Golosnovinua.com

Позначка: Держстат

  • Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    В Україні знову прискорилося зростання споживчих цін. У вересні 2026 року річна інфляція досягла 10%, тоді як у серпні становила 8,1%. Лише за місяць товари та послуги в середньому подорожчали на 2,1%. Найбільш відчутним стало зростання цін на яйця, пальне, транспорт та освітні послуги.

    Про це 9 жовтня повідомила Державна служба статистики України, дані якої оприлюднило Forbes Ukraine.

    За підсумками січня–вересня споживчі ціни зросли на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас базова інфляція, яка відображає стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,8% у річному вимірі.

    Найбільший стрибок серед продуктів продемонстрували яйця — лише за вересень вони подорожчали на 43,6%. Також зросли ціни на цукор, сало, молоко, рибу, м’ясо, соняшникову олію та продукти переробки зернових. Для окремих категорій місячне подорожчання становило від 1,7% до 8,3%.

    Водночас деякі сезонні продукти стали доступнішими. Фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%.

    Суттєво зросли витрати українців на транспорт. За рік відповідні послуги та товари подорожчали на 26,9%. Особливо різко зросли ціни на пальне та мастила — на 46,2% у річному вимірі та на 5,2% лише за вересень.

    Автодорожні пасажирські перевезення за рік подорожчали на 41,7%, що створює додаткове фінансове навантаження для людей, які щодня користуються громадським транспортом.

    Не оминула інфляція й освітню сферу. У вересні вартість освітніх послуг зросла одразу на 17,4%. Найпомітніше подорожчала вища освіта — на 23,3% за місяць.

    Комунальні послуги також продовжили дорожчати. У категорії житла, водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива ціни збільшилися на 6,3% за рік. У вересні головними чинниками стали підвищення вартості водопостачання та каналізації.

    Національний банк раніше погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%. Регулятор також попереджав, що нові російські атаки на логістичну інфраструктуру можуть додатково посилити ціновий тиск.

    Таким чином, вересневі показники свідчать про відчутне прискорення інфляції в Україні. Найбільше зростання цін позначається на повсякденних витратах громадян — харчуванні, транспорті, навчанні та оплаті послуг.

  • «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    Державна служба статистики України оприлюднила свіжі дані щодо доходів громадян, які демонструють як відчутне річне зростання, так і глибокий фінансовий розрив між різними регіонами та професіями. За підсумками серпня 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в країні досягла 31 892 гривень. У річному вимірі цей показник продемонстрував стрімкий стрибок на 23,1% порівняно із серпнем попереднього року. Водночас у місячному розрізі зафіксовано перше за довгий період охолодження ринку праці: порівняно з липнем середній заробіток скоротився на 1,1%, що свідчить про поступове вичерпання ресурсів для подальшого швидкого нарощування виплат.

    Територіальна нерівність в оплаті праці залишається однією з найбільш контрастних характеристик української економіки. Беззаперечним лідером за рівнем доходів традиційно виступає Київ, де штатний працівник підприємств, установ та організацій отримував у серпні в середньому 48 705 гривень, суттєво випереджаючи решту областей. До трійки найбільш високооплачуваних регіонів також потрапили Луганська область із показником у 33 981 гривню, попри те, що її територія наразі майже повністю перебуває під ворожою окупацією, та Київська область, де середня виплата склала 32 404 гривні. Натомість на протилежному полюсі рейтингу опинилися Чернівецька та Кіровоградська області, де працівникам нараховували лише 22 807 та 22 869 гривень відповідно, що свідчить про більш ніж двократне відставання від столиці.

    Ще глибша фінансова прірва пролягає між окремими галузями зайнятості, де різниця у виплатах сягає понад чотири рази. Абсолютним флагманом за доходами залишається сфера інформації та телекомунікацій, де середня серпнева зарплата досягла позначки у 79 170 гривень. Повною протилежністю виявилася вітчизняна освіта, яка замкнула перелік видів економічної діяльності з результатом у 19 109 гривень. Серпень також відзначився помітним спадом доходів у більшості секторів: найбільш відчутного удару зазнали працівники охорони здоров’я та соціальної допомоги, де падіння склало 6,2%, тоді як у сфері адміністративного обслуговування зниження становило 0,4%. Водночас скромний приріст у діапазоні від 0,1% до 4,7% продемонстрували будівництво, державне управління, оборона, торгівля, авторемонт та операції з нерухомістю.

