Golosnovinua.com

Позначка: доходи чиновників

  • Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Олександр Богодистий оприлюднив декларацію за 2025 рік. Документ виявився значно цікавішим, ніж просто згадка про отриману його дружиною державну «Зимову підтримку»: чиновник задекларував доходи одразу з кількох джерел, пенсію, нерухомість і два легковики, тоді як у розділі грошових активів у нього та дружини немає задекларованих коштів.

    Щорічну декларацію Богодистий подав 16 березня 2026 року. В офіційному реєстрі НАЗК він вказаний як перший заступник начальника ГУ ПФУ у Київській області. Його посада належить до державної служби категорії «Б».

    Якщо скласти всі зазначені в декларації за 2025 рік грошові доходи Олександра Богодистого та його дружини Світлани, без урахування негрошового подарунка, виходить понад 1,262 млн гривень.

    Найбільшим джерелом доходу самого посадовця стала зарплата в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області — 597 089 гривень. Ще 277 511 гривень він отримав як заробітну плату в Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Крім того, Богодистий задекларував 47 400 гривень пенсії, отриманої через ГУ ПФУ в Полтавській області. Також у декларації є негрошовий подарунок від Київської обласної державної адміністрації вартістю 155 гривень.

    Дружина чиновника Світлана Богодиста у 2025 році отримала 339 156 гривень заробітної плати в гімназії №8 імені Панаса Мирного Полтавської міської ради.

    Але окрему увагу привертає ще один запис: у декларації дружини посадовця зазначена 1 000 гривень «Зимової підтримки».

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Водночас сам факт отримання цієї виплати не свідчить про порушення або неправомірне отримання допомоги. Урядова програма «Зимова підтримка» у 2025 році була масовою, а не адресною лише для малозабезпечених. Кабмін прямо повідомляв, що одноразові 1 000 гривень могли отримати громадяни України, які перебували в країні, незалежно від віку. Для програми передбачили 11 млрд гривень, а уряд очікував охопити понад 11 млн людей. Заявки почали приймати 15 листопада 2025 року.

    Масштаб програми зрештою виявився ще більшим: станом на 22 грудня уряд повідомляв уже про 13,7 млн українців, які отримали «зимову тисячу». Тож запис про виплату в декларації Богодистої важливий насамперед як частина структури доходів родини, а не як свідчення порушення правил програми.

    Не лише два автомобілі: що є в декларації

    У первинній публікації увагу звернули на два автомобілі Олександра Богодистого. Однак перевірка безпосередньо декларації НАЗК показує, що транспортний розділ ширший.

    Чиновник задекларував Daewoo FSO Lanos TF69Y 2007 року випуску, право власності на який набув у травні 2013 року, та Skoda Superb 2005 року, придбану в січні 2015-го. Вартість машин у декларації не зазначена.

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Крім двох легкових автомобілів, у реєстрі є ще причіп КрАЗ 8138 1995 року випуску, яким Богодистий володіє з 2006 року.

    Ще цікавішим є розділ нерухомості. Зокрема, у власності посадовця вказана квартира площею 85 квадратних метрів у Полтаві, право на яку він набув ще 1996 року, а також гараж площею 17,5 квадратного метра.

    У декларації також фігурує житловий будинок площею 31 кв. м, що належить Богодистому, та земельна ділянка площею 33 126 кв. м, якою він користується на правах оренди. Це понад 3,3 гектара землі.

    Окремо вказаний житловий будинок у Полтаві площею 145,6 кв. м, який належить дружині посадовця, а для самого Богодистого зазначене право користування як місцем реєстрації.

    Є в декларації й нерухомість, придбана родиною відносно недавно. Дружина чиновника володіє житловим будинком у Зінькові Полтавської області площею 110 квадратних метрів. Право власності було набуте 15 серпня 2024 року, а вартість на дату набуття в декларації зазначена на рівні 80 тисяч гривень. Також у неї є земельна ділянка площею 1 000 кв. м у Зінькові, набута тієї ж дати, із задекларованою вартістю 20 тисяч гривень.

