Golosnovinua.com

Позначка: державний банк

  • «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    Скандал навколо державного Sense Bank перейшов у відкриту публічну сварку між бізнесменом Василем Веселим і народним депутатом Ярославом Железняком. Після того як парламентар оголосив про намір викликати Веселого на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, бізнесмен заявив, що раніше сам чотири рази просив дати йому можливість виступити перед ТСК, але щоразу отримував відмову. Тепер він від участі фактично відмахнувся і дозволив собі образливу характеристику депутата.

    «Я просив, щоб мене викликали на ТСК, чотири рази. Всі рази відмовили. Тепер вистачить. Нехай на ТСК пан Железняк викликає свого тестя. Надіюсь більше таких гуманоїдів не будуть обирати у депутати», — заявив Веселий у коментарі Українським Новинам.

    Причиною нового витка конфлікту стала заява Железняка про те, що на засіданні комісії бізнесмена планують розпитати не лише про його роботу з Sense Bank, а й про «Проєкт 23» та «Карпатнафтохім». У відповідь Веселий перейшов на особисті випади й заявив, що депутат, на його думку, не має достатнього досвіду для таких запитань.

    Це вже не перша публічна сутичка між двома фігурами. Конфлікт загострився після того, як Железняк оприлюднив інформацію про виплати Веселому за консультаційну роботу для наглядової ради Sense Bank. За словами депутата, йшлося про 15 актів виконаних робіт, за якими бізнесмен протягом 15 місяців отримував близько 186 тис. грн щомісяця, а загальна сума виплат склала приблизно 2,8 млн грн.

    Саме ці виплати стали одним із приводів для детальнішої уваги парламентської ТСК до ролі Веселого у державному банку.

    Як Веселий взагалі з’явився у Sense Bank

    Історія його роботи з банком уже сама по собі викликала багато запитань.

    10 вересня колишній голова наглядової ради Sense Bank Шевкі Аджунер заявив на засіданні ТСК, що саме голова Національного банку Андрій Пишний познайомив його з Василем Веселим у період, коли банк шукав людину, яка допомогла б покращити комунікацію з державними органами та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, після початку роботи Веселого проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас це лише свідчення самого колишнього голови наглядової ради: публічних документів, які б доводили пряме втручання Пишного у кадрові рішення Sense Bank, немає.

    Про цей епізод уже писала «Ненька інфо»:

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    У матеріалі також зазначалося, що тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак пояснював: Веселого залучили як радника рішенням наглядової ради, а ініціатором співпраці виступив саме Аджунер.

    Чому Веселий опинився під прицілом ТСК

    Ім’я бізнесмена почало дедалі частіше звучати після публікації матеріалів, пов’язаних зі справою «Мідас».

    Ще 1 травня парламентська ТСК вирішила викликати на засідання керівництво Мінфіну, Sense Bank та самого Веселого після появи записів, на яких, за версією медіа та слідства, він разом із бізнесменом Олександром Цукерманом обговорював склад майбутньої наглядової ради державного банку.

    Железняк тоді прямо пояснював, що комісія хоче розібратися у можливому неформальному впливі на кадрові рішення в Sense Bank.

    У червні у Веселого також проводили слідчі дії. Київська міська прокуратура підтверджувала факт обшуків, але наголошувала: на той момент бізнесмена не затримували і підозри йому не оголошували. Цей епізод також описувала «Ненька інфо» у матеріалах про скандали навколо Sense Bank.

    Тепер замість пояснень — публічна війна

    Після нової заяви Железняка тон конфлікту змінився.

    Якщо раніше суперечка стосувалася переважно документів, виплат і ролі Веселого в банку, то тепер вона перетворилася на відкритий обмін особистими випадами.

    Веселий стверджує, що раніше сам хотів виступити перед ТСК і чотири рази просив про виклик. Железняк же тепер заявляє, що бізнесмена необхідно заслухати в контексті «Проєкту 23», «Карпатнафтохіму» та інших питань, пов’язаних із його діяльністю.

