Позначка: Дональд Трамп

  • Тема Гренландії відсунула Україну на другий план на форумі в Давосі

    Тема Гренландії відсунула Україну на другий план на форумі в Давосі

    Ситуація навколо Гренландії несподівано змінила порядок денний Всесвітнього економічного форуму в Давосі, відсунувши тему України на другий план. Захід, від якого багато хто очікував жорсткої розмови про російську агресію та подальшу підтримку Києва, перетворився на майданчик для обговорення нових загроз з боку Сполучених Штатів і кризи трансатлантичних відносин.

    За інформацією західних медіа, українська делегація докладає значних зусиль, аби зберегти інтерес міжнародних партнерів до війни та потреб України. Водночас європейські лідери дедалі більше зосереджені на власних стратегічних ризиках і можливому переформатуванні відносин із Вашингтоном.

    Очікувалося, що геополітичним центром форуму стане особиста зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Проте на момент проведення форуму ця зустріч так і не була призначена. За даними джерел, ініціатива щодо особистого контакту виходить саме від української сторони, тоді як стриманість демонструє Білий дім.

    За словами експерта з зовнішньої політики Республіканської партії, Зеленський зацікавлений у прямому діалозі з Трампом і вважає, що потенційні вигоди переважають політичні ризики. В українській логіці, якщо такого контакту не відбувається, вплив на американського президента здійснюють інші гравці, не завжди прихильні до інтересів Києва.

    Раніше обговорювалася можливість підписання в Давосі масштабної угоди між Україною та США щодо післявоєнного відновлення та економічного розвитку, обсяг якої оцінювався у сотні мільярдів доларів. Проте зміна акцентів на форумі фактично заморозила ці плани.

    Паралельно з цим у Давосі очікується активна дипломатична робота навколо теми Гренландії. За даними медіа, європейські лідери та делегації, які планують зустрічі з Дональдом Трампом і його оточенням, мають намір змістити фокус переговорів саме на цей регіон, розглядаючи його як новий осередок геополітичної напруги.

    Таким чином, форум у Давосі продемонстрував тривожну тенденцію: увага Заходу поступово зміщується з війни в Україні до внутрішніх суперечностей між союзниками та нових глобальних ризиків, що створює додаткові виклики для української дипломатії.

  • Європа готується до створення власного безпекового альянсу з Україною

    Європа готується до створення власного безпекового альянсу з Україною

    Погрози президента США Дональда Трампа запровадити каральні мита проти будь-якої країни, яка намагатиметься завадити його планам щодо Гренландії, стали переломним моментом для європейських союзників. У політичних колах Європи це розцінили як черговий сигнал про непередбачуваність Вашингтона та готовність США діяти в односторонньому порядку навіть на шкоду союзникам.

    У разі відсутності кардинальної зміни американського підходу Європа може опинитися перед необхідністю глибокої перебудови всієї західної системи безпеки. Такий сценарій потенційно здатен змінити глобальний баланс сил. У європейських столицях дедалі серйозніше розглядають варіант створення власного безпекового альянсу без участі США, і в цій конструкції Україні відводять далеко не другорядну роль.

    Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

    Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

    За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

    Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

    Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

    У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

    Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

  • Трамп звинуватив Зеленського у зриві переговорів про завершення війни

    Трамп звинуватив Зеленського у зриві переговорів про завершення війни

    Президент США Дональд Трамп публічно звинуватив Україну у затягуванні можливих переговорів про завершення війни з Росією та заявив, що, на його думку, Володимир Путін нібито готовий до мирної угоди. Про це він сказав в інтерв’ю агентству Reuters.

    За словами Трампа, Кремль демонструє більшу готовність до компромісів, ніж Київ.
    «Я думаю, він готовий укласти угоду, — сказав Трамп про Путіна. — Я думаю, Україна менш готова укласти угоду».

    На запитання журналістів, чому переговори за посередництва США досі не змогли зупинити найбільший сухопутний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів однозначно: «Зеленський».

    Він також наголосив, що Вашингтон має тиснути саме на українського президента.
    «Ми повинні переконати президента Зеленського підтримати це», — сказав Трамп, маючи на увазі можливу мирну угоду.

