Позначка: добровольці

  • Стандарти підготовки іноземних добровольців: у Національній гвардії спростували заяви нардепа Гончаренка щодо скорочення термінів навчання

    Стандарти підготовки іноземних добровольців: у Національній гвардії спростували заяви нардепа Гончаренка щодо скорочення термінів навчання

    Командування Національної гвардії України виступило з офіційним спростуванням резонансної заяви народного депутата Олексія Гончаренка, який напередодні звинуватив військове керівництво у намірах критично скоротити терміни підготовки для іноземних добровольців. Парламентар у своїх соціальних мережах поширив інформацію про те, що іноземних громадян нібито планують відправляти на передові бойові позиції лише після двадцяти одного дня курсу молодого бійця. Речник Національної гвардії Руслан Музичук у спеціальному коментарі інформаційному агентству назвав ці дані недостовірними та детально роз’яснив реальний алгоритм підготовки рекрутів з інших держав, наголосивши, що безпека та професіоналізм особового складу залишаються абсолютним пріоритетом для українського командування.

    За офіційними даними відомства, стандартна базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для іноземців та осіб без громадянства, які виявили бажання підписати контракт із Національною гвардією, триває п’ятдесят одну добу. Цей вичерпний курс охоплює вогневу, тактичну, інженерну підготовку та основи тактичної медицини. Речник пояснив, що скорочена програма навчання дійсно існує, проте вона становить не двадцять один, а чотирнадцять днів, і застосовується виключно до вузької категорії кандидатів. Йдеться про професійних військових, які мають документально підтверджений попередній досвід бойової служби в регулярних арміях або гарячих точках. Для допуску до цього двотижневого інтенсиву кандидати зобов’язані пройти суворий вхідний контроль, що дозволяє інструкторам об’єктивно оцінити їхні реальні бойові навички, фізичну витривалість та психологічну стійкість. Ба більше, незалежно від тривалості базового курсу, всі без винятку бійці проходять обов’язковий адаптаційний період у підрозділах терміном до чотирнадцяти діб для остаточного злагодження перед безпосереднім висуванням на лінію зіткнення.

    Ця інформаційна суперечка розгортається на тлі масштабних державних ініціатив щодо залучення міжнародного контингенту до лав Сил оборони України. У червні поточного року українська влада презентувала комплексні зміни до правил проходження військової служби, покликані суттєво покращити рівень фінансового забезпечення, оптимізувати терміни служби та збільшити загальну чисельність боєздатних підрозділів для надійного утримання фронту в умовах виснажливої війни. Тоді ж урядовці озвучили амбітний бажаний показник — досягти понад п’ятдесяти відсотків частки іноземних добровольців на найважчих посадах штурмовиків та піхотинців. Залучення вмотивованих іноземців розглядається як критично важливий ресурс для посилення бойового потенціалу та збереження життів українських військовослужбовців.

    Юридичним підґрунтям для організації навчального процесу іноземного легіону в структурі Міністерства внутрішніх справ слугує спеціальна постанова Кабінету Міністрів №768, а також затверджена відповідним наказом командувача Національної гвардії програма базової загальновійськової підготовки. Військове командування вкотре закликало політичних діячів та лідерів думок утримуватися від поширення неперевірених чуток, які здатні демотивувати потенційних рекрутів та підривати довіру міжнародного суспільства до системи комплектування української армії. Якісна, стандартизована та повноцінна підготовка кожного солдата, незалежно від кольору його паспорта чи громадянства, є базовою передумовою для успішного виконання бойових завдань та міцності оборонних рубежів.

     

  • Зірка російських серіалів змінив камеру на фронт: пішов воювати за Україну

    Зірка російських серіалів змінив камеру на фронт: пішов воювати за Україну

    Актор Анатолій Пашинін, який свого часу був добре відомий глядачам за ролями в українських і російських серіалах, уже кілька років практично не з’являється у публічному просторі. Нові подробиці про його життя розповів режисер Андрій Дончик, який працював із Пашиніним над серіалом «Украдене щастя». За його словами, актор фактично відмовився від звичної професії та у певний період перейшов до військової служби в Україні.

    Дончик розповів, що ще під час спільної роботи його вразило те, наскільки добре Пашинін володів українською мовою, хоча значну частину свого професійного життя провів у Росії. За словами режисера, після початку російської агресії актор залишив РФ і долучився до українського війська. Він також заявив, що Пашинін певний час служив в «Азові». Водночас Дончик одразу уточнив, що вже близько трьох років особисто не бачив актора і не знає, чи продовжує той службу зараз і де саме перебуває.

