Golosnovinua.com

Позначка: Донбас

  • Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Президент України Володимир Зеленський вперше офіційно підтвердив зустріч із російським мільярдером Романом Абрамовичем, яка відбулася у Києві. За словами глави держави, російський олігарх прибув до української столиці як неформальний посередник і запропонував передати особисте повідомлення до Кремля. Головною темою розмови стало майбутнє Донбасу, а відповідь Зеленського була однозначною: Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії.

    Про цю зустріч президент розповів в інтерв’ю британському виданню The Guardian та телеканалу Sky News під час свого візиту до Лондона. За словами Зеленського, Абрамович повідомив, що хоче донести позицію України безпосередньо до Володимира Путіна та попросив зберегти контакт непублічним.

    «Він приїхав до Києва і сказав: я можу передати ваше повідомлення Путіну. Я відповів йому щодо Донбасу, і це був ключовий меседж. Ми не підемо з нашої землі, не залишимо Донбас і не дамо Росії здобути перемогу таким способом», – заявив президент України.

    Фактично Зеленський вкотре підтвердив незмінну позицію Києва щодо окупованих територій. Попри численні заяви Кремля про необхідність визнання російського контролю над частиною Донбасу як передумови для завершення війни, українська влада продовжує наполягати на відновленні територіальної цілісності держави.

    Заява президента пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів навколо можливих мирних переговорів. За словами Зеленського, в оточенні Путіна дедалі більше людей усвідомлюють масштаби економічних проблем Росії та негативні наслідки затяжної війни. Президент висловив переконання, що серед російських еліт уже немає єдності щодо подальшого продовження бойових дій.

    «Я думаю, що навколо Путіна є різні люди. Частина хоче продовжувати війну, а частина вже розуміє, що російська економіка перебуває у дуже складному становищі», – зазначив глава держави.

    Окремою темою розмови з Абрамовичем стали кошти від продажу футбольного клубу Chelsea. Після початку повномасштабної війни російський бізнесмен продав лондонський клуб за понад 2,4 млрд фунтів стерлінгів. Гроші були заморожені британською владою і досі залишаються предметом юридичних суперечок між урядом Великої Британії та структурами Абрамовича.

    Під час переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером Зеленський порушив питання використання цих коштів на потреби України. За словами президента, частину суми можна було б спрямувати на закупівлю сучасних систем протиповітряної оборони та антибалістичних ракет, які критично необхідні для захисту українських міст від російських атак.

    «Росія розпочала цю війну. Чому б не використати російські гроші для захисту України?» – наголосив Зеленський.

    Президент також із гумором прокоментував свою зустріч із російським олігархом. За його словами, під час візиту до Києва Абрамович не привіз із собою жодних коштів.

    «Він не приніс цих грошей. Я сказав йому: нам потрібні ваші гроші», – пожартував Зеленський.

    Історія з Абрамовичем привертає особливу увагу через його роль у попередніх контактах між Україною та Росією. На початку повномасштабного вторгнення бізнесмен уже брав участь у неформальних переговорах між сторонами, а також був залучений до процесу укладання зернової угоди щодо експорту української агропродукції через Чорне море. Однак останніми роками його участь у дипломатичних процесах практично не висвітлювалася.

    Зеленський також підтвердив, що готовий до дипломатичних контактів заради завершення війни, однак будь-які серйозні переговори можливі лише після припинення вогню. При цьому президент наголосив, що навіть потенційне заморожування бойових дій не означатиме відмову України від своїх територій або згоду на російські вимоги.

    Зустріч із Абрамовичем відбулася на тлі інтенсивних міжнародних консультацій України із західними союзниками. Під час візиту до Лондона Зеленський провів переговори з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, а також зустрічався з лідерами Франції та Німеччини. Основними темами стали посилення санкційного тиску на Росію, підтримка української протиповітряної оборони та перспективи подальшої військової допомоги.

    Заяви президента фактично демонструють, що навіть через неофіційні канали комунікації Київ не готовий обговорювати передачу Росії будь-яких українських територій. Донбас, як підкреслив Зеленський, залишається невід’ємною частиною України, а спроби Кремля використати переговорний процес для легалізації окупації не матимуть успіху.