    Попри позитивну динаміку річних статистичних звітів, значною соціальною проблемою залишається накопичення масштабних зарплатних боргів. Станом на 1 вересня 2026 року сукупна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні сягнула 3,8 мільярда гривень. Хоча ще у травні фіксувалося зростання середнього заробітку до 30 961 гривні на місяць, багатомільярдні затримки розрахунків свідчать про те, що фінансове навантаження на підприємства залишається критичним.

  • Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Український аграрний сектор після помітного спаду минулого року почав відновлювати виробництво. За підсумками січня–серпня 2026 року обсяг сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Найбільший внесок у позитивну динаміку зробило рослинництво, тоді як у тваринництві зростання поки залишається мінімальним.

    За даними Державної служби статистики, виробництво продукції рослинництва за перші вісім місяців року збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%. Таким чином, нинішнє відновлення аграрної галузі фактично забезпечує передусім рослинницький сектор.

    Ще більш показовою є різниця між результатами сільськогосподарських підприємств і господарств населення. Підприємства за цей період наростили загальне виробництво одразу на 14,1%. У рослинництві приріст становив 15,4%, а у тваринництві — 10,8%.

    У приватних господарствах картина протилежна. Загальний обсяг виробництва там скоротився на 8,5%, зокрема рослинницької продукції — на 4,6%, а тваринницької — відразу на 16,7%.

    Фактично статистика демонструє дедалі більший розрив між великим організованим агробізнесом і домашніми господарствами. Підприємства швидко нарощують обсяги, тоді як приватний сектор продовжує втрачати виробництво, особливо у тваринництві.

    Найбільш разючі цифри цього року показала Херсонська область. Загальне виробництво сільгосппродукції в регіоні зросло одразу на 74,9%. Головним драйвером стало рослинництво, обсяги якого збільшилися на 110,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Водночас тваринництво на Херсонщині продовжує скорочуватися — мінус 16,8%.

    Такий різкий відсотковий стрибок не означає автоматичного повернення регіону до довоєнних показників. Херсонська область залишається одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення аграрних регіонів: частина території окупована, значні площі заміновані, а знищення Каховської ГЕС завдало величезного удару по системі зрошення. Тому нинішнє зростання відбувається, зокрема, на тлі дуже низької бази попередніх років.

    Раніше «Ненька інфо» писала про довгострокові ризики для південного аграрного регіону через втрату Каховського водосховища: південь України опинився під загрозою через проблеми із водозабезпеченням.

    Суттєве зростання зафіксовано також у двох інших регіонах, які серйозно постраждали від війни. У Дніпропетровській області виробництво збільшилося на 27,8%, а у Миколаївській — на 27%.

    Особливо показовим є результат Миколаївщини, яка залишається одним із ключових аграрних регіонів півдня та водночас залежить від стабільної роботи портів, логістики й морського експорту.

    Саме можливість вивезення врожаю залишається одним із ключових чинників для агросектору. Навіть високі показники виробництва не гарантують фермерам прибутків, якщо продукцію складно або дорого доставляти на зовнішні ринки.

    Про проблеми з експортною логістикою раніше детально писала «Ненька інфо» у матеріалі про головні коридори українського агроекспорту та ризики для їхньої роботи.

    На протилежному полюсі опинилася Донецька область, де аграрне виробництво скоротилося одразу на 58,5%. Це найбільше падіння серед регіонів, наведених у статистиці.

    Головною причиною залишаються активні бойові дії, окупація частини територій, руйнування підприємств та неможливість повноцінно використовувати сільськогосподарські землі.

    Помітне скорочення виробництва зафіксовано також на Закарпатті — на 16,8%, а в Рівненській області — на 9,4%.

    Таким чином, середній показник зростання на 5,9% приховує дуже нерівномірну ситуацію по країні. Частина регіонів демонструє стрімке відновлення, тоді як області, наближені до фронту, продовжують втрачати виробничий потенціал.

    Позитивна динаміка 2026 року особливо помітна на тлі результатів минулого року. За підсумками 2025-го виробництво сільськогосподарської продукції в Україні скоротилося на 6,8%.

