Golosnovinua.com

Позначка: діти

  • Нові обмеження в окупації: з 2027 року на Луганщині ускладнять правила виїзду дітей за кордон

    Нові обмеження в окупації: з 2027 року на Луганщині ускладнять правила виїзду дітей за кордон

    З 1 січня 2027 року на тимчасово окупованій території Луганської області почнуть діяти нові вимоги щодо перетину кордону для неповнолітніх. Окупаційна адміністрація скасовує багаторічну практику внесення даних дитини до закордонного паспорта батьків. Згідно з нововведеннями, для виїзду за межі захопленого регіону кожній дитині доведеться в обов’язковому порядку оформлювати окремий закордонний паспорт російського зразка.

    Реалізація цієї вимоги супроводжуватиметься значними логістичними та фінансовими труднощами для місцевого населення. За даними обласної військової адміністрації, оформити російський закордонний паспорт нового зразка безпосередньо на території окупованої Луганщини наразі неможливо. Щоб отримати необхідні документи для виїзду з дітьми, родинам доведеться спеціально вирушати до найближчих регіонів Російської Федерації.

    Такі бюрократичні маніпуляції є складовою загальної кампанії з тотальної та примусової паспортизації мешканців захоплених українських регіонів. Нагадаємо, що у квітні поточного року очільник Кремля Володимир Путін зробив безстроковою процедуру так званого спрощеного оформлення російського громадянства для жителів окупованих частин Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Варто зазначити, що раніше цей незаконний порядок діяв із 2022 року і мав чітко визначений кінцевий термін — до 10 вересня 2025 року.

     

  • Нічний терор Харкова: ворожий дрон влучив у житловий будинок, серед п’ятьох постраждалих є дитина

    Нічний терор Харкова: ворожий дрон влучив у житловий будинок, серед п’ятьох постраждалих є дитина

    Пізно ввечері 27 жовтня російські окупаційні війська завдали цілеспрямованого удару безпілотником по Основ’янському району Харкова. Ворожий дрон влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. За оновленими даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок цинічної атаки поранення отримали п’ятеро людей. Серед постраждалих — чотирирічний хлопчик, а також 32-річна і 65-річна жінки та 56-річний чоловік. Трьох осіб із травмами різного ступеня тяжкості було терміново госпіталізовано, їм надається вся необхідна медична допомога.

    Одразу після влучання міський голова Ігор Терехов повідомив, що в ураженому будинку опинилися заблоковані люди. Атака безпілотника спровокувала надзвичайно масштабну пожежу, яка охопила територію площею близько 2500 квадратних метрів. Як зазначають рятувальники, полум’я швидко поширилося на двоповерхову виробничу будівлю, господарчі споруди, двоповерховий багатоквартирний та одноповерховий житлові будинки. Окрім спалахнувших об’єктів, значних пошкоджень від вибухової хвилі та уламків зазнали сусідні приватні оселі, багатоповерхівки, гаражі та припарковані автомобілі місцевих мешканців.

  • Після хвилі критики МЗС призупинило видачу сертифікатів українським дітям за кордоном

    Після хвилі критики МЗС призупинило видачу сертифікатів українським дітям за кордоном

    Міністерство закордонних справ України призупинило реалізацію проєкту з видачі сертифікатів української ідентичності дітям, які проживають за кордоном. Рішення ухвалили після хвилі критики та обговорень у соціальних мережах. Водночас у дипломатичному відомстві не відмовляються від ідеї та допускають можливість її реалізації після додаткових консультацій.

    Про це повідомляють «Українські Новини» з посиланням на офіційну відповідь Міністерства закордонних справ на журналістський запит.

    У відомстві пояснили, що наразі ініціатива перебуває на паузі, оскільки потребує ширшого обговорення за участю представників державних органів, українських громад за кордоном, освітян та експертного середовища.

    «Станом на сьогодні у МЗС вирішили призупинити реалізацію цього проєкту для проведення ширших консультацій із профільними органами державної влади, із залученням українських громад за кордоном, освітян та експертів», — зазначили в міністерстві.

    Таким чином, рішення про призупинення не означає остаточного закриття проєкту. Подальша доля сертифікатів залежатиме від результатів обговорень та позицій зацікавлених сторін. Водночас конкретних термінів можливого відновлення ініціативи у відповіді МЗС не назвали.

