Golosnovinua.com

Позначка: Дністер

  • 45 років під водою: Дністер оголив залишки церкви, яку знищили заради будівництва ГЕС

    45 років під водою: Дністер оголив залишки церкви, яку знищили заради будівництва ГЕС

    На Хмельниччині обміління Дністра призвело до несподіваного історичного відкриття. Вперше приблизно за 45 років на поверхні води стали помітними залишки фундаменту старовинної церкви Святого Івана Богослова, яка колись стояла в селі Кривчани. Населений пункт зник із карти після будівництва Дністровської гідроелектростанції, а разом із ним під водою опинилися сліди багатовікової історії місцевої громади.

    Про незвичайну знахідку повідомили на Facebook-сторінці «Грушка – село-ворота до подільських міст». Світлини залишків храму оприлюднив фотограф Ельдар Сарахман.

    Причиною появи фундаменту стало зниження рівня води у Дністрі та його притоках, зокрема річці Жван. Саме в районі колишнього села Кривчани вода відступила настільки, що відкрила кам’яні контури давно зниклої споруди.

    «Через 45 років ми вперше бачимо контури старої церкви давно неіснуючого села», — зазначили автори повідомлення.

    Історія цієї святині сягає щонайменше XVIII століття. За інформацією дослідників, церква Святого Івана Богослова згадується у клірових відомостях із 1725 року. Тоді Кривчани були приписані до парафії села Лисківці.

    Існування храму підтверджують і архівні документи. У Центральному державному історичному архіві України в Києві зберігаються метричні книги церкви Святого Івана Богослова за 1754–1769 та 1782–1797 роки. Вони містять історичні записи про життя місцевої громади.

    Протягом століть храм змінював свій вигляд та неодноразово перебудовувався. Остання споруда була дерев’яною і мала хрещату форму в плані.

    Церкві вдалося пережити 1930-ті роки, коли радянська влада проводила масштабну антирелігійну кампанію та закривала або руйнувала численні храми.

    Однак згодом святиня втратила своє релігійне призначення. Приблизно у 1960–1970-х роках її закрили та переобладнали під складське приміщення.

    Остаточна доля храму вирішилася наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, коли розпочалася підготовка територій до затоплення у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС.

    Дерев’яну будівлю церкви розібрали, однак її кам’яний фундамент залишили на місці. Після наповнення водосховища підмурок опинився під водою і залишався прихованим протягом десятиліть.

    Нинішнє відкриття відбулося на тлі серйозного обміління Дністровського водосховища. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про критичне падіння рівня води в Дністрі.

    За наведеними тоді даними «Укргідроенерго», станом на 20 серпня 2026 року рівень водосховища опустився до 112,34 метра за Балтійською системою висот. Це був найнижчий показник для відповідної календарної дати за весь період спостережень.

    Обміління також відкрило інші історичні об’єкти, які тривалий час залишалися під водою. Зокрема, повідомлялося про знахідки на території колишнього села Кормань, де виявили залишки давніх жител, фрагменти кераміки та предмети різних історичних періодів.

    Крім того, на Хмельниччині з-під води показався міст через річку Ушицю, який використовували в часи німецької окупації.

    Відкриття фундаменту церкви Святого Івана Богослова нагадує про населені пункти та історичні пам’ятки, що опинилися під водою внаслідок масштабного гідротехнічного будівництва. Водночас нинішня поява залишків храму є наслідком маловоддя, яке створює проблеми для водозабезпечення та функціонування Дністровського водосховища.

  • Дипломатична напруженість на річці: Молдова направила Україні офіційну ноту протесту через дії прикордонників на Дністрі

    Дипломатична напруженість на річці: Молдова направила Україні офіційну ноту протесту через дії прикордонників на Дністрі

    Республіка Молдова офіційно направила Україні дипломатичну ноту протесту у зв’язку з безпрецедентним інцидентом за участю українських прикордонників, які здійснили незаконний перетин державного рубежу під час переслідування втікача на річці Дністер. Цю резонансну інформацію під час виступу в ефірі національного мовника Radio Moldova оприлюднив голова парламентської комісії Молдови з питань національної безпеки, оборони та громадського порядку Ліліан Карп. За словами високопосадовця, від початку повномасштабного російського вторгнення молдовські правоохоронні органи фіксують величезну кількість спроб нелегального перетину кордону українськими громадянами, зокрема чоловіками призовного віку, які підлягають мобілізації. Проте безпосереднє порушення суверенітету країни українськими військовослужбовцями, яке супроводжувалося застосуванням фізичної сили до втікача просто на іноземній території, стало першим настільки серйозним міжнародним прецедентом, що вимагав негайного та жорсткого дипломатичного реагування з боку Кишинева.

