Позначка: державний бюджет

  • Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

    Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

    Кабінет Міністрів України зробив новий крок до приватизації двох системно важливих фінансових установ — Sense Bank та Укргазбанку. Уряд створив спеціальну комісію, яка відповідатиме за організацію продажу державних пакетів акцій, визначення умов конкурсів, допуск потенційних покупців і погодження результатів торгів. До процесу можуть залучити представників міжнародних фінансових організацій та інституцій Європейського Союзу. Влада обіцяє забезпечити прозору конкуренцію, залучити інвесторів і зменшити частку держави в банківському секторі. Водночас створення комісії ще не означає, що банки вже продані або найближчим часом обов’язково отримають нових власників.

    Про відповідне рішення 18 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію оприлюднило агентство «Укрінформ», а також ТСН.

    За словами очільника уряду, спеціальна комісія здійснюватиме ключові організаційні та процедурні функції під час підготовки до продажу.

    Йдеться про один із важливих етапів реалізації державної стратегії скорочення частки державного капіталу в українській банківській системі.

    Головна мета — знайти інвесторів, які запропонують економічно обґрунтовану ціну та забезпечать подальший розвиток фінансових установ.

    Що вирішуватиме спеціальна комісія

    Створений урядом орган отримав повноваження щодо організації конкурсних процедур продажу державних пакетів акцій.

    Зокрема, комісія визначатиме порядок проведення конкурсів і розглядатиме питання допуску потенційних інвесторів.

    Також вона погоджуватиме стартову ціну з урахуванням рекомендацій фінансового радника.

    Після проведення конкурсів комісія визначатиме переможців і погоджуватиме запропоновану ціну продажу.

    Остаточні рішення передаватимуть на затвердження Кабінету Міністрів.

    Такий механізм покликаний забезпечити контроль над процесом і зменшити ризики непрозорого відчуження державних активів.

    Водночас комісія не може довільно визначати покупців поза передбаченою законодавством процедурою.

    Продаж регулюється спеціальним законом про відчуження державних пакетів акцій банків.

    До приватизації залучать міжнародних партнерів

    За словами Сергія Корецького, до роботи комісії можуть долучитися представники міжнародних фінансових організацій та європейських інституцій.

    Їхня участь має допомогти забезпечити прозорість процедур і відповідність міжнародним стандартам.

    Україна зацікавлена в тому, щоб серед претендентів були фінансово стійкі інвестори, здатні не лише придбати акції, а й підтримувати подальший розвиток банків.

    Питання міжнародного супроводу процесу обговорюється вже тривалий час.

    Ще 31 березня 2026 року Міністерство фінансів оголосило конкурс із відбору фінансового радника, який мав супроводжувати продаж обох банків.

    Відповідно до умов конкурсу, радник повинен мати значний міжнародний досвід проведення угод зі злиття та поглинання фінансових установ.

    Серед його завдань — підвищення інвестиційної привабливості пакетів акцій, пошук покупців, підготовка документів і супровід усіх етапів продажу.

    За повідомленням прем’єра від 18 жовтня, Міністерство фінансів уже обрало радників для обох банків.

    Однак їхніх назв у цьому повідомленні не наведено.

    Скільки може коштувати продаж двох банків

    Одна з головних інтриг — майбутня вартість державних пакетів акцій.

    Наразі уряд не оголосив остаточних стартових цін продажу Sense Bank та Укргазбанку.

    Саме фінансові радники повинні допомогти визначити економічно обґрунтовану оцінку активів.

    При цьому вартість банку залежить не лише від розміру його активів.

    До уваги можуть братися прибутковість, якість кредитного портфеля, обсяг капіталу, зобов’язання, перспективи розвитку та ситуація на фінансовому ринку.

    Крім того, важливе значення мають потенційні юридичні й репутаційні ризики.

    Саме тому називати конкретні суми майбутнього продажу без завершення оцінювання було б передчасно.

    Станом на 18 жовтня офіційної інформації про стартову ціну та дату проведення конкурсів немає.

    Чому держава вирішила продати Sense Bank

    Sense Bank раніше працював в Україні під назвою Альфа-Банк.

    У липні 2023 року фінансова установа перейшла у державну власність.

    Причиною стали санкції щодо колишніх власників банку, пов’язаних із Росією.

    Національний банк ухвалив рішення про виведення установи з ринку за спеціальною процедурою, після чого держава придбала 100% її акцій.

    Метою цього рішення було збереження стабільної роботи системно важливого банку та захист інтересів вкладників.

    Відповідну історію переходу Sense Bank у державну власність викладено на офіційному сайті Міністерства фінансів.

    Нині держава готується повернути банк приватному інвестору.

    У серпні прем’єр-міністр Сергій Корецький уже заявляв про необхідність прискорити його продаж.

    Тоді він наголосив, що кошти, отримані від приватизації Sense Bank, планується спрямувати на фінансування потреб Сил оборони України.

    Однак остаточна сума таких надходжень стане відомою лише після фактичного продажу.

    Скандали навколо Sense Bank

    Підготовка до приватизації відбувається на тлі публічних дискусій щодо корпоративного управління банком.

    У серпні 2026 року Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка.

    Рішення було ухвалене після отримання інформації від Національного банку щодо невідповідності посадовця встановленим кваліфікаційним вимогам.

    Про це офіційно повідомляло Міністерство фінансів.

    Крім того, діяльність колишніх і чинних представників органів управління банку привертала увагу парламентської Тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про заяви колишнього голови наглядової ради Шевкі Аджунера щодо обставин залучення бізнесмена Василя Веселого до роботи з банком.

    Водночас наведені в парламенті свідчення є позицією конкретних учасників подій та самі по собі не доводять незаконного впливу на кадрові рішення.

    Підготовка банку до приватизації та перевірка питань корпоративного управління залишаються окремими процесами.

    Що відомо про Укргазбанк

    Укргазбанк — один із системно важливих банків України.

    Держава отримала контроль над установою у 2009 році, під час світової фінансової кризи.

    Надалі банк проходив додаткову капіталізацію за участю держави.

    Наразі державі належить 94,94% акцій Укргазбанку.

    Фінансова установа працює з фізичними особами, підприємствами та бюджетними організаціями.

    Окремим напрямком її діяльності є фінансування екологічних та енергоефективних проєктів.

    Банк також бере участь у реалізації державних фінансових програм.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підключення Укргазбанку до системи оплати державних послуг через «Дію».

    Інтеграція дозволила громадянам використовувати платіжні інструменти банку під час сплати окремих податків, адміністративних послуг та інших платежів.

    Після потенційної приватизації банк може продовжити роботу під контролем нового акціонера, однак конкретні зміни залежатимуть від майбутнього власника та погодженої стратегії.

