Російські війська продовжують атакувати залізничну інфраструктуру Дніпра. Увечері 30 жовтня окупанти завдали кількох ударів по території вокзалу, який напередодні став місцем трагедії з 15 загиблими. Цього разу пасажирів і залізничників завчасно евакуювали до укриттів. Водночас унаслідок атаки в місті виникла пожежа та постраждала жінка.
Про повторний обстріл повідомила «Укрзалізниця». Інформацію про наслідки російської атаки підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За даними залізничної компанії, після оголошення повітряної небезпеки людей оперативно спрямували до укриттів. Завдяки завчасній евакуації, за попередньою інформацією, серед пасажирів і працівників вокзалу постраждалих немає.
На підземних рівнях залізничного вокзалу облаштували спеціальні зони для тривалого перебування людей. Пасажирів закликають залишатися там до офіційного відбою повітряної тривоги.
Попри складну ситуацію, залізничники продовжують координувати рух поїздів та організовувати відправлення пасажирів після стабілізації безпекової ситуації.
В «Укрзалізниці» наголосили, що безпека людей залишається головним пріоритетом. Саме тому рух окремих поїздів можуть затримувати, якщо існує загроза повторних ударів.
Для пасажирів, які вирішили відкласти поїздку, компанія передбачила можливість повернення квитків зі 100% компенсацією їхньої вартості.
Близько 18:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок нової російської атаки виникла пожежа.
Також відомо про поранену жінку. Постраждалу доправляють до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.
Наразі не уточнюється, де саме перебувала жінка в момент удару та які травми вона отримала.
Інформація про пошкодження об’єктів інфраструктури та остаточні наслідки обстрілу встановлюється.
Нова атака відбулася після надзвичайно трагічних подій 29 жовтня, коли російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу Дніпра.
На момент удару поблизу перебував пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Унаслідок вибуху загинули пасажири та працівники залізниці, ще низка людей дістала тяжкі поранення.
Спочатку повідомлялося про 13 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла до 14.
Уранці 30 жовтня стало відомо про смерть 40-річного чоловіка, який перебував у лікарні після російського удару. Медики боролися за його життя, проте отримані травми виявилися несумісними з життям.
Таким чином, кількість загиблих унаслідок атаки 29 жовтня зросла до 15 людей.
Станом на ранок п’ятниці в лікарнях Дніпра залишалися 11 постраждалих. Шестеро з них перебували у тяжкому стані, зокрема 11-річний хлопчик.
Після трагедії в Дніпрі оголосили День жалоби.
Водночас удари по залізничному вокзалу відбуваються на тлі масштабних проблем з електропостачанням у регіоні.
Через пошкодження енергетичної інфраструктури у Дніпрі виникали перебої з роботою громадського транспорту, зокрема метро, трамваїв і тролейбусів.
Енергетики працюють над відновленням електропостачання, проте ситуацію ускладнюють повторні російські обстріли та значні пошкодження обладнання.
Після удару по вокзалу 29 жовтня «Укрзалізниця» також повідомила про необхідність перегляду протоколів безпеки та порядку евакуації пасажирів під час повітряних атак.
У компанії пояснювали, що перед попереднім ударом на вокзалі оголосили тривогу та попередили про підвищений рівень небезпеки. Однак частина пасажирів залишалася поблизу поїзда.
Залізничники заявили, що детально аналізуватимуть обставини трагедії, щоб удосконалити механізми захисту людей.
Під час нової атаки 30 жовтня евакуацію провели завчасно, що, за попередніми даними компанії, дозволило уникнути поранень серед пасажирів і працівників вокзалу.
Водночас повторні удари демонструють, що загроза для транспортної інфраструктури Дніпра залишається високою.
Пасажирів закликають стежити за повідомленнями «Укрзалізниці», враховувати можливі затримки поїздів і не залишати укриття під час повітряної тривоги.
Станом на 18:00 30 жовтня відомо про повторну атаку на вокзал Дніпра, пожежу та одну поранену жінку. За попередньою інформацією «Укрзалізниці», пасажири та залізничники не постраждали завдяки своєчасній евакуації.
Остаточні масштаби пошкоджень та наслідки російських ударів уточнюються.
Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.
Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.
За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.
Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.
У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.
При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.
Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.
Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.
За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.
Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.
Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.
Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.
Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.
Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.
Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.
Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.
Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.
Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.
Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.
Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.
Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.
У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.
Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.
Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.
Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.
За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.
Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.
Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.
Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.
Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.
За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.
Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.
Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.
Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.
Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.
У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.
Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.
Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.
Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.
Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.
Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.
Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.
Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.
Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.
Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.
Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.
За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.
Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.
Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.
Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.
Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.
Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.
Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.
Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.
Російські війська вранці 25 жовтня знову атакували Дніпро, завдавши ударів по критичній інфраструктурі міста. Упродовж ранку в обласному центрі неодноразово лунали вибухи, а жителів попереджали про загрозу застосування безпілотників. На місцях ударів працюють екстрені служби. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.
Про чергову атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Росіяни знову завдали ударів по критичній інфраструктурі Дніпра»,— написав посадовець у своєму Telegram-каналі.
Він уточнив, що всі необхідні екстрені служби працюють на місцях подій. Інформація про масштаби пошкоджень наразі встановлюється.