    Є банківські рахунки, але немає задекларованих грошових активів

    Ще одна деталь декларації стосується заощаджень.

    У розділі «Грошові активи» зазначено, що у суб’єкта декларування та членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування. Водночас це не означає, що в родини взагалі немає банківських рахунків.

    Навпаки, декларація містить інформацію про відкриті рахунки: Олександр Богодистий має рахунок у ПриватБанку, а його дружина — рахунки у ПриватБанку та Укргазбанку. Однак суми коштів, які підлягали б декларуванню в розділі грошових активів, у документі не зазначені.

    Так само в декларації немає цінних паперів, корпоративних прав та задекларованих фінансових зобов’язань. Не вказані й видатки або правочини чиновника, які підлягали б декларуванню у відповідному розділі.

    До ПФУ Богодистий очолював інший державний фонд

    Цікавим є й порівняння з попереднім роком.

    У декларації за 2024 рік Богодистий вказував інше основне місце роботи — він був керівником Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. За той рік він отримав там 689 773 гривні зарплати, а його дружина — 360 696 гривень зарплати від Департаменту освіти Полтавської міської ради. Пенсія самого Богодистого становила 34 800 гривень.

    У 2025 році посадовець перейшов на керівну посаду в системі Пенсійного фонду. На офіційному сайті ПФУ його сторінка як першого заступника начальника ГУ ПФУ у Київській області була оприлюднена 14 липня 2025 року. Пенсійний фонд також повідомляв про його численні робочі поїздки до сервісних центрів Київщини — зокрема до Вишгорода, Яготина, Броварів, Славутича, Борисполя та Переяслава.

    Крім того, офіційний сайт ПФУ містить інформацію про проходження щодо Богодистого перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади»: у відповідному переліку він зазначений саме як перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

    Таким чином, декларація чиновника показує дещо ширшу картину, ніж може здатися з першого погляду. У 2025 році родина задекларувала понад 1,26 млн гривень грошових доходів, кілька об’єктів нерухомості та транспорт, але не вказала грошових активів, що підлягали декларуванню. А резонансна «зимова тисяча» дружини становила лише невелику частину сукупних доходів сім’ї та була отримана в межах загальнодоступної державної програми.

  • Федоров після гучної відставки розкрив свої статки: мільйони дружини, Audi Q8 та нерухомість

    Федоров після гучної відставки розкрив свої статки: мільйони дружини, Audi Q8 та нерухомість

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров подав електронну декларацію, пов’язану із завершенням роботи на посаді. Документ охоплює період із 1 січня до 16 липня 2026 року та дозволяє побачити, з якими доходами й активами ексочільник оборонного відомства завершив один із найбільш резонансних етапів своєї політичної кар’єри.

    Згідно з оприлюдненими даними, за цей період Федоров отримав 1 158 180 грн заробітної плати. Водночас підприємницькі доходи його дружини Анастасії Федорової були суттєво більшими — 4 250 785 грн.

    На банківських рахунках колишній міністр задекларував близько 1,4 млн грн. Його дружина вказала 598,8 тис. грн на банківських рахунках, а також $15 тис. готівкою.

    Таким чином, лише задекларовані доходи подружжя за період із початку року до середини липня перевищили 5,4 млн грн.

    Квартира, земля та столична нерухомість

    Структура нерухомості родини Федорова загалом не зазнала кардинальних змін порівняно з попередніми деклараціями.

    Михайло Федоров має квартиру площею 74,8 кв. м. Також у деклараціях політика фігурує нежитлове приміщення площею 2,9 кв. м та два паркомісця площею 15,6 і 15,7 кв. м у Києві.

    Дружина колишнього міністра володіє значно більшим за площею земельним активом — ділянкою на 20 тис. кв. м, тобто 2 га, у Запорізькій області. Також вона користується двома нежитловими приміщеннями в Києві площею 17,3 та 47,8 кв. м.

