Golosnovinua.com

Позначка: Держкіно

  • Українські серіали виходять на новий рівень: Київ приєднався до європейської системи копродукції

    Українські серіали виходять на новий рівень: Київ приєднався до європейської системи копродукції

    Україна підписала Конвенцію Ради Європи про спільне виробництво аудіовізуальних творів у формі серіалів — документ, який уперше створює окремі міжнародні правила для телевізійних і стримінгових серіалів та має спростити українським продюсерам участь у великих міжнародних проєктах.

    Про підписання повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна. За її словами, документ підписали під час Карпатського інтеграційного саміту. Українська сторона розглядає приєднання до Конвенції як крок до глибшої інтеграції в європейський культурний та аудіовізуальний простір.

    Йдеться про так звану Лілльську конвенцію — Council of Europe Convention on the Co-production of Audiovisual Works in the Form of Series, CETS №230. Її текст Комітет міністрів Ради Європи остаточно схвалив у листопаді 2025 року, а для підписання документ відкрили 26 березня 2026-го на міжнародному фестивалі Series Mania у французькому Ліллі. Першими підписантами стали Франція, Грузія, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Чорногорія, Польща та Португалія. Згодом до них приєдналися Молдова та Велика Британія.

    Конвенція стала першим міжнародним правовим інструментом, який окремо регулює саме незалежне спільне виробництво серіалів для телебачення та стримінгових платформ. До цього подібна система міжнародної копродукції була значно краще розвинена для повнометражного кіно.

    Для українського ринку це означає, що серіал, створений українською компанією разом із партнерами з інших країн-учасниць, за виконання встановлених умов зможе отримати офіційний статус копродукції. Це важливо не лише формально: такий статус може надати проєкту доступ до фінансових механізмів та пільг, які країни надають своїм національним аудіовізуальним творам. Саме цей принцип закладений у Конвенції Ради Європи.

    Тетяна Бережна звернула увагу і на ще один аспект — розподіл прав. Український учасник міжнародного виробництва матиме визначену частку прав на створений продукт та доходів від його використання.

    На практиці це може стати суттєвим фактором для українських продюсерів. У великих міжнародних серіальних виробництвах питання прав, територій показу, стримінгових ліцензій та подальшої монетизації часто є не менш важливим, ніж початкове фінансування.

    Рада Європи пояснює, що новий документ покликаний спростити транскордонну співпрацю, зменшити адміністративні бар’єри, зробити прозорішими правила щодо прав та доходів і покращити доступ незалежних продюсерів до державних програм підтримки.

    Ще одна важлива деталь — гнучкість структури фінансування. Українське Міністерство культури наголошує, що у багатосторонніх копродукціях мінімальний внесок одного з партнерів може бути відносно невеликим. Це дозволяє компаніям із меншими фінансовими можливостями заходити у проєкти, бюджет яких значно перевищує їхні власні ресурси.

    Саме ця модель може бути особливо важливою для українських студій під час війни та післявоєнного відновлення індустрії. Українська сторона може, наприклад, долучатися до міжнародного проєкту сценарієм, творчою командою, знімальними локаціями, постпродакшеном або частиною фінансування, не беручи на себе більшість вартості виробництва.

    Європейська система підтримки серіальної копродукції вже поступово розвивається. Рада Європи має окрему програму Series Co-Production Support, яка передбачає фінансову підтримку проєктів незалежних виробників, створених у співпраці з мовниками або стримінговими платформами. Паралельно діють програми розвитку сценаріїв та міжнародних партнерств.

    Для України цей процес має ширший контекст. Країна вже кілька років інтегрується у європейські механізми кіновиробництва. У червні 2024 року Верховна Рада ратифікувала переглянуту Конвенцію Ради Європи про кінематографічну копродукцію. Тепер до системи спільного виробництва фактично додається ще один великий сегмент — серіали.

    Раніше Nenka.info писала, що уряд також розширив повноваження Державного агентства України з питань кіно та закріпив його роль у роботі з європейськими механізмами підтримки, зокрема фондом Eurimages. Україна є членом Eurimages із 2020 року, а українські фільми вже отримували сотні тисяч євро на міжнародне спільне виробництво.

    Держкіно отримало особливі повноваження: Кабмін переписав правила для українського кіно

    Тепер аналогічний принцип поступово поширюється і на телевізійний та стримінговий контент.

