сталося?

    Кібератака вивела з ладу низку ключових реєстрів, зокрема:

    • Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП);
    • Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР);
    • Державний земельний кадастр.

    Роботу цих реєстрів повністю зупинено, що спричинило параліч нотаріальної діяльності та зупинило операції з нерухомістю.

    Чи постраждали дані?

    За словами депутата Ігоря Фріса, який очолює парламентську робочу групу з розслідування наслідків атаки, витоку даних чи їхньої модифікації не сталося.

    “Жодних змін, модифікацій чи знищення інформації не відбулося. Архіви надійно збережені, і відновлення доступу до реєстрів — лише питання часу,” — зазначив він.

    Попри заспокійливі заяви, сам факт зламу архітектури реєстрів викликає питання про ефективність існуючої системи захисту.

    Уже понад тиждень нотаріуси не можуть проводити жодних операцій з нерухомістю. Неможливими також є:

    • Реєстрація бізнесу та громадських організацій;
    • Зміна місця проживання;
    • Отримання виписок із земельного кадастру.

    Приватний нотаріус Наталія Козаєва зазначає, що тимчасово дозволено лише обмежений перелік нотаріальних дій, таких як посвідчення заповітів чи довіреностей.

    Міністерство юстиції запевняє, що механізм захисту майна залишається надійним. Усі дії в реєстрах автоматично фіксуються, тому навіть у разі спроби несанкціонованого доступу маніпуляції можна легко відстежити.

    “Розмови про ризик незаконного заволодіння майном — це маніпуляція,” — зазначили в Мін’юсті.

    Депутатська робоча група розробляє рекомендації щодо посилення безпеки державних реєстрів, щоб уникнути повторення подібних інцидентів.

    Попри оптимістичні прогнози чиновників, відновлення роботи реєстрів може тривати кілька тижнів. У цей час уряд планує:

    • Розробити більш надійні механізми кіберзахисту;
    • Перевірити вразливості існуючої інфраструктури;
    • Створити резервні системи для безперебійної роботи реєстрів у кризових ситуаціях.
  • Кібератака року: Мін’юст звільняє керівника НАІС після зламу реєстрів

    Кібератака року: Мін’юст звільняє керівника НАІС після зламу реєстрів

    Міністерство юстиції України ухвалило рішення звільнити генерального директора ДП “Національні інформаційні системи” (НАІС) Олексія Бережного після масштабної кібератаки на державні реєстри, що сталася 19 грудня.

    Ця атака, яку здійснили російські хакери, вважається найбільшою за останній час. Внаслідок дій кіберзловмисників було тимчасово заблоковано роботу ключових державних реєстрів, включно з Єдиним державним реєстром (ЄДР), Держреєстром актів цивільного стану громадян та системою “Банкрутство та неплатоспроможність”.

    За словами віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, метою хакерів було порушення роботи критично важливої інфраструктури України.

    Російський Telegram-канал XakNet Team заявив, що внаслідок атаки вони отримали доступ до всієї інфраструктури Міністерства юстиції України. Росіяни стверджують, що викрали та видалили понад 1 мільярд рядків даних, включно з резервними копіями, що зберігалися на серверах у Польщі.

    Що відомо про Олексія Бережного?

    Олексій Бережний очолював НАІС із 2019 року. Його діяльність опинилася під критикою після того, як стало відомо, що напередодні атаки підприємство оголосило про планові технічні роботи. Це створило додаткову вразливість для системи та могло сприяти успіху хакерів.

    Колишній міністр юстиції Денис Малюська запевнив, що попри видалення даних, серйозної проблеми вдалося уникнути завдяки резервним копіям. “Дані зберігаються у кількох екземплярах, що дозволяє відновити їх у разі знищення,” – зазначив Малюська.

    Подальші кроки Мін’юсту

    Звільнення Олексія Бережного є лише одним із заходів, які планує Міністерство юстиції для посилення захисту національної інформаційної інфраструктури. Очікується, що найближчим часом буде оголошено про впровадження нових кібербезпекових протоколів та кадрових змін у відповідальних відомствах.

  • Державні реєстри України почнуть відновлювати роботу з понеділка

    Державні реєстри України почнуть відновлювати роботу з понеділка

    Українські державні реєстри, які були зупинені після масштабної хакерської атаки, почнуть поступово відновлювати свою роботу з понеділка, 23 грудня. Про це повідомила міністерка юстиції України Ольга Стефанішина під час брифінгу 20 грудня.

    За її словами, відновлення роботи реєстрів триватиме близько двох тижнів, і найперше буде поновлено функціонування спадкових реєстрів. Мін’юст також запевнив, що дані українців не постраждали, оскільки всі реєстри мають резервні копії інформації, що була актуальною до моменту атаки. Проблеми можуть виникнути лише з даними, що вносилися в реєстри безпосередньо під час хакерського вторгнення. В таких випадках буде ухвалено окремі рішення, зазначила Стефанішина.

    Міністерка підкреслила, що не існує загрози витоку даних. “Всі реєстри будуть відновлені в тій формі, в якій вони працювали до атаки”, — сказала вона. Водночас у зв’язку з хакерським нападом тимчасово було зупинено роботу системи Резерв+, хоча загроз для неї не зафіксовано, і було необхідно посилити захист.

    Першочергове відновлення реєстрів

    У найближчі два тижні основну увагу приділятимуть відновленню реєстрів, що забезпечують облік дій нотаріусів, а також реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб, які є важливими для укладання угод. Це дозволить уникнути хаосу в нотаріальних діях і забезпечити стабільність у правовому середовищі.

    Міністерка юстиції також повідомила, що разом із СБУ та іншими відповідними органами вже вживаються заходи для з’ясування всіх деталей атаки. Встановлюються можливі вразливості в системах, щоб у майбутньому уникнути подібних інцидентів.

    Стефанішина зазначила, що ще за місяць до атаки було призначено аудит підприємства, яке керує реєстрами. Цей аудит стане основою для подальших заходів, спрямованих на зміцнення системи. Міністерка також пообіцяла, що хакерська атака, яка, за даними СБУ, готувалася протягом кількох місяців, допоможе удосконалити роботу реєстрів і посилити їх безпеку.

  • СБУ розслідує найбільшу кібератаку на державні реєстри України

    СБУ розслідує найбільшу кібератаку на державні реєстри України

    20 грудня на брифінгу представник Служби безпеки України, Володимир Карастельов, підтвердив, що за масштабною кібератакою на державні реєстри України, швидше за все, стоять російські спецслужби. За словами Карастельова, основна версія слідства полягає в тому, що хакери, пов’язані з розвідкою ГРУ РФ, здійснили цю атаку.

    Служба безпеки України негайно включилася у вирішення ситуації: “Кібердепартамент СБУ працює за трьома напрямками: відбиття атаки, відновлення інфраструктури та подолання наслідків, а також документування злочину”, — зазначив він.

    Водночас Карастельов підкреслив, що українські правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — “порушення законів та звичаїв війни”.

    Представник СБУ також зазначив, що наразі не можна остаточно стверджувати, чи мав місце витік даних під час атаки. Ведеться спеціальне кібердослідження, і після отримання всіх результатів буде надано остаточну інформацію.

    Останні дані про атаку

    19 грудня Міністерство юстиції України повідомило, що зовнішня кібератака на державні реєстри стала однією з наймасштабніших за останній час. Метою цієї атаки було порушення роботи критично важливої інфраструктури країни.

    З огляду на поточні події, експерти не виключають, що атака була спрямована на дестабілізацію державних систем України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.