    Ці об’єкти фігурували і в попередній декларації Федорова. Зокрема, за підсумками 2025 року він декларував квартиру тієї ж площі, два машиномісця та земельну ділянку дружини.

    Дві Audi та торговельні марки

    В автопарку родини також фігурують дві машини німецької марки Audi.

    Йдеться про Audi Q8 2019 року випуску та Audi A4 2016 року. За даними декларації Федорова за 2025 рік, Q8 належить самому Михайлу Федорову, а його дружина має право безоплатного користування автомобілем. Audi A4, навпаки, належить Анастасії Федоровій, тоді як її чоловік має право користуватися машиною.

    Цікавий нюанс — задекларована вартість автомобілів. Audi Q8 оцінена у 2 096 700 грн, тоді як Audi A4 — у 211 652 грн.

    Є у деклараціях родини й нематеріальні активи. Федоров володіє торговельною маркою SMMSTUDIO, права на яку отримав у серпні 2021 року. Її вартість за останньою грошовою оцінкою в декларації становить 5 млн грн.

    Його дружині належить торговельна марка COVER, право власності на яку вона отримала у грудні 2021 року.

    Доходи дружини Федорова вже не перший рік перевищують його зарплату

    Порівняння з попередніми деклараціями показує ще одну тенденцію — підприємницький дохід дружини Федорова останнім часом значно перевищує його заробіток на державній службі.

    За 2025 рік Федоров задекларував 1 344 688 грн зарплати, тоді як Анастасія Федорова отримала 9 201 174 грн доходу від підприємницької діяльності. На рахунках самого Федорова на той момент було близько 769,8 тис. грн.

    Для порівняння, доходи самого політика протягом попередніх років зростали поступово. За даними «Інтерфакс-Україна», Федоров декларував 641 тис. грн доходів за 2021 рік, 885 тис. грн за 2022-й, 986 тис. грн за 2023-й і близько 1,1 млн грн за 2024 рік.

    Нинішня декларація привертає додаткову увагу через політичний контекст, у якому Федоров залишив Міністерство оборони.

    Гучна відставка і конфлікт навколо Міноборони

    Федоров очолив Міністерство оборони на початку 2026 року. Його перебування на посаді завершилося вже в липні під час масштабного переформатування Кабінету Міністрів.

    14 липня Верховна Рада підтримала відставку уряду Юлії Свириденко, що означало припинення повноважень усього Кабміну. Федоров до нового складу уряду не потрапив.

    Однак його відставка швидко переросла зі звичайного кадрового рішення у значно масштабнішу політичну історію.

    Сам Федоров пізніше розповів, що приблизно за пів години або годину до засідання президентської фракції йому повідомили, що на посаду міністра оборони планують запропонувати іншу кандидатуру. Причиною такого рішення, за словами Федорова, називався конфлікт із Генеральним штабом.

    Після звільнення Федоров публічно говорив і про розбіжності з тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським щодо реформ та принципів управління військом.

    Президент Володимир Зеленський водночас пропонував Федорову залишитися у своїй команді в іншому статусі. Зокрема, йшлося про посаду радника. Ексміністр від цієї пропозиції відмовився.

    Сам Федоров пояснював, що не зацікавлений у «декоративній посаді» та хоче мати можливість реалізовувати власне бачення змін в оборонній сфері. Частина його команди після відставки залишилася працювати у Міністерстві оборони, інші співробітники поступово залишали відомство.

    Федоров не приховує бажання повернутися

    При цьому політик фактично залишив двері до Міністерства оборони відкритими.

    Наприкінці липня на запитання журналістів, чи погодився б він знову очолити Міноборони, якби отримав відповідну пропозицію президента, Федоров відповів ствердно. Він наголосив, що не шукає посаду заради самої посади, але вважає Міністерство оборони тим органом, через який можна реалізувати його бачення трансформації війська.