    Саме ця деталь важлива: нинішнє місцеперебування та статус Пашиніна публічно не підтверджені. Тому говорити, що він і зараз служить у конкретному підрозділі, без додаткового підтвердження не можна.

    Для самого актора це був кардинальний розворот життя. У Росії Пашинін мав стабільну кар’єру, регулярно знімався та був упізнаваним актором. Після повернення в Україну ця система фактично зникла. Дончик зазначив, що Пашинін залишився без звичних доходів і професійного середовища, а військова служба стала для нього основною справою.

    Пашинін народився 15 вересня 1978 року у Світловодську на Кіровоградщині. Дитинство провів у Запоріжжі, де закінчив школу. Пізніше навчався у Запорізькому індустріальному інституті, а потім переїхав до Москви та вступив до театрального училища імені Щепкіна. Саме в Росії почалася його велика акторська кар’єра.

    Загалом він знявся більш ніж у 30 фільмах і серіалах. Українському глядачеві Пашинін запам’ятався, зокрема, за «Украденим щастям», а в Росії він працював у таких проєктах, як «Грозовые ворота», «Адмирал», «Мы из будущего» та інших.

    Після початку російської агресії проти України у 2014 році його життя поступово змінилося. У 2017 році журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що Пашинін став добровольцем і воює на Донбасі. Тоді стало відомо, що актор приєднався до 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії «Аратта» і мав позивний «Дублер».

    Це був не формальний медійний жест. Пашинін справді перебував у зоні бойових дій, а в інтерв’ю того періоду пояснював, що бачить своє завдання в тому, щоб допомогти молодшим українцям мати майбутнє. Він прямо говорив, що не розраховує на політичні чи матеріальні дивіденди від участі у війні.

    Саме через це нинішня розповідь Дончика не виглядає несподіваною у контексті біографії Пашиніна. Ще задовго до повномасштабного вторгнення він фактично перестав будувати кар’єру в Росії та обрав Україну.

    Щодо згадки про «Азов», тут важливо уточнення. Дончик стверджує, що Пашинін служив саме там, але у відкритих джерелах значно краще задокументований його попередній період служби в Українській добровольчій армії. Офіційного актуального підтвердження від 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» щодо нинішньої служби Пашиніна я не знайшла. Сама 12-та бригада сьогодні є підрозділом Національної гвардії України.

    За словами Дончика, останній помітний контакт між ними був пов’язаний не з війною, а з кіно. Пашинін звертався до нього зі сценаріями й пропонував матеріали для можливої спільної роботи. Пізніше актор майже повністю зник із публічного поля.

    Саме тому останні роки навколо нього з’являлося чимало припущень. Але підтверджених свіжих даних небагато.

    Відомо точно, що Пашинін був добровольцем, воював на Донбасі та свідомо відмовився від кар’єри, яку до цього будував у Росії. Підтверджено також, що Андрій Дончик у 2026 році заявив про його подальшу військову службу та перебування в «Азові» у певний період. Але де Пашинін зараз, у якому він статусі та чи продовжує службу — публічно достовірно не встановлено.

    Історія Пашиніна тим і привертає увагу, що в ній майже немає звичного для шоу-бізнесу сценарію. Він не намагався перетворити свій перехід до війська на постійний медійний образ, не будував на цьому нову кар’єру та поступово взагалі зник з інформаційного простору.

    Колись він працював у російській індустрії, мав ролі, гроші й впізнаваність. Потім залишив усе це, повернувся до України, став добровольцем і фактично поміняв акторський майданчик на фронт.

    Саме так його нині описує Андрій Дончик: людина, яка серйозно змінила професію та спосіб життя і поставила військову справу вище за колишню кар’єру.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.

  • У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Російській Федерації на тлі зростаючого дефіциту охочих підписувати контракти з Міністерством оборони влада почала формувати списки так званих «добровольців» із соціально вразливих категорій населення. Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, у лютому 2026 року регіональні та муніципальні органи влади РФ отримали вказівки формувати такі списки для подальшого залучення людей до війни. До них насамперед включають осіб, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги. У випадках, коли боржником є жінка, до переліків додають її чоловіка або інших повнолітніх родичів — синів, братів чи батьків.

