Golosnovinua.com

Позначка: ДІАМ

  • Поліція розслідує можливе самовільне будівництво ЖК «Славутич 2.0» у Києві

    Поліція розслідує можливе самовільне будівництво ЖК «Славутич 2.0» у Києві

    Столична поліція розслідує можливі порушення під час будівництва ЖК «Славутич 2.0» на проспекті Миколи Бажана в Дарницькому районі Києва. Йдеться про кримінальне провадження, відкрите 30 січня 2026 року за статтею про самоправство, із уточненням щодо можливого незаконного будівництва. За даними слідства, забудова могла вестися в межах червоних ліній, де капітальне будівництво заборонене.

    Як повідомляється, поштовхом до відкриття справи могли стати звернення місцевих мешканців. Одна зі свідків заявила правоохоронцям, що ще у вересні 2025 року помітила роботи в межах червоних ліній, хоча містобудівні умови та обмеження нібито дозволяли використовувати цю територію без права капітальної забудови. Окрім того, жителі скаржилися, що будмайданчик розташований впритул до будинку на вулиці Зарічній, 6 і обмежує доступ пожежної техніки.

    30 січня поліцейські вже проводили огляд біля будмайданчика, але потрапити всередину не змогли через зачинені металеві ворота. Водночас вони зафіксували ознаки незавершеного будівництва, наявність фундаменту, будматеріалів, техніки та інструментів. А 4 лютого Дарницький районний суд Києва дозволив ще один огляд двох земельних ділянок із залученням спеціалістів та представників Київради, щоб встановити межі ділянок, перевірити їх використання за цільовим призначенням і з’ясувати масштаби нового будівництва.

    Паралельно на об’єкт уже заходила Державна інспекція архітектури та містобудування. Наприкінці 2025 року ДІАМ провела позапланову перевірку після звернення громадянки Вікторії Жеребчук. У результаті на початку 2026 року генпідрядник ТОВ «Альфабуд Комплект» отримав два приписи про усунення порушень, а 14 січня — дві постанови про штрафи на загальну суму 272,5 тисячі гривень. Також по два приписи отримали ТОВ «Славутич-Осокорки» і ТОВ «Сканер-Центр».

    Втім, забудовники вже пішли до суду. «Альфабуд Комплект» оскаржує результати перевірки ДІАМ, вимагаючи скасувати приписи і штрафи. Провадження у цій справі Київський окружний адміністративний суд відкрив у середині лютого, але по суті спір ще не розглядався.

    Сам ЖК «Славутич 2.0» позиціонується як проєкт від bUd Development на проспекті Бажана, 151б. За даними профільного ринку нерухомості, у комплексі вже введено в експлуатацію п’ять будинків, ще один значиться у проєкті, а сам об’єкт належить до комфорт-класу.

    Передісторія забудови тягнеться ще з початку 2000-х. Спочатку Київрада передала дві сусідні ділянки на проспекті Бажана компаніям «Ніко Інвест» і «Сканер-Центр» для комерційної забудови. Згодом цільове призначення однієї з ділянок змінили на будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу, а частину прав передали в суборенду ТОВ «Славутич-Осокорки». Надалі ДАБІ видала дозволи на будівництво кількох черг комплексу, а у 2021 році першу чергу ввели в експлуатацію.

    Окрему увагу привертає і коло осіб, пов’язаних із проєктом. За даними відкритих реєстрів і журналістського аналізу, серед структур, дотичних до забудови, фігурують компанії та менеджери, яких пов’язують із орбітою Ігоря Кушніра та Вадима Столара. Прямих доказів їхнього формального контролю над проєктом у матеріалах слідства поки не наведено, однак такі зв’язки вже стали частиною ширшого публічного контексту навколо цього будівництва.

    Це не перший випадок, коли житлова забудова в Києві опиняється в центрі кримінального провадження через земельні або містобудівні питання. Раніше ми вже писали, що Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother у столиці, де також виникли питання до законності підготовки майданчика під житловий проєкт. На цьому тлі історія зі «Славутичем 2.0» виглядає не як поодинокий конфлікт із мешканцями, а як частина ширшої практики, коли суперечливі рішення щодо землі та будівництва в Києві спершу проходять через чиновницькі кабінети, а потім стають предметом перевірок поліції та ДІАМ.