    Особливе обурення молдовської влади викликав не стільки сам факт незаконного перетину водної межі, скільки жорстокі методи, які застосували співробітники Державної прикордонної служби України під час затримання. Ліліан Карп підкреслив, що за нормальних обставин та відповідно до міжнародних правових норм правоохоронці мали б просто затримати чоловіка, а не завдавати йому ударів веслом по голові, коли той відчайдушно намагався перепливти Дністер. Парламентар категорично наголосив, що сам факт спроби незаконного перетину державного кордону в жодному разі не може слугувати виправданням для такого негуманного поводження з людиною. Цей кричущий випадок вже став предметом гострих двосторонніх обговорень на рівні компетентних органів обох держав. На тлі того, що Україна стикається з критичною необхідністю поповнювати лави Збройних сил та одночасно запобігати масовому виїзду військовозобов’язаних, подібні інциденти різко загострюють питання довіри до всієї мобілізаційної системи, дотримання базових прав людини та меж законності дій силових відомств під час дії воєнного стану.

    Інцидент набув значного суспільного розголосу після того, як сімнадцятого жовтня місцевий телеграм-канал «Бєльці онлайн» опублікував відеозапис конфлікту. На кадрах видно, як обурені жителі прикордонної зони емоційно критикують українських військовослужбовців, вимагаючи пояснень щодо причин переслідування та кількості завданих чоловікові ударів веслом. За інформацією молдовських медіа, постраждалим виявився сорок дев’ятирічний киянин Олексій Коваль, який за професією є психологом. Після порятунку з води він був терміново доправлений до місцевої молдовської лікарні, де медичні фахівці діагностували у нього струс головного мозку. У спілкуванні з місцевими журналістами чоловік пояснив свій вчинок тим, що раніше він був офіційно звільнений від проходження військової служби через серйозні проблеми зі здоров’ям, проте згодом медична комісія відмовилася подовжувати це рішення. Оцінюючи подальші юридичні перспективи цієї справи, Ліліан Карп зазначив, що у разі відповідності заявника всім вимогам національного законодавства, він із високою часткою ймовірності зможе отримати притулок. Однак остаточне рішення щодо надання легального статусу ухвалюватиме виключно Генеральний інспекторат з питань міграції Молдови після ретельного вивчення всіх обставин.

  • Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Група компаній «Автострада» успішно завершує один із найскладніших етапів будівництва стратегічно важливого мостового переходу через річку Дністер, який з’єднає Україну та Молдову. Згідно з останніми повідомленнями, українські будівельники закінчують масштабні роботи безпосередньо в молдовській частині річища та виводять конструкції тимчасового технологічного мосту просто на протилежний берег. Цей інженерний крок є критично важливим для подальшого зведення основних опор та прогонових будов, адже тимчасова естакада забезпечить безперебійний рух важкої будівельної техніки, підвезення матеріалів та безпечну роботу фахівців над акваторією незалежно від погодних умов та сезонних коливань рівня води у річці.

    Реалізація цього масштабного інфраструктурного проєкту, відомого як прикордонний перехід «Ямпіль – Косеуць», має колосальне значення для обох держав у контексті повномасштабної війни та постійних загроз традиційним логістичним шляхам. Нова транспортна артерія дозволить суттєво розвантажити наявні пункти пропуску, скоротити час доставки критично важливих вантажів та створити надійний альтернативний маршрут для українського експорту. Особлива стратегічна цінність мосту полягає в тому, що він забезпечить пряме транспортне сполучення між Києвом та Кишиневом в абсолютний обхід території самопроголошеного Придністров’я, де досі зберігається військова присутність російського контингенту та існують постійні ризики силових провокацій і диверсій.

    Умови, в яких сьогодні відбувається будівництво, вимагають від підрядників надзвичайної оперативності. З огляду на регулярні російські повітряні удари по об’єктах транспортної інфраструктури, диверсифікація міжнародних логістичних маршрутів стає питанням національного виживання. Інтеграція української транспортної мережі з європейською через територію дружньої Молдови сприятиме не лише посиленню економічної стійкості, але й розширенню можливостей для гуманітарного забезпечення військових та цивільних потреб. Крім того, проєкт цілком відповідає стратегічному курсу Києва та Кишинева на євроінтеграцію, фізично «зшиваючи» два регіони сучасними транспортними коридорами за європейськими стандартами.

