Golosnovinua.com

Позначка: Держмитслужба

  • Мита обнулили: для українського експорту відкрився величезний ринок Туреччини

    Мита обнулили: для українського експорту відкрився величезний ринок Туреччини

    З 1 жовтня 2026 року між Україною та Туреччиною офіційно запрацювала Угода про вільну торгівлю, яку сторони підписали ще у лютому 2022 року. Для українських експортерів новий режим починає діяти одразу: залежно від товару компанії зможуть постачати продукцію до Туреччини без мита, за зниженими ставками або в межах спеціальних тарифних квот. Для турецького імпорту до України пільгові тарифи стартують пізніше — з 1 січня 2027 року.

    Саме ця асиметрія є одним із найважливіших моментів для українського бізнесу: упродовж останніх трьох місяців 2026 року експортери з України вже можуть користуватися преференціями на турецькому ринку, тоді як для частини турецьких товарів імпортний режим в Україні ще не зміниться.

    Державна митна служба уточнює, що угода поширюється на товари з глав 01–97 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, якщо вони мають українське або турецьке походження. Залежно від конкретної позиції передбачене повне скасування мит, зниження ставок або застосування тарифних квот. Для українського експорту з 1 жовтня використовуватимуться коди преференцій 429 — скасування експортного мита, та 430 — тарифна квота.

    Щоб скористатися пільгою, недостатньо просто відправити товар із території України. Підприємство має підтвердити його походження відповідно до правил угоди. Основними документами для цього є сертифікат EUR.1 або декларація про походження товару. Саме підтверджене походження дозволяє митниці застосувати нульову чи знижену ставку.

    Для українських компаній це відкриває ринок, який і без нової угоди вже був одним із найбільших напрямків торгівлі. За даними Міністерства економіки, у 2025 році Туреччина посіла друге місце серед ринків українського експорту і третє — за загальним товарообігом. Двостороння торгівля сягнула $7,9 млрд, з яких приблизно $2,7 млрд припадало на український експорт.

    Саме тому ефект угоди потенційно значно більший, ніж у випадку невеликого нового ринку: українські компанії вже мають налагоджені торговельні зв’язки з Туреччиною, а тепер частина цих поставок має стати дешевшою за рахунок зменшення тарифного навантаження.

    Найбільше можливостей відкривається для промислової продукції, металургії та частини аграрного сектору.

    Ще під час підписання угоди Мінекономіки повідомляло, що Туреччина встановлює нульову ставку мита на 10 337 товарних позицій, що тоді оцінювалося як приблизно 95% номенклатури українського експорту. Для ще 1348 позицій передбачалися тарифні квоти або знижені ставки. Водночас у липневому повідомленні 2026 року Мінекономіки формулювало це як повну лібералізацію для 84% українських товарів, а для решти чутливих позицій — квоти та перехідні механізми. Ці показники рахуються за різними підходами до товарної номенклатури, тому їх не варто механічно протиставляти один одному.

    Особливо вигідні умови передбачено для металургії. Туреччина встановлює нульове мито на 510 із 840 металургійних товарних позицій, ще для 130 передбачене часткове зниження ставок. Для 167 металургійних товарів передбачено квоти загальним обсягом щонайменше 411 тисяч тонн. Українська сторона при цьому зберігає право застосовувати експортне мито на металобрухт.

    Для металургійних підприємств це має практичне значення через конкуренцію на турецькому ринку, зокрема з російською продукцією. Нижчі тарифи можуть частково покращити цінову позицію українського металу, хоча реальний результат залежатиме також від логістики, вартості енергії, страхування та світових цін.

    Аграрний блок угоди теж передбачає нові можливості. Туреччина погодила нульові мита на частину зернових, а Україна отримує покращений доступ до турецького ринку для переробленої аграрної продукції. При цьому угода не означає повного скасування всіх аграрних обмежень: для чутливих товарів можуть застосовуватися квоти або спеціальні ставки.

    Для України це особливо важливо, оскільки Туреччина є не лише великим споживчим ринком, а й ключовою ланкою чорноморської логістики. «Ненька інфо» раніше писала, що український агроекспорт у 2026 році може принести державі $23–24 млрд валютної виручки, попри постійні удари РФ по портовій та транспортній інфраструктурі.

    Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Окремий і потенційно дуже важливий елемент угоди — правила походження товарів. Мінекономіки наголошує, що новий режим запроваджує оновлені пан-євро-середземноморські правила. Це означає, що українські виробники зможуть використовувати турецькі матеріали та комплектуючі і за виконання необхідних умов зберігати преференційне походження кінцевого товару для подальшого експорту до країн ЄС.

    Простіше кажучи, виробник в Україні може закупити певну сировину чи компоненти у Туреччині, переробити їх в Україні та, якщо правила походження дотримані, отримати можливість експортувати готовий товар на європейський ринок із відповідними тарифними перевагами.

    Для підприємств, які працюють у виробничих ланцюгах між Україною, Туреччиною та ЄС, це може бути не менш важливим, ніж пряме скасування мит.

    Втім, угода не означає, що Україна повністю відкриває внутрішній ринок без захисних механізмів.

    Українська сторона зберегла мита на вживані автомобілі та секонд-хенд, а для окремих категорій транспортних засобів та легкої промисловості встановлено перехідні періоди тривалістю три та п’ять років. Це має дати українським виробникам час адаптуватися до посилення конкуренції з турецькою продукцією.

    Саме турецька легка промисловість, текстиль, одяг, побутові товари та окремі промислові категорії традиційно вважаються потенційно сильними конкурентами для українського виробника. Тому частину тарифів вирішили знижувати поступово, а не одномоментно.

    Угоду Україна та Туреччина підписали 3 лютого 2022 року в Києві після багаторічних переговорів. Верховна Рада ратифікувала документ лише 14 липня 2026 року законом №4932-IX. За закон у цілому проголосували 236 народних депутатів. Документ передбачав набрання чинності після завершення необхідних процедур обома сторонами. Фактично від підписання до запуску угоди минуло понад чотири з половиною роки.

    Попередні економічні розрахунки Міністерство економіки України ще на етапі підготовки угоди передбачали, що в довгостроковій перспективі вона може щороку додавати близько 2,2% до ВВП України та 2,6% до доходів домогосподарств. Це саме модельний прогноз, зроблений на основі очікуваного ефекту лібералізації торгівлі, а не гарантований фактичний приріст економіки.

    Реальний результат залежатиме від війни, стану промисловості, логістики через Чорне море, курсу валют, попиту в Туреччині та здатності українського бізнесу скористатися новими правилами.

    При цьому чорноморська логістика залишається ключовим фактором. «Ненька інфо» повідомляла, що Анкара паралельно намагається просувати механізми безпеки торговельного судноплавства у Чорному морі, зокрема пропонувала Україні та Росії проєкт так званого морського перемир’я для цивільних суден. Остаточної домовленості щодо такого режиму наразі немає.

    Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Ще один показник масштабів торгівлі — митна статистика. За даними, які раніше наводила «Ненька інфо», лише за січень–липень 2026 року Україна експортувала до Туреччини товарів приблизно на $2 млрд, поступаючись за цим показником лише Польщі.

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Для експортерів головна зміна з 1 жовтня максимально практична: перед укладенням контракту потрібно перевірити код товару, конкретну ставку за угодою, наявність квоти та правила походження, а потім правильно оформити підтверджувальні документи. Сам факт української реєстрації компанії автоматично пільги не дає.

    Отже, з 1 жовтня ЗВТ із Туреччиною перестала бути документом «на майбутнє» і перетворилася на реальний торговельний режим. Для українського експорту преференції вже працюють, а для турецького імпорту в Україну повноцінний новий тарифний режим стартує з 1 січня 2027 року. Найбільший потенціал отримують металургія, агросектор, промислові виробники та компанії, які можуть поєднати українське виробництво з турецькими компонентами й подальшим виходом на європейський ринок.

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Державна митна служба України запустила новий цифровий сервіс, який має допомогти імпортерам та іншим учасникам зовнішньоекономічної діяльності ще до подання митної декларації оцінювати рівень митної вартості товарів. Інструмент отримав назву «Аналіз рівня митної вартості товарів» і вже доступний в особистому кабінеті на офіційному порталі відомства.

    Сервіс надає користувачам статистичну інформацію про митну вартість товарів, які раніше оформлювалися митними органами України. Отримані дані відображаються у вигляді наочної гістограми, завдяки чому бізнес може побачити розподіл вартості аналогічної продукції та орієнтовний діапазон цін, який фіксувався під час попередніх митних оформлень.