За даними місцевого видання «Дніпро Оперативний», протягом ранку 25 жовтня у місті двічі оголошували повітряну тривогу.
Моніторингові ресурси попереджали про небезпеку атаки російських безпілотників. Перші вибухи жителі почули приблизно о 06:08, повторні — близько 06:51.
Після цього обласна військова адміністрація підтвердила удари по критичній інфраструктурі.
На момент перших офіційних повідомлень не уточнювалося, які саме об’єкти опинилися під атакою, чи виникли пожежі та чи є перебої з електро-, тепло- або водопостачанням.
Відомостей про загиблих і поранених унаслідок саме ранкової атаки 25 жовтня також не надходило.
Водночас це вже не перший удар по інфраструктурі Дніпра за останні дні.
Напередодні, 24 жовтня, російські війська також атакували критично важливі об’єкти обласного центру.
Тоді Олександр Ганжа попереджав, що небезпека для міста зберігається, та закликав мешканців залишатися в безпечних місцях до завершення повітряної тривоги.
Подібний удар стався й 23 жовтня, коли російська армія знову атакувала критичну інфраструктуру Дніпра. У місті та передмісті виникали пожежі, були пошкоджені підприємства, приватні будинки й автомобілі.
За даними Національної поліції, унаслідок атак того дня загинула людина, ще восьмеро постраждалих перебували в лікарні.
Ще раніше, 21 жовтня, російські удари спричинили масштабні проблеми з електропостачанням на Дніпропетровщині.
Тоді без світла залишилися понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар.
Енергетики розпочали відновлення електропостачання після того, як це дозволила безпекова ситуація.
На тлі повторних ударів особливо гостро постає питання стійкості енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури напередодні зимового періоду.
Наразі фахівці продовжують встановлювати наслідки ранкових ударів 25 жовтня. Офіційних даних про кількість пошкоджених об’єктів та можливі відключення комунальних послуг поки немає.
Мешканцям міста рекомендують стежити за повідомленнями обласної військової адміністрації та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Вранці 13 жовтня російські війська атакували Дніпро. Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух керованих авіаційних бомб у напрямку міста. Внаслідок удару постраждав 64-річний чоловік, пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.
Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За даними місцевої влади, вибухи у Дніпрі пролунали приблизно о 05:20. В одному з районів міста ударна хвиля вибила вікна в багатоповерхових житлових будинках.
Згодом стало відомо про пораненого чоловіка віком 64 роки. Медики надали йому необхідну допомогу, однак від госпіталізації він відмовився.
Крім житлових будинків, пошкоджено об’єкт транспортної інфраструктури та припарковані автомобілі.
Інформацію про масштаби руйнувань місцева влада продовжує уточнювати.
За повідомленням «Суспільного», перед атакою Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування керованих авіаційних бомб по Дніпру.
КАБи становлять значну загрозу для населених пунктів, оскільки можуть запускатися російською авіацією на відстані від цілі. Їхнє застосування по міській забудові здатне призводити до масштабних руйнувань і численних жертв.
Упродовж ночі та ранку 13 жовтня російські війська також атакували інші райони Дніпропетровської області.
За інформацією ОВА, ворог понад десять разів завдавав ударів по чотирьох районах регіону, застосовуючи безпілотники та авіаційні боєприпаси.
Зокрема, у Павлоградському районі внаслідок російської атаки загорілася вантажівка. У Синельниківському районі пошкоджено приватний житловий будинок.
Під ударами також перебувала Нікопольщина.
Це вже не перша атака на Дніпро протягом останніх днів. У ніч на 11 жовтня російські безпілотники пошкодили багатоповерховий будинок, а також спричинили займання складських приміщень.
Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в самому Дніпрі відомо про одного постраждалого. Остаточні наслідки ударів встановлюють відповідні служби.
У Кам’янському на Дніпропетровщині з’явився, мабуть, один із найдивніших способів «ремонту» дороги. На вулиці 8 Березня місцеві мешканці засипали вибоїну гіпсовими зліпками зубів і щелеп, які зазвичай використовують стоматологи та зуботехнічні лабораторії.
Фото незвичайної ями швидко розлетілося соцмережами. Користувачі жартують, що дорога тепер отримала «голлівудську усмішку», а сам ремонт виглядає радше як декорація до фільму жахів, ніж як звичайне латання асфальту.
Втім, практичної користі від такого способу небагато. Стоматологічний гіпс хоч і твердий, але крихкий і погано переносить вологу. Після дощу або кількох проїздів важкого транспорту зліпки можуть почати руйнуватися, перетворюючись на білий пил та бруд.
Є й інший ризик: уламки можуть розсипатися по проїжджій частині, а мокрий гіпс зробити ділянку слизькою. Тому водіям радять проїжджати це місце обережно.
До слова, проблеми з дорожнім покриттям у Кам’янському виникали й раніше. Наприкінці вересня у центрі міста на проспекті Свободи утворилося небезпечне провалля біля пішохідної зони.
А от «зубний ремонт» на вулиці 8 Березня вже став місцевою сенсацією. Хто саме приніс стоматологічні зліпки та чи планують комунальні служби нормально відремонтувати цю ділянку дороги, поки не повідомляється.