    Жодного сертифіката поки не видали

    Окремо у Міністерстві закордонних справ прокоментували питання фактичної реалізації проєкту. За інформацією дипломатичного відомства, від початку його запровадження і до моменту призупинення жодного сертифіката української ідентичності не було видано.

    «Наразі інформація щодо виданих сертифікатів від закордонних дипломатичних установ України не надходила», — повідомила директор Департаменту світового українства та гуманітарної взаємодії МЗС України Олена Ващенко.

    Як зазначає видання, бюджетні кошти на друк сертифікатів наразі також не витрачалися. При цьому порядок реалізації ініціативи передбачав можливість виготовлення документів не лише державними установами.

    Згідно з відповідним наказом, друкувати сертифікати могли громадські організації закордонних українців, культурно-освітні осередки, суботні та недільні школи, які працюють при таких організаціях, а також українські посольства й консульства.

    Такий механізм передбачав залучення до реалізації проєкту як дипломатичних представництв, так і недержавних структур, які підтримують зв’язок українських дітей за кордоном із національною культурою та мовою.

    Чому виникла ідея сертифікатів

    Раніше Міністерство закордонних справ пояснювало, що ініціатива видачі сертифікатів української ідентичності виникла у відповідь на запит представників української діаспори, а не була самостійною пропозицією відомства.

    Ідея стосувалася дітей, які мешкають за межами України, та була пов’язана з питанням збереження їхньої української ідентичності.

    Проте після появи інформації про проєкт у соціальних мережах розгорнулася критика, що й передувала рішенню про його призупинення.

    Наразі залишається відкритим питання, чи повернеться МЗС до реалізації сертифікатів у попередньому вигляді, чи запропонує змінений механізм після консультацій.

    Отже, попри суспільний резонанс, остаточної крапки в історії із сертифікатами української ідентичності ще не поставлено.

  • 793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    В Україні станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 793 людини, серед яких 22 дитини. До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначають 18 жовтня, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про п’ять випадків, коли діти ставали жертвами експлуатації або незаконних угод. Серед оприлюднених історій — продаж новонародженої дитини власними батьками, вербування неповнолітньої для сексуальної експлуатації та передача дітей стороннім особам за тисячу доларів.

    Про ці випадки омбудсман повідомив на особистій сторінці у Facebook.

    За його словами, наведені цифри ґрунтуються на інформації Національної соціальної сервісної служби України.

    Лубінець наголосив, що торгівля людьми залишається серйозною проблемою, а найвразливішими нерідко виявляються діти, які не можуть самостійно захистити свої права.

    У п’яти описаних випадках втручання Офісу омбудсмана допомогло забезпечити постраждалим дітям офіційний статус, необхідний для отримання державної підтримки.

    Власні батьки продали новонароджену дитину

    Одна з історій, про які розповів Дмитро Лубінець, стосується новонародженої дитини, яку, за інформацією омбудсмана, продали власні батьки.

    Про цей випадок уповноважений дізнався з повідомлень медіа.

    Після цього він звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити захист прав дитини.

    За результатами відповідної процедури новонародженій дитині встановили статус постраждалої від торгівлі людьми строком на два роки.

    Це дозволяє забезпечити доступ до передбачених законодавством заходів допомоги.

    Водночас Лубінець не оприлюднив особистих даних дитини, а також усіх деталей кримінального провадження.

    16-річну дівчину завербували для сексуальної експлуатації

    Інший випадок стався на Сумщині.

    За інформацією, яку навів омбудсман, 50-річну жінку підозрювали у вербуванні 16-річної дівчини з метою сексуальної експлуатації.

    Після появи відповідних повідомлень у медіа Дмитро Лубінець звернувся до Сумської обласної військової адміністрації.

    За результатами розгляду неповнолітній надали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

    Цей статус забезпечує можливість отримувати соціальну, психологічну, медичну та правничу допомогу.

    Важливо, що остаточну кримінальну відповідальність конкретної особи може встановити лише суд.

    Мати передала дітей стороннім людям за тисячу доларів

    Ще одну історію омбудсман навів із Закарпатської області.

    За його інформацією, мати передала своїх дітей стороннім особам приблизно на два тижні за 1000 доларів.

    Метою такої передачі була подальша експлуатація дітей.

    Після отримання інформації уповноважений звернувся до Закарпатської обласної військової адміністрації.