    При цьому незалежно підтвердити саме чотири попередні відмови ТСК із відкритих матеріалів наразі не вдалося — це твердження самого Веселого.

    2,8 млн грн за консультації — головна болюча точка

    Особливо гостро в цій історії звучать дані про гроші.

    За оприлюдненою Железняком інформацією, Веселий протягом 15 місяців отримував від Sense Bank у середньому приблизно 186 тис. грн на місяць, а загальна сума склала близько 2,8 млн грн.

    Раніше на засіданні ТСК представники банку пояснювали, що радник підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді, тому правління не могло детально розповісти, які саме послуги він надавав.

    Саме це і породило додаткові запитання: за що конкретно банк платив такі гроші, який був результат консультацій і яку фактичну роль Веселий виконував у взаємодії з державними структурами.

    Скандал стає ширшим за персональну сварку

    На перший погляд нинішня історія може виглядати просто як емоційна перепалка між бізнесменом і депутатом. Але за нею стоїть значно ширший контекст.

    ТСК уже кілька місяців перевіряє, як формувалася наглядова рада Sense Bank, хто впливав на кадрові рішення, які неформальні канали комунікації існували між банком, Нацбанком та іншими державними структурами.

    На цьому тлі фраза про «гуманоїдів» стала лише найгучнішою частиною конфлікту.

    Головні питання залишаються значно серйознішими: хто саме рекомендував Веселого, чому банк заплатив йому близько 2,8 млн грн, яку роль він реально виконував і чому після кількох місяців парламентських слухань суперечка навколо його діяльності лише загострюється.

    Поки що відповідей на всі ці питання немає. Але після публічного обміну образами історія, яка до цього залишалася переважно в межах парламентських засідань і банківських документів, остаточно перетворилася на відкритий політичний скандал.

  • Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Історія формування наглядової ради державного Sense Bank отримала новий скандальний поворот. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine Вієстурс Лієгіс заявив, що кандидатуру Миколи Гладишенка спочатку не включили до шортлиста через низькі результати оцінювання, але після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої його профіль переглянули ще раз. Невдовзі Гладишенко отримав співбесіду, став членом наглядової ради банку, а згодом очолив її.

    За словами Лієгіса, конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank був масштабним: рекрутингова компанія отримала 111 заявок. Усіх кандидатів оцінювали за методологією, погодженою конкурсною комісією.

    Саме за результатами цієї оцінки Гладишенко не потрапив до початкового списку претендентів.

    Директор Executive Search Ukraine на засіданні ТСК прямо заявив, що Гладишенко набрав менше балів, ніж інші кандидати, серед яких були люди з більшим досвідом та компетенціями. За даними «Слідства.Інфо», він отримав фактично найнижчу оцінку серед претендентів, яких розглядали на цьому етапі.

    Після цього зателефонувала Мудра

    Ключовим став епізод 11 квітня 2025 року.

    Лієгіс заявив, що йому особисто зателефонувала Ірина Мудра, яка тоді була членкинею номінаційного комітету та обіймала посаду заступниці керівника Офісу президента.

    За його словами, Мудра попросила додатково розглянути кандидатури Миколи Гладишенка та Олександра Щура. При цьому жодного письмового чи електронного звернення щодо включення цих кандидатів до шортлиста компанія не отримувала.

    Після цього конкурсна комісія попросила рекрутерів переглянути список і розглянути додаткових українських кандидатів.

    Executive Search Ukraine передала комісії профілі та результати оцінювання, зокрема Гладишенка. Невдовзі його запросили на співбесіду.

    Саме тут історія стає особливо цікавою: 16 квітня 2025 року рекрутингова компанія надіслала номінаційному комітету лист, у якому не рекомендувала Гладишенка для призначення в наглядову раду Sense Bank.

    Попри це, його кандидатура залишилася в процесі.

    У підсумку він не просто потрапив у раду — а очолив її

    Гладишенко зрештою став членом наглядової ради державного банку, а згодом — її головою.

