Позначка: державні виплати

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Сотні тисяч дітей із родин внутрішньо переміщених осіб можуть опинитися під ризиком втрати щомісячних державних виплат через вимогу навчання за місцем фактичного проживання. Про це заявив голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань житла для ВПО Максим Ткаченко.

    Йдеться про державну допомогу у розмірі 3 тисяч гривень на дитину, яку уряд відновив для підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб. Ця виплата не прив’язана до доходу родини, однак серед ключових умов її отримання є вимога, щоб дитина навчалася у закладі освіти за місцем фактичного проживання.

    Найбільший ризик виникає для дітей, які продовжують дистанційне навчання, зокрема для школярів із тимчасово окупованих територій або з регіонів, де офлайн-освіта ускладнена або неможлива. Частина таких учнів навчається у релокованих школах, що працюють онлайн і зберігають українські освітні програми для дітей, які не можуть фізично повернутися до своїх громад.

    За словами Максима Ткаченка, проблема може стосуватися сотень тисяч дітей по всій країні. Він навів приклад Маріуполя, де близько 5 тисяч школярів продовжують навчання дистанційно в межах української системи освіти.

    Фактично нова вимога ставить під загрозу отримання виплат тими сім’ями, які не мають можливості забезпечити офлайн-навчання через безпекові або логістичні причини.

    Ткаченко звернув увагу, що така норма може створити додатковий соціальний тиск на родини ВПО, які і так перебувають у складних умовах через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також поставив питання, чи було належним чином прораховано наслідки впровадження цієї вимоги та чи узгоджували її з Міністерством освіти і науки.

    Окремо наголошується, що для частини родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою підтримкою бюджету, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи лікування.

    У парламенті пропонують переглянути підхід до надання виплат. Зокрема, Максим Ткаченко закликав запровадити перехідний період, який дозволив би уникнути різкого припинення допомоги.

    За його словами, оптимальним рішенням могло б стати збереження виплат щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових правил і, за можливості, перейти на очну форму навчання.

    Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів державної політики під час повномасштабної війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися, зокрема з метою їх адресності та ефективності, однак зміни часто викликають дискусії через ризик обмеження доступу до виплат для найбільш вразливих категорій.

    Особливо гостро це стосується дітей, які через війну втратили можливість стабільного навчання в очному форматі та змушені залишатися у дистанційних або змішаних освітніх програмах.

    Наразі питання умов виплат перебуває на етапі обговорення, а можливі зміни ще можуть бути доопрацьовані у взаємодії між парламентом, урядом та профільними міністерствами.

  • Поки батько був у полоні: на Львівщині викрили схему розкрадання 3,8 млн грн допомоги

    Поки батько був у полоні: на Львівщині викрили схему розкрадання 3,8 млн грн допомоги

    На Львівщині правоохоронці викрили масштабну схему заволодіння державними виплатами, призначеними військовослужбовцю, який перебував у російському полоні. За даними слідства, майже 3,8 млн грн отримав його рідний син, використавши підроблені документи.

    Як повідомили у Львівській обласній прокуратурі, 47-річний військовослужбовець у квітні 2022 року потрапив у полон. Відповідно до чинного на той час законодавства, грошове забезпечення та матеріальну допомогу могли отримувати лише члени сім’ї, які спільно проживали з військовим.

    Через два роки, у липні 2024-го, 22-річний син військового звернувся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб оформити виплати. Для цього він подав пакет документів, серед яких була довідка з неправдивими відомостями про спільне проживання з батьком.

    Насправді ж, за даними слідства, чоловіки тривалий час мешкали окремо. Попри це, у квітні 2024 року староста округу видала офіційний документ, у якому зазначила, що вони проживають разом, хоча достеменно знала, що це не відповідає дійсності.

    Саме ця довідка стала однією з підстав для нарахування коштів. Упродовж 2024 року підозрюваний отримав понад 3,8 млн грн грошового забезпечення та різних видів матеріальної допомоги. Отримані кошти він витратив на власний розсуд.

    Схему викрили після того, як у березні минулого року військовослужбовець повернувся з полону і з’ясував, що частина передбачених йому виплат відсутня.

    Наразі синові повідомлено про підозру у шахрайстві та використанні завідомо підробленого документа. За клопотанням сторони обвинувачення суд наклав арешт на його квартиру та банківські рахунки.

    Щодо старости, яка видала довідку з неправдивими даними, обвинувальний акт уже перебуває на розгляді суду.

  • Державний чиновник отримує кошти з-за кордону без офіційних коментарів

    Державний чиновник отримує кошти з-за кордону без офіційних коментарів

    Родина Сергія Паюка, очільника Держкомісії з запасів корисних копалин, за останні три роки значно збільшила свої статки, проте частина доходів залишилася без пояснень. За даними декларацій та відкритих джерел, у 2022 році сукупна заробітна плата Паюка на держпідприємстві «Надра України» та у Держкомісії становила майже 2,5 млн грн. Його дружина, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тис. грн. Тоді родина мала понад 190 тис. доларів готівкою та близько пів мільйона гривень на банківських рахунках.

    У 2023 році заробітна плата Паюка майже подвоїлася — до 3,3 млн грн. У 2024 році дохід чиновника сягнув 5 млн грн, а його дружина заробила 829 тис. грн, отримавши додаткові бонуси від профспілки. Також у 2024 році родина поповнила готівкові заощадження ще на понад 50 тис. доларів на ім’я дружини.

    Особливої уваги заслуговує 2025 рік: Паюк почав отримувати виплати від Європейської комісії. Офіційних пояснень щодо причин таких переказів із Бельгії у Держкомісії не надали, що залишає питання щодо походження частини доходів відкритим.

    Таким чином, за три роки війни сукупний дохід родини Паюків зріс утричі. Частина надходжень залишається без коментарів, що викликає зацікавленість у громадськості та експертів у сфері державного управління.

  • Накопичувальні пенсії в Україні: як зміниться система з 2026 року

    Накопичувальні пенсії в Україні: як зміниться система з 2026 року

    Українська пенсійна система готується до суттєвих змін. З 1 січня 2026 року планується впровадження накопичувального рівня пенсійного забезпечення. Відповідний законопроєкт розробило Міністерство соціальної політики України, і нині він готується до розгляду у Верховній Раді.

    Згідно з проектом:

    – виплати залежатимуть від накопичень на індивідуальному рахунку, а не із «загального фонду»;

    – кожному працюючому українцю відкриють персональний рахунок, на який щомісяця вноситимуться кошти від роботодавця і держави. Ці кошти інвестуватимуться для захисту від інфляції та примноження;

    – накопичені гроші залишатимуться власністю людини і їх можна буде передати у спадок. Вибір варіантів отримання пенсії: довічна пенсія – до смерті, або на певний термін – якщо пенсіонер переживе цей період, виплати припиняються;

    – право на спадщину зберігається 10 років для довічної пенсії і на весь період для строкової;

    – доступ до коштів – після 60 років і 35 років стажу.