    При цьому, коли журналісти поцікавилися, чому, на його думку, Володимир Зеленський затягує переговорний процес, президент США не навів конкретних аргументів. Він обмежився загальною фразою: «Я просто думаю, що йому, знаєте, важко домогтися свого».

    Окремо Трамп прокоментував інформацію агентства Bloomberg про можливу поїздку до Москви його соратників — Віткоффа і Кушнера. За його словами, йому нічого не відомо про такі плани.

    Також президент США підтвердив, що готовий зустрітися з Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, якщо український лідер туди прибуде.
    «Я б зустрівся, якщо він буде там. Я буду там», — заявив Трамп, водночас давши зрозуміти, що жодних конкретних домовленостей про зустріч поки що немає.

    Заяви Трампа пролунали на тлі триваючих бойових дій в Україні та відсутності будь-яких підтверджених домовленостей між Києвом і Москвою щодо припинення війни.

  • Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

    В Офісі президента України побоюються різких змін у міжнародній ситуації на тлі можливих дій Дональда Трампа, зокрема навколо Гренландії, які можуть кардинально вплинути на глобальні геополітичні розклади. Про це повідомляють джерела, близькі до Банкової.

    За інформацією співрозмовників, в ОП добре усвідомлюють, що будь-яка масштабна зовнішньополітична операція з боку США може відволікти Вашингтон від українського питання або змінити пріоритети адміністрації. Саме тому в Києві уважно стежать за всіма сигналами з боку команди Трампа та аналізують можливі сценарії розвитку подій.

    Зеленський, за словами джерел, намагається використати нинішнє «вікно можливостей», щоб змістити міжнародний мирний трек у бік тиску на Кремль. Йдеться про спробу закріпити за Росією статус сторони, яка блокує будь-які домовленості, та втягнути Трампа в активну підтримку України ще до того, як глобальний порядок денний може змінитися.

    В Офісі президента визнають, що ситуація на міжнародному напрямку є вкрай нестабільною. У будь-який момент геополітичні розклади можуть різко змінитися — як через дії США, так і через інші великі конфлікти або переговорні процеси.

    Саме тому, за даними джерел, Банкова зараз працює одразу за двома сценаріями. Перший передбачає спробу максимально закріпити підтримку США і Заходу та підштовхнути мирні переговори на умовах, які тиснуть на Кремль. Другий — виходить із того, що війна може затягнутися, а зовнішньополітична кон’юнктура стане менш сприятливою для України.

    У такій логіці Офіс президента готується до довготривалого протистояння, зберігаючи дипломатичну активність, але одночасно розраховуючи на необхідність вести війну в умовах більш складного і непередбачуваного міжнародного середовища.

  • Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Найефективнішою гарантією безпеки у світі є членство в Північноатлантичному альянсі, однак вступ України до НАТО наразі не перебуває на порядку денному. Про це заявив американський дипломат Курт Волкер, який раніше був постійним представником США при НАТО та спецпредставником Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках, в ефірі телеканалу «Еспресо».

    За його словами, членство в НАТО залишається найпотужнішим стримувальним фактором у сфері міжнародної безпеки. Волкер наголосив, що Росія ніколи не наважувалася на прямий напад на державу-члена Альянсу, що свідчить про визнання стримувального ефекту цієї організації.

    Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

    Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

    Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

    Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

    На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

    Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

    Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

  • 2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    Єдиним реальним важелем впливу, який залишається у президента РФ Володимира Путіна, є спроба вбити клин у відносини між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Втім, нині американський лідер значно менш сприйнятливий до маніпуляцій Кремля, ніж ще кілька тижнів тому. Таку оцінку наводить оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бреттон-Гордон.

    За його словами, уперше за багато років з’явилися реальні підстави для обережного оптимізму, а 2026 рік може принести Україні справедливий і тривалий мир. Аналітик звертає увагу, що заяви Дональда Трампа про готовність мирної угоди щодо України на 95 відсотків, імовірно, викликали паніку в Москві.

    Ця реакція, зазначає Бреттон-Гордон, проявилася у традиційній для Кремля формі — через брутальну дезінформацію та малопереконливі наративи. Як приклад він наводить твердження про атаку одного з палаців Путіна десятками безпілотників, що, за оцінкою американської розвідки, майже напевно було операцією під фальшивим прапором.