  • У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    Російський диктатор Володимир Путін під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) озвучив чергову серію заяв про війну проти України, які суттєво розходяться з даними незалежних аналітиків, міжнародних спостерігачів та офіційною інформацією української сторони. Глава Кремля заявив про нібито повний контроль над Луганською областю, переважне захоплення Донецької області, масштабне просування російських військ та величезні втрати української армії через дезертирство.

    Під час зустрічі з представниками медіа в рамках ПМЕФ Путін стверджував, що Росія нібито повністю контролює територію Луганської області та понад 85% Донецької області. Також він заявив про значне просування російської армії на інших напрямках фронту та повідомив про захоплення понад двох тисяч квадратних кілометрів території України за останній період.

    Однак ці заяви пролунали на тлі повідомлень аналітичних центрів про суттєве уповільнення російського наступу. Зокрема, українські моніторингові ресурси та незалежні дослідники бойових дій протягом останніх місяців неодноразово повідомляли про зниження темпів просування російських військ. За оцінками аналітиків, весняно-літня наступальна кампанія РФ 2026 року не принесла Москві результатів, на які розраховувало російське військово-політичне керівництво.

    Окрему увагу Путін приділив ситуації в українській армії. Російський президент заявив, що Збройні сили України нібито щомісяця втрачають близько 20 тисяч військових через дезертирство, а загальні втрати становлять приблизно 40 тисяч осіб на місяць. Жодних доказів чи підтверджень своїм словам він не навів.

    Подібна риторика вже не вперше використовується російською владою для формування інформаційного фону всередині Росії. Водночас міжнародні експерти неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує завищені оцінки українських втрат і применшує власні проблеми на фронті.

    Заяви Путіна пролунали фактично одночасно з іншими висловлюваннями представників російського керівництва щодо війни в Україні. Напередодні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що війна нібито могла б завершитися раніше, якби США активніше просували певні домовленості між Москвою та Вашингтоном. Водночас російська сторона продовжує наполягати на вимогах, які Україна та її партнери називають неприйнятними, зокрема щодо територіальних поступок.

    На цьому тлі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше наголошував, що подібні заяви російських чиновників свідчать не про готовність до миру, а про спроби використати переговорний процес як інструмент тиску на Україну. За його словами, Кремль продовжує висувати умови, які передбачають фактичну капітуляцію Києва та закріплення російського контролю над окупованими територіями.

    Водночас міжнародні партнери України дедалі частіше ставлять під сумнів ефективність російської стратегії. Державний секретар США Марко Рубіо цього тижня назвав російське вторгнення в Україну «стратегічною катастрофою» для Москви та зазначив, що Росія не досягла своїх початкових цілей у війні.

    Схожі оцінки звучать і з боку НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що ситуація на фронті не розвивається так, як цього хотів Кремль, а Україна продовжує отримувати підтримку союзників.

    Крім того, російські заяви про повний контроль над окремими територіями України регулярно спростовуються самою ситуацією на фронті. Українські військові продовжують вести бойові дії на Луганському, Донецькому, Запорізькому та інших напрямках, а Сили оборони завдають ударів не лише по окупованих територіях, а й по військових та логістичних об’єктах у глибокому тилу Росії.

    Особливий резонанс викликали останні українські атаки по об’єктах у Санкт-Петербурзі напередодні відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму. За даними міжнародних медіа, удари стали серйозним інформаційним ударом по іміджу форуму, який Кремль традиційно використовує як демонстрацію економічної стійкості країни.

    Експерти зазначають, що подібні заяви російського керівництва мають насамперед внутрішньополітичний характер. На тлі затяжної війни, санкційного тиску та відсутності проривів на фронті Кремль намагається формувати для російської аудиторії картину нібито неминучої перемоги та успішного просування військ.

    Втім, навіть російські офіційні особи дедалі частіше визнають, що швидкого завершення війни не буде. Попри заяви про «успіхи», Москва продовжує проводити мобілізаційні заходи, нарощувати військове виробництво та готуватися до тривалого протистояння. Саме тому чергові заяви Путіна про масштабні перемоги та катастрофічні втрати України викликали значний резонанс і стали предметом гострої критики як в Україні, так і серед західних аналітиків.

  • У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    Росія продовжує демонструвати небажання завершувати війну проти України на умовах міжнародного права та суверенітету української держави. Черговим підтвердженням цього стали заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який фактично повторив ультимативні вимоги Кремля та спробував перекласти відповідальність за продовження війни на Сполучені Штати та Україну.

