Golosnovinua.com

Позначка: Держпраці

  • Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    У червні 2026 року частина українців отримає підвищені виплати завдяки відновленню індексації заробітних плат. Роботодавці вперше з початку року повинні провести відповідний перерахунок для працівників, яким не підвищували оклади або переглядали їх лише на початку року. Відповідні роз’яснення надала Державна служба України з питань праці.

    Індексація заробітної плати є одним із механізмів державного захисту доходів громадян від інфляції. Вона дозволяє частково компенсувати зростання споживчих цін та зберегти купівельну спроможність працівників в умовах подорожчання товарів і послуг.

    У 2026 році порядок проведення індексації змінився. Відповідно до статті 41 Закону України про Державний бюджет на 2026 рік, обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів населення здійснюється наростаючим підсумком починаючи із січня 2026 року. Саме січень став новим базовим місяцем для проведення розрахунків. Водночас індексація, яка була сформована станом на грудень 2025 року, з початку нового року більше не виплачується.

    Фактично це означає, що для більшості працівників, оклади яких не змінювалися після січня 2026 року, саме цей місяць є відправною точкою для визначення права на індексацію.

    Право на першу індексацію у 2026 році виникло після того, як накопичений індекс інфляції перевищив встановлений законодавством поріг у 103%. Під час розрахунку враховувалися показники інфляції за лютий, березень та квітень поточного року.

    Згідно з розрахунками, індекс споживчих цін за цей період становив 104,2%, що перевищило необхідний поріг. Через це роботодавці повинні провести індексацію вже у червні. Величина приросту індексу склала 4,2%.

    Експерти зазначають, що червень став першим місяцем реальної індексації після так званого “обнулення” на початку року. Саме тому бухгалтерські служби підприємств зараз активно перевіряють базові місяці працівників та здійснюють необхідні нарахування.

    Яку суму отримають працівники

    Розмір індексації обмежується прожитковим мінімумом для працездатних осіб. У 2026 році він становить 3328 гривень.

    Саме на цю суму застосовується коефіцієнт індексації 4,2%. У результаті максимальний розмір доплати для працівників із базовим місяцем січень 2026 року становить 139,78 гривні.

    Для працівників, оклади яких підвищувалися у лютому 2026 року, сума індексації є меншою та становить 103,17 гривні. Працівники, яким зарплати переглядалися пізніше — у березні, квітні або травні, наразі права на індексацію не мають, оскільки для них базовий місяць змінився і новий розрахунок інфляції ще не досяг необхідного порогу.

    Кого торкнеться перерахунок

    Насамперед індексація стосується працівників бюджетної сфери, державних установ, комунальних підприємств та приватного сектору, якщо роботодавці використовують найману працю та не підвищували оклади співробітникам після початку року.

    Водночас право на індексацію залежить не від дати прийняття працівника на роботу, а від дати останнього підвищення посадового окладу за відповідною посадою. Саме тому навіть новоприйнятий співробітник може отримати індексацію, якщо його посада має відповідний базовий місяць.

    Для працівників із неповною зайнятістю або тих, хто частину місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, індексація розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу.

    Чи можуть роботодавці не платити індексацію

    Фахівці наголошують, що індексація є державною гарантією в оплаті праці. Ігнорування цього обов’язку може призвести до штрафів та претензій з боку контролюючих органів.

    Водночас законодавство передбачає механізм, який дозволяє уникнути нарахування індексації. Якщо роботодавець підвищує посадовий оклад працівника на суму, що перевищує можливу індексацію, місяць такого підвищення стає новим базовим місяцем. У такому випадку індексація не нараховується. Для працівників із базовим місяцем січень достатньо було підвищити оклад щонайменше на 140 гривень до червня 2026 року.

    Економісти зазначають, що нинішня сума індексації є доволі символічною та навряд чи суттєво вплине на добробут українців. Проте сам факт відновлення механізму індексації свідчить про поступове повернення до стандартних соціальних гарантій, які були частково переглянуті в попередні роки через складну економічну ситуацію.