    Фактично підприємці отримали можливість заздалегідь перевірити, наскільки заявлена ними вартість товару відповідає показникам, які вже містяться в інформаційних системах митниці. Це не скасовує необхідності документально підтверджувати ціну конкретної партії, однак дозволяє краще підготуватися до оформлення та оцінити ризик виникнення додаткових запитань з боку митного органу.

    Щоб сформувати вибірку, користувач повинен зазначити код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можна обрати період митного оформлення, країну походження продукції, статус оформлення та одиницю виміру вартості.

    Ціну можна аналізувати за кілограм товару або за додаткову одиницю виміру, якщо така передбачена для відповідної товарної позиції. Для точнішого пошуку система також дозволяє вказати фрагмент опису продукції.

    Однією з важливих функцій нового інструмента є можливість побачити розподіл цін залежно від застосованого методу визначення митної вартості. Це дає бізнесу змогу зрозуміти, як саме формувався відповідний показник для схожих товарів і наскільки часто митні органи приймали заявлену контрактну ціну або використовували інші передбачені законодавством методи.

    Митна вартість є одним із ключових показників під час імпорту, оскільки саме на її основі у багатьох випадках розраховуються митні платежі. Через це розбіжності між декларантом і митницею щодо правильності визначення вартості можуть призводити до затримок, запитів додаткових документів, коригування заявлених показників та подальших спорів.

    Новий сервіс покликаний зробити цей процес більш прогнозованим. Підприємець зможе проаналізувати статистику до ввезення або декларування товарів та врахувати отримані результати під час підготовки контрактів, рахунків, платіжних документів, транспортних матеріалів та інших підтверджень вартості.

    У Держмитслужбі наголошують, що сервіс не просто показує окрему середню ціну. Інформація відображається як розподіл значень, що важливо для правильного розуміння статистики. Вартість однакової або подібної продукції може відрізнятися залежно від виробника, комплектації, якості, обсягу партії, країни походження, умов постачання, витрат на транспортування та інших обставин.

    Тому отриманий показник не варто сприймати як обов’язкову або мінімально допустиму ціну. Йдеться насамперед про аналітичний орієнтир, який допомагає учаснику зовнішньоекономічної діяльності оцінити загальну ситуацію та завчасно виявити можливі розбіжності.

    Наприклад, якщо заявлена імпортером вартість суттєво відрізняється від більшості показників у системі, компанія може заздалегідь підготувати розширений пакет підтверджувальних документів. Водночас якщо ціна перебуває у типовому для аналогічних товарів діапазоні, це може зменшити невизначеність під час оформлення, хоча й не гарантує автоматичного прийняття митної вартості.

    За очікуваннями Держмитслужби, використання нового сервісу сприятиме підвищенню прозорості митних процедур, якіснішій підготовці документів та більшій передбачуваності митного контролю для сумлінних компаній. Крім того, інструмент має допомогти зменшити кількість спірних ситуацій, які виникають під час перевірки правильності визначення митної вартості.

    Запуск сервісу став частиною ширшої цифрової трансформації української митниці. Держмитслужба вже розвиває інструменти роботи зі статистикою, відкритими даними та державними реєстрами. Зокрема, на порталі відомства працює BI-система, за допомогою якої можна аналізувати імпорт та експорт України за країнами, товарами, обсягами, одиницями виміру та митними платежами.

    У відомстві пояснюють, що основним масивом інформації, з яким працює митниця, є митні декларації. Частина цих даних після знеособлення відкривається для суспільства та бізнесу, а статистичні показники можна переглядати в інтерактивному форматі й експортувати для подальшої роботи.

    Новий інструмент аналізу митної вартості має більш прикладне призначення. Він орієнтований передусім на компанії, які готуються до оформлення конкретних товарів і потребують інформації про попередні операції з подібною продукцією.

    Для бізнесу така функція може бути особливо корисною під час планування імпорту нових категорій товарів, роботи з новим постачальником або виходу на ринок продукції, яку компанія раніше не ввозила. Аналіз статистики дозволить точніше оцінювати майбутні витрати та враховувати можливі митні ризики у фінансових розрахунках.

    Водночас користувачам необхідно правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, адже саме від класифікації залежатиме релевантність отриманої вибірки. Якщо код буде обрано неправильно, система може показати інформацію про іншу категорію продукції, що зробить порівняння некоректним.