    В інтерв’ю RT Arabic глава російського зовнішньополітичного відомства заявив, що війна нібито могла б завершитися значно раніше, якби Вашингтон активно просував домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним. За словами Лаврова, під час зустрічі в Анкориджі Путін нібито погодився на пропозиції Трампа щодо припинення бойових дій та початку політичного врегулювання конфлікту.

    «Якби США справді серйозно просували свою ініціативу, ми вже давно сиділи б за столом переговорів, а військові дії були б припинені», – заявив російський міністр.

    Ця заява пролунала на тлі нещодавнього виступу державного секретаря США Марко Рубіо в Конгресі, де він визнав, що перспективи завершення війни найближчим часом залишаються невизначеними. Рубіо зазначив, що сторони наразі не демонструють достатньої готовності до компромісів, а найбільші сумніви викликає саме позиція Росії.

    Лавров також висловив невдоволення заявами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який під час візиту до Києва вкотре підтвердив, що двері Альянсу для України залишаються відкритими. Російський дипломат заявив, що Москва категорично не погоджується з таким підходом і вважає перспективу членства України в НАТО неприйнятною.

    Однак найбільшу увагу привернула не критика Заходу, а фактичне підтвердження ультиматумів Кремля щодо територіальних поступок з боку України. Напередодні помічник президента РФ Юрій Ушаков прямо заявив, що Росія готова повернутися до переговорного процесу лише за умови виходу українських військ із Донбасу. За його словами, без такого кроку подальші переговори не мають сенсу.

    В Україні ці заяви розцінили як черговий доказ того, що Росія не прагне реального миру. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголосив, що Кремль продовжує використовувати переговорну риторику як інструмент політичного та військового тиску.

    «Росія офіційно визнала, що завершувати війну не планує, оскільки Україна відмовляється виходити зі своєї землі. Жодного справжнього миру Кремль не пропонує. Йдеться лише про спробу отримати нові території без бою та створити умови для подальшої агресії», – зазначив Коваленко.

    Подібної позиції дотримуються й західні аналітичні центри. Зокрема, експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) неодноразово наголошували, що вимоги Москви щодо передачі контролю над неокупованими територіями Донбасу свідчать про намір Росії використати переговори для досягнення військових цілей політичним шляхом.

    На думку аналітиків ISW, погодження на такі умови створило б для Кремля можливість закріпити свої позиції та підготуватися до нових етапів війни. Саме тому подібні пропозиції не можуть розглядатися як реальний мирний план.

    Останніми тижнями Кремль дедалі частіше озвучує схожі меседжі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков раніше заявляв, що війна триватиме доти, доки Україна не ухвалить «необхідні рішення». У Москві під цими рішеннями фактично розуміють відмову від частини українських територій, нейтральний статус держави та відмову від євроатлантичної інтеграції.

    Водночас Київ неодноразово заявляв, що не розглядатиме сценаріїв, які передбачають передачу українських земель або обмеження суверенних прав держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-які переговори можуть вестися лише на основі міжнародного права, Статуту ООН та принципу територіальної цілісності.

    На тлі дипломатичних заяв Росія продовжує активні бойові дії вздовж усієї лінії фронту. За даними Генерального штабу ЗСУ, найбільш напружена ситуація залишається на Покровському, Лиманському та Новопавлівському напрямках. Крім того, російська армія нарощує використання ударних безпілотників та ракетних атак по українських містах.

    Саме тому багато міжнародних експертів вважають нинішню риторику Кремля не сигналом до миру, а частиною інформаційної кампанії, покликаної переконати західних партнерів України у необхідності тиску на Київ.

    Показово, що одночасно із заявами про мир російські посадовці продовжують наполягати на територіальних поступках з боку України. Це дозволяє багатьом спостерігачам робити висновок: Кремль не змінив своїх стратегічних цілей і досі розглядає переговорний процес як один із інструментів досягнення військових та політичних результатів.

    Тож останні висловлювання Сергія Лаврова лише підтвердили те, про що українська влада та західні союзники говорять уже тривалий час: Росія готова говорити про мир лише на умовах, які передбачають поступки з боку України, але не демонструє готовності відмовитися від власних ультиматумів чи агресивної політики.