    Саме цей ланцюжок і викликав найбільше запитань у членів ТСК: кандидат спочатку не проходить у шортлист через низьку оцінку, після персонального дзвінка його кандидатуру переглядають, рекрутери все одно письмово не радять його призначати, однак він не лише проходить далі, а в підсумку очолює наглядову раду.

    Водночас представники рекрутингової компанії наголосили на важливій деталі: вони не ухвалювали остаточного кадрового рішення.

    Executive Search Ukraine виступала консультантом і оцінювала претендентів, а рішення щодо того, кого саме допустити до подальших етапів і кого призначати, ухвалювала конкурсна комісія.

    Тому сам факт дзвінка Мудрої ще не є автоматичним доказом незаконного втручання. Але він став важливим епізодом для парламентської перевірки того, як саме формувалася наглядова рада державного банку.

    У серпні Гладишенка достроково прибрали з банку

    Історія отримала ще більший резонанс уже у серпні 2026 року.

    21–22 серпня уряд достроково припинив повноваження Миколи Гладишенка у наглядовій раді Sense Bank. Сам банк офіційно повідомив, що 22 серпня він припинив повноваження, а 24 серпня до наглядової ради призначили нового незалежного члена — Петера Новака.

    Ще раніше, 6 травня, Гладишенко вже оголошував про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час з’ясування обставин негативної інформації навколо банку.

    А згодом його ім’я з’явилося у контексті однієї з найгучніших антикорупційних справ року.

    Sense Bank опинився у центрі «Форест Гампа»

    19–20 серпня НАБУ та САП оголосили про операцію «Форест Гамп».

    За версією слідства, злочинна організація за участі чинного і колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів.

    Один із центральних епізодів — 150 млн грн готівки, які, за даними НАБУ, через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншої справи — «Мідас».

    НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у цій справі є, зокрема, голова наглядової ради Sense Bank, голова правління банку та керівник підрозділу фінансового моніторингу. В офіційній публікації Бюро не всі ці особи були названі поіменно, тому важливо відділяти підтверджені посади від журналістської ідентифікації конкретних фігурантів.

    Про цю історію детально писала «Ненька інфо»: 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    У матеріалі йшлося про версію НАБУ щодо використання інфраструктури державного Sense Bank у схемі легалізації коштів, а також про слідчі дії щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

    Мудра теж опинилася у справі

    Після початку операції «Форест Гамп» Ірина Мудра залишила посаду в Офісі президента.

    «Ненька інфо» повідомляла, що у неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Сама Мудра наголошувала, що її не затримували і що вона захищатиме свою позицію в суді.

    Пізніше «Ненька інфо» писала і про внесення частини застави за Мудру після рішення ВАКС. За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    Сам факт підозри не означає доведення вини. НАБУ окремо наголошує, що відповідно до Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Навколо Sense Bank уже спливали й інші дивні кадрові історії

    Це не перший епізод, який ставить питання про неформальний вплив на державний Sense Bank.

    10 вересня на засіданні ТСК колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер заявив, що саме голова НБУ Андрій Пишний нібито познайомив його з бізнесменом Василем Веселим у момент, коли банк шукав людину для поліпшення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    При цьому сам факт знайомства або рекомендації людини не доводить втручання в кадрові рішення. Але на тлі «Форест Гампа» депутати на ТСК дедалі детальніше перевіряють, хто саме впливав на призначення у державному банку та якими каналами ці рішення просувалися.

    Чому історія з Гладишенком особливо показова

    У цій історії є дуже чіткий набір фактів, які можна поставити поруч.

    Спочатку рекрутингова компанія оцінила 111 кандидатів. Гладишенко не потрапив до первинного шортлиста через низький результат. Після цього Ірина Мудра, за словами директора рекрутингової компанії, особисто попросила розглянути його кандидатуру ще раз.

    Рекрутери виконали прохання, але через кілька днів письмово повідомили номінаційному комітету, що не рекомендують його до наглядової ради. Попри це, Гладишенко пройшов співбесіду, став членом ради, а потім її головою.