  • Черговий будівельний конфлікт у Києві: на місці дитячого садочка планують збудувати багатоповерхівку

    Черговий будівельний конфлікт у Києві: на місці дитячого садочка планують збудувати багатоповерхівку

    У Солом’янському районі Києва назріває черговий будівельний конфлікт. На ділянці у провулку Західному, 4, де нині стоїть невелика комерційна будівля, планують реалізувати проєкт 25-поверхового житлового будинку з громадськими приміщеннями та паркінгом. Саме формулювання проєкту — «реконструкція» — і стало головною причиною обурення місцевих жителів, які не вірять, що йдеться лише про перебудову існуючого об’єкта, а не про фактично нове житлове будівництво.

    Формально історія виглядає так: у 2021 році столичний департамент містобудування та архітектури видав ТОВ «Спорт Інвест Сістем» містобудівні умови та обмеження на реконструкцію комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок. При цьому цільове призначення землі, як випливає з матеріалів навколо цього кейсу, залишалося пов’язаним із експлуатацією та обслуговуванням комерційного центру, тобто будівель торгівлі. Саме ця невідповідність і стала одним із ключових аргументів критиків забудови.

    Сумніви посилилися після того, як у публічному просторі з’явилася інформація: на цій ділянці нібито планували не одну, а дві 25-поверхові секції зі стилобатом. Для невеликої будівлі площею близько 700 квадратних метрів це виглядає не як класична реконструкція, а як спроба провести новий житловий проєкт через м’якшу юридичну конструкцію. Саме тому мешканці Караваєвих дач говорять не лише про чергову «свічку», а й про ризик додаткового навантаження на школи, садки, транспорт і старі інженерні мережі району.

    У цій історії є ще один важливий штрих: правоохоронці вже цікавилися об’єктом. Ще восени 2021 року поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливих порушень земельного та містобудівного законодавства під час робіт на цій ділянці. Але далі справа фактично заглухла. У 2023 році суд відмовив слідчим у проведенні огляду, вказавши, що ті не надали належного обґрунтування та доказів незаконного будівництва. Після цього помітного процесуального руху в історії не було.

    Не менш показова і бюрократична частина сюжету. Спочатку профільна інспекція відмовляла у дозволі на виконання робіт, серед причин називали, зокрема, невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки та відсутність частини потрібних погоджень. Але вже наприкінці 2022 року дозвіл на реконструкцію все ж було видано. Саме після цього проєкт знову повернувся до активної фази.

    Окрема інтрига — хто стоїть за компанією-орендарем. За даними відкритих реєстрів, ТОВ «Спорт Інвест Сістем» зареєстроване у 2013 році, а станом на березень 2026 року його керівницею значиться Ліна Орленко. У липні 2025 року структура власності компанії змінилася: серед співвласників і бенефіціарів фігурують Андрій Кобець, Дмитро Білоног, Богдан Дудка та Ігор Ходакевич. Того ж року зі складу засновників було виведено Миколу Трухіна — батька колишнього народного депутата Олександра Трухіна.

    При цьому треба окремо зафіксувати важливий нюанс. Видання «КиївВлада», яке писало про цей проєкт, пізніше опублікувало окреме повідомлення про спростування частини попередньої інформації. Редакція прямо заявила, що дані про нібито зв’язок Владислави Молчанової з ТОВ «Спорт Інвест Сістем», ТОВ «Моноліт Будсервіс» та самим проєктом у провулку Західному, 4 були недостовірними. Тому прив’язувати цей будівельний кейс до Молчанової як встановлений факт наразі підстав немає.

    Натомість беззаперечним залишається інше: ділянка з комерційним цільовим призначенням уже отримала документи під висотне житло, а мешканці дізналися про реальний масштаб майбутнього об’єкта лише тоді, коли на майданчику з’явився інформаційний щит. І це, мабуть, найточніше пояснює, чому історія в провулку Західному швидко перетворюється не просто на локальне невдоволення, а на повноцінний київський забудовний скандал.

  • Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.

    Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.

    Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.

    У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.

    На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.

    Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.

    Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.

  • Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    У столичних судах одночасно розглядаються дві справи, які можуть визначити подальшу долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002. Власником цієї землі є громада Києва, але фактично ділянка розташована на об’їзній дорозі Броварів. Ще у 2007 році Київрада вивела її з територій “лісів і лісопарків” та дозволила житлову забудову, а орендарем з 2008 року стало ТОВ “Будівельні технології плюс”, яке пов’язують із родиною депутата Київради Михайла Царенка.

    Перший процес (справа №910/11318/25) ініціювала сама компанія-орендар. Вона просила змінити умови договору оренди в частині строків забудови: первинна угода 2008 року передбачала початок робіт не пізніше ніж через три роки після укладення договору. Під час поновлення оренди у 2021 році в угоді знову зафіксували той самий трирічний “стартовий” дедлайн, але будівництво так і не розпочалося.