  • «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    Третій армійський корпус Збройних сил України наближається до можливості взяти під вогневий контроль одну з найважливіших транспортних артерій Росії — трасу М-4 «Дон», яка забезпечує сполучення з Кавказом, чорноморськими портами, курортами та окупованим Кримом. Про стратегічне значення останніх ударів українських безпілотників розповів командир підрозділів операторів БпЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.

    За його словами, останні дії Третього корпусу на Луганщині та Східній Слобожанщині свідчать про поступове розширення зони ураження українських сил. Особливе значення має удар по пункту пропуску «Ізварине», який розташований глибоко на тимчасово окупованій території. Саме цей удар, за оцінкою Луценка, показав, що українські дрони вже здатні діставати об’єкти, які російські війська ще недавно вважали безпечним тилом.

    Від «Ізвариного» до траси М-4 «Дон» залишається трохи більше 20 кілометрів. На тлі заявленої глибини ураження українських безпілотників понад 200 кілометрів ця відстань виглядає критично малою. Саме тому Луценко вважає, що подальші удари можуть створити серйозну загрозу для всієї російської логістики на південному напрямку.

    М-4 «Дон» у Росії називають однією з головних магістралей країни. Вона з’єднує центральні регіони РФ із півднем, Кавказом, портами Новоросійська та Геленджика, а через відгалуження — з окупованим Кримом. Саме цією трасою проходять значні потоки цивільного транспорту, вантажів, пального, техніки та військового забезпечення.

    Фото: facebook.com/igor.lutsenko

    Для російської армії ця дорога має не лише економічне, а й стратегічне значення. Через неї забезпечуються південні угруповання військ, логістика до окупованих територій, а також маршрути, які підтримують функціонування Кримського мосту та сухопутного коридору до півострова.

    Луценко звернув увагу на кілька особливо вразливих вузлів цієї магістралі. Серед них — мости через Сіверський Донець у районі Каменська-Шахтинського, який розташований приблизно за 30 кілометрів від «Ізвариного», а також розв’язка на трасу А-289, що веде до Кримського мосту. Додатковим фактором є те, що поруч із М-4 проходить залізниця, яка також може мати важливе значення для військової логістики РФ.

    За оцінкою Луценка, у разі подальшого посилення ударів під загрозою опиниться не окремий підрозділ, а ціле російське угруповання. Йдеться про 20-ту та 25-ту загальновійськові армії, а також 1-шу танкову армію, які безпосередньо протистоять Третьому корпусу. Проблеми з підвезенням боєкомплекту, пального, техніки та резервів можуть позначитися на всіх силах РФ південніше 48-ї паралелі.

    Фактично йдеться про потенційний логістичний удар не лише по фронту на Донбасі, а й по ширшій системі постачання російської армії на південному напрямку. Якщо українським силам вдасться розширити вогневий контроль на ключові ділянки траси М-4, Росія може зіткнутися з частковою ізоляцією Кавказу та значним ускладненням постачання окупованого Криму.

    Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень Міністерства оборони України про системне ураження російської логістики протягом травня. За даними оборонного відомства, українські Сили оборони продовжили методично знищувати склади, штаби, системи протиповітряної оборони, радіолокаційні станції та маршрути постачання противника. Окремо наголошувалося, що під вогневий контроль потрапили ключові маршрути на тимчасово окупованій Луганщині, Східній Слобожанщині та напрямки до Криму.

    Наприкінці травня українські військові повідомляли про удари по бронетехніці та складах боєприпасів росіян на окупованій Луганщині. Ураження КПП «Ізварине» стало одним із найбільш показових епізодів, оскільки цей об’єкт розташований більш ніж за 200 кілометрів углиб території, контрольованої російською армією.

    Сам удар по «Ізвариному» також мав символічне значення. Він став відповіддю на заяви російської пропаганди про нібито повне захоплення Луганської області. Українські військові показали, що навіть глибокий тил окупантів більше не є недосяжним.

    Третій армійський корпус відзначає рік із моменту розгортання у бойові порядки. За цей час підрозділ став одним із важливих елементів української оборони на сході та продемонстрував здатність не лише стримувати ворога, а й завдавати ударів по його критичній інфраструктурі.

    За словами Луценка, від корпусу варто очікувати подальших дій саме на цьому напрямку. Українські дрони вже змінюють характер війни, розширюючи зону ураження та змушуючи російське командування переосмислювати поняття тилу.

