Golosnovinua.com

Позначка: державні закупівлі

  • Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    В системі «Прозорро» було оприлюднено 77 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 25,17 млрд грн. Серед них — контракти на мобільні когенератори для громад, а також мільярдні договори на реконструкцію об’єктів у прифронтовому Харкові.

    Найбільшим контрактом тижня стало замовлення державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» на 1,58 млрд грн. Кошти спрямовані на закупівлю обладнання мобільної розподільної генерації тепло- та електроенергії для територіальних громад. Підрядником виступило ТОВ «РСЕ Груп Україна». Закупівля відбулася після руйнування систем теплопостачання в Києві та Харкові й позиціонувалася як оперативна реакція уряду на енергетичні загрози.

    Частину когенераторів передали до Харкова — міста, яке регулярно зазнає ракетних обстрілів та атак з реактивних систем залпового вогню. Однак паралельно з цим Харківська обласна державна адміністрація уклала два масштабні контракти на реконструкцію Обласної дитячої клінічної лікарні на вулиці Клочківській.

    Департамент капітального будівництва Харківської ОДА замовив капітальний ремонт головного лікувального корпусу на 784,58 млн грн у ТОВ «СК Пантеон». Ще 615,22 млн грн передбачено на реконструкцію іншої будівлі лікарні з прибудовою захисної споруди цивільного захисту — підряд отримало ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Загальна сума двох контрактів перевищує 1,4 млрд грн.

    Фінансування здійснюється за програмою Ukraine Facility, яка наповнюється коштами європейських донорів. Формально кошти спрямовуються на впровадження енергоефективних рішень та реконструкцію медичної інфраструктури. Однак масштаби виділених сум викликають дискусії з огляду на безпекову ситуацію в регіоні та гострі потреби енергетичної інфраструктури.

    Для порівняння, «Укргідроенерго» нині реалізує проєкти із захисту енергетичного обладнання шляхом його розміщення під землею. Закупівля лише частини електричної апаратури для однієї гідроелектростанції — комірок ЦРУ-3,15 кВ — коштує 112 млн грн. Це менше ніж 10% від суми, передбаченої на реконструкцію лікарні.

    До десятки найбільших закупівель тижня також увійшли:

    – реконструкція об’єкта в Ізюмському районі Харківської області на 323,8 млн грн (АТ «Укргазвидобування», підрядник — Консорціум «ОК»);
    – закупівлі продуктів харчування для Міноборони через ДП «Агенція оборонних закупівель» на понад 500 млн грн сумарно;
    – закупівля бетонних модулів для Оператора ГТС України на 263,99 млн грн (ТОВ «Ефе Бетон»);
    – будівництво протирадіаційного укриття для дитсадка в Харкові на 221,17 млн грн (ПрАТ «Трест Житлобуд – 1»).

    Таким чином, тиждень продемонстрував одночасне фінансування як критичної енергетичної інфраструктури, так і масштабних будівельних проєктів у прифронтовому регіоні. Питання розстановки пріоритетів у використанні бюджетних та донорських коштів залишається відкритим, особливо в умовах регулярних атак на енергетичні об’єкти та необхідності швидкого посилення їх захисту.

  • Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко опинився у центрі критики через звинувачення у фактичному сприянні монополізації фармацевтичного ринку. Опоненти заявляють, що замість обіцяних реформ у галузі сформувалася система, де ключові гравці диктують державі власні умови.

    Підставою для таких заяв стали, зокрема, нещодавні зустрічі міністра з представниками Американської торговельної палати. Критики вважають їх радше формальними консультаціями, тоді як реальна ситуація на ринку, за їхніми словами, свідчить про концентрацію контролю в руках обмеженого кола компаній. У публічних заявах також згадується роль Ірини Верещук, якій закидають тривале забезпечення ринку режиму фактичної безконтрольності.

    У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

    Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

    Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

    Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

    Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.

  • У Харкові судитимуть організовану групу за махінації з коштами на відновлення критичної інфраструктури

    У Харкові судитимуть організовану групу за махінації з коштами на відновлення критичної інфраструктури

    До суду скеровано обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, яку створили у 2022 році з метою заволодіння державними коштами та фінансовою допомогою міжнародних партнерів, призначеними для відновлення критичної інфраструктури Харкова.

    За даними слідства, лідером схеми був впливовий бізнесмен, який у змові з першим заступником генерального директора КП «Харківські теплові мережі» забезпечив укладення прямих договорів із підконтрольними компаніями. Йшлося про постачання трубної продукції, вікон та технічної солі.

    Після отримання контрактів компанія-“переможець” через мережу фірм-прокладок закуповувала продукцію безпосередньо у виробника, а потім перепродавала комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж удвічі.

