Golosnovinua.com

Позначка: Дніпровський район

  • Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    У Києві з понеділка, 2 листопада, планують розпочати підключення житлових будинків до централізованого опалення. Рішення ухвалили напередодні прогнозованого похолодання, адже повноцінний запуск столичної системи теплопостачання може тривати до семи днів. Водночас через наслідки російських атак в окремих районах міста зберігаються проблеми з енергетичною інфраструктурою.

    Про це 30 жовтня повідомив міський голова Києва Віталій Кличко під час брифінгу.

    За словами мера, підключення житлового фонду розпочнуть заздалегідь, щоб забезпечити комфортну температуру в оселях до настання суттєвого похолодання.

    При цьому тепло не з’явиться одночасно в усіх квартирах уже 2 листопада. Запуск опалення відбуватиметься поетапно, оскільки система централізованого теплопостачання Києва є однією з найбільших у Європі.

    Загальна протяжність міських теплових мереж становить близько трьох тисяч кілометрів. Для поступового запуску котелень, подачі теплоносія та стабілізації роботи системи необхідний додатковий час.

    Кличко пояснив, що технологічно цей процес може тривати до семи днів.

    Таким чином, у частині багатоповерхівок батареї можуть нагрітися вже в перші дні після запуску, тоді як іншим мешканцям доведеться чекати завершення підключення відповідних ділянок тепломереж.

    Водночас опалювальний сезон у столиці фактично розпочався ще 16 жовтня. Першими тепло почали отримувати заклади соціальної сфери — лікарні, дитячі садки та школи.

    Їх підключають за індивідуальними заявками керівників установ, залежно від потреби та технічної готовності.

    За даними, озвученими міським головою 30 жовтня, тепло вже подається до 157 медичних закладів, 402 дитячих садків та 85 шкіл.

    Загалом підключено майже половину установ соціальної сфери, які потребують централізованого теплопостачання.

    Особливістю нинішнього опалювального сезону залишається складна безпекова ситуація. Російські війська продовжують атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури, що створює додаткові ризики для стабільного забезпечення міста теплом та електроенергією.

    Раніше Кличко повідомляв, що через пошкодження важливого енергетичного об’єкта виникли труднощі з підключенням частини Дніпровського та Дарницького районів.

    На відповідних об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Терміни повноцінного відновлення теплопостачання для окремих будинків залежатимуть від технічного стану інфраструктури.

    Міська влада наголошує, що столиця розпочинає опалювальний сезон в умовах постійної загрози нових російських ударів.

    Тому одним із головних завдань комунальних служб залишається забезпечення стабільної роботи тепломереж і можливості оперативного відновлення постачання у разі аварій.

    Якщо після початку підключення опалення в будинку тривалий час відсутнє, мешканцям рекомендують звертатися до управителя будинку або відповідної теплопостачальної організації.

    Також необхідно враховувати, що причиною холодних батарей можуть бути не лише затримки з подачею теплоносія, а й технічні проблеми внутрішньобудинкової системи.

    Отже, за оголошеним 30 жовтня планом, підключення житлових будинків Києва розпочнеться 2 листопада, а повний запуск системи може тривати до тижня. У місті розраховують завершити основний етап підключення до суттєвого похолодання, однак ситуація залежатиме від стану тепломереж та наслідків російських обстрілів.

  • Росія вдарила по Києву, пошкоджені будинки, медзаклад та АЗС

    Росія вдарила по Києву, пошкоджені будинки, медзаклад та АЗС

    У ніч проти 30 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, ще одна людина дістала поранення. У кількох районах столиці виникли пожежі, пошкоджено житлові будинки, автомобілі, медичний заклад, ресторан та автозаправну станцію.

    Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна поліція та міський голова Києва Віталій Кличко.

    Найбільш трагічні наслідки зафіксували у Дніпровському районі столиці. Там унаслідок падіння уламків частково зруйновано одноповерхову будівлю, після чого спалахнула пожежа. Під час обстеження пошкодженого об’єкта рятувальники виявили тіло загиблого чоловіка.

