Golosnovinua.com

Позначка: дезертири

  • Росія веде війну руками підлітків: СБУ зірвала хвилю підпалів у Києві та на сході

    Росія веде війну руками підлітків: СБУ зірвала хвилю підпалів у Києві та на сході

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила нову хвилю диверсій, організованих російськими спецслужбами. У Києві, на Харківщині та в Дніпропетровській області було затримано п’ятьох осіб, яких РФ використала для серії підпалів. Серед викритих виконавців — двоє неповнолітніх, дезертири та завербований агент ФСБ. Ці дії є частиною спроб Кремля дестабілізувати ситуацію всередині України.

    Підпал синагоги у Кривому Розі: росіяни використали 14-річного підлітка
    У Кривому Розі СБУ затримала 14-річного хлопця, який намагався підпалити синагогу за вказівкою з Телеграм-каналів, пов’язаних із російськими спецслужбами. Підліток діяв за детальною інструкцією: виготовив два «коктейлі Молотова», дочекався темряви й кинув їх у вхідні двері синагоги. Обіцяної винагороди від РФ не отримав — натомість отримав кримінальну підозру.

    Підпали техніки ЗСУ: зрадники з-поміж дезертирів
    У Дніпропетровській області затримано двох дезертирів, які за обіцяну плату з боку РФ підпалили службовий автомобіль Збройних сил. Надалі вони планували виготовлення саморобного вибухового пристрою для теракту, але були зупинені спецслужбами після першої спроби.

    Агент ФСБ діяв на Харківщині
    У Харківській області СБУ викрила 22-річного агента ФСБ, який навмисно підпалював обладнання Укрзалізниці — релейні й батарейні шафи. Такі дії могли паралізувати залізничне сполучення, у тому числі з військовими ешелонами, і становили пряму загрозу для тилового забезпечення.

    Підпал у Києві: нова спроба зруйнувати оборонну інфраструктуру
    У столиці затримано 16-річного студента з Вінницької області, який прибув до Києва для виконання диверсійного завдання. Його метою був підпал службового автомобіля оператора БПЛА Нацгвардії. Він був затриманий у момент скоєння злочину.

    Правові наслідки: підозри за тяжкими статтями
    Усім затриманим повідомлено про підозру за трьома тяжкими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 2 ст. 113 — диверсія в умовах воєнного стану;

    • ч. 1 ст. 114-1 — перешкоджання законній діяльності ЗСУ;

    • ч. 2 ст. 194 — умисне пошкодження майна шляхом підпалу.

    Фігурантам загрожує до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

  • У 2024 році зросла кількість дезертирства серед українських військових

    У 2024 році зросла кількість дезертирства серед українських військових

    Різке зростання випадків дезертирства серед українських військових у 2024 році стало тривожним сигналом на тлі інтенсивних бойових дій. За даними Financial Times, кількість солдатів, які залишили свої позиції без дозволу, перевищила показники за попередні два роки разом. Ця проблема супроводжує стрімке просування російських військ на фронті, яке створює значний тиск на оборонні сили України.

    За перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Україна намагається поповнити свої лави на передовій, поки РФ захоплює все більше нових територій, пише Financial Times.

    У виданні нагадали, що наприкінці жовтня сотні піхотинців зі 123-ї бригади ТРО самовільно залишили військову частину у Вугледарі Донецької області. Деякі солдати повернулися в Миколаївську область, де влаштували публічний протест, вимагаючи більше зброї та навчання для військових.

    “Ми прибули до Вугледара з одними автоматами. Сказали, що буде 150 танків, а було 20, і прикрити нас нічим”, – розповів журналістам офіцер 123-ї бригади ТРО.

    Загалом із січня по жовтень 2024 року в Україні прокурори порушили 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення своїх військових частин, зазначили у виданні. Це майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих.

    Місцева влада заявила журналістам, що деякі з дезертирів 123-ї бригади ТРО вже повернулися на фронт. Проте деяка частина солдатів продовжує переховуватися.

