Golosnovinua.com

Позначка: домашні тварини

  • «Так само з Путіним»: дружина Білецького порівняла реакцію котів на обстріли з заявами Кремля

    «Так само з Путіним»: дружина Білецького порівняла реакцію котів на обстріли з заявами Кремля

    Українська журналістка Тетяна Даниленко поділилася особистим спостереженням про те, як її домашні тварини реагують на тривалі російські обстріли Києва. За її словами, раніше поведінка собак і котів фактично ставала для неї своєрідним «індикатором» майбутньої важкої ночі: тварини нервували, ховалися або намагалися залишатися поруч. Тепер, після тривалого періоду регулярних атак, ця реакція змінилася.

    У дописі у Facebook від 1 жовтня Даниленко розповіла, що раніше перед сильними обстрілами одна із собак могла вити, рудий кіт — жалібно нявкати й ховатися у шафу, а інші коти намагалися влаштуватися спати поруч із нею.

    За її словами, це настільки часто збігалося з наступними атаками, що вона сприймала поведінку тварин як доволі надійний сигнал.

    Однак напередодні чергової масованої атаки все було інакше.

    «Але останньої ночі, коли летіла купа ракет, до мене ніхто звечора не прийшов. Обидві собаки були спокійні», — написала журналістка.

    Даниленко припустила, що після місяця практично безперервних обстрілів столиці її тварини просто адаптувалися до постійного шуму, тривог та вибухів.

    Це спостереження вона використала і як метафору для реакції на чергові виступи президента РФ Володимира Путіна. У своєму дописі журналістка емоційно заявила, що дедалі складніше відрізнити в його виступах реальні нові сигнали від повторення вже знайомих погроз та тез.

    Йдеться про особисту оцінку Даниленко. Її формулювання щодо зовнішності й манери мовлення Путіна є авторською характеристикою і не є фактичним твердженням редакції.

    Приводом для такого допису став великий виступ Путіна 1 жовтня на засіданні дискусійного клубу «Валдай». Там він знову говорив про війну проти України, можливі переговори, ситуацію на фронті та територіальні претензії Росії.

    Зокрема, Путін заявив, що російська армія розраховує захопити ту частину Донецької області, яка все ще перебуває під контролем України, раніше, ніж за півтора-два роки. Він стверджував, що під українським контролем нібито залишилося близько 11% області, і ставив під сумнів доцільність подальшої оборони цих територій.

    Ці заяви є позицією російського керівництва, а не встановленим прогнозом розвитку бойових дій. Путін неодноразово озвучував терміни, у які Росія нібито мала встановити повний контроль над Донеччиною, однак попередні подібні дедлайни не були виконані.

    «Ненька інфо» напередодні окремо розбирала інший блок виступу Путіна на «Валдаї». Він заявляв, що Росія нібито «не починала» війну і що російські військові «не атакують першими» цивільні об’єкти. Ці тези суперечать міжнародно зафіксованому факту повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року та даним міжнародних організацій про численні цивільні жертви російських атак. «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Даниленко пов’язана і з військовою тематикою через свою родину. Її чоловік Андрій Білецький очолює Третій армійський корпус. Напередодні його підрозділ оприлюднював нові дані щодо операції «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    «Ненька інфо» писала, що під час цієї операції Третій корпус повідомляв про звільнення та відновлення контролю над низкою населених пунктів і територій на Донеччині. Зокрема, на початку вересня Білецький особисто з’явився у Святогірську після заяв російської сторони про нібито захоплення міста.  «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Сама Даниленко й раніше публічно писала про російські обстріли та психологічний ефект повітряного терору. Наприкінці вересня вона порівнювала постійні удари по українських містах із спробами деморалізувати тил і наголошувала, що масовані бомбардування самі по собі не означають перемоги у війні.

    Нинішній допис журналістки фактично про інше — про те, як війна поступово змінює навіть побутові реакції людей і тварин.

    Те, що на початку могло викликати гострий страх і сильну реакцію, після місяців або років регулярних повітряних тривог стає частиною повсякденності. У випадку Даниленко це проявилося буквально: коти й собаки, які раніше ховалися або шукали близькості перед обстрілами, тепер поводяться спокійніше.

    І саме цей побутовий епізод вона використала як іронічний коментар до чергової хвилі заяв із Кремля: за її відчуттям, і тварини звикли до вибухів, і суспільству дедалі складніше реагувати на повторювані російські погрози так само гостро, як раніше.

