Golosnovinua.com

Позначка: Держдепартамент США

  • Рубіо заявив про анулювання понад 600 віз через боротьбу США з «пологовим туризмом»

    Рубіо заявив про анулювання понад 600 віз через боротьбу США з «пологовим туризмом»

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати за один місяць ініціювали анулювання понад 600 віз іноземних громадян у межах кампанії проти так званого «пологового туризму».

    Про це Рубіо повідомив у соцмережі X.

    За словами американського дипломата, Державний департамент США створив спеціальну робочу групу, яка займається протидією схемам, пов’язаним із приїздом іноземців до США з метою народження дитини, яка за чинними правилами може отримати американське громадянство.

    Рубіо зазначив, що новостворена структура має перевіряти діяльність власників американських віз, виявляти та ліквідовувати мережі, які організовують «пологовий туризм», а також протидіяти використанню американського імміграційного законодавства у спосіб, який адміністрація президента Дональда Трампа вважає зловживанням.

    «Лише за один місяць робоча група з протидії “пологовому туризму” вжила заходів для анулювання понад 600 віз іноземних громадян з усього світу і продовжуватиме захищати нашу країну від цього зловживання», — заявив Рубіо.

    Під «пологовим туризмом» у США зазвичай мають на увазі ситуації, коли іноземці приїжджають до країни насамперед для народження дитини. Тема стала особливо актуальною після повернення Дональда Трампа до Білого дому, оскільки його адміністрація виступає за суттєве обмеження громадянства, яке дитина отримує за фактом народження на території США.

    На початку серпня Трамп підписав два виконавчі накази, спрямовані на обмеження громадянства за правом народження в окремих випадках, а також на посилення федеральних заходів проти організаторів «пологового туризму».

    Ініціатива щодо перегляду принципу громадянства за правом народження не є новою. Ще у грудні 2024 року Трамп заявляв про намір скасувати автоматичне надання громадянства дітям, народженим у США, у випадках, які його адміністрація вважає такими, що не відповідають американському законодавству.

    Водночас питання залишається предметом серйозних юридичних суперечок, оскільки право на громадянство за народженням пов’язане з 14-ю поправкою до Конституції США. У вересні 2025 року адміністрація Трампа зверталася до Верховного суду США з проханням переглянути конституційність указу президента, який обмежує автоматичне надання громадянства за правом народження.

    Таким чином, анулювання сотень віз стало частиною ширшої політики адміністрації Трампа щодо посилення імміграційного контролю. Вашингтон заявляє, що має намір не лише карати окремих порушників, а й ліквідовувати організовані схеми, які використовують американські візи та правила перебування в країні для отримання переваг, пов’язаних із народженням дітей у США.

  • Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Трамп змінює правила гри: США спрямують мільйони доларів на просування ідей MAGA у Європі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочинає масштабне реформування системи американської зовнішньої допомоги, переорієнтовуючи її на підтримку проєктів, що відповідають політичній ідеології Make America Great Again (MAGA). У Вашингтоні вже підготували перші грантові програми, спрямовані на просування нових зовнішньополітичних пріоритетів США в Європі та інших регіонах світу. Про це повідомляють Reuters та Financial Times.

    За інформацією видань, Державний департамент США вже направив до Конгресу офіційне повідомлення про нові витрати. Одним із перших кроків стане виділення 2 мільйонів доларів на фінансування ініціатив, які, за задумом адміністрації, мають протидіяти цензурі в Європі. Насамперед йдеться про підтримку організацій та проєктів, що критикують європейські Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) та Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), які регулюють діяльність великих цифрових платформ і технологічних компаній.

    У Білому домі вважають, що ці законодавчі акти Європейського Союзу можуть обмежувати свободу слова та створювати надмірний контроль над інформаційним простором. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував політику Брюсселя у сфері цифрового регулювання, називаючи її загрозою для вільного висловлення думок. Саме тому американські кошти планують спрямувати на підтримку тих організацій, експертних центрів і громадських ініціатив, які виступають проти чинної регуляторної політики ЄС.

