Позначка: Дмитро Литвин

  • Кремль пропонує Зеленському зателефонувати Путіну: в ОП розкрили можливу пастку Москви

    Кремль пропонує Зеленському зателефонувати Путіну: в ОП розкрили можливу пастку Москви

    В Офісі президента України відреагували на заяви Кремля щодо можливої телефонної розмови Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним. У Києві вважають, що Москва намагається підмінити повноцінні переговори на найвищому рівні телефонними контактами, які навряд чи дозволять досягти реальних домовленостей про завершення війни.

    Про це 30 жовтня заявив радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин.

    За його словами, російська сторона вже не вперше порушує тему телефонної розмови між президентами або пропонує українському лідеру приїхати до Москви.

    В Офісі президента вбачають у таких ініціативах спробу уникнути організації тристоронньої зустрічі на рівні лідерів України, США та Росії.

    Литвин наголосив, що ключові питання завершення війни потребують безпосереднього обговорення між керівниками держав. Ідеться не лише про обмін позиціями, а й про досягнення конкретних домовленостей та визначення механізмів їх виконання.

    На думку представника ОП, телефонна розмова не може повноцінно замінити такий переговорний процес.

    «Логічно, що ключові питання треба вирішувати на рівні лідерів, але це саме зустріч і відповідні розмова, домовленість та гарантії, що очевидно складно реалізувати, коли це просто дзвінок», — пояснив Литвин.

    Приводом для його коментаря стали заяви речника Кремля Дмитра Пєскова щодо готовності Путіна до телефонних контактів із західними політиками.

    30 жовтня Пєсков повідомив, що російський лідер нібито відкритий до діалогу з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

    Водночас, коли журналісти запитали, чи відповість Путін на дзвінок Володимира Зеленського, речник Кремля ухилився від прямої відповіді.

    Замість підтвердження готовності до контакту він зауважив, що український президент поки не телефонував російському лідеру.

    Таким чином, Кремль публічно не відкинув можливості телефонної розмови, але й не запропонував конкретних умов для її проведення.

    Напередодні помічник Путіна Юрій Ушаков також заявляв, що іноземні лідери можуть розраховувати на телефонний контакт із російським президентом за власною ініціативою.

    Ці заяви пролунали після розмови Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Під час контакту європейські політики обговорювали можливості зниження напруженості та кроки до завершення війни Росії проти України.

    Зокрема, увагу приділили безпековій ситуації та необхідності припинення атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга згодом підтвердив, що телефонні контакти європейських лідерів із Кремлем були узгоджені з українською стороною.

    Водночас ці переговори викликали різні оцінки серед європейських союзників Києва.

    Частина політиків вважає, що пряме спілкування з Путіним може бути корисним для дипломатичних зусиль, тоді як інші сумніваються в результативності таких контактів без конкретних зобов’язань Росії.

    На цьому тлі питання формату можливих мирних переговорів набуло особливого значення.

    Раніше представники Москви заявляли про готовність обговорювати завершення війни за участю України та Сполучених Штатів.

    Однак в українській владі наголошують, що переговори повинні мати чітку мету, а їхнім результатом мають стати конкретні домовленості та гарантії безпеки.

    Особиста зустріч лідерів, на думку Києва, дозволила б безпосередньо обговорити найскладніші питання, які неможливо вирішити лише дипломатичними заявами чи телефонними консультаціями.

    Зокрема, йдеться про припинення бойових дій, контроль за виконанням потенційних домовленостей, гарантії безпеки для України та механізми запобігання новій російській агресії.

    При цьому в Офісі президента не повідомили про остаточне рішення Володимира Зеленського щодо можливості телефонного контакту з Путіним.

    Коментар Дмитра Литвина стосувався передусім ефективності такого формату та необхідності повноцінних переговорів на найвищому рівні.

    Отже, Київ не розглядає звичайну телефонну розмову як достатній інструмент для досягнення домовленостей про завершення війни. В Офісі президента переконані, що вирішальні питання мають обговорюватися під час особистої зустрічі лідерів за участю України, США та Росії.

    Поки що конкретної дати такої зустрічі не оголошено, а заяви Кремля щодо можливого контакту Зеленського й Путіна залишаються на рівні публічних коментарів.