    У “Будівельних технологіях плюс” обґрунтовували позов кількома факторами. Серед головних — повномасштабна війна, через яку, за їхніми словами, складно залучати інвесторів, а також затяжні судові спори з прокуратурою, які роблять проєкт токсичним для потенційних партнерів. Компанія заявляла, що двічі намагалася зайти в інвестиційні угоди: у січні 2022 року з ТОВ “Танко” та у листопаді 2023 року з ТОВ “Ягуар”, але обидва кейси зірвалися — перший через вплив війни на ринок, другий через ризики, пов’язані з позовом прокуратури. Орендар також посилався на те, що у листопаді 2022 року отримав у КМДА містобудівні умови та обмеження, а у лютому 2025 року уклав договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп”, що, на думку компанії, підтверджує реальність намірів забудови.

    2 лютого 2026 року Господарський суд Києва став на бік орендаря та задовольнив позов: суд вирішив, що в договорі слід закріпити новий підхід — початок забудови має відбутися не пізніше ніж через три роки після скасування або припинення воєнного стану. Наразі публічної інформації про подання апеляції з боку Київради немає.

    Паралельно триває другий спір (справа №910/9223/25), де позивачем виступає Київська міська прокуратура. Вона вимагає розірвання договору оренди через невиконання умов щодо забудови та повернення ділянки громаді. На відміну від попередніх аргументів, у цьому позові прокуратура відштовхується від умов поновленого договору 2021 року й фактично прив’язує контрольний строк до листопада 2024 року. Додатково правоохоронці заявили вимогу про стягнення 397,6 тис. грн, які, за їхньою версією, є “недоплаченою” орендною платою. Компанія заперечує: наполягає, що війна є обставиною, яка об’єктивно блокує залучення коштів, а прокурори, на її позицію, не довели ні вини в затримці, ні наявності боргу. Рішення у цій справі на момент описаних подій не оприлюднене, тож сценарій із апеляційним оскарженням виглядає майже неминучим, незалежно від того, хто виграє першу інстанцію.

    Сюжет із цією ділянкою має довгу передісторію. У грудні 2007 року Київрада передала 3,9 га в оренду на 10 років, вилучивши землю у Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство” та змінивши функціональне призначення з “території лісів і лісопарків” на “житлову та громадську забудову”. Договір оренди уклали у квітні 2008 року. У 2021 році оренду поновили ще на 10 років, хоча в пояснювальних матеріалах зазначалося, що ділянка незабудована і лише готується проєктна документація.

    Після цього прокуратура почала системно піднімати питання строків і фактичної відсутності будівництва. У 2023 році правоохоронці вже намагалися розірвати договори в суді, але лінія спору тоді впиралася в те, від якої дати рахувати “три роки”: від первинної угоди 2008 року чи від поновлення 2021 року. Судова історія мала кілька поворотів: у червні 2024 року суд першої інстанції відмовив прокуратурі, у жовтні 2024 апеляція підтримала правоохоронців, однак у лютому 2025 касаційний господарський суд повернувся до логіки “відлік від поновлення” і фактично визнав контрольним терміном листопад 2024 року. Саме невкладення в цей дедлайн і стало базою для нового позову прокуратури у 2025 році.

    Окремий шар історії — гроші. У 2025 році Київрада вже судилася з “Будівельними технологіями плюс” про 1,16 млн грн орендних платежів за період, коли в іншому спорі договір оренди вважався розірваним, але компанія, за логікою міськради, фактично продовжувала користування ділянкою. Тоді суди підтримали вимоги Київради.

    Поруч із “конфліктними” 3,9 га розташована ще одна ділянка громади Києва — 2,21 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0001, яку орендувала компанія зі схожою назвою — ТОВ “Будівельні технології груп”. Там інша заявлена мета — об’єкти відпочинку з готелем і ресторанним комплексом. Оренда закінчилась у 2018 році, а спроби поновлення з 2022 року супроводжувалися дискусіями щодо строків і доцільності, але рішення про поновлення станом на описані події так і не було ухвалене.

    Фігуранти конфлікту теж додають напруги. “Будівельні технології плюс” та “Будівельні технології груп” були зареєстровані у 2007 році, а їхньою засновницею і власницею називають Вікторію Царенко — дружину депутата Київради Михайла Царенка (обраний від “ОПЗЖ”, нині позафракційний). Сам Царенко фігурував у низці публічних скандалів, пов’язаних із земельними рішеннями та міськими структурами, а також у історіях, які стосувалися орендних ділянок родини у столиці.

