Позначка: Державний оператор тилу Міноборони

  • Міноборони закупило харчі для армії на 3,1 млрд грн у компанії з 176 порушеннями санітарії

    Міноборони закупило харчі для армії на 3,1 млрд грн у компанії з 176 порушеннями санітарії

    У системі публічних закупівель Prozorro з’явився найбільший контракт минулого тижня — 3,12 мільярда гривень на харчування військових. Його замовником виступив Державний оператор тилу МОУ, а виконавцем стало ТОВ “Буський консервний завод”.

    Це підприємство вже не вперше опиняється у центрі уваги — і не з найкращого боку.

    “Буський консервний завод” уже фігурував у кримінальній справі у 2017 році: тоді його продукція потрапила до частин Національної гвардії, після чого отруїлися понад півсотні військових, а частину консервів арештував суд. Після скандалу, здавалося б, компанія мала б потрапити до “чорного списку” Міноборони. Але вийшло навпаки.

    Згідно з даними YouControl, серед бенефіціарів підприємства — Олена Муранова (58%), Роман Соловей (23,8%) та Олександр Лапшин (18,14%). Останній — ключова фігура у цій схемі. Саме він вказаний як кінцевий бенефіціар і представник компанії.

    У 2024–2025 роках компанія вже отримала мільярдні контракти на постачання продуктів для ЗСУ, попри 176 зафіксованих санітарних порушень умов зберігання продовольства. І хоча ці факти стали публічними, угоди з нею не розірвали, а навпаки — розширили.

    Ще один важливий факт — Олександр Лапшин має прямий зв’язок із сім’єю Гринкевичів — фігурантів іншого великого корупційного скандалу в оборонці. Як повідомлялося раніше, після арешту Ігоря Гринкевича, саме Лапшин надав 5 мільйонів гривень його дружині Світлані — нібито під заставу двох квартир у Києві. Така “іпотека” захистила майно від арешту, адже офіційно воно стало обтяженим боргом перед “третіми особами”.

    Це пов’язує Лапшина з родиною, яку в ОП вважають “сірими кардиналами тилових тендерів”. Сам Гринкевич був фігурантом гучної справи про постачання неякісного продовольства, яку особисто анонсував президент Зеленський у лютому 2023 року.

    Контракт з Буським заводом ще раз показує — незважаючи на обіцянки оновити систему оборонних закупівель, у тендерах знову фігурують ті самі прізвища, що й до скандалів. Лапшин, Муранова, Гринкевич — це не нові імена. Але саме вони отримують мільярди бюджетних гривень.

    Тим часом ані 176 санітарних порушень, ані історія з отруєннями військових не заважають компанії знову годувати армію. І це — головний симптом, який свідчить, що реформа харчових закупівель у МОУ — або не почалась, або вже провалена.

  • Один учасник і 163 мільйони: держава закупила шоломи у фірми з кримінальним шлейфом

    Один учасник і 163 мільйони: держава закупила шоломи у фірми з кримінальним шлейфом

    Державний оператор тилу Міноборони уклав новий контракт із компанією «Темп-3000» на постачання 20 тисяч бойових шоломів на суму 163,2 мільйона гривень. І хоча ціна одного шолома «Каска-2М» залишилась на рівні 8 160 грн ($194), а умови тендеру виглядають стандартно, головне питання лишається незмінним: чому знову участь узяла лише одна компанія — «Темп-3000»?

    У системі публічних закупівель тендер завершився так само, як і багато попередніх — автоматичною перемогою єдиного учасника. Востаннє два постачальники зустрічались у торгах ще в травні 2024 року. З того часу «Темп-3000» незмінно отримує контракти без конкурентної боротьби. І навіть порівняно нескладні вимоги — досвід виконання аналогічного договору на 30% від вартості закупівлі та відповідний дохід за 2024 рік — не стимулюють інших гравців виходити на ринок.

    Компанія «Темп-3000», що має повну назву ТОВ «НВП «Темп-3000», добре відома в оборонному секторі. Вона входить до великої групи з 18 юридичних осіб під однойменним брендом. Формально власниками є венчурний фонд «Економікс» (50%) Станіслава Лєснікова та Юрій Євтушенко (50%).

    І саме ім’я Лєснікова — серед тих, що найчастіше фігурують у розслідуваннях. У 2024 році СБУ офіційно оголосила йому підозру у справі щодо тіньового впливу на фінансові потоки «Укрзалізниці» за часів Порошенка та Авакова.

    Крім цього, компанія неодноразово фігурувала у кримінальних провадженнях через поставки неякісних бронежилетів, які не проходили балістичні тести. Однак ці епізоди не завадили «Темп-3000» із 2016 року виграти державних тендерів на загальну суму майже 10 мільярдів гривень.

    Формально монополії немає — участь у тендерах відкрита для всіх. Але фактично лише «Темп-3000» системно отримує замовлення на засоби індивідуального захисту, броню і шоломи для армії. Інші гравці або не допускаються, або не подаються зовсім.

    У результаті держава сплачує значні кошти, не маючи впевненості в конкурентності ціни. На фоні тривалої війни, великого попиту і скороченого бюджету така практика виглядає як мінімум ризикованою.