    Для європейської індустрії поява окремої Конвенції пов’язана з різким зростанням ролі серіалів. Рада Європи прямо зазначає, що багатосерійний контент став одним із домінантних форматів на глобальному аудіовізуальному ринку. Водночас значна частина великих проєктів фінансується та розповсюджується транснаціональними платформами, тому незалежні європейські виробники потребують зрозуміліших міжнародних правил.

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе під час відкриття Конвенції для підписання у Ліллі наголошував, що нова система має зміцнити позиції незалежних продюсерів і надати їм більшу передбачуваність на ринку, який стрімко змінюється під впливом глобальних платформ.

    Водночас саме підписання ще не означає автоматичного запуску всіх механізмів Конвенції. Міжнародний документ має пройти процедури, передбачені законодавством держав-учасниць. Для набрання Конвенцією чинності необхідні щонайменше три ратифікації, серед яких дві мають надійти від держав — членів Ради Європи.

    Таким чином, для української індустрії нинішнє рішення насамперед створює юридичний фундамент на майбутнє. Після завершення необхідних процедур українські продюсери отримають більш зрозумілий механізм роботи з європейськими партнерами — від фінансування до розподілу прав та доходів.

    І якщо система запрацює повноцінно, українські історії потенційно зможуть частіше з’являтися не лише як локальні серіали для внутрішнього ринку, а як міжнародні проєкти з європейськими бюджетами, командами та дистрибуцією.

  • Держкіно отримало особливі повноваження: Кабмін переписав правила для українського кіно

    Держкіно отримало особливі повноваження: Кабмін переписав правила для українського кіно

    Кабінет Міністрів змінив юридичний статус Державного агентства України з питань кіно та розширив його повноваження — від роботи з національними фільмами й експертними комісіями до координації представництва України в одному з ключових європейських кінофондів. Відтепер Держкіно офіційно визначене центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який реалізує державну політику у сфері кінематографії. Відповідні зміни уряд вніс до Положення про Держкіно. Про рішення офіційно повідомило Міністерство культури.

    У Мінкульті пояснюють, що йдеться не просто про зміну формулювання в документах. Оновлене положення має дати агентству необхідні юридичні інструменти для виконання функцій, які вже закладені в оновленому законодавстві про кінематографію. Серед них — організація роботи експертних комісій при Раді з державної підтримки кінематографії, процедури надання та позбавлення статусу національного фільму, а також ведення Державного реєстру національних фільмів.

    Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що спеціальний статус має чіткіше визначити місце агентства в системі державної підтримки кіно. За її словами, зміни потрібні, зокрема, для прозорішої роботи з національними фільмами, діяльності експертних комісій та представлення України в міжнародних інституціях.

    Одне з найбільш практичних нововведень стосується Державного реєстру національних фільмів. Саме Держкіно відповідатиме за процедури, пов’язані з отриманням стрічкою статусу національного фільму або його втратою, і за адміністрування відповідного реєстру. Такий статус має значення не тільки символічно: він пов’язаний із механізмами державної підтримки, правовим режимом фільму та можливостями його участі в окремих програмах.

    Паралельно в Україні рухаються до цифровізації цієї системи. У вересні Держкіно повідомляло про підготовку змін, за якими підтвердження національного статусу має поступово перейти від паперового свідоцтва до запису в електронному державному реєстрі з відкритим доступом до даних. Агентство має стати його держателем та адміністратором і відповідати за створення, захист та публікацію інформації.

    Особливий блок нових повноважень стосується міжнародної співпраці. Держкіно виконуватиме функції секретаріату для національних представників України при профільних міжнародних структурах, а також координуватиме представників держави у Раді управління Eurimages — Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження кінематографічних і аудіовізуальних творів.

    Для українського кіноринку Eurimages має особливе значення. Україна стала членом фонду 17 січня 2020 року. Eurimages є структурою Ради Європи і фінансово підтримує міжнародне спільне виробництво художніх, документальних та анімаційних стрічок. Нині фонд об’єднує 40 держав, кожна з яких призначає представника до Ради управління.

    Українські проєкти вже неодноразово отримували гроші Eurimages. На офіційному сайті Держкіно серед прикладів названі «Носоріг» Олега Сенцова та «Спас» Максима Наконечного, які сукупно отримали €395 тис. підтримки, а також «Редакція» Романа Бондарчука — €140 тис. Участь у таких програмах важлива для України не лише як джерело додаткових грошей, а й як механізм входження українських продюсерів у європейську систему копродукції.

