Golosnovinua.com

Позначка: Донецька область

  • Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

    Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

    Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

    У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

    При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

    Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

    Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

    За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

    Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

    Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

    Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

    Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

    Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

    Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

    Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

    Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

    Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

    Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

    Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

    У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

    Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

    Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

    Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

    За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

    Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

    Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

    Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

    Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

    За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

    Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

    Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

    Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

    Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

    У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

    Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

    Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

    Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

    Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

    Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

    Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

    Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

    Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

    Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

    Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

    За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

    Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

    Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

    Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

    Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

    Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

    Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

    Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

    Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

  • ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

    Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

    Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

    У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

    «Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

    Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

    Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

    Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

    Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

    Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

    Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

    За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

    Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

    На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

    На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

    Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

    Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

    Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

    Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

    У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

    Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

  • Російська дивізія фактично перестала існувати: ЗСУ завдали нищівного удару під час операції «Вівальді»

    Російська дивізія фактично перестала існувати: ЗСУ завдали нищівного удару під час операції «Вівальді»

    Українські військові завдали російській армії одного з найвідчутніших оперативних ударів останніх місяців. Унаслідок масштабної контрнаступальної операції «Вівальді» на Лиманському напрямку 144-та мотострілецька дивізія РФ зазнала настільки серйозних втрат, що, за оцінкою українського командування, фактично перестала існувати як організована бойова сила. Водночас Збройні сили України зірвали плани російського командування щодо обходу Слов’янська та Краматорська з півночі, повернули під контроль значні території та змусили противника переглянути наступальну стратегію на Донбасі.

    Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 20 жовтня 2026 року, який опубліковано спільно з Critical Threats Project. Аналітики проаналізували підсумки операції «Вівальді», заяви командування Третього армійського корпусу та зміни оперативної обстановки на сході України.

    За висновками американських експертів, українські контрнаступальні дії суттєво порушили російський план наступу на Донецьку область. Йдеться насамперед про спробу обійти український оборонний пояс навколо Слов’янська та Краматорська й створити загрозу масштабного оперативного оточення.

    Для реалізації цього задуму російські війська намагалися просуватися одразу з кількох напрямків. Північне угруповання мало обійти Лиман через Святогірськ і розвивати наступ у бік Барвінкового Харківської області. Інші сили повинні були рухатися з південного заходу через Добропільський напрямок.

    У перспективі російське командування розраховувало створити умови для охоплення українських оборонних позицій із кількох боків, що могло б ускладнити логістику Сил оборони та поставити під загрозу ключові міста регіону.

    Проте операція «Вівальді» фактично зруйнувала північну складову цього задуму.

    Дивізія РФ втратила здатність діяти як організована військова сила

    Одним із найважливіших результатів української операції стало розгромлення бойового угруповання, основу якого становили підрозділи 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії Московського військового округу РФ.

    Це російське з’єднання брало участь у бойових діях на Лиманському напрямку та використовувало плацдарм на правому, тобто західному, березі річки Жеребець.

    19 жовтня бригадний генерал Андрій Білецький повідомив, що внаслідок українського контрнаступу дивізія зазнала критичних втрат, які суттєво порушили її систему управління та можливості проводити організовані бойові дії.

    За оцінкою Білецького, російське з’єднання фактично перестало функціонувати як цілісна бойова одиниця.

    Військове видання «Мілітарний» також висвітлило результати операції, зазначивши, що російські підрозділи, які раніше намагалися наступати, тепер змушені зосереджуватися на утриманні залишків позицій та побудові оборони.

    Ця обставина має особливе військове значення. Мотострілецька дивізія — велике військове з’єднання, що включає декілька полків та підрозділи бойового забезпечення. Втрата здатності діяти організовано означає не обов’язково повне фізичне знищення особового складу, а насамперед порушення управління, виснаження військ та неспроможність виконувати завдання у попередньому масштабі.

    Для відновлення наступальних можливостей російському командуванню тепер необхідно поповнювати втрати, відновлювати структуру підрозділів, забезпечувати їх технікою, боєприпасами та підготовленими військовими.

    На думку ISW, це створює додаткові труднощі для російської системи комплектування військ, яка вже відчуває значне навантаження через тривалі бойові дії.

    Українські військові вийшли до Жеребця та скоротили лінію фронту

    Ще одним стратегічно важливим результатом «Вівальді» стало просування українських сил до річки Жеребець.

    За словами Андрія Білецького, це дозволило суттєво скоротити протяжність лінії фронту й організувати оборону на вигідніших природних рубежах.

    Зменшення довжини ділянки, яку необхідно утримувати, дає змогу сконцентрувати більше піхоти на ключових позиціях, краще використовувати артилерію, безпілотники та засоби спостереження.

    Крім того, річка створює додаткову перешкоду для противника.

    Якщо російське командування захоче відновити наступ на Лиманському напрямку з попередніх позицій, його військам доведеться знову форсувати Жеребець.

    Подібні операції потребують інженерного забезпечення, налагодження переправ, прикриття підрозділів та організації постачання. В умовах активної роботи українських безпілотників і артилерії це суттєво ускладнює наступальні дії.

    Вихід до річки також дозволяє українським військам ефективніше контролювати підступи до своїх оборонних позицій.

    Таким чином, операція не лише повернула території під український контроль, а й створила передумови для подальшого стримування противника.

    Звільнено 277 квадратних кілометрів і 16 населених пунктів

    Масштаби операції «Вівальді» стали відомі після завершення її четвертого етапу.

    За інформацією офіційного ресурсу Третього армійського корпусу, українські військові протягом усієї операції повернули під контроль України 277 квадратних кілометрів території та звільнили 16 населених пунктів.

    Під час завершального етапу Сили оборони відвоювали ще 101 квадратний кілометр. Серед звільнених населених пунктів — Липове, Зелена Долина та Колодязі.

    У командуванні повідомляли, що загальні втрати російських військ за час операції становили близько 8 тисяч осіб. Це заявлена українською стороною оцінка, а не незалежно підтверджений підрахунок.

    ФОТО: Третій армійський корпус ЗСУ, підсумки станом на 14 жовтня 2026 року

    Під час реалізації операції українські військові не лише атакували російські позиції, а й систематично знищували логістичну інфраструктуру противника.

    Важливою складовою стало порушення постачання пального, боєприпасів та інших ресурсів, необхідних для продовження російського наступу.