    Аналітик наголошує, що такі дії є незграбною спробою зірвати мирний процес, який стрімко виходить з-під контролю Кремля. При цьому дедалі небезпечнішим для російської влади стає те, що навіть усередині країни населення починає сумніватися в офіційних версіях подій. На думку Бреттон-Гордона, руйнування пропаганди зсередини часто стає передвісником краху режимів.

    Найгіршим сценарієм для Путіна, за оцінкою оглядача, є збереження єдності між Вашингтоном і Києвом. Хоча мирний план Трампа може бути неідеальним для України, для Москви він виглядає значно небезпечнішим. Особливе занепокоєння Кремля викликає той факт, що запропоновані гарантії безпеки США і НАТО на 15 років фактично означають довгостроковий захист України за стандартами Альянсу.

    Ще більш тривожним сигналом для Москви є публічні обговорення можливості присутності західних військ на території України. Бреттон-Гордон зазначає, що жодна, навіть найпотужніша пропагандистська кампанія не змогла б подати такий результат інакше, ніж як стратегічну поразку Росії.

    Економічні наслідки можливого мирного врегулювання також виглядають украй несприятливими для РФ. За умов замороженої лінії фронту саме США, а не Кремль, вестимуть переговори з Україною щодо доступу до родовищ рідкоземельних мінералів на Донбасі. До цього додається ймовірність виплати репарацій, а також ризик арешту заморожених російських активів на суму близько 200 мільярдів доларів.

    Аналітик також звертає увагу на два ключові чинники, які посилюють позиції Вашингтона. По-перше, у Москві дедалі чіткіше усвідомлюють, що російська армія не здатна протистояти НАТО навіть без прямої участі США. По-друге, падіння цін на нафту нижче 60 доларів за барель суттєво скорочує фінансові можливості, які живлять російську військову машину.

    Бреттон-Гордон підкреслює, що побоювання щодо ядерної ескалації залишаються, однак традиційні ядерні погрози Кремля за останні тижні практично зникли. За його словами, Москва розуміє, що ядерне брязкання більше не справляє враження на європейських лідерів.

    Оглядач вважає, що за умови подальшого тиску з боку США та одночасного відновлення реальної військової спроможності європейських країн НАТО 2026 рік може стати переломним і принести Україні справедливий та стабільний мир.

  • Республіканець у Конгресі розкритикував Трампа за слова про «атаку України» на Путіна

    Республіканець у Конгресі розкритикував Трампа за слова про «атаку України» на Путіна

    Член Палати представників США, республіканець від штату Небраска Дон Бейкон  публічно розкритикував президента США Дональда Трампа через його заяви про нібито дронову атаку України на резиденцію президента Росії Володимира Путіна. Про це повідомляє The Hill.

    Бейкон заявив, що президент США, схоже, поспішив стати на бік Росії, не перевіривши факти. Республіканець наголосив, що Кремлю не можна довіряти, оскільки Путін неодноразово поширював неправдиву інформацію.

    «Президент Трамп і його команда повинні спочатку з’ясувати факти, перш ніж брати на себе відповідальність. Путін — відомий безсоромний брехун», — написав Бейкон у соцмережі X.

    За даними видання, Трамп був «дуже розлючений» після заяв російської сторони про те, що Україна нібито намагалася атакувати президентську резиденцію в Новгородській області, використавши 91 безпілотник дальньої дії. Президент США послався на розмову з Путіним, яка відбулася того ж дня.

    Після зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху у Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида, Трамп заявив журналістам, що почув про атаку безпосередньо від російського лідера.

    «Одне діло — бути агресивним. Інше діло — атакувати його будинок. Зараз не час для таких дій. Це делікатний період. Я був дуже розлючений через це», — сказав президент США.

    The Hill припускає, що Трамп мав на увазі мирні переговори між Росією та Україною, які, за його словами, перебувають у чутливій фазі. На запитання журналістів, чи існують докази того, що Україна справді здійснила таку атаку, Трамп відповів, що це ще належить з’ясувати.