    Чи безпечний продаж для банківської системи

    Одним із ключових питань залишається вплив приватизації на фінансову стабільність.

    У серпні 2025 року Рада з фінансової стабільності розглянула потенційні ризики продажу державних пакетів акцій Sense Bank та Укргазбанку.

    За результатами обговорення учасники дійшли висновку, що продаж у межах передбаченої законом процедури не повинен негативно вплинути на фінансову стабільність банківського сектору.

    Водночас було наголошено на необхідності виваженого проведення приватизації та забезпечення належної вартості державних активів.

    Відповідне рішення оприлюднило Міністерство фінансів.

    Це означає, що уряд має офіційну оцінку можливості проведення процедури, але не звільняється від необхідності контролювати ризики на кожному її етапі.

    Що буде з рахунками та депозитами клієнтів

    Для клієнтів обох банків головне питання полягає в тому, чи вплине зміна власника на їхні гроші, кредити й обслуговування.

    Наразі повідомлення про створення комісії не передбачає жодного припинення роботи фінансових установ.

    Банки продовжують здійснювати операції у звичайному порядку відповідно до чинних правил та нормативів Національного банку.

    У разі продажу державного пакета акцій зміниться власник відповідної частки капіталу банку.

    Однак сама зміна акціонера не означає автоматичного припинення договорів із клієнтами.

    Депозитні та кредитні договори продовжують діяти відповідно до визначених у них умов і законодавства.

    Також зміна власника не є підставою для автоматичного списання коштів із рахунків громадян.

    Водночас новий власник у майбутньому може переглядати бізнес-стратегію, продуктові пропозиції та окремі умови обслуговування у межах законодавства.

    Поки що жодних конкретних таких змін не анонсовано.

    Чому уряд скорочує державну частку в банківському секторі

    Продаж Sense Bank та Укргазбанку є частиною довгострокової стратегії реформування банківської системи України.

    Міністерство фінансів визначає скорочення державної присутності в банківському секторі одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.

    Очікується, що залучення приватних інвесторів сприятиме конкуренції, підвищенню ефективності управління та розвитку фінансових послуг.

    Крім того, держава може отримати додаткові бюджетні надходження від продажу акцій.

    Однак економічний результат залежатиме від реального попиту інвесторів, умов угоди та вартості активів.

    Важливо, що приватизація цих двох банків не означає початку негайного продажу всіх державних фінансових установ.

    Зокрема, оновлена стратегія державних банків передбачає, що продаж ПриватБанку допускається після завершення воєнного стану.

    Коли банки отримають нових власників

    Наразі Кабінет Міністрів створив спеціальну комісію та визначив її ключові повноваження.

    Міністерство фінансів уже здійснило відбір фінансових радників.

    Наступними етапами стануть підготовка конкурсної документації, оцінювання пакетів акцій, визначення стартових умов і допуск потенційних покупців.

    Після проведення конкурсів результати повинні бути погоджені та затверджені в установленому порядку.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Sense Bank та Укргазбанк залишаються банками з державною участю. Переможців продажу, остаточної вартості пакетів акцій і дат проведення конкурсів уряд поки не оголосив.

    Таким чином, рішення про створення комісії означає перехід до нового організаційного етапу приватизації, але не завершення продажу.

    Для держави головним завданням залишається забезпечити конкурентний процес і отримати справедливу ціну за активи, не створюючи додаткових ризиків для клієнтів та стабільності банківської системи.

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    В Україні планують частково відновити роботу Державного дорожнього фонду, фінансування якого після початку повномасштабної війни фактично було переорієнтовано на інші пріоритетні потреби держави. У проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив на фонд 52,8 млрд грн, що відповідає його відновленню приблизно на 25%.

    Такі параметри містяться у проєкті бюджету, який Кабінет Міністрів схвалив та передав до Верховної Ради. Інформацію про часткове повернення Дорожнього фонду також підтвердив Мінфін: у 2027 році через нього планують фінансувати державні й місцеві дороги, а також виконувати боргові зобов’язання за раніше залученими дорожніми кредитами.

    Із загального ресурсу у 52,8 млрд грн найбільшу суму — 34,2 млрд грн — уряд пропонує направити на утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення.

    Ще 8,5 млрд грн мають отримати місцеві бюджети у вигляді субвенції. Ці гроші дозволять фінансувати дороги загального користування місцевого значення, а також вулиці та дороги комунальної власності у містах та інших населених пунктах.

    Третя значна частина коштів — приблизно 10,1 млрд грн — фактично не піде безпосередньо на асфальт чи ремонт трас. Її планують використати для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, які раніше залучалися для розвитку мережі автомобільних доріг.

    Чому Дорожній фонд повертають лише на 25%

    Повернення фонду не означає повного відновлення довоєнної моделі фінансування дорожньої галузі.

    На 2027 рік уряд пропонує відновити лише 25% передбаченого механізму фінансування, тоді як решта відповідних доходів і надалі має працювати в загальній системі державних фінансів в умовах величезних оборонних витрат.

    Для порівняння: ще у попередніх бюджетних планах до повномасштабного переформатування державних фінансів дорожній фонд мав значно більші ресурси. У 2022 році його бюджет становив близько 88 млрд грн.

    Після початку великої війни дорожні джерела доходів були фактично переорієнтовані на загальний фонд бюджету, щоб направляти гроші насамперед на оборону.

    Цікаво, що попередні бюджетні декларації передбачали інший темп повернення фонду. Наприклад, у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки свого часу йшлося про можливість поступового відновлення фінансування: 25% у 2025 році, 50% у 2026-му та 75% у 2027-му. Однак бюджетні рішення в умовах війни неодноразово змінювалися.

    Нова Бюджетна декларація на 2027–2029 роки вже обережніше формулювала питання дорожнього фонду — уряд мав лише опрацювати можливість його поступового відновлення для модернізації транспортних коридорів і зв’язків із ЄС.

    Тож фактичне закладання 52,8 млрд грн у проєкт бюджету-2027 стало конкретизацією цієї політики.

    Дороги потрібні не лише цивільним автомобілям

    Окремий аргумент уряду на користь повернення стабільного дорожнього фінансування — значення автомобільної мережі під час війни.

    Державні траси використовуються для військової логістики, переміщення техніки, евакуації, гуманітарних перевезень та забезпечення прифронтових територій. Водночас вони залишаються критично важливими для експорту, імпорту та внутрішньої економічної активності.

    Саме тому фінансування в бюджеті позиціонується передусім як підтримка утримання існуючої дорожньої мережі та ключових логістичних маршрутів, а не як повернення до масштабного нового дорожнього будівництва довоєнного періоду.

