Позначка: Дмитро Лубинець

  • Омбудсмен України пояснив, як запобігти булінгу в школах та суспільстві

    Омбудсмен України пояснив, як запобігти булінгу в школах та суспільстві

    В Україні булінг – це не тільки соціальна проблема, але й серйозне правопорушення, яке має негативний вплив на психічний та фізичний стан жертв. Омбудсмен України Дмитро Лубінець надав роз’яснення щодо основних видів булінгу та механізмів захисту від цього явища. Булінг може проявлятися не лише у школах, а й у інших сферах життя, зокрема на роботі чи в соціальних мережах.

    Основні види булінгу:

    • Психологічний — образи, приниження, залякування, наклепи.
    • Фізичний — удари, стусани, штовхання, заподіяння фізичних ушкоджень.
    • Сексуальний — принизливі погляди, жести, жарти, неприйнятні дотики.
    • Економічний — крадіжки, пошкодження особистих речей, вимагання грошей тощо.

    Визначення булінгу як насильства та жорстокого поводження з дитиною розширене у Законі України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”, який набув чинності у жовтні 2024 року

    – йдеться у повідомленні.

    Булінг може проявлятися не тільки в реальному житті, а й в онлайн-просторі.

    Кібербулінг — це форма булінгу, що здійснюється за допомогою електронних комунікацій. До нього відносяться поширення в інтернеті образливих матеріалів, створення фейкових акаунтів, публікація компрометуючих фотографій і відео, а також образи, наклепи та цькування через соціальні мережі.

    Ознаки булінгу:

    • Дії кривдника повторюються й мають систематичний характер. Булер може ігнорувати жертву, не допускати її до колективу або застосовувати фізичну силу.
    • У булінгу є чіткі сторони конфлікту: кривдник, жертва і часто — спостерігачі.
    • Жертва відчуває страх, тривогу, сором, соціальну ізоляцію.

    Якщо дитина стала жертвою булінгу або свідком, важливо не мовчати. Рекомендується розповісти про це дорослим, яким дитина довіряє: батькам, учителям, психологу чи адміністрації школи.

    Також можна звернутися за допомогою на спеціальні гарячі лінії, де нададуть необхідну підтримку та поради.

    Для батьків:

    • Напишіть заяву до адміністрації школи про факт булінгу.
    • Повідомте про випадок у місцевий департамент освіти або поліцію.

    Скористайтеся гарячими лініями допомоги:

    Дитяча лінія: 116 111 або 0 800 500 225; Лінія з питань булінгу: 116 000; Гаряча лінія із запобігання насильству: 116 123 або 0 800 500 335; Центр безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

    Також Функція “Повідомити про булінг” на сайті АКом (заяву можуть подати як батьки, так і діти, зокрема анонімно).

    Булінг — це порушення прав дитини. Згідно зі статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за булінг передбачені:

    • Штрафи від 850 до 3400 грн;
    • Громадські роботи від 20 до 60 годин.

    Відповідальність можуть нести не лише кривдники, а й батьки булера, інші законні представники. Парламент розглядає нові законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності за цькування.

    Покарання може очікувати усіх дотичних до випадку учасників освітнього процесу, зокрема спостерігачів, які замовчують проблему. Кожен із нас може зупинити булінг, якщо не залишиться осторонь.

    Якщо адміністрація навчального закладу або його засновник ігнорують проблему булінгу, зверніться до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

    Поштова адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;

    Електронна пошта: [email protected]

    Телефони:

    0 800 501 720

    044 299 74 08

    Освітній омбудсмен Надія Лещик закликала не боятись повідомляти про сексуальні домагання та неетичну поведінку викладачів, наголосивши на проблемах в роботі етичних комісій, які часто захищають викладачів більше, ніж студентів.

  • Дмитро Лубинець виявив в тюрьмі розкішні умови для “спецв’язнів”

    Дмитро Лубинець виявив в тюрьмі розкішні умови для “спецв’язнів”

    У виправній колонії в Чернігові, яка стала центром уваги через розкриття “королівських” умов ув’язнення екс-чиновників, виявлені незвичайні привілеї та розкішні умови для своїх “спецв’язнів”.