    Нещодавно Держмитслужба також запровадила цифровий сервіс на основі штучного інтелекту, який допомагає користувачам підбирати ймовірний код товару за УКТ ЗЕД. Для аналізу можна ввести опис продукції та додати фотографії, каталоги, технічну документацію або інші матеріали.

    Під час формування рекомендації система використовує УКТ ЗЕД, пояснення та примітки до неї, попередні рішення Держмитслужби, а також міжнародну базу рішень Binding Tariff Information, яку застосовують митні адміністрації країн Європейського Союзу. Результат містить найбільш імовірний код, обґрунтування класифікації та посилання на використані джерела.

    Поєднання інструментів для класифікації продукції та аналізу її митної вартості може суттєво спростити підготовчий етап. Спочатку компанія зможе уточнити можливий код товару, а потім переглянути статистику його попередніх оформлень.

    Паралельно Україна наближає митні процедури до правил Європейського Союзу. У Верховній Раді раніше зазначали, що перехід на європейські стандарти передбачає цифровізацію більшості процедур, скорочення паперової бюрократії, розширення системи авторизацій і митних спрощень, а також зменшення залежності результатів оформлення від людського фактора.

    Ще одним напрямом є впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які мають працювати за логікою європейської системи Binding Tariff Information. Подібні рішення дозволяють бізнесу заздалегідь отримати офіційну позицію митного органу щодо класифікації конкретної продукції та використовувати її під час подальших оформлень.

    У перспективі це має скоротити кількість суперечок навколо кодів УКТ ЗЕД, ставок мита та необхідних дозвільних документів. Для компаній, які регулярно ввозять однакові товари, передбачуваність класифікації є не менш важливою, ніж можливість попередньо оцінити митну вартість.

    Новий сервіс не замінює митного контролю та не звільняє декларантів від обов’язку подавати достовірні відомості. Кожна зовнішньоекономічна операція має власні умови, тому митниця й надалі оцінюватиме надані документи та обставини конкретного постачання.

    Однак відкритий доступ до статистики дає підприємцям можливість бачити більше інформації, на яку може орієнтуватися митний орган. Це створює передумови для більш рівноправної комунікації між державою та бізнесом і дозволяє компаніям не чекати проблем уже під час оформлення, а готуватися до них завчасно.

    У Держмитслужбі називають розвиток цифрових сервісів одним із пріоритетних напрямів роботи. Новий аналітичний інструмент має розширити можливості бізнесу для самостійного використання статистичних даних, підвищити відкритість митних процесів та сприяти формуванню партнерських відносин між митницею й учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Кордон перетворюється на пастку: українців попередили про штрафи до 150% і конфіскацію грошей та майна

    Тисячі українців щодня перетинають державний кордон, вирушаючи до країн Європейського Союзу з туристичною метою, у відрядження, на навчання або до родичів. Однак незнання митних правил може коштувати мандрівникам дуже дорого. У Державній митній службі нагадують: за окремі порушення під час перетину кордону передбачені значні штрафи, а в деяких випадках — конфіскація коштів, товарів та навіть транспортних засобів.

    Експерти зазначають, що більшість проблем виникає через необізнаність громадян щодо вимог Митного кодексу України та правил переміщення товарів через кордон. Саме тому перед поїздкою рекомендується ретельно перевірити, які речі підлягають обов’язковому декларуванню та які обмеження діють щодо перевезення валюти, алкоголю, тютюнових виробів, техніки чи інших товарів.

    Одним із найпоширеніших порушень залишається недекларування готівки. Згідно з чинними правилами, громадяни мають право перевозити через кордон до 10 тисяч євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті без письмового декларування. Якщо сума перевищує встановлений ліміт, її необхідно задекларувати та підтвердити законність походження коштів відповідними документами.

    За порушення цих вимог передбачена відповідальність відповідно до статті 471 Митного кодексу України. У таких випадках митники можуть вилучити незадекларовані кошти до рішення суду, а порушнику доведеться сплачувати штраф.

    Також серйозні наслідки можуть чекати на тих, хто намагається перешкоджати роботі митників під час перевірки. Стаття 474 Митного кодексу передбачає відповідальність за відмову надати документи, перешкоджання огляду транспортного засобу чи багажу, а також інші дії, які унеможливлюють проведення митного контролю.