    За роки обмеженого фінансування проблеми накопичувалися. Після кількох зим потреба в поточному й аварійному ремонті суттєво зросла, тоді як повноцінних ресурсів на масштабні капітальні роботи не було.

    У 2026 році ремонтували передусім найнеобхідніше

    Про складну ситуацію з дорожнім фінансуванням свідчили й роботи цього року.

    Як раніше писала Nenka.info, станом на середину квітня 2026 року дорожні служби відремонтували понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття на дорогах державного значення. Це становило приблизно половину обсягу, який уряд планував виконати до початку червня.

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення — Nenka.info

    Тоді одним із головних аргументів для ремонтів було критичне навантаження на основні транспортні артерії через військові та гуманітарні перевезення, а також пошкодження покриття після зимового сезону.

    За даними Forbes Ukraine, у 2026 році Агентство відновлення отримало лише обмежене бюджетне фінансування та кілька мільярдів гривень із резервного фонду. Частину ресурсу довелося спрямувати на погашення накопичених зимових боргів.

    Саме тому представники галузі називали повернення Державного дорожнього фонду одним із небагатьох механізмів, здатних дати дорожньому сектору більш передбачуване фінансування.

    Скільки отримають місцеві дороги

    Для громад у проєкті бюджету передбачили 8,5 млрд грн.

    Ці кошти мають передаватися місцевим бюджетам як субвенція. Їх можна буде використовувати не лише на автомобільні дороги місцевого значення, а й на вулиці та дороги комунальної власності безпосередньо в населених пунктах.

    Сума значно менша, ніж ресурс, передбачений для державних трас, але для багатьох громад повернення окремого джерела дорожнього фінансування може бути особливо важливим.

    Проблема полягає в тому, що дорожня інфраструктура зношується незалежно від наявності бюджетних грошей. Якщо невеликі пошкодження роками не усувати, вони нерідко перетворюються на значно дорожчий капітальний ремонт.

    Водночас питання ефективності використання дорожніх коштів залишатиметься принциповим.

    Nenka.info неодноразово писала про великі дорожні тендери та підряди. Наприклад, «Київавтодор» уклав контракти на загальну суму понад 423 млн грн на капітальні ремонти двох столичних об’єктів.

    «Київавтодор» віддав 423 млн грн на два ремонти — Nenka.info

    Ще один великий інфраструктурний проєкт триває біля столичної станції метро «Чернігівська», де цього літа розпочали монтаж нового шляхопроводу після демонтажу аварійної конструкції.

    Біля метро «Чернігівська» збирають новий шляхопровід — Nenka.info

    Частину грошей «з’їдять» старі борги

    Важлива деталь бюджетного плану полягає в тому, що далеко не всі 52,8 млрд грн означають нові дорожні роботи.

    Майже кожна п’ята гривня ресурсу — 10,1 млрд грн — піде на виконання боргових зобов’язань.

    Це кредити та інші запозичення, які держава залучала раніше для будівництва і розвитку дорожньої мережі.

    Тому реальний ресурс безпосередньо на державні й місцеві дороги становить близько 42,7 млрд грн: 34,2 млрд для доріг державного значення та близько 8,5 млрд для місцевої мережі.

    Саме цю різницю варто враховувати, коли загальні 52,8 млрд грн називають «грошима на ремонт доріг».

    Чи означає це повернення «Великого будівництва»

    Ні. Принаймні на цьому етапі уряд не оголошував про відновлення масштабної дорожньої програми за моделлю довоєнних років.

    Пріоритетами називають утримання наявної мережі, військову логістику, критично важливі маршрути та економічну активність.

    До того ж 52,8 млрд грн — це поки лише показник проєкту державного бюджету, а не остаточно затверджена сума.

    Верховна Рада має розглянути документ, депутати подаватимуть бюджетні пропозиції та поправки, після чого параметри окремих програм можуть змінитися.

    Тож остаточно говорити, скільки саме грошей дорожня галузь отримає у 2027 році, можна буде після ухвалення Закону про Державний бюджет.

    Наразі ж уряд зробив важливий для галузі крок: після кількох років особливого воєнного режиму фінансування в бюджет повертається окремий Державний дорожній фонд — хоча лише на 25% і з ресурсом 52,8 млрд грн.

    Якщо парламент збереже ці параметри, найбільше — 34,2 млрд грн — отримають дороги державного значення, 8,5 млрд грн підуть громадам, а понад 10 млрд грн доведеться спрямувати на старі дорожні борги.

  • «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    Міністр фінансів України Сергій Марченко визнав, що офіційний прожитковий мінімум не відображає реальних потреб українців і фактично перетворився на розрахункову величину для визначення соціальних виплат та інших бюджетних показників. За словами міністра, одним із ключових завдань уряду тепер є поступова відв’язка різних виплат від прожиткового мінімуму, після чого держава зможе наблизити його офіційний розмір до фактичних витрат людини.

    Про це Марченко заявив 16 вересня під час представлення проєкту Державного бюджету України на 2027 рік у Верховній Раді. Сам урядовий законопроєкт №16000 був зареєстрований у парламенті 15 вересня.

    Говорячи про нинішній прожитковий мінімум, очільник Мінфіну фактично погодився, що на встановлену державою суму неможливо забезпечити нормальне життя.

    «На цю суму коштів можна тільки жити, виживати, і то, напевно, вижити неможливо. Тому він не відповідає дійсності», — заявив Марченко.

    За його словами, проблема полягає в тому, що прожитковий мінімум сьогодні виконує не лише соціальну функцію. До нього прив’язано багато різних виплат, розрахунків та бюджетних показників. Різке приведення цього показника до фактичної вартості життя автоматично означало б значне збільшення низки видатків державного бюджету.

    Саме тому уряд бачить одним із головних завдань реформування системи відв’язку соціальних та інших платежів від прожиткового мінімуму.

    «Ключове завдання — відв’язати виплати від розміру прожиткового мінімуму. Тоді нам буде простіше показати його фактичний розмір і на нього орієнтуватися», — пояснив міністр.

    Скільки становитиме прожитковий мінімум у 2027 році

    Попри визнання того, що чинний показник не відповідає реальним витратам українців, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене його поступове, а не радикальне підвищення.

    Як раніше писала Nenka.info, з 1 січня 2027 року загальний прожитковий мінімум планують збільшити з 3209 до 3559 гривень, тобто на 350 гривень, або приблизно на 10,9%.

    Для окремих категорій населення цифри відрізнятимуться.