    Саме тому зараз питання вже не лише в тому, наскільки сильним був конкретний кандидат. Головне питання — наскільки прозорим був сам конкурс і чи могли окремі члени номінаційного комітету фактично змінювати його результати через неформальні звернення.

    Поки що це питання перебуває у площині парламентського розслідування та кримінальних проваджень. Але після «Форест Гампа», кадрових змін у Sense Bank та нових свідчень на ТСК історія одного телефонного дзвінка вже виглядає не дрібною кадровою деталлю, а важливим епізодом значно більшої історії навколо державного банку.

  • Ощадбанк зіткнувся з масштабним збоєм, клієнти стикаються з відмовами під час оплати

    Ощадбанк зіткнувся з масштабним збоєм, клієнти стикаються з відмовами під час оплати

    В Україні 17 вересня виникли проблеми в роботі сервісів Ощадбанку. Клієнти банку зіткнулися з тим, що не можуть розрахуватися картками в магазинах — частина операцій не проходить через термінали. Проблеми виникають не в усіх клієнтів однаково. В одних випадках платежі проходять, в інших термінал відхиляє операцію. Водночас користувачі повідомляють про перебої з електронними сервісами.

    У самому Ощадбанку вранці попередили клієнтів про можливі перебої в роботі електронних сервісів. Ситуацію пов’язали з наслідками російських обстрілів і заявили, що фахівці працюють над відновленням стабільної роботи сервісів.

    Технічні збої для державного банку не є новим явищем, але раніше їх пояснювали іншими причинами. 29 червня, коли клієнти також повідомляли про проблеми з оплатою картками, у банку говорили про аномальну спеку, нестабільне енергопостачання та додаткові технічні роботи. У вересні ж причиною можливих перебоїв банк називає вже безпосередні наслідки російських атак.

    Для клієнтів проблема передусім проявляється в звичайних повсякденних операціях — оплаті покупок, переказах і доступі до банківських сервісів. Особливо чутливою така ситуація може бути для людей, які використовують картку Ощадбанку як основний спосіб отримання і витрачання коштів.

    Поки що не йдеться про повне відключення всіх сервісів банку. Ситуація також може змінюватися протягом дня, а частина операцій може відновлюватися в міру роботи технічних команд. Водночас поки невідомо, скільки саме клієнтів зіткнулися з проблемами під час оплати картками та коли роботу сервісів буде повністю відновлено.

  • НАБУ і САП викрили схему легалізації 150 млн грн для застави за фігуранта справи «Мідас»

    НАБУ і САП викрили схему легалізації 150 млн грн для застави за фігуранта справи «Мідас»

    НАБУ та САП заявили про викриття масштабної схеми легалізації 150 млн грн готівки, які, за версією слідства, мали використати для внесення застави за одного з учасників справи «Мідас». У схемі, за даними антикорупційних органів, використовували державний Sense Bank, підконтрольні підприємства та конвертаційний центр.

    Про нові деталі спецоперації НАБУ і САП стало відомо 19 серпня. На оприлюднених матеріалах правоохоронців фігуранта, для якого готували кошти на заставу, називають «Германом».

    За даними слідства, до групи були залучені високопосадовець Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління та голова наглядової ради державного банку, а також інші особи.

    Як легалізували 150 млн грн

    НАБУ стверджує, що йшлося про 150 млн грн готівкою, які необхідно було ввести в легальний обіг. Для цього кошти проводили через рахунки підконтрольних компаній.

    За версією слідства, на початку червня організатори отримали фактичний контроль над державним Sense Bank, після чого залучили до реалізації схеми його топменеджмент.

    Гроші передавали кількома траншами.

    Спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн. Із них 15 млн грн, за матеріалами слідства, отримала довірена особа екснардепа, а ще 35 млн грн передали до конвертаційного центру, який фігуранти називали «пральнею».

    Після цього надійшов другий транш у 10 млн грн.

    Третя партія становила 70 млн грн: 20 млн грн передали довіреній особі, а ще 50 млн грн спрямували до «пральні».

    Останній транш становив 20 млн грн. Таким чином, загальна сума сягнула 150 млн грн.