    Найбільше тоді просіло рослинництво — на 7,5%. Виробництво продукції тваринництва зменшилося на 4,1%. При цьому спад був практично однаковим і серед підприємств, і серед господарств населення: мінус 6,8% та 6,7% відповідно.

    Тож нинішнє зростання поки радше виглядає як відновлення після невдалого попереднього року, ніж як вихід аграрної галузі на рекордні показники.

    Водночас для української економіки навіть таке відновлення має велике значення. Сільське господарство залишається одним із основних джерел валютної виручки держави, а зернові, олійні культури та продукти їх переробки традиційно займають значну частку українського товарного експорту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що у 2026 році агроекспорт може принести Україні до $24 млрд: відповідний прогноз озвучували в уряді.

    Проте кінцевий результат року залежатиме не лише від кількості зібраного врожаю. Критичними залишаються безпека портів, стабільність морського коридору, вартість логістики, можливість страхування вантажів і ситуація з російськими ударами по інфраструктурі.

    Через проблеми з експортом держава вже була змушена пом’якшувати окремі правила для аграріїв. «Ненька інфо» писала, що НБУ збільшив строки розрахунків за частиною операцій із зерном та олією зі 120 до 150 днів.

    Отже, перші вісім місяців 2026 року показують одразу дві тенденції. З одного боку, аграрне виробництво країни після торішнього падіння повернулося до зростання, а великі підприємства демонструють двозначні темпи приросту. З іншого — господарства населення продовжують скорочувати виробництво, а різниця між регіонами залишається величезною: від +74,9% на Херсонщині до -58,5% на Донеччині.

    Тепер головне питання для аграріїв — чи вдасться перетворити збільшення фізичних обсягів продукції на реальні доходи. Адже хороший урожай стане повноцінним економічним результатом лише тоді, коли його вдасться безпечно зберегти, переробити та вивезти на зовнішні ринки.

  • Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція в Україні після червневого сповільнення знову почала набирати швидкість. У липні 2026 року споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. Про це повідомила Державна служба статистики 10 серпня. Нові показники означають розворот після короткого періоду зниження цін на початку літа й загалом відповідають прогнозу Національного банку, який очікує подальшого посилення інфляційного тиску в другому півріччі.

    Ще у червні статистика виглядала значно оптимістичніше. Тоді споживчі ціни в Україні вперше за тривалий час зменшилися в місячному вимірі — на 0,1%, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. З початку 2026 року до кінця червня накопичене зростання цін становило 5,7%. Липневі дані показали, що цей період дефляції був коротким і загальна тенденція знову змінилася в бік подорожчання.

    Базова інфляція, яка не враховує частину найбільш волатильних цін, у липні становила 0,3% за місяць та 8,1% у річному вимірі. Це важливий сигнал, адже базовий показник краще демонструє стійкий ціновий тиск усередині економіки — зокрема вплив заробітних плат, собівартості виробництва, імпортних витрат і внутрішнього попиту.

    Водночас ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом навіть знизилися — на 0,2% порівняно з червнем. Найсильніше подешевшали яйця — на 6%, а овочі — на 5,9%. Свинина стала дешевшою на 1,3%, м’ясо птиці — на 1,1%, продукти переробки зернових — на 0,8%, сало — на 0,6%.

    Та літня сезонність допомогла далеко не всім категоріям. Фрукти у липні подорожчали на 1,5%, риба та продукти з риби — на 1,2%, соняшникова олія — на 1%, безалкогольні напої — на 0,9%. Молоко та молочні продукти додали 0,8%, а хліб, макаронні вироби та цукор — по 0,6%.

    Ще помітніше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби — у середньому на 1,5% за місяць. Окремо тютюнові вироби подорожчали на 1,8%. Для цієї категорії одним із постійних факторів зростання залишаються зміни податкового навантаження та акцизної політики.

    Натомість сезонні розпродажі продовжили тиснути вниз на вартість одягу та взуття. У липні ця категорія подешевшала одразу на 4,8%: одяг — на 5,8%, взуття — на 3,5%.