    Ще у вересні ISW повідомляв, що українські удари по логістиці змусили російські підрозділи виводити частину тилових елементів 144-ї дивізії з окупованих територій України до Воронезької області РФ.

    Крім того, росіяни були змушені розосереджувати склади, командні пункти, транспортні засоби та вузли зв’язку, щоб зменшити втрати від ударів українських сил.

    Це ускладнило постачання військ безпосередньо на передовій та знизило темпи російських наступальних дій.

    Чому Росія втратила можливість реалізувати план оточення Донбасу

    Український контрнаступ мав значно ширше значення, ніж звільнення окремих населених пунктів.

    Російські війська розраховували використати просування на Лиманському напрямку для створення загрози українським силам, які обороняють Слов’янськ, Краматорськ та прилеглі території.

    Ці міста становлять основу так званого поясу фортець — системи взаємопов’язаних українських оборонних районів на Донеччині.

    Після втрати російського плацдарму поблизу Жеребця та розгрому значної частини наступального угруповання північний маршрут обходу українських позицій став набагато складнішим.

    За оцінкою ISW, російські сили тепер змушені розглядати варіант фронтального наступу на підготовлені оборонні позиції на схід від Слов’янська та Краматорська.

    Для російського командування це означає необхідність вести наступальні операції безпосередньо проти укріплених рубежів, замість спроби обійти їх через менш захищені ділянки.

    Такі бої можуть потребувати значно більшої концентрації військ, техніки та артилерійської підтримки, а також супроводжуватися великими втратами особового складу.

    Водночас ISW не стверджує, що Росія повністю втратила здатність наступати на Донеччині. Йдеться про зрив конкретного оперативного задуму та суттєве ускладнення подальших наступальних дій.

    Росія втрачає території: що показують підрахунки ISW

    Американські аналітики також звернули увагу на зміну територіальної динаміки бойових дій.

    За оцінкою ISW, із 1 вересня до 16 жовтня 2026 року російські війська зазнали чистої втрати контролю над приблизно 122 квадратними кілометрами території.

    Водночас у звіті зазначено, що від початку 2026 року росіяни захопили близько 100 квадратних кілометрів.

    Ці показники стосуються різних часових проміжків, тому їх не слід автоматично віднімати один від одного або трактувати як результат лише операції «Вівальді».

    Аналітики пов’язують зміну ситуації не тільки з успіхами на Лиманському напрямку, а й з іншими українськими контрнаступальними діями, зокрема поблизу Олександрівки та Куп’янська.

    На думку ISW, сукупність цих операцій дала Україні змогу оскаржити оперативну ініціативу на різних ділянках фронту та майже зупинити загальне просування російської армії.

    Особливо важливо, що українські сили змогли завдати противнику втрат у той момент, коли Росія продовжувала витрачати значні ресурси на наступальні операції.

    За наведеними американськими експертами оцінками, від літа 2026 року російські бойові втрати зростали. За декілька місяців російська армія втратила понад 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими.

    Цю цифру не слід ототожнювати зі втратами безпосередньо під час «Вівальді», адже вона характеризує ширший період бойових дій.

    Чотири етапи операції «Вівальді»: як ЗСУ переламали ситуацію

    Контрнаступальна операція проводилася поетапно, а значна частина її перебігу тривалий час залишалася непублічною.

    Перші результати українське командування оприлюднило 15 вересня. Тоді стало відомо про звільнення села Середнє, очищення від російських груп близько 75 квадратних кілометрів території та деокупацію ще приблизно 10 квадратних кілометрів.

    Про початковий етап операції раніше докладно повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км².

    Під час другого етапу українські військові повідомили про звільнення Шандриголового та Дерилового, а також повернення повного контролю над Дробишевим.

    Третій етап ознаменувався продовженням наступу, знищенням російських позицій та взяттям у полон військовослужбовців противника.

    Фінальна фаза завершилася звільненням Липового, Зеленої Долини та Колодязів.

    У публікації «ЗСУ звільнили ще 101 км² і три села — Білецький розкрив підсумки „Вівальді“» «Ненька інфо» вже розповідала про досягнення четвертого етапу та підсумкові результати всієї операції.

    Ще один важливий аспект стосувався ролі Андрія Білецького в системі українського військового командування.

    Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський оголосив про посилення українських позицій на Донеччині та кадрові рішення щодо двох угруповань військ, командування якими доручили Андрію Білецькому та Денису Прокопенку.

    Цю тему видання висвітлювало в матеріалі «Білецький і „Редіс“ заходять на Донеччину: Зеленський зробив сильний хід».

    Які наслідки матиме операція для подальшого наступу РФ

    Після втрати значної частини наступального потенціалу на Лиманському напрямку російській армії доведеться відновлювати боєздатність постраждалих з’єднань або перекидати резерви з інших районів.

    Обидва варіанти створюють додаткові складнощі для російського командування.

    Перекидання підкріплень може послабити інші ділянки фронту, тоді як формування нових підрозділів потребує часу, підготовки особового складу, техніки та матеріально-технічного забезпечення.

    Крім того, відновлення боєздатності дивізії не обмежується поповненням особового складу. Необхідно відновити систему управління, забезпечити взаємодію підрозділів та підготувати війська до складних наступальних дій.

    Аналітики ISW наголошують, що російська система набору військовослужбовців за контрактом стає дедалі дорожчою. На цьому тлі у Росії, за повідомленнями, розглядають додаткові механізми залучення резервістів.

    Водночас оцінювати результати «Вівальді» як остаточне припинення російського наступу на Донбасі було б передчасно.

    Попри значні втрати та зірвані плани, російська армія зберігає можливості продовжувати атаки на інших напрямках і намагатися відновити наступальний потенціал.

    Головний результат операції «Вівальді», за оцінкою ISW, полягає в тому, що Україна не лише повернула території, а й зруйнувала російський задум оперативного оточення Слов’янсько-Краматорського оборонного району з півночі.

    Розгром 144-ї мотострілецької дивізії, вихід українських військових до Жеребця та скорочення лінії фронту створили нові умови для оборони Донеччини.

    Для російського командування це означає втрату частини раніше створених переваг, необхідність відновлення військових формувань та пошук інших способів продовжувати наступ.