    Для працездатних осіб прожитковий мінімум у проєкті бюджету закладений на рівні 3691 гривні, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 гривень. Останній показник має особливе значення для пенсійної системи, оскільки використовується як один із базових орієнтирів при визначенні мінімальних пенсійних виплат.

    Окремо передбачено базову величину у 4000 гривень для розрахунку державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

    Водночас усі ці суми поки не є остаточними. Проєкт державного бюджету має пройти повну процедуру розгляду у Верховній Раді, а парламентарі ще можуть змінювати його параметри.

    Офіційна картка парламенту підтверджує, що законопроєкт про Держбюджет-2027 зареєстровано під №16000 та передано на розгляд Верховної Ради.

    Мінімальна зарплата теж має зрости

    Одночасно з прожитковим мінімумом уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату.

    З 1 січня 2027 року її пропонують встановити на рівні 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень більше за показник 2026 року.

    Докладно про заплановані зміни Nenka.info писала у матеріалі «Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027».

    У ньому також зазначалося, що підвищення мінімалки приблизно на 10,4% не означає такого самого зростання реальної купівельної спроможності українців, адже значну частину номінального збільшення можуть «з’їсти» інфляція та подорожчання товарів і послуг.

    Чому не можна просто встановити реальний прожитковий мінімум

    На перший погляд, ситуація виглядає парадоксально: держава визнає, що офіційна сума не дозволяє нормально прожити, але водночас не підвищує її одразу до реального рівня.

    Причина полягає у великій кількості фінансових показників, які історично прив’язали до прожиткового мінімуму.

    Він використовується не лише при визначенні окремих соціальних виплат. Від нього прямо або опосередковано залежать пенсійні показники, допомоги, компенсації, посадові оклади та інші державні розрахунки.

    Якщо просто збільшити прожитковий мінімум у рази без зміни всієї системи, це створить додаткові зобов’язання для державного бюджету на десятки або навіть сотні мільярдів гривень.

    Саме тому Марченко говорить про необхідність спочатку змінити сам принцип: соціальні виплати повинні визначатися окремими формулами та базовими величинами, а прожитковий мінімум — відображати реальну вартість базових потреб людини.

    Проблему визнають уже не перший рік

    Дискусія про розрив між офіційним та фактичним прожитковим мінімумом триває в Україні роками.

    Ще у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки уряд закладав поступове підвищення соціальних стандартів, але без різкого стрибка.

    Як повідомляла Nenka.info, середньостроковий фінансовий прогноз передбачав збільшення прожиткового мінімуму приблизно на 10,9% у 2027 році, ще на 8,9% у 2028-му та на 7,1% у 2029 році.

    Детальніше: «Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: долар за 50 грн, а “мінімалка” — 11 тисяч».

    Таким чином, нинішні параметри Держбюджету-2027 фактично продовжують уже закладену урядом модель поступового підвищення.

    Окрема проблема — пенсії

    Особливо гостро питання прожиткового мінімуму стосується пенсіонерів.

    Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2027 році пропонують підвищити до 2878 гривень. Саме цей показник є одним із ключових у пенсійних розрахунках.

    Водночас уряд паралельно працює над масштабнішою пенсійною реформою.

    Як раніше писала Nenka.info, одним із задекларованих орієнтирів реформи є наближення мінімальної пенсійної виплати до реального прожиткового рівня, а не до суто розрахункової величини. У дискусіях щодо нової моделі називалася сума близько 6 тисяч гривень, однак остаточний показник залежатиме від можливостей бюджету та Пенсійного фонду.

    Детальніше про майбутню реформу: «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців».

    Чому уряд не обіцяє різкого зростання

    Головним обмеженням для соціального бюджету залишається війна та величезні оборонні видатки.

    Уряд формує бюджет на 2027 рік в умовах, коли сектор безпеки й оборони залишається головним пріоритетом державного фінансування. Одночасно необхідно забезпечувати пенсії, субсидії, соціальну допомогу, зарплати бюджетників, медицину та освіту.

    Через це соціальні стандарти підвищують поступово.

    Сам Марченко зазначив, що Кабмін уже переформатовує механізми державних виплат і намагається створити умови для їх збільшення. Водночас, за його словами, частина змін потребує законодавчої підтримки Верховної Ради.

    Тому заява міністра фактично окреслює майбутню реформу: прожитковий мінімум хочуть перестати використовувати як універсальний бюджетний «множник» і повернути йому первинний зміст — показника реальної суми, необхідної людині для базового життя.

    Поки цього не сталося, навіть заплановані на 2027 рік 3559 гривень залишатимуться передусім розрахунковим показником. І сам міністр фінансів тепер публічно визнає: називати таку суму реальною вартістю життя українця не можна.

  • Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    В Україні з 1 січня 2027 року планують підвищити мінімальну заробітну плату до 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень, або приблизно на 10,4%, більше за чинний у 2026 році показник у 8647 гривень. Одночасно уряд передбачає зростання прожиткового мінімуму та інших базових соціальних стандартів, від яких залежать окремі виплати, податки, штрафи та видатки бюджетних установ.

    Такі параметри закладені у бюджетному плануванні на 2027 рік. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті державного бюджету на наступний рік мінімальну зарплату передбачено саме на рівні 9546 грн. Водночас ця цифра не з’явилася несподівано: ще у червні Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, в якій уже був закладений аналогічний орієнтир. Офіційні прогнози, які використовують органи місцевого самоврядування під час складання бюджетів, також передбачають мінімальну зарплату 9546 грн у 2027 році, 10 377 грн у 2028-му та 11 114 грн у 2029-му.

    Для порівняння, із 1 січня 2026 року мінімальна зарплата в Україні становить 8647 грн. Таким чином, заплановане підвищення наступного року становитиме майже 900 грн. Урядовий прогноз передбачає, що мінімальна зарплата зростатиме дещо швидше за інфляцію. Саме таку логіку було закладено у Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки.

    Разом із мінімальною зарплатою у 2027 році мають зрости й прожиткові мінімуми. Загальний прожитковий мінімум на одну особу планують збільшити з нинішніх 3209 грн до 3559 грн. Для працездатних осіб він має становити 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 грн. Останній показник фактично використовується як базовий орієнтир для мінімальної пенсії. За середньостроковим прогнозом, у 2028 році загальний прожитковий мінімум має зрости до 3876 грн, а у 2029 році — до 4151 грн.

    Також у бюджетному плануванні закладено підвищення посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. У 2027 році він має становити 3819 грн, у 2028 році — 4151 грн, а у 2029 році — 4446 грн. Цей показник має значення для формування зарплат у бюджетній сфері, зокрема для частини працівників освіти, культури, соціальної сфери та інших установ, де оплата праці залежить від тарифної сітки.

