Позначка: Digital Services Act

  • Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Французька прокуратура офіційно перевела розслідування щодо американського мільярдера Ілона Маска та соціальної мережі X у формат кримінальної справи. Про це повідомляє CNBC із посиланням на прокуратуру Парижа. Слідство стосується можливих маніпуляцій алгоритмами платформи для впливу на політичні процеси у Франції, поширення діпфейків, недостатньої модерації незаконного контенту, а також діяльності пов’язаних зі штучним інтелектом сервісів xAI та Grok.

    Розслідування стартувало ще у 2025 році після звернення депутата Національних зборів Франції Еріка Ботореля. Французький парламентар заявив про необхідність перевірити, чи не використовувалися алгоритми X для маніпуляцій громадською думкою, посилення політичної поляризації та просування дезінформації у Франції. Йдеться, зокрема, про механізми рекомендацій контенту, які визначають, які повідомлення користувачі бачать найчастіше.

    У прокуратурі Парижа зазначають, що кримінальне провадження охоплює одразу кілька напрямків. Французькі слідчі перевіряють, чи могли X та компанія xAI свідомо дозволяти створення та поширення незаконного або небезпечного контенту через власні інструменти штучного інтелекту. Серед матеріалів, які згадуються у справі, — контент із запереченням Голокосту, сексуалізовані діпфейки без згоди людей, а також згенеровані штучним інтелектом зображення, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми.

    Окремий блок розслідування стосується політичного впливу через соціальну мережу. Французька влада аналізує, чи могли алгоритми X штучно просувати певні політичні наративи або впливати на громадські дискусії у Франції під час важливих політичних подій. У Європі вже кілька років зростає занепокоєння щодо ролі великих цифрових платформ у формуванні суспільної думки, особливо після скандалів із втручанням у вибори, дезінформаційними кампаніями та використанням штучного інтелекту для створення фальшивих відео й фото.

    За інформацією прокуратури, у справі офіційно фігурують Ілон Маск та колишня генеральна директорка X Лінда Яккаріно. Французькі слідчі викликали їх на допит 20 квітня, однак жоден із них не прибув. Після цього справа отримала новий статус і була переведена у формат кримінального провадження.

    Сам Маск уже неодноразово публічно критикував французьке розслідування. У лютому він назвав дії французької влади «політично мотивованою атакою» після обшуків у паризькому офісі X. Бізнесмен також заявляв, що європейські регулятори намагаються встановити надмірний контроль над цифровими платформами та обмежити свободу слова.

    Ситуація навколо X стала частиною ширшого конфлікту між Європейським Союзом і великими американськими технологічними компаніями. Після набуття чинності європейського закону Digital Services Act у ЄС суттєво посилили вимоги до онлайн-платформ щодо боротьби з дезінформацією, мовою ненависті, незаконним контентом та маніпуляціями алгоритмами.

    Європейські регулятори дедалі активніше вимагають від технологічних компаній прозорості у роботі алгоритмів рекомендацій та систем штучного інтелекту. Соцмережі повинні пояснювати, як саме формуються стрічки новин, чому певний контент стає вірусним і які механізми використовуються для модерації небезпечних матеріалів.

    Після того як Ілон Маск придбав Twitter у 2022 році та перейменував платформу на X, компанія неодноразово опинялася у центрі міжнародної критики. Після масштабного скорочення команд модерації контенту низка дослідницьких організацій і урядових структур повідомляли про збільшення кількості фейкових новин, антисемітського контенту, мови ненависті та дезінформації на платформі.

    Додаткову увагу регуляторів привернув розвиток штучного інтелекту xAI та інтеграція чат-бота Grok у платформу X. Критики заявляли, що такі системи можуть використовуватися для масового створення діпфейків, політичної пропаганди або інших маніпулятивних матеріалів. Особливо гостро це питання постало після стрімкого поширення генеративного ШІ у 2024–2026 роках.

    Окремі розслідування щодо X та xAI тривають і в інших країнах. За даними ЗМІ, перевірки ведуться також у США, зокрема в офісі генерального прокурора Каліфорнії. Водночас справа у Франції вже спричинила напругу між Парижем і Вашингтоном. У квітні американське Міністерство юстиції, як повідомляли медіа, відмовилося співпрацювати з французькими слідчими та звинуватило Францію у надмірному втручанні в діяльність американських технологічних компаній.

    На тлі цієї ситуації дискусія навколо регулювання штучного інтелекту та соціальних мереж лише посилюється. Європейські уряди дедалі частіше заявляють про необхідність жорсткішого контролю над платформами, які мають мільйони користувачів і здатні впливати на інформаційний простір цілих держав.