    Зазначається, що ці списки використовуються як інструмент тиску. Людям пропонують підписати контракт із Міністерством оборони в обмін на списання боргів або інші фінансові послаблення. У разі оголошення нової хвилі мобілізації саме ці категорії громадян визначені як пріоритетні для вручення повісток.

    Паралельно російська влада активізувала роботу з молоддю. Міністр науки і вищої освіти РФ Валерій Фальков доручив підготувати щонайменше 2% студентів до укладення контрактів із армією. Особливий акцент робиться на студентів із академічними заборгованостями або проблемами з навчанням.

    Їм пропонують оформити академічну відпустку та підписати контракт строком не менше одного року. В обмін обіцяють грошові виплати, пільги, можливість повернення до навчання після служби, а також додаткові стимули — переведення на бюджетну форму навчання або фінансову підтримку з боку університетів.

    За інформацією розвідки, адміністрації навчальних закладів у деяких випадках можуть ігнорувати академічні порушення або створювати індивідуальні умови для тих студентів, які погоджуються на контрактну службу.

    Такі заходи впроваджуються на тлі системних проблем із комплектуванням армії. Російська влада вже раніше підвищувала розміри одноразових виплат для контрактників, розширювала вікові рамки та спрощувала вимоги до кандидатів. В окремих регіонах також застосовували практику залучення ув’язнених, мігрантів і представників соціально незахищених груп.

  • У Києві ошукали американського добровольця ЗСУ: обіцяли «лазерну зброю» за 3,2 млн гривень

    У Києві ошукали американського добровольця ЗСУ: обіцяли «лазерну зброю» за 3,2 млн гривень

    У Києві правоохоронці викрили двох чоловіків, які видурили у військовослужбовця Збройних сил України понад 3,2 мільйона гривень, пообіцявши створити «лазерну зброю» для боротьби з дронами. Про це повідомила столична прокуратура.

    Слідством встановлено, що у липні 2023 року 74-річний киянин та його 59-річний спільник представилися керівниками приватного підприємства, яке нібито займається розробкою та виробництвом зброї. Вони запевнили американського добровольця, який служив у лавах ЗСУ, що створюють новітній лазерний пристрій, здатний «осліплювати» ворожі безпілотники.

    Шахраї переконали військового замовити виготовлення такої «розробки» за 85 тисяч доларів США. Згодом чоловік передав їм кошти частинами — загалом понад 3,2 мільйона гривень. Однак після отримання грошей ділки не надали жодного пристрою, а зв’язок із ними періодично переривався.

    Коли доброволець зрозумів, що його обдурили, він звернувся до правоохоронців. Нині обом фігурантам повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою (ч. 4 ст. 190 КК України).

    Досудове розслідування триває, слідчі перевіряють, чи могли чоловіки ошукати інших осіб під виглядом «інноваційних оборонних проєктів».

  • Українців закликають долучатися до нових груп ППО у складі добровольчих формувань

    Українців закликають долучатися до нових груп ППО у складі добровольчих формувань

    У червні в Україні стартував експериментальний проєкт щодо формування груп протиповітряної оборони (ППО) у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Його мета — посилити повітряний захист населених пунктів за участі добровольців, які не підлягають мобілізації.

    Хто може долучитися?

    До участі у групах ППО запрошуються громадяни України віком від 18 років, які не підлягають мобілізації. Це можуть бути:

    • особи з відстрочкою від призову,

    • заброньовані працівники,

    • громадяни, непридатні до служби за віком або станом здоров’я.

    Головна вимога — бажання захищати свою громаду від повітряних загроз.

    Що гарантує держава?

    Учасникам груп ППО гарантовані:

    • медична, професійна та психологічна перевірка перед укладанням контракту;

    • навчання у сертифікованих школах;

    • участь у бойовому чергуванні в системі державної ППО;

    • грошове забезпечення;

    • додаткова винагорода — до 100 000 гривень на місяць (нараховується пропорційно до фактичних днів служби);

    • збереження місця роботи і посади, згідно зі ст. 119 Кодексу законів про працю України.

    Як долучитися?

    Для участі потрібно:

    1. Стати членом ДФТГ — укласти контракт добровольця терміном на 3 роки.

    2. Подати документи до ДФТГ за місцем проживання.

    3. Якщо у громаді ще немає ДФТГ — звернутися до місцевої військової адміністрації з ініціативою створити таке формування разом із частинами Сил тероборони ЗСУ.