  • «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    Між Україною та Південною Кореєю розгорілася дипломатична суперечка через публічне оголошення про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили захопили під час бойових дій у Курській області Росії. Південнокорейська сторона стверджує, що інформацію про операцію мали зберігати в таємниці, тоді як у Києві наполягають: формальної домовленості про нерозголошення не існувало. Про розбіжності між двома сторонами повідомила Financial Times. 

    Приводом для конфлікту став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН. Саме там він публічно повідомив, що двох полонених північнокорейських військових уже передали Південній Кореї. До цього доля солдатів обговорювалася Києвом і Сеулом протягом кількох місяців, однак конкретні деталі їхнього переміщення не оприлюднювали.

    У Південній Кореї реакція була різкою. Старший секретар президента країни Сун Кі Хон заявив про «глибоке співчуття» через те, що Україна, за версією Сеула, «односторонньо та раптово» розкрила інформацію, яку сторони нібито погодилися зберігати конфіденційною. Південнокорейська влада зажадала від Києва офіційного пояснення та вибачень. Саме така позиція викладена й у матеріалі, який став основою цієї новини.

    28 вересня конфлікт перейшов уже на дипломатичний рівень: Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна. У Сеулі заявили, що публічне розкриття інформації та подальше заперечення існування домовленості про конфіденційність можуть підірвати довіру між двома урядами.

    Українська сторона трактує ситуацію інакше. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що угоди про нерозголошення не було. Один із високопоставлених українських посадовців також сказав Financial Times, що питання передачі полонених справді детально обговорювалося під час контактів між міністрами закордонних справ, однак на рівні президентів домовленості про збереження факту передачі в таємниці досягнуто не було.

    При цьому ситуація виявилася ще складнішою після додаткових пояснень самого Сеула. Раніше адміністрація президента Південної Кореї підтвердила, що українська сторона до виступу Зеленського в ООН попереджала про можливу публічну згадку полонених. Водночас південнокорейська сторона стверджувала, що не знала, в якій саме формі прозвучить заява та наскільки конкретною вона буде. Про цей нюанс «Ненька інфо» писала окремо.

    «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    Таким чином, суперечка зараз фактично стосується не самого факту контактів щодо полонених, а того, чи існувала чітка домовленість про повну секретність і що саме Україна мала право оприлюднювати. Сеул наполягає, що така домовленість була, тоді як Київ заперечує її існування в тому вигляді, про який говорить південнокорейська сторона.

    Двоє військових КНДР були захоплені українськими силами в Курській області у січні 2025 року. Вони отримали поранення, але вижили. Пізніше обоє в інтерв’ю південнокорейським медіа висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї. Україна та Сеул після цього почали консультації щодо їхньої подальшої долі.

    Південнокорейська сторона заявляла, що питання має вирішуватися відповідно до міжнародного права, гуманітарних принципів і насамперед із урахуванням волі самих полонених. У липні Сеул офіційно говорив саме про такий підхід.

    Після передачі солдатів до Південної Кореї вони мають пройти перевірку служб безпеки та опитування. Після цього влада вирішуватиме питання їхнього юридичного статусу та можливого включення до програми захисту і ресоціалізації північнокорейських перебіжчиків.

    Ця історія має особливу чутливість для Сеула ще й через можливі наслідки для родичів військових у Північній Кореї. Експерти, яких цитують міжнародні медіа, наголошують, що родини людей, яких режим КНДР вважає перебіжчиками або зрадниками, можуть опинятися під тиском чи репресіями. Саме тому Південна Корея традиційно дуже обережно ставиться до оприлюднення інформації про переміщення громадян КНДР.

    Є і ширший військово-політичний контекст. Північна Корея стала одним із ключових партнерів Росії у війні проти України. Пхеньян постачає Москві боєприпаси та ракети, а північнокорейські військові брали участь у бойових діях на боці РФ. Через це питання полонених виходить далеко за межі звичайної гуманітарної процедури й безпосередньо зачіпає безпеку Корейського півострова та відносини Сеула з Москвою і Пхеньяном.

    Для України Південна Корея також залишається важливим партнером. Київ неодноразово закликав Сеул розширити військову допомогу, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Водночас Південна Корея досі дотримується обережної політики щодо прямого постачання летальної зброї в зони бойових дій. «Ненька інфо» раніше детально писала про причини цієї позиції.