    За твердженням НАБУ, операції проводили в «ручному режимі», щоб уникнути блокування фінансовим моніторингом.

    НАБУ говорить про «головного куратора»

    Окрему увагу слідство приділяє особі, яка могла контролювати реалізацію всієї схеми.

    Ім’я цієї людини НАБУ наразі офіційно не назвало. У Бюро лише зазначили, що кожен етап плану узгоджувався та контролювався головним куратором.

    На оприлюднених записах також згадуються людина на ім’я Давид, неназваний голова одного з комітетів Верховної Ради та «ізраїльський біженець Тімур». Водночас робити висновки про особи цих людей лише на підставі оприлюднених розмов передчасно.

    Слідство заявило про спроби впливати на НАБУ

    Ще один епізод розслідування стосується можливих спроб отримати вплив усередині правоохоронної системи.

    За даними НАБУ, детективи зафіксували факти втручання з метою просування підконтрольних людей до самого Бюро та інших правоохоронних органів.

    В оприлюднених розмовах фігуранти також обговорювали керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка та перспективу його роботи на посаді протягом наступного терміну.

    Хто може фігурувати у справі

    19 серпня НАБУ та САП повідомили про проведення масштабної спецоперації щодо ймовірної злочинної організації, до діяльності якої, за даними правоохоронців, причетні чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента та інші особи.

    За інформацією ZN.UA, серед фігурантів можуть бути колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, екснардеп Максим Микитась та бізнесмен Василь Астіон.

    При цьому важливо, що наведені імена щодо окремих епізодів походять із повідомлень ЗМІ. Остаточну роль кожного з можливих фігурантів має встановити слідство, а винуватість особи може визначити лише суд.

  • Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    У Києві правоохоронці розслідують масштабну справу про ймовірне шахрайство з нерухомістю у житловому комплексі на Печерську. За версією слідства, учасники схеми повторно продавали квартири, майнові права на які вже належали державному банку та приватним інвесторам. Загальна сума встановлених збитків перевищує 175 млн гривень, а йдеться щонайменше про 58 квартир.

    Про нові подробиці справи 14 серпня повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його інформацією, підозри отримали дев’ять осіб — ймовірний організатор та ще вісім учасників схеми. Слідство вважає організатором колишнього депутата Дніпровської міської ради, який свого часу отримав корпоративні права групи компаній, пов’язаних із кількома недобудованими об’єктами у центрі Києва.

    Імені підозрюваного в офіційному повідомленні правоохоронців не називали. Водночас українські ЗМІ повідомили, що йдеться про бізнесмена та колишнього депутата Дніпровської міськради Олександра Турчина. Цю інформацію варто відокремлювати від офіційної позиції слідства: остаточно винуватість будь-якої особи може встановити лише суд.

    Дані з відкритих джерел підтверджують політичний та будівельний бекграунд Олександра Турчина. Рух ЧЕСНО вказує, що він був депутатом Дніпровської міської ради кількох скликань: уперше обрався ще 2002 року, згодом представляв «Нашу Україну», Партію регіонів та «Опозиційний блок». На виборах 2020 року він балотувався знову, але депутатом не став.

    У центрі справи — квартири у ЖК Delmar

    За даними «Економічної правди» та інших українських медіа, справа стосується житлового комплексу Delmar на Печерську. Відкриті каталоги нерухомості вказують адресу комплексу — вулиця Андрія Верхогляда, 4б, колишня вулиця Михайла Драгомирова. ЖК належить до преміального сегмента, складається з двох секцій і налічує понад 400 квартир. ЛУН наразі вказує для комплексу 32 поверхи та 426 квартир.

    Історія самого будинку почалася задовго до нинішнього кримінального провадження. У старіших матеріалах про будівництво зазначалося, що первинний проєкт змінювався: свого часу йшлося про 22 поверхи, пізніше — про 27, а після зміни концепції висотність збільшилася до 32 поверхів.