    Особливо суворо законодавство карає за спроби приховати товари від митного контролю. Якщо громадянин перевозить речі у спеціально облаштованих схованках, подає неправдиві документи або іншим способом намагається уникнути перевірки, його дії можуть кваліфікуватися за статтями 482 та 483 Митного кодексу.

    У таких випадках штраф може становити до 100% вартості товару, а сам товар підлягатиме конфіскації. Якщо ж порушення пов’язане з ухиленням від сплати митних платежів, санкції ще жорсткіші.

    Найсерйозніше покарання передбачає стаття 485 Митного кодексу України. Вона стосується випадків, коли особа намагається уникнути сплати податків і митних платежів шляхом подання неправдивих відомостей або документів. У таких ситуаціях штраф може сягати 150% несплаченої суми митних платежів.

    Юристи звертають увагу, що крім штрафів громадяни часто втрачають сам предмет правопорушення. Наприклад, якщо митники виявляють незадекларовану партію товару комерційного призначення, вона може бути конфіскована на користь держави. Аналогічна доля може чекати на транспортний засіб, якщо він використовувався для приховування товарів від контролю.

    Окрему увагу митники приділяють перевезенню дороговартісної техніки, ювелірних виробів, колекційних предметів, великих партій одягу та електроніки. Якщо кількість товарів свідчить про комерційний характер перевезення, митні органи можуть вимагати сплату відповідних платежів або оформлення товару в іншому режимі.

    Експерти радять перед поїздкою до країн Європейського Союзу перевіряти актуальні правила як української, так і європейської сторони. В окремих країнах діють додаткові обмеження щодо ввезення продуктів харчування, м’ясної продукції, молочних виробів, лікарських препаратів та рослин.

    Нагадаємо, що від 1 червня 2026 року базові правила перетину державного кордону для військовозобов’язаних громадян України залишилися без змін. Водночас Державна прикордонна служба анонсувала запуск нового електронного сервісу, який дозволить громадянам перевіряти наявність тимчасових обмежень на виїзд за кордон.

    Фахівці наголошують: більшість проблем на кордоні можна уникнути, якщо заздалегідь ознайомитися з чинними правилами та підготувати необхідні документи. Незнання законодавства не звільняє від відповідальності, а одна помилка під час проходження митного контролю може коштувати десятки тисяч гривень або навіть призвести до втрати майна.

    Саме тому перед поїздкою варто не лише перевірити документи, а й переконатися, що готівка, цінні речі та товари перевозяться відповідно до вимог законодавства. Це дозволить уникнути неприємних сюрпризів, затримок на кордоні та фінансових втрат.

  • У декларації посадовиці митниці виявили сотні тисяч гривень подарунків

    У декларації посадовиці митниці виявили сотні тисяч гривень подарунків

    Начальниця управління розвитку персоналу департаменту по роботі з персоналом Державної митної служби Катерина Гунько задекларувала значні доходи, грошові активи та подарунки, отримані її родиною. Відповідні дані містяться у її декларації про статки.

    Про це пише МедіаХаб

    За минулий рік основним джерелом доходу самої посадовиці стала заробітна плата у Держмитслужбі, яка склала 851 696 гривень. Додатково вона отримала 346 244 гривні у Харківській митниці, 71 150 гривень за сумісництвом у Харківському національному економічному університеті, а також виплати від профспілкових організацій.

    Водночас значно більший дохід задекларував її чоловік Олександр Попов. Зокрема, він отримав 1,2 млн гривень від підприємницької діяльності. Крім цього, у декларації вказані подарунки: 400 тисяч гривень від сина та ще 200 тисяч гривень від тестя.

    У власності родини перебуває домоволодіння площею 153,8 квадратного метра та земельна ділянка 496 квадратних метрів у Харкові, придбані ще у 2013 році. Також чоловік є власником квартири площею 53,8 квадратного метра.

    Сама Катерина Гунько має право реєстрації у квартирі площею 28 квадратних метрів у Харкові. Крім того, з травня 2025 року вона орендує житло у Києві площею 44,1 квадратного метра.

    Серед транспортних засобів у декларації вказано автомобіль Citroen DS4 2017 року випуску, яким користується посадовиця, а також Volvo XC60 2018 року, де вона зазначена як користувач.

