Golosnovinua.com

Позначка: DIE ZEIT

  • Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    У Німеччині розгорівся резонансний політичний та медійний скандал навколо міністра цифрових технологій Карстена Вільдбергера, якого запідозрили у системному використанні штучного інтелекту під час підготовки офіційних текстів, промов та публічних заяв. Про це повідомляє агенція dpa, посилаючись на урядові джерела та матеріали журналістських розслідувань.

    Суперечка вибухнула на тлі активного просування Німеччиною політики цифрової трансформації державного сектору, яка передбачає ширше впровадження технологій штучного інтелекту в роботу міністерств, адміністрацій і судової системи. Міністерство цифрових технологій, створене у 2025 році, було одним із ключових інструментів модернізації державного управління, однак саме його очільник тепер опинився в центрі дискусії про межі допустимого використання ШІ на найвищому рівні влади.

    Перші підозри щодо використання алгоритмів виникли після публікації низки виступів і статей, авторство яких приписується Вільдбергеру. Журналісти видання Die Zeit провели аналіз текстів із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. За їхніми висновками, у матеріалах містяться ознаки машинної генерації, зокрема характерні стилістичні повтори, узагальнені конструкції та структура, притаманна текстам, створеним нейромережами.

    У центрі уваги опинилися не лише публікації в німецьких медіа, а й парламентські промови, а також виступи міністра на міжнародних майданчиках. Зокрема, згадується його промова у 2024 році в аналітичному центрі Атлантичної ради у Вашингтоні, яку деякі експерти назвали такою, що могла бути повністю або частково створена за допомогою штучного інтелекту. Окремі аналітики звернули увагу на нетипову для політичної риторики однорідність формулювань і відсутність індивідуального стилю автора.

    Водночас експерти, залучені до перевірки матеріалів, наголошують, що інструменти для визначення використання ШІ не є абсолютно точними. Вони можуть помилково класифікувати людський текст як згенерований алгоритмами, особливо якщо він редагувався або проходив через кілька етапів автоматичної обробки. Це стало одним із ключових аргументів захисників міністра, які закликають утриматися від передчасних висновків.

    Офіційна позиція міністерства цифрових технологій полягає в тому, що Карстен Вільдбергер справді використовує штучний інтелект у своїй роботі, однак виключно як допоміжний інструмент. Речник відомства заявив, що мова йде про «робочого асистента», який допомагає структурувати думки, редагувати тексти, скорочувати довгі формулювання та пропонувати альтернативні варіанти викладу.

    У міністерстві підкреслюють, що така практика є частиною загальноєвропейського тренду цифровізації державного управління. Там вважають, що державні службовці мають не уникати штучного інтелекту, а навпаки — навчитися ефективно його використовувати. Водночас наголошується, що кожен документ, промова або офіційна заява проходить обов’язкову людську перевірку та затвердження перед публікацією.

    «Штучний інтелект можна розглядати як інструмент для роботи з інформацією — подібно до текстових редакторів чи аналітичних систем. Він допомагає пришвидшити процес підготовки матеріалів, але не замінює політичну відповідальність людини», — зазначили у відомстві.

    Попри це, критики ситуації наголошують, що використання ШІ високопосадовцями може створювати ризики розмивання персональної відповідальності за політичні заяви. Деякі експерти також звертають увагу на можливі проблеми прозорості: громадськість не завжди може відрізнити, де закінчується особиста позиція політика і починається машинна генерація тексту.

    Скандал швидко вийшов за межі суто технічної дискусії і переріс у ширшу політичну дебату про майбутнє штучного інтелекту в державному управлінні. У німецькому суспільстві та медіа почали обговорювати питання, чи повинні політики офіційно декларувати використання ШІ при підготовці своїх виступів і документів, а також чи потрібні нові правові норми для регулювання таких практик.

    На тлі скандалу в Бундестазі вже лунають заклики розробити чіткі правила використання штучного інтелекту в урядових структурах, включно з вимогами до прозорості, фіксації участі ШІ у створенні документів та визначенням меж його застосування.