    Для Ілона Маска це вже не перший гучний юридичний конфлікт за останні роки. Раніше він опинився в центрі судових суперечок навколо OpenAI, Microsoft та американських регуляторів. Зокрема, нещодавно стало відомо, що Маск погодився врегулювати претензії Комісії з цінних паперів і бірж США щодо придбання частки у Twitter і сплатить штраф у розмірі 1,5 мільйона доларів без офіційного визнання провини.

    Експерти вважають, що французьке розслідування може стати одним із найважливіших прецедентів для всієї глобальної технологічної індустрії. Якщо слідство доведе порушення, справа здатна суттєво вплинути на майбутні правила роботи соціальних мереж, систем штучного інтелекту та цифрових платформ у Європі й за її межами.

  • Європа готує нові обмеження для соцмереж і захист дітей онлайн

    Європа готує нові обмеження для соцмереж і захист дітей онлайн

    Європейський Союз представив новий цифровий інструмент для перевірки віку користувачів в інтернеті, який має стати ключовим елементом політики захисту дітей у цифровому середовищі. Рішення вже технічно готове та проходить бета-тестування у кількох країнах Європи, а його запуск відбувається на тлі ширшої дискусії про обмеження доступу неповнолітніх до соціальних мереж.

    Про запуск повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що новий додаток має стати простим і безпечним способом підтвердження віку без розкриття персональних даних. За її словами, онлайн-платформи більше не мають виправдань для відсутності ефективного захисту дітей від шкідливого контенту.

    Технологія дозволяє користувачам довести, що їм виповнилося 18 років, без передачі зайвої інформації сайтам чи соцмережам. Верифікація здійснюється через документи, наприклад паспорт або ID-картку, однак сервіс отримує лише підтвердження віку, а не самі персональні дані.

    Система побудована за принципом «мінімізації даних»: вона не створює централізованих баз і не дозволяє відстежувати користувача між різними платформами. Це один із ключових елементів європейського підходу, який намагається поєднати безпеку дітей і захист приватності.

    Новий додаток є частиною ширшої цифрової стратегії ЄС і тісно пов’язаний із впровадженням Digital Services Act — закону, який зобов’язує великі онлайн-платформи посилювати захист неповнолітніх і зменшувати ризики від шкідливого контенту.

    Бета-тестування технології вже стартувало у п’яти країнах — Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії. Ці держави тестують різні формати використання: від інтеграції у національні цифрові гаманці до запуску окремих додатків. У перспективі рішення планують масштабувати на весь Євросоюз.

    Запуск додатку відбувається на тлі зростаючої стурбованості впливом соціальних мереж на дітей. У Європі дедалі активніше обговорюють обмеження доступу неповнолітніх до платформ. Деякі країни вже розглядають можливість встановлення мінімального віку для користування соцмережами на рівні 13–16 років.

    Європейський парламент також підтримав ідею встановлення єдиного мінімального віку для доступу до соціальних мереж, а остаточні рішення очікуються після рекомендацій експертної групи з безпеки дітей в інтернеті.

    Водночас ця ініціатива вписується у глобальний тренд. Подібні механізми вікової верифікації вже запроваджуються або обговорюються у Великій Британії, США, Австралії та інших країнах. ЄС намагається створити власний стандарт — більш орієнтований на конфіденційність і контроль користувача над даними.

    Експерти зазначають, що проблема перевірки віку в інтернеті довгий час залишалася однією з головних прогалин у цифровому регулюванні. Більшість платформ покладається на самостійне введення дати народження, що не забезпечує реального контролю. Новий додаток має змінити цю практику, запропонувавши єдиний технічний стандарт.

    Водночас ініціатива викликає і дискусії. Частина фахівців звертає увагу на можливі ризики обходу системи, наприклад через використання чужих документів або VPN. Інші наголошують на необхідності чітких гарантій того, що нові інструменти не перетворяться на засіб надмірного контролю за користувачами.

    Попри це, в Єврокомісії підкреслюють: новий додаток — лише перший крок. У майбутньому він має інтегруватися з Європейським цифровим гаманцем (EU Digital Identity Wallet), який стане універсальним інструментом ідентифікації для онлайн-сервісів.

    Таким чином, запуск системи перевірки віку може стати переломним моментом у регулюванні інтернету в Європі. Вперше з’являється реальний механізм, який дозволяє одночасно обмежувати доступ дітей до небезпечного контенту і зберігати приватність користувачів. У поєднанні з можливими віковими обмеженнями для соцмереж це свідчить про поступовий перехід ЄС до більш жорсткої, але технологічно продуманої цифрової політики.