    Наразі відомо, що аналогічні суми індексації збережуться також і в липні 2026 року. Якщо рівень інфляції надалі продовжить зростати, розміри доплат можуть бути переглянуті в наступних місяцях.

  • Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Кабінет міністрів України ухвалив низку кадрових рішень у центральних органах влади та регіонах, призначивши нових посадовців у Мінцифри, Держпраці та обласних адміністраціях.

    Кабінет міністрів провів серію кадрових призначень, які стосуються як центральних органів виконавчої влади, так і регіонального рівня.

    Зокрема, Олександра Компанійця призначено державним секретарем Міністерства цифрової трансформації України. Також уряд затвердив Петра Добромільського на посаді заступника голови Державної служби з питань праці.

    Окрім цього, Кабмін погодив низку кадрових рішень в обласних державних адміністраціях.

    У Дніпропетровській області заступником голови ОДА став Віталій Погребенко. У Полтавській області першим заступником голови ОДА призначено Олега Мізіка, який раніше очолював підприємство «Полтаватеплоенерго».

    У Чернівецькій обласній державній адміністрації відбулося одразу кілька призначень. Заступниками голови стали Віктор Поливач, Оксана Сакрієр та Оксана Симак. Водночас Ігор Грибовський відповідатиме за напрям цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації в області.

    Таким чином уряд продовжує кадрове оновлення органів виконавчої влади, зокрема посилюючи напрям цифровізації як на центральному, так і на регіональному рівнях.

  • Підозра в корупції: начальницю Західного управління Держпраці відсторонили від роботи

    Підозра в корупції: начальницю Західного управління Держпраці відсторонили від роботи

    Суд ухвалив рішення про тимчасове відсторонення від посади начальниці Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксани Єзерської. Причиною стала підозра в отриманні неправомірної вигоди від представників бізнесу.

    За версією слідства, у структурі управління діяла корупційна схема, в межах якої посадові особи отримували кошти в обмін на видачу необхідних дозволів, відсутність проблем під час перевірок та поблажливе ставлення до роботодавців, які використовували неоформлену працю. Правоохоронці зазначають, що суми хабарів залежали від масштабу підприємства та рівня виявлених порушень і могли коливатися від 2 до 10 тисяч доларів.

    Повідомлення про підозру Оксані Єзерській було вручено наприкінці грудня. Після цього суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Також суд ухвалив рішення про відсторонення посадовиці від виконання службових обов’язків на період досудового розслідування.

    Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на позитивній характеристиці підозрюваної, наявності почесних грамот, професійного досвіду та складних життєвих обставин. Однак суд визнав ці аргументи недостатніми для того, щоб залишити посадовицю на займаній посаді.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронні органи продовжують збір доказів і встановлення всіх можливих епізодів у справі. У разі доведення вини посадовиці їй може загрожувати покарання у вигляді тривалого позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області відсторонив від посади начальницю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксану Єзерську. Посадовицю підозрюють в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Суд також обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Відповідні ухвали оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Як зазначається в матеріалах справи, кримінальне провадження було зареєстроване Державним бюро розслідувань ще у січні 2025 року, однак повідомлення про підозру Оксані Єзерській вручили 22 грудня. Її дії кваліфіковані за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

    За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

    У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

    24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

    У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

    Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

  • Нацполіція викрила масштабну корупційну схему у Держпраці: затримано посадовців та посередника

    Нацполіція викрила масштабну корупційну схему у Держпраці: затримано посадовців та посередника

    В Україні викрито масштабну корупційну схему у системі Державної служби з питань праці. За даними Нацполіції, працівники ДБР та оперативники ДСР затримали посадовців міжрегіонального управління Держпраці та керівника приватного товариства, які систематично отримували гроші за «вирішення питань», що належать до їхньої компетенції.