    З технічного погляду вихід будівельних бригад «Автостради» на молдовський берег свідчить про дотримання високих темпів робіт, попри складні гідрологічні умови та виклики воєнного стану. Фахівці компанії використовують передові технології зведення опор у руслі річки, що мінімізує негативний вплив на екосистему Дністра та гарантує довговічність споруди. Після завершення облаштування тимчасової естакади розпочнеться найактивніша фаза бетонування капітальних елементів та монтажу надводних прогонів. Запуск повноцінного автомобільного руху цим маршрутом стане потужним сигналом для міжнародних партнерів щодо безперечної спроможності України реалізовувати фундаментальні макрорегіональні проєкти навіть під час найінтенсивнішої фази збройного протистояння з агресором.

  • Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Будівництво тимчасового технологічного мосту через Дністер між Україною та Молдовою вийшло на новий етап. Конструкція вже дійшла до середини русла, а бригади компанії Autostrada розпочали роботи безпосередньо у молдовській частині річки. Станом на 27 серпня з 276 метрів майбутньої переправи збудовано 120 метрів, а з 24 запроєктованих металевих опор змонтовано 11. Роботи ведуться цілодобово, а рух через тимчасовий міст планують відкрити до кінця 2026 року.

    Йдеться про переправу у районі майбутнього міжнародного пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць», який має з’єднати Вінницьку область із Молдовою та створити новий транспортний маршрут у напрямку Європейського Союзу.

    Ще наприкінці липня Autostrada повідомляла, що збудувала 96 метрів мосту, а роботи поступово наближалися до середини Дністра — державного кордону. Тоді компанія пояснювала, що починаючи з 12-ї опори будівництво вже продовжуватиметься на території Молдови. Тепер цей етап фактично розпочався.

    Тимчасовий міст матиме загальну довжину 276 метрів і складатиметься з 24 металевих опор-стійок, металевих балок та залізобетонних плит. За даними Autostrada, кожна опора формується з восьми труб і трьох льодорізів, які мають захищати конструкцію від навантажень під час руху криги.

    Висота переправи над рівнем води становитиме близько 11 метрів. Поверхню залізобетонних плит спеціально роблять із насічкою, щоб покращити зчеплення автомобільних коліс із покриттям.

    На цьому будівництво не обмежується. З українського боку дорожні бригади паралельно облаштовують близько трьох кілометрів під’їзної дороги. З молдовського боку мають створити з’їзд із мосту та приєднати його до місцевої дорожньої мережі.

    Ця переправа важлива не лише як окремий міст. Фактично вона є ключем до відновлення значно масштабнішого проєкту — основного міжнародного мостового переходу через Дністер завдовжки 1309 метрів.

    Основний міст почали реалізовувати ще у 2021 році. Саме тоді Autostrada розпочала підготовчі роботи поблизу Ямполя. Проєкт передбачав спорудження великого переходу, який мав стати частиною нового міжнародного транспортного коридору між Україною та Молдовою. Після початку повномасштабного вторгнення Росії роботи фактично призупинили.

    У 2023 році Київ і Кишинів офіційно закріпили плани відновити проєкт. 12 червня уряди двох країн підписали угоду про спорудження автомобільного прикордонного мосту через Дністер між Ямполем і Косеуцем. Українську сторону тоді представляв віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, молдовську — міністерка інфраструктури Лілія Дабіжа.

    Проте відновити основне будівництво виявилося непросто. Одна з головних проблем — фізичний доступ важкої техніки до будмайданчика в руслі річки. Саме для цього і споруджують нинішній технологічний міст.

    Після його відкриття по ньому зможуть доставляти будівельну техніку, матеріали, металоконструкції та забезпечувати роботу бригад на основному мостовому переході.

    Після завершення великого мосту технологічну переправу не планують залишати назавжди. Її мають розібрати, а металеві конструкції зможуть повторно використати на інших інфраструктурних об’єктах.

    Ціна лише тимчасової переправи показує масштаб робіт. У 2026 році Кабінет Міністрів виділив із резервного фонду державного бюджету 383,8 млн грн на її спорудження. Міністерство розвитку громад та територій прямо називає технологічний міст необхідною частиною реалізації проєкту Ямпіль – Косеуць.