    Втім, ці цифри поки що не слід сприймати як остаточно затверджені. Урядовий проєкт держбюджету має пройти розгляд у Верховній Раді, де депутати можуть вносити поправки. Остаточні параметри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму будуть закріплені лише після ухвалення закону про Державний бюджет України на 2027 рік і його підписання президентом. У попередні роки вже траплялися ситуації, коли показники Бюджетної декларації та фінального закону про бюджет незначно відрізнялися. Наприклад, для 2026 року на етапі середньострокового планування фігурувала мінімальна зарплата 8688 грн, але в остаточному законі закріпили 8647 грн.

    Міністерство фінансів ще на початку року визначило календар бюджетного процесу. До 8 вересня проєкт Держбюджету-2027 мав бути переданий на розгляд Кабміну, а до 15 вересня — після схвалення урядом — внесений до Верховної Ради. Уже 16 вересня бюджетний комітет парламенту запланував представлення проєкту закону про Державний бюджет України на 2027 рік.

    При цьому бюджет на 2027 рік формують в умовах дуже напруженої ситуації з державними фінансами. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 14 вересня заявив, що ситуація наблизилася до критичної через ризики із зовнішнім фінансуванням. Уряд закликав Верховну Раду швидко ухвалити низку законопроєктів, виконання яких пов’язане з отриманням міжнародної допомоги.

    Для України міжнародне фінансування залишається одним із ключових джерел покриття бюджетного дефіциту. Власні доходи держави значною мірою спрямовуються на сектор безпеки й оборони, тоді як значну частину цивільних видатків — соціальні програми, пенсії, освіту, медицину та інші напрямки — допомагають фінансувати партнери.

    Саме через це підвищення соціальних стандартів відбувається досить обережно. Зростання мінімальної зарплати на 10,4% приблизно відповідає прогнозованому рівню інфляції та не означає такого самого реального збільшення купівельної спроможності населення. У Бюджетній декларації уряд закладав інфляцію у 2027 році на рівні близько 8,9%, тобто значну частину номінального підвищення мінімалки фактично може «з’їсти» зростання цін.

    Водночас підвищення мінімальної зарплати автоматично впливає не тільки на доходи тих працівників, які отримують мінімалку. До її розміру прив’язані окремі виплати та компенсації, а також частина розрахунків роботодавців. У 2026 році, наприклад, після підвищення мінімальної зарплати до 8647 грн змінилися максимальні виплати допомоги по безробіттю та низка компенсацій роботодавцям за працевлаштування певних категорій громадян.

    Зміна прожиткового мінімуму також впливатиме на низку соціальних показників. Особливо важливим є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: його підвищення з 2595 грн до 2878 грн означатиме відповідне зростання мінімальної пенсійної бази, якщо фінальні параметри бюджету залишаться такими самими.

    Водночас сам прожитковий мінімум уже багато років критикують за те, що він не відповідає реальним витратам українців. Навіть після запланованого підвищення загальний показник у 3559 грн залишається значно нижчим за фактичну вартість продуктів, комунальних послуг, транспорту та інших базових потреб. Тому його роль сьогодні здебільшого полягає у використанні як розрахункової величини для державних виплат та бюджетних показників.

    Уряд паралельно продовжує працювати над середньостроковою бюджетною моделлю. Бюджетна декларація на 2027–2029 роки передбачає поступове скорочення дефіциту, збереження оборони головним пріоритетом та обережне підвищення соціальних стандартів. Кабмін наголошує, що метою є одночасне забезпечення обороноздатності, фінансової стабільності та підтримки найбільш вразливих груп населення.

    Отже, якщо Верховна Рада не змінить запропоновані цифри, вже з 1 січня 2027 року мінімальна зарплата зросте з 8647 до 9546 грн, загальний прожитковий мінімум — з 3209 до 3559 грн, для працездатних осіб — до 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — до 2878 грн. Остаточно ці суми стануть гарантованими лише після ухвалення Держбюджету-2027 парламентом.

  • «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    Українська програма «Національний кешбек» може знову змінити правила. Міністерство економіки готує пропозицію Кабінету Міністрів, яка має суттєво звузити застосування підвищеного кешбеку за українські товари та, за розрахунками уряду, скоротити державні витрати на програму приблизно втричі.

    Про майбутні зміни міністр економіки Олександр Кравченко повідомив під час зустрічі з представниками релокованого бізнесу. Йдеться про підвищення порогу імпортної складової, за яким визначають товарні категорії, що отримують найбільшу державну підтримку.

    Важливий нюанс: рішення ще не ухвалене. Мінекономіки лише планує внести пропозицію на розгляд уряду. Точний новий відсотковий поріг, перелік категорій, яких торкнуться зміни, та дата початку дії нових правил поки публічно не оголошені.

    Нині «Національний кешбек» працює за дворівневою схемою — покупцю повертають 5% або 15% вартості українського товару. Систему запровадили з 1 березня 2026 року замість попереднього єдиного кешбеку у 10%.

    Підвищені 15% зараз нараховуються на товари українського виробництва у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%. Це, зокрема, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, ремонту й будівництва, канцелярія та частина продуктів харчування. Якщо українські виробники вже мають сильніші позиції, застосовується базова ставка 5%.

    Саме цей механізм уряд тепер планує переглянути.

    Якщо поріг для підвищеного кешбеку справді збільшать понад нинішні 35%, частина товарних категорій може перестати відповідати критерію для 15-відсоткового повернення. За нинішньої конструкції програми це не обов’язково означатиме повне виключення таких товарів із «Національного кешбеку»: вони можуть перейти на базовий рівень у 5%. Однак остаточний механізм залежатиме від постанови Кабміну, якої наразі немає.

    За словами Кравченка, зміни мають діяти вже до кінця 2026 року і продовжитися наступного року. Міністр стверджує, що перегляд параметрів дозволить утричі зменшити витрати бюджету на програму.

    Таким чином, влада фактично намагається зберегти сам механізм стимулювання покупок українських товарів, але зробити дорожчу ставку 15% більш адресною.

    Це вже не перше суттєве переформатування «Національного кешбеку».

    Програму запустили у вересні 2024 року. Спочатку українці отримували 10% від вартості товарів зареєстрованих вітчизняних виробників. До початку 2026 року масштаби системи суттєво зросли. Лише за покупки, здійснені у грудні 2025-го, держава нарахувала 699 млн грн 4,4 млн громадян. На той момент загальна сума виплаченого кешбеку від старту програми наблизилася до 6,3 млрд грн.

    У березні Мінекономіки повідомляло, що від початку роботи програми українці придбали товарів із кешбеком уже більш ніж на 67,38 млрд грн. Виплати за січень мали отримати понад 4,1 млн користувачів.