    Необхідні документи:

    • Заява до командира ДФТГ (із зазначенням ПІБ, місця проживання, освіти, роботи, ВОС — за наявності, а також мотивації).

    • Копія паспорта.

    • Копія військово-облікового документа (для чоловіків і жінок — за наявності).

    • Ідентифікаційний код.

    • Документи, що підтверджують право на відстрочку від мобілізації.

    Після подачі заяви кандидати проходять медичну, професійну та психологічну перевірку, укладають контракт, складають Присягу добровольця тероборони та отримують посвідчення члена ДФТГ.

    Проєкт покликаний залучити мотивованих громадян до захисту українського неба, посилити безпеку на місцях і водночас надати можливість служити тим, хто не підлягає мобілізації.

  • За три місяці «контракт 18-24» підписали 400 добровольців

    За три місяці «контракт 18-24» підписали 400 добровольців

    Програма «контракт 18-24», започаткована Збройними силами України у лютому 2024 року, мала стати новим способом залучення добровольців до війська. Та за останні майже три місяці її дії реальні показники не дотягують до очікувань. Як повідомляє BBC із посиланням на джерела у Генштабі ЗСУ, з 11 лютого контракт підписали лише близько 400 осіб. У середньому це 135–140 людей на місяць — показник, який викликає питання щодо ефективності ініціативи.

    На тлі амбітних заяв влади ці цифри виглядають особливо контрастно. Ще в березні заступник керівника Офісу президента Палиса стверджував, що кількість підписантів перевищила 500. Ймовірно, малися на увазі як нові добровольці, так і ті, хто і до того планував йти до війська.

    Журналісти BBC поспілкувалися з учасниками програми. Виявилось, що всі, кого вдалося опитати, вже раніше мали намір приєднатися до армії — тобто сам контракт не стільки мотивував нових людей, скільки надав кращі умови тим, хто вже був готовий служити.

    Ці умови, до слова, не зовсім прості: щоб отримати передбачені програмою бонуси, бійцям потрібно щонайменше пів року перебувати безпосередньо в зоні бойових дій. Саме ця вимога, за словами аналітиків, може стримувати тих, хто вагається.

    Попри це, програма «18-24» має низку переваг: вона передбачає короткостроковий контракт (на 18 місяців), підвищене грошове забезпечення та соціальні гарантії. Але, схоже, одного лише матеріального стимулу замало, щоб компенсувати ризики фронтової служби.

    На тлі анонсованої мобілізаційної кампанії та загострення на фронті питання ефективного залучення нових військових залишається критичним. Контракт «18-24» мав би стати добровільною альтернативою мобілізації, однак поки що цей механізм виглядає радше як пілотний експеримент, а не масштабна кадрова програма.

  • Гроші, пільги, кар’єра: які умови військової служби для молоді?

    Гроші, пільги, кар’єра: які умови військової служби для молоді?

    Міністерство оборони України розробило нову систему військових контрактів, спрямовану на залучення молоді віком від 18 до 24 років. За словами Президента Володимира Зеленського, офіційна презентація нової контрактної системи відбудеться вже наступного тижня.

    Бойові бригади, досвідчені бригади, які славляться тим, що у них високий рівень підготовки, фаховості, і низький рівень втрат особового складу, бо знають як воювати. В нас є такі досвідчені бригади. Вони разом з Міністерством оборони, разом з військовими напрацьовували такий варіант контракту для молодих людей від 18 до 24 років, хто з них захоче. Це не мобілізація, це контрактна пропозиція. І там спеціальний контракт, тому що вони не мобілізаційного віку, там спеціальних контракт для них, хто дійсно хоче, хто вважає, що він сильний, хто хоче захищати Україну

    – сказав Зеленський.

    Він наголосив, що нові контракти передбачатимуть високе грошове забезпечення.

    Деталі скоро будуть оприлюднені з дня на день. Окрім цього, є можливість безкоштовної освіти, і безкоштовного кредиту для домівки. Тобто для молодої людини там цілий пакет. Я знаю, що опрацьовано контракт на рік. Він буде запропонований. Важливо, що він пропонується саме такими досвідченими військовими, в яких Україна впевнена

    – додав Зеленський.

    За його словами, відповідна ініціатива буде оголошена в лютому.