    А для Сил оборони України — можливість утримувати вигідніші рубежі, концентрувати ресурси на найбільш небезпечних ділянках та посилювати захист ключових міст Донбасу.

  • «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    Українські військові від початку осені 2026 року звільнили більше території, ніж російським окупантам вдалося захопити за аналогічний період. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, Сили оборони продовжують стримувати російські наступальні операції на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а низка міст, про захоплення яких заявляла Москва, залишається під українським контролем. Водночас президент спростував російські повідомлення про нібито наближення військ РФ до Запоріжжя на відстань п’яти кілометрів.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 18 жовтня, підбиваючи підсумки доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.

    Президент наголосив, що українські війська не лише утримують оборонні позиції, а й проводять активні операції, які дозволяють повертати контроль над територіями.

    За його словами, позитивна тенденція спостерігається не лише восени, а й протягом інших періодів 2026 року.

    Водночас глава держави не назвав точної площі звільнених українськими військовими територій.

    ЗСУ повернули більше територій, ніж змогла захопити Росія

    За словами Зеленського, ситуація на фронті залишається складною, але українським захисникам вдається досягати результатів.

    Особливу увагу президент приділив операціям Десантно-штурмових військ і Третього армійського корпусу.

    Їхні дії він охарактеризував як активну оборону, спрямовану на зрив планів російського командування та відновлення українського контролю над окремими ділянками фронту.

    Президент стверджує, що загальна площа територій, звільнених Силами оборони з початку осені, перевищує територіальні здобутки росіян за цей самий період.

    Це означає, що за оцінкою українського військово-політичного керівництва баланс територіальних змін наразі складається на користь України.

    Однак конкретні цифри Зеленський не оприлюднив, тому незалежно перевірити це співвідношення за його заявою неможливо.

    Що відбувається біля Добропілля

    Одним із найважливіших напрямків президент назвав район Добропілля Донецької області.

    За його словами, російські підрозділи намагаються проводити штурмові операції та проникати невеликими групами в українську оборону.

    Така тактика дозволяє противнику шукати слабкі місця між позиціями українських військових.

    Проте Сили оборони виявляють і знищують відповідні групи.

    Зеленський визнав, що ситуація залишається непростою, однак наголосив на результативності дій українських підрозділів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про успішні дії штурмовиків полку «Скеля» та бійців «Азову» на Добропільському напрямку.

    У тому матеріалі йшлося про зупинення російського просування поблизу Грузького та Новомиколаївки.

    Також «Ненька інфо» писала про тактику російських військ, які встановлюють прапори в окремих населених пунктах і використовують відеозаписи для заяв про нібито захоплення територій.

    Які міста залишаються під контролем України

    Окремо президент назвав населені пункти, які, за його словами, продовжують контролювати українські військові.

    Йдеться про Добропілля, Костянтинівку, Олексієво-Дружківку, Оріхів, Новопавлівку, Новоандріївку та Великомихайлівку.

    Також українські підрозділи утримують оборону в районах поблизу Краматорська.

    Зеленський наголосив, що російські повідомлення про захоплення частини цих населених пунктів не відповідають дійсності.

    Ситуація має особливе значення для Донецької області, де російське командування продовжує спроби просування на кількох напрямках одночасно.

    Контроль над населеними пунктами та транспортними маршрутами впливає на можливості забезпечення українських військ і подальшу організацію оборони.

    Водночас обстановка залишається динамічною, а бойові дії можуть тривати навіть поблизу міст, які утримують українські підрозділи.

    Росія заявляла про захоплення 92 населених пунктів

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформаційної суперечки щодо реального становища російських військ.

    Раніше начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито захоплення 92 українських населених пунктів із початку вересня.

    Також російське командування стверджувало, що за цей період окупанти встановили контроль над понад 1800 квадратними кілометрами території України.

    Однак 17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував ці повідомлення.

    Речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що наведені Росією територіальні показники не відповідають реальній ситуації.

    Зокрема, українська сторона заперечила захоплення Добропілля та Костянтинівки.

    Про це повідомляла «Українська правда» з посиланням на Генштаб ЗСУ.

    Військове командування наголосило, що російське керівництво намагається перебільшувати власні успіхи на фронті.

    Росіяни не перебувають за п’ять кілометрів від Запоріжжя — Зеленський

    Ще одним предметом суперечки стала ситуація на Запорізькому напрямку.

    Російські посадовці поширювали твердження про нібито наближення окупаційних військ до обласного центру на відстань приблизно п’яти кілометрів.

    Зеленський назвав таку інформацію неправдивою.

    За його словами, українські військові знищують російські сили приблизно за 20 кілометрів від Запоріжжя.

    Водночас глава держави не уточнив конкретної ділянки, від якої визначається ця відстань.

    Тому її не варто трактувати як точний показник відстані до всієї лінії бойового зіткнення.

    Президент підкреслив, що російські командири передають Путіну перебільшені дані про просування своїх військ.

    Окремо він відзначив дії 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.

    Які українські підрозділи відзначив президент

    У зверненні Зеленський подякував військовим частинам, які беруть участь в оборонних і штурмових операціях.

    Серед них — 82-га окрема десантно-штурмова бригада, яка виконує завдання на Олександрівському напрямку.

    Президент окремо відзначив її штурмові дії та планування операцій.

    Також він подякував 128-й окремій важкій механізованій бригаді за результати на Запорізькому напрямку.

    У Донецькій області глава держави відзначив роботу 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем і 414-ї окремої бригади безпілотних систем.

    Окремі слова подяки пролунали на адресу штурмових підрозділів, які виконують завдання на Покровському напрямку.

    Чи справді ситуація на фронті змінилася на користь України

    Заява Зеленського свідчить, що українське командування оцінює результати активних оборонних операцій із початку осені позитивно.

    Водночас вона не означає завершення російського наступу або зникнення загроз на окремих ділянках фронту.

    Російські війська продовжують штурмові дії, намагаються проникати в українські позиції та використовують безпілотники, артилерію й інші засоби ураження.

    Слід також враховувати, що різні методики підрахунку територіальних змін можуть давати різні результати.

    Наприклад, встановлення повного контролю над населеним пунктом, знищення ворожої групи в його межах і звільнення прилеглої території є різними показниками.

