Golosnovinua.com

Позначка: дешеві ліки

  • Чому ліки в Україні не стали дешевшими

    Чому ліки в Україні не стали дешевшими

    З 1 березня в Україні офіційно запрацювали нові правила регулювання фармацевтичного ринку, які мали б знизити вартість низки медичних препаратів майже на 30%. Однак на практиці це не принесло суттєвого полегшення для гаманців українців. Виробники продовжують контролювати ринок, а аптеки, опинившись у складній ситуації, змушені шукати способи виживання.

    За даними експертів, за останні три роки ціни на ліки в Україні зросли на 120%, і перед березневим “зниженням” виробники заздалегідь підняли вартість препаратів на 30%. Найбільше подорожчання відбулося в січні 2025 року. Попри ці факти, президент Асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій заперечує такі цифри, називаючи їх “неправдою”, хоча конкретних контраргументів не надає.

    Аналітичні дані свідчать, що 71,8% вартості медикаментів формують саме виробники. Аптеки впливають лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%. Українські аптеки мають найнижчу торгову націнку у Європі – 14-15%. Водночас націнка виробників залишається неконтрольованою і може сягати 85%.

    Багрій уникає обговорення цих даних і натомість звинувачує в подорожчанні так звані “маркетингові договори” між аптеками та виробниками. Відповідно до нового регулювання ці угоди заборонені. Виробники зекономили близько 25% коштів, які раніше йшли на маркетингові відрахування, але ціни на більшість препаратів залишилися високими.

    Зниження цін торкнулося лише 100 препаратів, відібраних не за запитами лікарів чи пацієнтів, а за пропозиціями самих виробників. У цьому списку, наприклад, опинилися сім видів “аскорбінки” з різними смаками, але не критично важливі препарати.

    При цьому ціни на інші ліки, які не увійшли до списку, навпаки – зросли. Таким чином, загальний ефект від регулювання виявився нульовим: “здешевлення” повернуло вартість ліків лише до рівня кінця 2024 року. Наприклад, препарат від тиску “Тонорма” подорожчав утричі за три роки, а зараз просто повернувся до ціни початку 2024-го.

    Ринок готується до повного реферування цін, яке передбачене законопроєктом №11493, підписаним президентом. Однак це може призвести до скорочення асортименту, особливо серед міжнародних виробників. В Європейській Бізнес Асоціації вже застерігають, що це негативно вплине на інвесторів у сфері охорони здоров’я України.

  • Євген Комаровський розкритикував новий список знижок ліків зіками від МОЗ: небезпека самолікування

    Євген Комаровський розкритикував новий список знижок ліків зіками від МОЗ: небезпека самолікування

    З 1 березня 2025 року Міністерство охорони здоров’я України опублікувало оновлений список ліків, на які знижено ціни. Однак цей крок викликав критику від відомого педіатра та медичного експерта Євгена Комаровського. На думку, новий перелік препаратів містить його застарілі та неефективні ліки, які можуть бути небезпечними для використання.

    Якщо у вас це викликало здивування, то у мене, якщо чесно, таку скептичну усмішку. Це взагалі на рівні анекдоту

    – зазначив Комаровський.

    За його словами, найбільше питання викликає не лише сам принцип формування списку, а й те, що держава вирішила знижувати ціни на препарати, які лікарі майже не використовують у сучасній медицині, такі як левоміцетин, корвалол і аспірин у великих дозах.

    Мене, наприклад, вразило те, що у цьому списку є левоміцетин. Що лікують левоміцетином у XXI столітті? Я намагаюся зрозуміти. Окрім черевного тифу, левоміцетин нічого не лікує. Наші люди ковтають левоміцетин при будь-якому проносі, так ми їм ще й створимо умови, щоб вони його їли ще більше. Тобто ми, виходить, допомагаємо людям займатися нісенітницею, м’яко кажучи, заохочуємо їх

    – наголосив лікар.

    На його думку, ціни потрібно знижувати лише на рецептурні препарати – має існувати список життєво важливих ліків, і саме вони мають стати доступніше.

    Я вже стільки разів писав, скільки людей, замість того, щоб отримати нормальне лікування від гіпертонії чи ішемічної хвороби серця, сидять удома, смокчуть валідол і ковтають корвалол. Це фактично ліки-вбивці. Такого препарату, як корвалол, немає ні в одній країні світу. Тому що це страшна помилка. Барбітурати – це взагалі рецептурні засоби, дуже небезпечні. А ми знижуємо на це ціни, тому що людям це подобається

    – обурився Комаровський.

    Він також додав, що втручання держави в ринкові відносини ніколи не закінчувалось нічим хорошим.