В Україні у 2026 році помітно зросли зарплатні пропозиції для працівників сфери освіти. За даними Міністерства освіти і науки та аналітики OLX Робота, найбільший приріст за останні два роки показали вакансії для вихователів, а в окремих регіонах учителям і викладачам уже пропонують у середньому до 25 тисяч гривень на місяць.
На рівень доходів вплинули як зміни посадових окладів у державному секторі, так і ситуація на ринку праці. Від 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників зросли на 30%, а з 1 вересня їх додатково підвищили ще на 20%.
У матеріалі зазначається, що загалом підвищення посадових окладів у 2026 році становить 50% порівняно з попереднім роком.
Водночас дані вакансій показують, що зростання зарплат відрізняється залежно від професії та регіону.
Для вчителів і викладачів медіанна зарплата у вакансіях у 2025 році становила 15,5 тисячі гривень, що було на 3% більше, ніж роком раніше. У 2026 році показник піднявся ще на 29% — до 20 тисяч гривень.
Таким чином, за два роки медіанна зарплатна пропозиція для цієї категорії працівників зросла приблизно на 32%.
Схожа ситуація і з репетиторами. У 2025 році медіанна зарплата у таких вакансіях підскочила одразу на 30% — до 19,5 тисячі гривень. У 2026 році вона додала ще 3% і також сягнула 20 тисяч гривень.
За два роки приріст для репетиторів становив близько 33%.
Найбільш відчутне зростання зафіксували у вихователів. У 2025 році медіанна зарплатна пропозиція для них зросла на 23% — до 16 тисяч гривень. У 2026 році вона піднялася ще на 16% і досягла 18,5 тисячі гривень.
У підсумку за два роки зарплати у вакансіях для вихователів зросли на 39% — це найвищий показник серед основних освітніх професій, які аналізували.
Різниця між областями при цьому залишається суттєвою.
Для вчителів і викладачів найбільше зростання за рік зафіксували у Дніпропетровській та Одеській областях. У Дніпропетровській області медіанна зарплатна пропозиція зросла на 33% і становила 17 тисяч гривень. В Одеській області приріст також становив 33%, але сам рівень зарплати був вищим — 20 тисяч гривень.
Найвищі суми серед наведених регіонів пропонують у Київській області. Там зарплати для вчителів і викладачів зросли на 19%, а медіанна пропозиція сягнула 25 тисяч гривень.
Для вихователів найбільший річний приріст зафіксували у Харківській області — на 27%, до 17,5 тисячі гривень.
У Київській області медіанна зарплата для вихователів зросла на 13% і становила 22,5 тисячі гривень, а в Одеській області — на 7%, до 16 тисяч гривень.
Окремо в матеріалі наводяться орієнтовні зарплатні діапазони після вересневого підвищення посадових окладів. Молоді вчителі можуть отримувати приблизно від 12,8 до 17,7 тисячі гривень, тоді як педагоги з досвідом — від 16,9 до 28,5 тисячі гривень на місяць.
При цьому важливо розділяти посадові оклади та зарплати, зазначені у вакансіях. Реальний дохід конкретного педагога залежить від стажу, категорії, навантаження, доплат, надбавок, регіону та типу навчального закладу.
Дані OLX Робота показують саме медіанні суми, які роботодавці вказують у вакансіях, а не гарантовану зарплату для всіх освітян.
Попри це, тенденція очевидна: у 2026 році ринок праці в освіті став пропонувати працівникам вищі суми, ніж ще два роки тому.
Особливо помітно це у великих містах та Київській області, де конкуренція за педагогів вища, а роботодавці змушені піднімати ставки, щоб закривати вакансії.
У результаті зарплати освітян поступово наближаються до рівня, який ще кілька років тому був нетиповим для більшості вакансій у цій сфері. Найкраще це видно на прикладі вчителів у Київській області — там медіанна пропозиція вже досягла 25 тисяч гривень, а досвідчені педагоги за певних умов можуть отримувати ще більше.
Український аграрний сектор після помітного спаду минулого року почав відновлювати виробництво. За підсумками січня–серпня 2026 року обсяг сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Найбільший внесок у позитивну динаміку зробило рослинництво, тоді як у тваринництві зростання поки залишається мінімальним.
За даними Державної служби статистики, виробництво продукції рослинництва за перші вісім місяців року збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%. Таким чином, нинішнє відновлення аграрної галузі фактично забезпечує передусім рослинницький сектор.
Ще більш показовою є різниця між результатами сільськогосподарських підприємств і господарств населення. Підприємства за цей період наростили загальне виробництво одразу на 14,1%. У рослинництві приріст становив 15,4%, а у тваринництві — 10,8%.
У приватних господарствах картина протилежна. Загальний обсяг виробництва там скоротився на 8,5%, зокрема рослинницької продукції — на 4,6%, а тваринницької — відразу на 16,7%.
Фактично статистика демонструє дедалі більший розрив між великим організованим агробізнесом і домашніми господарствами. Підприємства швидко нарощують обсяги, тоді як приватний сектор продовжує втрачати виробництво, особливо у тваринництві.
Найбільш разючі цифри цього року показала Херсонська область. Загальне виробництво сільгосппродукції в регіоні зросло одразу на 74,9%. Головним драйвером стало рослинництво, обсяги якого збільшилися на 110,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Водночас тваринництво на Херсонщині продовжує скорочуватися — мінус 16,8%.