    Навесні кількість учасників продовжила зростати. За квітень право на виплати отримали понад 5 млн українців.

    Станом на зараз офіційна сторінка «Зроблено в Україні» вказує понад 2045 виробників, більше 38 тисяч точок продажу та понад 417 тисяч товарів, зареєстрованих у програмі. Максимально один покупець може отримувати до 3000 грн кешбеку на місяць.

    До програми також долучилися 22 банки. У липні Мінекономіки повідомляло, що лише за попередні два місяці кількість користувачів збільшилася майже на пів мільйона.

    Отже, навіть невелика зміна ставок для масових категорій здатна істотно вплинути на державні витрати.

    Саме у цьому полягає логіка нинішньої пропозиції: замість повного закриття програми влада може звузити коло товарів, за які бюджет фактично доплачує покупцеві 15%.

    У лютому уряд пояснював протилежний крок — підвищення кешбеку до 15% — необхідністю підтримати українських виробників саме там, де вони найбільше конкурують із імпортною продукцією. Тоді як 5% залишили для сегментів, де внутрішнє виробництво вже має сильну позицію.

    Тепер бюджетна ситуація змушує уряд шукати компроміс між підтримкою попиту й скороченням видатків.

    Одна з причин — необхідність знайти додаткові гроші на програми допомоги підприємствам, які постраждали внаслідок російських атак. За даними, озвученими Кравченком, на розширення такого пакета підтримки уряду необхідно близько 6 млрд грн.

    Вже зараз держава пропонує постраждалому бізнесу кілька механізмів. Мінекономіки називає серед них гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн, кредити в межах програми «5-7-9%», компенсації роботодавцям та механізми страхування воєнних ризиків.

    На цьому тлі гроші з «Національного кешбеку» фактично розглядаються як один із резервів, який можна перерозподілити.

    Водночас говорити про скасування програми поки немає підстав. Чинні офіційні умови передбачають її роботу до 30 квітня 2028 року.

    Тобто ключове питання зараз не в тому, чи зникне кешбек повністю, а в тому, за які саме товари українці продовжать отримувати максимальні 15%.

    Наприклад, якщо уряд підніме нинішній поріг імпорту з 35% до суттєво вищого рівня, підвищена ставка залишиться лише там, де імпорт займає особливо велику частку ринку. Товари в категоріях, які більше не проходитимуть новий критерій, потенційно можуть перейти на 5% — якщо Кабмін збереже нинішню дворівневу систему.

    Відповідно, для покупця зміни можуть виглядати дуже просто: товар і надалі матиме позначку «Національного кешбеку», але замість повернення 150 грн із покупки на 1000 грн держава нарахує лише 50 грн.

    Саме така різниця на мільйонах операцій і здатна дати бюджету заявлену міністром економію.

    До ухвалення постанови покупцям нічого робити не потрібно. Нинішні правила 5% і 15% продовжують діяти, а перевірити участь конкретного товару та ставку кешбеку можна через офіційний сервіс програми.

    Таким чином, «Національний кешбек» у 2026 році переживає вже друге велике переналаштування. Навесні держава зробила його щедрішим для товарів, які найбільше конкурують з імпортом. Восени влада, навпаки, готується звузити цю підтримку, щоб вивільнити бюджетні ресурси.

    Головне, чого поки бракує для остаточних висновків, — конкретної урядової постанови. Саме вона покаже новий поріг імпортної складової, перелік категорій, які втратять 15-відсоткову ставку, та момент, із якого покупці відчують зміни у своїх виплатах.

  • «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    Ситуація з фінансуванням державного бюджету України стає дедалі складнішою. Проблеми з покриттям видатків можуть виникнути навіть у тому разі, якщо держава повністю виконає взяті на себе зобов’язання, а міжнародні партнери перерахують усі вже підтверджені кошти.

    Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ситуацію з фінансуванням бюджетних видатків він назвав «тривожною».

    За словами депутата, до нинішнього становища призвела сукупність одразу кількох факторів: проблеми з виконанням дохідної частини бюджету, окремі рішення щодо оборонних витрат та об’єктивне уповільнення української економіки.

    На цьому тлі Гетманцев закликав Верховну Раду не затягувати з виконанням домовленостей України з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

    Навіть виконання всіх планів не гарантує відсутності проблем

    Головне у заяві Гетманцева полягає в тому, що ризики для бюджету вже не зводяться виключно до питання своєчасності міжнародної допомоги.

    За його оцінкою, труднощі можуть виникнути навіть за найсприятливішого сценарію — коли Україна виконає всі свої зобов’язання та отримає весь обсяг уже підтвердженого фінансування.

    «Проблеми будуть навіть зі 100% виконанням усіх наших зобов’язань і отриманням усіх підтверджених грошей», — наголосив депутат.

    Це відбувається на тлі значного навантаження на державні фінанси через війну. Основним напрямом витрат залишається сектор безпеки та оборони, тоді як можливості економіки генерувати додаткові доходи залишаються обмеженими.

    МВФ у липні також констатував погіршення економічного прогнозу для України. Фонд очікує, що реальне зростання ВВП у 2026 році становитиме лише 1–1,6%. Серед причин — продовження російської війни, посилення атак на критичну інфраструктуру та негативні зовнішні фактори.

    Для порівняння, у 2024 році українська економіка зросла на 3,2%, а у 2025-му — на 1,8%. Таким чином, цьогоріч темпи відновлення можуть сповільнитися ще більше.

    Величезні видатки та дефіцит

    Масштаб бюджетної проблеми добре видно з оцінок Міжнародного валютного фонду.

    За прогнозом МВФ, державні доходи у 2026 році становитимуть близько 66,5% ВВП, тоді як видатки — приблизно 77,9% ВВП. Загальний баланс сектору державного управління без урахування грантів прогнозується на рівні мінус 21,1% ВВП.

    Водночас державний борг, за прогнозом Фонду, може сягнути близько 111,8% ВВП наприкінці року.

    Ще під час формування програми з МВФ передбачалося, що загальні державні видатки у 2026 році залишатимуться надзвичайно високими. Найбільша частина коштів спрямовується на оборону, тоді як серед невоєнних пріоритетів залишаються соціальний захист, охорона здоров’я та освіта.

    Фактично Україна продовжує працювати в умовах економіки воєнного часу, коли значну частину внутрішніх доходів необхідно спрямовувати на оборонні потреби, а фінансування багатьох інших видатків значною мірою залежить від міжнародної допомоги.

    Економіка зростає повільніше, ніж очікувалося

    Додатковою проблемою стало погіршення економічної динаміки.

