Позначка: ДМСУ

  • Дмитро Забавський претендує на посаду голови ДМСУ попри корупційні скандали в Одесі

    Дмитро Забавський претендує на посаду голови ДМСУ попри корупційні скандали в Одесі

    Питання призначення нового голови Державної митної служби України знову актуалізувалося на тлі затяжної реформи митної системи. Одним із претендентів називають нинішнього заступника директора департаменту ДМСУ та начальника оперативного управління з боротьби з контрабандою Дмитра Забавського. Водночас його попередній досвід роботи в Одесі у 2022 році залишається предметом гострих дискусій.

    У період повномасштабної війни, коли експорт став критично важливим для наповнення бюджету та підтримки армії, Одеська митниця опинилася в центрі масштабних зловживань. За оцінками, лише через недекларування доходів від експортних операцій державний бюджет недоотримав близько 5,2 млрд грн. Саме тоді Забавський обіймав посаду виконувача обов’язків заступника начальника Одеської митниці.

    Схеми, які діяли в регіоні, виходили за межі традиційного “прискорення” оформлення товарів. Ключовим механізмом стала процедура “переробки за межами митної території”. Формально продукція вивозилася для обробки з подальшим поверненням, фактично ж товари реалізовувалися на міжнародному ринку без сплати належних митних платежів. Такий підхід дозволяв мінімізувати податкове навантаження, створюючи суттєві втрати для бюджету.

    Паралельно правоохоронці фіксували ще один резонансний напрям — продаж підроблених посвідчень ОБСЄ вартістю близько 6,8 тис. доларів. Документи нібито гарантували “бронювання” від мобілізації. Усе це відбувалося на тлі впровадження режиму експортного забезпечення, який мав гарантувати стабільні надходження валютної виручки та податків до бюджету в умовах воєнного стану.

    У 2022 році Комітет Верховної Ради з питань фінансів і митної політики рекомендував переглянути кадрові рішення щодо керівництва Одеської, Закарпатської та Волинської митниць. Однак публічних наслідків для керівників цих підрозділів не відбулося. Забавський продовжив кар’єру в центральному апараті.

    Додаткові запитання викликають деклараційні дані посадовця. У попередніх деклараціях син Владислав був зазначений як громадянин України, хоча отримав російський паспорт у Ростовській області 3 січня 2023 року. У новій декларації він узагалі не вказаний серед членів сім’ї. Водночас 7 червня 2024 року Владислав Забавський отримав новий російський паспорт у так званій “лнр”.

    Майновий стан родини також привертає увагу. У власності перебувають кілька квартир, житловий будинок та автомобілі MG 350 і Mitsubishi Outlander Sport. При цьому офіційні доходи Забавського за 2022–2024 роки становили приблизно 439 937 грн від Одеської митниці, 93 090 грн від Полтавської митниці, а також додаткові незначні виплати.

    На тлі мільярдних бюджетних втрат, які фіксувалися під час роботи Одеської митниці у 2022 році, питання кадрових рішень набуває системного значення. Призначення керівника Державної митної служби — це не лише управлінський крок, а сигнал міжнародним партнерам про реальні наміри України реформувати митну сферу.

    Чи зможе людина, яка працювала в період найбільш резонансних митних схем воєнного часу, стати символом перезапуску служби — питання, яке нині активно обговорюється як у політичних, так і в експертних колах.

  • ДМСУ провела масштабну операцію: понад 900 осіб отримали заборону на в’їзд

    ДМСУ провела масштабну операцію: понад 900 осіб отримали заборону на в’їзд

    З 15 вересня по 1 листопада Державна міграційна служба України провела масштабну спецоперацію під назвою «Мігрант», спрямовану на виявлення порушників міграційного законодавства. За цей період було виявлено 635 нелегальних мігрантів, повідомила пресслужба ДМСУ.

    Операція охопила всю територію України, за винятком зон бойових дій і тимчасово окупованих територій. Її метою було не лише виявлення нелегальних мігрантів, а й запобігання новим порушенням у сфері міграції.

    За даними ДМСУ:
    • 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;
    • 85 порушників примусово видворили за межі України;
    • 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;
    • 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

    Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

    Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

    Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

    У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.

  • Тіньовий потік: як Україна втрачає валюту через кордон

    Тіньовий потік: як Україна втрачає валюту через кордон

    Львівська митниця нещодавно повідомила про черговий випадок недекларування валюти: на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без відповідного декларування. Це порушення потрапило до протоколу за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, адже сума перевищує дозволений ліміт у 10 000 євро.

    Втім, такі історії — лише верхівка айсберга. Від початку повномасштабного вторгнення кількість випадків незаконного вивезення готівки з України вимірюється сотнями, але до суду доходять одиниці.

    Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

    За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

    З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

    Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

    На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

    А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

    Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

    Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.

  • Сергій Саїв, головний “міграційник” Прикарпаття, напав на журналістів

    Сергій Саїв, головний “міграційник” Прикарпаття, напав на журналістів

    Вчора у ресторані “Рулька” на Прикарпатті відбулася скандальна подія, пов’язана з нападом на журналістів. Сергій Саїв, начальник управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, напав на представників журналістського розслідувального проєкту “СтопКор”.

    Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

    Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

    Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

    А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

    Маєток родини Саївих з висоти пташиного польоту

    Маєток родини Саївих з висоти пташиного польоту

    Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

    Авто відсутнє в декларації Саїва

    З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

    Паб ''Рулька'', схоже, належить сину чиновника

    Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

    “Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

    Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

    На місці працює поліція

    Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

  • Колишнього голову ДМСУ підозрюють у розкраданні понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції офісу

    Колишнього голову ДМСУ підозрюють у розкраданні понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції офісу

    Колишньому голові Державної міграційної служби України (ДМСУ) Максиму Соколюку повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами на суму понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції адмінбудівлі ДМСУ. Соколюк обіймав цю посаду з 7 грудня 2015 року до 29 вересня 2021 року, коли його звільнили після підозр у розкраданні коштів на будівництво нового офісу міграційної служби на вул. Павловська, 29 у Києві.

    Про це повідомили НАБУ та САП.

    За даними слідства, у 2015 році ДМС України отримала будівлю у центрі Києва для облаштування центрального офісу. Бізнесмен, який мав «дружні» стосунки з представниками ДМС та іншими високопосадовцями, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції будівлі з використанням підконтрольних осіб у структурі міграційної служби.

    Для реалізації злочинного задуму він змовився з тодішніми головою ДМС, начальником Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а згодом і з заступником голови ДМС. Вони заволоділи коштами, виділеними на облаштування будівлі, сприяючи бізнесмену в укладанні договорів з підконтрольними йому компаніями, спотворюючи результати торгів і здійснюючи оплату за невиконані роботи та ненадані послуги.

    Протягом кількох років злочинна група заволодівала бюджетними коштами шляхом завищення вартості та обсягів виконаних робіт. В результаті, реконструкцію будівлі центрального офісу ДМС не завершили, комп’ютерні комплекси з відповідним програмним забезпеченням існують лише на папері, а відповідальні за реконструкцію компанії припинили діяльність.

    У вересні 2023 року САП і НАБУ повідомили про підозру колишнім заступнику голови та начальнику Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а також організатору схеми – бізнесмену з РФ.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів звільнив Максима Соколюка з посади голови ДМС України та призначив Наталію Науменко виконуючою обов’язки голови ДМС. Верховна Рада розглядатиме питання кадрових перестановок в Кабінеті міністрів у першій декаді жовтня, про що повідомив глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук анонсував низку кадрових змін в уряді, зазначивши, що не всі міністри є ефективними на своїх посадах.