Golosnovinua.com

Позначка: держборг

  • Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця опинилася під подвійним ударом фінансів і політики. Ідея роздати українцям «по 3000 кілометрів безкоштовних подорожей» гарно виглядає на білбордах, але в реальності посилює дефіцит пасажирського сегмента. За підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень сягнули близько 18 млрд грн, а у 2025-му прогнозуються вже понад 22 млрд грн. Ці втрати традиційно перекриваються доходами від вантажів, однак обсяги вантажних перевезень скорочуються.

    Ситуацію ускладнює тарифна «стіна»: уряд не переглядає вартість квитків, а пропозицію УЗ підняти тарифи хоча б на 37% залишили без руху. На тлі інфляції витрат, ремонту рухомого складу й нестачі вагонів це консервує збитковість пасажирського напрямку.

    Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

    На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

    Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

  • Мінфін повідомив про зростання держборгу України до $171 млрд

    Мінфін повідомив про зростання держборгу України до $171 млрд

    У березні 2025 року сукупний державний (прямий і гарантований) борг України зріс на 1,56% і досяг 171,73 млрд доларів. У гривневому еквіваленті борг сягнув 7,123 трлн грн, свідчать оновлені дані Міністерства фінансів.

    Порівняно з лютим 2025 року держборг збільшився на 2,64 млрд доларів. Для порівняння, на кінець лютого обсяг боргу становив 7,02 трлн грн, або 169,09 млрд доларів.

    На кінець березня прямий державний борг становив 6,85 трлн грн (165,2 млрд доларів), тоді як у лютому — 6,74 трлн грн (162,36 млрд доларів).

    Зокрема:

    • Прямий зовнішній борг зріс із 118,05 млрд доларів до 120,94 млрд.

    • Прямий внутрішній борг дещо зменшився — з 1,84 трлн грн до 1,83 трлн грн (у доларах — з 44,31 млрд до 44,26 млрд).

    Гарантований державою борг склав 271,03 млрд грн, або 6,75 млрд доларів.

    Український держборг продовжує стрімко зростати з початку повномасштабної війни. Зокрема:

    • За перші три місяці 2025 року борг зріс на 14,27% або 20,74 млрд доларів.

    • У 2024 році борг збільшився на 33,87 млрд доларів — до 166,06 млрд.

    • У 2023 році зростання становило 30,4%.

    • У 2022 році — на 13,39 млрд доларів (13,66%).

    • У 2021 році — на 8,52%, або 7,69 млрд доларів.

    • У 2020 році — зростання на 6,9% (із 84,4 до 90,3 млрд доларів).

    Таким чином, за п’ять років борг збільшився більше ніж удвічі — з 84,4 млрд доларів у 2020 році до понад 171 млрд доларів у березні 2025-го.

  • Україна може оголосити дефолт у травні: переговори з кредиторами поки безрезультатні

    Україна може оголосити дефолт у травні: переговори з кредиторами поки безрезультатні

    Україна не змогла домовитися з інвесторами про реструктуризацію боргу на суму $2,6 млрд і може оголосити дефолт уже в травні. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на інформовані джерела.

    Згідно з умовами попередніх домовленостей, наприкінці наступного місяця Україна має виплатити майже $600 млн за ВВП-варрантами — цінними паперами, прив’язаними до економічних показників країни. Цей платіж базується на результатах 2023 року, і наразі він залишається під загрозою.

    «Києву доведеться вирішити, чи оголошувати дефолт щодо виплати, якщо домовленості про реструктуризацію не буде досягнуто вчасно», — пише FT.

    У Міністерстві фінансів України зазначили, що розглядають «усі доступні варіанти» і планують продовжити переговори з кредиторами. Однак часу залишається обмаль.

    Раніше Міжнародний валютний фонд попереджав, що відсутність вирішення питання з ВВП-варрантами створює серйозні ризики для фінансової стабільності країни. Це може вплинути як на діючу програму МВФ на $15,5 млрд, так і на минулорічну реструктуризацію державного боргу обсягом понад $20 млрд.

    Дефолт може не лише зашкодити іміджу України на світових ринках, а й ускладнити отримання майбутньої допомоги від міжнародних партнерів. Водночас український уряд опинився у складній ситуації: країна веде повномасштабну війну, економіка ослаблена, а бюджет залежить від зовнішнього фінансування.

    Переговори тривають, але кожен день зволікання наближає критичну точку. Чи зможе Київ уникнути технічного дефолту — стане відомо вже за кілька тижнів.

  • Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України продовжує стрімко зростати, досягаючи нових висот і поглиблюючи економічну залежність від зовнішніх кредиторів. У липні цього року обсяг державного боргу збільшився на 2,1%, що в еквіваленті складає $3,20 мільярда. На кінець місяця сума державного боргу досягла $155,4 мільярда.

    Якщо дивитися на ситуацію від початку року, зростання становить 6,9%, а від початку війни – аж 66,5% (або $62 млрд).

    Зовнішній борг:
    У липні зовнішній борг зріс на $2,9 млрд, головним чином за рахунок кредитів від МВФ. Борг перед зовнішніми кредиторами становить 68,7% від загального держборгу, збільшившись більш ніж удвічі з початку війни.

    Найбільші кредитори:

    Євросоюз – найбільший зовнішній кредитор України з боргом перед ним у $40 млрд (понад 25% держборгу). З початку війни заборгованість перед ЄС зросла майже у 8 разів.

    Власники зовнішніх облігацій посідають друге місце з портфелем у $19,7 млрд (13% держборгу). Однак за цією статтею з початку війни борг скоротився на 14%.
    МВФ вирвався на третє місце – $16,49 млрд (10% держборгу). Заборгованість перед фондом з початку війни зросла в 1,9 раза.

    Світовий банк. Борг перед ним становить $14,7 млрд (9% держборгу), зростання – у 2,4 раза з початку війни.

    Канада – найбільший національний кредитор України, борг перед нею становить понад $5 млрд (3% держборгу).

    Внутрішній борг. Борг перед власниками облігацій внутрішньої держпозики становить 26% від загального обсягу держборгу. У липні ця заборгованість зросла на $200 млн, а з початку війни – на 17% (до $40,7 млрд).

    За прогнозами, у 2024 році відношення держборгу до ВВП може досягти 80%, що створює серйозні виклики для подальшого економічного зростання країни. Як довго економіка зможе витримувати такі темпи запозичень?

  • Державний борг України знову зростає

    Державний борг України знову зростає

    Міністерство фінансів України повідомило про новий рекорд у державному боргу країни: за останній місяць він зріс на майже 53 млрд гривень, досягнувши понад 152,16 млрд доларів США. Швидке зростання боргового навантаження може мати серйозні наслідки для економіки та державного бюджету України.

    Якщо темпи зростання боргу збережуться, Україні доведеться посилити контроль над бюджетними витратами та шукати додаткові джерела доходів, що вже є вкрай складним завданням. По суті, Україна вже є дефолтною країною, і це почали враховувати на Заході.

    За оцінками американських і французьких експертів, дефіцит бюджету України цього року складає від 44 до 47 млрд доларів. Згідно з прогнозами, борг зросте такими темпами, що наступного року перевищить 100% ВВП і досягне понад 150 млрд доларів США. У зв’язку з цим, Україні доведеться збільшити і без того високий рівень податків на економіку та, ймовірно, провести девальвацію гривні, інакше економічний крах стане неминучим.

    Отже, дефіцит бюджету, який є одним з найвищих у світі, в основному буде покриватися шляхом збільшення внутрішніх податків.

  • Держборг України досяг 6 трильйонів

    Держборг України досяг 6 трильйонів

    Станом на 30 червня 2024 року, державний та гарантований державою борг України досяг рекордного показника у 6,16 трильйонів гривень, що еквівалентно 152,2 мільярдам доларів США. Зокрема, зовнішній борг склав 4,45 трильйонів гривень (109,9 мільярдів доларів), а внутрішній – 1,71 трильйонів гривень (42,2 мільярди доларів).

    Цей рівень заборгованості є серйозним викликом для економіки країни, однак варто зазначити, що обсяг боргу відносно ВВП України поки що не перевищує 100%. Для порівняння, наприкінці Другої світової війни співвідношення ВВП Великобританії до її державного боргу досягало 250%, що демонструє, що країни можуть відновлювати свою економіку навіть після таких екстремальних рівнів заборгованості.

    Протягом другого кварталу 2024 року державний борг України зріс на 243,7 мільярдів гривень, а у доларовому еквіваленті – на 1,1 мільярд доларів США. Незважаючи на це зростання, середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України знизилася на 10,3% з початку року – з 6,24% до 5,6%. Це свідчить про певну стабілізацію фінансових ринків та зниження ризиків, які супроводжують кредитування держави.

    Зростання державного боргу під час війни є цілком закономірним явищем, особливо коли країна виступає в ролі жертви агресії. Україна змушена залучати додаткові кошти для фінансування оборони та соціальних витрат в умовах війни, що призводить до збільшення заборгованості.