    Ще на початку року прогнози були оптимістичнішими. Однак уже влітку МВФ переглянув очікування та заявив, що економічні перспективи України погіршилися.

    Фонд прямо пов’язує це, зокрема, з інтенсивнішими російськими атаками на критичну інфраструктуру.

    Повільніше зростання економіки означає і складніші умови для наповнення бюджету. Якщо бізнес виробляє та продає менше, ніж передбачалося прогнозами, держава може недоотримувати заплановані податкові надходження.

    На це фактично і вказує Гетманцев, говорячи про проблеми з виконанням дохідної частини бюджету.

    Ситуацію ускладнюють дефіцит робочої сили, воєнні ризики, пошкодження інфраструктури, значні потреби оборонного сектору та невизначеність щодо тривалості війни.

    МВФ називає ризики для української економіки «винятково високими».

    Міжнародна допомога залишається критично важливою

    За таких умов зовнішня фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів макроекономічної стабільності України.

    У лютому 2026 року МВФ затвердив для України нову чотирирічну програму Extended Fund Facility обсягом близько 8,1 млрд доларів. Вона є частиною значно більшого пакета міжнародної підтримки, який на момент затвердження програми оцінювався у 136,5 млрд доларів.

    У липні Виконавча рада МВФ завершила перший перегляд програми, що дозволило Україні отримати ще близько 690 млн доларів. Загальна сума виплат за новою програмою після цього сягнула приблизно 2,2 млрд доларів.

    МВФ зазначає, що програма наразі залишається повністю профінансованою за базовим та негативним сценаріями завдяки масштабній підтримці партнерів. Серед ключових джерел Фонд називає фінансування Європейського Союзу, механізм G7 ERA та двосторонню допомогу.

    Однак Фонд окремо наголошує: зовнішня допомога повинна надходити своєчасно та прогнозовано.

    Гетманцев закликав Раду не ризикувати співпрацею з МВФ і ЄС

    На цьому тлі голова фінансового комітету закликає депутатів якомога швидше ухвалити рішення, необхідні для виконання міжнародних домовленостей.

    За його словами, Верховній Раді протягом пленарного тижня необхідно проголосувати за виконання зобов’язань перед МВФ та Європейським Союзом.

    Гетманцев закликав колег відмовитися від «політики за крок до прірви», оскільки затримка необхідних рішень може ще більше ускладнити фінансову ситуацію.

    Це важливо ще й тому, що виконання структурних маяків та реформ безпосередньо пов’язане з продовженням міжнародних програм.

    МВФ після першого перегляду програми повідомляв, що Україна виконала всі кількісні критерії станом на кінець березня, однак реалізація частини структурних реформ сповільнилася: кілька маяків були виконані із затримкою або пропущені. Для них погодили нові строки та коригувальні заходи.

    Тобто міжнародні партнери продовжують фінансувати Україну, але очікують виконання погоджених реформ і бюджетних умов.

    Що буде з економікою далі

    Нинішня ситуація не означає, що Україна опинилася перед негайною фінансовою кризою. МВФ наголошує, що макроекономічну та фінансову стабільність країні поки вдається зберігати завдяки економічній політиці та масштабній підтримці партнерів.

    Однак запас міцності залишається безпосередньо залежним від ситуації на фронті, масштабів російських атак, внутрішніх бюджетних надходжень та безперебійного зовнішнього фінансування.

    На 2027 рік МВФ наразі прогнозує прискорення економічного зростання України приблизно до 3,5%, але такі оцінки в умовах війни мають надзвичайно високий рівень невизначеності.

    Саме тому заява Гетманцева є сигналом не стільки про припинення міжнародного фінансування, скільки про погіршення внутрішньої бюджетної арифметики.

    Навіть якщо зовнішні кошти надійдуть за планом, слабше економічне зростання, недовиконання доходів і високі воєнні видатки можуть змусити владу шукати додаткові джерела фінансування або переглядати окремі бюджетні показники.

    Сам Гетманцев попереджає, що розраховувати на те, що фінансова проблема вирішиться сама собою, цього разу не варто.

    «І ні, “як-небудь буде, тому що ніколи не було, щоб ніяк не було” — цього разу не спрацює», — підсумував він.

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    Група компаній ОККО за підсумками першого півріччя 2026 року сплатила до державного бюджету України 14,987 млрд грн податків і зборів. Це на 33%, або 3,7 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила пресслужба компанії.

    Загальна сума податкових платежів складається з податків від операційної діяльності та митних платежів. Зокрема, 2,7 млрд грн припало на податок на прибуток, податок на додану вартість (без урахування ПДВ, сплаченого під час імпорту), роздрібний акциз, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, плату за землю та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

    У компанії зазначають, що надходження від операційної діяльності зросли на 25% порівняно з першим півріччям 2025 року. Ще 12,2 млрд грн було сплачено під час імпорту товарів у вигляді митних платежів та податків.

    За інформацією ОККО, у середньому кожен автозаправний комплекс мережі у першому півріччі 2026 року щомісяця забезпечував понад 1,1 млн грн податкових надходжень від операційної діяльності. Крім того, у розрахунку на одного працівника щомісячні відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становили майже 15,6 тис. грн.

    Інфографіка ОККО

    Віцепрезидент ОККО з фінансів Назар Купибіда зазначив, що компанія й надалі дотримується принципів прозорого ведення бізнесу та виконання своїх податкових зобов’язань.

    «Ми переконані, що навіть у найскладніші часи бізнес має не лише розвиватися, а й бути надійною опорою для країни. Прозора й відповідальна діяльність дозволяє нам зміцнювати довіру міжнародних фінансових інституцій і партнерів, залучати кредитні ресурси та інвестиції для реалізації нових проєктів в Україні», – зазначив Купибіда.

    За його словами, стабільна сплата податків не лише забезпечує виконання поточних зобов’язань перед державою, а й створює передумови для подальшого економічного розвитку країни.

    Окрім податкових платежів, компанія продовжує фінансувати благодійні та оборонні ініціативи. За перші шість місяців 2026 року група ОККО спрямувала близько 500 млн грн на підтримку Сил оборони України та реалізацію гуманітарних проєктів.

    Загалом із початку повномасштабного російського вторгнення обсяг благодійної допомоги компанії досяг 4,3 млрд грн. Ці кошти були використані для підтримки українських військових, закупівлі техніки й обладнання, а також реалізації гуманітарних програм.

    Водночас ОККО продовжує інвестувати у розвиток власної інфраструктури. Одним із пріоритетних напрямів компанія називає розширення мережі швидкісних зарядних станцій для електромобілів та збільшення енергетичних потужностей автозаправних комплексів.