    Новий курс також свідчить про кардинальну зміну підходу до використання американської міжнародної допомоги. На початку свого президентського терміну Дональд Трамп різко критикував Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), називаючи його частиною застарілої бюрократичної системи та виступаючи за суттєве скорочення його впливу. Однак нині адміністрація фактично вирішила використати механізми зовнішньої допомоги для реалізації власної політичної стратегії.

    Як зазначають Reuters і Financial Times, якщо раніше основний акцент американських грантових програм робився на гуманітарній підтримці, розвитку демократії, боротьбі з бідністю чи реформуванні державних інституцій, то тепер фінансування дедалі більше спрямовуватиметься на проєкти, які відповідають політичним та ідеологічним пріоритетам адміністрації Трампа. Такий підхід може означати наймасштабніше переформатування американської системи міжнародної допомоги за останні десятиліття.

    Основою нової політики стала ідеологія Make America Great Again, яка передбачає пріоритет національних інтересів США над міжнародними домовленостями, критичне ставлення до глобальних інституцій, підтримку максимально широкого трактування свободи слова, економічний протекціонізм та захист традиційних цінностей. Саме ці напрями, за даними журналістів, визначатимуть, які міжнародні проєкти отримуватимуть фінансування від американського уряду.

    Ініціатива вже викликала занепокоєння серед європейських політиків. У країнах ЄС побоюються, що фінансування організацій, які виступають проти політики Брюсселя, може стати інструментом політичного впливу США на внутрішні процеси в Європейському Союзі. Окремі європейські посадовці вважають, що така стратегія здатна посилити політичну поляризацію та створити додаткове напруження у відносинах між союзниками по НАТО.

    Водночас американська адміністрація наголошує, що має право підтримувати за кордоном тих партнерів, які поділяють бачення Вашингтона щодо свободи слова, розвитку ринкової економіки та обмеження державного втручання в інформаційний простір. За інформацією джерел, нинішня грантова програма стане лише першим етапом масштабнішої стратегії, а до кінця року обсяги фінансування подібних ініціатив можуть суттєво зрости.

    Останні рішення вписуються у загальний курс адміністрації Дональда Трампа, яка останніми місяцями активно переглядає підходи як до зовнішньої, так і до економічної політики. Напередодні президент США оголосив про намір запровадити додаткові мита щодо Канади, пояснивши це, зокрема, наслідками масштабних лісових пожеж, дим від яких регулярно поширюється на американську територію. Крім того, Трамп заявив про плани запровадити платний надшвидкий доступ до своїх публікацій у соціальній мережі Truth Social для трейдерів, які використовують його заяви як важливий фактор під час ухвалення фінансових рішень. Нові ініціативи демонструють прагнення адміністрації поєднати зовнішню політику, економічні інструменти та інформаційний вплив у межах реалізації стратегії MAGA.

  • США готові виділити до $100 млн на відновлення захисної арки над ЧАЕС

    США готові виділити до $100 млн на відновлення захисної арки над ЧАЕС

    Сполучені Штати Америки заявили про готовність виділити до 100 млн доларів на відновлення захисної арки над Чорнобильською атомною електростанцією (ЧАЕС), яка зазнала пошкоджень внаслідок влучання російського безпілотника. Фінансування стане частиною ширших міжнародних зусиль країн G7 щодо відновлення об’єкта та гарантування ядерної безпеки в Україні.

    У Держдепартаменті США заявили, що Вашингтон готовий покрити близько 20% від загальної прогнозованої вартості ремонтних робіт. Загальний бюджет проєкту оцінюється приблизно у 500 млн доларів, відповідно американський внесок може сягнути 100 млн доларів.

