Golosnovinua.com

Позначка: держзакупівлі

  • Обшуки у Держлікслужбі: НАБУ перевіряє тендери на мільйони

    Обшуки у Держлікслужбі: НАБУ перевіряє тендери на мільйони

    Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у кабінеті її керівника Романа Ісаєнка. Офіційних заяв щодо підстав проведення слідчих дій немає, однак, за інформацією джерел, детективи перевіряють можливі факти зловживання службовим становищем, лобіювання інтересів фармкомпаній та незаконного збагачення посадових осіб.

    Раніше розслідувачі повідомляли про низку порушень у сфері державних закупівель за участі Держлікслужби. Зокрема, йдеться про тендери на придбання препаратів для замісної підтримувальної терапії — Метадону та Бупренорфіну. Попри їх різну дію та призначення, у закупівлях їх об’єднували в один лот, що фактично відсікало більшість потенційних учасників та залишало можливість змагатися лише двом компаніям: одеському ТДВ «Інтерхім» та харківській корпорації «Здоров’я».

    Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

    Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

    У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

    Слідчі дії НАБУ тривають.

  • КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) і надалі залишається головним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, незважаючи на те, що його кінцевими бенефіціарами є громадяни Росії, частина яких перебуває у санкційних списках РНБО та внесена до бази «Миротворець». Попри воєнний стан і ризики національної безпеки, підприємство фактично зберегло статус монополіста й продовжує вигравати тендери з одним учасником, отримуючи мільярди гривень бюджетних коштів.

    На підприємстві офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча — керівники. Зарплата управлінців коливається від 30 до 200 тисяч гривень, не враховуючи премій, надбавок і додаткових компенсацій. Це означає, що лише утримання керівного складу обходиться підприємству у 100–200 мільйонів гривень щомісяця. Такий фінансовий тягар завод перекладає на державу, регулярно вимагаючи нових замовлень та дотацій як від бюджету, так і від «Укрзалізниці».

    Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

    Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

    Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

  • Ремонт гуртожитку Львівської політехніки подорожчав: університет підписав новий контракт на 13 млн

    Ремонт гуртожитку Львівської політехніки подорожчав: університет підписав новий контракт на 13 млн

    Національний університет «Львівська політехніка» уклав ще одну угоду на додаткові роботи у гуртожитку №3 на вул. Карпинця, 27. Згідно з оприлюдненою 18 листопада інформацією у системі Prozorro, вартість нового договору становить 13,62 млн грн.

    Це вже другий масштабний контракт на ремонт цієї будівлі. Перший, підписаний у вересні, передбачав роботи на 38 млн грн. Обидві угоди укладені з ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД».

    Що передбачає новий договір

    Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

    Із загальних 13,62 млн грн:

    • 9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

    • 4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

    Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

    Основні роботи, які виконає підрядник

    Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

    • утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

    • монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

    • встановлення пожежних сходів;

    • ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

    • облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

    • монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

    • роботи з водопостачання та каналізації;

    • прокладання електромереж;

    • встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

    Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

    Хто виконує роботи

    ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

    Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

    У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

  • Харківщина: директор департаменту відбудови підозрюється у розподілі мільярдів без конкуренції

    Харківщина: директор департаменту відбудови підозрюється у розподілі мільярдів без конкуренції

    Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк є ключовою фігурою у розподілі державних коштів на відновлення прифронтового регіону. Від його відомства залежить реалізація більшості багатомільйонних проєктів – від реконструкції лікарень до будівництва укриттів для шкіл.

    Однак, замість реальної відбудови регіону, виграють тендери одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон» отримала підряд на 121 млн грн нібито на ремонт фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні. Інша компанія – ТОВ «Житлобуд-3» – регулярно виграє тендери на будівництво захисних споруд для навчальних закладів. За словами експертів, конкуренція у тендерах існує лише формально, а схема маніпуляцій дозволяє підрядникам уникати контролю та завищувати вартість робіт.

    На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

    Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

    В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

    Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.

  • Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    «Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.

    Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.

    У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

    З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

    Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

    Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

    Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

    Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

    Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

    Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

    У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

    Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

    Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

  • У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові розпочали будівництво нового обласного онкоцентру вартістю понад 3 мільярди гривень, профінансованого у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав угоду з консорціумом «Білдінг Груп», який має завершити першу чергу об’єкта до кінця 2028 року. Планується зведення лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів та облаштування укриття на понад тисячу осіб.