    Офіс Омбудсмена України виявив шокуючі порушення прав людини у Менській виправній колонії №91 на Чернігівщині. Серед антисанітарії, грибка та тарганів, троє колишніх високопосадовців Міністерства юстиції України насолоджуються привілейованими умовами утримання.

    За результатами моніторингового візиту, Омбудсмен встановив, що екс-керівник одного з управлінь з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту та двоє його спільників проживають у відремонтованих приміщеннях, ізольованих від решти засуджених. Вони мають у своєму розпорядженні цілих п’ять кімнат, власний прогулянковий дворик та отримують їжу безпосередньо в кімнати.

    “Усі вище згадані факти вказують на несправедливість та зацікавленість певних осіб. Я вже звернувся до Міністерства юстиції України, де не побачили в цьому нічого дивного. Після цього вкотре направив до них черговий лист, а також окремо звернувся до правоохоронців”, — йдеться в заяві Дмитра Лубінця.

    Омбудсмен наголосив на неприпустимості такої дискримінації та закликав до негайного реагування з боку відповідальних органів. Він також зазначив, що подібні випадки підривають довіру громадян до системи правосуддя та принципів верховенства права.

  • Чиновники вивезли родичів за кордон під прикриттям “супроводу сиріт”

    Чиновники вивезли родичів за кордон під прикриттям “супроводу сиріт”

    Останніми днями в Україні вибухнув скандал, пов’язаний зі зловживанням чиновниками, які використували дітей-сиріт як прикриття для вивезення своїх родичів за кордон.

    За інформацією, наданою омбудсменом Дмитром Лубінцем, працівники київської Служби у справах дітей та сім’ї разом із Центром соціально-психологічної реабілітації дітей зловживали своїм статусом та відповідальністю, використовуючи дозвіл на виїзд дітей-сиріт як засіб для вивезення своїх родичів за кордон.

    Після цього підставні “супроводжувальники” в Україну не повернулися.

    У березні 2022 року 68 вихованців Центру дитячої реабілітації в супроводі 20 осіб було евакуйовано в дитячий табір міста Вупперталь у Німеччині.

    Пізніше з’ясувалося, що на території табору супроводжуючих від України вже не було, а діти перебувають виключно під опікою німецької сторони.

    Також стало відомо, що серед супроводжуючих були люди, які не мали стосунку до цієї сфери, і лише за день до цього стали працівниками закладів, а дехто ніколи не був працевлаштований.

    Серед цих людей – близький родич керівника Служби у справах дітей та сім’ї Києва та родич керівника Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Києва.

    Кожен із супроводжуючих чоловіків звільнився з посад після того, як опинився за межами держави і жоден із них більше не працює в цих органах. При цьому вони не повернулися в Україну.

  • НАЗК зцікавилося декларацією Людмили Денісової

    НАЗК зцікавилося декларацією Людмили Денісової

    Згідно з інформацією, отриманою від джерела в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), в агентстві викликає значний інтерес декларація ексуповноваженої Верховної ради України з прав людини Людмили Денісової.

    За словами джерела в НАЗК, є всі ознаки незаконного збагачення. Імовірно, це продовження справ, які були відкриті на людей з її орбіти. Ініціатором справ тоді став омбудсмен Дмитро Лубінець.

    Сама ж Денісова є мільйонером. Свого часу колишній голова Верховної Ради АР Крим Леонід Грач заявляв: “Людмила Денісова – одна з найкращих винахідників витончених схем в Україні. Бюджет Криму досі пам’ятає, що це таке і у що йому це обходилося. Тоді Денисовій усе зійшло з рук тільки завдяки Кучмі, який у той момент, коли органи правопорядку вже розмотували цей клубок, вольовим рішенням зупинив розслідування”.

  • У зв’язку з новим витком мобілізації спостерігається зростання незаконного перетину кордону

    У зв’язку з новим витком мобілізації спостерігається зростання незаконного перетину кордону

    Наше джерело в силовому блоці повідомило, що у зв’язку з новим витком мобілізації спостерігається зростання незаконного перетину кордону. Чоловіки призовного віку стали активніше переходити кордон з метою ухилення мобілізації.

