За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, у Києві з 1 березня середньодобова температура повітря стабільно перевищує 0°С. Це свідчить про початок метеорологічної весни, що перебуває у межах кліматичної норми для столичного регіону.
Метеорологічна зима, яка розпочалася 24 грудня та закінчилася 28 лютого, тривала всього 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники.
Щодо весняного водопілля, Укргідрометцентр повідомляє про його повільний розвиток на Верхньому Дніпрі та річках водозбору Десни. Рівні води підвищуються незначно — від 1 до 6 см за добу, негативних наслідків не зафіксовано.
Льодостав та льодостав з ополонками зберігається на Верхньому Дніпрі, більшості ділянок Десни, пригирловій ділянці Прип’яті, притоці Середнього Дніпра у Київській області річці Стугна та на Печенізькому водосховищі.
Таким чином, весна в Києві починає вступати у свої права, а ситуація з водними ресурсами регіону залишається контрольованою.
Золотий карась, якого колись вважали звичною прісноводною рибою в Україні, сьогодні майже зник із багатьох річок країни. Про це розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь в інтерв’ю «Телеграфу».
За словами науковиці, ще на початку XX століття золотий карась з родини коропових був масово поширений по всій території України. Та ситуація почала змінюватися в середині минулого століття, коли під час створення штучних водосховищ у водойми стали масово запускати карасів сріблястих.
«Ми й досі точно не знаємо, чи сріблястий карась є аборигенним для України, чи його завезли ще раніше — зокрема й для Європи», — зазначила Куцоконь.
За однією з гіпотез, сріблястий карась просто витіснив золотого, хоча, як уточнює вчена, проблема глибша: золотий карась потребує особливих умов для нересту — заплавних водойм, а не глибоких водосховищ із загниваючими рослинами.
«У водосховищах, де рослини постійно затоплені і гниють, золотому карасю набагато гірше», — пояснює експертка.
Раніше ця риба могла жити до 10–12 років, але сьогодні її чисельність критично впала. Зараз золотий карась зберігся лише на Десні та в окремих заплавних водоймах, і то — в дуже невеликій кількості.
Зникнення золотого карася — ще один сигнал екологічної деградації природних водойм, спричиненої втручанням людини у природні гідросистеми. Фахівці закликають не ігнорувати ці зміни, адже вони можуть мати значно ширші наслідки для біорізноманіття України.
Служба безпеки України викрила корупційну схему у 169-му навчальному центрі “Десна”, де військові систематично розкрадали паливно-мастильні матеріали. Це пальне мало використовуватися для підготовки мобілізованих та строковиків, однак значна його частина не доходила до військової техніки. Документи свідчили, що забезпечення пального здійснювалося відповідно до норм, але фактично бойові машини залишалися нерухомими в парку.
За даними слідства, організатором злочинної схеми став заступник начальника логістики навчального центру. Він створив систему, за якою паливо штучно накопичувалося, списувалося через підроблені документи і в подальшому продавалося приватним компаніям. До оборудки були залучені командири військових частин, начальники бронетанкової, автомобільної та технічної служб, командири рот і взводів, а також водії, які займалися перевезенням викраденого пального.
Розкрадання пального завдало серйозних збитків обороноздатності України. Через нестачу дизелю військова техніка не використовувалася за призначенням, а мобілізовані не проходили належної підготовки. В умовах війни такі злочини напряму впливають на боєздатність армії, адже без достатньої кількості пального навчальні маневри та бойова підготовка неможливі.
Полковник, який очолював схему, координував усі дії та контролював розподіл коштів. Його підлеглі займалися фіктивним оформленням документів, організовували транспортування пального до комерційних структур і забезпечували “правильне” списання. Продаж викраденого дизелю здійснювався через посередників, чиї імена поки не розголошуються слідством.
СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею 410 Кримінального кодексу України – викрадення, привласнення або розтрата військового майна. Якщо суд доведе провину фігурантів, їм загрожує до 12 років позбавлення волі. Враховуючи масштаби розкрадань, справу можуть передати до Вищого антикорупційного суду, адже корупція у військових структурах під час війни прирівнюється до особливо тяжких злочинів.
Розслідування триває, і правоохоронці встановлюють коло осіб, які могли бути причетні до цієї злочинної діяльності. Якщо підтвердиться інформація про співпрацю військових із приватним бізнесом, слідство вийде на новий рівень. Українське суспільство чекає відповідей, як так сталося, що під час активних бойових дій пальне, яке мало допомагати нашим захисникам, стало об’єктом продажу.