    Попри важливість проєкту, журналісти «Наших грошей» виявили ознаки можливих завищень у кошторисі. Частина будівельних матеріалів зазначена за цінами, що перевищують ринкові. Наприклад, керамічна цегла у документах коштує майже вдвічі дорожче, ніж у місцевих постачальників, а вартість гіпсових сумішей — у кілька разів вища за пропозиції великих ритейлерів. Також у графі транспортування матеріалів нерідко стоять нулі, що може означати «вбудовану» вартість доставки без розшифрування. За попередніми оцінками, лише за трьома позиціями потенційна переплата може сягати близько 30 мільйонів гривень.

    Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

    Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

    Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

  • Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця опинилася під подвійним ударом фінансів і політики. Ідея роздати українцям «по 3000 кілометрів безкоштовних подорожей» гарно виглядає на білбордах, але в реальності посилює дефіцит пасажирського сегмента. За підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень сягнули близько 18 млрд грн, а у 2025-му прогнозуються вже понад 22 млрд грн. Ці втрати традиційно перекриваються доходами від вантажів, однак обсяги вантажних перевезень скорочуються.

    Ситуацію ускладнює тарифна «стіна»: уряд не переглядає вартість квитків, а пропозицію УЗ підняти тарифи хоча б на 37% залишили без руху. На тлі інфляції витрат, ремонту рухомого складу й нестачі вагонів це консервує збитковість пасажирського напрямку.

    Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

    На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

    Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

  • «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    Поки уряд готує нові правила й тарифи на 2026 рік, навколо державної генерації знову спалахнули підозри у зловживаннях. Йдеться про контракти ПАТ «Центренерго» з приватними постачальниками вугілля, де значні аванси не були підкріплені реальними поставками або якістю палива. За матеріалами скарг і публікацій, у схемах фігурують компанії «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Частина тверджень уже підтверджується документами й судовими записами, частина — перебуває на рівні медійних звітів і потребує перевірки контролюючих органів.

    У жовтні 2024 року «Центренерго» перерахувало 132 млн грн авансу компанії «Теплосфера ЮА» за договором на постачання 33,5 тис. тонн вугілля. Фактично надійшло лише 1 519 тонн (менше 5% від обсягу), після чого виникли судові спори щодо виконання зобов’язань і повернення коштів. Про це повідомляли профільні ЗМІ з посиланням на матеріали договору та судові реєстри; відомості про сам контракт і його хронологію фіксуються також у базах судових документів.

    Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

    ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

    Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

    Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

    Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

  • Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Служба безпеки України розслідує масштабну схему легалізації незаконних доходів через систему державних закупівель, організовану бізнесменом Олегом Мітрохіним. За даними слідства, підконтрольні йому компанії, серед яких ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОРГ», а також державне підприємство ДП «ДОТ», використовувалися для реалізації товарів неналежної якості, фіктивних процедур закупівель та відмивання коштів.

    Кримінальне провадження №22025101110001160 веде Головне слідче управління СБУ у м. Києві та Київській області за ознаками порушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. Слідчі перевіряють підробку сертифікаційних і фінансових документів, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків та можливе сприяння цим діям посадовців Міністерства оборони.

    Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

    Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

    Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

  • «Ощадбанк» ремонтує офіс в Києві у чотири рази дорожче за ринок

    «Ощадбанк» ремонтує офіс в Києві у чотири рази дорожче за ринок

    АТ «Ощадбанк» уклало договір на капітальний ремонт приміщень другого і третього поверхів свого відділення в бізнес-центрі «Diamond» на бульварі Вацлава Гавела, 4 у Києві. Вартість робіт — 70,13 млн грн. Контракт підписано з ТОВ «Ред Буд», яке пройшло акредитацію як виконавець будівельних робіт в «Ощадбанку» лише за кілька місяців до проведення тендеру. Про це повідомили «Наші гроші» з посиланням на дані системи Prozorro.