    Значно дорожчим буде основний міст. Ще раніше загальну вартість проєкту оцінювали приблизно у 3,4 млрд грн. Восени 2025 року посол України в Молдові Паун Роговей визнавав, що проєкт зіткнувся з фінансовими труднощами, однак наголошував, що Київ і Кишинів не відмовилися від його реалізації та шукають додаткові джерела фінансування.

    У проєкті є вагома економічна причина. Після запуску нового переходу маршрут між Вінницею та молдовським містом Сорока має скоротитися приблизно на 28–30 кілометрів. Це означає менше часу в дорозі для пасажирів, дешевшу логістику вантажів і додатковий канал перетину українсько-молдовського кордону.

    Новий міст також має зменшити навантаження на існуючі прикордонні переходи та посилити транспортне сполучення між центральними областями України і Молдовою.

    З українського боку міст буде пов’язаний із дорожньою мережею Вінниччини. Проєкт розглядають як продовження транспортного маршруту через Ямпіль, а дороги в цьому напрямку модернізували ще під час підготовки до першого етапу будівництва.

    Ще одна важлива деталь — майбутня пропускна спроможність основного мосту. За первинним проєктом, він має пропускати близько 5000 автомобілів на добу. Для його будівництва планувалося використати близько 9000 тонн металоконструкцій і понад 16 000 кубометрів монолітного залізобетону.

    Водночас проєкт має значення далеко за межами двосторонніх українсько-молдовських відносин.

    У Міністерстві розвитку громад і територій заявляють, що після завершення міст має стати частиною інтеграції української дорожньої мережі до загальноєвропейської транспортної системи TEN-T.

    Це особливо важливо після початку повномасштабної війни, коли Україна була змушена перебудовувати логістику та значно більше орієнтуватися на наземні транспортні коридори із західними сусідами.

    Молдова при цьому сама рухається шляхом європейської інтеграції. Тому нові дороги, мости та прикордонні переходи потенційно можуть стати частиною ширшої мережі маршрутів між Україною, Молдовою, Румунією та іншими країнами Євросоюзу.

    Влітку 2026 року представники двох держав уже окремо координували наступні етапи реалізації проєкту, включно з майбутньою роботою митних і прикордонних служб.

    Тож нинішні 120 метрів металевої конструкції посеред Дністра — це лише перша практична частина значно більшого задуму.

    Якщо графік вдасться витримати, вже до кінця 2026 року тимчасовий міст має з’єднати два береги та забезпечити повноцінний доступ будівельної техніки з обох країн. Після цього Україна й Молдова зможуть перейти до наступної фази основного переходу завдовжки понад 1,3 км.

    А поки що будівництво вперше фізично перетнуло державний кордон: українські бригади вже працюють у молдовській частині Дністра, і майбутній маршрут між двома країнами буквально формується метр за метром.

  • Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Молдова зіткнулася з однією з найсерйозніших гідрологічних криз за останні роки. Через різке обміління Дністра та критичне зниження рівня води у Новодністровському водосховищі країна вже почала використовувати стратегічний запас води для забезпечення населення. Влада попереджає, що резерви не є безмежними, а подальше погіршення ситуації може вплинути на водопостачання столиці.

    Про це повідомляє молдовське видання ziar.md із посиланням на заяву міністра охорони навколишнього середовища Молдови Георге Хайдера. Посадовець записав відеозвернення безпосередньо біля Новодністровського водосховища в Україні, яке є одним із ключових джерел живлення Дністра.

    За словами Хайдера, нинішня ситуація є критичною. Якщо торік у цей період середній рівень води у водосховищі становив 117 метрів, то зараз він опустився до 112,9 метра. Таким чином, за рік водойма втратила понад чотири метри води, а її запаси скоротилися майже наполовину.

    Міністр пояснив, що основною причиною стало різке зменшення притоку води. Останніми днями до водосховища надходило лише близько 30 кубометрів води за секунду, тоді як для підтримки водопостачання нижче за течією доводиться скидати приблизно 85 кубометрів щосекунди. Через такий дисбаланс країна вже використовує накопичені стратегічні резерви.

    Георге Хайдер наголосив, що уряд робить усе можливе для забезпечення населення водою, однак закликав громадян ощадливо використовувати водні ресурси та не піддаватися паніці. Він підкреслив, що жоден резерв не може забезпечувати потреби країни необмежений час, якщо природний притік залишатиметься на нинішньому рівні.