У Києві працівники територіального центру комплектування мобілізували протодіякона Андрія Бацулу, який служить у Свято-Троїцькому Китаївському монастирі Української православної церкви. 20 лютого його забрали представники ТЦК і направили до навчального центру “Десна”, що викликало обговорення серед представників духовенства та громадськості.
Згідно з Конституцією України, громадяни мають право відмовитися від військової служби на підставі релігійних переконань. Однак чинного законодавства, яке регулювало б цю норму, немає, що створює юридичну невизначеність. Як зазначено в статті 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову може призвести до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років.
Кабінет Міністрів України прийняв рішення про бронювання священнослужителів, що надає можливість певним категоріям кліриків бути звільненими від мобілізації. За словами Тетяни Камерістової, речниці Рівненського обласного центру комплектування, питання бронювання священнослужителів перебуває в компетенції Державної служби з етнополітики та свободи совісті. Водночас вона підкреслила, що не більше 50% священнослужителів можуть бути заброньованими від служби.
Важливою є також позиція представників релігійних установ. Священник Петро Мартинюк з ПЦУ наголошує, що за канонами церкви священнослужителям заборонено брати до рук зброю, і навіть ненавмисне вбивство з боку священика позбавляє його права здійснювати богослужіння.
Наразі питання щодо бронювання священнослужителів, зокрема представників УПЦ МП, залишається відкритим, а також виникають питання щодо внесення змін до законодавства для врегулювання ситуації, коли релігійні переконання стають на заваді виконанню обов’язків перед державою.
Забруднення річок Десна і Сейм, яке почалося в Сумській та Чернігівській областях і, ймовірно, було викликане скиданням забруднень з Курського регіону Росії, досягло Київщини. Це викликало тривогу у столиці, оскільки забруднені води наближаються до місць, де відбувається водозабір для киян.
Впродовж кількох останніх тижнів після того, як нечистоти потрапили у Сейм, лунали загрозливі повідомлення про наслідки для Києва, оскільки 60% питної води кияни одержують після очищення саме з Десни.
Чи є чого боятися киянам зараз і що відбулося за ці кілька тижнів, ВВС Україна дізнавалася в державних органах і запитувала екологів.
Звідки бруд у Сеймі
Кілька тижнів тому, коли у Сеймі на Сумщині побачили плями бруду і загибель риби, пролунали припущення, що йдеться про скидання нечистот на території Курської області РФ, де також протікає ріка.
“Припускаємо, що це було скидання з цукрового заводу у Курській області. Такий висновок робимо, проаналізувавши космічні знімки. Пішла чорна забруднена вода. (…) Ніяких хімічних, отруйних сполук у ній не виявили, лише органіку”, – розповідав виконувач голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович.
За його словами, фахівці виявили невідомі органічні сполуки, які поглинули кисень у воді, і це стало причиною масової загибелі риби.
Є й інша версія, її дотримуються в Київському еколого-культурному центрі: органічний бруд міг потрапити у води Сейму з підприємства села Тьоткіно на Курщині, де обробляють шкіру.
Автор фото,фейсбук Наталії Павленко-Воскресенської
Підпис до фото,Жителі Сумщини розповідали про сморід і слиз на берегах Сейму
Як виглядав забруднений Сейм, розповідають очевидці.
“Запаху майже немає, поки я не почала чіпати дно – зразу пішов сморід, ніби з туалету. Багато трупиків раків, де-не-де суха рибка, багато черепашок на березі. І найголовніше – всюди зелений слиз, схожий на водорості, на перший погляд. Але то не вони. Всередині них чорна тягуча рідина, ніби розплавлена смола. Дно, коли його торкаєшся, стає чорним”, – писала у фейсбуку Наталія Павленко-Воскресенська.
Загалом у Сумській області у Сеймі зібрали і поховали понад 12 тонн загиблої риби, ще вісім тонн – у Чернігівській області у Десні.
Забрудення Десни біля Чернігова
Виконувач обов’язків мера Чернігова Олександр Ломако розповідав, що вода в Десні біля Чернігова потемніла, спостерігався замор риби, у деяких місцях біля річки відчувався неприємний запах.
Водночас очільник міста нагадав, що Чернігів, як і Сумщина, не споживають воду з річок, бо забір відбувається з артезіанських свердловин.
Тому загрози життю та здоров’ю містян немає, вважає Олександр Ломако. Водночас в області діє заборона на вилов риби і купання у Десні.
Автор фото,Держрибагентство
Підпис до фото,Загалом близько 20 тонн риби загинуло у Сумській та Чернігівській областях
Щоб зупинити загибель риби та інших біоресурсів, тут почали насичувати воду киснем.