    Грошові активи родини включають значні суми готівки та кошти на банківських рахунках. Зокрема, у чоловіка задекларовано 60 тисяч доларів і 40 тисяч євро готівкою, тоді як у самої декларантки — 600 тисяч гривень. Також кошти розміщені на рахунках у кількох українських банках.

    Таким чином, декларація посадовиці свідчить про наявність значних фінансових ресурсів у родини, включаючи як доходи від роботи та бізнесу, так і суттєві грошові подарунки.

  • НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    Детектив Національного антикорупційного бюро України Орест Мандзій під час співбесіди озвучив нові деталі гучної справи щодо так званої «чорної каси» Волинської митниці, яку правоохоронці вилучили у січні 2026 року.

    Йдеться про близько 850 тисяч доларів готівки, які, за версією слідства, могли бути частиною системного збору нелегальних платежів. Водночас, за словами детектива, разом із грошима було вилучено ще один важливий доказ — документи, які у професійному середовищі називають «розчіскою».

    Ці записи містять детальний розподіл коштів між підрозділами митниці, а також, ймовірно, представниками силових структур, які могли забезпечувати прикриття таких схем.

    Озвучені факти пролунали на тлі відсутності публічної реакції з боку керівництва Державної митної служби. Така ситуація, за оцінками експертів, може свідчити або про толерування подібних практик, або про слабкий контроль центрального апарату над регіональними підрозділами.

    Паралельно під час співбесід прозвучали й інші резонансні заяви. Зокрема, детектив НАБУ Руслан Даменцов нагадав про викриту у 2024 році схему продажу посад у митній системі. За його словами, керівні позиції оцінювалися у сотні тисяч і навіть мільйони доларів.

    Зокрема, посада керівника Львівської митниці могла коштувати до одного мільйона доларів, Волинської — близько пів мільйона, а Чернівецької — близько 200 тисяч доларів.

    У сукупності з новими даними про «чорну касу» це формує картину системних корупційних практик у митній сфері. При цьому, як випливає з заяв, частина кандидатів на керівні посади, які нині беруть участь у конкурсах, може бути дотична до подібних схем у минулому.

    Сам Даменцов, який добре обізнаний із внутрішніми процесами, розглядається як один із потенційних фіналістів конкурсу на керівні посади в митниці. Водночас експерти скептично оцінюють шанси представників антикорупційних органів очолити відомство, з огляду на політичні фактори.

    На цьому тлі історія з вилученою «чорною касою» та документами її розподілу може стати одним із ключових тестів для влади — як щодо реальної боротьби з корупцією, так і щодо реформування митної системи загалом.

  • Головний фігурант схеми на Трипільській ТЕС: що відомо про Андрія Тесленка

    Головний фігурант схеми на Трипільській ТЕС: що відомо про Андрія Тесленка

    Після публікації розслідування щодо можливого розкрадання близько 50 мільйонів гривень під час ремонту Трипільської теплоелектростанції, яка зазнала пошкоджень унаслідок російських атак, з’явилися нові деталі про ключового фігуранта справи.

    За даними правоохоронців, головним підозрюваним є 59-річний Андрій Тесленко, уродженець Запоріжжя, раніше не судимий. Формально він обіймає посаду заступника директора ТОВ “Інвентум Україна”, однак слідство вважає, що саме він фактично контролює низку компаній-підрядників.

    Йдеться, зокрема, про ТОВ “ЗТЕП”, “ДЕМЗ-інжинирінг” та ТОВ “ДЕМЗ”. Саме ці структури отримували великі підряди на роботи, пов’язані з Трипільською ТЕС. Зокрема, “ЗТЕП” уклало контрактів на суму понад 488,3 мільйона гривень, тоді як “Інвентум Україна” отримала понад 160 мільйонів гривень лише за одним договором.

    Слідчі вказують на ймовірну схему завищення вартості матеріалів. За їхніми даними, ціни могли збільшуватися до 50%. Закупівлі здійснювалися через пов’язані компанії з націнкою близько 30%, а різницю, за версією слідства, виводили у готівку.

    Обшуки у межах справи провели 14 січня 2026 року, зокрема у будинку на Київщині, який із жовтня 2025 року належить Андрію Тесленку. Йдеться про нерухомість площею майже 300 квадратних метрів.

    Під час слідчих дій правоохоронці вилучили близько 3 мільйонів гривень та 100 тисяч доларів готівкою. Водночас ще 120 тисяч доларів і 115 тисяч євро, за даними слідства, були повернуті адвокатам — їх назвали коштами співмешканки Тесленка.