    У результаті дітям встановили статус постраждалих від торгівлі людьми.

    Цей випадок демонструє, що небезпека для дітей може походити не лише від незнайомців, а й від людей, які за законом повинні забезпечувати їхню безпеку.

    Хлопця з окупованої Луганщини примушували працювати

    Окрему історію Лубінець присвятив хлопцю з тимчасово окупованої території Луганської області.

    Після загибелі рідних дитина залишилася без належного сімейного захисту.

    За словами омбудсмана, після передачі під опіку хлопця змушували виконувати важку роботу.

    Крім того, йому погрожували насильством і шляхом обману забрали особисті документи, зокрема український паспорт.

    Такі обставини можуть свідчити про трудову експлуатацію та використання залежного становища неповнолітнього.

    Після втручання відповідальних органів хлопцю встановили статус постраждалого від торгівлі людьми.

    Ще одна мати намагалася продати власну дитину

    П’ятий випадок також стосується спроби продажу дитини її власною матір’ю.

    За інформацією Лубінця, про цю історію його Офіс дізнався з повідомлень журналістів.

    Омбудсман неодноразово звертався до місцевих військових адміністрацій, щоб забезпечити необхідне реагування.

    Після підготовки документів дитина отримала офіційний статус постраждалої від торгівлі людьми.

    Омбудсман наголосив, що жодна дитина не може розглядатися як предмет купівлі-продажу, а державні органи повинні своєчасно реагувати на всі повідомлення про можливу експлуатацію.

    Що означають 793 постраждалих

    За даними Національної соціальної сервісної служби, станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус постраждалих від торгівлі людьми мають 793 людини, серед яких 22 дитини.

    Водночас важливо розуміти, що ця статистика відображає кількість осіб з офіційно встановленим статусом.

    Вона не обов’язково відповідає загальній кількості всіх людей, які могли постраждати від експлуатації.

    Частина випадків може залишатися невиявленою, а деякі постраждалі не звертаються по допомогу через страх, залежність від кривдників або відсутність інформації про свої права.

    Торгівля людьми може мати різні форми: сексуальна експлуатація, примусова праця, примусове жебрацтво, використання в незаконній діяльності та інші форми експлуатації.

    Яку допомогу можуть отримати постраждалі

    Особи, яким встановлено відповідний статус, мають право на безоплатну допомогу від держави.

    За інформацією Міністерства соціальної політики України, передбачені медична, психологічна, соціальна та правнича підтримка.

    Крім того, постраждалі можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу відповідно до законодавства.

    За потреби їм може надаватися тимчасове розміщення та підтримка у відновленні документів.

    Особливі механізми захисту передбачені для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

    Щоб отримати офіційний статус, необхідно звернутися до відповідного органу соціального захисту за місцем перебування.

    Порядок оформлення та необхідні документи роз’яснені в державному Гіді з державних послуг.

    Куди звертатися по допомогу

    Якщо людина стала жертвою торгівлі людьми або має інформацію про можливу експлуатацію іншої особи, вона може звернутися до правоохоронців за номером 102.

    Також в Україні працює урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми — 1547.

    Додаткові консультації можна отримати за номером 527 — на Національній гарячій лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

    Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.

    Історії, оприлюднені Дмитром Лубінцем, демонструють, наскільки важливо своєчасно виявляти випадки експлуатації та забезпечувати дітям захист. Офіційний статус постраждалої особи не змінює пережитого, але відкриває доступ до допомоги, необхідної для відновлення безпеки та нормального життя.

  • Нова кіберзагроза: хакери зламують українські компанії через пристрої та акаунти дітей співробітників

    Нова кіберзагроза: хакери зламують українські компанії через пристрої та акаунти дітей співробітників

    Зловмисники розробили нову витончену схему кібершпигунства та крадіжки корпоративних даних, роблячи головною мішенню не самих працівників українських компаній, а їхніх неповнолітніх дітей. Про цю небезпечну тенденцію під час профільного форуму з кібербезпеки повідомив Олег Полігенько, директор із кібербезпеки групи компаній NOVA (до якої, зокрема, входить логістичний оператор «Нова пошта»). За його словами, хакери активно використовують довірливість дітей для опосередкованого проникнення в закриті корпоративні мережі їхніх батьків. Про це йдеться у матеріалі видання LIGA.net.