    На тлі всього цього ключова інтрига полягає в тому, що суди фактично рухаються двома паралельними треками: один уже відкрив орендарю можливість “перенести” забудову на період після воєнного стану, інший — може знову повернути питання до жорсткої санкції у вигляді розірвання договору через невиконання умов і потенційні фінансові претензії. Для міста це історія про контроль над комунальною землею та правила гри для орендарів, для компанії — про спробу зберегти актив і легалізувати відтермінування будівництва, а для прокуратури — про повторну перевірку меж, за якими “незабудова” стає безумовною підставою для розриву.

  • Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother в Києві

    Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother в Києві

    Головне управління Нацполіції Києва розслідує можливу незаконну зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Ревуцького, 1 у Дарницькому районі, де вже стартувало будівництво житлового комплексу Brother від девелопера «РІЕЛ». Слідство вважає, що коригування призначення землі могло відбутися з порушенням процедури та без рішення Київради, хоча саме міськрада має ухвалювати такі рішення щодо комунальної землі.

    Йдеться про ділянку площею 4,08 га з кадастровим номером 8000000000:63:243:0188. Тривалий час там діяла велика автостоянка, а згодом розпочалися роботи під житлову забудову. Кримінальне провадження відкрито 27 листопада 2025 року, попередня кваліфікація — зловживання службовим становищем із тяжкими наслідками.

    За версією правоохоронців, у 2012 році орендар, ТОВ «Аллан Плюс», отримав землю під будівництво багатоповерхового паркінгу з торговельно-офісними та соціально-побутовими приміщеннями. Однак у 2024 році через Держгеокадастр цільове призначення змінили на таке, що дозволяє зводити багатоквартирний житловий будинок із об’єктами торгово-розважальної інфраструктури. Саме це призначення, за даними матеріалу, згодом відобразили у дозвільній документації на будівництво, яку видали в лютому 2025 року.

    Ключовим у справі слідство називає механізм зміни призначення. Загалом закон дозволяє в окремих випадках коригувати дані кадастру без рішення органу місцевого самоврядування, але за умови, що на ділянці є нерухоме майно землекористувача. У цьому ж випадку правоохоронці наполягають: у «Аллан Плюс» не було належної компанії нерухомості на цій землі, а отже підстав для «спрощеної» зміни не існувало.

    Окрему увагу приділяють ролі сертифікованого інженера-землевпорядника, який засвідчив документи, що стали підставою для внесення змін у Держземкадастр. У матеріалах згадується, що питання щодо його сертифіката розглядала кваліфікаційна комісія при Держгеокадастрі, а сам фахівець заперечував порушення, посилаючись на відповідність намірів забудови містобудівній документації та на те, що зміна відбувалася в межах однієї категорії земель. Водночас комісія, за наведеними даними, ухвалила рішення про позбавлення його сертифіката.

    Розслідування накладається на давній конфлікт довкола цієї ділянки. Раніше прокуратура намагалася розірвати договір оренди через те, що замість передбаченого паркінгу фактично працювала автостоянка, а забудова роками не стартувала. Однак у зустрічному позові «Аллан Плюс» домоглося поновлення договору оренди до 2032 року, і цей вердикт у підсумку залишився чинним після повторного апеляційного розгляду. Пізніше компанія отримала містобудівні умови та обмеження на проєкт житлового комплексу, а згодом — і дозвіл на будівництво.

    Зараз слідчі збирають документацію у замовника та підрядних структур, а також у підрозділах Держгеокадастру. Мета — встановити, чи були службові рішення та внесення змін до кадастру законними, і хто саме забезпечив можливість трансформації проєкту з «паркінгу» в житлову забудову. На тлі заявлених масштабів проєкту — багатоповерхова забудова з кількома чергами робіт і тисячами квартир — справа може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки для земельно-містобудівного блоку столиці.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • Наталія Козловська за хабар ввела в експлуатацію незакінчену будівлю у Львові

    Наталія Козловська за хабар ввела в експлуатацію незакінчену будівлю у Львові

    “Не можу мовчати, хоча інспектори просили їх “не здавати”… С*ка! 20 тисяч баксів прямого хабаря очільнику ДІАМ від забудовника, за введення в експлуатацію НЕЗАКІНЧЕНОГО багатоквартирного будинку на вул. Кастелівці – вул. Академіка А. Сахарова зі знесенням існуючої будівлі у Львові”, – пише активіст Віктор Глеба. Це при тому, що облаштунку ще не прибрали, а будівельні роботи ще тривають.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Наталія Козловська за хабар ввела в експлуатацію незакінчену будівлю у Львові

    За словами активістів, гроші були передані “нагору” через фейкову активістку, юристку, членкиню Конфедерації, подругу і помічницю заступниці міністра Наталії Вікторівни Козловської – Данчук Ольгу Олегівну.