    Водночас Федоров заявив, що до завершення війни не планує ставати політичним опонентом Володимира Зеленського. Він також не приєднався до протестувальників, які вимагали його повернення до Міноборони, але зазначав, що не збирається переконувати громадян припиняти публічну критику влади.

    Відставка Федорова справді спричинила незвичну для кадрових перестановок в уряді суспільну реакцію. Уже 16 липня у Києві неподалік Офісу президента та в інших українських містах відбулися акції на його підтримку.

    Перед остаточним завершенням роботи Федоров також оприлюднив підсумки своєї діяльності в оборонному відомстві. Міністерство оборони повідомляло про 22 ключові результати, які ексміністр відніс до здобутків своєї команди. Серед них були проєкти, пов’язані з безпілотними системами та підтримкою сучасних дроново-штурмових підрозділів.

    Тож декларація Федорова стала формальною фінансовою крапкою під коротким, але надзвичайно резонансним періодом його роботи на чолі Міністерства оборони. Політичної крапки в цій історії поки немає: сам ексміністр прямо заявляє про готовність повернутися, а дискусія довкола його відставки продовжується.

  • Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новопризначений міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко оприлюднив декларацію кандидата на посаду, яка привернула увагу незвичним поєднанням високих доходів і повної відсутності задекларованих заощаджень. Згідно з документом, у 2025 році нинішній урядовець отримав понад 11,3 млн грн доходів, працюючи керівним партнером міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company в Україні. Водночас у декларації не зазначено жодних грошових активів — ні готівки, ні коштів на банківських рахунках, ні депозитів чи інших фінансових накопичень.

    Електронну декларацію Кравченко подав після призначення на посаду міністра економіки та довкілля у складі нового уряду прем’єр-міністра Сергія Корецького. Документ охоплює фінансовий стан посадовця за 2025 рік і був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Основним джерелом доходу Кравченка стала заробітна плата в українському офісі McKinsey & Company, яка становила 9 368 548 гривень. Крім цього, він задекларував 844 649 гривень пенсійних внесків у межах програми недержавного пенсійного забезпечення, 1 114 918 гривень додаткових виплат від роботодавця та ще 10 270 гривень інших виплат. Загальний дохід за рік склав 11 338 385 гривень.

    Водночас найбільше уваги привернув розділ декларації, присвячений грошовим активам. У ньому відсутні будь-які записи про готівкові кошти, банківські рахунки, депозити, інвестиційні активи чи інші заощадження. Це означає лише те, що таких активів не було задекларовано станом на кінець звітного періоду. Декларація сама по собі не містить пояснень, чому грошові активи відсутні. Вона також не дає підстав стверджувати, що всі отримані доходи були витрачені саме на особисті потреби чи потреби сім’ї, адже документ не деталізує структуру витрат за рік.

    Серед нерухомості новий міністр задекларував квартиру площею 113,6 квадратного метра у Києві та паркомісце площею 17,7 квадратного метра. Інших об’єктів нерухомості у декларації не зазначено. Також документ не містить інформації про володіння автомобілями, корпоративними правами, цінними паперами чи іншими значними активами.

    До приходу в уряд Олександр Кравченко очолював український офіс міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company як керівний партнер. Саме досвід роботи у сфері стратегічного консалтингу став одним із ключових аргументів на його користь під час формування нового Кабінету Міністрів. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру на посаду міністра економіки та довкілля України, після чого він офіційно розпочав виконання своїх обов’язків.

    Під час представлення колективу міністерства прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив головні завдання нового очільника відомства. Серед пріоритетів були названі підготовка економіки до проходження наступного опалювального сезону, підтримка українського бізнесу, розвиток прифронтових територій, євроінтеграція, залучення інвестицій та реалізація програм зеленого відновлення країни. Сам Кравченко тоді заявив, що планує зосередитися на економічному розвитку, підтримці підприємництва та відбудові України.