    Згодом правоохоронці повідомили, що в цьому ж районі поранення отримала 35-річна мешканка житлового комплексу. Інформацію про характер її травм та стан здоров’я уточнюють медики.

    За словами Віталія Кличка, уламки російської балістичної ракети впали на території житлового комплексу. Внаслідок удару було пошкоджено частину будівлі, а вибухова хвиля зачепила прилеглі об’єкти.

    Крім того, у Дніпровському районі на двох інших локаціях пошкоджено вікна житлових будинків та припарковані автомобілі.

    На місцях падіння уламків працювали рятувальники, правоохоронці та комунальні служби. Вони ліквідовували пожежі, обстежували пошкоджені будівлі та встановлювали масштаби руйнувань.

    Російська атака також спричинила пожежі в Дарницькому районі Києва. Там загорілися нежитлові приміщення, зокрема складська будівля. Вогонь охопив сміття, деревину та покрівлю однієї зі споруд.

    Рятувальники працювали над ліквідацією займання та недопущенням поширення вогню на сусідні об’єкти.

    В Оболонському районі уламки ворожого безпілотника впали на відкритій території, внаслідок чого також виникла пожежа.

    За уточненими даними Національної поліції, загалом після атаки в столиці зафіксували пошкодження житлових багатоповерхівок, транспортних засобів, автозаправної станції, ресторану, медичного закладу та складського приміщення.

    Точну кількість пошкоджених об’єктів і розмір завданих збитків ще встановлюють.

    На місцях російських ударів працюють слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки та інші профільні служби. Правоохоронці документують наслідки обстрілу та збирають докази воєнних злочинів РФ.

    Нічна атака на Київ відбулася після того, як президент України Володимир Зеленський увечері 29 жовтня попередив про підготовку Росією нових балістичних ударів. За словами глави держави, українська розвідка отримала відповідну інформацію, а для захисту міст необхідне додаткове постачання ракет-перехоплювачів.

    Президент наголосив, що особливо важливими залишаються засоби протиповітряної оборони, здатні протидіяти балістичним ракетам, насамперед комплекси Patriot.

    Водночас наразі немає офіційного підтвердження, що саме нічний удар по Києву був тією атакою, про яку раніше попереджала розвідка.

    Через високу швидкість балістичних ракет час між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути дуже коротким. Саме тому мешканців столиці закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості негайно переходити до укриттів.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено загибель одного чоловіка та поранення 35-річної жінки. Руйнування і пожежі зафіксували у Дніпровському, Дарницькому та Оболонському районах Києва.

    Інформація про остаточні наслідки російської атаки може оновлюватися.

  • Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

    Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

    Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

    Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

    Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

    За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

    Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

    Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

    Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

    Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

    За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

    Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

    Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

    Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

    Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

    Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

    За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

    На кількох вулицях виникли пожежі.

    За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

    На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

    Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

    Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

    Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

    Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

    Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

    Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

    Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

    Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

    Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

    За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:

    • «Сирець» — «Видубичі».
    • «Осокорки» — «Червоний хутір».

    Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

    Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

    Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

    В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

    Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

    За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

    Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

    Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

    Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

    Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

    Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

    Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

    Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

    За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

    Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

    Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

    Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

    За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

    У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

    У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

    Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

    На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

    До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

    Чому атака спричинила транспортні проблеми

    Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

    Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

    Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

    Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

    Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

    Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

    Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

    Правоохоронці документують наслідки ударів

    На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

    Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

    Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

    Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

    Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

    Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

    Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

    За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

    Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

    Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

    Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

    Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.

  • Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    У ніч проти 14 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше троє людей, серед постраждалих є дитина. Найбільших руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула масштабна пожежа. Водночас росіяни атакували енергетичні об’єкти столиці, через що виникли перебої з електропостачанням і рухом громадського транспорту.

    Про наслідки нічної атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За інформацією рятувальників, оприлюдненою вранці 14 жовтня, аварійно-рятувальні роботи тривали одразу в кількох районах столиці.