    Для зменшення ризиків уряд Молдови посилює технічні можливості системи водопостачання. Комунальному підприємству Apa-Canal Chișinău передали ще чотири потужні мотопомпи, збільшивши їхню загальну кількість до п’яти. Обладнання здатне перекачувати до чотирьох тисяч кубометрів води на годину та використовуватиметься для транспортування води на великі відстані у разі подальшого загострення ситуації.

    Особливе занепокоєння викликає стан водозабірної станції Вадул-луй-Воде, яка є основним джерелом питної води для Кишинева. Якщо обсяги скидання води з Новодністровського водосховища скоротяться ще більше, робота станції може бути ускладнена. Щоб мінімізувати ризики перебоїв, біля об’єкта вже спорудили штучну дамбу, яка допомагає підтримувати необхідний рівень води для безперебійного забору.

    Проблема нестачі води вже вийшла за межі екологічної площини та стала предметом політичних дискусій у Молдові. Раніше мер Кишинева Іон Чебан звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом особисто долучитися до вирішення ситуації навколо Дністра, заявивши, що не довіряє діям центральної влади своєї країни. На тлі посухи та стрімкого обміління річки молдовська влада також була змушена запровадити обмеження на споживання електроенергії, що ще раз підкреслює масштаб викликів, із якими нині стикається країна.

  • Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    На Вінниччині прикордонники затримали двох чоловіків, які вирішили незаконно залишити територію України досить незвичним способом. Двоє братів із Харкова намагалися перетнути державний кордон через річку Дністер, використовуючи для цього акваскутери. Однак реалізувати свій задум їм не вдалося – правоохоронці виявили порушників безпосередньо під час спроби переправи.

    Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

    За інформацією прикордонників, затриманими виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки. Для підготовки до незаконного перетину кордону чоловіки заздалегідь продумали маршрут та спосіб пересування. До прикордонної смуги вони прямували в обхід блокпостів та місць можливих перевірок, намагаючись не привертати уваги правоохоронців.

    Кінцевою метою була одна із сусідніх країн Європейського Союзу, куди чоловіки планували дістатися через водну ділянку кордону. Для цього вони обрали Дністер, який на окремих відтинках слугує природною межею між Україною та сусідніми державами.

    У Державній прикордонній службі зазначили, що до своєї подорожі чоловіки підготувалися досить ретельно. Особисті речі, документи та інші необхідні предмети вони запакували у герметичні водонепроникні мішки. Для швидкого подолання водної перешкоди брати використали акваскутери.

    Однак сучасна техніка не допомогла їм уникнути затримання.

    Під час моніторингу прикордонної ділянки співробітники ДПСУ помітили рух плавзасобів у забороненій зоні та оперативно відреагували на ситуацію. Порушників затримали фактично посеред маршруту, коли вони вже перебували на воді та намагалися реалізувати свій план.

    У відомстві наголосили, що будь-які спроби незаконного перетину державного кордону фіксуються та припиняються незалежно від способу пересування порушників.

    Після затримання на братів були складені адміністративні матеріали. Їх притягнуто до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

    У ДПСУ не уточнюють, чи діяли чоловіки самостійно, чи користувалися допомогою сторонніх осіб під час організації своєї втечі.

    Останнім часом прикордонники регулярно повідомляють про нестандартні спроби незаконного перетину кордону. Порушники використовують човни, підводне спорядження, велосипеди, маскування під туристів або працівників різних служб. Втім дедалі частіше фіксуються випадки, коли для втечі намагаються використовувати водний транспорт.

    За даними Державної прикордонної служби, після запровадження воєнного стану значно збільшилася кількість спроб незаконного залишення території України чоловіками призовного віку. Для цього порушники нерідко вдаються до ризикованих маршрутів через річки, гори або важкодоступні ділянки кордону.

    У відомстві нагадують, що такі дії можуть становити серйозну загрозу для життя та здоров’я. Особливо небезпечними є спроби самостійного перепливання прикордонних річок, адже сильна течія, погодні умови або технічні несправності плавзасобів можуть призвести до трагічних наслідків.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян не порушувати закон та не наражати себе на небезпеку заради сумнівних спроб нелегально залишити країну.

    Наразі обставини інциденту з двома братами з Харкова встановлюються. Правоохоронці перевіряють усі деталі підготовки до незаконного перетину державного кордону та можливу причетність інших осіб до організації цієї спроби.

  • Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Президент Румунії Нікушор Дан озвучив нові деталі інциденту з російським безпілотником, який у ніч на 29 травня впав на житловий будинок у місті Галац, спричинивши пожежу та поранення цивільних. Про це він повідомив під час візиту до постраждалих мешканців, передає Stirile ProTV.

    За словами глави держави, дрон був частиною великої групи з 43 російських безпілотників, запущених у напрямку України під час масованої атаки. Політ цих апаратів, як зазначив президент, проходив у безпосередній близькості до румунського кордону — приблизно за 20–30 кілометрів на північ від Дунаю, на території України.

    Нікушор Дан пояснив, що частину безпілотників під час атаки було знищено українськими силами протиповітряної оборони. Один із дронів, за попередніми оцінками, міг зазнати кінетичного ураження над українським містом Рені або в його околицях. Саме це, за словами президента Румунії, могло спричинити втрату керованості та зміну траєкторії польоту.

    У результаті пошкоджений безпілотник, імовірно, вийшов за межі запланованого маршруту та перетнув кордон, після чого влучив у багатоповерховий житловий будинок у Галаці. Внаслідок удару виникла пожежа на 10-му поверсі, двоє людей отримали травми та були госпіталізовані.

    Водночас президент Румунії наголосив, що остаточні висновки щодо причин відхилення дрона від курсу ще не зроблені. Наразі триває технічний аналіз уламків і маршруту польоту, який має встановити, чи зміна траєкторії стала наслідком випадкового пошкодження, чи результатом прямого впливу засобів ППО.

    Окремо Нікушор Дан прокоментував питання посилення оборони повітряного простору Румунії. Він зазначив, що використання засобів протидії безпілотникам є складним технічним і безпековим завданням, адже будь-яке перехоплення має мінімізувати ризики для цивільного населення як Румунії, так і прикордонних територій України.

    За його словами, навіть застосування авіації або ракетних систем проти дронів потребує точного розрахунку траєкторій, щоб уникнути падіння уламків у населених пунктах або непередбачуваних наслідків на території сусідніх держав.

    Паралельно радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський провів розмову з румунським колегою щодо інциденту. Сторони, за його словами, погодилися координувати дії для посилення захисту повітряного простору та обміну інформацією щодо російських атак.

    Президент України підтвердив факт переговорів і наголосив, що Україна готова надавати підтримку Румунії в питаннях безпеки на тлі зростання загрози російських ударних дронів у прикордонних регіонах.

    Інцидент стався під час масштабної атаки Росії на Україну. За даними Міністерства оборони Румунії, у житловий будинок у Галаці влучив російський дрон типу «Герань-2». Внаслідок удару виникла пожежа, а будівля зазнала пошкоджень.

    Румунські військові зазначили, що через дуже короткий час реагування — близько чотирьох хвилин від моменту виявлення до падіння — перехопити безпілотник не вдалося. Румунія вже заявила про посилення моніторингу повітряного простору та консультації з союзниками по НАТО щодо додаткових засобів протидії таким інцидентам.

  • На Вінниччині з Дністра дістали тіло чоловіка, який намагався переплисти кордон

    На Вінниччині з Дністра дістали тіло чоловіка, який намагався переплисти кордон

    У місті Ямпіль на Вінниччині з річки Дністер дістали тіло 31-річного місцевого жителя, який намагався вплав перетнути державний кордон. Про це повідомило Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

    За інформацією прикордонників, рух чоловіка у напрямку річки зафіксували за допомогою технічних засобів спостереження. Він перейшов по кризі на острів поблизу берега, після чого зайшов у воду та, залишивши речі на березі, спробував переплисти Дністер.

    Через сильну течію та низьку температуру води чоловік не зміг самостійно впоратися з умовами. Прикордонний наряд оперативно прибув на місце події та намагався надати допомогу, однак через складну погоду і небезпечні умови дістатися до нього було неможливо.

    До пошукової операції залучили водолазну групу ДСНС. Роботи тривали кілька годин. Наступного дня рятувальники виявили тіло чоловіка та підняли його на поверхню.

    Обставини події з’ясовують правоохоронці. У Держприкордонслужбі вкотре нагадують, що спроби незаконного перетину кордону, особливо через водні перешкоди та в зимовий період, становлять серйозну загрозу для життя.