    Публікація декларацій новопризначених членів уряду традиційно викликає значний суспільний інтерес, адже дозволяє оцінити майновий стан посадовців до вступу на державну службу. Законодавство України зобов’язує осіб, які претендують на державні посади, подавати декларації про майно, доходи та фінансові зобов’язання. Після призначення такі чиновники також подають щорічні декларації, а їхні дані можуть перевірятися НАЗК у межах повної перевірки.

    Опублікована декларація не містить відомостей про порушення законодавства чи ознаки неправомірних дій з боку міністра. Водночас відсутність задекларованих заощаджень при доходах понад 11 млн грн стала предметом активного обговорення у медіа та соціальних мережах. Сам Олександр Кравченко публічно не коментував особливості своєї декларації або причини відсутності грошових активів у документі.

    Після призначення до уряду Кравченко відповідатиме за реалізацію економічної політики держави, розвиток підприємництва, залучення інвестицій, підтримку українських виробників, екологічну політику та координацію програм післявоєнного відновлення. Його робота також охоплюватиме взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями та інвесторами, що робить питання прозорості майнового стану особливо важливим для суспільної довіри.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • Посадовця Львівського ТЦК підозрюють у приховуванні майна на 8 млн грн

    Посадовця Львівського ТЦК підозрюють у приховуванні майна на 8 млн грн

    Працівники Державного бюро розслідувань викрили заступника начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Львівській області на поданні недостовірної декларації. Йдеться про незадеклароване майно на суму близько 8 мільйонів гривень.

    За даними слідства, посадовець не вніс до декларації низку об’єктів нерухомості та транспортних засобів, якими фактично користувався. Зокрема, мова йде про земельну ділянку та житловий будинок у Львівському районі. Формально ці об’єкти були оформлені на тещу.

    Крім того, два автомобілі — Mercedes і Nissan — записані на близьких родичів, зокрема батька та сестру, однак, за версією слідства, фактично перебували у користуванні посадовця та його дружини.

    У ДБР зазначають, що аналіз доходів фігуранта справи свідчить про їх невідповідність вартості придбаного майна.

    Йому інкримінують декларування недостовірної інформації. Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі, а також заборону обіймати певні посади.

    За інформацією місцевих медіа, йдеться про полковника Олександра Драпінського. Водночас у ДБР офіційно ім’я підозрюваного не розголошують.

  • Квартира за мільйони і подарунок від матері: як змінилося майно слідчого Нацполіції Олексія Тищенка

    Квартира за мільйони і подарунок від матері: як змінилося майно слідчого Нацполіції Олексія Тищенка

    Старший слідчий в особливо важливих справах Національної поліції України Олексій Тищенко оновив своє майно, придбавши нову квартиру в Києві та отримавши значний грошовий подарунок від матері. Про це свідчать дані його декларації, які проаналізував антишахрайський проєкт «190».

    Згідно з оприлюдненою інформацією, у листопаді 2025 року правоохоронець придбав квартиру в столиці площею 59,1 квадратного метра. Вартість житла становила понад 3,3 млн гривень.

    Примітно, що за день до укладення угоди слідчий задекларував грошовий подарунок від своєї матері — Тищенко Олени Миколаївни — у розмірі 1 млн гривень.

    Крім того, приблизно за два тижні до купівлі нового житла посадовець продав свою попередню квартиру. Йдеться про нерухомість площею 38,7 квадратного метра у селі Нові Петрівці Київської області. За словами Тищенка, житло було продано за 1,8 млн гривень.

    Водночас раніше в деклараціях правоохоронець оцінював цю квартиру лише у 367 тисяч гривень. Таким чином, різниця між попередньою оцінкою та ціною продажу становить майже п’ять разів.

    Через місяць після придбання квартири в Києві слідчий також зареєструвався у житловому будинку площею 47,9 квадратного метра у селі Сичівка Київської області. Ця нерухомість належить громадянці Юлії Ференз.

    Та сама особа є власницею земельної ділянки площею 2 500 квадратних метрів, на якій розташований будинок. Відповідно, ділянка також перебуває у користуванні слідчого на підставі реєстрації місця проживання.