    Двоє загиблих у багатоповерхівці: рятувальники витягували людей із будинку

    Найтяжчі наслідки зафіксували в Деснянському районі Києва, де російський удар спричинив пожежу в житловому будинку.

    Вогонь охопив площу близько 400 квадратних метрів. До ліквідації пожежі та порятунку мешканців залучили підрозділи ДСНС.

    Під час пошуково-рятувальних робіт виявили тіла двох загиблих людей.

    Рятувальникам вдалося врятувати 16 мешканців багатоповерхівки. Ще 21 людина постраждала, серед них одна дитина.

    У ДСНС наголосили, що кількість постраждалих продовжувала збільшуватися, оскільки люди зверталися по медичну допомогу вже після перших повідомлень про атаку.

    На місці також працювали психологи рятувальної служби. За ранковими даними, вони надали допомогу 110 людям.

    Після ліквідації відкритого горіння аварійно-рятувальні роботи продовжилися. Фахівці обстежували пошкоджені конструкції та перевіряли приміщення будинку.

    Третя жертва — у Голосіївському районі

    Ще одну загиблу людину зафіксували в Голосіївському районі столиці.

    За інформацією ДСНС, російський удар припав на нежитлову будівлю. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще одна постраждала.

    Таким чином, станом на ранкове повідомлення рятувальників загальна кількість загиблих у Києві становила троє людей.

    Водночас повідомлення про 21 постраждалого стосувалося саме Деснянського району. Окремо ДСНС повідомляла про ще одного постраждалого в Голосіївському районі.

    Остаточну кількість потерпілих мають уточнити після завершення всіх необхідних робіт.

    Пожежі в Дніпровському, Дарницькому та Шевченківському районах

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й в інших частинах столиці.

    У Дніпровському районі внаслідок повторної атаки виникла пожежа в недіючій будівлі. На місці працювали пожежно-рятувальні підрозділи.

    У Дарницькому районі після атаки загорівся газон на території стадіону. Рятувальники оперативно ліквідували загоряння.

    Ще один осередок пожежі виник у Шевченківському районі, де було зафіксовано влучання в одноповерхову недіючу будівлю.

    За інформацією ДСНС, там сталося незначне загоряння, яке вдалося швидко ліквідувати.

    У повідомленні рятувальників не зазначалося про загиблих на цих трьох локаціях.

    Росія вдарила по енергооб’єктах: у Києві виникли перебої зі світлом

    Нічна атака була спрямована не лише проти житлової забудови.

    Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що російські війська завдали ударів по кількох енергетичних об’єктах столиці.

    Унаслідок цього виникли проблеми з електропостачанням.

    Пошкодження енергетичної інфраструктури також позначилися на роботі міського транспорту.

    За інформацією «Київпастрансу», у Дарницькому та Печерському районах тимчасово призупинили рух електротранспорту.

    Крім цього, через підвищену повітряну загрозу тимчасово обмежували рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках.

    Про відповідні зміни повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Тривалість обмежень залежала від безпекової ситуації та можливості відновлення роботи транспортної інфраструктури.

    Київ атакували ракетами та дронами протягом ночі

    У ніч проти 14 жовтня в столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів і застосування російських безпілотників.

    Жителі різних районів міста чули вибухи.

    На тлі комбінованої атаки працювали сили протиповітряної оборони, а рятувальні служби отримували повідомлення про пожежі та пошкодження будівель.

    Уранці також повідомлялося про загрозу застосування балістичних ракет.

    Водночас точну кількість ракет і безпілотників, застосованих Росією саме проти Києва, у ранковому повідомленні ДСНС не уточнювали.

    Остаточну інформацію про результати роботи протиповітряної оборони мають надавати Повітряні сили ЗСУ.

    Наслідки атаки ще уточнюють

    Станом на ранок 14 жовтня рятувальники продовжували ліквідовувати наслідки обстрілів, обстежувати пошкоджені будівлі та надавати допомогу людям.

    Мешканців столиці закликають не наближатися до місць ударів, не торкатися підозрілих предметів та виконувати вказівки працівників екстрених служб.