    «Ми це з’ясуємо. Ви кажете, що, можливо, нападу не було? Це можливо, я думаю. Але президент Путін сказав мені про це сьогодні вранці», — зазначив він.

    Водночас президент України Володимир Зеленський відкинув звинувачення Москви, назвавши їх повною вигадкою. За його словами, ці заяви спрямовані на виправдання нових атак Росії проти України та можуть бути спробою зірвати або підірвати мирні переговори.

    Також повідомляється, що напередодні, 28 грудня, Трамп зустрівся із Зеленським у Мар-а-Лаго. Під час зустрічі сторони обговорювали запропонований 20-пунктний мирний план.

    Видання звертає увагу, що Дон Бейкон, який виступив із критикою на адресу Трампа, завершує свою каденцію в Конгресі наприкінці цього скликання. Він не вперше публічно висловлює незгоду з позицією президента США, зокрема щодо зовнішньої політики та війни між Росією й Україною.

  • Журналіст Портников заявив, що вибори під гарантіями США та РФ дадуть Зеленському найвищі шанси на перемогу

    Журналіст Портников заявив, що вибори під гарантіями США та РФ дадуть Зеленському найвищі шанси на перемогу

    Відомий український журналіст і політичний оглядач Віталій Портников вважає, що в разі проведення президентських виборів під безпековими гарантіями США та Росії Володимир Зеленський матиме найбільші шанси на перемогу. На думку Портникова, саме післявоєнний або умовно «заморожений» формат виборів із зовнішніми гарантіями створює для чинного глави держави найсприятливіші політичні умови.

    Портников наголосив, що в умовах воєнного стану та обмеженої політичної активності реальні конкуренти Зеленського, ймовірно, не братимуть участі у перегонах. Він припустив, що ключові фігури, яких багато хто розглядає як потенційних суперників, навряд чи підуть у кампанію. Валерій Залужний не залишатиме дипломатичну службу у Великій Британії, Кирило Буданов залишиться на посаді керівника ГУР, а Андрій Білецький продовжить службу на фронті. За словами журналіста, це робить їхню участь у виборах практично нереалістичною.

    У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

    Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

  • Трамп критикує корупцію в Україні, але говорить про можливість угоди

    Трамп критикує корупцію в Україні, але говорить про можливість угоди

    Під час останнього публічного виступу Президент США Дональд Трамп зробив чергову заяву щодо ситуації в Україні, поєднавши критику з обережним оптимізмом. Його меседж знову зосередився на темі корупції, яку він неодноразово називав головною перешкодою для ефективної взаємодії між державами.

    Трамп заявив, що в Україні, за його словами, існують «серйозні проблеми» та «корупційна ситуація, яка не йде їм на користь». Ці слова вписуються в його попередні заяви про необхідність внутрішніх реформ, особливо в умовах війни та міжнародної підтримки, яка значною мірою залежить від довіри до українських інституцій.

    Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

    Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

    Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

  • Трамп чекає на відповідь росіян щодо останньої редакції “мирного плану” до кінця наступного тижня

    Трамп чекає на відповідь росіян щодо останньої редакції “мирного плану” до кінця наступного тижня

    За інформацією наших джерел, РФ має до кінця наступного тижня надати президенту США Дональду Трампу своє бачення мирного плану щодо припинення війни Росії проти України.

    “До кінця наступного тижня Дональд Трамп матиме повну інформацію про позицію росіян і, виходячи з цих даних, прийматиме рішення щодо нашого питання” – на умовах анонімності повідомило наше джерело, близьке до переговорного процесу.

    Також, за повідомленням джерела, “пункт про НАТО точно не зникне з підсумкового документа, але у нього може з’явитися часовий відрізок, такий самий як і гарантії безпеки. Це пропозиція американців, і вони поки не знають, чи погодиться на це Росія”.

    Стосовно питань які мали регулювати “чисельність української армії та види озброєнь” – вони практично зняті з обговорення, а ось “питання територій” – поки що лишається найгострішим.

    За інформацією джерела, Росія не готова поступатися в “питанні територій” .

    Водночас, українська делегація відкрито заявила, що відмовляється визнати частину українських території російськими.

    За інформацією джерела, “віддати росіянам частину українських територій  для команди Володимира Зеленського рівноцінно “політичній смерті”.