    Однак сильний внесок у загальний індекс споживчих цін цього разу зробила житлово-комунальна сфера. Категорія «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» зросла на 1,6%. Основною причиною стали різкі зміни вартості окремих комунальних послуг: водопостачання подорожчало на 31,9%, а водовідведення — на 29,8%.

    Зростання відчули й пасажири. Транспортні послуги у липні подорожчали в середньому на 1,3%. Найпомітніше зросла вартість проїзду в автомобільному пасажирському транспорті — на 6%, тоді як залізничні перевезення подорожчали на 2,7%.

    Таке поєднання показників добре пояснює, чому загальна інфляція зростає навіть тоді, коли частина продуктового кошика дешевшає. Сезонна пропозиція овочів, яєць та окремих видів м’яса тимчасово стримує продуктові ціни, однак інші складові — послуги, транспорт, комунальні платежі та витрати бізнесу — продовжують тиснути в протилежному напрямку.

    Причому Національний банк прямо попереджав, що друга половина 2026 року буде складнішою з погляду цін. У новому липневому Інфляційному звіті НБУ вже прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція прискориться до 10%. Це вище попереднього квітневого прогнозу в 9,4%.

    Серед ключових причин Нацбанк називає різке розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств на оплату праці, вторинний ефект від попереднього подорожчання пального та наслідки послаблення гривні. Додатковий попит створюватиме й масштабування оборонного виробництва всередині України, оскільки більша частина зовнішнього фінансування спрямовуватиметься безпосередньо в українську економіку.

    Окремий фактор — дефіцит робочої сили. НБУ очікує, що реальні заробітні плати в Україні у 2026 році зростуть більш ніж на 12%. Для працівників це позитивний сигнал, однак для бізнесу швидке підвищення зарплат означає збільшення виробничих витрат, які компанії частково перекладають у кінцеві ціни товарів та послуг.

    На тлі нових інфляційних ризиків Національний банк уже відреагував монетарною політикою. Наприкінці липня НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. У липневому прогнозі регулятор також не виключає її подальшого збільшення до 16% упродовж 2026 року, якщо ціновий тиск виявиться сильнішим. Повернення до циклу зниження ставки НБУ наразі очікує не раніше другого кварталу 2027 року.

    Підвищена ставка покликана робити гривневі заощадження привабливішими, стримувати надмірний попит і підтримувати стабільність валютного ринку. Проте для економіки є і зворотний бік: висока ставка робить кредити дорожчими та може стримувати інвестиційну активність приватного бізнесу.

    Нацбанк одночасно знизив очікування щодо темпів відновлення економіки. За липневим прогнозом, реальний ВВП України у 2026 році збільшиться лише на 1,8%. Російські удари по підприємствах, енергетиці та логістичній інфраструктурі продовжують обмежувати виробництво та інвестиції. Частково компенсувати цей ефект мають великі бюджетні видатки, локалізація оборонного виробництва та поступове збільшення врожаїв.

    Саме поєднання слабкого економічного зростання та ризику подальшого прискорення цін стає одним із головних викликів другої половини року. Якщо інфляція справді наблизиться до двозначної позначки, а економічне зростання залишатиметься слабким, дискусія про ризики стагфляційного сценарію лише посилюватиметься.

    Водночас у середньостроковій перспективі НБУ бачить ситуацію оптимістичніше. Регулятор прогнозує, що після прискорення до 10% наприкінці 2026 року інфляція зменшиться до 6,9% у 2027 році, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%. Цьому мають сприяти поступове скорочення бюджетних стимулів, послаблення дефіциту працівників, більші врожаї та стабілізація ситуації в енергетиці за умови зниження безпекових ризиків.

    Тож липневі 7,7% поки не виглядають критичним стрибком, але є важливим сигналом зміни тенденції. Після кількох місяців сповільнення та червневої дефляції ціни знову пішли вгору. Причому продуктовий кошик наразі частково рятує сезонне здешевлення овочів та яєць, тоді як основний тиск дедалі більше переходить у комунальні послуги, транспорт, зарплати та витрати бізнесу.

    Якщо прогноз Національного банку справдиться, 7,7% у липні можуть виявитися лише початком нового етапу прискорення інфляції, а найбільш відчутним для українців зростання цін стане ближче до кінця 2026 року.

  • Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    В Україні вперше за останні чотири місяці зафіксували уповільнення інфляції. У травні 2026 року зростання споживчих цін становило 0,9% проти 1,4% у квітні, 1,7% у березні та 1% у лютому. Відповідні дані 9 червня оприлюднила Державна служба статистики України.

    Позитивна динаміка дозволила знизити річний показник інфляції до 8,2%. Для порівняння, у квітні річна інфляція становила 8,6%, а в березні – 7,9%. Таким чином, після кількох місяців прискорення темпів зростання цін українська економіка отримала перші ознаки стабілізації.

    Згідно з даними Держстату, базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні категорії товарів та послуг, також продемонструвала уповільнення. У травні вона склала 0,7% порівняно з 0,9% у квітні та 1,5% у березні. Водночас у річному вимірі базова інфляція зросла до 7,9%, тоді як у квітні цей показник становив 7,6%.

    Економісти зазначають, що нинішнє сповільнення інфляції було очікуваним. Значною мірою воно пов’язане з так званим ефектом статистичної бази. У травні минулого року ціни також демонстрували досить високе зростання, тому нинішні показники виглядають більш помірними у річному вимірі.

    Аналітики Forbes Ukraine прогнозують, що у червні інфляція може тимчасово опуститися нижче 8% у річному вимірі. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. На їхню думку, нинішнє сповільнення не означає остаточного перелому інфляційного тренду, а є радше короткостроковим явищем.

    На ситуацію з цінами продовжують впливати кілька факторів. Насамперед йдеться про наслідки війни, високі бюджетні витрати, коливання валютного ринку, логістичні труднощі та зростання виробничих витрат бізнесу. Крім того, суттєвий вплив на ціни мають тарифи, енергетична ситуація та обсяги імпорту.

    Ще у березні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснював таке рішення необхідністю стримування інфляційного тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Водночас НБУ наголошував, що фактична траєкторія інфляції загалом відповідає його прогнозам.

    У Нацбанку неодноразово зазначали, що одним із факторів інфляційного тиску залишається поступова девальвація гривні. Зростання курсу долара впливає на вартість імпортних товарів, пального та окремих категорій продукції, що зрештою відображається на споживчих цінах.

    Попри це, міжнародні фінансові організації та українські економісти загалом позитивно оцінюють макроекономічну ситуацію в країні. Значні золотовалютні резерви, стабільна підтримка міжнародних партнерів та контрольована політика НБУ дозволяють уникати різких інфляційних стрибків навіть в умовах повномасштабної війни.

    За оцінками експертів, ключовим викликом для другої половини 2026 року залишатиметься баланс між економічним відновленням та стримуванням цін. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити у запланованих обсягах, а ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, Україна має шанси утримати інфляцію в однознаковому діапазоні до кінця року.

    Водночас на подальшу динаміку цін можуть вплинути нові ризики. Серед них – можливі зміни на світових енергетичних ринках, наслідки війни на Близькому Сході, коливання цін на продовольство, а також ситуація з врожаєм в Україні. Окрему роль відіграватиме й курс гривні, який залишається одним із головних факторів формування інфляційних очікувань.

    Таким чином, травень став першим місяцем за останній час, коли інфляція продемонструвала помітне уповільнення. Для українців це означає, що темпи подорожчання товарів та послуг дещо знизилися. Проте експерти наголошують: говорити про остаточну перемогу над інфляцією поки що зарано, адже економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків.

  • Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги продовжує зростати. За підсумками четвертого кварталу 2025 року загальна сума боргів сягнула 113,4 млрд гривень, що на 12,5% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Про це свідчать дані Державної служби статистики.

    У жовтні–грудні 2025 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 64,1 млрд гривень. Це становить лише 83,1% від нарахованої суми, яка за цей період склала 77,1 млрд гривень.

    Найкращий рівень оплати зафіксовано за послугами централізованого водопостачання та водовідведення — споживачі заплатили навіть більше, ніж було нараховано, а саме 105,1%. Водночас найгірша ситуація спостерігається з оплатою теплопостачання та гарячої води: сплачено лише 59,3% від виставлених рахунків.

    Саме тепло і гаряча вода формують найбільшу частину боргів. Станом на кінець 2025 року заборгованість за ці послуги досягла 38 млрд гривень, що на 14,7% більше, ніж кварталом раніше.