    Сеул сказав «ні» зброї для України: що стоїть за позицією Південної Кореї

    Поки що немає ознак того, що нинішня суперечка призведе до розриву співпраці між Києвом і Сеулом. Обидві сторони продовжують консультації, однак тон заяв свідчить, що питання конфіденційності стало серйозним подразником у двосторонніх відносинах.

    Раніше «Ненька інфо» вже розбирала перший етап цього дипломатичного конфлікту — після заяви Зеленського в ООН та реакції південнокорейської влади.

    Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР: чому Сеул звинуватив Київ у зриві таємних домовленостей

    Отже, головна розбіжність залишається невирішеною: Сеул наполягає, що існувала домовленість про секретність, Київ стверджує, що такої угоди не було. Водночас обидві сторони визнають, що передача військових КНДР була предметом тривалих консультацій і що їхня подальша доля мала визначатися з урахуванням міжнародного права та їхнього власного бажання.

  • У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    В Офісі президента анонсували офіційну заяву після завершення кількох нарад у Володимира Зеленського, які радник глави держави з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав «вирішальними». Його повідомлення з’явилося на тлі протестів із вимогами відставки головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та численних повідомлень у медіа про можливі зміни у вищому військовому керівництві.

    Про перебіг зустрічей Литвин написав у соціальній мережі X, відповідаючи ветерану ЗСУ та одному з організаторів протестних акцій Дмитру Козятинському. Той публічно запитав представників Банкової, коли суспільство зможе почути чітку позицію президента щодо кадрової ситуації у військовому керівництві.

    У відповідь радник президента повідомив, що одна важлива зустріч уже завершилася, а інша на той момент ще тривала.

    «Щойно завершилася одна майже вирішальна зустріч у президента, зараз триває ще одна — вже фактично вирішальна. Після ухвалення рішень одразу буде офіційна комунікація», — написав Дмитро Литвин.

    При цьому представник Офісу президента не уточнив, якого саме кадрового рішення стосуються наради. Він також прямо не назвав прізвище Олександра Сирського та не підтвердив, що обговорюється саме заміна головнокомандувача ЗСУ.

    Тому слова Литвина наразі свідчать лише про підготовку певного рішення та майбутню офіційну комунікацію Банкової. До появи указу президента або окремого повідомлення Офісу президента стверджувати, що Сирського вже звільнено чи остаточно вирішено звільнити, немає підстав.

    Кадрова інтрига виникла після хвилі повідомлень українських і західних медіа про те, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни військового керівництва. За інформацією джерел Financial Times, президент проводив консультації з командирами та оцінював кандидатів, які могли б забезпечити керовану передачу повноважень без послаблення оборони на фронті.

    Британське видання The Guardian також повідомило з посиланням на джерела, що відставка Сирського нібито стала ймовірною, а головним невирішеним питанням залишається кандидатура можливого наступника. Водночас це повідомлення ґрунтується на анонімних джерелах і не є офіційним рішенням президента України.

    Серед прізвищ, які медіа називали у контексті потенційної заміни головнокомандувача, фігурували командувач Об’єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий, командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький та командир 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігор Оболєнський. Окремі видання писали про значно ширший перелік претендентів, проте Банкова офіційно його не підтверджувала.

    На тлі цих повідомлень Генеральний штаб ЗСУ виступив із прямим спростуванням. Там заявили, що інформація про начебто звільнення Олександра Сирського не відповідає дійсності. У Генштабі наголосили, що Сирський продовжує виконувати обов’язки головнокомандувача, а генерал-лейтенант Андрій Гнатов залишається начальником Генерального штабу.

    Таким чином, станом на момент заяви Дмитра Литвина офіційний статус Сирського не змінився. Він залишається головнокомандувачем ЗСУ, доки президент не видасть відповідний указ або не оприлюднить інше формальне рішення.

    Напередодні Зеленський провів серію зустрічей із відомими військовими командирами. За повідомленнями медіа, президент спілкувався з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком, Олегом Апостолом, Ігорем Оболєнським, Михайлом Драпатим та іншими представниками бойових підрозділів. Сам факт таких розмов посилив припущення про підготовку кадрових змін, хоча офіційно Банкова називала їх консультаціями щодо ситуації на фронті та розвитку війська.