    У заяві підкреслюється, що це рішення ухвалене в контексті довгострокової політики США у сфері ядерної безпеки, нерозповсюдження ядерних ризиків та підтримки критичної інфраструктури України.

    Американська сторона також закликала інших партнерів по G7 та європейських союзників долучитися до фінансування відновлення об’єкта, наголосивши на необхідності спільної міжнародної відповідальності.

    Йдеться про новий безпечний конфайнмент — масштабну інженерну споруду, зведену над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Ця арка була побудована за участі міжнародних партнерів і мала забезпечити ізоляцію зруйнованого реактора щонайменше на 100 років, запобігаючи витоку радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

    Однак після пошкоджень, спричинених атакою безпілотника, споруда потребує додаткового відновлення та технічного посилення. У США прямо пов’язують цей інцидент із наслідками повномасштабної війни Росії проти України, яка триває з 2022 року.

    У Держдепі наголошують, що навіть часткове порушення цілісності арки може створити потенційні ризики для ядерної безпеки, хоча наразі критичних витоків радіації не зафіксовано.

    Чорнобильська атомна електростанція залишається одним із найнебезпечніших ядерних об’єктів у світі після катастрофи 1986 року. Тоді аварія на четвертому енергоблоці призвела до масштабного радіоактивного забруднення значної частини України та Європи.

    Після аварії над зруйнованим реактором було зведено кілька захисних конструкцій, однак у 2016 році завершили будівництво нового безпечного конфайнменту — сучасної арки, яка має мінімізувати будь-який вплив залишкової радіації та дозволити поступовий демонтаж старого саркофага.

    Саме ця конструкція сьогодні потребує відновлення після пошкоджень, спричинених зовнішнім впливом.

    У США наголошують, що підтримка відновлення ЧАЕС є не лише питанням України, а й елементом глобальної системи ядерної безпеки. Будь-яке порушення стабільності на об’єкті такого рівня розглядається як потенційна загроза міжнародного масштабу.

    Напередодні річниці аварії на ЧАЕС американська сторона також підкреслила важливість недопущення атак на ядерну інфраструктуру. Подібні заклики звучали і з боку європейських партнерів, які наголошують на необхідності захисту ядерних об’єктів навіть під час воєнних конфліктів.

    Оголошення про готовність фінансування з боку США також має політичний вимір. Воно демонструє продовження підтримки України у сфері безпеки та інфраструктури навіть поза межами безпосередньої військової допомоги.

    Крім того, це рішення підкреслює роль США як одного з ключових донорів у рамках міжнародних програм відновлення України.

    Очікується, що найближчим часом країни G7 узгодять детальний план фінансування та графік ремонтних робіт. Окремо буде визначено технічні параметри відновлення арки та залучення міжнародних експертів до оцінки пошкоджень.

    Українська сторона, у свою чергу, розраховує на оперативний початок робіт, оскільки питання стабільності укриття ЧАЕС безпосередньо пов’язане з екологічною та радіаційною безпекою не лише України, а й усієї Європи.

    Таким чином, ініціатива США щодо фінансування ремонту арки над ЧАЕС стала черговим підтвердженням того, що наслідки чорнобильської катастрофи залишаються предметом міжнародної відповідальності, а безпека об’єкта — одним із ключових пріоритетів глобальної політики у сфері ядерної безпеки.

  • США провели закриті переговори з Кубою

    США провели закриті переговори з Кубою

    Американська делегація Державного департаменту США минулого тижня здійснила неоголошений візит до Гавани, де провела серію закритих зустрічей із представниками кубинської влади. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів.

    За даними видання, переговори відбулися у п’ятницю та включали контакти з представниками політичного керівництва Куби, зокрема з Раулем Гільєрмо Родрігесом Кастро — онуком колишнього лідера країни Рауля Кастро, який, за інформацією співрозмовників журналістів, зберігає вплив у політичній системі острова.