    Саме зміна параметрів об’єкта тепер фігурує і в описі ймовірної шахрайської схеми. За версією слідства, після отримання контролю над компаніями, пов’язаними з недобудовами, учасники схеми почали розпоряджатися квартирами, хоча права на значну частину житла вже належали іншим особам.

    Найбільший епізод стосується 50 квартир. Майнові права на них, як стверджують правоохоронці, на підставі судового рішення належали одному з державних банків. Однак квартири нібито повторно відчужили на користь інших покупців.

    Для цього, за матеріалами слідства, могли змінювати технічні характеристики приміщень, використовувати документи з неправдивими відомостями та проводити нову реєстрацію майнових прав. Збитки лише державному банку оцінюють у понад 164 млн гривень.

    Ще вісім квартир, за версією правоохоронців, раніше придбали фізичні особи. Попри це, житло нібито повторно продали іншим людям. Таким чином, у справі наразі фігурують щонайменше 58 об’єктів нерухомості.

    При цьому правоохоронці не виключають, що встановлена кількість квартир — не остаточна. Слідство продовжує перевіряти можливі інші епізоди подвійних продажів і встановлювати повне коло потерпілих.

    Навіщо могли змінювати характеристики квартир

    Одна з найцікавіших деталей справи стосується маніпуляцій із самим об’єктом нерухомості. За даними прокуратури, для ускладнення ідентифікації квартир могли змінювати їхні технічні параметри та використовувати підроблені документи.

    Окремо повідомляється про зміну юридичної адреси житлового комплексу. У відкритих джерелах справді зустрічаються різні варіанти адреси Delmar — зокрема Верхогляда, 4б та 14а. На різних майданчиках нерухомості відрізняються навіть дані щодо поверховості будинку: частина каталогів вказує 30 поверхів, інші — 32.

    Сам факт таких розбіжностей не доводить кримінальної схеми, однак демонструє, наскільки складною може бути історія документації цього об’єкта.

    ЖК при цьому давно введений в експлуатацію. За даними ЛУН, будівництво завершили та будинок ввели в експлуатацію у другому кварталі 2019 року. Комплекс має підземний паркінг приблизно на 300 автомобілів і розташований у престижній частині Печерського району.

    Хто такий Олександр Турчин

    Олександр Турчин має багаторічний досвід у будівельній сфері. За даними ЧЕСНО, він здобув освіту у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція».

    Відкриті реєстрові дані також пов’язують його з низкою юридичних осіб у будівельній та суміжних сферах. Зокрема, у реєстрах він фігурує серед керівників або власників компаній та громадських організацій, пов’язаних із будівництвом.

    Окремо столичні медіа раніше писали про Турчина як засновника Dema Development. У портфелі компанії згадувалися проєкти у Києві та інших містах. У публікаціях також простежувалися зв’язки Турчина з юридичними особами, назви яких містили Delmar. Зокрема, повідомлялося, що у 2014–2015 роках він був заступником директора ТОВ «Дельмар Арена».

    Ці відомості самі по собі не свідчать про причетність до злочину, але пояснюють, чому саме його ім’я з’явилося в медійних публікаціях про нинішнє розслідування.

    Слідство перевіряє рух грошей

    Окремий напрям кримінального провадження стосується коштів, отриманих від операцій із квартирами. За версією правоохоронців, гроші могли переводити в готівку та проводити через підконтрольні підприємства, а згодом спрямовувати на придбання іншого майна та фінансування будівельних проєктів.

    Саме тому справа не обмежується лише ймовірним шахрайством із квартирами. Повідомлені фігурантам підозри стосуються також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, і використання підроблених документів.

    Правоохоронці тепер мають простежити весь ланцюг операцій — від первинних майнових прав на квартири до їх повторного оформлення, руху отриманих від покупців грошей та подальшого використання цих коштів.

    Паралельно слідство встановлює можливих нових потерпілих. Це особливо важливо у випадку подвійних продажів, адже в результаті на один і той самий об’єкт можуть претендувати одразу кілька сторін, кожна з яких має власний пакет документів.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів підозрюваним. Остаточні висновки щодо їхньої вини може зробити лише суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили всі фігуранти відповідно до презумпції невинуватості вважаються невинуватими.