    Дискусія щодо майбутнього Сирського загострилася після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та публічних заяв про суперечності між оборонним відомством і вищим військовим командуванням. Федоров повідомляв, що пропонував Зеленському змінити головнокомандувача і начальника Генерального штабу, вважаючи це необхідним для переходу до іншої стратегії ведення війни та прискорення реформ.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існував складний діалог і сторони не змогли досягти необхідної єдності. Президент зазначав, що за таких обставин йому довелося робити вибір між сторонами конфлікту.

    Звільнення Федорова викликало протести у Києві. Учасники акцій вимагали його повернення, відставки Сирського та змін у системі військового управління. Організатори заявляли, що очікують від Зеленського публічної та аргументованої позиції, а не лише повідомлень із посиланням на анонімні джерела.

    Саме до цього контексту належить звернення Дмитра Козятинського, на яке відповів Литвин. Формулювання радника президента про «майже вирішальну» та «фактично вирішальну» зустріч свідчить, що консультації на Банковій підійшли до завершального етапу. Водночас зі слів Литвина неможливо достовірно встановити ні зміст майбутнього рішення, ні коло посадовців, яких воно стосуватиметься.

    Заява також може стосуватися не лише посади головнокомандувача, а ширшої перебудови військового чи оборонного керівництва. Офіс президента поки не оприлюднив порядку денного зустрічей, списку їхніх учасників або деталей обговорення.

    Головним підтвердженим фактом наразі є те, що у Зеленського відбулися дві важливі наради, після яких Банкова пообіцяла офіційно повідомити про ухвалені кадрові рішення. Повідомлення про вже нібито остаточно вирішену відставку Сирського залишаються інформацією медіа та їхніх джерел. До офіційного указу головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

  • В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента України прокоментували чутки, які останніми днями активно поширюються в соціальних мережах та окремих медіа щодо можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що найближчим часом не варто очікувати термінових кадрових рішень, а інформацію з анонімних Telegram-каналів закликав сприймати критично.

    За словами Литвина, інформаційний простір зараз переповнений непідтвердженими повідомленнями про нібито масштабні кадрові перестановки у військовому керівництві. Він наголосив, що не слід очікувати призначень або звільнень «вже сьогодні» лише тому, що про це повідомляють анонімні джерела.

    Його заява пролунала на тлі численних публікацій про можливу заміну головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу генерал-лейтенанта Андрія Гнатова.

    Практично одночасно із заявою Офісу президента офіційну позицію оприлюднив і Генеральний штаб ЗСУ. У військовому командуванні наголосили, що інформація про нібито звільнення Сирського не відповідає дійсності. Також у Генштабі спростували повідомлення щодо можливого звільнення начальника Генерального штабу Андрія Гнатова.

    «Генерал Олександр Сирський продовжує виконувати свої службові обов’язки», – зазначили у Генеральному штабі. Аналогічно повідомлено, що генерал-лейтенант Андрій Гнатов також залишається на своїй посаді. У відомстві окремо нагадали, що звільнення з таких посад здійснюється виключно на підставі указу президента України.

    Чутки про можливі кадрові зміни почали активно поширюватися після серії зустрічей президента Володимира Зеленського з українськими військовими командирами.

    20 липня глава держави провів окремі переговори із заступником начальника Генерального штабу Михайлом Драпатим, керівником Об’єднаних сил ЗСУ Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким та командиром корпусу «Хартія» Ігорем Оболєнським. Сам факт цих зустрічей спричинив нову хвилю припущень щодо можливих кадрових перестановок у військовому керівництві. Водночас офіційно їхній зміст не пов’язували із заміною головнокомандувача.

    Напередодні президент також повідомляв, що проводить консультації з командирами різних рівнів щодо подальших рішень у сфері оборони. Після цього в інформаційному просторі з’явилися численні публікації про можливі кадрові зміни, однак жодного офіційного рішення щодо звільнення Сирського або Гнатова не було оприлюднено.

    Останні кадрові дискусії розгорнулися після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. Сам Зеленський раніше заявляв, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існували серйозні розбіжності, які негативно впливали на взаємодію. Після цього в медіа почали активно обговорювати можливість подальших кадрових рішень у військовому керівництві.