    Також киянам рекомендують перевіряти офіційні повідомлення міської влади щодо електропостачання і роботи громадського транспорту.

    За підтвердженими ранковими даними ДСНС, російська атака забрала життя трьох людей. Щонайменше 22 людини постраждали у Деснянському та Голосіївському районах, серед них дитина.

    Пошкоджені житлові й нежитлові будівлі, виникли пожежі та перебої в роботі міської інфраструктури.

    Кількість жертв і масштаб руйнувань можуть уточнюватися в міру завершення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.

  • Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Російські війська в ніч проти 1 серпня завдали масованого балістичного удару по Києву. Наслідки атаки зафіксували одразу у семи районах столиці. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 28 постраждалих, серед яких четверо неповнолітніх. Рятувальні та аварійні роботи на окремих локаціях тривають.

    За даними Офісу генерального прокурора, найбільше загиблих — у Дарницькому районі. Там внаслідок російської атаки загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами удару у Солом’янському районі. Серед загиблих — 22-річний працівник поліції.

    Поранення отримали 28 людей. Серед них четверо неповнолітніх: 14-річна дівчина, двоє 13-річних дітей — дівчина і хлопець, а також 17-річний юнак. За попередніми даними, одна з дівчат отруїлася продуктами горіння, у решти дітей зафіксували множинні осколкові поранення та різані рани.

    Наслідки атаки зафіксували у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах Києва.

    У Солом’янському районі внаслідок удару загинули двоє людей, ще восьмеро постраждали, серед них двоє дітей. За однією з адрес сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники евакуювали 35 людей із верхніх поверхів. Трьох постраждалих госпіталізували. Пожежу вдалося ліквідувати.

    Ще за однією адресою в районі загорілися автомобілі на парковці. Пожежу також ліквідували.

    У Дарницькому районі ситуація виявилася найтяжчою. Там сталися пожежі та руйнування в адміністративній і нежитловій будівлях. За іншою адресою горіли автомобілі, були пошкоджені житлові будинки. Загинули семеро людей, ще 14 постраждали, серед них двоє дітей.

    На відкритій території в одному зі скверів рятувальники та правоохоронці виявили вирву. Крім того, вздовж однієї з вулиць у кількох місцях горіло узбіччя.

    У Шевченківському районі сталася пожежа у нежитловій будівлі, а також загорілися автомобілі швидкої допомоги. Пожежу ліквідували. За однією з адрес повідомлялося про одну постраждалу людину.

    Крім того, займання виникло на території кіностудії. Його вдалося локалізувати.

    У Дніпровському районі внаслідок атаки пошкоджено магазин. У Печерському районі зафіксовано пошкодження чотирьох приватних житлових будинків і господарських споруд.

    У соцмережах та місцевих Telegram-каналах уранці почали поширювати фото і відео з місць ударів. На окремих кадрах видно тіла загиблих просто на вулиці. За інформацією місцевих пабліків, одну людину могли виявити загиблою у салоні автомобіля, ще одне тіло — на вулиці у Дарницькому районі. Водночас такі деталі потребують офіційного підтвердження правоохоронців.

    Після нічної атаки частину Києва затягнуло димом від пожеж, що виникли на місцях влучань. Найбільше задимлення спостерігалося в районах, де тривали активні роботи ДСНС.

    Через наслідки обстрілу у столиці також змінили рух транспорту. За інформацією Київської міської військової адміністрації, було перекрито рух на вулиці Урлівській та вулиці Здолбунівській у напрямку вулиці Гліба Бабіча.

    У зв’язку з цим автобус №35 тимчасово курсує через вулицю Анни Ахматової та проспект Петра Григоренка, після чого повертається на звичний маршрут.

    Автобус №108 у напрямку станції метро «Харківська» рухається через вулицю Урлівську та вулицю Анни Ахматової, а у напрямку вулиці Шептицького — через проспект Петра Григоренка та вулицю Петра Радзіня.