    Тому для незалежної оцінки ситуації потрібні уточнені географічні дані, які можна порівняти за однаковий період.

    Головний висновок із вечірнього звернення президента: українська влада заявляє про позитивний баланс територіальних змін від початку осені та спростовує повідомлення Кремля про масштабне просування окупаційних військ.

    Водночас бойова ситуація залишається складною, а остаточну картину контролю над територіями можна буде встановити лише після незалежного підтвердження відповідних даних.

  • Прапор поставили — село «захопили»: в «Азові» розповіли, як росіяни імітують перемоги на Донеччині

    Прапор поставили — село «захопили»: в «Азові» розповіли, як росіяни імітують перемоги на Донеччині

    Російське Міністерство оборони заявило про нібито захоплення одразу трьох населених пунктів на Добропільському напрямку Донецької області — Золотого Колодязя, Новотроїцького та Петрівки. Однак українські військові категорично спростували ці повідомлення. За даними 1-го корпусу Національної гвардії «Азов», усі три населені пункти залишаються під контролем Сил оборони України. Водночас російська армія застосовує тактику проникнення невеликих піхотних груп, які встановлюють прапори, знімають пропагандистські відео та намагаються видати тимчасову присутність за повноцінне захоплення території.

    Про це 17 жовтня повідомила бригада «Буревій» на своєму офіційному сайті. Відповідну інформацію також поширив 1-й корпус НГУ «Азов».

    У повідомленні військові наголосили, що російське командування поширює неправдиву інформацію про ситуацію поблизу Добропілля.

    Йдеться про три населені пункти, контроль над якими має значення для оборони цього району Донеччини.

    За інформацією українських підрозділів, Золотий Колодязь, Новотроїцьке та Петрівка залишаються під контролем бригади «Буревій» та інших частин Сил оборони.

    Як росіяни створюють ілюзію захоплення населених пунктів

    Військові розкрили тактику, яку використовують російські штурмові підрозділи для створення пропагандистських матеріалів.

    Невеликі групи піхоти намагаються непомітно проникнути в населений пункт, використовуючи особливості місцевості, забудову та прогалини між українськими позиціями.

    Їхнім завданням може бути не встановлення стійкого контролю над територією, а короткочасне проникнення до окремої будівлі або вулиці.

    Після цього окупанти встановлюють російський прапор, записують відео та передають матеріали командуванню.

    Надалі такі кадри російська пропаганда використовує як підтвердження нібито захоплення цілого села.

    Однак встановлення прапора не означає контролю над населеним пунктом.

    Для реального утримання території військовим необхідно закріпитися на позиціях, організувати оборону, забезпечити логістику та відбивати контратаки.

    Короткочасна присутність невеликої групи не підтверджує виконання цих умов.

    В «Азові» наголошують, що українські військові виявляють російські групи, які проникають у населені пункти, та проводять операції з їх знищення.

    За оцінкою української сторони, російське командування використовує такі дії для створення інформаційної картини просування навіть за відсутності підтвердженого територіального результату.

    Що відбувається поблизу Добропілля

    Добропільський напрямок залишається однією з важливих ділянок фронту на Донеччині.

    Російські війська намагаються просуватися в напрямку українських оборонних рубежів, використовуючи піхотні штурми, безпілотники та артилерію.

    Українські підрозділи проводять оборонні й контратакувальні дії, спрямовані на стримування противника та відновлення контролю над окремими позиціями.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про спільну операцію бійців «Азову» та штурмовиків полку «Скеля» під Добропіллям.

    За інформацією українських військових, під час тих боїв вдалося зупинити просування російських підрозділів у районах Грузького та Новомиколаївки, зачистити низку позицій і закріпитися на відвойованих рубежах.

    Ще раніше Десантно-штурмові війська ЗСУ повідомляли про звільнення Золотого Колодязя та Петрівки.

    За даними командування, у відповідних діях брали участь військовослужбовці 79-ї та 82-ї окремих десантно-штурмових бригад.

    Українські військові повідомляли про витіснення російських підрозділів із населених пунктів, знищення частини противника та захоплення полонених.

    Генштаб спростував і масштабніші заяви Москви

    Заяви про захоплення трьох сіл з’явилися на тлі ширших повідомлень російського командування про нібито значні успіхи на фронті.

    17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ також спростував твердження Росії про захоплення понад 1800 квадратних кілометрів української території та 92 населених пунктів із початку вересня.

    Як повідомляє «Укрінформ», речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що низка оголошених Росією територіальних здобутків не відповідає реальній ситуації.

    Зокрема, українське командування заперечило повідомлення про захоплення Добропілля, Костянтинівки та інших населених пунктів.

    За словами Ковальова, російське військове керівництво намагається представити обмежені результати бойових дій як масштабне просування.

    Водночас ситуація на фронті залишається динамічною, а контроль над окремими позиціями може змінюватися внаслідок бойових дій.

    Незалежна перевірка кожного епізоду потребує геолокації відеоматеріалів, супутникових знімків та інших підтверджень.

    Чому інформаційні заяви мають значення

    В умовах сучасної війни повідомлення про захоплення територій використовуються не лише для інформування про бойові дії, а й для впливу на громадську думку.

    Подібні заяви можуть створювати враження швидкого просування армії, навіть якщо йдеться про проникнення кількох військовослужбовців до окремих будівель.

    В українському командуванні наголошують, що реальний контроль визначається ситуацією на місцевості, а не наявністю постановочного відеозапису з прапором.

    Станом на 17 жовтня 2026 року бригада «Буревій» та 1-й корпус НГУ «Азов» заявляють про збереження українського контролю над Золотим Колодязем, Новотроїцьким і Петрівкою.

    Українські військові продовжують протидіяти спробам російської піхоти проникати на контрольовані позиції, тоді як Москва публічно наполягає на власній версії подій.

    Офіційні повідомлення українських підрозділів спростовують заявлене Росією захоплення трьох сіл, але бойова ситуація потребує подальшого спостереження та уточнення.