    Унаслідок реалізації схеми державі було завдано збитків на суму 128,2 млн грн. За версією правоохоронців, учасники групи заволоділи цими коштами та розпорядилися ними на власний розсуд.

    Частину фінансування — 22 млн грн — надав Світовий банк у межах програм підтримки відновлення України.

    Наразі обвинувачені постануть перед судом, який визначить їхню відповідальність у разі доведення вини.

  • ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    Державне бюро розслідувань оголосило новий тендер на закупівлю персональних жетонів для своїх співробітників. Очікувана вартість придбання становить 492 тисячі гривень. Інформацію про закупівлю оприлюднили 2 лютого в системі Prozorro, а подати пропозиції учасники можуть до 10 лютого 2026 року.

    Це вже не перша подібна закупівля для відомства. У жовтні минулого року ДБР проводило аналогічний тендер на таку ж суму. Тоді участь у процедурі взяв лише один учасник — ФОП Олександр Сопов, який і став переможцем. Договір із ним уклали без зниження ціни: вартість залишилася точно на рівні очікуваної, без економії навіть у кілька гривень.

    Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

    Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

    Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

    Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

  • БЕБ розслідує схему привласнення 20 млн грн на закупівлях світлофорів в Одесі

    БЕБ розслідує схему привласнення 20 млн грн на закупівлях світлофорів в Одесі

    Бюро економічної безпеки України розслідує обставини закупівель комунального підприємства «СМЕП» в Одесі, проведених у період із серпня по грудень 2024 року. Слідство вважає, що під час тендерів на постачання джерел безперебійного живлення для міських світлофорів могла діяти схема із завищенням цін через пов’язаних посередників.

    За версією детективів, компанії-переможці закуповували обладнання у афілійованих структур, після чого через ланцюжок перепродажів вартість товару зростала майже вдвічі порівняно з ринковою або початковою імпортною ціною. Унаслідок цього, за попередніми оцінками слідства, було привласнено близько 20 мільйонів гривень. Кримінальне провадження відкрито за статтями про службове підроблення та заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

    Перші підозрілі епізоди стосуються тендеру, в якому за право постачання змагалися компанії «Грінпіс» та «Інаут». Найнижчу ціну запропонувала компанія «Грінпіс» — 191,5 тисячі гривень за одиницю. Однак замовник скасував закупівлю, посилаючись на «відсутність потреби в товарі». При цьому «Грінпіс» є реальною одеською компанією, що виробляє та імпортує електротехнічне обладнання під брендами LogicFox і LogicPower.

    Уже за місяць КП «СМЕП» оголосило новий тендер на 25 джерел безперебійного живлення. Єдиним учасником і переможцем стала компанія «Лайт енерджі плюс», засновником і власником якої є Геннадій Сандул. Першу партію обладнання підприємство поставило за ціною 194 тисячі гривень за одиницю.

    Надалі «Лайт енерджі плюс» виграла ще кілька тендерів, оголошених у грудні. У цих закупівлях ціна одного безперебійника зросла майже до 300 тисяч гривень. Загалом компанія отримала понад 23 мільйони гривень за п’ятьма контрактами.

    Ще одним переможцем стала компанія «Грейт Селлер», власником і керівником якої є Сергій Дмитрієв. Підприємство було зареєстроване у вересні 2024 року і вже в жовтні отримало перший контракт на постачання безперебійників для світлофорів. За цим договором було поставлено 13 одиниць обладнання за ціною 292,3 тисячі гривень за штуку. До кінця року компанія уклала ще два договори, продавши загалом 19 безперебійників. Сумарна вартість контрактів склала майже 9 мільйонів гривень.

    Суд надав детективам БЕБ дозвіл на доступ до даних мобільних операторів щодо десяти ключових фігурантів справи. Йдеться про посадових осіб, відповідальних за проведення закупівель, а також керівників приватних компаній, які перемагали в торгах. Слідчі отримали доступ до історії дзвінків, SMS, даних базових станцій для визначення можливих місць зустрічей, а також до листування в месенджерах і електронній пошті.

    Під час аналізу структури власності переможців слідство звернуло увагу на те, що первинним засновником і бенефіціаром компанії «Лайт енерджі плюс» був Олександр Мухаметін. Раніше він був співзасновником щонайменше трьох компаній, які потрапили під санкції РНБО, а також фігурує в низці журналістських розслідувань, пов’язаних із масовим переоформленням компаній на іноземних громадян.