    За інформацією правоохоронців, задокументовано численні факти хабарництва. Суми, які вимагали фігуранти, варіювалися залежно від складності запиту: від 1500 гривень за фіктивне навчання до 1000 доларів за ухилення підприємств від відповідальності або вплив на розслідування нещасних випадків. Серед затриманих — начальник міжрегіонального управління, керівник структурного підрозділу, його заступник та очільник товариства, через яке оформлювали «потрібні» документи.

    Схема охоплювала одразу кілька сфер: оформлення дозвільної документації, уникнення санкцій за порушення трудового законодавства, видачу посвідчень без фактичного навчання, а також легітимізацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази. Посередництво приватної компанії дозволяло учасникам схеми стабільно отримувати неправомірну вигоду, а підроблена документація — уникати офіційних процедур і відповідальності.

    Під час обшуків у трьох областях правоохоронці вилучили понад два мільйони гривень готівкою, у тому числі гривні та долари США, а також документацію і телефони, що підтверджують незаконну діяльність. Після затримання всім фігурантам повідомили про підозру. Посадовців обвинувачують у прийнятті неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу, керівника товариства — у наданні хабарів за ч. 3 ст. 369 КК.

    Суд обрав усім підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення значних застав. Найвищу суму — понад 2,9 млн грн — встановлено для начальника міжрегіонального управління. Керівнику товариства визначено заставу у 400 тисяч гривень.

    За чинними статтями Кримінального кодексу учасникам схеми загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Суд у Запоріжжі виправдав чиновника, обвинуваченого в хабарництві

    Суд у Запоріжжі виправдав чиновника, обвинуваченого в хабарництві

    Заводський районний суд міста Запоріжжя виправдав колишнього начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці в Запорізькій області, визнавши недоведеною його вину в отриманні хабаря. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 28 березня.

    Суть справи полягала в тому, що у 2021 році до Держпраці нібито надійшла скарга від працівника, який заявив про своє неофіційне працевлаштування в ПП «Будшлях-2011». У відповідь на це підприємство вирішили перевірити, а посадовця звинуватили у спробі отримати хабар у розмірі 25 тисяч гривень за «порожній» акт перевірки.

    Поліція задокументувала передачу грошей у два етапи — 10 і 15 тисяч гривень. Але суд виявив низку серйозних порушень у розслідуванні та ознаки можливої провокації.

    Під час судового розгляду посадовець наполягав, що не вимагав грошей, а ініціатором контактів був сам підприємець, який намагався втягнути його в незаконну схему. За словами обвинуваченого, кошти йому подякували з ініціативи заявника, а він не сприймав це як хабар і навіть не одразу зрозумів, що йому поклали гроші в кишеню. Більше того, частину грошей, за його словами, виявив удома через два дні й додав до сімейного бюджету.

    Утім, у матеріалах негласних слідчих дій зафіксовано, що підприємець передавав кошти з формулюванням «це частина, решта згодом», а посадовець відповідав: «Дякую… не люблю, коли не дороблено». Однак суд вирішив, що ці репліки не можна трактувати як вимогу хабара, а сам процес мав характер навмисної провокації.

    Додатково захист довів, що нібито нелегальний працівник, який скаржився на «Будшлях-2011», узагалі не працював на цьому підприємстві й не писав заяву. Його навіть не допитали під час досудового розслідування.

    Крім того, обшук, під час якого вилучили основні докази — мічені гроші та документи, — проведено з процесуальними порушеннями. Зокрема, клопотання про обшук розглянули без участі сторін і без технічної фіксації, що суперечить вимогам КПК. Як наслідок, суд визнав такі докази недопустимими.

    Суд звернув увагу на ще один абсурдний момент: ймовірний штраф за порушення, якого хотіли уникнути (нелегальне працевлаштування), становив від 8 500 до 17 000 грн, тоді як сума «хабара» — 25 000 грн. Крім того, строки притягнення роботодавця до відповідальності вже минули ще до початку перевірки.