  • Лише п’ять годин для пересування: у Краматорську запроваджують 19-годинну комендантську годину

    Лише п’ять годин для пересування: у Краматорську запроваджують 19-годинну комендантську годину

    Із 1 листопада 2026 року на більшості підконтрольних Україні територій Донецької області запровадять посилену комендантську годину. Вона триватиме з 16:00 до 11:00 наступного дня — загалом 19 годин. Нові обмеження поширюватимуться на Краматорськ і Слов’янськ, а виняток зроблять лише для двох територіальних громад.

    Про це 13 жовтня повідомив начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Відповідне рішення погодили під час засідання Ради оборони області.

    За словами посадовця, розширення зони дії тривалої комендантської години пов’язане з погіршенням безпекової ситуації та посиленням російських обстрілів.

    Нові обмеження діятимуть щодня з 16:00 до 11:00. Таким чином, для звичайного пересування населеними пунктами залишатиметься лише п’ятигодинний проміжок — від 11:00 до 16:00.

    Виняток зробили для Олександрівської та Черкаської територіальних громад. На них новий графік не поширюватиметься.

    Які міста переходять на новий режим

    За повідомленням обласної влади, посилена комендантська година охопить усю підконтрольну Україні територію Донеччини, крім двох зазначених громад.

    Зокрема, нові правила діятимуть у Краматорську та Слов’янську.

    У Краматорській міській військовій адміністрації підтвердили, що місто також переходить на новий графік.

    Раніше комендантська година у Краматорську тривала з 21:00 до 05:00, тобто вісім годин на добу.

    Із початку листопада її тривалість збільшиться до 19 годин.

    Отже, жителям доведеться суттєво змінити повсякденний розклад, зокрема планування поїздок, відвідування магазинів, установ та інших необхідних об’єктів.

    Чому влада посилює обмеження

    Напередодні рішення, 12 жовтня, Вадим Філашкін провів нараду з керівництвом Краматорська щодо безпекової та гуманітарної ситуації в місті.

    Під час зустрічі обговорили насамперед евакуацію цивільного населення.

    Окрему увагу приділили необхідності прискорити виїзд родин із дітьми та забезпечити допомогу маломобільним мешканцям.

    Керівництво області також розглядало можливість обмеження роботи ринків і місць масового скупчення людей там, де це необхідно через російські обстріли.

    Крім того, влада обговорила підготовку до опалювального сезону, організацію пунктів незламності, резервне водопостачання та створення додаткових місць для обігріву населення.

    Що потрібно знати мешканцям

    Під час комендантської години пересування вулицями та перебування в громадських місцях без відповідних підстав і спеціальних дозволів обмежується.

    Водночас у разі повітряної тривоги громадяни можуть прямувати до найближчого укриття.

    Робота екстрених, рятувальних, медичних та інших уповноважених служб здійснюється відповідно до встановлених правил.

    Жителям Краматорська та інших населених пунктів Донеччини рекомендують заздалегідь планувати необхідні справи та стежити за офіційними повідомленнями місцевих військових адміністрацій.

    Новий графік почне діяти з 1 листопада 2026 року. До цієї дати мешканцям варто перевіряти чинні правила для свого населеного пункту.

    Посилення обмежень відбувається на тлі постійних російських атак і складної гуманітарної ситуації в прифронтових громадах Донецької області.

  • «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Колись Святогірськ називали «донецькою Швейцарією»: ліси, крейдяні пагорби над Сіверським Дінцем, санаторії, туристи та Свято-Успенська лавра. Восени 2026 року картина зовсім інша. У прифронтовій громаді залишаються трохи більше тисячі людей, логістичні дороги контролюють російські безпілотники, частина населених пунктів живе без електрики та нормального мобільного зв’язку, а евакуація родин із дітьми триває буквально по кілька людей за раз.

    Одним із найяскравіших символів цього життя став начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. У розмові з «Коротко про» він розповів, що кілька разів на день обходить територію громади, а на вулицю бере із собою рушницю через постійну загрозу FPV-дронів. У найбільш небезпечні райони він їздить уже в бронежилеті та касці. Сам Рибалкін описує ситуацію просто: дронів у небі настільки багато, що на окремих ділянках вони стали постійною частиною пейзажу.

    Станом на 27 вересня у Святогірській громаді залишалися 1050 людей, серед них 42 дитини. За попередні десять днів вдалося евакуювати 18 мешканців, у тому числі п’ятьох дітей. Найважчою місцева влада називала ситуацію в Маяківському старостаті, де російські війська застосовують авіацію, реактивні системи залпового вогню та безпілотники. Дрони, за словами Рибалкіна, становлять загрозу не лише населеним пунктам, а й дорогам, якими рухаються цивільні, гуманітарні вантажі та евакуаційні автомобілі.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Цифри показують, наскільки повільно відбувається евакуація. Ще 15 вересня в громаді перебували 1065 людей, зокрема 47 дітей. Від початку місяця тоді вдалося вивезти 44 мешканців. До 27 вересня кількість жителів скоротилася лише до 1050, а дітей — до 42.

    Рибалкін пояснює це психологією людей, які роками живуть поруч із війною. Спочатку люди чують вибухи, але переконують себе, що небезпека ще далеко. Потім звикають до пошкоджених будинків, відсутності світла та зв’язку. Частина мешканців погоджується виїжджати лише тоді, коли бойові дії наближаються настільки, що залишатися вже фізично небезпечно. Проблема в тому, що на цьому етапі сама евакуація може бути значно складнішою.

    Особливо влада намагається переконати виїхати сім’ї з дітьми. Наприкінці вересня діти залишалися переважно у віддаленішому Хрестищенському старостаті. Зону примусової евакуації дітей у Донецькій області вже розширили, включивши окремі населені пункти Святогірської громади.

    Побут у самому Святогірську нагадує життя в ізольованому острові. Газопостачання було порушене після руйнувань 2022 року. За словами Рибалкіна, з 10 травня 2026-го Святогірськ і Маяківський старостат фактично залишаються без стабільного електропостачання та зв’язку: лінії пошкоджені, трансформатори зруйновані, а ремонтні бригади не можуть нормально працювати через обстріли. Щоб зателефонувати рідним, мешканці йдуть на височини, де ще можна «зловити» мобільний сигнал.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Водночас місто не повністю відрізане від базових товарів. Працюють два магазини, підприємці використовують Starlink, завдяки чому іноді можна розрахуватися карткою. Гуманітарні організації кілька разів на місяць привозять продуктові та гігієнічні набори. Поліція, комунальні служби, військова адміністрація та старости продовжують роботу попри загрозу.