    Ремонт має бути завершений до серпня 2026 року. За техзавданням йдеться про повне оновлення внутрішніх площ: демонтаж і влаштування покриттів підлоги, стін і стель, монтаж нових перегородок і дверей, заміну або модернізацію інженерних мереж, включно з опаленням, системами вентиляції, кондиціювання та електропостачання. Ціна договору зафіксована як «тверда» і вже містить окремо закладені 7,15 млн грн на інфляційні ризики.

    Саме кошторис робіт викликав питання у профільних аналітиків. Найдорожчою статтею витрат стали прямокутні повітропроводи класу Н з оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм. У проєкті «Ощадбанку» їх оцінили в 6 159 грн за квадратний метр (ціна з ПДВ, без доставки). Для порівняння, за даними відкритих прайсів спеціалізованих продавців вентиляційного обладнання — таких як «Vent shop», «VentSAP», «StroyKlimat» і «Турбовент» — аналогічні повітропроводи коштують від орієнтовно 700 до 1 500 грн за квадратний метр.

    На ринку будівельних послуг за жовтень 2025 року фіксуються суттєво нижчі показники і в інших замовників. Наприклад, у кошторисі будівництва ветеранського простору в Бучі подібні повітропроводи закладали за приблизно 1 102 грн за квадратний метр. У проєкті з облаштування укриття у Святошинському районі Києва — приблизно 1 323 грн за квадратний метр. Під час будівництва укриття в Іванкові фігурувала ціна близько 746 грн за квадратний метр. Тобто сума, яку заклав «Ощадбанк», у чотири й більше разів перевищує як ринкові пропозиції, так і актуальні цифри з інших бюджетних будівництв. За оцінками «Наших грошей», тільки на позиції з повітропроводами потенційна переплата може становити близько 4 млн грн.

    Участь у процедурі брали три компанії — ТОВ «Ред Буд», ТОВ «Гефест Буд ВМ» і ТОВ «БК Олбуд». До тендеру допускали тільки підрядників, які мають внутрішню акредитацію «Ощадбанку» за напрямом «Будівельні роботи та поточний ремонт», а також відповідають розширеному пакету вимог. Серед цих вимог — підтверджений за попередній рік оборот на рівні не менше ніж 100% очікуваної вартості закупівлі, наявність щонайменше двох аналогічних виконаних контрактів, власної матеріально-технічної бази, інженерно-технічного персоналу (не менше п’яти фахівців) і робітників (не менше семи). Окремо вимагались договори на утилізацію будсміття, лабораторні випробування матеріалів і дозволи на роботи підвищеної небезпеки, включно з висотними та зварювальними. Забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії становило 351 тис. грн.

    Переможцем стало ТОВ «Ред Буд». Це київська фірма, зареєстрована у 2018 році. Керує та володіє компанією Антон Заіка. За даними публічних закупівель, «Ред Буд» із 2019 року набрало контрактів приблизно на 1,75 млрд грн, зокрема від Нацгвардії, ДСНС та Міністерства оборони України. Іншими словами, це підрядник, який активно працює з силовим і оборонним сектором і тепер заходить на великий проєкт в одній із найбільших держфінансових установ.

    Від «Ощадбанку» за цей ремонт відповідають кілька посадових осіб. Банк очолює Сергій Наумов. Організаційні питання закупівлі курує Андрій Кравченко, контактна особа з боку банку в тендерній документації. Технічний блок — зокрема кошторис і будівельно-монтажні параметри — перебуває в зоні відповідальності Олександра Матвійчука, начальника управління капітального будівництва департаменту інфраструктури. Саме їхні підписи і погодження дозволили зафіксувати договірну вартість і структуру витрат, включно з вартістю повітропроводів.

    Ключова претензія в цій історії зараз звучить не стільки про сам факт ремонту (банківські офіси й справді потребують модернізації інженерних систем, особливо вентиляції та енергоживлення під час війни), скільки про пропорцію витрат. Якщо системні елементи коштують у кілька разів дорожче за ринкові показники і за практику інших замовників за той самий період, це створює ризик штучного завищення ціни і вимагає пояснення від замовника. Ситуація виглядає тим чутливішою, що йдеться про держбанк, який працює з коштами держави і клієнтів у воєнний час, і про компанію-підрядника, яка вже має великий портфель оборонних контрактів.