    При цьому сам спеціальний статус Держкіно виник не раптово. Його заклали в масштабну реформу законодавства про державну підтримку кіно ще наприкінці 2025 року. Верховна Рада 18 грудня 2025-го ухвалила закон №4743-IX, який набрав чинності 7 червня 2026 року. У тексті закону попереднє визначення органу, що реалізує політику в кінематографії, було замінене на формулювання «центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом». Тепер Кабмін фактично привів положення про саме агентство у відповідність до цієї норми.

    Але цей закон значно ширший за зміну статусу Держкіно. Він перезібрав низку механізмів державної підтримки галузі. Зокрема, передбачена поворотна державна підтримка для виробництва комерційно перспективних ігрових, анімаційних та копродукційних фільмів — до 50% вартості виробництва в межах установленого законом ліміту. Також з’явилася окрема субсидія на розвиток кінопроєкту — девелопмент — яка за визначених умов може покривати до 100% витрат на цей етап.

    Ще одна цікава зміна — можливість отримувати державну підтримку після успішного кінотеатрального прокату. Закон передбачає, що виробник національного фільму, який досяг визначеного рівня касових зборів, може претендувати на підтримку у розмірі 30% зборів, а ці кошти мають бути спрямовані на виробництво наступних українських фільмів. Таким чином держава намагається створити механізм, за якого комерційний успіх однієї стрічки допомагає фінансувати наступну.

    Також закон оновив систему так званих cash rebates — компенсації частини кваліфікованих витрат іноземним виробникам, які знімають фільми в Україні із залученням українських партнерів. Ідея такого механізму полягає у залученні міжнародних знімальних груп, грошей та замовлень для українських павільйонів, технічних компаній, акторів, готелів та інших учасників індустрії.

    На чолі Держкіно зараз перебуває продюсер і колишній керівник Одеської кіностудії Андрій Осіпов. Кабмін призначив його головою агентства 30 травня 2025 року. До цього він також очолював Раду з державної підтримки кінематографії.

    Цікаво, що Осіпов ще наприкінці 2025 року публічно називав спеціальний статус Держкіно одним із пунктів запланованого перезавантаження галузі поряд зі сталим фінансуванням, появою нових форм державної підтримки та реформуванням експертних механізмів. Тобто нинішнє рішення уряду є частиною реформи, яку в агентстві анонсували майже рік тому.

    Водночас фінансова ситуація самого Держкіно залишається специфічною. В інтерв’ю на початку 2026 року Осіпов повідомляв, що бюджет безпосередньо агентства на цей рік становить близько 91,5 млн грн, через що проведення нових пітчингів Держкіно у звичному форматі було неможливим. При цьому він наголошував, що загалом держава планувала значно більші видатки на культурні та кінематографічні проєкти через інші механізми й програми.

    Тож рішення Кабміну саме по собі не означає автоматичного збільшення бюджету Держкіно чи миттєвої появи нових мільярдів на фільми. Воно насамперед формалізує повноваження агентства і дає юридичну основу для того, щоб Держкіно могло виконувати функції, передбачені новим законом.

    Окремо варто наголосити: поняття «спеціальний статус» не слід автоматично трактувати як повну незалежність Держкіно від інших органів влади. У цьому випадку ключове значення має те, що спеціальні функції та повноваження агентства визначаються законодавством. Головний практичний результат урядового рішення — чіткіша відповідальність за реєстри, експертні процедури, національний статус фільмів та міжнародне представництво.

    Саме міжнародний напрям у нинішніх умовах набуває дедалі більшої ваги. Україна вже входить до Eurimages, а у 2025 році, за звітними документами Мінкульту, українська сторона стала членом Виконавчого комітету фонду. Крім того, за державної підтримки Держкіно протягом 2025 року було завершено виробництво 43 національних фільмів — серед них ігрові, дебютні та анімаційні проєкти.

    Для індустрії нинішнє рішення Кабміну тому може виявитися важливішим, ніж звучить сухе формулювання «зміни до положення». Держкіно отримує формально закріплену роль у системі, де одночасно змінюються принципи фінансування, правила роботи з національними фільмами, механізми підтримки комерційних проєктів, співпраця з іноземними продюсерами та представництво України в Європі.

    Тепер головним питанням буде вже не те, які повноваження записані в документах, а як вони працюватимуть на практиці — наскільки прозоро формуватимуться експертні комісії, як функціонуватиме реєстр національних фільмів, за якими процедурами розподілятиметься підтримка та чи допоможе нова модель повернути українському кіновиробництву стабільність після кількох років війни й постійних змін у системі фінансування.