    Ольга Данчук.
    Ольга Данчук.

    Данчук пов’язана з Козловською через свою львівську подругу Віту Павлів, яка раніше працювала в ДАБІ у Львові, а зараз є співробітницею міністерства Козловської. Віта Павлів пов’язана з Данчук через частки у спільному підприємстві ТОВ “Гарбудзахід”.

    Історія інциденту.

    Під час перевірки вищезгаданого об’єкта будівництва головними інспекторами департаменту ДІАМ Костівим Ростиславом та Підківкою Мартою було виявлено низку порушень.

    Олександр Новицький
    Олександр Новицький

    Олександр Новицький, голова ДІАМ , взявся розв’язувати проблему після дуже інтенсивного телефонного дзвінка Ольги Данчук, яка також перебувала на місці в стані сильного алкогольного сп’яніння. Данчук набралася сміливості і наказала інспекторам будівельного нагляду розповісти їм, які дефекти вони не повинні фіксувати за жодних обставин, погрожуючи їм зв’язком з Новицьким і можливим майбутнім звільненням інспекторів за її особистою вказівкою. Так воно і було. Цікаво, що Марта Підківка є 100% спільницею Данчук та їздить на всі об’єкти “рішали-юристки”.

    Після цього дзвінка Новицький особисто доручив їй зв’язатися з Данчук і зберігати спокій. Оскільки Новицького не задовольнили результати перевірки, які свідчили про порушення норм і законів він призначив повторну перевірку, яка була особистою вигадкою і порушувала положення чинного законодавства, а саме “порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів з метою одержання неправомірної вигоди”.

    Вирішити проблему взялася перший заступник директора ДІАМ Ірина Гіоане, близька соратниця Ольги Данчук.

    За вказівкою директора ДІАМ Новицького, головний інспектор відділу, що здійснює ліцензійно-реєстраційну роботу, Бабич Світлана Вадимівна (протеже директора Новицького), котра була помічена в порушенні норм чинного законодавства та у вчиненні протиправних дій, таких як видача сертифікатів готовності та надання неправдивих свідчень органам досудового слідства. Маючи проблеми з правоохоронними органами, вона зареєструвала недобудову на вул. Кастелівка-Академічна та видала сертифікат про готовність до експлуатації з одночасним знесенням існуючої будівлі.

    Бабич Світлана особисто дала вказівку інспекторам Костова та Підківки викреслити зауваження з їхніх актів, а також вимагала сфальсифікувати фотозвіт. Після підписання акту прийому-передачі Ольга Данчук прийшла до Олександра Новицького і передала йому 20 000 доларів на знак подяки за допомогу.

    З цих “$20” найбільший інтерес викликає сума, яку Новицький виділив Світлані Бабич, яка, підписавши акт прийому-передачі, взяла на себе всю кримінальну відповідальність.

    Зустрічі цієї помічниці з посадовцями Мінрегіону нижчого рівня були предметом моніторингу активістів. Зокрема, нагрудні камери інспекторів фіксували їхні розмови з нею.

    Із записів видно, що акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта був виданий за вказівкою голови ДІАМ Новицького Олександра Валерійовича. Іншими словами, це свідчить про те, що квартири на вул. Кастелівка – вул. Академіка Сахарова були замовлені разом зі знесенням існуючої будівлі (ЖК “Авалон Прайм”), з численними порушеннями ДБН, закону та ДСТУ.

    Також відомо, що Ольга Данчук під час передачі грошей вимагала від Новицького звільнити інспекторів, так само, як було звільнено керівника ДІАМ у Львові, щоб посадити в це крісло зручну для неї та Гіоне – Ільницьку.

    Всі ці розмови були записані на нагрудні камери інспекторів. Залишається сподіватися, що Віктор Глеба оприлюднить і це відео.

    Зовнішня думка.

    Цікаво буде подивитися, як поведе себе Семен Кривонос, який був тегнутий у дописі на Фейсбуці, проте він цю мітку з себе зняв. Адже саме Кривонос лобіював призначення Новицького та Гіоане як антикорупційних активістів та експертів у сфері містобудування.

    Наталія Козловська
    Наталія Козловська

    Реакція Козловської – це передбачуваний висновок. Наталія Вікторівна тепер докладе всіх зусиль, щоб домогтися звільнення Новицького, оскільки він занадто некомпетентний, щоб заробляти собі на життя, виконуючи замовлення.