    У липні компанія повідомила про відкриття 100-го швидкісного зарядного комплексу Ultra Fast для електромобілів. Розвиток зарядної інфраструктури є частиною стратегії модернізації мережі АЗК та адаптації до зростання кількості електротранспорту в Україні.

    У компанії наголошують, що поєднання стабільної сплати податків, інвестицій у розвиток інфраструктури та підтримки оборонних і гуманітарних проєктів залишається одним із ключових напрямів діяльності ОККО в умовах повномасштабної війни.

  • Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Армія, міжнародні гроші та бюджет-2027: Корецький зібрав фінансовий блок на ключову нараду

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів розширену робочу нараду з представниками фінансово-економічного блоку уряду та державних регуляторів. Учасники зустрічі обговорили стан державних фінансів, виконання міжнародних зобов’язань, забезпечення потреб Сил оборони, фінансування соціальних програм і підготовку проєкту державного бюджету на 2027 рік.

    До наради долучилися представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Національного банку України, Державної казначейської служби та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За словами прем’єра, уряд має синхронізувати роботу всіх органів, які відповідають за доходи, видатки, макроекономічні прогнози та взаємодію України з міжнародними партнерами.

    Однією з головних тем стало виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань. Від своєчасної реалізації погоджених реформ, бюджетних рішень і структурних змін залежить подальше надходження фінансової допомоги від партнерів, а також здатність держави підтримувати макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни.

    Корецький повідомив, що під час наради учасники визначили першочергові кроки, необхідні для виконання відповідних домовленостей. Конкретного переліку рішень прем’єр не оприлюднив, однак наголосив, що уряд має діяти узгоджено та дотримуватися погоджених термінів.

    «Безумовний пріоритет – повна фінансова підтримка Сил оборони. Обговорили фінансування планів стійкості та соціальних видатків», – заявив глава уряду.

    Таким чином, оборона залишатиметься основним напрямом державних витрат. Йдеться не лише про грошове забезпечення військовослужбовців, а й про закупівлю озброєння, боєприпасів, техніки, безпілотних систем, забезпечення військових частин та інші потреби сектору безпеки й оборони.

    Одночасно уряд має зберегти фінансування базових соціальних зобов’язань держави. До них належать пенсії, соціальна допомога, виплати вразливим категоріям населення, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також програми підтримки громадян, які постраждали внаслідок війни.

    Окремо під час наради обговорили плани стійкості. Детального розподілу коштів за цим напрямом уряд поки не представив. Імовірно, йдеться про заходи, які мають забезпечити безперервну роботу держави, енергетичної системи, критичної інфраструктури та ключових соціальних сервісів в умовах воєнних загроз. Це є висновком із загального контексту заяви прем’єра, а не оприлюдненим переліком конкретних програм.

    Ще одним завданням фінансового блоку стало оновлення потреб держави до кінця 2026 року. Уряд має уточнити обсяги необхідних видатків, оцінити фактичні надходження до бюджету та визначити можливі джерела покриття додаткових потреб.

    Необхідність перегляду фінансових показників пов’язана з тим, що військові, соціальні та відновлювальні витрати можуть змінюватися протягом року. На державні фінанси також впливають темпи економічної активності, податкові надходження, ситуація на валютному ринку та обсяги міжнародної підтримки.

    Паралельно Кабінет Міністрів уже розпочав активну підготовку проєкту державного бюджету України на 2027 рік. Міністерства мають до 31 липня подати свої пропозиції щодо основних параметрів майбутнього фінансового документа. Сам уряд повинен схвалити законопроєкт і передати його на розгляд Верховної Ради до 15 вересня.

    Раніше Сергій Корецький визначив три основні завдання, яким має відповідати бюджет на наступний рік: зміцнення обороноздатності України, забезпечення фінансової стійкості та проведення продуманої соціальної політики.

    Після отримання пропозицій від міністерств Міністерство фінансів має сформувати бюджетні запити та провести обговорення з головними розпорядниками коштів. Згідно з оприлюдненим графіком, протягом серпня триватиме узгодження показників, а до 8 вересня проєкт закону про державний бюджет планують передати на розгляд Кабінету Міністрів. До парламенту документ мають внести не пізніше 15 вересня.

    Основою для підготовки бюджету є Бюджетна декларація на 2027–2029 роки. Це середньостроковий документ, який визначає орієнтовні доходи, видатки, дефіцит, державний борг, соціальні стандарти та інші ключові фінансові показники на три роки.

    У базовому сценарії Бюджетної декларації доходи державного бюджету у 2027 році прогнозуються на рівні близько 3,01 трлн грн. На 2028 рік передбачено їх збільшення до 3,42 трлн грн, а у 2029 році — до 3,73 трлн грн. Водночас ці розрахунки залежать від безпекової ситуації, стану економіки та реалізації додаткових фіскальних заходів.

    Важливим питанням залишається зовнішнє фінансування. Представники Міністерства фінансів раніше повідомляли, що потреби бюджету на 2026 рік загалом забезпечені домовленостями з партнерами, однак щодо 2027 року ще необхідні додаткові рішення. Це означає, що уряду доведеться продовжувати переговори з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями та окремими державами-партнерами.

    Саме тому виконання міжнародних зобов’язань стало одним із центральних питань наради Корецького з фінансовим блоком. Порушення погоджених термінів або невиконання окремих умов може вплинути на графік зовнішнього фінансування, яке під час війни відіграє важливу роль у покритті невійськових видатків бюджету.

    Водночас оборонні витрати Україна переважно фінансує за рахунок власних доходів, зокрема податків, зборів і внутрішніх запозичень. Міжнародна бюджетна допомога здебільшого дозволяє спрямовувати кошти на соціальні програми, державне управління, освіту, медицину та інші цивільні потреби.

    Регулярні наради за участю Мінфіну, Міністерства економіки, НБУ, Казначейства й фінансового регулятора мають допомогти уряду швидше реагувати на зміни економічної ситуації. Корецький заявив, що такі зустрічі проводитимуться систематично.

    Подальші рішення залежатимуть від уточненого прогнозу доходів бюджету, фактичних оборонних потреб, стану міжнародних програм та пропозицій міністерств до бюджету на 2027 рік. Остаточні суми фінансування окремих напрямів стануть відомі після підготовки урядового проєкту і його внесення до Верховної Ради.

    Наразі уряд демонструє, що ключовими пріоритетами залишаються забезпечення армії, виконання міжнародних домовленостей та збереження керованості державних фінансів. Водночас Кабміну доведеться знайти баланс між оборонними витратами, соціальними зобов’язаннями та обмеженими фінансовими можливостями країни, яка продовжує протистояти російській агресії.