    Офіційно на нього також оформлені три компанії — “ІК Нафтогазові технології”, “ДЕМЗ” і “Хамстер Клаб Інтернейшнл”, які не фігурують у державних закупівлях. Водночас ключову роль у підрядах відіграє саме “Інвентум Україна”.

    Ця компанія формально належить Вікторії Міненко, Олександру Гнаповському та Жанні Талац. Остання раніше очолювала підприємство і наразі перебуває під домашнім арештом. Саме за її керівництва компанія отримала підряди від “Київтеплоенерго” на суму близько 1 мільярда гривень.

    За даними слідства, Тесленко може бути фактичним бенефіціаром усієї схеми. Частина інших фігурантів, включаючи Талац, також перебувають під запобіжними заходами.

    Окрім Трипільської ТЕС, підприємства, пов’язані зі справою, співпрацювали з низкою великих державних замовників, зокрема “Київтеплоенерго” та Державною митною службою.

    Справу розглядають правоохоронні органи, а остаточну оцінку діям фігурантів має дати суд.

  • Начальник Закарпатської митниці Ніжніков подав нову декларацію: що змінилося

    Начальник Закарпатської митниці Ніжніков подав нову декларацію: що змінилося

    У декларації начальника Закарпатської митниці Іллі Ніжнікова за 2026 рік зафіксовано одразу кілька нових активів після тривалого періоду без суттєвих змін. Це відбувається на тлі його участі у конкурсі на посаду голови Державної митної служби.

    Як свідчить аналіз декларацій за 2024–2026 роки, у попередні два роки майновий стан посадовця залишався практично незмінним. Основним джерелом доходу вказувалась заробітна плата, нові активи або дорогі покупки у цей період не декларувалися.

    Однак уже у звітності за 2026 рік ситуація змінюється. У декларації з’являється новий автомобіль — AUDI e-tron Sportback 55 2022 року випуску, оформлений на дружину посадовця. У попередніх деклараціях цей транспортний засіб відсутній.

    Водночас у самого Ніжнікова, як і раніше, залишається TOYOTA Camry 2017 року, яка була задекларована і раніше.

    Ще одним новим елементом у декларації стала мисливська рушниця. Раніше подібний актив у документах не зазначався. Формально це майно підлягає декларуванню, однак його поява саме у 2026 році привертає увагу на фоні попередньої стабільності.

    Крім того, у декларації вперше вказано оренду житла. У попередні роки інформація про орендовану нерухомість відсутня, що може свідчити про зміну умов проживання посадовця або його родини.

    Таким чином, після двох років без суттєвих змін у майновому стані, у 2026 році в декларації Ніжнікова з’являється одразу кілька нових позицій — автомобіль, зброя та оренда житла. При цьому базова структура доходів залишається незмінною і не демонструє різкого зростання.

    Ці зміни відбуваються на тлі конкурсу на посаду голови Державної митної служби, у якому Ілля Ніжніков вважається одним із кандидатів. Очікується, що рішення щодо призначення може бути ухвалене найближчим часом.

  • Перевірка НАЗК: джерело грошей для покупки авто Сапсаєм під сумнівом

    Перевірка НАЗК: джерело грошей для покупки авто Сапсаєм під сумнівом

    Начальник управління внутрішнього контролю Держмитслужби Олександр Сапсай став учасником ДТП на своєму автомобілі Skoda Octavia 11 травня 2025 року поблизу Львова.

    Вже 19 травня мати митника подарувала йому 1,43 мільйона гривень, а 21 травня Сапсай придбав новий Volkswagen Passat вартістю майже 2 мільйони гривень. Швидка покупка за подаровані кошти привернула увагу підписників та, за їхніми даними, відповідних органів.

    Як повідомляють джерела, працівники Управління стратегічних розслідувань та НАЗК нібито розпочали перевірку джерел походження грошей у матері митника. Більш того, нібито навіть підготували проєкт протоколу про корупційне правопорушення, але він зник у невідомий спосіб.

    Наприкінці року Сапсай продав своє розбите авто за 680 тисяч гривень, що знову привернуло увагу громадськості до фінансових операцій посадовця.

    Ситуація викликає запитання щодо прозорості походження коштів та дотримання антикорупційного законодавства в діях високопоставленого митника.