    Власного автомобіля Тищенко не декларує. Водночас із 2023 року він користується автомобілем Toyota Corolla 2022 року випуску, який оформлений на його батька — Тищенка Олексія Миколайовича. За ринковими оцінками, вартість такого автомобіля може становити близько 1 млн гривень.

    Згідно з декларацією, за 2024 рік слідчий отримав 619 тисяч гривень заробітної плати у Національній поліції. Серед доходів також зазначені подарунок від матері у розмірі 1 млн гривень та 1,8 млн гривень, отримані від продажу квартири у Нових Петрівцях.

    Водночас у декларації посадовець не вказав жодних грошових активів — ані готівкових коштів, ані коштів на банківських рахунках.

    Згідно з попередніми деклараціями, посаду старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції Олексій Тищенко обіймає з 2023 року. До цього він багато років працював слідчим у Вишгородському районному управлінні поліції ГУНП у Київській області.

  • Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Керівник апарату Одеської обласної військової адміністрації Володимир Завадський до призначення на цю посаду у липні 2023 року протягом семи років офіційно ніде не працював. Водночас, згідно з його декларацією, родина не мала заощаджень.

    У документі посадовець також вказав членів своєї сім’ї — дружину Діану Завадську та сина Віталія.

    Нерухомість родини

    У власності родини є кілька об’єктів нерухомості в Одеській області. Зокрема, дружині посадовця належить квартира в Одесі площею 140,2 квадратного метра, придбана ще у 2004 році. У цьому житлі проживають сам декларант, його дружина та син.

    Крім того, дружина володіє третиною ще однієї квартири в Одесі площею 67,7 квадратного метра. Інші частки у цьому помешканні належать Володимиру та Людмилі Береснєвим.

    Сам Володимир Завадський є власником житлового будинку площею 394,3 квадратного метра у селі Лиманка Таїровської громади Одеського району. Цей будинок він набув у власність у 2011 році. Разом із житлом родина користується земельною ділянкою площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті, яка також належить посадовцю.

    Земельні ділянки

    Окрім нерухомості на Одещині, посадовець задекларував чотири земельні ділянки у селі Невгоди Овруцької громади Коростенського району Житомирської області. Їхня площа становить 3001, 3000, 22 278 та 21 963 квадратних метри. Усі ці ділянки перебувають у його власності з 2011 року.

    Також у декларації зазначено паркомісце в Одесі площею 10 квадратних метрів, яким користується Завадський. Воно належить споживчому кооперативу «Леваневський».

    Автомобілі

    Серед транспортних засобів посадовець задекларував автомобіль Volvo XC70 2011 року випуску, який придбав у 2011 році за 496 тисяч гривень.

    Крім того, він має право користування автомобілем Range Rover 2010 року, власницею якого є його дружина.

    Доходи

    Згідно з декларацією, основним джерелом доходу Володимира Завадського у 2025 році була заробітна плата в Одеській обласній державній адміністрації — 1,49 мільйона гривень. Також він отримав пенсію у розмірі 284 тисячі гривень.

    Його дружина задекларувала заробітну плату в Одеському національному економічному університеті у сумі 246 тисяч гривень, а також пенсію в розмірі 36 тисяч гривень.

  • Майже 2 кг золота і готівка — що задекларував співробітник ТЦК на Київщині

    Майже 2 кг золота і готівка — що задекларував співробітник ТЦК на Київщині

    У декларації співробітника Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Київщині виявили значні фінансові активи та дорогоцінні метали. Йдеться про працівника 1-го відділу Бучанського РТЦК та СП Олега Коломійця.

    Згідно з оприлюдненими даними, у власності посадовця перебувають золоті злитки на суму приблизно 7,7 мільйона гривень. Окрім цього, у декларації вказано готівкові заощадження — 35 тисяч доларів США та 8,5 тисячі євро.