  • Коти й собаки як співрозмовники: вчені хочуть з’ясувати, чи впливають розмови з ними на психіку

    Коти й собаки як співрозмовники: вчені хочуть з’ясувати, чи впливають розмови з ними на психіку

    Люди розмовляють із домашніми тваринами значно різноманітніше, ніж просто дають команди чи кличуть їх їсти. Власники розповідають котам і собакам про роботу, плани на день, покупки, погоду, називають їх ласкавими прізвиськами, ставлять запитання та навіть говорять із ними так, ніби тварина здатна зрозуміти складну людську розмову.

    Тепер науковці з Університету Арізони вперше створили стандартизований інструмент, який дозволяє системно досліджувати таке повсякденне спілкування. Система отримала назву AURAL-Pet — Audio-based Understanding of Relational Animal-directed Language. Її головне завдання — допомогти зрозуміти, чому для одних людей домашні тварини справді пов’язані з кращим емоційним самопочуттям, тоді як в інших дослідженнях такого ефекту майже не фіксують.

    Проаналізували понад п’ять тисяч фрагментів

    Роботу опублікували у науковому журналі Frontiers in Psychiatry. Дослідники використали архівні записи чотирьох попередніх американських досліджень і відібрали 5072 аудіофрагменти від 240 учасників, у яких була зафіксована присутність собаки або кота.

    Кожен запис тривав лише 30 або 50 секунд. Для їхнього отримання використовували Electronically Activated Recorder — систему, яка вмикає запис у випадкові моменти протягом дня. Це дозволяє спостерігати не за спеціально організованою взаємодією в лабораторії, а за звичайною поведінкою людей у побуті.

    Учасники погодилися на запис, але не знали конкретного дослідницького питання. На думку авторів роботи, це допомогло зменшити ризик того, що люди свідомо змінюватимуть свою поведінку лише тому, що знають: учені вивчають саме їхні стосунки з домашніми улюбленцями.

    Що саме «чує» AURAL-Pet

    Фінальна версія системи містить 30 змінних — 27 бінарних і три якісні. Вони описують не лише факт розмови з твариною, а й її характер.

    Система дозволяє фіксувати, наприклад, команди, запитання, позитивні й негативні оцінки, ознаки роздратування, використання ласкавих прізвиськ, зміну темпу й висоти голосу. Окрема категорія стосується випадків, коли людина приписує тварині думки, бажання або емоції — наприклад, говорить щось на кшталт «ти, мабуть, голодний» чи запитує, чого саме вона хоче.

    Ще одна цікава категорія — коли власник поводиться з вихованцем як із членом сім’ї або дитиною. До неї відносили випадки, коли люди називали себе «мамою» чи «татом» тварини або говорили про неї як про дитину.

    Науковці перевірили, наскільки однаково різні дослідники класифікують ті самі записи. 22 із 23 початкових бінарних показників продемонстрували прийнятну міжекспертну надійність, що, за словами авторів, дозволяє використовувати методику в майбутніх дослідженнях.

    Люди говорять із тваринами приблизно в кожному десятому «розмовному» епізоді

    Один із найцікавіших результатів стосується частоти таких розмов.

    Дослідники порівняли кількість записів, де люди зверталися до котів або собак, із усіма фрагментами, в яких учасники взагалі щось говорили — іншій людині, собі або домашній тварині.

    У середньому звернення до котів чи собак були зафіксовані у 9,2% усіх фрагментів, де учасники говорили. При цьому між окремими людьми різниця була величезною: показник коливався від нуля майже до половини всіх їхніх розмовних епізодів.

    Тому некоректно говорити, що люди «9,2% часу розмовляють із тваринами». Йдеться саме про частку коротких аудіофрагментів, у яких вони говорили, а не про точний відсоток усього дня.

    Дехто розповідає коту буквально про все

    Аудіозаписи показали, наскільки різними можуть бути стосунки людини з домашньою твариною.

    Деякі господарі переважно обмежувалися практичними командами — кликали тварину, просили сісти чи заспокоїтися, хвалили за поведінку.

    Інші фактично використовували кота чи собаку як співрозмовника: розповідали про складний робочий день, обговорювали плани чи повсякденні справи. Автори дослідження наводять приклади ситуацій, коли люди після важкого дня зверталися до улюбленця як до емоційної опори.

    При цьому навіть такі прості речі, як прізвиська, дуже відрізнялися. Частина учасників використовувала ласкаві звертання практично в кожній розмові зі своїм вихованцем, тоді як інші взагалі цього не робили.

    Навіщо вченим усе це потрібно

    Головне питання дослідження насправді стосується не котів чи собак, а людського психічного та емоційного здоров’я.