    Якщо раніше головною загрозою для російської логістики вважалися удари по складах і пунктах управління поблизу фронту, то тепер під ризиком опиняються магістралі, мости, залізничні вузли та стратегічні транспортні розв’язки. Це означає, що Україна переходить до більш глибокого виснаження російської воєнної машини.

    У разі успіху такий підхід може мати далекосяжні наслідки. Порушення роботи М-4 «Дон» вдарить не лише по військових поставках, а й по економічній зв’язаності південних регіонів РФ. Для Кремля це може стати болючим ударом, адже дорога, яку в Росії вважають головною артерією на південь, дедалі ближче підходить до зони українського вогневого контролю.

    Таким чином, удари Третього корпусу по логістиці РФ можуть стати не просто черговою успішною операцією, а частиною масштабнішої стратегії — поступового перерізання шляхів постачання від Донбасу до Кавказу та Криму.

  • Пєсков заявив, що РФ «завершить війну за добу» за умови виведення військ України

    Пєсков заявив, що РФ «завершить війну за добу» за умови виведення військ України

    У Кремлі заявили, що Росія нібито може завершити війну проти України «до кінця доби», якщо Київ виконає вимогу щодо виведення українських військ із територій, які Москва вважає «російськими».

    Про це заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарях російським пропагандистським агентствам «РИА Новости» та «Интерфакс».

    За словами Пєскова, завершення бойових дій можливе у дуже короткі строки за умови, якщо президент України Володимир Зеленський нібито віддасть наказ Збройним силам України залишити території, які Росія прагне окупувати та в односторонньому порядку називає «російськими регіонами».

    «Ми теж про це неодноразово говорили… Для цього Зеленському необхідно віддати наказ своїм Збройним силам покинути територію російських регіонів», — заявив Пєсков, коментуючи перспективи завершення війни.

    Водночас у заяві Кремля не уточнюється, на яких умовах Москва готова до припинення бойових дій у разі відмови України виконувати ці вимоги.

    Російські заяви пролунали на тлі чергового масованого комбінованого удару по Україні, здійсненого в ніч на 2 червня із застосуванням ракет і дронів різних типів. За даними українських Повітряних сил, було знешкоджено сотні повітряних цілей.

    Раніше у Кремлі неодноразово заявляли про нібито «наближення завершення конфлікту», однак конкретних термінів і умов припинення війни офіційна Москва не називала або пов’язувала їх із максимальними політичними вимогами до України.

    Так, 9 травня Володимир Путін заявляв про готовність до зустрічі з президентом України для обговорення можливих домовленостей, а 12 травня в Кремлі ці заяви пояснювали «процесами мирного врегулювання» без визначених строків.

    29 травня російський президент заявив, що нібито бачить ознаки наближення завершення війни, тоді як українська сторона наголошує на відсутності будь-яких реальних передумов для припинення агресії без виведення російських військ.

    У Києві подібні заяви Москви розцінюють як інформаційний тиск та спробу легітимізувати окупацію українських територій.

  • Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    У травні 2026 року російська армія продемонструвала найнижчі темпи територіального просування за останні три роки повномасштабної війни. За даними аналітичного проєкту DeepState, за місяць окупаційним військам вдалося просунутися лише на 14 квадратних кілометрів української території. При цьому кількість штурмових дій з боку РФ залишалася надзвичайно високою, що свідчить про значне зниження ефективності наступальних операцій російської армії.

    Аналітики наголошують, що травень став одним із найменш результативних місяців для російських військ із другої половини 2023 року. За попередніми оцінками, загальна площа територій, які могли перейти під контроль противника, становить близько 14 км². Водночас у DeepState застерігають, що через особливості оновлення карти та затримки у фіксації змін на лінії фронту остаточні цифри можуть бути дещо скориговані.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що низькі результати були зафіксовані на тлі рекордної активності російських військ. За підрахунками аналітиків, протягом травня на фронті відбулося понад 7 тисяч штурмових дій, що приблизно на 37,5% більше порівняно з попередніми місяцями. Тобто Росія фактично збільшила інтенсивність наступу, але не змогла перетворити кількість атак на реальні територіальні здобутки.