Такий різкий відсотковий стрибок не означає автоматичного повернення регіону до довоєнних показників. Херсонська область залишається одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення аграрних регіонів: частина території окупована, значні площі заміновані, а знищення Каховської ГЕС завдало величезного удару по системі зрошення. Тому нинішнє зростання відбувається, зокрема, на тлі дуже низької бази попередніх років.
Суттєве зростання зафіксовано також у двох інших регіонах, які серйозно постраждали від війни. У Дніпропетровській області виробництво збільшилося на 27,8%, а у Миколаївській — на 27%.
Особливо показовим є результат Миколаївщини, яка залишається одним із ключових аграрних регіонів півдня та водночас залежить від стабільної роботи портів, логістики й морського експорту.
Саме можливість вивезення врожаю залишається одним із ключових чинників для агросектору. Навіть високі показники виробництва не гарантують фермерам прибутків, якщо продукцію складно або дорого доставляти на зовнішні ринки.
На протилежному полюсі опинилася Донецька область, де аграрне виробництво скоротилося одразу на 58,5%. Це найбільше падіння серед регіонів, наведених у статистиці.
Головною причиною залишаються активні бойові дії, окупація частини територій, руйнування підприємств та неможливість повноцінно використовувати сільськогосподарські землі.
Помітне скорочення виробництва зафіксовано також на Закарпатті — на 16,8%, а в Рівненській області — на 9,4%.
Таким чином, середній показник зростання на 5,9% приховує дуже нерівномірну ситуацію по країні. Частина регіонів демонструє стрімке відновлення, тоді як області, наближені до фронту, продовжують втрачати виробничий потенціал.
Позитивна динаміка 2026 року особливо помітна на тлі результатів минулого року. За підсумками 2025-го виробництво сільськогосподарської продукції в Україні скоротилося на 6,8%.
Найбільше тоді просіло рослинництво — на 7,5%. Виробництво продукції тваринництва зменшилося на 4,1%. При цьому спад був практично однаковим і серед підприємств, і серед господарств населення: мінус 6,8% та 6,7% відповідно.
Тож нинішнє зростання поки радше виглядає як відновлення після невдалого попереднього року, ніж як вихід аграрної галузі на рекордні показники.
Водночас для української економіки навіть таке відновлення має велике значення. Сільське господарство залишається одним із основних джерел валютної виручки держави, а зернові, олійні культури та продукти їх переробки традиційно займають значну частку українського товарного експорту.
Проте кінцевий результат року залежатиме не лише від кількості зібраного врожаю. Критичними залишаються безпека портів, стабільність морського коридору, вартість логістики, можливість страхування вантажів і ситуація з російськими ударами по інфраструктурі.
Отже, перші вісім місяців 2026 року показують одразу дві тенденції. З одного боку, аграрне виробництво країни після торішнього падіння повернулося до зростання, а великі підприємства демонструють двозначні темпи приросту. З іншого — господарства населення продовжують скорочувати виробництво, а різниця між регіонами залишається величезною: від +74,9% на Херсонщині до -58,5% на Донеччині.
Тепер головне питання для аграріїв — чи вдасться перетворити збільшення фізичних обсягів продукції на реальні доходи. Адже хороший урожай стане повноцінним економічним результатом лише тоді, коли його вдасться безпечно зберегти, переробити та вивезти на зовнішні ринки.
На Нікопольщині вранці 16 вересня російський безпілотник атакував рейсовий автобус із цивільними. За повідомленням голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, унаслідок удару п’ятеро людей загинули на місці, ще семеро дістали поранення. Постраждалим надають медичну допомогу, вони перебувають під наглядом лікарів.
За словами керівника області, російські війська цілеспрямовано вдарили по автобусу безпілотником. Детальні обставини атаки, точне місце удару та інформація про стан кожного з поранених на момент перших повідомлень не уточнювалися. Відомо лише, що йдеться про цивільний рейсовий автобус, який рухався Нікопольським районом.
Це вже не перша атака російських безпілотників на пасажирський транспорт у цьому районі. Упродовж останніх місяців Нікопольщина неодноразово ставала місцем ударів FPV-дронів по автомобілях, маршрутках та автобусах. У серпні поліція повідомляла про атаку FPV-дрона на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді. Тоді поранення дістали семеро людей, серед них підліток. Автобус після влучання загорівся.
Ще один трагічний випадок стався 8 серпня, коли російський FPV-дрон атакував рейсовий автобус у Нікополі. За даними Національної поліції, 60-річний водій загинув від отриманих травм. Того ж дня інший російський безпілотник ударив по вантажному автомобілю в Червоногригорівській громаді, внаслідок чого також загинув водій.
У попередніх атаках по міському та міжміському транспорту кількість постраждалих також була значною. В одному з випадків на Нікопольщині після удару по автобусу повідомляли про 16 поранених, серед яких були люди у важкому стані. Окремо російські війська двічі за день атакували рейсові автобуси, після чого поранення дістали ще кілька цивільних.
Нікопольський район залишається одним із найбільш регулярно обстрілюваних районів Дніпропетровської області. Він розташований навпроти тимчасово окупованого Енергодара та лівобережної частини Запорізької області, звідки російські війська регулярно застосовують артилерію та FPV-дрони. Через близькість до лінії бойового зіткнення час від підльоту дрона до удару часто є мінімальним, а цивільний транспорт на дорогах стає особливо вразливим.