    Значна сума боргів накопичилася і за природний газ. Заборгованість за постачання та розподіл газу становить 35,4 млрд гривень, збільшившись за квартал одразу на 26,8%.

    За електроенергію українці заборгували 17 млрд гривень, що на 2,7% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Водночас борги за водопостачання та водовідведення дещо зменшилися — до 10,1 млрд гривень, що на 2,8% менше. Заборгованість за управління багатоквартирними будинками становить 9,5 млрд гривень, а за вивезення побутових відходів — 3,2 млрд гривень.

    Найбільші борги за комунальні послуги зафіксовані у Дніпропетровській області — 18,3 млрд гривень. Далі йдуть Донецька область із боргом 4,1 млрд гривень та Полтавська область — 3,4 млрд гривень.

    Експерти пояснюють зростання заборгованості складною економічною ситуацією, високими тарифами на енергоресурси та зниженням платоспроможності частини населення.

  • Хто і скільки заробляє в Україні: Держстат назвав середні зарплати у 2025 році

    Хто і скільки заробляє в Україні: Держстат назвав середні зарплати у 2025 році

    У першому кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні зросла на 24% у річному вимірі й сягнула 23 460 гривень. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики.

    Для порівняння, у першому кварталі 2024 року середній розмір заробітку становив 21 473 гривні.

    Найвищі зарплати традиційно зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій — у середньому 65 579 грн на місяць. У топ-5 галузей з найвищими зарплатами також потрапили:

    • фінансова та страхова діяльність — 50 289 грн;

    • професійна, наукова і технічна діяльність — 30 868 грн;

    • оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспорту і мотоциклів — 28 902 грн;

    • державне управління та оборона — 28 184 грн.

    Водночас освітяни залишаються на останньому місці за рівнем оплати праці — їхня середня зарплата становить лише 14 307 грн. Ненабагато більше отримують працівники сфери мистецтва, спорту та розваг — 16 101 грн.

    Очікується, що з 1 вересня 2025 року ситуація для шкільних вчителів частково покращиться: всі педагоги гарантовано отримають надбавку від 2000 грн до зарплати, незалежно від бюджету громади. Цю ініціативу було оголошено як частину державної програми підтримки освітньої галузі.

  • В Україні зарплати зростають, але бракує фахівців

    В Україні зарплати зростають, але бракує фахівців

    Український ринок праці за останній рік стабілізувався на понад 90%, проте дефіцит кваліфікованих працівників залишається гострою проблемою. Роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб залучити досвідчені кадри, тоді як багато компаній не мають ресурсів для навчання нових співробітників.

    Середня зарплата в Україні наразі становить 23,5 тис. грн, хоча в Києві цей показник сягає 26,5 тис. грн. Найшвидше зростають зарплати у сферах телекомунікацій (+9%), страхування (+7%) та медіа (+7%).

    Дані Держстату за останній квартал 2024 року свідчать про загальне підвищення зарплат на 25,6%. Найбільший ріст відзначається в таких сферах:

    • авіація – +50,6% (до 54,6 тис. грн);
    • телекомунікації – +39,2% (до 57,5 тис. грн);
    • сільське господарство – +33,9% (до 20,2 тис. грн);
    • поштова діяльність – +33,7% (до 17,9 тис. грн).

    Високий рівень зарплат у цих галузях зумовлений гострою нестачею кадрів. Роботодавці змагаються за спеціалістів, які одразу готові виконувати робочі завдання.

    Єдиний сектор, де спостерігається конкуренція за робочі місця, – IT. Найбільший попит мають віддалені вакансії:

    • Front-end розробники
    • графічні дизайнери
    • копірайтери
    • відеомонтажери
    • перекладачі

    Водночас ринок перенасичений кандидатами на ці посади, що ускладнює працевлаштування молодих спеціалістів.

    Завершення війни призведе до демобілізації сотень тисяч українських військових, проте більшість ветеранів не повернуться на колишні робочі місця. За даними Національного інституту стратегічних досліджень:

    • 50% ветеранів хочуть відкрити власний бізнес;
    • 12% вже мають свою справу;
    • 10% готові працювати найманими працівниками.