    Схема атаки найчастіше будується на методах соціальної інженерії та використанні вразливостей домашніх Wi-Fi мереж. Кіберзлочинці знайомляться з дітьми у популярних онлайн-іграх, месенджерах або соціальних мережах, пропонуючи завантажити безкоштовні модифікації, ігрову валюту чи цікаві додатки. Насправді ж під виглядом розважального контенту на домашні гаджети встановлюється шкідливе програмне забезпечення. Оскільки в багатьох родинах пристрої підключені до однієї домашньої мережі, а іноді діти можуть мати тимчасовий доступ до робочих ноутбуків чи смартфонів батьків, вірус здатний перехоплювати корпоративні паролі, сесії доступу та службове листування.

    Експерти з безпеки наголошують, що в умовах віддаленої роботи межа між корпоративним і домашнім цифровим простором стала максимально розмитою. Діти, не усвідомлюючи масштабів загрози, стають найслабшою ланкою в системі захисту навіть великих компаній. Фахівці закликають батьків проводити з дітьми регулярні бесіди щодо правил цифрової гігієни, не дозволяти їм користуватися робочою технікою, встановлювати надійні антивіруси на всі домашні гаджети та розділяти робочі й особисті облікові записи у домашніх мережах.

  • Борги за аліменти скасовують броню: багатодітних батьків відправлятимуть на фронт за несплату

    Борги за аліменти скасовують броню: багатодітних батьків відправлятимуть на фронт за несплату

    В Україні військовозобов’язані громадяни, які є батьками трьох або більше неповнолітніх дітей, можуть несподівано втратити своє законне право на відстрочку від мобілізації до лав Збройних сил України. Вирішальним фактором для звільнення від військової служби під час воєнного стану визначено не просто факт біологічного батьківства, а реальне фінансове забезпечення родини. Держава запровадила жорсткі санкції проти боржників: особи, які систематично ухиляються від сплати аліментів, автоматично позбавляються імунітету від призову та відправляються у військові частини на загальних підставах.

    Чинне законодавство чітко розмежовує поняття наявності дітей та їхнього фактичного утримання. Сама лише присутність відповідних записів у свідоцтвах про народження трьох малюків віком до вісімнадцяти років більше не є гарантією захисту від мобілізаційних процесів. Правовий механізм передбачає, що у разі розлучення фінансовий тягар має регулярно покриватися. Головною підставою для відмови у наданні відстрочки стає заборгованість за аліментами, яка у своєму сукупному обсязі перевищує суму платежів за три місяці. Такий фінансовий бар’єр створено для того, щоб недобросовісні платники не використовували дітей як зручне прикриття від армії.

    Посилення контролю за сплатою аліментів у контексті військового обов’язку має на меті захистити економічні інтереси неповнолітніх у період повномасштабної війни. Законодавство виходить із того, що ігнорування батьківської відповідальності є неприпустимим, і держава не надаватиме привілеїв тим, хто залишає своїх нащадків без засобів до існування. Відтак, співробітники територіальних центрів комплектування отримали розширені інструменти для перевірки реального майнового стану призовників через відповідні державні реєстри боржників.

    Навіть за умови повного дотримання закону, статус багатодітного батька не оформлюється автоматично, а потребує постійного документального підтвердження. Якщо ж чоловік мав законне право на звільнення від служби, але призовна комісія не врахувала ці обставини, або третя дитина народилася вже після того, як його мобілізували, ситуацію можна владнати. Для відновлення своїх прав військовослужбовець зобов’язаний подати офіційний рапорт на ім’я командира своєї частини. До цього документа необхідно додати пакет паперів, які беззаперечно підтверджують відсутність боргів і факт утримання родини, після чого командування зобов’язане переглянути статус бійця.

    Оновлення мобілізаційних правил відбувається паралельно з переведенням системи в цифровий простір. Держава поступово адаптує оформлення документів в електронний вигляд для різних категорій населення. Зокрема, починаючи з жовтня, у мобільному застосунку «Резерв+» з’явилася спеціальна функція для вчителів, викладачів та інших педагогічних працівників. Щоб скористатися цим нововведенням без фізичного відвідування центрів комплектування, освітяни мають повністю відповідати критеріям щодо робочого навантаження та перебувати на легальному військовому обліку.

  • Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Російська армія вдень 5 жовтня завдала по Харкову удару трьома керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували у кількох локаціях, зокрема в промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою. Станом на вечір відомо про трьох загиблих і 53 постраждалих, серед яких троє дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, оскільки під завалами ще можуть залишатися люди.

    Найважчі наслідки зафіксували у Слобідському районі. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, загинули двоє чоловіків віком 62 роки та 35-річний чоловік. Одна людина загинула безпосередньо в житловому будинку, ще двоє — внаслідок падіння уламків керованої авіабомби.

    Кількість постраждалих упродовж дня стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про десятьох поранених, згодом — про 25, а до вечора їх стало вже 53. Серед потерпілих — троє неповнолітніх. 11-річна дівчинка перебуває у важкому стані, 15-річний хлопець — у стані середньої тяжкості, ще одна 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.

    За інформацією місцевої влади, російські авіабомби влучили не лише поблизу житлової забудови. Під ударом опинилася також промислова зона. Унаслідок вибухів виникли масштабні пожежі, загальна площа яких сягнула майже 15 тисяч квадратних метрів. Пошкоджено десятки житлових будинків, цивільне підприємство та щонайменше 20 автомобілів.

    Окремо мер Харкова Ігор Терехов повідомляв, що під час цієї ж атаки російський бойовий дрон вдарив по автозаправній станції у Київському районі міста. Таким чином, місто одночасно опинилося під ударами різних типів російських засобів ураження.

    Під завалами ще шукають людей

    На місцях прильотів працюють рятувальники, медики, поліція та комунальні служби.

    Станом на вечір до ліквідації наслідків атаки залучили понад 100 працівників ДСНС та більш як 60 одиниць техніки. Рятувальники розбирають зруйновані конструкції та перевіряють місця, де теоретично можуть перебувати люди.

    Поліцейські також проводять побудинковий і поквартирний обхід. Завдання служб — перевірити всі пошкоджені житлові приміщення та встановити, чи немає людей, які залишилися без допомоги після вибухів.

    Синєгубов заявив, що перевірка триватиме доти, доки екстрені служби не переконаються, що обстежено всі квартири та будинки у зоні ураження.

    Раніше Терехов також попереджав, що під завалами одного з житлових будинків можуть перебувати люди. Саме тому остаточна кількість жертв атаки ще може змінитися.

    Харків атакували після важкої ночі

    Удар КАБами вдень 5 жовтня стався буквально через кілька годин після іншої смертоносної атаки на місто.

    Увечері 4 жовтня російські війська атакували Індустріальний район Харкова так званими «Бандеролями». Унаслідок удару загинув 42-річний чоловік, ще восьмеро людей дістали поранення.

    За даними міської влади, тоді ворожі засоби ураження влучили поблизу житлових будинків. Було пошкоджено кілька багатоповерхівок, автомобілі та адміністративну будівлю.

    Особливо трагічною стала історія автомобіля, в якому перебували чоловік, жінка та собака. Чоловік загинув, жінку доставили до реанімації. Собаку вдалося врятувати та передати до міського Центру поводження з тваринами.

    У ранковому зведенні 5 жовтня Харківська ОВА повідомляла, що лише за попередню добу атак зазнали сам Харків та ще десять населених пунктів області. Російські війська застосовували ракети, реактивні системи залпового вогню, FPV-дрони, «Герані», «Молнії» та інші безпілотники.

    КАБи дедалі частіше влучають у житлову забудову

    Для Харкова керовані авіабомби залишаються однією з найнебезпечніших загроз. Їхня значна бойова частина та можливість запуску російською авіацією з великої відстані дозволяють завдавати серйозних руйнувань навіть без входу літаків у безпосередню зону дії частини української ППО.

    Лише тиждень тому, в ніч проти 28 вересня, російський КАБ прямо влучив у багатоповерхівку в Салтівському районі Харкова. Тоді було зруйновано два поверхи, а кількість постраждалих зросла до 24 людей, серед яких восьмеро дітей.