Лише напередодні, 15 вересня, російські війська понад десять разів атакували Дніпропетровську область. За даними обласної влади, під ударами були Нікопольський, Синельниківський і Криворізький райони. Росіяни застосовували безпілотники, артилерію та авіабомби. Двоє людей дістали поранення.
У ніч проти 16 вересня атаки на Нікопольщину продовжилися. Російські безпілотники били по Нікополю та Марганецькій громаді. У самому Нікополі було пошкоджено багатоквартирний будинок. За ранковими даними, та нічна атака минулася без загиблих і поранених.
Вже зранку ситуація різко змінилася через удар по рейсовому автобусу.
Цивільний транспорт на Нікопольщині протягом останніх місяців дедалі частіше потрапляє під удари російських дронів. У серпні Суспільне також повідомляло, що під час масованих атак по району було пошкоджено автобус, поряд із житловими будинками, магазинами та іншими цивільними об’єктами. Тоді внаслідок російських ударів по області загинули п’ятеро людей і ще 16 зазнали поранень.
Нинішня атака вирізняється великою кількістю загиблих безпосередньо в одному транспортному засобі. За першою офіційною інформацією, п’ятеро людей загинули одразу. Семеро постраждалих були передані медикам. Інформації про їхній вік та тяжкість поранень станом на перші повідомлення немає.
Правоохоронці за подібними фактами традиційно відкривають кримінальні провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. Після серпневої атаки на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді поліція саме за цією статтею документувала наслідки російського удару.
На місцях таких атак працюють слідчо-оперативні групи, рятувальники та медики. Окремою небезпекою для екстрених служб залишаються повторні удари FPV-дронів. Під час одного з попередніх інцидентів на Нікопольщині поліція повідомляла, що рятувальники та правоохоронці були змушені діяти максимально швидко саме через загрозу повторної атаки.
Серія ударів по автобусах показує, наскільки небезпечним для цивільного населення став рух дорогами Нікопольського району. FPV-дрони здатні атакувати окремі транспортні засоби з невеликої висоти та на великій швидкості, а їхній оператор бачить ціль через камеру. Саме тому українська влада неодноразово називала удари по цивільних автомобілях та автобусах свідомими атаками на мирних жителів.
У попередніх повідомленнях Олександр Ганжа прямо заявляв, що удар по міському автобусу в Нікополі не можна вважати випадковим, оскільки транспорт перебував у центрі міста та під’їжджав до зупинки, де були люди. Тоді внаслідок атаки загинули цивільні та були десятки поранених.
Нинішній удар став продовженням цієї тенденції. При цьому говорити про точну модель безпілотника, маршрут автобуса чи обставини, за яких оператор обрав його ціллю, поки що передчасно — таких деталей у перших офіційних повідомленнях немає.
Дніпропетровська область загалом у вересні зазнає інтенсивних російських атак. Лише 10 вересня внаслідок ударів по області протягом одного дня загинули семеро людей і ще 76 були поранені. Росіяни тоді застосовували безпілотники, артилерію та авіаційні бомби.
На тлі постійних ударів місцева влада регулярно закликає мешканців прифронтових громад бути максимально обережними, не затримуватися на відкритій місцевості та реагувати на повідомлення про загрозу FPV-дронів. Водночас для значної частини населення громад громадський транспорт залишається єдиним способом дістатися роботи, лікарні чи сусіднього населеного пункту.
Саме тому атаки на рейсові автобуси мають не лише безпосередні людські жертви, а й ширший гуманітарний ефект. Кожен такий удар ускладнює транспортне сполучення в районі, де цивільні й без того живуть під постійними обстрілами.
Станом на ранок 16 вересня підтверджено п’ятьох загиблих і сімох поранених унаслідок атаки на автобус. Інформація може уточнюватися після роботи медиків, поліції та рятувальників.
В Україні почалося чергове підвищення вартості проїзду у приміських поїздах. Із 15 вересня нові тарифи запрацювали у Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Мінімальна вартість поїздки без урахування додаткових комісій тепер становить 30 гривень, а на найдовших маршрутах протяжністю понад 250 кілометрів квиток може коштувати вже 150 гривень.
Про зміну тарифів повідомив транспортний блогер Олег Васильєв. За його даними, підвищення відбувається поетапно: після Київщини, Житомирщини та Чернігівщини нові ціни мають поширитися ще на кілька регіонів.
Наступний етап запланований уже на 22 вересня. Очікується, що дорожче їздити приміськими поїздами доведеться пасажирам у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.
Таким чином, підвищення не обмежується одним регіоном, а поступово охоплює різні напрямки залізничних перевезень.
Для пасажирів найпомітнішим стало саме зростання верхньої межі тарифу. На найдовших приміських маршрутах вартість проїзду тепер може сягати 150 гривень. При цьому конкретна сума залежить від відстані поїздки: чим довший маршрут, тим вищою є ціна квитка.
У матеріалі ZN.UA зазначається, що найдешевший квиток після перегляду тарифів коштує 30 гривень без комісії. Максимальний тариф у 150 гривень застосовується до маршрутів протяжністю понад 250 кілометрів.