    Деякі компанії розробляють програми реінтеграції ветеранів, проте більшість роботодавців не готові вкладати кошти в навчання. Найкращим варіантом може стати державна підтримка для відкриття бізнесу ветеранами.

    Міністерство економіки України вже пропонує гранти на започаткування власної справи для учасників бойових дій у розмірі від 250 тис. до 1 млн грн.

  • Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про скорочення граничної чисельності працівників шести органів виконавчої влади.

    Зміни затверджені постановою від 17 січня 2025 року № 52, яка вносить корективи до попередньої постанови від 5 квітня 2014 року № 85, що регулює граничну чисельність працівників у держустановах.

    Кого торкнулися скорочення?

    Рішення Кабміну передбачає зменшення кількості працівників у територіальних органах таких відомств:

    • Міністерство юстиції – скорочено на 20 осіб, до 13 252 працівників.
    • Державна служба статистики (Держстат) – скорочено на 20 осіб, до 3 939 працівників.
    • Укртрансбезпека – скорочено на 20 осіб, до 7 385 працівників.
    • Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – скорочено на 10 осіб, до 4 046 працівників.
    • Державна служба з питань праці (Держпраці) – скорочено на 10 осіб, до 2 103 працівників.
    • Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) – скорочено на 10 осіб, до 1 531 працівника.

    Чисельність працівників центральних апаратів цих відомств залишиться незмінною, а скорочення стосуватимуться лише територіальних органів.

    Скорочення штатів може бути частиною загальної стратегії уряду щодо оптимізації державного апарату та зменшення витрат на його утримання. Проте залишається відкритим питання, як це вплине на ефективність роботи органів виконавчої влади, особливо у регіонах.

    Такі кроки Кабміну є черговою спробою адаптувати державну систему до сучасних викликів і зменшити адміністративний тиск на бюджет.

  • Чому українці отримують менше, ніж показує Держстат

    Чому українці отримують менше, ніж показує Держстат

    Згідно з останніми даними Державної служби статистики України, середня зарплата за другий квартал 2024 року зросла на 22,1%, склавши 20 964 гривень. При цьому, динаміка зростання була подібною й у першому кварталі, де збільшення склало 22,5%. Проте, зростання номінальних зарплат не завжди відображає реальні фінансові можливості українців.

    За словами Олександра Чумака, президента Асоціації приватних роботодавців, на зростання зарплат вплинули кілька факторів, які далеко не завжди є позитивними для економіки країни. “Це зниження курсу національної валюти, конкуренція за кваліфікованих робітників на ринку праці, активний розвиток оборонно-промислового комплексу, що стимулює розвиток суміжних галузей, а також додаткові доплати військовим, введені в другому кварталі цього року”, — коментує експерт.

    Чому реальна зарплата нижча?

    Економічний експерт Олег Гетьман зазначає, що реальна середня зарплата є значно меншою за офіційні показники. Справа в тому, що Держстат вказує дані після сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), але без вирахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору. Тобто, від офіційних 20 964 гривень необхідно відняти 18% ПДФО та 1,5% військового збору, що значно зменшує чистий дохід громадян. Після цих вирахувань реальна середня зарплата знижується до 16 876 гривень.

    Крім того, найближчим часом очікується підвищення військового збору з 1,5% до 5%, що ще більше ускладнить збереження динаміки зростання зарплат. Це також вплине на загальні фінансові можливості українців, адже збільшення військового збору буде впроваджено у зв’язку з воєнними потребами країни.

    Чи є можливість зростання зарплат у майбутньому?

    У проєкті державного бюджету на 2025 рік поки що не передбачено підвищення мінімальної заробітної плати та соціальних виплат. Мінімальна зарплата планується на рівні 8 тисяч гривень з 1 січня 2025 року. Це викликає сумніви щодо можливості суттєвого підвищення доходів населення у найближчі роки.

    Незважаючи на номінальне зростання, реальна купівельна спроможність українців зменшується через інфляцію, податки та військові збори. Втрата 3,5 мільйонів робочих місць з початку повномасштабної війни також додає тиску на економіку. Щоб підтримувати стабільну економіку та допомогти військовим, необхідно створити щонайменше 10 мільйонів робочих місць, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.