    Крім того, деякі військові користуються можливістю покинути Україну, вирушаючи в закордонні тренувальні табори. Один зі співробітників польської служби безпеки повідомив журналістам, що в середньому близько 12 українців щомісяця тікають з військових зборів у країні.

    Головна проблема полягає в тому, що різке зростання дезертирства збіглося зі стрімким просуванням росіян на фронті, підкреслили у виданні. З літа 2024 року РФ змогла захопити більше територій України, ніж будь-коли з 2022 року.

    Офіцер 123-ї бригади ТРО заявив журналістам, що за три роки в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вони складаються з чотирьох тижнів, протягом яких солдати отримують можливість відпочити, потренуватися з новобранцями і полагодити пошкоджену техніку.

    “Вугледар нікому не потрібен. Місто перетворилося на руїни понад рік тому, тому не було причин наражати своїх людей на небезпеку, захищаючи його. Вони просто вбивають їх, замість того щоб дати їм можливість реабілітуватися і відпочити”, – сказав він.

    Десятки інших солдатів з Миколаївської та Запорізької областей розповіли журналістам, що вони виснажені та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, мирні громадяни не хочуть, щоб Україна здалася, але й воювати вони не готові.

    Чиновник із Генштабу ЗСУ поділився з журналістами, що більшу частину дезертирів складають піхотинці та штурмовики, які втомилися від війни.

  • Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

    Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

    Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт №12095, який надає можливість військовим, котрі вперше дезертували або самовільно залишили свої частини, добровільно повернутися на службу. Документ був ухвалений у другому читанні та в цілому 253 голосами народних депутатів.

    Згідно з новим законом, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які покинули свої частини або місця служби, матимуть можливість повернутися на службу без негативних наслідків для кар’єри. У разі добровільного повернення на службу, їм відновлюються всі соціальні гарантії, пільги та виплати, включаючи грошове, продовольче та речове забезпечення.

    Особливістю закону є те, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які залишили свої частини без дозволу, не стануть підставою для відмови у відновленні їхніх контрактів або для продовження військової служби. Таким чином, закон створює можливість для реабілітації військових, які зважилися повернутися і висловили готовність продовжити службу в умовах війни.

    Прийняття цього закону має на меті не лише поповнити ряди армії за рахунок тих, хто не виконав свої обов’язки раніше, але й створити механізм підтримки для тих, хто вирішить повернутися до виконання військової служби, враховуючи складні умови воєнного часу.

  • В Україні випадків СЗЧ більше ніж офіційно зафіксовано

    В Україні випадків СЗЧ більше ніж офіційно зафіксовано

    В Україні вже зафіксовано понад 100 тисяч осіб СЗЧ, заявила нардепка від групи «За майбутнє» Ганна Скороход. Вона наголосила, що в неї немає відповіді на запитання громадян щодо справедливості Земобілізації тих чи інших осіб:

    “Коли вони запитують, чому я колишній робітник СТО, зараз маю сидіти в окопі, а всі наші військові великі офіцери – всі в тилу. Чому в нас воює від 10%, а в кращому випадку до 15% від загальної кількості армії? Чому?”

    Наше джерело в ОП заявило, що наразі цифра військових, які пішли в СЗЧ, перевищує 200 тисяч, але влада боїться публічно називати кількість, щоб не спричинити ефекту доміно й остаточно не деморалізувати ЗСУ.

  • Верховна Рада підтримала законопроєкт про дезертирів

    Верховна Рада підтримала законопроєкт про дезертирів

    Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №11322, який надає можливість повернення на службу військових, які самовільно залишили частину або дезертирували. Це рішення було озвучене пресслужбою Міністерства оборони України.

    Згідно з поясненням відомства, законопроєкт передбачає звільнення від кримінальної відповідальності для тих військових, які вперше самовільно залишили частину і готові повернутися на службу. Порушникам буде необхідно самостійно звернутися до слідчого або прокурора, а їх намір повернутися в частину повинен бути схвалений командиром.

    Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова пояснила, що нині існує необхідність створення системи для врегулювання ситуації з поверненням до служби військовослужбовців, які самовільно залишили частину. За її словами, багато таких осіб бажають повернутися в армію, і для цього слід створити умови, які б дозволили їм це зробити.

    “Маємо надати можливість таким особам повернутися в армію та забезпечити їм відповідні умови для продовження служби”, — зазначила Калмикова.

    Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, з січня по квітень 2024 року органи досудового розслідування зареєстрували понад 17 тисяч кримінальних справ за статтями 407 (самовільне залишення військової частини) і 408 (дезертирство) Кримінального кодексу України. Наразі чинне законодавство не дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які вперше вчинили правопорушення і готові повернутися до військової частини.

    Нардеп Олексій Гончаренко, який підтримав законопроєкт, вважає, що самовільне залишення частини та дезертирство є серйозною проблемою, яка стосується не лише осіб, які не бажають служити, а й тих, хто був змушений залишити частину під тиском обставин. “Нам потрібно дати цим людям шанс повернутися до нормального життя і далі захищати країну”, — зазначив Гончаренко.

    Умови для звільнення від кримінальної відповідальності

    Згідно з законопроєктом, звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише за певних умов:

    1. Особа вчинила правопорушення під час дії воєнного стану вперше.
    2. Особа звернулася до слідчого або прокурора до завершення досудового розслідування з наміром повернутися до військової частини.
    3. Командир частини надав письмову згоду на продовження служби.

    Експерт ГО “Юридична сотня” Ольга Марко зазначила, що це рішення повинно бути добровільним. Вона також наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності можливо лише до завершення досудового розслідування. Після його завершення можливість скористатися цим положенням буде втрачена.

    Не всі військові згодні з тим, що самовільне залишення частини та дезертирство є серйозною проблемою. Колишній командир “Айдара” Євген Дикий зазначає, що існує безліч причин, чому солдати залишають частини, зокрема особисті проблеми або конфлікти з командиром. Він також вважає, що командири, враховуючи обставини втечі, приймають рішення на свій розсуд.

    Зараз законопроєкт знаходиться на стадії першого читання. Під час підготовки до другого читання можуть бути подані пропозиції та поправки, які можуть змінити остаточну версію документа.

  • Законопроєкт про військову поліцію передбачає доноси на ухильників і дезертирів за гроші та дозволяє вдиратися у квартири порушників

    Законопроєкт про військову поліцію передбачає доноси на ухильників і дезертирів за гроші та дозволяє вдиратися у квартири порушників

    Верховна Рада України розглядає новий законопроєкт про військову поліцію, який містить декілька суперечливих положень, що можуть суттєво вплинути на військове законодавство та правовий порядок в країні.

    Стаття №9 законопроєкту містить норму, за якою військова поліція може «здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень».

    Хоча в цій статті про ухильників конкретно не сказано, проте юристи, опитані ТСН, вважають, що йдеться, найімовірніше, саме про них.

    У законопроєкті військовим поліцейським хочуть надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства про військову службу. А це, зокрема, й ухильники.

    «У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла або до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», – ідеться в законопроєкті.

    «З урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухильників, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, яких оголосили в розшук і вони не з’явилися в ТЦК», – заявила адвокатка Катерина Аніщенко.

  • В Україні створять військову поліцію для стримування дезертирів

    В Україні створять військову поліцію для стримування дезертирів

    Наше джерело повідомляє, що військову поліцію в Україні хочуть створити тому, що з кожним днем зростає кількість дезертирів в армії. Безмежна мобілізація затягла в армію людей, які не хочуть воювати і за будь-якої можливості – тікають. Скоро дезертирів будуть десятки тисяч. Банковій необхідно встигнути цьому запобігти.

    Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

    В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

    Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

    Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

    У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.