    Однак, одним із можливих варіантів для полегшення боргового тягаря є пролобіювання списання частини зовнішнього боргу за рахунок заморожених коштів росії. Цей підхід може стати ключовим у зниженні фінансового навантаження на українську економіку.

    Щодо внутрішнього боргу, уряд розглядає можливість підвищення податків та інших надходжень до бюджету. Якщо відповідний законопроєкт буде підтриманий Верховною Радою, до кінця року планується розміщення додаткових 220 мільярдів гривень у формі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Це дозволить залучити додаткові кошти для фінансування державних потреб, однак може також збільшити боргове навантаження.

  • Борги і перспектива дефолту в Україні

    Борги і перспектива дефолту в Україні

    Україна, яка до початку війни перебувала у досить стабільній борговій ситуації, зазнала значних змін після початку конфлікту. За даними на кінець 2021 року, державний борг країни складав 48,9% ВВП, з середньою ставкою обслуговування близько 9% на рік за внутрішнім боргом і 4% за зовнішнім боргом. Вартість обслуговування боргу становила 2,9% ВВП.

    Але занепад української економіки внаслідок воєнного конфлікту, а також значне зростання державних видатків, які зросли з 40% до 75% ВВП з 2021 по 2023 рік, значно збільшили як внутрішній, так і зовнішній борг. У результаті за підсумками 2023 року держборг становив 84,4% ВВП. Ця цифра була б ще гіршою, якби Сполучені Штати не наповнили бюджет України $22,85 млрд у вигляді грантів, а не кредитів, у 2022-2023 рр. У 2022 році Україна домовилася зі своїми кредиторами про відтермінування виплати основної суми боргу та відсотків за єврооблігаціями на 2022-2023 роки. Однак у 2024 році ситуація буде іншою. Цього року в України немає західної грантової підтримки, а настав час виплачувати відсотки за єврооблігаціями відразу за три роки (за 2022-2024 роки).

    Ця ситуація призвела до безпрецедентного збільшення витрат на обслуговування держборгу до 6,3% ВВП, або майже $12 млрд у 2024 році. А держборг за підсумками року сягне майже 100% ВВП (97,6%, за моїми поточними прогнозами). Водночас політика високих процентних ставок Національного банку України призвела до збільшення середньої ставки обслуговування внутрішнього боргу з 9% до 13% за два роки.

    Обслуговування боргів перед МВФ та іншими кредиторами Україна, підписавши чотирирічну програму з МВФ, тепер замінює $10 млрд боргу перед Фондом (борг, який було отримано до війни за ставками 2 або 3 відсотки на рік) ще одним кредитом МВФ у розмірі $15,6 млрд (який приносить відсоткову ставку близько 8,5% річних). У результаті вже 2024 року Україні, крім погашення основної суми кредиту за старими програмами МВФ, доведеться виплатити приблизно $900 млн відсотків на обслуговування боргів МВФ. За розрахунками, отримавши 2024 року кредитів МВФ на $5,4 млрд, Україні необхідно буде збільшити виплати з обслуговування боргу 2025 року до $1,1-1,2 млрд.

    Крім того, є цінні папери України, прив’язані до ВВП 2015 року, які дійсні до 2041 року. У 2015 році прем’єр-міністр Яценюк і міністр фінансів Яресько підписали угоду з кредиторами, яка дещо знизила суму боргу в обмін на цінні папери, виплати за якими обов’язкові, якщо економічне зростання України перевищить 3 відсотки ВВП, починаючи з 2019 року. Що більше зростання, то більші виплати. В умовах післявоєнного відновлення виплати за цими зобов’язаннями можуть сягати 1-2 млрд доларів на рік і більше за номінального обсягу цінних паперів 3,2 млрд доларів.

    У 2023 році українська економіка зросла на 5,3 відсотка, а це означає, що вже у 2025 році Україні доведеться виплатити, за моїми оцінками, $700-$800 млн “податку на зростання української економіки” на користь кредиторів, яких Міністерство фінансів роками намагалося приховувати.
    Отже, приблизно половина допомоги США і ЄС Україні 2024 року піде на обслуговування боргу кредиторів усередині і за межами України.

    Щоб знизити навантаження на держбюджет, у травні-червні 2024 року Мінфін і кредитори України провели переговори про реструктуризацію $20-мільярдного боргу (єврооблігації) та модифікацію цінних паперів, прив’язаних до ВВП. Поки що переговори не привели до якогось спільного рішення. Якщо реструктуризація боргу не вдасться до 1 серпня 2024 року, Україні доведеться виплатити близько $3,75 млрд відсотків за єврооблігаціями до кінця 2024 року.

  • Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Стало відомо, що державний і гарантований Україною борг перевищив 6 трлн гривень або 151,5 млрд доларів. При цьому платежі, які ми зобов’язані виплатити у 2024 році, складуть 25 млрд у.о., за словами Мінфіну. Крім цього, українському уряду необхідно знайти 5 млрд доларів для покриття поточних військових витрат, а до кінця року буде потрібно ще 5 млрд доларів на ті самі потреби. І це без урахування поки що непрогнозованого просідання української економіки, яке вже почалося через новий закон про мобілізацію.

    Підвищення акцизів на тютюн, алкоголь і нафтопродукти, які обговорюють зараз на Банковій і які внесуть до парламенту наприкінці червня – на початку липня, проблему не вирішать. Нагадаємо, також буде підвищено з 1,5 до 5% ставку військового збору,  його сплату поширять ще й на приватних підприємців. Крім того, на 2-3% буде підвищено ставку ПДВ. Підвищення ставки військового збору дасть додатково 90-100 млрд гривень на рік (2,22-2,47 млрд доларів), кожен відсоток до ПДВ поповнить скарбницю на 40 млрд гривень, які дорівнюють 988 млн доларів (+3% до ставки ПДВ еквівалентні 120 млрд гривень = 2,97 млрд доларів).

    Єдиним реальним виходом із цієї проблеми є реструктуризація боргу. Умови переговорів щодо нової реструктуризації, яку Україна почала ще ранньою весною, поки незрозумілі, немає гарантій згоди кредиторів через погіршення економічної ситуації в країні. До слова, якщо угода відбудеться, то вона буде вже третьою після 2014 року: перша відбулася 2015 року, друга – 2022 року. Таким чином, якщо очікування України і кредиторів не співпадуть, розплачуватися нам доведеться ресурсами і територією.

  • Держборг України за два роки війни зріс удвічі

    Держборг України за два роки війни зріс удвічі

    За даними Мінфіну, державний і гарантований державою борг 2023 року зріс до нового історичного максимуму – 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. За рік у гривні показник зріс на 35,4% (1,444 трлн грн), у валюті – на 30,4% ($33,9 млрд).

    Найбільший вплив на зростання заборгованості 2023 року мало отримання макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС на суму 18 млрд євро, що становило 55% усього зростання держборгу в гривневому еквіваленті та 61% – у валютному. Видатки на обслуговування держборгу 2023 року становили 8,2% видатків загального фонду держбюджету (для порівняння 6,5% – 2022-го і 12,4% – 2021 року).

    Таким чином у воєнний час структура державного боргу об’єктивно погіршилася. Можна, звісно, заколисувати себе тим, що група кредиторів України з країн G7 і Паризького клубу погодила припинення виплат за боргом до 2027 року. Але це слабка втіха.

    Уряд України не тільки не зміг домовитися про більш пристойну відстрочку – хоча б на 10-15 років, а й про списання хоча б 50% державного боргу. Ба більше, не змогли домовитися і про зменшення відсоткової ставки. І вся ця лавина боргів обрушиться на країну 2027 року.

  • Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень

    Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень

    Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень, заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, станом на 30 листопада 2023 року борг становив 5 122,5 млрд грн або 140,8 млрд доларів у валютному еквіваленті.

    Гетманцев пояснив, що прискорений приріст державного боргу у листопаді пов’язаний з отриманням траншу макрофінансової допомоги від ЄС, позик від Світового банку та розміщенням облігацій внутрішнього державного боргу.

    Зазначено, що за період з 28 лютого 2022 року державний борг збільшився на 87,6%, що становить +2 392,4 млрд грн, у валютному еквіваленті — на 50,9%, або +47,5 млрд доларів. Зовнішній держборг в структурі боргу складає 68,6%, а борг у валюті (зовнішній + валютні облігації) — 71,4%.

    Гетманцев підкреслив, що частину зовнішнього боргу України було реструктуризовано перед офіційними кредиторами G7 та Паризьким клубом до березня 2027 року, перед комерційними кредиторами — до серпня 2024 року, що призвело до значної економії в розрахунках на обслуговування та погашення держборгу.

    Депутат також відзначив, що залишаються високими, проте контрольованими рівні боргового навантаження. За підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП очікується на рівні близько 85%, що, хоча і є високим показником, проте відповідає попереднім прогнозам та позначається зменшенням темпів зростання у порівнянні з попередніми роками.