    Військові оглядачі пояснюють таку ситуацію кількома факторами. Насамперед українські Сили оборони суттєво вдосконалили систему виявлення та знищення штурмових груп противника за допомогою безпілотників. Значну роль відіграє розвиток дронових підрозділів, які забезпечують постійний контроль над полем бою та ускладнюють приховане пересування російських військ.

    Останні місяці російська армія дедалі частіше використовує тактику малих штурмових груп. Якщо раніше атаки здійснювалися за підтримки бронетехніки та значних піхотних підрозділів, то нині окупанти нерідко намагаються просуватися групами по кілька осіб або навіть поодинці. Така тактика покликана знизити втрати від ударів українських дронів та артилерії, однак водночас значно зменшує ефективність наступальних дій.

    За оцінками військових експертів, російське командування також продовжує використовувати інфільтраційну тактику, коли невеликі групи військових намагаються непомітно проникнути в тил українських позицій або закріпитися в посадках і зруйнованих будівлях. Однак українські підрозділи значно покращили виявлення таких спроб, що не дозволяє противнику розвивати локальні успіхи.

    Додатковим фактором стала висока інтенсивність ударів по російській логістиці. Українські безпілотники та далекобійні засоби ураження регулярно атакують склади боєприпасів, командні пункти та маршрути постачання окупаційних військ. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення фронту та ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Попри загальне уповільнення просування, окремі ділянки фронту залишаються надзвичайно напруженими. Зокрема, складна ситуація зберігається в районі Костянтинівки на Донеччині. Російські війська продовжують активно застосовувати керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники для руйнування міської інфраструктури та тиску на українську оборону.

    Аналітики наголошують, що низькі темпи окупації не означають зменшення загрози. Навпаки, Росія продовжує концентрувати значні сили на кількох напрямках і намагається компенсувати відсутність проривів інтенсивними обстрілами українських міст та сіл поблизу лінії фронту.

    Водночас травнева статистика підтверджує тенденцію, яку українські та західні військові аналітики фіксують уже кілька місяців. Попри чисельну перевагу в живій силі та значні ресурси, російська армія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження наступального потенціалу. Для захоплення навіть невеликих територій противник змушений витрачати значну кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

    На думку експертів, якщо нинішня динаміка збережеться й надалі, Росії буде дедалі складніше досягати суттєвих результатів на полі бою. Однак остаточні висновки щодо ситуації на фронті можна буде зробити лише після аналізу даних за червень та літню кампанію загалом, адже саме цей період традиційно вважається найбільш активним для проведення наступальних операцій.

  • Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Російський диктатор Володимир Путін під час пресконференції виступив із новими заявами щодо війни проти України, укотре намагаючись продемонструвати впевненість у позиціях Росії на фронті. Глава Кремля заявив, що російські війська нібито «просуваються щодня», а сама війна, за його словами, «наближається до завершення».

    Путін стверджував, що ситуація на полі бою нібито складається на користь Росії. За його словами, окупаційні війська продовжують наступальні дії практично по всій лінії фронту, а поточна динаміка бойових дій, на його думку, дає підстави говорити про можливе завершення війни у перспективі.

    «Ситуація на полі бою складається таким чином, що це дає нам право говорити, що ситуація наближається до завершення», — заявив російський диктатор.

    При цьому Путін уникнув конкретики щодо можливих термінів завершення бойових дій. Він наголосив, що в умовах війни «неможливо і необачно» називати точні дати або робити детальні прогнози. Попри це, сама риторика Кремля останнім часом дедалі частіше містить заяви про нібито «неминучий результат» війни на користь Росії.

    Водночас заяви Путіна різко контрастують із оцінками міжнародних розвідок, аналітиків та навіть повідомленнями західних ЗМІ про внутрішню ситуацію в Росії. За даними естонської розвідки, російське керівництво опинилося у складнішому становищі, ніж намагається показати публічно. Аналітики вважають, що Кремль дедалі більше стикається з економічними проблемами, виснаженням ресурсів та соціальним напруженням усередині країни.

    Естонська сторона також заявляла, що у Путіна залишається дедалі менше часу для спроб нав’язати Україні власні умови завершення війни, оскільки затяжний конфлікт створює для Росії дедалі більші ризики як у військовому, так і в економічному плані.