    Про той удар раніше писала «Ненька інфо». Нічний удар по Харкову: після прямого влучання КАБа постраждали 24 людини — Ненька інфо

    Тієї ж ночі російська армія атакувала і Ізюм, де удар припав на район Центрального ринку. Після обстрілу виникла пожежа, було пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів та житлові будинки. Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо — Ненька інфо

    Ще раніше, 9 вересня, російський ударний безпілотник уразив пасажирський потяг «Харків – Ізюм». Тоді повідомлялося щонайменше про шістьох постраждалих. Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили «Шахедом» по потягу «Харків – Ізюм» — Ненька інфо

    Пожежі охопили майже 15 тисяч квадратних метрів

    Масштаб руйнувань після сьогоднішньої атаки став одним із найбільших за останній час.

    За офіційними даними Харківсьої ОВА, вогонь після влучань поширився майже на 15 тисяч квадратних метрів. Це означає, що рятувальникам доводиться одночасно працювати на кількох великих ділянках, розбираючи конструкції та гасячи осередки займання.

    На Харківщині навантаження на ДСНС і без того залишається надзвичайно високим. Лише за останній тиждень підрозділи Харківського гарнізону здійснили 268 виїздів за сигналом «Тривога» та ліквідували 90 пожеж, 30 із яких були безпосередньо пов’язані з бойовими діями. Також у регіоні працюють 176 саперів та 29 піротехнічних розрахунків.

    Ситуацію ускладнює й величезна кількість нерозірваних боєприпасів. За тиждень сапери ДСНС знешкодили в Харківській області близько 400 вибухонебезпечних предметів.

    Остаточні цифри ще можуть змінитися

    Станом на вечір 5 жовтня офіційно підтверджено три загиблих та 53 постраждалих саме внаслідок денного удару трьома КАБами. Серед поранених — троє дітей, одна з яких перебуває у важкому стані.

    Рятувальники продовжують шукати людей під завалами, медики приймають нові звернення, а правоохоронці обходять пошкоджені будинки.

    Тому цифри, які з’являлися раніше — 25 або 39 постраждалих, — уже застаріли. Найсвіжіші офіційні дані Харківської ОВА на момент підготовки матеріалу — 53 постраждалих і троє загиблих.

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • З окупації повернули 41 українця: серед них діти, підлітки й люди після переслідувань

    З окупації повернули 41 українця: серед них діти, підлітки й люди після переслідувань

    До України у серпні та вересні вдалося повернути 41 громадянина з тимчасово окупованих територій. Серед них — четверо дітей та п’ятеро підлітків. Евакуація відбулася за сприяння Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини та партнерських організацій через пункт пропуску «Мокрани – Доманове» на Волині.

    Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.

    За його словами, для багатьох повернутих це був не просто виїзд із окупованої території, а завершення тривалого періоду життя під тиском, контролем і постійною небезпекою.

    Серед евакуйованих — родина, яка змогла повернутися після звільнення батька з полону. Їхній старший син і досі залишається в полоні з квітня 2022 року. Жінка та її молодший син, за словами омбудсмана, перебували під постійним контролем окупаційних медичних і силових структур. Раніше їх нібито поміщали до місця несвободи під приводом надання медичної допомоги, де вони утримувалися примусово та проходили примусове лікування.

    Тепер ця родина змогла повернутися на підконтрольну Україні територію.

    Ще одна з повернутих — молода медикиня. Її, за даними Офісу омбудсмана, вдалося вивезти буквально напередодні можливої мобілізації до російських збройних формувань. Для неї евакуація фактично стала шансом уникнути примусового сценарію, який їй нав’язували в окупації.

    Серед повернутих є й чоловік, якого на тимчасово окупованій території кілька разів затримували та утримували в підвалах. У нього також вилучили український паспорт. Після повернення він знову отримав можливість відновити документи та самостійно вирішувати, де і як жити.

    Лубінець наголосив, що подібні історії показують, наскільки окупація впливає не лише на фізичну безпеку людей, а й на їхню можливість зберігати документи, працювати, підтримувати зв’язок із рідними та вільно пересуватися.

    Після повернення евакуйованих не залишають без підтримки. Офіс омбудсмана разом із Міжнародним благодійним фондом «Карітас України» допомагає людям відновлювати документи, отримувати фінансову допомогу, тимчасове житло, психологічний і соціальний супровід, а також квитки для подальшого переїзду.

    Загалом у серпні-вересні в межах спільного гуманітарного проєкту допомогу отримали 1140 людей, серед яких і громадяни, яких вдалося евакуювати з окупації.

    Особливо складною ситуація залишається на Херсонщині.