    Зокрема, журналісти встановлювали, що Мухаметін отримував нотаріальні довіреності для придбання десятків українських компаній, частина з яких раніше належала колишньому народному депутату Вадиму Рабіновичу. Сам Мухаметін, за відкритими даними, був засновником або співзасновником понад сотні юридичних осіб, з яких згодом виходив або продавав частки.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронні органи перевіряють усі обставини закупівель, зв’язки між фігурантами та можливу причетність посадовців комунального підприємства до реалізації схеми.

  • Директорці львівської компанії оголосили підозру у розтраті 6,4 млн грн на закупівлях для ДСНС

    Директорці львівської компанії оголосили підозру у розтраті 6,4 млн грн на закупівлях для ДСНС

    Директорці львівської компанії, яка постачала захисні костюми для рятувальників, повідомили про підозру у розтраті бюджетних коштів на суму 6,4 мільйона гривень. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, у 2022 році підозрювана діяла за попередньою змовою з посадовими особами Державної служби з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області. У межах цієї схеми компанія поставила 790 комплектів костюмів радіаційного, хімічного та біологічного захисту неналежної якості за майже вдвічі завищеною ціною.

    Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

    Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

    Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

  • Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    На тлі активної медійної кампанії навколо гуманітарної допомоги від Азербайджану та перетворення автозаправних комплексів SOCAR на так звані пункти незламності, поза увагою широкої публіки залишається інший, значно менш публічний процес. Йдеться про участь компанії «Торговий дім Сокар Україна» у великих державних закупівлях, які викликають серйозні питання з точки зору економічної доцільності, етики та національної безпеки.

    Офіційний Баку звітує про надання Україні допомоги на десятки мільйонів доларів. Водночас саме структура, афілійована з азербайджанською державною нафтовою компанією, отримала масштабний контракт від Укрзалізниці на постачання дизельного пального загальною вартістю 529 мільйонів гривень. При цьому з тендеру фактично було витіснено державну компанію «Укрнафта», чия цінова пропозиція, за наявною інформацією, була суттєво вигіднішою для бюджету.

    Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

    Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

    Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

    У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

    Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

  • Як «борець з корупцією» заробляє на тендерах держлікарень

    Як «борець з корупцією» заробляє на тендерах держлікарень

    Владислав Смірнов позиціонує себе як підприємець, громадський діяч та публіцист, регулярно критикуючи владу України на численних медійних майданчиках. Проте детальний аналіз його діяльності демонструє, що справжні джерела доходів Смірнова значною мірою пов’язані з державною системою, проти якої він виступає.

    Основні бізнес-структури Владислава Смірнова — ТОВ «Онкомедика», ТОВ «Медичний конструктор» та ТОВ «Ельрент» — заробляють на тендерах державних лікарень. «Онкомедика» виграла 216 тендерів на загальну суму понад 143 млн грн, а «Медичний конструктор» — на понад 17 млн грн. При цьому лише одна компанія з трьох показує прибуток; решта — збиткові та мають суттєві кредитні зобов’язання.

    Ці факти ставлять під сумнів образ Смірнова як «борця з корупцією». Його критика влади часто носить оціночний характер, а конкретики та реальних пропозицій щодо реформ — мало. Більшість аналітичних матеріалів присвячена широкому спектру питань, від медичних закупівель до геополітичних оцінок, де експертиза Смірнова виглядає сумнівною.

    Окрім бізнесу, він активно залучав гранти від західних партнерів через ГО «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор», на які і будував свій публічний образ аналітика та громадського діяча. Конфлікти з колишнім партнером Олександром Пугачем навіть призвели до судових процесів, що лише підкреслює інтерес Смірнова до контролю над ресурсами та впливом.

    У підсумку Владислав Смірнов демонструє типову для частини українських «активістів» модель: публічна боротьба з системою поєднується з отриманням значних доходів від тієї ж системи. Поки він критикує владу, його бізнес процвітає завдяки держзакупівлям, а грантові надходження допомагають формувати позитивний імідж у медіа та серед електорату.

    Ця історія нагадує, що у країні, де корупційні схеми глибоко вкорінені, нові «борці за справедливість» часто шукають не реформ, а власної вигоди в існуючих потоках.

  • Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    ПрАТ «АК «Київводоканал» 19 грудня уклало договір на постачання дизельних генераторів із ТОВ «Далгакиран компресор Україна» на загальну суму 243,41 млн грн. Інформація про закупівлю оприлюднена в системі «Прозорро».

    Згідно з договором, підприємство замовило дев’ять дизель-генераторних установок українського виробництва для об’єктів у Києві та Київській області. Йдеться про обладнання в контейнерному або капотному виконанні з системами управління, охолодження двигуна та комплектами фільтрів. Поставка має відбуватися партіями протягом 55–70 днів після здійснення авансового платежу.