  • 4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    Навколо масштабної президентської культурної ініціативи «Тисячовесна», на яку передбачено близько 4 млрд гривень, виникли нові запитання щодо прозорості відбору. «Українські новини» заявили, що щонайменше 33 із 92 проєктів-переможців у категорії «Ігрові фільми та серіали» — тобто 35,9% — мають ті чи інші зв’язки з експертами, які брали участь в оцінюванні заявок, або з керівництвом Держкіно. Йдеться про корпоративні, управлінські, творчі, професійні або родинні зв’язки.

    При цьому важливо наголосити: сама наявність професійного чи іншого зв’язку не є автоматичним доказом порушення закону, конфлікту інтересів або неправомірного розподілу коштів. На момент публікації немає підстав стверджувати, що всі наведені виданням випадки офіційно визнані порушеннями уповноваженими органами. Однак масштаб заявлених перетинів викликає питання до процедур відбору та механізмів запобігання потенційному конфлікту інтересів.

    За підрахунками «Українських новин», лише для п’яти проєктів із виявлених 33 сукупний обсяг фінансування становить щонайменше 212 млн гривень. Для значної частини інших проєктів точні суми, за даними видання, у відкритому доступі наразі не оприлюднені.

    Сам конкурс справді має величезний масштаб. «Тисячовесна» є ініціативою президента України зі створення українського культурного продукту, а її проведення регламентоване урядовою постановою №404 від 25 березня 2026 року. Офіційно програма стартувала 3 квітня.

    На конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Після завершення приймання заявок Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір, після чого проєкти переходили до експертного оцінювання.

    Механізм передбачав кілька етапів: спочатку перевірку документів, потім експертне оцінювання, а фінально — публічні презентації проєктів і їх розгляд конкурсними комісіями. Для кінематографічного напряму Держкіно 29 липня окремо затвердило перелік учасників, допущених та недопущених до третього етапу в категорії «Ігрові фільми та серіали».

    Причому організатори ще до проведення конкурсу окремо наголошували на прозорості процедури. Мінкульт спільно з Держкіно та Держмистецтв розробив рекомендації щодо експертного оцінювання та процедури жеребкування проєктів між експертами. Міністерство заявляло, що ці механізми мають зробити конкурс максимально зрозумілим та відкритим для учасників.

    Саме тому інформація про значну кількість професійних та корпоративних перетинів між переможцями й експертним середовищем тепер привернула особливу увагу.

    За даними «Українських новин», найбільша відома сума серед описаних ними випадків стосується проєктів, пов’язаних із продюсерською родиною Лавренюків та компаніями ZARUBA/MAMAS. Видання стверджує, що три відповідні проєкти сукупно отримали 125,46 млн гривень.

    У матеріалі також фігурує експертка конкурсу Анастасія Штейнгауз. «Українські новини» стверджують, що з квітня 2026 року вона є стовідсотковою власницею компанії «ЗАРУБА», а також вказують на її родинний зв’язок із колишнім міністром оборони Олексієм Резніковим.

    Ці конкретні твердження щодо структури власності та родинних зв’язків походять із розслідування видання; у знайдених нами офіційних повідомленнях організаторів конкурсу окремої оцінки цього епізоду немає. Тому говорити про встановлене порушення на цій підставі наразі було б передчасно.

    Ще один великий блок стосується продюсерів Юлії Чернявської та Олега Щербини, яких видання пов’язує з Fresh Production UA та Tornado Film.

    За оприлюдненими «Українськими новинами» даними, проєкт «Між слів» отримав 35 млн гривень, а «Покрова» — 31,5 млн гривень. Ще один проєкт — «Тіні без сонця» — також потрапив до переліку, однак його суму фінансування видання не називає.

    Особливість цього випадку, як стверджує редакція, полягає в тому, що обоє продюсерів входили до експертного середовища конкурсу. Однак із самої наявності їх у складі експертів не випливає, що вони оцінювали власні або пов’язані з ними заявки: для такого висновку необхідні дані про конкретний розподіл заявок між експертами.

    І це суттєва деталь, адже офіційна процедура «Тисячовесни» передбачала розподіл проєктів для оцінювання між експертами за спеціально визначеним механізмом жеребкування.

    Ще 20 млн гривень, за інформацією видання, отримав проєкт «Алла Горська», який журналісти пов’язують з експертами Віктором Вінтоняком та Олесею Виговською.