    За словами омбудсмана, в Олешках і навколишніх населених пунктах досі залишаються люди старшого віку, люди з інвалідністю, хворі та родини, яким надзвичайно складно виїхати. Вони живуть в умовах постійної небезпеки та обмеженого доступу до води, продуктів, медикаментів, медичної допомоги й зв’язку.

    Безпечний виїзд із таких районів залишається одним із найскладніших завдань.

    До Офісу омбудсмана щодня надходять звернення від людей, які хочуть покинути окуповані території. Для кожного випадку окремо шукають маршрути, залучають українські та міжнародні організації, а в частині випадків евакуацію доводиться організовувати через треті країни.

    Повернення 41 людини за два місяці показує, що навіть за нинішніх умов виїзд із окупації можливий, однак для багатьох він залишається складною і небезпечною операцією.

    При цьому на тимчасово окупованих територіях досі залишаються тисячі українців, які або не мають безпечного маршруту, або залежать від допомоги сторонніх організацій. Саме тому робота з повернення цивільних триває постійно — фактично в ручному режимі для кожної окремої родини.

  • Битва за спадок Гейден Панеттьєрі: Володимир Кличко звернувся до суду Лос-Анджелеса заради 11-річної доньки

    Битва за спадок Гейден Панеттьєрі: Володимир Кличко звернувся до суду Лос-Анджелеса заради 11-річної доньки

    Колишній чемпіон світу з боксу у надважкій вазі Володимир Кличко ініціював офіційний юридичний процес у Сполучених Штатах Америки, щоб взяти під контроль управління активами своєї колишньої нареченої, відомої американської акторки Гейден Панеттьєрі. Через команду своїх адвокатів український спортсмен подав офіційне клопотання до суду міста Лос-Анджелес. Головною метою цього безпрецедентного правового кроку є вимога призначити його тимчасовим законним представником одинадцятирічної доньки Каї-Євдокії, яка фігурує у справі про успадкування майна своєї трагічно померлої матері.

    Одинадцятирічна Кая-Євдокія залишається єдиною прямою спадкоємицею всіх статків голлівудської зірки, чиє життя передчасно обірвалося через наслідки вживання наркотичних речовин. Юридичні представники боксера у своїх судових зверненнях роблять особливий акцент на критичній необхідності надання Кличку офіційного статусу тимчасового розпорядника всіх залишених активів. За їхніми словами, такий правовий статус є єдиним надійним запобіжником, який дозволить уникнути непередбачуваного зникнення, незаконного привласнення або пошкодження майна, що за правом належить неповнолітній дитині. Адвокати наполягають, що відсутність швидкого рішення може поставити під загрозу фінансове майбутнє єдиної доньки покійної знаменитості.

    Сам Володимир Кличко категорично відкидає будь-які особисті фінансові інтереси у цій справі. Спортсмен стверджує, що його дії продиктовані виключно батьківським обов’язком та прагненням захистити законну майбутню власність Каї-Євдокії. Він просить суд надати йому повноваження на управління спадком лише на той перехідний період, поки американська система правосуддя не обере та не затвердить постійного законного представника, який займатиметься цими фінансовими питаннями до повноліття дівчинки. Відповідні документи вже перебувають на розгляді інстанції в Лос-Анджелесі.

    Варто зазначити, що український боксер має всі підстави претендувати на роль головного захисника інтересів дитини. Протягом більшої частини життя Каї-Євдокії саме батько фактично взяв на себе всю повноту відповідальності за її виховання, забезпечення та безпеку. Після остаточного розриву стосунків між спортсменом та американською акторкою дівчинка постійно проживає разом із ним в Україні. Свого часу Гейден Панеттьєрі погодилася на такий крок, оскільки через власну тривалу боротьбу із залежностями не могла забезпечити дитині стабільного та безпечного середовища для зростання.

    Цей юридичний прецедент привертає значну увагу, оскільки стосується збереження великих фінансових активів, залишених відомою публічною особою. Процедура призначення тимчасового розпорядника в американській юриспруденції є стандартною практикою у випадках раптової смерті власника, особливо коли єдиним спадкоємцем виступає неповнолітня особа, яка фізично перебуває за межами країни. Очікується, що найближчим часом суд Лос-Анджелеса призначить перше слухання, на якому розгляне всі надані адвокатами докази та ухвалить рішення, що визначить подальшу долю заморожених активів покійної зірки кінематографа.