Позначка: держзамовлення

  • Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Андрій Гота, соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, залишає наглядову раду «Центренерго» і заявляє про намір зосередитися на виробництві дронів. Формально рішення пояснюється «моральним правом» та необхідністю перезавантаження наглядових рад за дорученням президента. Проте фактична причина виглядає набагато прагматичнішою.

    Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» у 2021 році як представник держави, а з 2023-го очолював її. Паралельно він залишається членом наглядової ради «Укрнафти». Раніше, у 2020–2023 роках, Гота керував кабінетом тодішнього глави ОП Андрія Єрмака і продовжував залишатися його радником. Тобто йдеться не про зовнішнього менеджера, а про людину з найближчого політичного оточення.

    Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

    Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

    Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

    Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

  • Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    ТОВ «Скрінтек» Павла Єлізарова опинилося в центрі антикорупційного розслідування через можливе відмивання коштів під прикриттям державного замовлення на безпілотні системи. За даними слідства, ключовим елементом схеми стала фізична особа-підприємиця Яковенко Сніжанна Олегівна, яка одночасно є директором, бухгалтером, засновницею та бенефіціаром ТОВ «Енергопром-СК» – єдиного контрагента, що переказав їй значні кошти.

    У 2021 році на рахунок ФОП Яковенко надійшло 4,15 млн грн нібито за закупівлю товарів. Майже одразу 3,99 млн грн було переведено на її особистий рахунок та знято готівкою. Документальних підтверджень закупівель чи зберігання товарів не надано, а фінансовий моніторинг банку та рішення господарських судів вказали на непрозорість транзакцій та високі ризики легалізації коштів.

    Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

    У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

    Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

  • Тендер на 121 млн: хто стоїть за модернізацією сирен у Черкащині

    Тендер на 121 млн: хто стоїть за модернізацією сирен у Черкащині

    У Черкаській області стартувала нова хвиля закупівель із модернізації систем централізованого оповіщення — департамент цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами оголосив тендер на суму близько 121 мільйона гривень. Паралельно з анонсом про початок робіт з автоматизації запуску сирен виникли запитання до технічної документації та до компаній, які вже традиційно опиняються в ролі підрядників таких проєктів. Про це пише видання 18000.

    Проєктно-кошторисну документацію для Черкащини замовили ще в жовтні 2024 року, і, як повідомляють місцеві медіа, її виготовила київська фірма «Укрзалізничавтоматика» за приблизно мільйон гривень. У тексті тендерної документації йдеться про переоснащення наявної системи «Сигнал-ВО», облаштування блока керування, монтаж безперебійного живлення, антенно-фідерних систем, грозозахисту, гучномовців та виконання пуско-налагоджувальних робіт на 74 об’єктах по області — переважно у державних адміністраціях та територіальних громадах. Загальна вартість проєкту, згідно з оприлюдненими підрахунками, становить близько 123 мільйонів гривень, з яких на обладнання заплановано приблизно 77 мільйонів, а на будівельно-монтажні роботи — понад 16 мільйонів.

    Однак уже на етапі оприлюднення тендеру на платформі «Прозорро» з’явилися зауваження: технічні вимоги, мовиться у скаргах, «прописані» під конкретну систему та конкретного постачальника. Йдеться про обладнання польської компанії Digitex і, зокрема, модель гучномовця DSE-300S потужністю 300 ватів з радіусом оповіщення до кілометра. Саме «Укрзалізничавтоматика» виступає в Україні дистриб’ютором пристроїв Digitex, і в ряді регіонів вона спочатку розробляла проєктно-кошторисну документацію, а потім ставала єдиним учасником тендерів на виконання робіт.

    Історія активного просування ідеї масової автоматизації сирен у регіонах пов’язується з публічною ініціативою народного депутата Сергія Шахова. У листі до прем’єр-міністра від 20 лютого 2023 року Шахов апелював до необхідності термінової модернізації систем оповіщення після трагічних випадків, коли несвоєчасні сповіщення призводили до людських втрат, і наводив приклади ударів по Краматорську та Чаплиному. У тому документі він оцінював вартість масштабної програми модернізації на період до 2029 року в 150 мільярдів гривень, одночасно пропонуючи фінансування на 2023 рік у сумі 150 мільйонів доларів та називаючи й інші орієнтовні показники — зокрема, пропозицію передбачити на 2023 рік шість мільярдів гривень. Після цього, починаючи з літа 2023 року, у різних областях почали з’являтися замовлення на проєктування і модернізацію систем оповіщення.

    Роль у розгортанні ринку належить саме «Укрзалізничавтоматиці». Компанія, зареєстрована у 2010 році, до великої питаючої хвилі мала лише поодинокі договори, але влітку 2023 року компанія почала отримувати підряди на розробку проєктів і подальше виконання робіт. Укриття контрактів у Миколаївській, Вінницькій та інших областях свідчить про масштабний вихід фірми на ринок: у публічних реєстрах згадуються договори на десятки мільйонів гривень, серед яких Миколаївська ОДА — близько 86 мільйонів, Вінниця — 49 мільйонів, Кам’янка — 24 мільйони, Луцьк — 14 мільйонів. Аналітика порталу clarity.project фіксує майже 200 мільйонів гривень уже підписаних договорів для компанії та додаткові очікувані контракти на суму близько 154 мільйонів.

    У публікаціях журналістів також звертають увагу на кадрові і бізнес-зв’язки, які супроводжували початок цього масштабного розгортання. Як пишуть розслідувальні видання, ініціативи з модернізації систем оповіщення пов’язують із політичними зверненнями народного депутата, а в колі тих, хто лобіював окремі постачання, згадують радника з бізнес-біографією у Росії, який нібито мав паспорт РФ із 2007 року. Цей радник, пишуть журналісти, політично наближений до певних фігур і нібито мав участь у проєктах, пов’язаних із системами оповіщення за межами України; у відкритих джерелах також є згадки про його попередню діяльність у Молдові та про спростування ним деяких тверджень щодо громадянства.

    Замовники модернізації підкреслюють: автоматизація процесу запуску сирен потрібна для оперативності й ефективності цивільного захисту, і в Черкаській області планують завершити перехід із ручного запуску на автоматичний до кінця 2026 року. Водночас учасники ринку, незалежні експерти та громадські активісти вимагають від замовника відкрити повний пакет документів, оприлюднити обґрунтування вибору технічних рішень, надати порівняльну оцінку альтернативних систем та результати незалежних експертиз, щоб виключити звуження конкуренції й уникнути конфлікту інтересів.

    Тендер на 121 мільйон має відбутися 7 жовтня, і наразі триває період подання пропозицій. Документи, що стосуються проєктно-кошторисної документації та умов закупівлі, вже доступні у відкритих системах, тож остаточні рішення щодо підрядника та подальшої реалізації робіт залежатимуть від ходу конкурсної процедури й від пильної уваги громадськості та контролюючих органів.

  • Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    В Україні не планують скасовувати систему державного замовлення на здобуття вищої освіти, незважаючи на запуск пілотного проєкту грантової системи, яка покликана частково покривати витрати студентів на контрактне навчання. Обидві системи – гранти та державне замовлення – існуватимуть паралельно, за словами Сергія Бабака, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

    За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

    Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

    Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

    Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

    Що далі?

    На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

    Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.