    За рік роботи у Бучанському РТЦК Олег Коломієць задекларував 335 578 гривень заробітної плати. Таким чином, річний дохід посадовця значно поступається вартості активів, які він вказав у декларації.

    Окрім цього, у документі зазначено, що родина працівника ТЦК володіє ювелірними виробами на загальну суму 778 826 гривень.

    Попри наявність значних заощаджень, посадовець також скористався державними програмами підтримки.

    Зокрема, він оформив виплату у розмірі 1000 гривень у межах програми «Зимова підтримка». Крім того, у декларації зазначено отримання 642 гривень у межах програми «Національний кешбек».

    Наразі у відкритих джерелах не уточнюється походження золотих злитків та значних готівкових накопичень, зазначених у декларації.

  • Золото у декларації: член ВЛК Варчак показав активи на сотні тисяч

    Золото у декларації: член ВЛК Варчак показав активи на сотні тисяч

    Резервний член Кам’янець-Подільської ВЛК Юрій Варчак у декларації за 2024 рік вразив активами у вигляді золотих злитків. Окрім стандартного майна — квартири, дачі та автомобіля 2020 року випуску, у документі з’явилися дорогоцінні метали.

    За даними НАЗК, у 2024 році сам посадовець отримав 280 тисяч гривень доходу, його дружина — 350 тисяч. На перший погляд, доходи виглядають досить скромними, проте розділ із заощадженнями додає значного контрасту.

    Юрій Варчак задекларував 350 тисяч гривень готівкою та 25 тисяч доларів. Його дружина мала 300 тисяч гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Крім цього, активи у золотих злитках у самого Варчака оцінюються у 287 тисяч гривень, у дружини — ще на 130 тисяч. Виглядає, що родина вирішила частину капіталу зберігати у матеріальному вигляді для стабільності.

    Для повноти картини у 2024 році посадовець продав Hyundai Accent за 20 тисяч гривень, що виглядає символічною сумою, але додає декларації певного колориту.

  • Столична квартира і Hyundai: декларація інспектора ДСНС викликала запитання

    Столична квартира і Hyundai: декларація інспектора ДСНС викликала запитання

    Інформація про майнові активи інспектора Державної служби з надзвичайних ситуацій Артема Артьомова викликала суспільний резонанс через невідповідності між задекларованими доходами та способом життя.

    У різні роки Артьомов обіймав посади у регіональних підрозділах ДСНС, зокрема був заступником начальника 24-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Києві, а також очолював 25-ту пожежно-рятувальну частину 7-го загону в Луганській області. Наразі він працює інспектором.

    Згідно з відкритими даними, офіційних джерел значних доходів, бізнесу чи інвестицій за посадовцем не зафіксовано. Водночас у 2024 році в його житті з’являється столична квартира площею близько 100 квадратних метрів. Нерухомість оформлена на родича, імовірно брата. Формально така схема не є порушенням закону, однак у межах антикорупційного контролю подібні випадки традиційно розглядаються як потенційний ризик прихованого користування майном.

    Ще один факт стосується кінця січня 2026 року. Тоді Артем Артьомов придбав автомобіль Hyundai Sonata 2018 року випуску. У декларації не зазначено вартість транспортного засобу, а джерелом коштів для придбання вказано власні заощадження. Інших пояснень або деталізації походження коштів у документі немає.

    У сукупності ці обставини викликають питання щодо відповідності способу життя та задекларованих доходів. Формально йдеться не про доведені порушення, а про можливі невідповідності, які, відповідно до принципів фінансової прозорості, мають бути предметом перевірки уповноважених органів.

    Система електронного декларування запроваджувалася саме для того, щоб забезпечити контроль за доходами і майном державних службовців та запобігати конфліктам інтересів. У випадках, коли активи з’являються без чітко задокументованого фінансового підґрунтя, суспільство очікує об’єктивної оцінки з боку антикорупційних інституцій.

    Наразі інформації про офіційні перевірки щодо цього випадку немає.