    У науковій літературі давно існує так званий «pet effect» — припущення, що наявність домашньої тварини позитивно впливає на самопочуття людини.

    Проблема в тому, що результати різних досліджень суперечливі. Частина робіт пов’язує життя з домашнім улюбленцем із меншою самотністю або нижчим рівнем депресивних проявів. Інші дослідження не знаходять суттєвого ефекту.

    Науковці припускають, що причина може бути простою: сам факт наявності тварини ще нічого не говорить про якість стосунків із нею.

    Одна людина може майже не взаємодіяти зі своїм котом, а інша — постійно говорити із собакою, ділитися емоціями, гуляти, грати та сприймати її як близького соціального партнера.

    Саме такі відмінності й може допомогти об’єктивно виміряти AURAL-Pet.

    Чи справді розмови з тваринами покращують психічне здоров’я

    Поки що відповідь — наука цього ще не довела.

    Нинішня робота була присвячена насамперед створенню та перевірці самого методу. Автори прямо наголошують, що результати не дозволяють зробити висновок, ніби розмови з котом чи собакою автоматично покращують психологічний стан.

    Наступний етап буде значно цікавішим: дослідники хочуть порівнювати стиль взаємодії з тваринами з показниками психічного здоров’я, соціального життя та ступенем емоційної близькості між людиною та вихованцем.

    Зокрема AURAL-Pet уже планують застосовувати в іншому дослідженні за участю людей старших за 60 років. Вчені хочуть з’ясувати, яку роль домашні тварини можуть відігравати у добробуті літніх людей.

    Улюбленець може бути не лише «співрозмовником»

    Дослідників цікавить і ще один ефект.

    Домашня тварина може не замінювати соціальний контакт, а навпаки — створювати нові контакти між людьми. Наприклад, собака під час прогулянки може стати приводом для знайомства або розмови з іншими власниками тварин.

    Тому науковці хочуть дослідити дві можливі ролі одночасно: вихованець як своєрідний соціальний партнер для господаря та вихованець як «соціальний каталізатор», який сприяє контактам із іншими людьми.

    У підсумку нова система може допомогти перейти від простого запитання «чи є у вас домашня тварина?» до набагато точнішого: що саме людина робить разом із нею, як із нею говорить і яку роль тварина займає у її повсякденному житті.

    І саме відповідь на це питання може пояснити, чому для одних людей кіт або собака справді стає важливою емоційною підтримкою, а для інших сам факт утримання тварини майже не пов’язаний із психологічним самопочуттям.

  • Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Міжнародні дослідження свідчать: власники собак можуть мати суттєві переваги для здоров’я і тривалості життя. За результатами багаторічних наукових спостережень у США та країнах Європи, люди з домашніми улюбленцями, особливо собаками, демонструють кращі показники фізичного та психічного стану.

    Кардіолог і фахівець з економіки охорони здоров’я доктор Дхрув Казі зазначає, що власники собак мають на 24% нижчий ризик смерті від усіх причин упродовж 10 років. Найбільш помітний ефект спостерігається серед людей, які вже пережили інфаркт або інсульт — у них покращується відновлення та знижується ймовірність повторних ускладнень.

    Ці висновки частково підтверджує і позиція Американської кардіологічної асоціації, яка визнає володіння собакою одним із факторів, що може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань.

    Науковці пояснюють позитивний вплив одразу кількома причинами. По-перше, це фізична активність. Регулярні прогулянки з собакою допомагають підтримувати рухливий спосіб життя: за даними досліджень, близько 60% власників виконують рекомендовану норму — щонайменше 150 хвилин активності на тиждень.

    По-друге, важливу роль відіграє психологічний фактор. Домашні тварини допомагають знижувати рівень стресу, тривожності та відчуття самотності, особливо в періоди соціальної ізоляції. Взаємодія з улюбленцем також позитивно впливає на артеріальний тиск і загальний емоційний стан.

    Антистресовий ефект спостерігається не лише у власників собак. Дослідження показують, що власники котів також мають нижчий ризик серцевих нападів завдяки заспокійливому впливу контакту з твариною.

    Водночас дослідники наголошують: ці результати не означають прямої причинно-наслідкової залежності. Існує ймовірність, що люди, які ведуть більш здоровий спосіб життя, частіше заводять домашніх тварин. Крім того, звички власника часто відображаються і на поведінці та стані здоров’я улюбленця.

    Попри це, більшість фахівців сходяться на думці: емоційна підтримка, стабільність і позитивні емоції, які дають домашні тварини, є важливою складовою довгого та якісного життя.