    Аванс за договором становить 224,14 млн грн, що дорівнює 92% загальної вартості закупівлі. Гарантійний строк експлуатації обладнання визначений у два роки, а забезпечення виконання договору складає 2% його ціни.

    Шість дизель-генераторних установок Cummins C2250D5E-UA номінальною потужністю 1,6 МВт закупили по 27,91 млн грн за одиницю, що еквівалентно близько 659 тис. доларів США за курсом НБУ на дату укладання договору. Ще три установки Cummins C2000DSEB-UA потужністю 1,5 МВт коштували по 25,31 млн грн, або близько 598 тис. доларів. Таким чином, питома вартість генераторів становить від 16,87 до 17,45 млн грн, або 399–412 тис. доларів за 1 МВт.

    Для порівняння, у вересні 2024 року КП «Водоканал» у Запоріжжі закуповувало дизель-генератори аналогічної потужності в контейнерному виконанні у іншого постачальника. Тоді генератори Darex Energy потужністю 1,8 МВт коштували 31,40 млн грн, а установки на 1,5 МВт — 27,81 млн грн. Їхня питома вартість сягала 17,44–18,54 млн грн за 1 МВт. Ще дорожчими були закупівлі наприкінці 2022 року, коли рятувальні служби замовляли мобільні енергетичні установки по 25 млн грн за одиницю без ПДВ, із питомою вартістю понад 20 млн грн за 1 МВт.

    Закупівлю генераторів для «Київводоканалу» провели без проведення відкритих торгів. Підставою стала нагальна потреба, підтверджена протоколом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

    В обґрунтуванні зазначено, що внаслідок масованої атаки росії 9–10 жовтня 2025 року було пошкоджено електромережі ДТЕК «Київські електромережі». Це призвело до масштабних знеструмлень і зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах «Київводоканалу». Значна кількість мешканців столиці залишилася без стабільного водопостачання та водовідведення. У жовтні–листопаді 2025 року тривало виділення та перерозподіл коштів на рівні Київради, а в листопаді робоча група підприємства надала технічне завдання на закупівлю генераторів. Від відкритих торгів відмовилися через ризик затягування процедури щонайменше на 30 днів.

    ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» зареєстроване у Києві. Компанією володіють її директор В’ячеслав Дінков та ТОВ «Далгакиран Макіна», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Туреччини Айхан Далгакиран.

  • Ціна дров зросла на чверть: хто виграє на закупівлях для армії

    Ціна дров зросла на чверть: хто виграє на закупівлях для армії

    Східне квартирно-експлуатаційне управління (Східне КЕУ) наприкінці грудня 2025 року оголосило 60 тендерів на закупівлю дров загальною очікуваною вартістю 432,39 млн грн. На сьогодні укладено 10 контрактів на суму 71,27 млн грн, ще 50 тендерів перебувають на етапі визначення переможців.

    Дрова призначені для забезпечення 300 військових частин у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Замовляються тверді породи – бук, дуб, граб, ясен, метрівки без гнилі, із доставкою на 15 складів, більшість із яких у зоні бойових дій.

    Аналіз закупівель показав, що конкуренція на торгах різко знизилася, а ціни зросли на 25%, що за найскромнішими оцінками може принести бенефіціарам щонайменше 50 млн грн чистого прибутку. Організацією тендерів займає начальник Східного КЕУ Олег Лупійчук, який уже раніше отримував кримінальні підозри за недбале ставлення до служби.

    Ще на перших торгах у серпні 2025 року брали участь до чотирьох учасників, середня ціна дров складала 1 946 грн/складометр. Вже у грудні на торги приходив лише один ФОП, а ціна зросла до 2 457 грн/складометр.

    Зменшення конкуренції стало можливим через зміну умов замовлення: доставка могла здійснюватися у будь-яку прифронтову область, строки поставки – 1 110–3 000 складометрів за 15 днів. Ця вимога фактично була нереальною, через що КЕУ розірвав угоди з кількома постачальниками. Для «своїх» учасників встановили поблажливі умови, не перевіряючи транспорт, персонал чи досвід.

    Відзначається синхронність ФОПів: всі банківські гарантії видані лише двома банками, номери документів йшли послідовно, а частина ФОПів – новостворені, включно з 20-річними підприємцями, які вже отримали багатомільйонні контракти.

    Олег Лупійчук, начальник Східного КЕУ, фігурує у кримінальних провадженнях щодо недбалого ставлення до служби, яке спричинило збитки державі на сотні мільйонів гривень. Попри це, він продовжує керувати закупівлями та підписує контракти для військових.

    Ситуація викликає занепокоєння через ймовірну корупційну складову та значні витрати державного бюджету на закупівлю дров для фронту.