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов раніше наголошував, що Росія не змогла реалізувати свої початкові стратегічні цілі, які Кремль ставив на початку повномасштабного вторгнення. За його словами, саме через провал планів щодо швидкого захоплення України російське керівництво змушене постійно змінювати риторику та коригувати свої вимоги.

    Буданов також зазначав, що Кремль поступово «знижує планку» очікувань, намагаючись представити навіть локальні або тимчасові успіхи як стратегічні перемоги.

    Водночас Financial Times повідомляло, що російське військове командування регулярно доповідає Путіну про нібито виснаження українських сил і переконує його, що армія РФ здатна захопити весь Донбас до осені. За інформацією видання, генерали намагаються створити враження, що український фронт нібито перебуває на межі руйнування, а Росія зберігає стратегічну ініціативу.

    Однак інші джерела свідчать про значно складнішу ситуацію для Кремля. Bloomberg раніше писало, що частина високопосадовців у російській владі фактично визнає: війна проти України зайшла у глухий кут. Деякі представники російських еліт, за даними агентства, дедалі більше побоюються наслідків затяжного конфлікту та не бачать для режиму Путіна безпечного сценарію виходу із війни.

    На цьому тлі Росія продовжує зазнавати значних економічних втрат через санкції, зростання військових витрат та дефіцит ресурсів. Усередині країни також фіксується посилення проблем із промисловістю, бюджетом та нестачею кадрів через мобілізацію й втрати на фронті.

    Попри це, Кремль продовжує публічно демонструвати впевненість і просувати наратив про «успішний наступ» та близьке завершення війни, намагаючись підтримувати контроль над внутрішньою інформаційною ситуацією та демонструвати силу як російському суспільству, так і міжнародній аудиторії.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається фактично позначити невизнане Придністров’я як власну територію. За його словами, спрощення отримання російського громадянства для жителів регіону має одразу дві стратегічні цілі Кремля.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, Москва не лише шукає нових військових для армії РФ, а й поступово створює юридичне та політичне підґрунтя для подальших претензій на територію Молдови.

    «Напередодні був новий крок Росії щодо Придністровʼя: росіяни спростили можливість отримати громадянство для вихідців із цього регіону Молдови. Крок специфічний і означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обов’язок. Це і позначення Росією території Придністровʼя як начебто своєї», — заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Кремль намагається створити ілюзію, нібито його інтереси обмежуються лише окупованими українськими територіями, однак насправді російська експансія виходить далеко за межі Донбасу.

    «У Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить нібито лише Донбас. Але насправді не тільки Донбас. І на це треба реагувати», — підкреслив глава держави.

    Президент також звернув увагу на присутність російського військового контингенту та спецслужб у невизнаному Придністров’ї. За його словами, це становить додатковий безпековий виклик для України.

    «Російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністровʼї — це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові», — зазначив Зеленський.

    У зв’язку з новими діями Росії президент доручив Міністерству закордонних справ України активізувати контакти з Кишиневом для координації спільної позиції та підготовки можливих кроків реагування.

    Крім того, Зеленський очікує окремих пропозицій від українських спецслужб та розвідки щодо подальших дій.

    «Росії треба більше думати про свої НПЗ та про свою нафтоперевалку, а не про громадян інших держав і землю інших народів», — додав президент.

    Придністров’я залишається одним із найнестабільніших регіонів Східної Європи ще з початку 1990-х років. Після розпаду СРСР там виник невизнаний сепаратистський режим, який підтримує Росія. На території регіону досі перебувають російські військові та великі склади боєприпасів.

    Останніми роками Україна неодноразово заявляла про ризики дестабілізації ситуації на придністровському напрямку. Особливе занепокоєння викликає можливість використання регіону для диверсій, провокацій або тиску на південні області України.

    Ще у квітні начальник ГУР МО Кирило Буданов заявляв, що Росія намагається посилити свій військовий контингент у Придністров’ї, хоча наразі не має достатніх логістичних можливостей для масштабного перекидання сил.

    Колишній міністр оборони Молдови також попереджав, що присутність російських військ у регіоні становить загрозу не лише для Кишинева, а й для України, тому Київ змушений утримувати сили поблизу кордону з невизнаною республікою.

    На цьому тлі Зеленський також повідомив про активізацію спроб Кремля втягнути у війну Білорусь. За словами президента, Москва вже контактувала із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком щодо можливого розширення участі Мінська у війні проти України.