  • В Україні можуть заборонити тримати собак на ланцюгу: що зміниться з 1 вересня

    В Україні можуть заборонити тримати собак на ланцюгу: що зміниться з 1 вересня

    В Україні можуть заборонити утримання собак на ланцюгу. Відповідна норма передбачена у законопроєкті №11328, який у січні підтримала у першому читанні Верховна Рада України.

    Документ передбачає зміни до правил утримання домашніх тварин та посилення захисту їхніх прав. Якщо законопроєкт буде остаточно ухвалений парламентом і підписаний Володимир Зеленський, нові правила можуть набути чинності вже з 1 вересня.

    Однією з ключових норм є заборона постійного утримання собак на ланцюгу. Законодавці пропонують визнати таку практику порушенням прав тварин. Натомість власники повинні будуть облаштовувати для дворових собак просторі вольєри або забезпечувати можливість вільного пересування територією.

    Крім того, законопроєкт передбачає заборону косметичних операцій для тварин — зокрема обрізання вух і хвостів — якщо для цього немає медичних показань. Такі процедури дозволятимуться лише за рекомендацією ветеринарного лікаря.

    Ще одним важливим нововведенням стане обов’язкова система ідентифікації домашніх тварин. Для котів і собак планують запровадити підшкірне мікрочипування, а також єдиний ветеринарний паспорт. Це має допомогти у контролі за популяцією тварин і спростити їх ідентифікацію.

    За порушення нових правил передбачатиметься адміністративна відповідальність. Базові штрафи можуть становити від 170 до 340 гривень, однак у випадках жорстокого поводження або поганого стану тварини сума покарання може бути більшою.

    У пояснювальній записці до документа зазначається, що зміни пов’язані з гармонізацією українського законодавства з європейськими стандартами. Законопроєкт спрямований на виконання вимог ЄС у сфері захисту прав тварин та наближення правил їх утримання до європейської практики.

  • У Києві готують нові правила щодо тварин у публічних закладах

    У Києві готують нові правила щодо тварин у публічних закладах

    До Київської міської ради подали проєкт рішення, який може кардинально змінити правила відвідування закладів із домашніми тваринами. Документ передбачає, що власники бізнесів — магазинів, аптек, кафе та сервісних установ — зможуть самі визначати, чи дозволяти відвідування з собаками або кішками та за якими правилами.

    Ініціативу представила депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. За її словами, проєкт розроблено у співпраці з благодійною організацією UAnimals, яка системно займається захистом прав тварин і виступає за адаптацію міського простору до потреб власників домашніх улюбленців.

    Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

    Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

    Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

    Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

    Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

    Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.

  • Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Вчені з Неаполітанського університету імені Федеріко II з’ясували, що домашні коти навчилися різноманітно нявкати саме для спілкування з людьми. На відміну від своїх диких родичів, коти, які живуть поруч із людьми, використовують свої голоси для того, щоб просити їжу, привертати увагу або навіть «скаржитися».

    Дослідники порівняли нявкання чотирьох видів диких котів — африканського дикого кота, середньоєвропейського лісового кота, гепарда та пуми — із нявканням домашніх тварин, використавши архіви звуків музею природознавства в Неаполі. Виявилося, що домашні коти мають значно ширший діапазон нявкання, ніж їхні дикі родичі.

    Вчені пояснюють це тим, що життя поруч із людьми, які мають різний розпорядок дня, звички та емоції, спонукало котів адаптувати свої звуки під людину. Таким чином нявкання стало своєрідним «інструментом комунікації» між котом і власником.

    Ще одна особливість котячого спілкування — муркотання. Воно менш пов’язане з передачею конкретної інформації, але унікальне для кожного кота. Низькочастотний звук допомагає ідентифікувати тварину та впізнавати знайомих котів, як їм самим, так і людям.

    Попередні дослідження університету Париж-Нантер показали, що коти здатні розрізняти голоси людей і впізнавати, коли до них звертається саме їхній власник. Це свідчить про високу здатність котів до соціальної адаптації та комунікації з людьми.

  • Суд у Тернополі покарав власницю 15 собак через антисанітарію

    Суд у Тернополі покарав власницю 15 собак через антисанітарію

    Тернопільський міськрайонний суд оштрафував місцеву мешканку Інессу Ліпіну-Сеник за порушення правил утримання домашніх тварин. Жінка тримала у квартирі 15 собак різних порід, що спричиняло неприємний запах і постійний шум, через який сусіди неодноразово скаржилися.

    За даними суду, патрульні прибули на виклик близько опівночі 29 вересня 2025 року. Мешканці будинку повідомили, що гавкіт собак заважав спати, а з квартири виходив неприємний запах. Під час перевірки поліція встановила, що на жінку вже раніше скаржилися, а 10 вересня був складений адміністративний протокол.