    Аналітики відзначають, що ця ситуація може стати одним із перших гучних прецедентів у Європі, коли питання використання штучного інтелекту в політиці виходить на рівень загальнонаціональної дискусії і потенційних законодавчих змін.

  • DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    Гучний корупційний скандал навколо Енергоатом міг бути не лише антикорупційною історією, а й елементом політичного тиску на українське керівництво під час переговорів щодо можливого завершення війни. Про це йдеться у великому журналістському розслідуванні німецького видання DIE ZEIT під назвою “Attack from within”.

    Автори матеріалу звертають увагу на часовий збіг між появою перших масштабних публікацій про корупційні схеми в “Енергоатомі” та критично важливими міжнародними переговорами між Україною, США та Росією щодо потенційного мирного врегулювання війни. У статті припускається, що справа могла використовуватися як інструмент впливу на президента України Володимир Зеленський після його відмови підтримати запропонований американською стороною план завершення війни.

    За даними журналістів, восени США представили Києву 28-пунктний мирний план, який мав стати основою для подальших переговорів із Москвою. Однак у Києві окремі пункти документа сприйняли як неприйнятні та надто вигідні для Кремля. У матеріалі DIE ZEIT зазначається, що деякі положення виглядали так, “ніби їх писали у Москві”, а українська влада категорично відмовилася підтримувати документ у його запропонованому вигляді.

    Саме після цього, як стверджують автори розслідування, тема корупції в “Енергоатомі” почала стрімко виходити в міжнародний інформаційний простір, а деталі слідства — активно з’являтися у медіа.

    “Ця справа тісно пов’язана з мирними переговорами між Україною, Росією та США. Перші деталі корупційного скандалу навколо “Енергоатому” з’явилися саме тоді, коли восени США представили 28-пунктний план завершення війни. Цей список виглядав так, ніби його написали в Москві, і Зеленський навідріз відмовився його підписувати — після чого і вибухнув цей скандал”, — пише DIE ZEIT.

    Журналісти також посилаються на джерела, які припускають, що витік інформації щодо розслідування міг бути організований свідомо для створення додаткового тиску на українське керівництво. За словами співрозмовників видання, окремі деталі справи почали потрапляти у публічний простір у момент, коли переговорний процес зайшов у глухий кут.

    “Інсайдери припускають, що адміністрація США організувала витік деталей справи, щоб зламати опір Зеленського”, — зазначається у матеріалі.

    При цьому видання окремо наголошує, що жодних доказів причетності самого президента України до корупційної схеми немає. Директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос у коментарі DIE ZEIT прямо заявив, що Володимир Зеленський не є фігурантом кримінальних проваджень у справі “Енергоатому”.

    Сама справа стосується масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За версією слідства, в компанії діяла організована група, яка фактично контролювала частину фінансових процесів та вимагала від постачальників і контрагентів так звані “відкати” у розмірі від 10% до 15% від суми контрактів. В обмін бізнесу гарантували відсутність проблем із проведенням платежів або збереження статусу постачальника державної компанії.

    За даними українських медіа, до справи можуть бути причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов, бізнесмен Тимур Міндіч та колишній міністр енергетики й юстиції Герман Галущенко.

    Окрему увагу правоохоронці приділили схемам легалізації коштів. За інформацією слідства, для цього використовувався спеціальний офіс у центрі Києва, де здійснювалися фінансові операції та координація діяльності учасників схеми. За даними НАБУ, приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрій Деркач.

    На тлі скандалу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції є одним із ключових пріоритетів держави. Він наголосив, що в умовах війни прозорість роботи стратегічних енергетичних підприємств має критичне значення як для внутрішньої стабільності країни, так і для довіри міжнародних партнерів.

    Розслідування DIE ZEIT уже викликало значний резонанс, оскільки фактично порушує питання про можливе використання антикорупційних проваджень як інструменту міжнародного політичного впливу під час переговорів щодо майбутнього війни та безпеки України.