Для цього встановили шість компресорів, протягли шланги у воду і цілодобово проводять аерацію.
“За результатами візуального спостереження зафіксовано зменшення замору біоресурсів”, – кажуть екоінспектори Чернігівської області.
Обласна держекоінспекція та міністерство захисту довкілля ще минулого тижня запевняли, що забруднення повільніше рухається в бік Києва.
Керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що у Десні відбувається також природна аерація, оскільки ця ріка відрізняється від Сейму. Десна повноводніша, швидша, холодніша, має водовороти, і саме тому вода насичується киснем.
“Кисень туди пішов не завдяки міністерству і чиновникам, а передусім завдяки природі”, – каже він в інтерв’ю ВВС Україна.
Автор фото,Міністерство захисту довкілля
Підпис до фото,Нещодавно призначена очільниця міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук побувала у Чернігівській області і зробила висновок, що рух забруднень у Десні уповільнився
Якість води у Києві
На сьогодні забруднення дійшло до сіл Літки та Рожни Броварського району, що під Києвом.
Але основна його концентрація – між селами Остер та Максим Чернігівської області. Місцеві мешканці пишуть у соціальних мережах, що Десна у тих місцях помирає.
Заступник голови Державного агентства водних ресурсів Ігор Гопчак каже, що експерти вже почали фіксувати перші ознаки зміни кольору води та рівня каламутності у Десні у Київській області. Але, наголошує він, турбуватися про якість питної води у столиці не варто.
Київводоканал постачає воду киянам з трьох джерел: 10% – з артезіанських свердловин, 30% – з Дніпра і найбільше 60% – з Десни. Саме тому у соціальних мережах ширилися повідомлення про загрози для більшої частини Києва у разі, як бруд по Десні наблизиться до Київщини.
Лунали заклики запасатися питною водою із супермаркетів і бюветів. Проте у Київводоканалі заспокоюють і кажуть, що ситуація під контролем і на сьогодні усі показники питної води – у нормі.
“Київводоканал забезпечений реагентами для знезараження води в повному обсязі. Всі процеси з водопідготовки здійснюються в установленому порядку, всі водопровідні споруди працюють в штатному режимі”, – наголошують фахівці Київводоканалу.
Чи можливе природне очищення води
Володимир Борейко із Київського еколого-культурного центру вважає, що, можливо, у спеціальних заходах знезараження води потреби не буде. Це пояснюється сотнями кілометрів протяжності ріки Десни до Києва.
“Це кілометри природної аерації. Якщо це спрацює, то ця пляма органічного бруду буде “з’їдена” у річці, концентрація його суттєво зменшиться”, – пояснює еколог.
Про це каже також гідролог Віктор Вишневський. За його словами, об’єм забрудненої води у порівнянні з водами Десни невеликий – кілька тисяч кубічних метрів, у той час як за рік Десна проносить мільярди кубічних метрів.
Пляма рухалася повільно, вона розчинялася, саме тому ближче до Києва наслідки забруднення суттєво зменшилися.
Фахівці нагадують також про те, що кияни отримують воду не лише з Десни, а система водопостачання є єдиною і “закільцьованою”, тому при потребі Київводоканал може перерозподілити забір води, зменшивши отримання її з Десни.
Міський голова Броварів Ігор Сапожко повідомив, що стан водопровідної води в місті залишається стабільним і відповідає всім санітарним нормам, попри недавнє забруднення річки Десна.
Вода, яка подається до осель жителів Броварської громади, відповідає усім нормативним показникам. Про це мер повідомив у своєму Telegram-каналі.
“За інформацією КП “Броваритепловодоенергія” підприємством щоденно проводяться моніторингові лабораторні дослідження стану води у міському водогоні.
Станом на 16 вересня якість води, що подається до осель броварчан, повністю відповідає нормативним показникам”, – написав Ігор Сапожко.
Мер додав, що детальні звіти щодо якості води двічі на день оприлюднюються на сторінці КП “Броваритепловодоенергія” у соцмережі, і закликав жителів громади довіряти лише офіційним джерелам.
Скидання нечистот із цукрового заводу в місті Тьоткіно, рф, спричинило забруднення річки Сейм, яка впадає в Десну, органічними речовинами, що призвело до масової загибелі риби.
Через біологічне зараження води у Сеймі та Десні Держекоінспекція повідомляє про вилов 17 тонн мертвої риби та оцінює збитки у понад 200 млн гривень.