    Під час зустрічей американська сторона заявила, що економічна ситуація на Кубі перебуває у критичному стані. Представники США, за даними джерел, наголосили, що країна має обмежений час для ухвалення рішень щодо можливих реформ.

    Серед ключових вимог, які озвучив Вашингтон:

    • проведення політичних та економічних реформ;
    • звільнення політичних в’язнів;
    • компенсація американським громадянам та компаніям за активи, конфісковані після революції 1959 року;
    • обмеження або припинення діяльності іноземних військових і розвідувальних структур на території Куби.

    Окремо американська сторона висловила занепокоєння щодо присутності на острові сил, які у США розглядають як потенційно загрозливі, враховуючи географічну близькість Куби до американського узбережжя.

    У відповідь на можливі кроки з боку Гавани американські представники, за даними Axios, порушили питання потенційного пом’якшення політики Вашингтона.

    Йдеться про можливість:

    • поступового перегляду торговельного ембарго;
    • розширення економічних контактів;
    • доступу до супутникового інтернету Starlink компанії SpaceX.

    Ці пропозиції, як зазначається, не є остаточними рішеннями, а лише предметом можливих подальших переговорів.

    Як повідомляється, це перші прямі контакти такого рівня між країнами за останні близько десяти років. Останній масштабний дипломатичний діалог відбувся під час візиту президента Барака Обами до Куби у 2016 році.

    У матеріалі також згадується, що на початку 2026 року США запровадили посилені економічні обмеження щодо Куби, включно з заходами, які в медіа описуються як фактична паливна блокада. Це, за оцінками оглядачів, суттєво погіршило економічну ситуацію на острові.

    Адміністрація США пояснювала такі кроки міркуваннями національної безпеки та заявляла про ризики, пов’язані з зовнішньополітичними союзами Гавани.

    Окремо раніше повідомлялося, що Вашингтон не виключає політичних змін у керівництві Куби як одного з можливих елементів майбутніх домовленостей.

    Попри активізацію контактів, офіційні сторони публічно не підтверджували зміст переговорів і не коментували можливі домовленості. Джерела вказують, що діалог може бути продовжений, однак його формат і умови залишаються невизначеними.

    Аналітики зазначають, що сам факт таких зустрічей свідчить про спробу обох сторін відновити канал комунікації після багаторічного фактичного замороження відносин, однак перспективи прориву залишаються відкритими.

  • Ентоні Блінкен оголосив про $5,55 млрд допомоги Україні

    Ентоні Блінкен оголосив про $5,55 млрд допомоги Україні

    Американський держсекретар Ентоні Блінкен оголосив про рішення США надати Україні фінансову допомогу у розмірі $5,55 мільярдів. Це підтверджується заявою Державного департаменту США, у якій йдеться про намір Міністерства оборони США спрямувати ці кошти на оборонні товари та послуги для військової підтримки України.

    Деталі фінансування

    Зазначені кошти будуть виділені в рамках закону про додаткові асигнування на безпеку України на 2024 рік. Це означає, що протягом найближчих місяців Україна отримає суттєву військову підтримку у вигляді зброї та військових матеріалів.

    Контекст американської допомоги

    Раніше повідомлялося, що передбачені для України $6 мільярдів можуть бути втрачені, оскільки крайній термін для їх використання спливає 30 вересня, що є кінцем фінансового року. У зв’язку з цим, Адміністрація президента США провела термінові переговори з Конгресом для того, щоб дозволити використання цих коштів. Як стало відомо пізніше, адміністрації вдалося “врятувати” цю допомогу.

    Нові типи озброєння

    Крім того, нещодавно було анонсовано, що США мають намір передати Україні авіабомби AGM-154 Joint Standoff Weapon (JSOW). Ці боєприпаси, у разі запуску з великої висоти, можуть мати дальність до 130 км, тоді як при скиданні з малої висоти цей показник зменшується до 22 км. Одним із носіїв JSOW є винищувач F-16, що підвищує можливості України у веденні бойових дій.