Важливо, що це вже не перше подорожчання приміських перевезень за останній час. Попередній масштабний перегляд вартості відбувся у червні 2025 року. Тоді мінімальний тариф підвищили з 15 до 20 гривень.
Отже, лише за трохи більше ніж рік найнижча базова вартість приміської поїздки зросла вдвічі — із 15 до 30 гривень.
Паралельно «Укрзалізниця» влітку вже підвищила вартість проїзду в Kyiv City Express. Із 22 липня разова поїздка Київською кільцевою електричкою коштує від 30 до 37 гривень залежно від способу придбання квитка.
Найдешевший варіант — 30 гривень — діє у застосунках «Укрзалізниця» та «Київ Цифровий». Оплата через валідатори або термінали «Київ Цифровий» коштує 34,20 гривні, через термінали самообслуговування «Укрзалізниці» — 36,70 гривні, а в касі або у роз’їзного касира у вагоні — 37 гривень.
В «Укрзалізниці» пояснювали липневе підвищення витратами на утримання та ремонт рухомого складу, електроенергію і забезпечення перевезень. Компанія заявляла, що доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття всіх витрат.
Окремою проблемою у перевізника називали компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За даними компанії, Київ із 2021 року не компенсував частину витрат за такі перевезення, а лише від початку 2026 року відповідна заборгованість перевищила 10 мільйонів гривень.
Водночас усі чинні пільги для Kyiv City Express після подорожчання зберегли. Студенти, як і раніше, можуть купувати квитки зі знижкою через застосунок «Укрзалізниці», а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи у касах.
Щодо нинішнього вересневого підвищення регіональних приміських тарифів у відкритих офіційних повідомленнях компанії наразі значно менше деталей. Зокрема, немає окремого публічного пояснення «Укрзалізниці» щодо економічного обґрунтування саме тарифу у 150 гривень або єдиної таблиці з усіма маршрутами та новою вартістю.
Тому інформацію про конкретні регіони та етапи подорожчання наразі варто подавати з посиланням на повідомлення транспортного експерта, а не як окрему офіційну заяву перевізника.
Водночас загальна тенденція до перегляду тарифів очевидна. За останні місяці «Укрзалізниця» послідовно змінює вартість різних сегментів приміських і міських перевезень.
Показовим прикладом є саме Kyiv City Express. До 22 липня квиток через мобільний застосунок коштував 15 гривень, після чого ціна зросла до 30 гривень. У касі новий тариф становить уже 37 гривень.
Компанія тоді заявляла, що міську електричку фактично приводять до тарифів іншого громадського транспорту столиці. З 15 липня 2026 року разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері у Києві також коштує 30 гривень.
Для регулярних пасажирів Kyiv City Express «Укрзалізниця» також анонсувала абонементи, які мають дозволити економити на щоденних поїздках. На момент оголошення нових тарифів компанія ще працювала над механізмом їх запровадження.
Окремо варто враховувати, що приміські перевезення традиційно залишаються одним із найбільш соціально чутливих напрямків роботи залізниці. Електричками щодня користуються мешканці невеликих міст і сіл, які їздять на роботу або навчання до обласних центрів. Для них навіть відносно невелике збільшення вартості однієї поїздки за регулярного користування може помітно впливати на щомісячні витрати.
Особливо це стосується людей, які здійснюють по дві поїздки на день. Якщо мінімальна ціна квитка становить 30 гривень, дорога туди й назад обходиться щонайменше у 60 гривень. За 20 робочих днів це вже 1200 гривень на місяць — без урахування інших видів транспорту.
На довших маршрутах суми можуть бути значно вищими.
При цьому квиток за 150 гривень не означає, що всі пасажири приміських електричок тепер платитимуть саме таку ціну. Це максимальний тариф для поїздок на дистанції понад 250 кілометрів. Вартість коротших поїздок залишається нижчою і залежить від тарифної відстані.
Також важливо не плутати приміські поїзди зі звичайними пасажирськими поїздами далекого сполучення. Для них діють інші правила тарифоутворення, класи вагонів та механізми розрахунку вартості.
Нинішнє підвищення стосується саме приміського сегмента.
Очікується, що вже за тиждень після першої хвилі пасажири ще чотирьох областей відчують зміни. За інформацією Олега Васильєва, 22 вересня нові тарифи мають почати діяти у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.
Поки що в публічному просторі немає підтверджень, що після цього підвищення автоматично пошириться на всі інші області України. Тому говорити про загальнонаціональний тариф у 150 гривень некоректно.
Так само не можна стверджувати, що кожна електричка на території зазначених регіонів коштуватиме від 30 до 150 гривень без урахування особливостей маршруту. Остаточна ціна залежить від конкретної відстані та умов оформлення проїзного документа.
Зміни, однак, вписуються у ширшу тенденцію, коли «Укрзалізниця» поступово переглядає тарифи на міські та приміські перевезення через зростання витрат.
Влітку компанія прямо говорила, що ремонт поїздів, оплата електроенергії та експлуатація рухомого складу дорожчають, а надходжень від квитків недостатньо для повного покриття витрат.