    Розслідування водночас може виявитися значно масштабнішим, ніж уже оголошені 58 квартир і понад 175 млн грн збитків. Правоохоронці продовжують перевіряти документацію, рух коштів та інформацію про можливі інші подвійні продажі.

  • Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Державний Ощадбанк продовжив термін дії банківських карток, які закінчилися після початку повномасштабної війни, однак частина клієнтів може втратити доступ до своїх рахунків. У банку пояснили, які картки не підпадають під автоматичне продовження та кому необхідно терміново перевипустити пластик, аби уникнути блокування.

    Про це повідомила пресслужба Ощадбанку.

    У банку нагадали, що термін дії карток, який завершився починаючи з лютого 2022 року, автоматично продовжено щонайменше до 31 грудня 2026 року. Таке рішення ухвалили через воєнний стан та складнощі з доставкою й перевипуском карток для мільйонів українців як в Україні, так і за кордоном.

    Втім, автоматичне продовження працює не для всіх клієнтів.

    В Ощадбанку уточнили, що нові правила не поширюються на картки:

    • за якими не здійснювалися операції з 1 січня 2025 року;
    • які тривалий час не використовувалися;
    • із залишком коштів на рахунку меншим або рівним нулю.

    Такі картки можуть бути заблоковані, а їх власникам необхідно звернутися до банку для перевипуску.

    У фінустанові пояснили, що замовити нову картку можна кількома способами:

    • у відділенні Ощадбанку;
    • через контакт-центр;
    • у мобільному застосунку банку — залежно від типу картки та статусу клієнта.

    Водночас у банку запевнили, що картки, які підпадають під автоматичне продовження, й надалі працюватимуть навіть після завершення зазначеного на них терміну дії.

    Зокрема, ними можна:

    • розраховуватися у магазинах;
    • оплачувати покупки в інтернеті;
    • знімати готівку;
    • отримувати пенсії, соціальні виплати та заробітну плату.

    У банку радять клієнтам перевірити, чи була активність за рахунком протягом останнього року, а також переконатися, що на картці залишаються кошти. Саме ці фактори можуть впливати на автоматичне продовження дії пластику.

    Подібні правила нині застосовують і в інших великих українських банках.

    Зокрема, у державному ПриватБанку також автоматично продовжили термін дії карток на період воєнного стану. Водночас деяким категоріям клієнтів там рекомендують обов’язково перевипустити картки.

    Йдеться про українців, які:

    • зіткнулися із шахрайськими операціями;
    • втратили картку або забули її у банкоматі;
    • хочуть офіційно продовжити термін дії для поїздок за кордон;
    • планують змінити тип банківської картки.

    У ПриватБанку наголошують, що навіть прострочені картки продовжують працювати для оплати товарів та зняття готівки.

    На тлі воєнного стану українські банки кілька разів змінювали правила обслуговування клієнтів, щоб спростити доступ до коштів та уникнути масових проблем із банківськими рахунками.

    Водночас останнім часом українці дедалі частіше скаржаться на блокування рахунків, труднощі із банкоматами та затримки під час фінансових операцій. За даними профільних сервісів та звернень користувачів, серед найпоширеніших проблем — зникнення грошей у банкоматах, “вічні” борги та автоматичні фінансові обмеження.

    Фінансові експерти радять регулярно перевіряти активність своїх рахунків, оновлювати персональні дані у банку та не залишати картки без використання на тривалий час, особливо в умовах дії воєнного стану.

  • Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

    Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

    Україна продовжує курс на оптимізацію державного сектора, скорочуючи кількість активів у власності. Міністерка економіки Юлія Свириденко підтвердила, що держава готова розглянути продаж Сенс Банку та частки “Укрнафти”. Цей крок є частиною ширшої стратегії, спрямованої на залишення у власності держави лише стратегічно важливих підприємств.