    На наступному тижні, тому що є законодавчі кроки, і вони повинні бути виконані. Я знаю, що контракт полностью готовий. Що стосується умов – все готово. Питання там технічні кроки, вони залежать від Кабінету міністрів. Сьогодні це розглядається як перший крок, і перший крок залежить від Кабміну, а другий крок від парламенту

    – наголосив Президент.

    Він наголосив, що поки не може сказати, скільки нова контрактна система допоможе долучити людей до армії.

    У нас є розрахунки. Я сьогодні не хотів би про це говорити. Через місяць, два, три ми зможемо сказати, чи має вона успіх, чи ні

    – наголосив глава держави.

    Кабінет міністрів погодив проєкт указу президента, який впорядковує проходження військової служби. Зокрема, планується запровадити нові правила контрактів, ротації та скасувати строкову службу.

    Нардеп, член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявляв, що у Раді розробляють систему одноразових грошових виплат для заохочення добровільного вступу до ЗСУ.

  • Термін для повернення військових із СЗЧ можуть подовжити

    Термін для повернення військових із СЗЧ можуть подовжити

    1 січня цього року завершився термін для добровільного повернення військових, які самовільно залишили частини (СЗЧ), на службу. Однак ця дата може не бути остаточною — в Україні обговорюють можливість продовження терміну для добровольців.

    Ідею продовження терміну висловила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у своєму Telegram-каналі. Вона зазначила, що обговорення цього питання вже розпочалося з оборонним комітетом Верховної Ради України, підкреслюючи оперативність голови комітету Олександра Завітневича.

    Тема обговорювалася на міжвідомчій нараді, в якій брали участь представники Міноборони, Збройних Сил України, Військової служби правопорядку, а також бойових підрозділів. Крім обговорення терміну повернення військових, на нараді також підіймалася ідея більш активного залучення рекрутерів з успішних бойових підрозділів до процесу повернення бійців у стрій.

    “Якщо у когось виходить успішно повернути бійця у стрій, то треба дати людям працювати й усіляко підтримати. Варто уникати ситуацій, коли підрозділ домовився про повернення людини, а її направляють до іншого”, — зазначила Верещук.

    Це ініціатива має на меті зменшити бар’єри для тих військових, які готові повернутися на службу, а також полегшити процес їх адаптації у бойовому підрозділі.

    Ідея продовження терміну для повернення військових може мати суттєвий вплив на підвищення боєздатності армії та стабілізацію військових частин, оскільки досвідчені бійці швидше адаптуються до умов фронту і можуть принести більше користі у боротьбі за країну.

    Таким чином, питання продовження терміну для добровільного повернення військових із СЗЧ набуває все більшої актуальності, адже це може стати важливим кроком на шляху до зміцнення обороноздатності України.

  • Військовий розповів що потрібно зробити щоб покращити мобілізацію

    Військовий розповів що потрібно зробити щоб покращити мобілізацію

    Офіцер ЗСУ Вадим Васильчук в інтерв’ю “Укрінформу” поділився думкою про проблеми мобілізації та важливість чесності у процесі рекрутингу для відновлення довіри серед потенційних добровольців.

    За словами Вадима Васильчука, одним з ключових факторів для збереження довіри громадян є чесний підхід до мобілізації. Офіцер зазначив, що у процесі рекрутингу та розподілу військовозобов’язаних важливо уникати ситуацій, коли людина отримує певне обіцянки, але насправді їй пропонують інше — наприклад, скеровують у підрозділи, які не були заплановані.

    “Якщо знову втратимо довіру громадян, ми отримаємо невіру в усю систему”, — підкреслив він. Чесна розмова про проблеми, які існують у процесі мобілізації, має стати пріоритетом для військових та цивільних.

    Офіцер також звернув увагу на проблему корупції та безкарності в процесі мобілізації, зокрема, на рівні територіальних центрів комплектування (ТЦК). Він вказав, що треба чітко визначити юридичні наслідки для порушників і довести це до громадян.

    “Без покарання за порушення, ми даємо сигнал, що це не важливо, і це послаблює всю систему”, — зазначив Васильчук. За його словами, суспільство повинно бачити реальні результати боротьби з корупцією, щоб відновити довіру до військових структур.

    Важливим показником ставлення до мобілізації є низький рівень оновлення даних серед військовозобов’язаних. За словами Вадима Васильчука, менше половини осіб, які підлягають мобілізації, оновили свої дані через доступні сервіси.

    “Це чітко показує ставлення суспільства до мобілізації та необхідності брати участь у цьому процесі”, — підсумував він.