    Попри численні припущення, станом на вечір 20 липня жодних офіційних документів про зміну головнокомандувача ЗСУ чи начальника Генерального штабу не оприлюднено. І в Офісі президента, і в Генеральному штабі наголошують, що інформація про звільнення Сирського, яка поширюється анонімними джерелами, не відповідає дійсності, а сам генерал продовжує виконувати свої службові обов’язки.

  • «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    Заява верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас про те, що посольство США нібито залишило Київ після нових погроз Росії, викликала широкий резонанс в Україні та за її межами. У Міністерстві закордонних справ України були змушені терміново спростовувати інформацію про евакуацію американської дипломатичної місії, а в Офісі президента назвали ситуацію «дивною».

    Новий інформаційний скандал розгорівся на тлі різкого загострення російської риторики щодо Києва та хвилі погроз з боку Москви. Кремль останніми днями відкрито заявляє про можливість «систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземні дипломатичні місії та громадян інших держав залишити Київ.

    Саме на цьому тлі 28 травня під час брифінгу перед зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі Кая Каллас зробила заяву, яка миттєво спричинила хвилю обговорень.

    Очільниця європейської дипломатії наголосила, що Росія намагається компенсувати відсутність успіхів на фронті терором проти цивільного населення України.

    «Ось що робить Росія. Адже на полі бою вона насправді не здобуває переваги. Тож зараз вони насправді посилюють терористичні атаки, бо інакше це не можна назвати: вони створюють страх у суспільстві. Це не працювало чотири роки, і я не думаю, що це спрацює зараз», — сказала Каллас.

    Однак найбільший резонанс викликала інша її фраза. Коментуючи ситуацію з дипломатичними місіями в українській столиці, вона заявила, що «майже всі посольства залишилися в Києві», а потім додала: «Америка пішла».

    Ці слова миттєво підхопили російські пропагандистські ресурси та низка міжнародних медіа. У соцмережах почали поширюватися повідомлення про нібито евакуацію американського посольства з Києва через загрозу нових ударів Росії.

    Уже невдовзі Міністерство закордонних справ України було змушене офіційно реагувати на ситуацію. Речник МЗС Георгій Тихий прямо заявив, що інформація про виїзд американського посольства не відповідає дійсності.

    «Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», — наголосив він.

    Речник МЗС Георгій Тихий

    Пізніше ситуацію прокоментували і в Офісі президента України. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що слова Каллас могли бути неправильно інтерпретовані або стосуватися тимчасових заходів безпеки під час останніх масованих атак.

    «Можливо, малося на увазі про обставини перед тим ударом у ніч на неділю. Ми чули, що американські дипломати з Києва тоді поїхали. В будь-якому випадку Україна вдячна всім посольствам, які працюють у Києві», — пояснив Литвин.

    За даними українських джерел, йдеться не про повноцінну евакуацію дипломатичної місії, а про тимчасові заходи безпеки, які могли застосовуватись після попереджень про масовані російські удари.

    Ситуація виникла на тлі нової хвилі інформаційного та психологічного тиску з боку Кремля. Напередодні Росія заявила про підготовку нових ударів по Києву та пригрозила атаками по «центрах ухвалення рішень». У Москві також закликали іноземних дипломатів залишити українську столицю.

    У Києві переконані, що подібні заяви є елементом психологічної війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував дипломатичним місіям, які продовжують працювати у столиці попри російські погрози.

    За словами глави МЗС, Кремль намагається залякати не лише українців, а й міжнародних партнерів України, однак ця стратегія вже не дає такого ефекту, як на початку повномасштабного вторгнення.

    Тим часом у Польщі на російські погрози відреагували ще жорсткіше. Варшава викликала посла РФ після заяв Москви про можливість систематичних ударів по Києву. Польська сторона наголосила, що навіть у межах заявленої Росією «спецоперації» цілями не можуть бути цивільні об’єкти та мирне населення.

    На цьому тлі західні аналітики вважають, що Кремль намагається створити атмосферу максимальної невизначеності та страху. Останніми тижнями Росія справді значно активізувала повітряні атаки по Україні.

    Лише під час однієї з останніх масованих атак РФ випустила сотні дронів та десятки ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що Росія застосувала навіть дві балістичні ракети типу «Орєшнік».

    Водночас у Повітряних силах ЗСУ наголошують: попри масштабність атак, можливості Росії не є безмежними. За оцінками військових експертів, РФ не здатна підтримувати темп надмасованих ударів щодня через обмежені запаси високоточного озброєння.