    На початку вересня Святогірськ опинився ще й у центрі інформаційної війни. 1 вересня Володимир Путін заявив, що російські війська нібито захопили місто. Уже 7 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з центру Святогірська на тлі лаври. Він заявив, що місто повністю контролює 60-та механізована бригада Третього корпусу і що Святогірськ є тиловою зоною українських сил. На той момент карти DeepState також не підтверджували російський контроль над містом.

    «Ненька інфо» раніше окремо розбирала цю історію та писала про розрив між заявами російського керівництва і ситуацією на місці. «Своя реальність»: що відбувалося навколо заяв РФ про Святогірськ

    Саме тут з’являється ще одна деталь — «Вівальді». Рибалкін закінчує свої відеозвернення словами, що громада «дивиться DeepState і слухає музику Вівальді, яку виконують Збройні сили». Йдеться не лише про композитора: «Вівальді» — назва наступальної операції Третього армійського корпусу на Лиманському напрямку.

    За даними самого Третього корпусу, під час першого етапу українські підрозділи звільнили Середнє та зачистили від російських груп близько 75 км² території. «Ненька інфо» детально писала про перший етап операції, окремо наголошуючи, що 75 км² зачистки не слід автоматично трактувати як 75 км² новозвільненої території. «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    На другому етапі Третій корпус повідомив про звільнення Шандриголового та Дерилового і встановлення повного контролю над Дробишевим. За даними командування, тоді під український контроль повернули ще близько 40 км².  «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    28 вересня Білецький оголосив про завершення третього етапу. За повідомленням Третього корпусу, українські сили звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою. Корпус заявив, що за весь час «Вівальді» повернув під контроль 176 км². Заявлені українським командуванням дані щодо втрат російських сил — 2000 військових на третьому етапі та понад 250 полонених — незалежно в повному обсязі не підтверджені, тому їх коректно подавати саме як дані Третього корпусу.

    Операція стала ще й полігоном для нових технологій. Під час «Вівальді» Третій корпус повідомляв про застосування наземних роботизованих комплексів із гранатометами Bullspike, якими оператори керували з віддалених позицій. «Ненька інфо» писала, що такі системи використовували для атак на російські позиції без відправлення людей безпосередньо під вогонь. Третій корпус відправив роботів із гранатометами штурмувати позиції РФ

    Для Святогірська всі ці фронтові зміни — не абстрактні позначки на карті. Від ситуації на Лиманському напрямку залежить, чи зможуть у місто й надалі доставляти гуманітарну допомогу, евакуйовувати людей і хоча б частково підтримувати роботу інфраструктури.

    Тому фраза Рибалкіна про «музику Вівальді» звучить для місцевих зовсім інакше, ніж для решти країни. Тут стежать за картою фронту, виходять на гору, щоб зателефонувати близьким, ховаються від FPV-дронів і рахують не туристів, як колись, а тих, кого вдалося переконати евакуюватися. Святогірськ залишається під українським контролем, але його нинішнє життя дедалі більше визначає одна проста величина — відстань до лінії бойових дій.

  • В окупованому Маріуполі продали понад 3 тисячі квартир у новобудовах — Андрющенко

    В окупованому Маріуполі продали понад 3 тисячі квартир у новобудовах — Андрющенко

    В окупованому Маріуполі вже реалізували 3097 із 7088 квартир, передбачених у 14 великих житлових проєктах. Це близько 43,7% від загального обсягу. Такі дані оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. 

    Найвищі показники продажів мають комплекси, будівництво яких розпочалося раніше. За підрахунками Андрющенка, у «Домі з годинником» продано 204 із 234 квартир — близько 87%, у «Резиденції» — 167 із 237, а в «Резиденції II» — 97 зі 152. У «Ленінградському кварталі» реалізовано 1499 із 2453 квартир.

    Натомість новіші проєкти продаються повільніше. У «Садових кварталах» реалізовано 357 із 1779 помешкань, у ЖК «Чувства» — 19 зі 116, у «Жукова» — 38 із 249, а в «Домі біля моря» — 30 із 258.

    Окремо Андрющенко звернув увагу на темпи укладання угод. За його даними, лише в липні 2026 року в окупованому місті зареєстрували 305 операцій із квартирами в новобудовах, тобто в середньому майже по десять угод щодня.

    Керівник Центру вивчення окупації стверджує, що значну частину нового житла купують громадяни Росії, а сам ринок нерухомості використовується як один із механізмів заселення окупованого міста. Це оцінка Андрющенка; незалежно встановити громадянство покупців усіх 3097 квартир за відкритими даними неможливо.

    Російські сервіси нерухомості справді продовжують рекламувати новобудови в окупованому Маріуполі та пропонують для них іпотечні програми. Наприклад, станом на кінець вересня у відкритих каталогах квартири в окремих ЖК пропонувалися від приблизно 7,1 млн рублів із можливістю оформлення пільгової іпотеки.

    «Ненька інфо» раніше писала, що забудова окупованого Маріуполя стала окремим бізнесом для пов’язаних із Росією компаній, а для покупців із РФ застосовувалися пільгові іпотечні механізми. Реконструкція окупованого Маріуполя перетворилася на бізнес для кремлівських компаній — «Ненька інфо»

    Крім нової забудови, російська окупаційна адміністрація запровадила процедури визнання залишеного українцями житла «безхазяйним». Після цього такі квартири можуть переходити до так званої муніципальної власності за правилами, нав’язаними окупаційною владою. Про цю практику «Ненька інфо» також писала окремо.

    Таким чином, житлова політика РФ у Маріуполі охоплює одразу два процеси: активне будівництво і продаж нових квартир та перереєстрацію майна, власники якого були змушені залишити місто через війну. Українська влада не визнає російських адміністративних і майнових рішень на тимчасово окупованих територіях.

  • Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що від початку 2026 року українські військові повернули під свій контроль близько 800 квадратних кілометрів території, тоді як російська армія за цей самий період захопила приблизно 890 квадратних кілометрів. Таким чином, за оцінкою президента, чиста різниця становить близько 90–100 км² на користь Росії — значно менше, ніж у попередні роки війни. Про це Зеленський сказав в інтерв’ю The Wall Street Journal, оприлюдненому 23 вересня.

    За словами глави держави, ситуація на лінії фронту нині значною мірою перейшла у фазу дуже повільних змін.

    «На полі бою ситуація практично застигла», — описав він нинішню динаміку, пояснивши, що територіальні зміни відбуваються, але їхній масштаб у 2026 році суттєво менший, ніж раніше.

    Зеленський порівняв нинішню ситуацію з попередніми роками, коли, за його словами, російські війська могли захоплювати по 3–4 тис. км² за рік. Тепер, якщо відняти приблизно 800 км², які повернула Україна, від орієнтовних 890 км² російських здобутків, чистий приріст окупованої Росією території виходить на рівні приблизно 90 км².

    При цьому цифри, озвучені президентом, є оцінкою української сторони. Незалежні картографічні проєкти використовують інші методики підрахунку контролю над територіями, тому їхні абсолютні показники можуть відрізнятися.

    Втім, загальну тенденцію суттєвого уповільнення російського просування підтверджують і незалежні аналітики.

    Американський Інститут вивчення війни (ISW) ще за підсумками серпня оцінював, що російські війська закріпилися або захопили лише близько 90,35 км² території за місяць. Для порівняння: у серпні 2025 року російський наступ дав близько 505,55 км² територіальних здобутків.

    Раніше про різке падіння темпів російського наступу писала і «Ненька інфо». У серпні видання наводило оцінку ISW, за якою в липні 2026 року підтверджене просування російських сил становило лише близько 37,85 км², або приблизно 1,22 км² на добу. Для порівняння, у липні попереднього року йшлося приблизно про 455,74 км².

    Україна повертає території не лише локально

    Важливий нюанс у нинішній статистиці — 800 км², про які говорить Зеленський, не означають одну суцільну зону великого контрнаступу. Йдеться про сумарні результати різних українських операцій і контратак на окремих напрямках.

    Один із найбільш помітних прикладів останніх тижнів — операція «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    20 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив, що українські сили під час двох етапів цієї операції повернули під контроль близько 125 км² території, з яких приблизно 50 км² були безпосередньо деокуповані. Українські військові звільнили Шандриголове та Дерилове, а Дробишеве, за заявою корпусу, перебуває під повним українським контролем.

    Про ці результати докладно писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    ISW підтверджує, що українські сили останніми тижнями проводять суттєві контратаки північніше Лимана. Аналітики оцінюють, що в межах «Вівальді» Україна повернула щонайменше 125 км² і змусила російське командування перекидати додаткові резерви, щоб стабілізувати ділянку.

    Ще наприкінці серпня ISW окремо оцінював, що українські сили повернули щонайменше 129,81 км² лише за серпень. При цьому самі аналітики називали цифру консервативною, оскільки їхня методика не завжди одразу фіксує повний масштаб змін під час активних контратак.

    Святогірськ став показовим епізодом

    Окремою ілюстрацією розриву між російськими заявами та реальним станом фронту стала історія зі Святогірськом.

    1 вересня Володимир Путін заявляв, що російські війська нібито взяли місто. Уже за кілька днів українські військові публічно продемонстрували контроль над Святогірськом. Командир Третього корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з міста.

    ISW зазначав, що доступні відкриті дані не підтверджували перебування російських військ у Святогірську, а найближчі позиції РФ раніше знаходилися щонайменше за 13 км від міста. До середини вересня відстань, за оцінками аналітиків, могла бути ще більшою через українські контратаки.

    Історія дійшла до того, що навіть російські провоєнні блогери почали публічно критикувати звіти власного Міноборони про нібито просування в районі Лимана та Святогірська.

    Про це «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі: «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    У доступних оцінках ISW станом на 20 вересня також не було доказів того, що російські сили контролюють Святогірськ або Лиман. Навпаки, аналітики фіксували продовження українських контратак у цьому районі.

    Зеленський назвав і ціну російського просування

    Ще одна частина заяви президента стосується російських втрат.

    Зеленський заявив, що у боротьбі за мінімальні територіальні здобутки Росія від початку року втратила приблизно 260–270 тисяч військових. У цьому випадку йдеться про заявлені Україною загальні втрати особового складу за відповідний період, а не про підтверджену кількість загиблих.

    Це принципово важливе уточнення, оскільки різні джерела під словом «втрати» можуть мати на увазі загиблих, поранених, зниклих безвісти або сумарні безповоротні та санітарні втрати.

    Незалежно перевірити точну кількість російських втрат у реальному часі неможливо.

    Водночас ISW також фіксує тенденцію, за якої Росія у 2026 році платить дедалі більшу ціну за дедалі менші територіальні результати. За даними українського Генштабу, які наводить ISW, тільки в липні та серпні російські сили втрачали понад 40 тисяч військовослужбовців на місяць.

    Путін уже не може показувати темпи 2025 року

    Саме співвідношення втрат і територіальних результатів Зеленський використав як аргумент у розмові про стан російського наступу.

    За його словами, ситуація «не на користь Путіна», оскільки російські війська не демонструють прориву, який можна було б трактувати як стратегічний успіх.

    Тут варто відділяти політичну оцінку президента від фактичних даних. Незалежні аналітики справді підтверджують різке уповільнення російського просування, але Росія продовжує наступальні операції одразу на кількох напрямках і зберігає значний ресурс для продовження бойових дій.

    ISW, зокрема, фіксує російські атаки в районах Покровська, Костянтинівки, Лимана та інших ділянок фронту. Тобто говорити про повну зупинку бойових дій некоректно — правильніше говорити про суттєве зниження темпів територіальних змін.

    Чому цифра 800 км² важлива

    Якщо озвучені Зеленським цифри брати саме як українську офіційну оцінку, то головна зміна 2026 року полягає не просто в тому, що Росія захопила менше території.

    Українські сили одночасно почали повертати значні площі на окремих ділянках.

    У серпні ISW уже фіксував помітні українські здобутки на Лиманському та Олександрівському напрямках, а у вересні операція «Вівальді» продовжила цю тенденцію.