    У суді Ліпіна-Сеник визнала свою провину. Суд зазначив, що жінка порушила рішення Тернопільської міської ради щодо утримання домашніх тварин, яке забороняє збирати велику кількість тварин у квартирі, залишати їх без догляду понад 10 годин та створювати антисанітарні умови.

    Оскільки це повторне порушення, суд призначив їй штраф у подвійному розмірі — 680 грн, а також стягнув 605 грн судових витрат.

  • Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Домашні тварини не лише тішать господарів, а й можуть реально допомагати зберігати ясний розум у літньому віці. Про це свідчить нове дослідження швейцарських вчених, опубліковане в журналі Scientific Reports, на яке посилається видання The Guardian.

    Науковці впродовж 18 років аналізували дані європейського дослідження про здоров’я та вихід на пенсію, в якому брали участь тисячі людей віком від 50 років. Мета — з’ясувати, як впливає утримання домашніх улюбленців на когнітивні функції мозку: пам’ять, мовлення, уважність.

    Результати виявилися промовистими:

    • власники собак краще зберігали пам’ять і довше залишалися уважними;

    • у господарів котів повільніше знижувалась швидкість мовлення;

    • натомість птахи та рибки не демонстрували подібного позитивного впливу.

    На думку однієї з авторок дослідження, Адріани Ростекової, ключову роль відіграє емоційний зв’язок: з котами та собаками люди глибше прив’язуються, натомість рибки живуть недовго, а птахи можуть негативно впливати на сон.

    Крім того, вигулювання собак — це додаткове фізичне та соціальне навантаження, що теж позитивно впливає на мозок.

    Це дослідження — не перше у своєму роді. Раніше вчені вже доводили, що контакт із собаками активує хвилі мозку, пов’язані зі станами спокою, щастя та розслаблення.

    Висновок простий: пухнастий друг може бути не лише джерелом радості, а й реальним засобом підтримки розумової активності в літньому віці.

  • З 12 травня обов’язкова реєстрація всіх собак: у Києві вже діють штрафи і нові вимоги

    З 12 травня обов’язкова реєстрація всіх собак: у Києві вже діють штрафи і нові вимоги

    Із 12 травня 2025 року в Україні почали діяти нові обов’язкові правила реєстрації собак. Відтепер кожен власник собаки — фізична особа чи бізнес — зобов’язаний внести тварину до Єдиного державного реєстру через ЦНАП. Про це офіційно повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Хто зобов’язаний реєструвати тварин

    Нові правила поширюються не лише на приватних власників, а й на підприємства, ФОПів та інші структури, що утримують собак. Зокрема, йдеться про:

    • охоронні компанії;

    • склади та аграрні підприємства;

    • готелі, кафе і ресторани формату «dog friendly»;

    • бренди та PR-агенції, які використовують собак у комунікації.

    Як пройти реєстрацію

    Щоб зареєструвати собаку, потрібно:

    1. Заповнити заяву за формою №1 у ЦНАП;

    2. Надати ветеринарний паспорт тварини з чинними щепленнями;

    3. Сплатити адміністративний збір — 210 гривень;

    4. Отримати реєстраційне посвідчення з унікальним ідентифікатором.

    Процедура однакова для всіх категорій власників. У випадку юридичних осіб або ФОПів реєстрацію оформлює уповноважений працівник.

    Які штрафи загрожують порушникам

    Відповідальність визначено в статті 154 КУпАП:

    • Перше порушення:

      • громадяни: попередження або 170–340 грн;

      • посадові особи: 340–850 грн.

    • Повторне протягом року:

      • громадяни: 340–510 грн;

      • посадові особи: 510–1020 грн.

    • Якщо незареєстрований собака завдав шкоди:

      • громадяни: 1700–3400 грн з можливістю конфіскації;

      • посадові особи: 3400–5100 грн, також із можливістю конфіскації.

    А коти?

    Для котів реєстрація залишається добровільною, але її рекомендують проходити: це допомагає у випадку втрати, полегшує доступ до ветеринарної історії та слугує підтвердженням відповідального догляду.

    Єдиний реєстр і цифрові паспорти

    Уся інформація зберігається в Єдиному державному реєстрі тварин, запущеному у 2024 році. Тут вказано:

    • дані про чіпування;

    • щеплення і стерилізацію;

    • контакти власника.

    З другої половини 2025 року цифрові паспорти собак можна буде переглядати в додатку «Дія».