    Всі ці обставини, на думку суду, підтверджують штучність справи. Тож обвинуваченого виправдали через недоведеність складу злочину.

  • Заступник начальника Держпраці Одеської області збрехав у декларації на 3 мільйони гривень

    Заступник начальника Держпраці Одеської області збрехав у декларації на 3 мільйони гривень

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недостовірності в декларації Дмитра Василевського, заступника начальника відділу з питань безпеки праці Держпраці в Одеській області. Загальна сума виявлених розбіжностей перевищує 3,1 мільйона гривень.

    Одним із найбільш курйозних моментів виявленої недостовірності стала декларація двох біткоїнів, які посадовець вказав як свою власність. Однак він не зміг надати жодних доказів їх наявності, заявивши, що “втратив доступ до електронного гаманця”. Згідно з його декларацією, ці біткоїни були придбані у 2016 році за 900 доларів на Книжковому ринку в Одесі. Вартість активу на момент перевірки становила 3,16 мільйона гривень. Однак, як зазначають експерти, будь-які транзакції з криптовалютою залишають слід у блокчейні, тому без публічної адреси гаманця неможливо перевірити, чи дійсно ці біткоїни існували.

    Окрім криптовалюти, у декларації Василевського було виявлено й інші дивні активи:

    • Золоті злитки на 10 тисяч доларів, які, за словами посадовця, є подарунком від родини його дружини, але жодних документів на підтвердження цього немає.
    • Будинок в Одесі, придбаний у серпні 2022 року, який був оцінений лише в 30 тисяч гривень, хоча його реальна ринкова вартість на той момент складала близько 300 тисяч гривень. Василевський пояснив це помилкою в декларації, вказавши “не дописав нуль”.
    • Квартира площею 36,2 кв. м, придбана ще у 1998 році, була оцінена в 16 гривень, при цьому посадовець не вказав, що в ній проживає його родина, що є порушенням правил декларування.
    • Автомобіль Citroen Berlingo (2006) не був вказаний у декларації, хоча його офіційна вартість на момент покупки складала 47 803 гривні.

    Загалом недостовірна інформація, що була виявлена у декларації Василевського, стосується активів на суму понад 3,1 мільйона гривень, що перевищує встановлений законом поріг для кримінальної відповідальності. Це є підставою для відкриття кримінального провадження за статтею 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

  • Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про скорочення граничної чисельності працівників шести органів виконавчої влади.

    Зміни затверджені постановою від 17 січня 2025 року № 52, яка вносить корективи до попередньої постанови від 5 квітня 2014 року № 85, що регулює граничну чисельність працівників у держустановах.

    Кого торкнулися скорочення?

    Рішення Кабміну передбачає зменшення кількості працівників у територіальних органах таких відомств:

    • Міністерство юстиції – скорочено на 20 осіб, до 13 252 працівників.
    • Державна служба статистики (Держстат) – скорочено на 20 осіб, до 3 939 працівників.
    • Укртрансбезпека – скорочено на 20 осіб, до 7 385 працівників.
    • Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – скорочено на 10 осіб, до 4 046 працівників.
    • Державна служба з питань праці (Держпраці) – скорочено на 10 осіб, до 2 103 працівників.
    • Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) – скорочено на 10 осіб, до 1 531 працівника.

    Чисельність працівників центральних апаратів цих відомств залишиться незмінною, а скорочення стосуватимуться лише територіальних органів.

    Скорочення штатів може бути частиною загальної стратегії уряду щодо оптимізації державного апарату та зменшення витрат на його утримання. Проте залишається відкритим питання, як це вплине на ефективність роботи органів виконавчої влади, особливо у регіонах.

    Такі кроки Кабміну є черговою спробою адаптувати державну систему до сучасних викликів і зменшити адміністративний тиск на бюджет.