    Атака відбулася вночі кількома хвилями. У столиці лунали вибухи, повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння. Через високу швидкість таких ракет у мешканців було дуже мало часу, щоб дістатися укриття після сигналу тривоги.

    ДСНС продовжує розбирати завали та перевіряти пошкоджені будівлі. Правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики надають допомогу пораненим.

    Остаточна кількість загиблих і постраждалих ще може змінитися, оскільки пошуково-рятувальні роботи на окремих локаціях не завершені.

  • Біля ресторану в Києві знайшли куртку з гранатами

    Біля ресторану в Києві знайшли куртку з гранатами

    У Дніпровському районі Києва правоохоронці вилучили два корпуси гранат і запал, які виявили у покинутій куртці біля одного із закладів громадського харчування. Небезпечну знахідку помітили перехожі, після чого на місце викликали поліцію. Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві.

    За даними правоохоронців, повідомлення про підозрілий предмет надійшло близько 13:00. Свідки розповіли, що на перилах сходів, які ведуть до ресторану, лежала залишена без нагляду куртка. Через підозрілий вигляд речей громадяни вирішили не торкатися знахідки та повідомили про неї до поліції.

    Після прибуття на місце події правоохоронці оглянули куртку та виявили всередині два корпуси гранат і запал до них. З огляду на потенційну небезпеку територію перевірили вибухотехніки, які безпечно вилучили боєприпаси для подальшого дослідження.

    До роботи на місці були залучені слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції, фахівці вибухотехнічної служби та інші профільні підрозділи. Правоохоронці провели першочергові слідчі дії, зафіксували обставини події та вилучили знайдені предмети як речові докази.

    Наразі слідчі вирішують питання щодо правової кваліфікації інциденту. Також встановлюється, чи були корпуси гранат споряджені вибуховою речовиною, а також їхній тип і походження. Окрему увагу правоохоронці приділяють встановленню особи, яка залишила куртку біля ресторану, та з’ясуванню мотивів її дій.

    Поліція аналізує записи камер відеоспостереження, опитує можливих свідків і перевіряє інформацію, яка може допомогти встановити обставини появи небезпечних предметів поблизу закладу громадського харчування.

    У Національній поліції вкотре нагадали громадянам, що у разі виявлення підозрілих предметів або можливих боєприпасів категорично не можна торкатися їх чи намагатися самостійно переміщати. У таких випадках необхідно відійти на безпечну відстань, попередити інших про небезпеку та негайно повідомити про знахідку за номерами 102 або 101. Слідчі дії у справі тривають.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    За інформацією наших джерел, 1-4 травня в Офісі Президента планують масштабну чистку серед керівників столичних РДА.

    “В першу чергу “на вихід” має підготуватись голова КМВА Тимур Ткаченко. А за ним на біржу праці підуть і частина голів районів.

    В першу чергу своєї посади позбудеться голова печерської РДА Наталія Кондрашова, яка трималась завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком.

    Наступним кандидатом на вихід є голова Подільської РДА Володимир Наконечний, у якого досягнень – нуль, і він повністю “ліг” під куратора Подільського району і зама мера Києва Валентина Мондриївського.

    Наконечний навіть не зміг замінити голову керуючої компанії в районі, хоча той є фігурантом декількох кримінальних справ та керівником партії Удар в Подільському районі і за бюджетний кошт продовжує робити видимість “партійної роботи”.

    Крім Наталії Кондрашової та Володимира Наконечного можуть залишитись без посад голови Солом’янського і Дніпровського районів столиці.

    В Офісі Президента до них не мають особливих претензій, але ці райони не виконують головну функцію: вони не допомагають “збивати Кличка”. Тому заміна їм потрібна.

    Водночас, частина голів районів збереже свої посади та присягне на вірність новому голові КМВА і обнулить співпрацю з Кличко. Для Офісу Президента битва за Київ,  це не просто битва за столицю,  а і за чергові понад 100 мільярдів гривень бюджетних коштів” – зазначає джерело.