Для пасажирів це означає одне: восени 2026 року звичні недорогі електрички поступово стають дорожчими, а різниця найбільше відчуватиметься для тих, хто користується ними щодня або їздить на значні відстані.
Найближчою датою, за якою тепер варто стежити, стане 22 вересня. Саме тоді очікується друга хвиля перегляду тарифів ще у чотирьох областях.
26-річна німкеня Анна Елсбернд приїхала допомагати українцям у перші тижні повномасштабного вторгнення, а з початку 2023 року фактично оселилася у Краматорську. Сьогодні вона очолює міжнародну команду Universal Aid Ukraine, яка евакуює цивільних із прифронтових районів Донеччини та Дніпропетровщини. Лише за минулий рік організація вивезла з небезпечних територій близько 1200 людей — цю цифру підтверджує і сама Universal Aid Ukraine.
Історію Анни та її колеги Рікарди Фасол розповів журналіст Євген Кузьменко у великому інтерв’ю для «Цензор.НЕТ». За зовнішністю це дві молоді німкені, однак Україна для них давно перестала бути місцем короткої волонтерської поїздки. Анна проводить тут приблизно 11 місяців на рік і їде до Німеччини переважно на Різдво. Рікарда перебуває в Україні близько третини року, допомагає організації з комунікаціями та документує життя цивільних під час війни.
ФОТО: Анна Елсбернд та Рікарда Фасол
Анна потрапила до України майже випадково. До початку великої війни вона вже займалася допомогою біженцям у Франції та планувала туристичну поїздку до Києва. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, замість запланованої подорожі дівчина вирішила їхати до польсько-українського кордону, де на той момент утворилися величезні черги людей, які рятувалися від бойових дій.
Спочатку вона навіть не планувала перетинати кордон. Батьки просили її залишатися в Польщі. Проте вже за тиждень Анна опинилася в Україні. Як вона згадує, про це родина фактично дізналася з німецького телебачення, коли журналісти випадково помітили свою співвітчизницю серед волонтерів.
Допомога у кризових регіонах на той момент не була для неї абсолютно новою справою. До України Анна працювала з гуманітарними проєктами в інших країнах, зокрема в Кенії та Демократичній Республіці Конго. Паралельно з роботою в Україні вона завершила навчання у сфері миру, конфліктів і безпеки, а також магістерську програму з кризового та безпекового менеджменту. На офіційному сайті Universal Aid Ukraine зазначено, що вона працює в Україні від початку 2022 року і спочатку займалася логістикою гуманітарних вантажів по всій країні.
Поступово характер роботи змінився. Якщо на початку великої війни основним напрямом була доставка гуманітарної допомоги, то протягом останніх двох років команда дедалі більше зосереджується на евакуації людей із населених пунктів безпосередньо біля лінії бойових дій.
Зараз Universal Aid Ukraine працює невеликими мобільними групами. Організація повідомляє, що її основний фокус — маленькі прифронтові населені пункти, часто розташовані лише за 2–10 кілометрів від зони активних бойових дій. Команди використовують повнопривідні та броньовані автомобілі, щоб діставатися туди, куди через стан доріг або небезпеку не завжди можуть доїхати великі гуманітарні організації.
Евакуація починається задовго до моменту, коли людина сідає в автомобіль. Волонтери приїжджають у небезпечні райони, роздають інформацію, розмовляють із мешканцями та пояснюють, куди їх можуть вивезти і що буде далі. Чимало людей не погоджуються залишати домівки відразу.
Анна пояснює: для людини, яка прожила все життя в одному селі чи місті, рішення про евакуацію означає фактично відмовитися від усього знайомого і поїхати у невідомість. Тому волонтерам часто доводиться повертатися, знову говорити з мешканцями й чекати, доки вони самі будуть готові.
Для цього організація має власну евакуаційну гарячу лінію. Коли люди погоджуються виїхати, команда формує план на наступний день: визначає маршрути, враховує кількість пасажирів, їхній вік, стан здоров’я, наявність дітей чи домашніх тварин.
Далі людей забирають безпосередньо з дому та доставляють до евакуаційних або транзитних пунктів, звідки вони можуть продовжити шлях у безпечніші області України. Universal Aid Ukraine працює в цьому ланцюгу разом з іншими організаціями та державними службами. Наприклад, Base UA у своєму звіті за червень 2026 року називала Universal Aid Ukraine серед партнерів, які вивозять цивільних із найбільш небезпечних районів до Краматорська для подальшої евакуації.
Але жоден план біля фронту не можна виконати буквально. Дорогу можуть перекрити, над маршрутом з’являються російські безпілотники, починається обстріл або виникає загроза авіаційного удару. Тоді доводиться зупинятися, ховати машину, змінювати маршрут або чекати.
За словами Анни, вона вже майже не пам’ятає евакуацій без дронів поблизу. Особливо небезпечною ситуація стала через FPV-безпілотники, які можуть переслідувати транспорт на дорогах.
Ризик для команди не теоретичний. Німецька партнерська організація Humanitas in centro повідомляла, що у травні 2025 року евакуаційний автомобіль, який використовувався спільно з Universal Aid Ukraine поблизу Покровська, переслідував російський FPV-дрон. Під час спроби відірватися від нього машина потрапила у серйозну аварію та була сильно пошкоджена. Люди всередині дістали лише легкі травми.