    Саме тому в Україні вважають, що інформаційні погрози Кремля часто мають не менше значення, ніж самі обстріли. Москва намагається створити враження тотальної небезпеки та спровокувати паніку серед населення й іноземних партнерів Києва.

    Окрему увагу експерти звертають на символічність моменту. Скандал із заявою про «виїзд» американського посольства виник саме тоді, коли Україна активно просить США та союзників про додаткові системи Patriot і ракети для протиповітряної оборони.

    У Києві наголошують: попри інформаційні атаки та погрози Кремля, дипломатичне життя столиці продовжується, а міжнародні партнери залишаються поруч з Україною.

    Станом на зараз жодних офіційних повідомлень про евакуацію посольства США з Києва не було. Американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.

  • Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Останніми днями в Україні різко побільшало заяв, інсайдів і прогнозів щодо можливого завершення війни. Одні політики говорять про шанс зупинити гарячу фазу вже до листопада, західні медіа пишуть про підготовку до ще кількох років протистояння, а окремі європейські політики попереджають, що війна може тривати значно довше. Через це в суспільстві виник інформаційний хаос: українці чують абсолютно різні сценарії й не розуміють, до чого насправді готуватися.

    Першою хвилю обговорень запустила інформація про закриту зустріч президента Володимира Зеленського з фракцією «Слуга народу». Після неї частина депутатів повідомила, що під час розмови обговорювали можливість завершення гарячої фази війни до листопада 2026 року. Йшлося не про повний мирний договір із Росією, а саме про потенційне припинення активних бойових дій за умови гарантій безпеки та зміни ситуації на фронті.

    Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що президент говорив про сценарій завершення гарячої фази до листопада, якщо Україна отримає необхідні гарантії безпеки. Інші парламентарі підтверджували, що тема війни та можливих переговорів справді була однією з головних, однак наголошували: чіткої дати завершення бойових дій ніхто не називав.

    Паралельно з’явилася протилежна за змістом інформація. Британське видання The Economist написало, що Зеленський нібито наказав готуватися до ще двох-трьох років війни. В Офісі президента це спростували та назвали такі повідомлення недостовірними. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що насправді Зеленський говорив про концентрацію зусиль на найближчих шести місяцях, а не про підготовку до багаторічної війни.

    Ще песимістичніший прогноз озвучила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Вона припустила, що війна може завершитися лише через десять років, і висловила сподівання, що після цього Україна залишиться незалежною, вільною та суверенною державою.

    Такі різні прогнози пояснюються тим, що політики, військові та аналітики говорять про різні речі. Одні мають на увазі завершення гарячої фази бойових дій, інші — повне політичне врегулювання, а треті — довготривале протистояння з Росією навіть після можливого перемир’я.

    Найреалістичнішим зараз виглядає проміжний сценарій. Україна може намагатися використати найближчі місяці для посилення позицій на фронті, отримання нової допомоги від союзників і тиску на Росію. Якщо Кремль не зможе досягти значних успіхів у літній кампанії, восени справді може з’явитися вікно для переговорів або заморожування активних бойових дій.

    Однак це не означатиме повного завершення війни. Навіть у разі перемир’я Росія, найімовірніше, продовжить кібератаки, інформаційні операції, диверсії та політичний тиск на Україну. Саме тому дедалі більше українських експертів закликають не чекати «швидкого миру» у класичному розумінні.

    Останні дії Зеленського також свідчать, що влада готується до складного періоду. Президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США з проханням посилити українську ППО, зокрема системами Patriot і ракетами PAC-3. Крім того, Зеленський провів зустрічі з лідерами парламентських фракцій, зокрема з Петром Порошенком. Це може свідчити про спробу внутрішньої політичної консолідації перед вирішальним етапом війни.

    Отже, суперечливі прогнози не обов’язково означають хаос у владі. Вони радше показують, що Україна одночасно готується до кількох сценаріїв: можливого зниження інтенсивності бойових дій, продовження війни ще на роки або тривалого протистояння з Росією навіть після припинення вогню.

    Головний висновок — простого прогнозу сьогодні не існує. Гаряча фаза війни може завершитися раніше, ніж багато хто очікує, але сама загроза з боку Росії залишатиметься для України ще дуже довго.

  • Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Президент України Володимир Зеленський надіслав листа президенту США Дональду Трампу та Конгресу із попередженням про критичну нестачу засобів протиповітряної оборони. Йдеться передусім про ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Про це повідмляє  The Kyiv Independent та звернення підтвердив радник президента України Дмитро Литвин.

    Звернення з’явилося на тлі посилення російських атак по Україні та нових погроз Кремля щодо ударів по Києву. Українська сторона наголошує, що саме американські системи Patriot залишаються головним інструментом захисту від балістичних ракет, проти яких більшість інших систем ППО не є достатньо ефективними.

    У листі Зеленський прямо зазначив, що у питанні захисту від ракет Україна залежить від допомоги партнерів, а щодо протидії балістиці — майже виключно від Сполучених Штатів. Президент попросив Трампа та Конгрес продовжити участь у забезпеченні України життєво необхідною протиракетною обороною.

    За словами Зеленського, нинішні темпи постачання озброєння за програмою PURL вже не відповідають реальному рівню загрози. Йдеться про механізм, через який союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України, зокрема ракет до Patriot. Програма була запущена як інструмент швидкого постачання критично необхідної зброї, однак останніми місяцями Київ дедалі частіше говорить про затримки та дефіцит.

    Проблема особливо загострилася через зростання кількості комбінованих російських ударів. Росія одночасно застосовує дрони, крилаті ракети, балістику та аеробалістичні ракети, намагаючись перевантажити українську ППО. Саме Patriot PAC-3 є одним із небагатьох засобів, які можуть перехоплювати найбільш небезпечні балістичні цілі.

    Раніше українські та західні медіа вже повідомляли, що Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Ці ракети є дорогими, складними у виробництві та дефіцитними навіть для самих союзників.

    Додатковим фактором стала війна США з Іраном, яка також тисне на американські запаси високоточного озброєння. Західні союзники побоюються, що пріоритети Вашингтона можуть зміститися на Близький Схід, а це ускладнить стабільне постачання Україні критичних боєприпасів.

    Зеленський раніше вже заявляв, що Україна отримувала ракети до Patriot із запізненням через проблеми з оплатою в межах PURL. Тоді він наголошував, що навіть один день затримки може мати важкі наслідки, якщо Росія саме в цей момент завдає масованого удару по енергетиці або містах.

    У січні Зеленський повідомляв, що під час зустрічі з Трампом у Давосі досяг домовленості щодо постачання ракет PAC-3 для українських Patriot. Однак нинішній лист свідчить, що попередніх домовленостей уже недостатньо для покриття потреб України.

    Українська сторона просить не лише ракети PAC-3, а й додаткові системи ППО. Для Києва це питання не лише військової ефективності, а й виживання цивільної інфраструктури. Російські балістичні удари часто мають мінімальний час підльоту, тому без достатньої кількості сучасних протиракет захист великих міст, енергетичних об’єктів та військової логістики стає значно складнішим.

    Паралельно Україна працює над власними засобами протиповітряної оборони. Зокрема, українські розробники повідомляли про підготовку до випробувань нової системи, яку називають дешевшим аналогом Patriot. Водночас такі розробки потребують часу, а критична потреба в американських ракетах існує вже зараз.

    Експерти наголошують, що навіть найсучасніша ППО не може гарантувати стовідсоткового захисту від комбінованих атак. Росія враховує погодні умови, маршрути польоту, щільність української оборони та намагається запускати цілі так, щоб перевантажити системи перехоплення.

    Саме тому Україна просить США не зменшувати темпи допомоги, а навпаки — пришвидшити постачання. Для Києва це питання напряму пов’язане з безпекою мирних жителів, стабільністю енергосистеми та здатністю країни продовжувати оборону.

  • В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В Офісі президента України різко прокоментували заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо нібито готовності до зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у будь-якій точці, включно з територією України.

    Реакцію української сторони оприлюднив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, який заявив, що подібні слова не мають жодної практичної чи політичної ваги, а оцінювати слід виключно дії білоруської сторони.

    За його словами, Україна не сприймає подібні заяви як предмет для серйозного політичного діалогу.

    «Ще з 2022 року всім очевидно, що слова цього пана нічого не значать, тож слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум, що на нього “готувалося нападіння”, тож про що тут говорити», — зазначив Литвин, коментуючи висловлювання білоруського лідера.

