Позначка: детінізація

  • Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Верховна Рада України з другої спроби ухвалила ключову поправку, яка докорінно змінює правила оподаткування на ринку нерухомості. Парламентарі проголосували за зниження податку на доходи фізичних осіб для орендодавців житла з вісімнадцяти до п’яти відсотків. Відповідна законодавча ініціатива була успішно підтримана народними обранцями під час фінального голосування за комплексний законопроєкт № 16051–1. Про це офіційно повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

    За словами очільниці профільного комітету, до цього часу власники квадратних метрів, які прагнули легально здавати свої квартири та офіційно декларувати отримані доходи, стикалися з надмірним фіскальним тиском. Вони були змушені сплачувати сумарно двадцять три відсотки від прибутку, що складалися з вісімнадцяти відсотків базового податку та п’яти відсотків обов’язкового військового збору. Саме цей колосальний фінансовий тягар експерти називали головною причиною того, що переважна більшість вітчизняного ринку оренди роками перебувала в глухій тіні, уникаючи будь–яких контактів із податковою службою. Спроби врегулювати цю проблему робилися й раніше в межах інших законодавчих ініціатив, проте тоді вони так і не запрацювали на практиці.

    Тепер же механізм розрахунків із державою має стати значно простішим і привабливішим для пересічних громадян. Згідно з новими правилами, податкове навантаження на орендодавців буде мінімізовано, а сам процес виведення доходів у легальну площину базуватиметься на добровільному декларуванні.

    «Дохід фізичної особи – орендодавця від здачі в оренду житлової або нежитлової нерухомості буде обкладатися податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%. За підсумками року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію та самостійно сплатити податок до бюджету», – пояснила Олена Шуляк.

    Продовжуючи свою думку щодо впливу нових законодавчих норм на поведінку власників нерухомості, народна депутатка наголосила на важливості створення адекватних умов замість жорсткого адміністрування. На її переконання, саме зниження ставок стане тим вирішальним кроком, який змусить українців добровільно виходити з сірої зони економіки, укладаючи офіційні договори зі своїми квартирантами.

    «Зниження ставки ПДФО до 5% робить офіційне оформлення орендних відносин менш обтяжливим для власників житла і створює більш простий і зрозумілий стимул укладати договори, декларувати доходи і працювати в правовому полі», – підкреслила голова комітету.

    Для державного бюджету такі новації означають реальну перспективу поступової детінізації колосального ринку без посилення каральних інструментів чи жорстких перевірок. Замість збереження високих ставок, які більшість орендодавців елементарно ігнорувала роками, держава пропонує компромісний варіант добровільної легалізації відносин між власником та винаймачем. Варто зазначити, що ухвалення цієї важливої поправки відбулося в рамках розгляду резонансного законопроєкту № 16051–1, який Верховна Рада прийняла в цілому з третьої спроби. Цей самий документ також містить норму про скасування пільги щодо звільнення від сплати податку на додану вартість для міжнародних поштових посилок, вартість яких не перевищує сто п’ятдесят євро.

  • Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Після реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке відбулося менш ніж рік тому, очікуваного прориву в боротьбі з тіньовою економікою не сталося. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2026 у Києві — одній із ключових бізнес-подій року, де обговорюють трансформацію економіки та розвиток «білого» бізнесу .

    За словами Гетманцева, незважаючи на кадрові зміни, нову структуру та публічні звіти про «успіхи», системні проблеми залишаються. Він підкреслив, що значна частина економіки продовжує перебувати в тіні, а держава не забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку.

    Однією з головних проблем депутат назвав ситуацію, коли чесний бізнес не може конкурувати з компаніями, що працюють поза правовим полем. Йдеться про підприємства, які ухиляються від податків, виплачують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.

    «Добросовісний бізнес фактично опиняється в програшній позиції, адже поруч діють компанії, які працюють за іншими правилами, і держава не реагує на це належним чином», — зазначив він.