    Наразі в Україні функціонує сім державних банків, які разом контролюють понад 50% банківського ринку. Це значно перевищує рекомендовану міжнародну норму в 25%. До списку входять такі банки, як:

    • ПриватБанк,
    • Ощадбанк,
    • Укрексімбанк,
    • Укргазбанк,
    • Сенс Банк,
    • PIN банк,
    • Моторбанк.

    Однак планується суттєве скорочення цього переліку. Як раніше зазначав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, держава не збирається приватизувати Ощадбанк та Укрексімбанк. Щодо інших банків, зокрема Сенс Банку, вже ведуться переговори, і серед потенційних покупців є іноземні інвестори.

    Також Укргазбанк привертає увагу міжнародних гравців. Ще до початку війни була досягнута домовленість про входження Міжнародної фінансової корпорації (IFC) до його капіталу з часткою 25%.

    Модернізація “Укрнафти” є одним із ключових напрямків реформи енергетичного сектору України. За словами Свириденко, приватний сектор здатен ефективніше відновлювати збиткові компанії. Тому продаж частини цього активу виглядає як логічний крок для залучення інвестицій і модернізації галузі.

    Окрім банків і енергетики, уряд розглядає можливість державно-приватного партнерства у сфері портової інфраструктури. Зокрема, у концесію може бути переданий один із чорноморських портів. Як зазначила Свириденко, інтерес до цього вже висловили як українські, так і міжнародні інвестори.

  • Незважаючи на протистояння МВФ: PINbank в Україні став державним, але що далі?

    Незважаючи на протистояння МВФ: PINbank в Україні став державним, але що далі?

    Український Перший інвестиційний банк (PINbank), який раніше перебував у власності російського бізнесмена та власника ЦСКА Євгена Гінера, тепер націоналізовано в рамках рішення Вищого антикорупційного суду. Фонд держмайна отримав 89% акцій банку.

    Відомо, що Гінер подавав апеляційну скаргу на це рішення до ВАКС, але її залишили без розгляду, а також позбавили права на касацію. Держава, представлена Фондом держмайна, тепер володіє контрольним пакетом акцій PINbank.

    Нещодавно Національний банк позбавив Гінера права голосу за 89% акцій, призначивши цю дію 3 жовтня 2022 року. Це відбулося більш ніж за 7 місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Порівняно з іншими випадками, таким як позбавлення права голосу акціонера “Альфа-Банку” (тепер – Сенс Банк) Михайла Фрідмана, що відбулося 2 березня 2022 року (під час початку вторгнення 24 лютого), влада діяла затримкою.

    За чутками, виниклим на фоні зволікання влади, стало відомо, що існує можливість, що PINbank може залишитися в російській власності.

    Проте так і не відбулося передачі Першого інвестиційного банку (PINbank) у власність держави. 3 жовтня 2022 року Національний банк призначив Гінера відстороненим від управління банком, а 24 жовтня Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення про передачу акцій PINbank Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА), після чого банком почала управляти АРМА.

    Відомо, що у PINbank було припинено всі активні операції, нові кредити не видавали, а керівництво акцентувало увагу на погашенні старих позик і розрахунково-касових операціях клієнтів.

    Офіційної передачі банку у власність держави очікували ще у 2023 році. Рішення Вищого антикорупційного суду на користь Мін’юсту було прийняте 27 лютого, а апеляцію Гінера відхилили 13 березня. Однак влада затягувала процес. Пізніше виявилося, що спробувала узгодити передачу PINbank національному поштовому оператору “Укрпошта”, і гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський не приховував своєї зацікавленості в отриманні банку.

    Незважаючи на категоричне протистояння Міжнародного валютного фонду (МВФ), яке виявилося шляхом опублікованого листа глави місії МВФ в Україні Гевіна Грейса, влада вирішила націоналізувати банк. Грейс наголосив, що передача банку “Укрпошті” порушує меморандум із МВФ і може ускладнити фінансові перспективи України. Зараз в Україні шість банків вважаються державними: Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Сенс Банк і Перший інвестиційний банк.

    Відповідь МВФ на цей крок поки що залишається невизначеною.