    Тож фронт у 2026 році дедалі менше схожий на односторонній повільний рух Росії вперед. На окремих напрямках російські війська продовжують наступати, на інших — змушені відступати під українськими контратаками.

    Саме цю картину Зеленський описує формулою 890 км² проти 800 км².

    І якщо вона точно відображає українські військові підрахунки, то за дев’ять місяців чиста зміна контролю над територією становить приблизно 90 км² на користь РФ.

    Це не означає завершення російського наступу і не дає підстав прогнозувати подальший хід війни. Але на тлі кількох тисяч квадратних кілометрів щорічного просування в попередні періоди нинішні цифри справді демонструють, наскільки різко знизилася швидкість зміни лінії фронту.

  • Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Український аграрний сектор після помітного спаду минулого року почав відновлювати виробництво. За підсумками січня–серпня 2026 року обсяг сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Найбільший внесок у позитивну динаміку зробило рослинництво, тоді як у тваринництві зростання поки залишається мінімальним.

    За даними Державної служби статистики, виробництво продукції рослинництва за перші вісім місяців року збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%. Таким чином, нинішнє відновлення аграрної галузі фактично забезпечує передусім рослинницький сектор.

    Ще більш показовою є різниця між результатами сільськогосподарських підприємств і господарств населення. Підприємства за цей період наростили загальне виробництво одразу на 14,1%. У рослинництві приріст становив 15,4%, а у тваринництві — 10,8%.

    У приватних господарствах картина протилежна. Загальний обсяг виробництва там скоротився на 8,5%, зокрема рослинницької продукції — на 4,6%, а тваринницької — відразу на 16,7%.

    Фактично статистика демонструє дедалі більший розрив між великим організованим агробізнесом і домашніми господарствами. Підприємства швидко нарощують обсяги, тоді як приватний сектор продовжує втрачати виробництво, особливо у тваринництві.

    Найбільш разючі цифри цього року показала Херсонська область. Загальне виробництво сільгосппродукції в регіоні зросло одразу на 74,9%. Головним драйвером стало рослинництво, обсяги якого збільшилися на 110,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Водночас тваринництво на Херсонщині продовжує скорочуватися — мінус 16,8%.

    Такий різкий відсотковий стрибок не означає автоматичного повернення регіону до довоєнних показників. Херсонська область залишається одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення аграрних регіонів: частина території окупована, значні площі заміновані, а знищення Каховської ГЕС завдало величезного удару по системі зрошення. Тому нинішнє зростання відбувається, зокрема, на тлі дуже низької бази попередніх років.

    Раніше «Ненька інфо» писала про довгострокові ризики для південного аграрного регіону через втрату Каховського водосховища: південь України опинився під загрозою через проблеми із водозабезпеченням.

    Суттєве зростання зафіксовано також у двох інших регіонах, які серйозно постраждали від війни. У Дніпропетровській області виробництво збільшилося на 27,8%, а у Миколаївській — на 27%.

    Особливо показовим є результат Миколаївщини, яка залишається одним із ключових аграрних регіонів півдня та водночас залежить від стабільної роботи портів, логістики й морського експорту.

    Саме можливість вивезення врожаю залишається одним із ключових чинників для агросектору. Навіть високі показники виробництва не гарантують фермерам прибутків, якщо продукцію складно або дорого доставляти на зовнішні ринки.

    Про проблеми з експортною логістикою раніше детально писала «Ненька інфо» у матеріалі про головні коридори українського агроекспорту та ризики для їхньої роботи.

    На протилежному полюсі опинилася Донецька область, де аграрне виробництво скоротилося одразу на 58,5%. Це найбільше падіння серед регіонів, наведених у статистиці.

    Головною причиною залишаються активні бойові дії, окупація частини територій, руйнування підприємств та неможливість повноцінно використовувати сільськогосподарські землі.

    Помітне скорочення виробництва зафіксовано також на Закарпатті — на 16,8%, а в Рівненській області — на 9,4%.

    Таким чином, середній показник зростання на 5,9% приховує дуже нерівномірну ситуацію по країні. Частина регіонів демонструє стрімке відновлення, тоді як області, наближені до фронту, продовжують втрачати виробничий потенціал.

    Позитивна динаміка 2026 року особливо помітна на тлі результатів минулого року. За підсумками 2025-го виробництво сільськогосподарської продукції в Україні скоротилося на 6,8%.

    Найбільше тоді просіло рослинництво — на 7,5%. Виробництво продукції тваринництва зменшилося на 4,1%. При цьому спад був практично однаковим і серед підприємств, і серед господарств населення: мінус 6,8% та 6,7% відповідно.

    Тож нинішнє зростання поки радше виглядає як відновлення після невдалого попереднього року, ніж як вихід аграрної галузі на рекордні показники.

    Водночас для української економіки навіть таке відновлення має велике значення. Сільське господарство залишається одним із основних джерел валютної виручки держави, а зернові, олійні культури та продукти їх переробки традиційно займають значну частку українського товарного експорту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що у 2026 році агроекспорт може принести Україні до $24 млрд: відповідний прогноз озвучували в уряді.

    Проте кінцевий результат року залежатиме не лише від кількості зібраного врожаю. Критичними залишаються безпека портів, стабільність морського коридору, вартість логістики, можливість страхування вантажів і ситуація з російськими ударами по інфраструктурі.

    Через проблеми з експортом держава вже була змушена пом’якшувати окремі правила для аграріїв. «Ненька інфо» писала, що НБУ збільшив строки розрахунків за частиною операцій із зерном та олією зі 120 до 150 днів.

    Отже, перші вісім місяців 2026 року показують одразу дві тенденції. З одного боку, аграрне виробництво країни після торішнього падіння повернулося до зростання, а великі підприємства демонструють двозначні темпи приросту. З іншого — господарства населення продовжують скорочувати виробництво, а різниця між регіонами залишається величезною: від +74,9% на Херсонщині до -58,5% на Донеччині.

    Тепер головне питання для аграріїв — чи вдасться перетворити збільшення фізичних обсягів продукції на реальні доходи. Адже хороший урожай стане повноцінним економічним результатом лише тоді, коли його вдасться безпечно зберегти, переробити та вивезти на зовнішні ринки.