    Ця проблема, за словами Гетманцева, має системний характер і напряму впливає на економіку країни. Вона підриває довіру до державних інституцій, зменшує податкові надходження та створює нерівні конкурентні умови.

    Окремо депутат звернув увагу на провали у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема у тютюновій галузі. За його словами, частка нелегального обігу тютюнових виробів не лише не зменшилася, а в окремі періоди навіть зросла.

    Це, на його думку, свідчить про недостатню ефективність БЕБ у виконанні своїх прямих функцій — виявлення нелегального виробництва, боротьби з контрабандою та припинення реалізації товарів без акцизу.

    Гетманцев наголосив, що такі явища не є нормою і мають розглядатися як серйозне порушення економічного порядку.

    «Тіньова економіка — це не просто проблема, це злочин, який має системно викорінюватися», — підкреслив він.

    Business Wisdom Summit, де прозвучала ця заява, об’єднав понад 500 учасників і десятки спікерів, включаючи представників влади, бізнесу та міжнародних компаній . Однією з ключових тем заходу стала саме детінізація економіки та формування прозорих правил гри для бізнесу.

    Водночас ситуація навколо БЕБ упродовж останнього року супроводжувалася кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національне антикорупційне бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні члени комісії. Однак Кабінет Міністрів України спочатку відмовився його призначати, посилаючись на зауваження з боку Служба безпеки України.

    Це викликало резонанс як серед бізнесу, так і серед міжнародних партнерів, адже незалежне керівництво БЕБ є однією з умов співпраці України з Міжнародний валютний фонд. У підсумку, після додаткових перевірок і поліграфа, уряд погодився на призначення Цивінського, але сам процес підірвав довіру до реформи.

    Економісти зазначають, що БЕБ створювався як ключовий орган для протидії економічним злочинам і тіньовим схемам, замінивши податкову міліцію. Його головна функція — аналітична робота, розслідування фінансових злочинів і формування прозорого бізнес-середовища.

    Проте, як свідчать заяви політиків і представників бізнесу, реформа поки що не дала очікуваного результату. Серед ключових проблем — низька ефективність розслідувань, відсутність системної боротьби з нелегальними ринками та слабка взаємодія з іншими органами.

    На цьому тлі питання детінізації економіки залишається одним із ключових викликів для України. Умови війни лише загострюють ситуацію: держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — зрозумілих і справедливих правил.

    Саме тому, як зазначають учасники ринку, ефективність БЕБ напряму впливає не лише на економіку, а й на здатність країни фінансувати оборону та відновлення.

    Таким чином, критика з боку Гетманцева відображає ширшу проблему: попри реформу і зміну керівництва, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не стала достатньо ефективною. І питання, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.

  • Геннадій Новіков став новим тіньовим регулятором грального ринку України

    Геннадій Новіков став новим тіньовим регулятором грального ринку України

    Геннадій Новіков стрімко став однією з ключових фігур у гральній сфері України, хоча формально майже не фігурує в публічній політиці. Очоливши державне підприємство «ПлейСіті», створене як нібито прозорий наступник ліквідованої КРАІЛ та інструмент очищення ринку азартних ігор, він отримав контроль над мільярдними грошовими потоками. Натомість суспільство бачить знайому картину: гучні заяви про «боротьбу з нелегальним ринком» при фактичній імітації дій, порожню декларацію при видимих ознаках заможного життя та тісні зв’язки з політичними групами, пов’язаними з Мінцифри й одеськими елітами.

    ДП «ПлейСіті» подали як інструмент детінізації грального ринку після дискредитації КРАІЛ. Формально – це мала бути нова модель регулювання, яка зробить ринок прозорим, а нелегальні казино – минулим. Проте очолив цю структуру чиновник із показово «порожньою» декларацією: без задекларованих квартир, авто чи заощаджень.

    При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

    Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

    Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

    Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

    У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

    Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

    У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

    Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

    Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.