А дев’ятого вересня пляма забруднення в річці Десна вже досягла Чернігова, там спостерігався неприємний запах і мор риби.
На думку екологів, тепер на відновлення екосистем річок Сейм та Десна потрібно 2-3 роки.
За інформацією Міндовкілля забруднена вода з Десни могла досягнути Київщини 14-16 вересня.
Наразі забруднення у річці Десна досягло нижче міста Чернігів, зокрема, села Количівка Чернігівської області. Проте, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля), на даний момент немає ризиків погіршення якості води біля питних водозаборів у Києві.
Згідно з інформацією на 9 вересня, забруднені води накопичилися в межах Чернігова біля зруйнованого автомобільного мосту і просунулись до села Количівка. Незважаючи на це, кількість випадків інтенсивного запаху та масової загибелі риби тут залишається незначною. Випадки мору риби спостерігаються у кількох населених пунктах Чернігівської області, зокрема в Чернігові, селах Макошино, Ушня, Боромики, Вознесенське та Салтикова Дівиця. Станом на сьогодні зібрано близько 17,5 тонн загиблої риби.
Міндовкілля активно співпрацює з ПрАТ «АК Київводоканал» для розробки комплексу заходів на випадок можливого погіршення якості води біля питних водозаборів. Зокрема, розглядається встановлення додаткових аераторних установок для насичення річки киснем. Однак, як повідомляє пресслужба міністерства, наразі немає потреби у введенні таких заходів, оскільки якість води залишається стабільною.
Забруднення у річці Сейм, що є однією з причин проблем із Десною, почалося на території Росії. Причини забруднення поки що не встановлені — це могло бути як умисне діяння, так і наслідок раптової аварії. Колишній міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець наголосив на важливості запобігання поширенню забруднених вод до водозабору столиці.
Наше джерело повідомляє, що проблему з викидами небезпечних елементів у річки Сейм та Десна, які спровокували забруднення і масовий мор риби, спеціально замовчують, оскільки на одному з підприємств сталася аварія з викидами небезпечних елементів.
Ймовірно, аварія сталася на одному з хімічних підприємств міста Шостка. Також були надзвичайні ситуації на Шосткинському заводі «Зірка», який виробляє різні речі, включаючи порох та інше. Все це відбулося під час масового відключення електроенергії, яке в регіоні відбувається постійно.
Це результат курської операції. Проблема в тому, що на даний момент майже неможливо звинуватити росіян в цій екологічній катастрофі. Ось чому мовчать голоси з Банкової. Інакше вже давно б розповсюджували меседж про екологічний тероризм.
Схоже, що чекають на щось (поки замітають сліди).
Попереджаємо українців, що забруднена вода може спровокувати у вас сотні небезпечних хвороб у майбутньому. Це також вплине на наступні покоління.
Міністр екології Світлана Гринчук повідомила, що рух забрудненої води з річок Десна та Сейм у напрямку Києва значно сповільнився, а в деяких місцях навіть зупинився. Це позитивна новина, однак загроза для водозаборів та екосистеми все ще залишається.
“Ми спостерігаємо, що забруднене пляма вже не таке насичене. Сподіваємось, що якщо забруднена вода і дійде до водозаборів, зокрема в Київській області, то очистні споруди водоканалів зможуть впоратися з цією проблемою”, – сказала Гринчук.
Раніше прогнозувалося, що забруднена вода з Десни досягне Києва 10 вересня.
Про відсутність загрози водозаборам повідомляє також екоінспекція. Наразі воду в Десні обагащують киснем за допомогою спеціальних установок.
У Сеймі стан води починає поліпшуватися, нових випадків загибелі риби не виявлено. В Десні зафіксовані поодинокі випадки мора риби. Загалом, під час ліквідації надзвичайної ситуації в обох ріках зібрано близько 26 тонн загиблої риби.
В Чернігівській області річка Сейм та річка Десна зазнали серйозного забруднення, що викликане водами з Курської області Росії, де тривають бойові дії. Про це повідомив перший заступник міністра захисту довкілля Краснолуцький.
26 серпня річка Сейм стала чорного кольору, а масова загибель риби підтвердила масштаб забруднення. Вода з річки Сейм вже досягла Десни, і забруднені води очікується, що досягнуть Києва 10-12 вересня.
Водозабори столиці та Броварів зафіксували незначне перевищення хімічного споживання кисню та підвищений вміст заліза і марганцю. Проте, згідно з заступником міністра навколишнього середовища Крамаренком, біогенні та хімічні показники забруднення залишаються в межах норми, і наразі ризиків для здоров’я населення немає.