    Раніше Олександр Лукашенко заявив, що нібито готовий до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським і може зустрітися з ним «у будь-якій точці» — як в Україні, так і в Білорусі. Він також висловив готовність обговорювати питання двосторонніх відносин між Україною та Білоруссю, а також інші «проблемні питання регіону».

    Водночас у Києві наголошують, що подібні заяви Мінська не можуть розглядатися у відриві від реальної політики Білорусі після 2022 року, коли Росія використала білоруську територію як один із напрямків вторгнення в Україну. З території Білорусі тоді заходили російські війська, а також здійснювалися ракетні удари по українських містах та об’єктах інфраструктури.

    Українська влада неодноразово підкреслювала, що Білорусь фактично залишається союзником Російської Федерації у війні проти України, навіть попри формальне уникнення прямої участі у бойових діях.

    Останні сигнали з Мінська лише посилили занепокоєння у Києві. Зокрема, нещодавно білоруське Міністерство оборони оголосило про початок навчань підрозділів із бойового застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Такі маневри були розцінені як черговий елемент військово-політичного тиску та демонстрації союзництва з Кремлем.

    У відповідь Міністерство закордонних справ України заявило, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних навчань двох країн становить безпрецедентний виклик для архітектури європейської та глобальної безпеки. У МЗС закликали міжнародних партнерів до жорсткої та принципової реакції на такі дії.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський після нарад із військовим керівництвом, розвідкою та Службою безпеки України заявляв, що Україна фіксує спроби Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну. Він також доручав Силам оборони підготувати комплексні варіанти реагування на можливі сценарії розвитку ситуації на північному напрямку.

    У Києві підкреслюють, що оцінюють заяви білоруського керівництва виключно через призму конкретних дій, а не політичних декларацій, які не підкріплені реальними кроками.

    Таким чином, слова Лукашенка про нібито готовність до діалогу з Україною в українській владі розцінюють як чергову політичну заяву без практичного змісту на тлі складної безпекової ситуації в регіоні та триваючої війни Росії проти України.

  • Україна не планує мобілізацію 18-річних – Дмитро Литвин

    Україна не планує мобілізацію 18-річних – Дмитро Литвин

    Радник президента України Володимира Зеленського Дмитро Литвин спростував чутки про можливу мобілізацію 18-річних юнаків. У своєму коментарі на платформі Х (раніше відомий як Twitter) він повідомив, що таке підтвердження не відповідає дійсності та не має підтвердження.

    Раніше держсекретар США Блінкен закликав Україну ухвалити «важкі, але необхідні рішення» щодо мобілізації.

    Раніше західні ЗМІ повідомляли, що Білий дім вимагає від Києва знизити мобілізаційний вік до 18 років.

    Зеленський уже відкидав такі плани, вимагаючи від американців насамперед надіслати обіцяну раніше зброю.

    Близький до Трампа Ілон Маск також розкритикував цю вимогу, тож невідомо, чи буде нова адміністрація США висувати її.

  • В Офісі Президента відповіли на заклики США знизити мобілізаційний вік

    В Офісі Президента відповіли на заклики США знизити мобілізаційний вік

    Радник президента України Дмитро Литвин прокоментував пропозицію знизити мобілізаційний вік до 18 років, яку озвучили в Сполучених Штатах. За його словами, наразі Україні бракує зброї навіть для тих, хто вже мобілізований, через затримки у постачанні військової допомоги.

    Немає сенсу чути заклики до України знизити мобілізаційний вік, нібито для того, щоб призвати більше людей, коли ми бачимо, що раніше оголошене обладнання не надходить вчасно. Через ці затримки в Україні не вистачає зброї для оснащення вже мобілізованих солдатів,

    – йдеться у повідомленні.

    За словами Литвина, партнери України мають повний доступ до даних і можуть порівняти обіцянки з реальними поставками.

    Не можна очікувати, що Україна компенсує затримки в логістиці або нерішучість у підтримці молодих хлопців на фронті,

    – додав Литвин.

    Нагадаємо

    Адміністрація Байдена закликає Україну змінити мобілізаційне законодавство для призову з 18 років. За даними AP, це необхідно для швидкого збільшення чисельності ЗСУ.