    Чому ми взагалі обговорюємо ціну? Держава почала регулювати ринок, ринкові відносини? Чудово. Я ще не пам’ятаю випадків, коли б це добре закінчувалося. Я так розумію, що цей список ліків – це вишенька на торті. Вони ж там ще пишуть про те, що регулюють, наприклад, націнку, яку може зробити аптека. Але ж ціна формується не тільки через це. Ціна значною мірою залежить ще й від тієї вартості, яку встановлює виробник. Виходить, що на виробника ми не впливаємо, а на аптеку впливаємо. Отже, у мене є сумніви. Звідки взагалі взялося це рішення держави?

    – каже Комаровський.

    12 лютого відбулося засідання РНБО, на якому прийняли рішення про зниження на 30% вартості 100 медичних препаратів. Інші ліки мають подешевшати на 20%. 13 лютого Президент ввів в дію це рішення РНБО.

    Міністерство охорони здоровʼя України опублікувало два списки ліків, ціни на які знижені з 1 березня. Однак, лікарі та пацієнти розкритикували його, через те, що до них, серед іншого увійшли, препарати без доведеної ефективності: Корвалол, Валідол, Уролесан, гепатопротектори, Фурацилін, Реосорбілакт, Алохол, Мукалтин, Сонміл, Аскорбінка (в різних формах), Новірин, Фурагін.

  • Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

    Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

    Запровадження жорсткого адміністративного регулювання цін на ліки може призвести до дефіциту якісних європейських препаратів та їх заміни дешевшими аналогами з Індії та інших країн. Про це попереджає директор Благодійного фонду «Крапля Крові» Іван Зеленський.

    • Як, на вашу думку, нове регулювання цін вплине на доступність ліків для пацієнтів? Чи вбачаєте ви ризик, що через запровадження обмежень виробники зменшать постачання або виведуть певні препарати з ринку?

    Це дуже ризикований законопроєкт. Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть.

    • Чи вплинуть нововведення на виконання протоколів лікування, адже у них прописані певні препарати, у тому числі імпортні, які, за застереження професійної спільноти, можуть зникнути?

    Я можу коментувати свою царину, онкологію. Основні молекули закуповуються через номенклатуру державних закупівель. І от там більш-менш нормально, там довгострокові контракти і ризик невеликий.

    Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці.

    • Чи вплинуть нововведення на фізичну доступність ліків, у тому числі імпортних? Адже такі асоціації як Європейська Бізнес Асоціація вже заявили про занепокоєння з боку іноземних компаній.

    Вони праві. Насправді у нас в країні, яка історія: умовно ринок можна поділити на три частини. Одна частина – це європейські виробники, там генеричні або оригінальні. Ще одна частина – це наші українські виробники, у нас доволі потужна фармакологія. І третя частина – це індійські виробники, яких ми, на жаль, дуже сильно впускаємо на свій ринок. І вони дуже сильно давлять своїми низькими цінами, як на нашого виробника, а особливо на європейця. Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат.

    Тому я поділяю занепокоєння Європейської Бізнес Асоціації.

    • Чи існує небезпека, що частина пацієнтів буде змушена переходити на менш ефективні або дешевші аналоги? Чи може це погіршити якість лікування та викликати додаткові ризики для здоров’я?

    Так і це можливо. Тобто, якщо із ринку йдуть, умовно, бренди, а залишаються тільки більш дешеві варіанти, то в більш дешевих варіантах є завжди ризик, що там буде неякісно. Це так з усім працює. Одне діло – купити брендову машину, а друге – якусь підробку. З ліками так само.

    • Які ще ризики ви бачите у новому регулюванні фармринку для пацієнтів? Які зміни, на вашу думку, можуть зробити ситуацію більш збалансованою, щоб не постраждали ті, хто потребує постійного лікування? 

    Найперше, що я зробив би, це заборонив доступ на наш ринок дешевих індійських виробників. Тобто, повністю відмовлятися від індусів не можна. Гарних індусів, ті, які мають реєстрацію в Європі, треба залишити. Всіх інших треба з ринку прибрати. Тим більше, ми зараз з Європою дуже сильно в унісон працюємо. Рано чи пізно ми потрапимо в Європейський Союз. І Європа на свій ринок не пускає дешевих і неякісних індусів.

    Друге – потрібно максимально розширити програму “Доступні ліки” і закрити нею основні напрямки лікування українських пацієнтів. Тим самим ми і ринок збережемо, і дамо можливість пацієнту вибрати, чи він бере безкоштовно дешевий варіант, чи доплачує і бере дорогий варіант. Отак працюють європейські ринки.