    Навколо цієї заявки виникли й додаткові питання. Раніше «Українські новини» повідомляли, що проєкт нібито допустили до конкурсу без завершеного повноцінного сценарію: замість нього серед матеріалів був есей із фрагментами листування Алли Горської з чоловіком та матір’ю. Видання також звернуло увагу на особливості кошторису — зокрема, заявлені витрати на костюми за відсутності передбачених коштів на акторські гонорари.

    Однак найважливіша цифра у всій історії — не 20, 35 чи навіть 125 мільйонів.

    За підрахунками редакції, потенційні зв’язки виявлені у 33 із 92 переможців кінематографічного напряму, а відомі 212 млн гривень охоплюють лише п’ять таких проєктів. Тобто реальний обсяг державної підтримки всіх 33 проєктів може бути значно більшим.

    Серед інших компаній, щодо проєктів яких видання повідомляє про ті чи інші зв’язки, названі FILM.UA Group, «Українська Продакшн студія», SFILM, A17 Production, Sarke Studio, 2BRAVE Productions, Family Production, VAIT FILMS, Prime Story Pictures, MO Films, «ТелеПростір Студіо», Real Pictures, «Комаровський Філмз» та Одеська кіностудія.

    Водночас без оприлюднення повної інформації про характер кожного зв’язку, конкретних експертів, які оцінювали відповідні заявки, їхнє самовідведення у разі потенційного конфлікту інтересів та остаточні договори фінансування робити висновок про неправомірність перемоги конкретної компанії не можна.

    Масштаб програми справді безпрецедентний для українського культурного сектору. Загалом у межах «Тисячовесни» йдеться про 546 проєктів у шести категоріях, а загальний фінансовий ресурс програми становить близько 4 млрд гривень. Офіційні матеріали щодо президентської ініціативи також підтверджують саме чотиримільярдний масштаб фінансування.

    Лише за трьома напрямами, які координує Держмистецтв, переможцями стали 354 проєкти: 77 у візуальному мистецтві, 133 — у перформативному та 144 — у сучасній музиці. До фінального етапу в цих трьох напрямах загалом дійшли 1215 проєктів.

    Програма охоплює не тільки традиційне кіно. Офіційна платформа «Тисячовесни» передбачає напрями ігрових, документальних та анімаційних фільмів і серіалів, продуктів для дитячої аудиторії, сучасної музики, візуального та перформативного мистецтва, а також аудіовізуальних шоу і відеоконтенту для соціальних мереж.

    Ще одна важлива деталь — переможець не просто отримує державні гроші без подальших зобов’язань. За офіційними правилами, майнові права на створений культурний продукт залишаються переможцю, але після завершення виробництва він має укласти з державою ліцензійний договір на некомерційне використання продукту та договір про сплату прибутків. Передбачено механізм повернення частини прибутку від комерційного використання до моменту повернення суми, отриманої з державного бюджету.

    На старті влада пояснювала «Тисячовесну» необхідністю різко збільшити обсяг сучасного українського контенту та посилити культурну й інформаційну стійкість держави. Держмистецтв прямо зазначало, що проєкт спрямований на розвиток креативного сектору, підтримку молоді та зміцнення інформаційної стійкості.

    Сам президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності створювати більше українського контенту та протистояти російському культурному впливу. У матеріалах щодо ініціативи йшлося про потребу довгострокової програми підтримки української культури, а не одноразового фінансування.

    Тепер, однак, у центрі уваги опинилося інше питання — наскільки прозоро розподіляються ці мільярди.

    Оприлюднені «Українськими новинами» дані самі по собі ще не доводять корупції чи незаконного втручання експертів у результати конкурсу. Але якщо заявлена цифра — 33 пов’язані проєкти з 92 переможців ігрового напряму — підтвердиться після повного аналізу документації, організаторам конкурсу доведеться детально пояснити механізм уникнення конфлікту інтересів.

    Ключовими в такому разі стають відповіді на кілька питань: хто саме оцінював кожен із пов’язаних проєктів, чи заявляли експерти про потенційний конфлікт інтересів, чи відводили їх від оцінювання таких заявок, як відбувалося жеребкування та які остаточні суми отримають усі 33 проєкти.

    Адже за масштабу «Тисячовесни» йдеться вже не просто про професійні стосунки всередині порівняно невеликої української кіноіндустрії. Йдеться про розподіл мільярдів гривень державного фінансування, а отже прозорість процедури та можливість перевірити кожне рішення стають не менш важливими, ніж культурна цінність самих майбутніх фільмів і серіалів.