На початку вересня 2026 року команда отримала ще один автомобіль. Національна асоціація оборонної промисловості України передала німецьким волонтерам повнопривідний Volkswagen Transporter. За повідомленням організації, машина одразу вирушила до Слов’янська та вже здійснила перший евакуаційний виїзд. Надалі її планують використовувати в районі Краматорська.
Команда Анни справді міжнародна. На власному сайті Universal Aid Ukraine зазначає, що серед її волонтерів є люди з Німеччини, Польщі, США, Канади та України. Хтось має медичну підготовку, хтось займається автомобілями й технікою, хтось — перекладом та координацією.
У групі Анни, за її розповіддю, американець Даніель відповідає за автомобіль та маршрути під час евакуацій. Полька Магда допомагає перевозити людей далі на захід. Німець Ларс займається водінням і технічними питаннями, зокрема зв’язком та обладнанням. Українки Влада та Василина працюють із місцевими адміністраціями, поліцією, партнерами та людьми, які телефонують на евакуаційну лінію.
Рікарда Фасол має іншу, але пов’язану місію. Вона займається візуальним контентом і намагається пояснювати німецькій аудиторії, що насправді означає життя під постійною загрозою російських дронів та ракет.
Вона розповідає, що сухі цифри часто не справляють враження. Можна сказати людині, що FPV-дрон здатен рухатися зі швидкістю понад 150 км/год, але без особистого досвіду важко відчути, що це означає. Саме тому вона знімає короткі відео та документальні матеріали, які показують загрозу через зрозумілі життєві ситуації.
Зараз Рікарда працює над новим документальним проєктом про повсякденне життя цивільних українців у великих містах під час війни. Її мета — показати німецьким глядачам не тільки наслідки великих атак, а й те, як війна поступово входить у щоденну рутину людей.
Анна тим часом говорить про війну через зовсім інший досвід. Волонтерам доводилося бачити загиблих цивільних на дорогах, вивозити тяжкопоранених після ударів і реагувати на ситуації, коли медичних машин для всіх потерпілих бракувало.
Одна з історій, яку вона розповіла журналісту, стосувалася евакуації родини з окупованої території Дніпропетровщини. Безпосередньо заїхати туди волонтери не могли. За словами Анни, сім’я була змушена самостійно залишати окуповану територію пішки після того, як російські військові, як стверджують члени родини, застрелили чоловіка. Серед тих, хто тікав, були літня жінка та тяжко травмована людина. Цю історію варто подавати саме як свідчення, переказане Анною, оскільки незалежного підтвердження її деталей у відкритих джерелах немає.
Особисто для Анни найважчим виявився навіть не окремий момент небезпеки, а відсутність паузи між ними. Краматорськ вона називає своїм домом. За її словами, тепер їй доводиться евакуювати вже власних сусідів і спостерігати, як місто, до якого вона прив’язалася, змінюється під тиском війни.
При цьому саме Краматорськ залишається її улюбленим місцем в Україні. Анна говорить про Донбас не лише через обстріли, дрони та евакуації. Вона згадує поля, водойми, ліси та нічне небо, а саме місто називає «чесним» — місцем, де люди, на її думку, залишаються справжніми навіть у надзвичайно важких умовах.
Серед війни волонтери знаходять і моменти, через які продовжують роботу. Для Анни це передусім зустрічі родин після евакуації. Часто родичі самі телефонують команді й просять забрати близьку людину. Коли евакуйованого привозять у безпечніше місце, команда бачить, як сім’я, яка не знала, чи зустрінеться знову, нарешті возз’єднується.
Головною проблемою організації, крім безпеки, залишаються гроші. За словами Анни, значну частину постійних витрат покривають партнерські організації та невеликі приватні пожертви. Окремі донори оплачують оренду житла чи пальне, однак підтримувати щоденні евакуації стає дедалі складніше.
Організація залежить не лише від коштів на автомобілі. Потрібні пальне, ремонт, інтернет, засоби зв’язку та безпеки, технічне обслуговування і десятки інших постійних витрат. На сайті Universal Aid Ukraine також прямо зазначено, що її евакуаційна та гуманітарна робота фінансується пожертвами.
Сама організація зареєстрована в Україні як благодійний фонд «Універсальна допомога Україні». За даними відкритого реєстру, директором фонду є Анна Елсбернд, а статус неприбуткової організації він отримав у липні 2023 року.
На запитання, чому після більш ніж чотирьох років війни вона досі залишається в Україні, Анна відповідає просто: щодня бачить людей, яким може реально допомогти. Досвід, накопичений командою за роки роботи під загрозою ракет, авіабомб та безпілотників, тепер став тим ресурсом, який дозволяє їм продовжувати евакуації там, де ціна помилки може бути людським життям.
Для Рікарди мотивація схожа. Вона говорить, що не здатна змінити всю війну, але може змінити ситуацію для конкретної родини, допомогти зібрати пожертви або пояснити людям у Німеччині, чому підтримка України залишається необхідною.
І саме з таких невеликих результатів складається масштаб роботи Universal Aid Ukraine: близько 1200 цивільних, вивезених із небезпечних районів лише за минулий рік, і щоденні нові маршрути до міст та сіл, де люди все ще чекають на можливість виїхати.
