Позначка: Дмитро Борзих

  • Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    В ЗМІ опублікували прізвища суддів та розмір хабарів, які вони отримували від екс-власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

    Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

    Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

    ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
    200 тисяч євро.

    “Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

    Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

    Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

    Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

    Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

    В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

    Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

    Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

    ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США

    Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

    Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

    29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

    ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової

    За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

    ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США

    Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

    ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко
  • Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Майже непоміченою пройшла новина про надто “м’яке рішення” ВАКС відносно одного з фігурантів резонансної справи про спробу дати хабар судді адвоката “групи Борзих” Дениса Микуліна. Про це пише видання 360ua.news.

    Так, 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила рішення щодо  застосування запобіжного заходу до адвоката Дениса Микуліна у вигляді застави в розмірі всього лише 200 тисяч гривень.

    Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

    Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

    Так, за інформацією видання ZN.UA,  Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

    Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є  Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

  • НАБУ і САП оголосили підозру двом адвокатам «групи Борзих» за спробу дати хабар судді

    НАБУ і САП оголосили підозру двом адвокатам «групи Борзих» за спробу дати хабар судді

    Двом адвокатам юридичної компанії «Гарантія ваших прав» — Максиму Комарницькому та Денису Микуліну — повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ «Укрзалізниця». За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати «потрібний» висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Справу ведуть НАБУ і САП. Розслідування «групи Борзих» триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Під підозрою у «реєстровому» епізоді — Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів — шість із двадцяти співробітників компанії.

    Правова кваліфікація охоплює одержання неправомірної вигоди службовими особами (ч.3 ст.368 у складі групи — ч.3 ст.28 ККУ) та втручання в автоматизовані системи документообігу судів (ч.2 ст.376-1 ККУ). Слідство описує не лише цифровий, а й «людський» компонент впливу: платні контакти з окремими суддями, їхніми помічниками та працівниками апаратів, інформування про дії слідства, сталі зв’язки у Печерському й Шевченківському судах Києва. Окремо згадується родинний зв’язок голови Печерського суду Руслана Козлова з Дмитром Борзих.

    Після відставки екскерівника КНДІСЕ Олександра Рувіна вплив на експертну установу, за даними джерел, зберігся: «схема купівлі-продажу експертиз» продовжувала діяти. Адвокати намагалися змінити підслідність провадження щодо втручання в реєстр, однак після нових підозр у плануванні хабара юрисдикція остаточно закріплена за НАБУ, а справи слухатиме ВАКС. За інформацією джерел, провадження наближається до завершальної стадії.

    Контекст зв’язків: Борзих має давні контакти у військово-прокурорському середовищі, знайомий із чинним генпрокурором Русланом Кравченком, а також є кумом заступника голови СБУ Олександра Поклада, який, у свою чергу, часто відвідує керівника ОП Андрія Єрмака.

  • Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

    Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

    У справі адвокатської компанії «Гарантія ваших прав», очолюваної Дмитром Борзих, виявлено далеко не єдиний випадок витоку інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень. Як заявив в інтерв’ю ZN.UA директор НАБУ Семен Кривонос, мова йде про масову й системну компрометацію доступів до ЄДРСР, зокрема з боку суддів і посадовців.

    За його словами, ситуація значно серйозніша, ніж вважалося раніше, й виходить далеко за межі юрисдикції антикорупційних органів. Детективи НАБУ зафіксували десятки випадків, коли з одного акаунту робилися сотні тисяч запитів до реєстру, причому з тисяч різних IP-адрес.

    «Приміром, один із суддів зробив 1 млн 174 тис. запитів. І це не поодинокий випадок. Ми виявили користувачів з 1,084 млн і 1,072 млн запитів. І що найстрашніше — вхід відбувався з понад 5 тисяч різних IP-адрес», — підкреслює Кривонос.

    До недавнього часу доступ до реєстру був захищений лише логіном і паролем, що робило систему вразливою до витоків. Наразі використовується так званий «твердий ключ» — фізичний носій, що значно ускладнює несанкціонований доступ. Проте наслідки попередньої «дірки» ще довго залишатимуться актуальними.

    «Ми виявили, що витоки відбувались не лише у справах НАБУ. Проблема системна, вона охоплює всю правоохоронну систему», — зазначив директор бюро.

    Особливу увагу слідчих привернули адвокати з компанії «Гарантія ваших прав», які створили повністю автоматизований бот для витягування даних з реєстру — це дозволяло їм заздалегідь знати про майбутні слідчі дії, обшуки, ухвали про арешти. Їх основний інтерес — справи, які розслідує НАБУ, зокрема щодо топпосадовців.

    Однак, як зазначив Кривонос, є й інші адвокатські фірми, які роками торгували доступом до реєстру, використовуючи слабкі місця у системі.

    Наразі НАБУ проводить масштабне зіставлення IP-адрес, акаунтів і фабул справ, після чого матеріали буде передано до кіберполіції. У Бюро також пропонують законодавчі зміни:

    • Тимчасове засекречення деяких судових рішень, зокрема на етапі досудового розслідування;

    • Можливість для прокурора або слідчого заборонити публікацію конкретного рішення;

    • Удосконалення системи доступу до реєстру.

    «Слідчі, які приходять на обшук, одразу бачать, коли фігуранти вже попереджені. Ми це фіксували не раз. Якщо ми не перекриємо цю “дірку”, це й далі вбиватиме справедливість у розслідуваннях», — резюмує Семен Кривонос.

  • Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

    Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

    Троє адвокатів з юридичної компанії «Гарантія ваших прав» отримали підозру від НАБУ через втручання в роботу Єдиного держреєстру судових рішень. Серед них – Дмитро Борзих, колишній помічник головного військового прокурора Анатолія Матіоса. За даними слідства, адвокати мали несанкціонований доступ щонайменше до 100 кримінальних справ, зокрема – понад 30 проваджень НАБУ, пов’язаних із топкорупцією.

    До 2022 року адвокати, більшість із яких — ексспівробітники військової прокуратури, залучили до схеми хакера Костянтина Сайбеля. Той через спеціальний бот і скрипт BAS отримував повні тексти судових рішень у режимі реального часу. Авторизація відбувалась за логіном одного з київських суддів, імовірно — Василя Волошина. Сам суддя заперечує свою участь, а слідство встановлює, чи ключ був переданий добровільно чи викрадений.

    У розпорядженні адвокатів опинилось понад 7500 рішень. Система дозволяла шукати справи за ключовими словами, прізвищами й номерами, щодня обробляючи до тисячі запитів. У пріоритеті були провадження про обшуки, арешти та справи, які могли вплинути на бізнес-інтереси впливових осіб.

    Серед фігурантів — Ігор Коломойський, Вадим Новинський, Кирило Шевченко, Борис Кауфман, Олександр Грановський, Олександр Насіковський та інші.

    Слідство тривало півтора року. НАБУ встановило прослуховування в офісі фірми, однак було змушене достроково припинити операцію після скандалу навколо кабінету Валерія Залужного. Попри це, вдалося вилучити комп’ютери, телефони, ноутбуки й сервери. Дані вказують, що кожен користувач мав повний доступ до реєстру, а записані розмови дали підстави для офіційних підозр.

    У січні 2025 року експерти Львівського НДІ підтвердили автентичність записів. Це дозволило продовжити розслідування та розпочати нові провадження — зокрема щодо підкупу суддів і експертів. Також з’явилась інформація, що Борзих і його команда продовжували «торгівлю експертизами» у КНДІСЕ навіть після звільнення його лояльного керівника.

    Попри оголошені підозри, компанія «Гарантія ваших прав» продовжує роботу. Адвокати мають зв’язки у судах, а сам Борзих вийшов під заставу 10 млн грн. За словами джерел, він публічно хизується підтримкою «на горі» та зв’язками у НАБУ й Офісі президента.

    Національна асоціація адвокатів України не тільки не ініціювала дисциплінарних справ, а й стала на захист підозрюваних, розпочавши справу проти самих детективів НАБУ. Аналогічна ситуація була і з Олегом Татаровим, якого захищала НААУ після появи підозри в хабарництві у справі Микитася.

    Борзих також зберігає тісні зв’язки з представниками Банкової, зокрема — Олегом Татаровим, ексзаступниками голови ОПУ Кулебою та Смирновим. Видання нагадує: ще у 2017 році з Реєстру НАЗК зникли декларації самого Борзих, Матіоса та інших співробітників військової прокуратури — саме в той момент, коли зламувалися й закривалися персональні дані родин прокурорів.

  • НАБУ викрило адвоката Дмитра Борзих у масштабному зливі закритої інформації для впливових клієнтів

    НАБУ викрило адвоката Дмитра Борзих у масштабному зливі закритої інформації для впливових клієнтів

    Дмитро Борзих, колишній заступник головного військового прокурора Анатолія Матіоса, знову опинився у центрі антикорупційного скандалу. Цього разу – як фігурант кримінального провадження НАБУ та САП. Йому повідомлено про підозру у несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), зокрема до рішень Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    За даними слідства, Борзих разом із ще двома адвокатами – один із яких був фактичним керівником адвокатського об’єднання – організували систематичний витік закритої інформації. Задля цього був розроблений спеціальний скрипт, що кожні 12 годин автоматично збирав нові рішення та дані з реєстру, які стосувалися їхніх клієнтів. Усього здійснено майже 40 тисяч пошукових запитів та переглянуто понад 7,5 тисячі судових рішень.

    Цю інформацію адвокати передавали своїм клієнтам — серед яких, за даними журналістів, були фігуранти гучних справ: Ігор Коломойський, Борис Кауфман, Олександр Грановський, Григорій Козловський та втікач-банкір Кирило Шевченко.

    Наразі Борзих займається адвокатською практикою, а тому для його затримання необхідна згода адвокатського самоврядування.

    Варто зазначити, що ім’я Дмитра Борзих уже з’являлося у розслідуваннях журналістів-розслідувачів. У 2018 році Bihus.Info оприлюднило матеріал, в якому з’ясувалося, що тодішній заступник військового прокурора жив у розкішному будинку в селі Лісники під Києвом (390 кв.м), їздив на Toyota Camry, а його ймовірна співмешканка — на Range Rover Evoque вартістю понад 1,5 млн грн. При цьому у декларації Борзих не вказував витрати на оренду, жодних родичів чи членів сім’ї, а також не декларував статки партнерки.

    У результаті НАБУ відкривало кримінальне провадження за статтями про недостовірне декларування (366-1) та незаконне збагачення (368-2). Справу тоді закривали, а потім відкривали повторно — втім, до обвинувального акту вона так і не дійшла.

    Нові підозри, схоже, можуть мати серйозніші наслідки — адже йдеться не лише про порушення етичних стандартів, а й про можливий вплив на розслідування справ проти топ-фігурантів української політики та бізнесу.