    При цьому ціна за гарантований перехід через кордон сягає вже 15 тисяч доларів. За прайс від тисячі до п’яти ніхто не гарантує, що вас не спіймають прикордонники. Ба більше, часто з людей беруть гроші, а потім цілеспрямовано зливають прикордонникам місце і час їхнього переходу.

    За нашими даними, загалом планується мобілізувати ще від 300 до 350 тисяч чоловіків.

    У 2023-му було понад тисячу скандальних історій за участю працівників ТЦК. Про це заявив омбудсмен Дмитро Лубінець.

    “Цього року – вже понад 300 подібних випадків. Це, скажімо так, кейси, в яких потрібно розбиратися. Звернень набагато більше”, – додав він в інтерв’ю “Суспільному”.

    При цьому він дав зрозуміти, що по-справжньому воєнкомів за перевищення повноважень ніхто не карає.

    “Мене інформують, що відкрите дисциплінарне провадження, на когось наклали адміністративне стягнення. Але я не бачу навіть за максимально ганебними випадками реального покарання”, – заявив Лубінець.

    Він пояснює це тим, що ситуацію “не хочуть доводити до якогось реального військового покарання, тому що це по-різному може трактуватися”.

    “На думку багатьох, буде так, що він – герой, затримував ухильників. А на думку іншої частини України, він буде людиною, яка порушила права громадянина”, – сказав омбудсмен.

  • Дмитро Лубінець засудив затримання волонтера працівниками ТЦК у Львові

    Дмитро Лубінець засудив затримання волонтера працівниками ТЦК у Львові

    У Львові працівники Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) здійснили затримання волонтера, який надавав допомогу військовим. Інцидент став причиною серйозного обурення серед представників громадськості, особливо з огляду на те, що волонтери відіграють ключову роль у підтримці збройних сил у складний період для країни.

    За фактом інциденту призначили службове розслідування. Лубінець звернувся до органів військового командування з проханням посилити контроль та неухильно дотримуватися вимог законодавства під час проведення мобілізаційних заходів.

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на затримання у Львові представниками ТЦК місцевого волонтера Кирила Тарана. Омбудсмен заявив, що обурений черговим фактом жорсткого затримання призовника. Про це він написав у Telegram у неділю, 17 березня.

    Лубінець повідомив, що на ситуацію відреагував його представник у Львівській області Тарас Подвірний.

    “Щойно стало відомо про інцидент, він прибув до Шевченківського РТЦК, аби з’ясувати ситуацію на місці. Сюди ж приїхав і начальник РТЦК. Моєму Представнику надали безперешкодний доступ до документів по Кирилу Тарану”, — повідомив Лубінець.

    За його словами, відбулась нарада з обласним ТЦК, під час якої вирішили, що Кирило Таран має повторно пройти ВЛК. За підсумками нового медичного огляду чоловіка обласне ТЦК має ухвалити рішення.

    Омбудсмен додав, що начальник Львівського обласного ТЦК та СП Артур Ніязов погодився, що при затриманні призовника було порушення. За фактом інциденту призначили службове розслідування. Винних пообіцяли притягнути до відповідальності.

    “Укотре наголошую, що силові затримання призовників, побиття, погрози, залякування — це неприпустимо, так не має бути в нашому демократичному суспільстві”, — заявив Лубінець.

    Окрім цього, він звернувся до органів військового командування з проханням посилити контроль та неухильно дотримуватися вимог законодавства під час проведення мобілізаційних заходів, військового обліку громадян та проходження ними ВЛК.

    15 березня представники ТЦК і СП у Львові схопили посеред вулиці та силоміць заштовхали до буса волонтера Кирила Тарана. Відео затримання чоловіка показала його дружина Віолетта Таран. При цьому вручення повістки не було.

    Зі слів жінки, чоловіка били, порвали особисті речі, розбили окуляри і телефон.

    Таран відмовився проходити ВЛК через проблеми зі здоров’ям. При собі медичних документів, які б це підтвердили, чоловік не мав. Під ранок його відправили до військової частини на полігон у Рівне.