    Реімбурсація – це шанс уникнути дефіциту саме тих препаратів, які реально лікують. Тому що, якщо з ринку зникнуть, умовно, всякі гепатопротектори, нейропротектори чи противовірусні, то ніхто від цього не загине. Це фуфломецин. Українці реально фуфломецинівку купляють. Якщо вони зникнуть, то нічого страшного не відбудеться. А якщо зникнуть антибіотики, умовно, оригінальні, то це вже буде такий серйозний шок.

    Ще треба, звісно, подивитися на той зговір. Я так розумію, що цей законопроєкт покликаний розбити зговір двох дистрибюторів. Не можна казати, що його немає, але він склався, скоріше за все, історично, а не через зговір. Тобто, інші всі просто гірше працювали, а в підсумку ці два дистриб’ютори – Оптіма і БаДМ – вижили у конкурентному ринку. Значить, вони вижили, а менші загинули. Треба, можливо, ще дати двом-трьом дистрибюторам працювати в цьому ринку. Але це такі дуже тонкі інструменти. Американці вміють якось це робити. А тут вони тупо влупили законом, зробили ці 20% і це не дуже гарна історія.

    • Чи звертався ваш фонд до уряду або профільних органів влади з пропозиціями щодо більш збалансованого регулювання цін на ліки?

    Ми зараз думаємо щодо петиції до Президента, щоб він ветував цей закон. Але ще немає у нас єдиної думки.

    Ми зараз адвокатуємо, перше, закон про паралельний імпорт, тому що це не вирішить кардинально проблему, але дасть ринку трошки більше повітря. Можна буде ввозити препарати з Європи по паралельному імпорту, і не тільки з Європи. І друге, ми пропонуємо Міністерству охорони здоров’я розширювати програму реімбурсації. Ми, з боку онкологічної своєї спільноти, запропонували декілька молекул, які треба ввести в реімбурсацію, і тим самим запобігти їхньому зникненню з ринку, і навпаки залишити конкуренцію на ринку.

  • Аптеки в Україні зобов’яжуть мати дешеві ліки

    Аптеки в Україні зобов’яжуть мати дешеві ліки

    Український уряд ініціює новий підхід до забезпечення доступності ліків для населення. Відповідно до планів Міністерства охорони здоров’я, аптеки будуть зобов’язані тримати в наявності найдешевші лікарські засоби з найпоширенішими діючими речовинами. Ініціативу презентує міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на засіданні профільного парламентського комітету 24 січня.

    Міністр Ляшко підкреслив, що аптеки вже мають обов’язок пропонувати покупцям найдешевші препарати. Однак тепер планується додатково зобов’язати аптеки забезпечити постійну наявність таких препаратів на полицях.

    Ключовий механізм — проведення загальнонаціональних торгів через систему “Прозоро-маркет”, де буде визначено найдешевші варіанти ліків із певною діючою речовиною. За словами Ляшка, дистриб’ютори та аптеки будуть зобов’язані забезпечити наявність цих препаратів.

    “Ми порівняли ціни на діючі речовини та найдешевші зареєстровані ліки – різниця в рази. Тому зобов’яжемо, щоб такі засоби були в кожній аптеці. Це забезпечить їх доступність для всіх верств населення”, – зазначив Ляшко.

    Міністр також нагадав про програму “Зимова підтримка”, яка діє для мешканців віддалених сіл та прифронтових регіонів. Вона дозволяє замовляти ліки через Укрпошту за електронним рецептом.

    Замовити можна:

    • безрецептурні препарати (понад 10 000 найменувань);
    • медикаменти за державною програмою “Доступні ліки” (безкоштовно або з мінімальною доплатою).

    Однак, за програмою не можна замовити:

    • інсуліни;
    • психотропні та наркотичні препарати;
    • сильнодійні отруйні засоби;
    • медичні імунобіологічні засоби.

    Що зміниться для споживачів?

    1. Зниження цін на ліки: Постійна наявність найдешевших препаратів допоможе уникнути ситуацій, коли споживачі змушені купувати дорожчі альтернативи.
    2. Прозорість цін: Проведення торгів через “Прозоро-маркет” гарантує конкурентність і формування найнижчих цін.
    3. Рівний доступ до ліків: Віддалені регіони матимуть кращий доступ до базових медикаментів завдяки програмі доставки через пошту.

    Ця ініціатива спрямована на розв’язання однієї з ключових проблем української медицини — недоступності дешевих і ефективних ліків. У разі ухвалення, вона зможе значно полегшити життя мільйонам громадян, особливо в умовах складної економічної ситуації.